Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею»
Збережено в:
Дата: | 1998 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200751 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» / О. Ільїн // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 159. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-200751 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-2007512024-12-21T19:45:06Z Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» Ільїн, О. Краєзнавча мозаїка 1998 Article Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» / О. Ільїн // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 159. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200751 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка |
spellingShingle |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка Ільїн, О. Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» Сiверянський літопис |
format |
Article |
author |
Ільїн, О. |
author_facet |
Ільїн, О. |
author_sort |
Ільїн, О. |
title |
Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» |
title_short |
Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» |
title_full |
Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» |
title_fullStr |
Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» |
title_full_unstemmed |
Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» |
title_sort |
брестські витоки «разговора великороссии с малороссиею» |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
1998 |
topic_facet |
Краєзнавча мозаїка |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200751 |
citation_txt |
Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею» / О. Ільїн // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 159. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT ílʹíno brestsʹkívitokirazgovoravelikorossiismalorossieû |
first_indexed |
2025-02-05T04:07:59Z |
last_indexed |
2025-02-05T04:07:59Z |
_version_ |
1823188954537525248 |
fulltext |
КРАЄЗНАВЧА МОЗАЇКА
БРЕСТСЬКІ ВИТОКИ
«РАЗГОВОРА ВЕЛИКОРОССИИ С МАЛОРОССИЕЮ»
Віршований діалог «Разговор Великороссии с Малороссиею» є не тільки одним
із найпомітніших поетичних творів української літератури другої половини XVIII ст.,
а й пам’яткою політичної думки Гетьманщини. Його «сочинил в честь, славу и защи-
щение всей Малороссии генеральной канцелярии переводчик Семен Дивович, 1762
года сентября 21, в Глухове».
Написано «Разговор» на основі твору невідомого автора «Краткое описание Ма-
лороссии» (1734) та інших історичних джерел XVIII ст., зокрема літопису Григорія
Грабянки. Цікавою є і форма твору, яку вибрав Семен Дівович. У давній українській
літературі досить поширеною була форма «разговора», яку наслідує також і анонім-
ний автор книги «Розмова поляка з литвином». Написав її польською мовою, на дум-
ку вчених Білорусі та Польщі, відомий історик і юрист, віленський війт Август Ра-
тундус,* а надрукував у Бресті в 1564—1565 pp. поет, композитор і видавець Кипріан
Базилік. Ця книга мала широкий резонанс у Великому князівстві Литовському. Відо-
мий письменник-полеміст, філософ й юрист Андрій Волян (1530—1610) написав навіть
вірш-рецензію «До Поляків і до Литви».
Твори Дівовича і Ратундуса об’єднує не тільки подібність їх назв, а й спільна те-
ма: рівність двох народів, сполучених в єдину конфедеративну державу. Не викликає
жодних сумнівів, що Семен Дівович читав брестське видання. Постає питання — як
ця рідкісна книга опинилась у Глухові? Там були багаті приватні книгозбірні: генераль-
ного підскарбія Якова Марковича, генерального хорунжого Миколи Ханенка та інші.
Але, більш імовірно, що книгу привіз з Петербурга президент академії наук, геть-
ман Кирило Розумовський. Можна припустити, що при Генеральній військовій кан-
целярії була бібліотека з книгами іноземними мовами, бо в канцелярському штаті
знаходимо значну кількість перекладачів. У цій бібліотеці, напевно, збирались різні
пам’ятки юридичної та політичної думки. Безперечно, там були статути Великого кня-
зівства Литовського: «Хелминське право», «Саксонське зерцало» та інші. Адже К. Ро-
зумовський розпочав великі реформи — перетворення Гетьманщини на спадкову, на-
півнезалежну монархію, на кшталт Курляндського герцогства.
Звернемо увагу на дві дати — 28 червня 1762 року відбувся в Петербурзі двір-
цевий переворот, а 21 вересня Семен Дівович встиг написати «Разговор». Безумовно,
відразу після перевороту гетьман доручив перекладачеві писати «Разговор» для підго-
товки козацької старшини до створення Малоросійського герцогства, обіцяючи урів-
няти її в правах з російським дворянством. Як показали подальші події, козацька
старшина в основному не підтримала гетьмана. А в тому, що Катерина II поділяє
його плани, Кирило Розумовський був впевнений. Є всі підстави вважати, що граф
Розумовський брав активну участь у заколоті, оскільки Катерина, шукаючи підтримки
вельможі, пообіцяла створити Малоросійське герцогство. Вже потім, приховуючи свою
підступність, імператриця створює міф про вирішальну роль у заколоті братів Орло-
вих. А насправді Катерина перемогла завдяки діям гвардійців Ізмайловського полку,
командиром якого був саме гетьман. Невипадково відразу після перевороту імперат-
риця призначає Кирила Розумовського командувачем Петербурзького військового ок-
ругу. Можна ще згадати 1758 рік, коли Катерина спробувала захопити владу під час
небезпечної хвороби імператриці Єлизавети. І тоді ключову роль відігравали брати
Розумовські та їх оточення: Іван Єлагін, Василь Адодуров та інші.
Ось такий зв’язок через 200 років між подіями в Гетьманщині та діяльністю бре-
стського культурного гуртка на чолі з князем Миколою Радзівілом Чорним.
Олександр ІЛЬЇН.
* Ратондус (Августин Мелецький ?—1582) — правознавець, громадський і державний
діяч Великого князівства Литовського. Був секретарем при королях Сигізмуцді І і
Стефані Баторії. Будучи доктором канонічного і світського права, займався систе-
матизацією магдебурзького права. Брав участь у роботі над проектами Статутів
Великого князівства Литовського 1566 і 1588 p., що свідчить про нього як одного
з авторів концепції державної незалежності Великого князівства Литовського.
Сіверянський літопис 159
|