Подарунок краєзнавцям

Нарешті ми маємо змогу довідатися, що пов’язує нашого земляка Миколу Даниловича Білозерського, поміщика з Борзенського повіту Чернігівської губернії, двоюрідного брата Ганни Барвінок, з відомим літературним діячем, людиною, котра творила історію XIX століття, Пантелеймоном Кулішем (до речі, урод...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1998
Автор: Постернак, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1998
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200684
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Подарунок краєзнавцям / А. Постернак // Сіверянський літопис. — 1998. — № 5. — С. 145-146. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-200684
record_format dspace
spelling irk-123456789-2006842024-12-19T19:51:00Z Подарунок краєзнавцям Постернак, А. Придеснянська книжкова полиця Нарешті ми маємо змогу довідатися, що пов’язує нашого земляка Миколу Даниловича Білозерського, поміщика з Борзенського повіту Чернігівської губернії, двоюрідного брата Ганни Барвінок, з відомим літературним діячем, людиною, котра творила історію XIX століття, Пантелеймоном Кулішем (до речі, уродженця Глухівського повіту Чернігівської губернії, нині Шосткинського району Сумської області). А дізнаємось про це завдяки книзі, що видана Львівським відділенням Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Куліш П. О. Листи до М. Д. Білозерського / — Нью-Йорк — Львів; 1997. — 224 с.). 1998 Article Подарунок краєзнавцям / А. Постернак // Сіверянський літопис. — 1998. — № 5. — С. 145-146. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200684 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Придеснянська книжкова полиця
Придеснянська книжкова полиця
spellingShingle Придеснянська книжкова полиця
Придеснянська книжкова полиця
Постернак, А.
Подарунок краєзнавцям
Сiверянський літопис
description Нарешті ми маємо змогу довідатися, що пов’язує нашого земляка Миколу Даниловича Білозерського, поміщика з Борзенського повіту Чернігівської губернії, двоюрідного брата Ганни Барвінок, з відомим літературним діячем, людиною, котра творила історію XIX століття, Пантелеймоном Кулішем (до речі, уродженця Глухівського повіту Чернігівської губернії, нині Шосткинського району Сумської області). А дізнаємось про це завдяки книзі, що видана Львівським відділенням Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Куліш П. О. Листи до М. Д. Білозерського / — Нью-Йорк — Львів; 1997. — 224 с.).
format Article
author Постернак, А.
author_facet Постернак, А.
author_sort Постернак, А.
title Подарунок краєзнавцям
title_short Подарунок краєзнавцям
title_full Подарунок краєзнавцям
title_fullStr Подарунок краєзнавцям
title_full_unstemmed Подарунок краєзнавцям
title_sort подарунок краєзнавцям
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 1998
topic_facet Придеснянська книжкова полиця
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200684
citation_txt Подарунок краєзнавцям / А. Постернак // Сіверянський літопис. — 1998. — № 5. — С. 145-146. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT posternaka podarunokkraêznavcâm
first_indexed 2025-02-05T04:05:43Z
last_indexed 2025-02-05T04:05:43Z
_version_ 1823188811576770560
fulltext Звичайно, треба мати неабияку сміливість, аби взятися за переклад цьо­ го вірша, зачину «Причинної». Паригін не знітився, не опустив рук, і, треба сказати, переклад в цілому вдався, хоч, зрозуміло, «тягатися» з Кобзарем дуже невдячна справа. А потім — засяяла низка поезій чернігівців. Надруковані твори за алфавітним порядком, точніше, не твори, а їхні автори. Відкривається цикл короткою біографічною довідкою про Миколу Адаменка, а далі йдуть вірші талановитого сосничанина. И не затмится неба купол синий, Погибель к нам не приползет из-за межи, Коль есть кому погибнуть за святыни, Те, без каких народ не может жить. Ці рядки засвідчують, що Володимир Петрович глибоко розумів і поважав право кожного народу на свою самобутність, на своє життя. Високою майстерністю позначені переклади поезій Василя Буден­ ного, Кузьми Журби, Дмитра Куровського, Петра Зуба, Дмитра Івано­ ва, Якова Ковальця, Петра Куценка, Олександра Олійника, Петра Пу- лінця, Олександра Самійленка, Володимира Сапона, Миколи Турків - ського. Широко представлені в книзі поети-чернігівці, що мешкали чи мешкають і зараз у Києві. Це — Олексій Довгий, Григорій Коваль, Лео­ нід Горлач, Любов Забашта, Абрам Кацнельсон, Микола Шеремет, Іван Цинковський, Анатолій Мойсієнко, Таїсія Шаповаленко. Брянець зумів проникнути в індивідуальний світ кожного автора, передати його своєрідність. Водночас він засвідчив і свою творчу не­ повторність, своє бачення кожного поета і своє потрактування. Добре зробив він, що не проминув Івана Калянника, відомого укра­ їнського поета 20— 30 років, уродженця Брянщини. Іван Іванович, по­ трапивши в Україну, вивчив мову, впевнено увійшов до когорти відомих майстрів слова тодішньої доби. Підкреслив Паригін і те, що помітив Калянника і благословив у літературну дорогу незабутній Павло Ти­ чина. Я ничего уж не боюсь: И ни бесхлебья, ни бесплодья — Я только матери боюсь. Одразу впізнаєш музу Дмитра Куровського, його оригінальний по­ черк. I так — кого не візьми. Володимир Паригін доніс до російського читача пісню придеснянців, зробив її надбанням іншого народу, іншої культури. Це — необхідно. Адже, якщо нас знатимуть інші народи, зна­ чить ми існуємо, живемо, діємо... Книга В. Паригіна «Пролетайте, гуси, над Россией», пі,о побачила світ у видавництві «Товариство «Придесення», — це прощальний помах крил білого лебедя Поезії, який, окрім свого рідного народу, любив і поважав нас. Тому ми пам’ятатимемо і шануватимемо Володимира Паригіна. Станіслав РЕП’ЯХ. ПОДАРУНОК КРАЄЗНАВЦЯМ Нарешті ми маємо змогу довідатися, що пов’язує нашого земляка Миколу Даниловича Білозерського, поміщика з Борзенського повіту Чернігівської губернії, двоюрідного брата Ганни Барвінок, з відомим літературним діячем, людиною, котра творила історію XIX століття, Пан­ телеймоном Кулішем (до речі, уродженця Глухівського повіту Чернігів­ Сіверянський літопис 145 ської губернії, нині Шосткинського району Сумської області). А дізна­ ємось про це завдяки книзі, що видана Львівським відділенням Інсти­ туту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Куліш П. О. Листи до М. Д. Білозерського / — Нью-Йорк — Львів; 1997. — 224 с.). Зрозуміло, що листи П. Куліша мають велике значення як ілюстра­ ція доби XIX ст., а для краєзнавців вони ще значніші, оскільки торка­ ються наших земляків. Що ж могло пов’язувати цих двох не рівноцінних для загальної історії постатей? Відповідь на це питання дадуть самі тексти листів, а також змістовна вступна стаття і коментарі. Олесь Федорук, автор вступної статті, знайомить з родоводом Білозерських, послужним фор­ муляром М. Д. Білозерського, його короткою біографією. Дізнаємось, з чого починались і як розвивались стосунки П. Куліша і М. Білозерсько- го. Подається таблиця обсягу кореспонденції, з якої бачимо, що листу­ вання тривало з 1842 р. по 1869 p., листи писалися з періодичністю 1 лист за 8 днів. На жаль, можна помітити прогалини у листуванні, що свідчить про втрату частини листів. Кореспонденція характеризує людські взаємини Куліша і Білозер- ського, їх стосунки на творчій ниві. Оскільки Білозерський намагався бути у курсі всіх культурних подій, то допомагав Кулішеві з підбором матеріалів з народної творчості. Особисте знайомство Білозерського з Гоголем допомагало Кулішеві, як першому біографу письменника. 87 листів П. Куліша до М. Д. Білозерського доповнюються 4 лис­ тами Куліша дружині та 2 листами Ганни Барвінок до М. Б. Білозер- ського з приписками П. Куліша. Книга буде цікава не тільки історикам, краєзнавцям, але й філоло­ гам, оскільки українські тексти зовсім не змінено, а в російських зали­ шені вислови, що передають колорит епохи. Цікаво спостерігати розви­ ток правопису самого П. Куліша, починаючи від правопису Максимо­ вича, до свого власного. З інтересом почитають це видання і студенти, оскільки коментарі відкривають незрозумілі позиції в текстах. І як писав П. Куліш: «С истинным почтением и совершенною пре­ данностью имею честь быть Вашим, Милостивый Государь, покорней­ шим слугою...». Алла ПОСТЕРНАК. 146 Сіверянський літопис