Чернігівщина у калейдоскопі імен
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200755 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Чернігівщина у калейдоскопі імен / О. Ткаченко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 165-166. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200755 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2007552024-12-21T19:45:40Z Чернігівщина у калейдоскопі імен Ткаченко, О. Придеснянська книжкова полиця 1998 Article Чернігівщина у калейдоскопі імен / О. Ткаченко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 165-166. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200755 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Ткаченко, О. Чернігівщина у калейдоскопі імен Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Ткаченко, О. |
| author_facet |
Ткаченко, О. |
| author_sort |
Ткаченко, О. |
| title |
Чернігівщина у калейдоскопі імен |
| title_short |
Чернігівщина у калейдоскопі імен |
| title_full |
Чернігівщина у калейдоскопі імен |
| title_fullStr |
Чернігівщина у калейдоскопі імен |
| title_full_unstemmed |
Чернігівщина у калейдоскопі імен |
| title_sort |
чернігівщина у калейдоскопі імен |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200755 |
| citation_txt |
Чернігівщина у калейдоскопі імен / О. Ткаченко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 165-166. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT tkačenkoo černígívŝinaukalejdoskopíímen |
| first_indexed |
2025-02-05T04:08:08Z |
| last_indexed |
2025-02-05T04:08:08Z |
| _version_ |
1823188964056498176 |
| fulltext |
Якщо без декотрих рядків дихали б, то без любові навряд чи.
Запам’ятовую запах слів,
які прошепотіла ти
вперше.
І
Ловлю тебе —
парашутиком кульбаби
спускаєшся.
Бог так добре вигадав, дарувавши людям свободу любити. Вона
приходить по-різному: до кого з ножем, а кому їжачки приносять. До
Вас вона навідалась лататтям морської піни, що написала вечірнім
сонцем: найбільша сила в любові.
Поморщили ізвори носа, плаї розсердились, мольфар у небо не
подивився. І тільки Коцюбинський промовчав. Навіть головою не похи-
тав, а просто відійшов на захід. Засвідчили схід сонця у порожнечі не-
справжнього літа ластів’ячі фігурки підвішених за руки солдатиків на
подвір’ї гарнізонної гаупвахти. Вахтер охороняв сніг, сонце, яблука.
Не свідок, а Пілат цієї муки — він думав про вічне.
Вірте, люди,
ви — безсмертні,
помирають лише
щасливі поети,
щоб не стати
графоманами.
Сад. Між яблунями гірлянди розвішано.
Отакий мені, майже новорічний, Дзюба...
Наталка СЛОМІНСЬКА.
ЧЕРНІГІВЩИНА В КАЛЕЙДОСКОПІ ІМЕН
Якщо запитати у наших земляків, з якими відомими іменами асо-
цієються у них Чернігівщина, то відразу ж, певно, почуємо прізвища
Михайла Коцюбинського і Олександра Довженка, Леоніда Глібова та
Григорія Верьовки, князів Ігоря і Михайла Чернігівського, гетьманів Івана
Мазепи га Кирила Розумовського... Ну, а якщо брати ближче, то, звісно ж,
Леоніда Кучми і, можливо, Алли Кудлай чи Наталі Зуби-
цької. Трохи подумавши, патріотично налаштований чернігівець розши-
рить це коло ще 20—30-ма відомими іменами.
А от менчанин Дмитро Панасович Калібаба зібрав уже до 2500
персоналій, пов’язаних із Сіверянською землею. Час, коли краєзнавець
розпочав свій пошук, вже пішов в історію, оживши спочатку, з 1971 р.
в іменах та датах на сторінках районної газети «Колгоспна правда» (ни-
ні «Наше слово»). Згодом, у 1995 p., коли калейдоскоп постатей розши-
рився до тисячі, редакція журналу «Сіверянський літопис» видала до-
відник Д. Калібаби «Відомі діячі культури, науки, політики Чернігів-
щини», який схвально зустріли краєзнавці, науковці, зацікавлені чита-
чі. Адже у ньому поряд з відомими широкому загалу особистостями бу-
ли названі й імена тих, чий зв’язок з Чернігівщиною став для багатьох
відкриттям. Інтерес читачів, який викликала перша книга, надихнув
Д. Калібабу на продовження пошукової роботи. Енциклопедичні та до-
відкові джерела, історіографічні й літературознавчі праці, періодична
преса по краплині давали все нові й нові відомості. Плідну підтримку
порадами, консультаціями надали автору також чернігівські науковці,
письменники, журналісти, краєзнавці, зокрема П. Савченко, М. Брезкун,
Г. Греченко, Г. Кузнецов, О. Забарний, Л. Студьонова, С. Воїнов,
В. Задко, Д. Корнієвська та багато інших.
Сіверянський літопис 165
І ось зовсім недавно побачило світ нове, розширене видання довід-
ника. Книга пішла у люди, несучи у собі відомості про інших людей,
котрі реально жили колись, залишивши по собі помітний слід, чи жи-
вуть і нині, продовжуючи утверджуватися у різних галузях нашого бут-
тя. Рясніють імена, дати. Скупі біографічні дані свідчать, що для ко-
гось Чернігівщина була колискою, комусь дала прихисток у скрутну
хвилну, когось надихнула на творчість чи героїчний вчинок, для когось
стала місцем вічного спочинку.
Наприклад, чи спаде кому на думку, гортаючи сторінки роману
«Лорд Джім», що, його автор англійський письменник Джозеф Конрад
хлоп’ям бігав по чернігівських кручах. Виявляється, його батько —
польський революціонер — був засланий сюди разом з сім’єю у 1865—
68 pp.
Народився у Чернігові і письменник Анатолій Рибаков, романом
якого «Діти Арбату» зачитувалися ми на зорі перебудови. У Сіверян-
ській землі й корені відомого мандрівника і природознавця Миколи
Миклухо-Маклая і знаменитого мореплавця Юрія Лисянського, видат-
ного російського художника Олексія Венеціанова, котрий брав активну
участь у викупі з кріпацтва Т. Г. Шевченка. З Чернігівщиною пов’язані
імена всесвітньовідомих вчених американського мікробіолога Вельмана
Ваксмана та віце-президента Американської національної академії,
радника президента Рузвельта Георгія (Джорджа) Кістяківського. Пер-
ший з них став лауреатом Нобелівської премії (І952 р.) у галузі фізіо-
логії та медицини за відкриття стрептоміцину, інший — один з авторів
атомної бомби.
У селі Вороньках на Бобровиччині знайшли свій вічний спочинок
декабристи Сергій Волконський з дружиною Марією, героїнею поеми
М. Некрасова «Русские женщины», та Осип Поджіо. Визволяючи Чер-
нігів, поліг башкирський письменник Алі Карнай...
Багато ще невідомого можна відкрити, мандруючи сторінками до-
відника. І, гортаючи їх, ловиш себе на думці, що, можливо б, варто бу-
ло подати персоналії не просто за алфавітним порядком, а розділивши
їх на письменників, художників, музикантів, церковних та державних
діячів, науковців і т. п. Це значно полегшило б користування цим ви-
данням і рельєфніше окреслило б багатоманітність талантів чернігівчан
і тих, хто так и інакше причетний до Сіверянського краю.
Звичайно ж, цей довідник не претендує на всеохоплюваність. Автор
продовжує пошук. Навіть коли ця книга вже була здана у набір, Дмит-
ро Панасович надсилав все нові і нові відомості про видатних земляків
і дуже шкодував, коли було вже запізно додати чиєсь ім’я.
Отож, можливо, і друге видання згодом буде розширене і доповне-
не. Адже Чернігівщина, як і вся українська земля, на диво щедра об-
дарованими, неперсічними особистостями.
Невтомності і нових знахідок Вам, Дмитре Панасовичу!
Олена ТКАЧЕНКО.
СЛОВО ПРО ЗЕМЛЯКА
Наш край багатий культурно-мистецькими і науковими традиціями.
Серед плеяди визначних наших земляків яскравою є постать Івана Аб-
рамова. Серед публікацій про нього до сьогодні переважали, в основ-
ному, відгуки, статті та розрізнені спогади, і зовсім не було грунтовних
досліджень. Тому книга Віктора Терлецького «Дослідник з Вороніжа»
(Суми, «Собор», 1997) викликає особливий інтерес. У ній розповідає-
166 Сіверянський літопис
|