Родовідні козаків Терехтемирівської сотні
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200694 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Родовідні козаків Терехтемирівської сотні / В. Кривошея, І. Кривошея // Сіверянський літопис. — 1998. — № 5. — С. 64-66. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200694 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2006942024-12-19T19:52:11Z Родовідні козаків Терехтемирівської сотні Кривошея, В. Кривошея, І. Генеалогічні студії 1998 Article Родовідні козаків Терехтемирівської сотні / В. Кривошея, І. Кривошея // Сіверянський літопис. — 1998. — № 5. — С. 64-66. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200694 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Генеалогічні студії Генеалогічні студії |
| spellingShingle |
Генеалогічні студії Генеалогічні студії Кривошея, В. Кривошея, І. Родовідні козаків Терехтемирівської сотні Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Кривошея, В. Кривошея, І. |
| author_facet |
Кривошея, В. Кривошея, І. |
| author_sort |
Кривошея, В. |
| title |
Родовідні козаків Терехтемирівської сотні |
| title_short |
Родовідні козаків Терехтемирівської сотні |
| title_full |
Родовідні козаків Терехтемирівської сотні |
| title_fullStr |
Родовідні козаків Терехтемирівської сотні |
| title_full_unstemmed |
Родовідні козаків Терехтемирівської сотні |
| title_sort |
родовідні козаків терехтемирівської сотні |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Генеалогічні студії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200694 |
| citation_txt |
Родовідні козаків Терехтемирівської сотні / В. Кривошея, І. Кривошея // Сіверянський літопис. — 1998. — № 5. — С. 64-66. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT krivošeâv rodovídníkozakívterehtemirívsʹkoísotní AT krivošeâí rodovídníkozakívterehtemirívsʹkoísotní |
| first_indexed |
2025-02-05T04:06:14Z |
| last_indexed |
2025-02-05T04:06:14Z |
| _version_ |
1823188844571262976 |
| fulltext |
Володимир Кривошея, Ірина Кривошея
РОДОВІДНІ КОЗАКІВ ТЕРЕХМИРІВСЬКОЇ СОТНІ
Один із козацьких реєстрів надає цікаву інформацію про козацтво терехтемирів-
ське, вказуючи на поділ за статтями (4 — служба з вітчизн і дідизн, 5 — служба з віт-
чизн, 6 — служба з власних земель). Під цим кутом зору сотня мала такий вигляд:
Козаки Козаки всього
виборні підпомічні
4 ст 5 ст 5 ст 6 ст
Міського куреня 5 13 35 4 57
с. Стовп'яги 2 15 16 15 48
с. Ячники — 5 7 4 16
с. Підсінне — 13 6 — 19
с. Андрушів — 3 14 — 17
с. Козинець — 8 15 — 23
с. В'юнище — 10 8 — 18
сц. Городище — 8 4 — 12
всіх 7 75 105 23 210
Сім родин 4 статті (тих, хто служив з отчизн і дідизн) складали Масло, Ємці, Ти-
мошенки, Луненки, Степаненки, Однороги, Ковалі. Коли рахувати в середньому на
кожне коліно роду по 30 років, то вже в 70-ті pp. XVII ст. ці козацькі родини мали
володіння на Терехтемирівщині.
Особливу увагу привертає рід Ємців. Це перша з відомих нам козацьких терехте-
мирівських родин. Так, ще у 1620 р. козак Андрій Ємченко купив пісочище з сіножат
тю на урочищі Олешки у переяславського міщанина Артема Пащенка. Ємці зустріча
ються у с. Стовп'ягах протягом всього існування козацької держави (XVII—XVIII ст.):
служив у козацькому війську Давид Ємець (1689), у 1716 р. бачимо тут Леська Єм-
ченка, в реєстрі 1736 р. зафіксований Давид Ємченко, за якого як неграмотного уже
у 1767 р. розписується в одному із документів його син Антін Ємець. Останній став
осавулом сотенним Терехтемирівським.
У війську Б. Хмельницького тяжкими дорогами визвольної війни пройшли Авдій
Масло, Андрій та Милаш Бути, Андрій Лазаренко. У першій же половині XVIII ст. про
довжують службу козацьку Грицько Масло (?—1726—1736—?), Павло Бутенко (1713),
Микита Бут (1736), Андрій та Василь Лозаренко у с. Гречаники (1703). В цей же час
зустрічаємо козаків Саву (1726) і Якима Луненків (?—1726—1736—?).
Двоюрідні брати Левко Іванович Шклярєнко, житель с. Стовп'яг, і Лесько та Ва
силь Олефіренки, жителі с. Мала Каратуль (1744), продали греблю на р. Каран, праді
дізну і дідизну, комору, греблю і половину гаю під с. Підсінним сотнику Саві Гри-
невичу. (ЦДіАУ, ф. 57, on. 1, спр. 306, арк. 114). А відповідно, їх пращури мали тут
володіння вже в середині XVII ст.
Козаки терехтемирівські Юхим, Іван і Василь Мисаненки продали прадідизний,
дідизний, і батьківський (+ козак Юхим Мисан) спадковий плец з 4 хатами і угіддями
в с. Гречаниках та двір в Переяславі бунчуковому товаришу Якову Іскрі, (ф. 57, оп. 1,
спр. 307, ч. 1, арк. 70) (1757).
Відомі сотничи терехтимирівські: Цепковський (?—1649—?), Сергій Труш, Ли(е)сен-
ко Семен (?—1682.07.—?), Цибуленко Семен (?—1682.12.—1683—?), Дараган Федір
(?—1695—1706), Іскра Клим Захарович (1708—1712.12.—?), Рустанович Яків (1717—1730.
12.—?), Гриневич Сава (1732.7.06.—1754.04.—?), Дах Кость (нак., 1736), Милаш Григорій
(нак., 1739, Самута Степан (нак., 1747.02.), Гриневич Михайло (1754.6.07.—1767.12.), Гри
невич Федір (1767.22.12,—1778—?).
Отамани городові: Дах Кость (?—1736—?), Кривенко Андрій (?—1757—175—?), со
тенний Чубук Марко (?—1762—?), сотенний Солонина Павло (1779—1782).
Писарі сотенні: Іван Кіндратович (?—1736—?), Йосип Романович (?—1758—1763—?),
Серик Стефан (?—1768—?), Бечка Стефан (1769—1782).
Сотенні осавули: Бович Дмитро (?—1736—?), Матяш Федір (?—1748—1762—?),
Ємець Антон (1757—1782).
Сотенні хорунжі: Денис Тимофійович (?—1736—?), Туркало (Турченко) Ярема (?—
1752—1762—?), Курилко Данило (1776—1782).
Серед сотників другої половини XVII ст. фіксується Труш, а у війську Б. Хмель
ницького у Терехтемирівській сотні був Данило Трошенко (можливо, він чи його син
і став місцевим сотником). У Хмельниччину боровся і Цибульський Васко (чи не з
його роду сотник Цибуленко Семен?).
64 Сіверянський літопис
В Киево-Золотоверхому монастирі поминався рід обивателя переяславського Фе
дора Дарагана: Власій, Килина, Семен, Ганна, Стефан, Марія, Пелагея, Євдокія, Фе
дір, Анастасія. Очевидно, цей поминальний ряд передував самому Федору. Відомий поколінний
розпис Дараганів:
І
Федір Дараган (?—1708.01.) — осавул полковий Переяславський (?—1688—?), сот
ник Терехтемирівський (?—1695—1706). Володів у сотні селами Підсінним, Козинцями,
В'юнищами.
Д.: Ганна NN, 1708.10.01. отримала гетьманський універсал на млин під Каневом.
ІІ
Степан Федорович.
Григорій Федорович—сотник 1-ї полкової сотні; у 1714 p., жителі переяславські,
три брати продали батьківську діброву у Стовп'ягах зятеві хорунжому полковому Пе
реяславському Климентію Іскрі.
Дмитро Федорович (м. Кропивна — 1762—?) службу розпочав з 1715 p., сотник
Кропивенський, сотник 2-ї полкової. Мав володіння у Курському повіті (чи не за дру
жиною?), які продав Неплюєвим.
Д.: Ганна Петрівна N
Євдокія Федорівна
Ч.: (1714) Климентій Захарович Іскра, хорунжий полковий (?—1703—1706), сотник
(1708—1712), з. в. т. (1713), хорунжий полковий (1714—1718).
Від Федора Дарагана сотничий уряд отримав його зять Клим Іскра. Прадід Клима
Іван Якович, син гетьмана Остряниці і сам кандидат на гетьманство (1659), мав сина
Юрія, який помер чи загинув в молодості. Син Юрія Захарій, відомий полковник ко
зацький на Правобережжі (?—1692—1699—?). Перейшовши на Лівобережжя, стає сот
ником Погарським (1709—1712), потім обозним полковим Стародубським (1714—1721).
Один із його синів — Клим — осів на Переяславщині. Після посади хорунжого полко
вого стає сотником у Терехтемирові, після повернення з шведського полону. Згодом
стає знову хорунжим полковим. 1708.10.01. отримує гетьманський універсал на с. Го
родище за збитки через шведську неволю. 1709.4.10. знову пожалуваний універсалом
на с. Грушев у Канівській сотні та став в Капустяній долині, 1716.1.02. отримує універ
сал на маєтності, 1717 — на с. В'юнища. За сином Клима Яковом, підкоморієм Золо
тоніського повіту, у В'юнищах було 36 дворів (1782) (ЦДІАУ, Ф. 193, оп. 7, спр. 15, арк.
20).
Гриневичі тримали уряд місцевого сотника півстоліття:
Петра зустрічаємо вперше як дозорця гетьманських добр Переяславського пол
ку (?—1697—1707—?) у 1707 р. Мазепа надає йому с. В'юнище. У 1711 р. полковник Пе
реяславський Стефан Томара підтвердив Петру Гриневичу, значному військовому то
варишеві, право володіння купленими годуновськими грунтами. В тому ж році геть
ман І. Скоропадський надає універсал йому на володіння в сотнях Домонтівській, Яго-
тинській і Терехтемирівській.
Сава розпочав службу значковим товаришем, потім — сотник Терехтемирівський
(1732—1753). У 1745 році продав грунт з хатою в Козинцях швагру міщанину переяс
лавському Федору Павлову Шленчаку.
Д.: (1757) Марфа N
Михайло в 1746 став військовим канцеляристом ГВК, а з 1754.6.07. отримав уряд
сотника Терехтемирівського. Звільнився бунчуковим товаришем у грудні 1767 року.
Згодом обраний предводителем переяславської шляхти, став колезьким асесором
(1782). У цей час мав 56 дворів підданих у Переяславському, Золотоніському і Погар -
ському повітах.
Д.: 1) (?—1758—1775—?) Гафія NN
2) ( 1782) N Федорівна Ширяй, донька бунчукового товариша, рідна сестра дру
жини переяславського полковника Григорія Іваненка.
Федір розпочав службу 1760.8.04. полковим канцеляристом переяславським,
1763.22.12. отримав звання значкового товариша. З 1765.14.11. став переяславським
почмейстром, а з 1767.22.12. — сотником Терехтемирівським.
У Терехтемирівській сотні мали володіння Максимовичі. 1690 р. Мазепа, прийма
ючи Максима Печерського-Васильківського і його синів в оборону, ствердив серед
інших володінь хутір і млини у Терехтемирівській сотні. В 1711 році Скоропадський
закріплює за Стефаном Максимовичем грунти і млини, що дістались йому по небож-
чикові батькові, значковому товаришу Петру, серед них і с. Козинець. У 1729 році
ці та інші володіння йому ж стверджує гетьман Д. Апостол. Частина спадку Петра
Максимовича перейшла доньці Олені Ісаєвичевій, сотничці Баришевській. У 60-х роках
володіння Ісаєвичів в сотні переходять переяславському полковому судді Якиму Ка-
невському.
Серед сотенної старшини були вихідці з сотницького куреня (Кость Дах, Марко
Чубук), з с. Стовп'яг (Бечко Стефан, Федір та Ярема Турукали), у XVIII ст. у селах
сотні були такі козацькі роди:
Сіверянський літопис 65
с. Стовп'яги: Баки, Бечки, Бойченки, Бураки, Вакули, Годованченки, Горлачі, Дзю-
би, Долженки, Дражії, Зуї, Євлахи, Ємці, Кириленки, Кубраки, Лиховиденки, Макухи,
Малушичі, Матвієнки, Мачарини, Нерівні, Нестеренки, Нижники, Пилипенки, Пищики,
Плещенки, Полуляхи, Салути, Саски, Сердюченки, Середи, Склярі, Тараненки, Тисев -
ські, Тулуби, Турукали, Чехи (Чешки), Шкляренки, Ярмоленки,
с. Ячники: Грищенки, Дуброви, Зозулі, Кизименки, Лобки, Ляшки, Міняйли, Моска
ленки, Никоненки, Саливуни, Ткачі, Товбушенки, Хвесенки, Ходосенки, Шевченки, Шуль-
женки, Чайки, Чорні.
с. Підсінне: Бердоуси, Ведрюженки, Газим'яки, Забіяки, Зулевченки, Калениченки,
Каракози, Киселі, Коленки, Кованці, Криворучки, Кривохижі, Куці, Лушаї, Митюки, Пи-
рожченки, Полтавці, Попольнюхи, Прийми, Радченки, Рученки, Сердюки, Тарасенки,
Трохименки, Халяви, Черевки, Шульги.
с. Андруші: Бакаї, Богоноси, Боровики, Борчики, Буренки, Доброскоки, Дрони,
Дяченки, Золяки, Зощенки, Кабани, Касьяненки, Мандари, Мартиненки, Маслюченки,
Мещери, Молдованенки, Непоти, Скорини, Тертичники, Удоди, Чередники, Шевченки,
Ющенки.
с. Козинець: Белки, Блини, Бовенки, Бондарі, Вертепенки, Демченки, Дубровники,
Дядченки, Галати, Глазуни, Зови, Ілляшенки, Капусти, Кардаші, Корнієнки, Лагуни, Ле-
сики, Мірочники, Мисники, Нижники, Никифоренки, Нужниченки, Павленки, Первеци,
Провожари, Пузачі, Суховеєнки, Устенки, Тимошенки, Ткачі, Третинці, Турчани, Хар
ченки, Цепки, Швайки, Шевченки, Щербаки.
с. В'юнище: Андрущенки, Балути, Бойки, Вовнянки, Деркачі, Жучери, Залути, Іван-
ченки, Кийки, Матюшенки, Романенки, Савченки, Скороходи, Супруни, Трощини, Фі-
лоненки Чешенки, Шияни, Шпани, Левушки.
с. Городище: Боярини, Герасименки, Германенки, Жлуктенки, Зозулі, Карпенки,
Кошовенки, Микитенки, Паламаренки, Погорілі, Силченки, Тютюнниченки, Чепеги, Ша-
поваленки, Шостаченки, Шутенки, Ющенки.
Реестр 1726 р. зафіксував у сотні 268 козаків, 156 козацьких дворів; у 1736 p.,—
287 козаків; 1781 р. козацьких дворів 125.
На час ліквідації полково-сотенного устрою Терехтемирівщина мала такий вигляд:
Хат Хат Хат
Шляхта Різночинці Духовенство Козаки Посполиті Всього
с. Стовп'яги з 1 3 2 53 51 104
Гречаниками
с. Ячники 2 20 64 84
с. Підсінне 1 2 2 46 30 76
с. Козинець 2 — 2 44 29 73
с. В'юнище 1 1 2 30 69 99
с. Городище — — — 27 11 38
Всього 6 6 11 220 254 474
Гадаємо, що наведені дані допоможуть у відновленні історичної пам'яті нащадків
козаків-терехтемирівців, всіх, хто черпає свою силу у таких святинях, як козацький
Терехтемирів.
66 Сіверянський літопис
|