Космос Юрія Крисанова
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200757 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Космос Юрія Крисанова / М. Руденко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 169-170. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200757 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2007572024-12-21T19:45:54Z Космос Юрія Крисанова Руденко, М. Придеснянська книжкова полиця 1998 Article Космос Юрія Крисанова / М. Руденко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 169-170. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200757 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Руденко, М. Космос Юрія Крисанова Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Руденко, М. |
| author_facet |
Руденко, М. |
| author_sort |
Руденко, М. |
| title |
Космос Юрія Крисанова |
| title_short |
Космос Юрія Крисанова |
| title_full |
Космос Юрія Крисанова |
| title_fullStr |
Космос Юрія Крисанова |
| title_full_unstemmed |
Космос Юрія Крисанова |
| title_sort |
космос юрія крисанова |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200757 |
| citation_txt |
Космос Юрія Крисанова / М. Руденко // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 169-170. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT rudenkom kosmosûríâkrisanova |
| first_indexed |
2025-02-05T04:08:13Z |
| last_indexed |
2025-02-05T04:08:13Z |
| _version_ |
1823188968725807104 |
| fulltext |
Цінність праці шосткинського дослідника полягає і в тому, що, опи-
суючи життєвий і творчий шлях І. Абрамова, він подав його як взірець
інтелігента, який, працюючи простим сільським учителем, не полишав
наукової діяльності, був у постійному творчому пошуку.
Відрадно, що ця книга засвідчила відродження традицій благодій-
ництва, меценацтва. Таким людям, зі щирим порухом душі, автор скла-
дає подяку на початку книжки: Аліму Олексійовичу Безрученку (ВАТ
«Воронізький цукровий завод»), Володимиру Миколайовичу Пугачу
(Шосткинська районна шляхова дільниця), Надії Іванівні Литвиненко
(кафе «Романтик»), Олександру Миколайовичу Патлаху (Управління
механізації будівництва), за матеріальної підтримки яких вона змогла
побачити світ. Добрий вчинок цих людей засвідчує їхню любов до рід-
ного краю, високу духовність.
Дуже хотілося б, щоб це видання дало творчий імпульс і випускни-
кам Сумського та Глухівського педагогічних інститутів, спонукало до
творчої діяльності сучасних учителів, земляків Івана Абрамова.
Микола ЧАБАДА.
КОСМОС ЮРІЯ КРИСАНОВА
...Спочатку було «Полнолуние» — більш ніж сто ліричних текстів,
зібраних у поетичну збірку, що побачила світ в квітні-травні 1996 ро-
ку. Єдиним «об’єктом» поетичної пристрасті, єдиною господаркою тих
віршів була Чарівна Пані. Не абияка жінка, а саме така — Чарівна
Пані, де б вона не була і що б не робила: адже кохання і непривабливу
жінку робить красунею.
Певні суперечки викликала тоді надмірна — як декому здавалося
— відвертість інтимної лірики поета. Пам’ятаю запеклі бої, що точили-
ся після виходу книги на аматорській літературній студії при молодіж-
ній газеті «Гарт», членом якої у ті часи був Юрій Крисанов: до крику
доходячи, обговорювали літстудійці дещо скандальні вірші про «это
самое». «Еротика» — «розгнузданість», «це ганебно», «а чому б ні?!» —
щохвилини лунало в невеличкій кімнаті зібрання. Що було далі? Кни-
га, що вийшла двотисячним тиражем, швиденько розійшлася по місту
— читач, «не мудрствуя лукаво», просто сприйняв її ненав’язливу від-
вертість. Так тихо й некриваво було вирішене питання щодо права на
існування тих віршів.
Переді мною нова поетична добірка Юрія Крисанова (вона знову
ж таки вийшла у редакційно-видавничому комплексі «Деснянська прав-
да»), і творчий колектив, що допоміг авторові створити її, — редактор
Сергій Дзюба і художник Ігор Суботін — той самий, що й минулого ра-
зу. Вона — незаперечне свідоцтво того, що творчість Ю. Крисанова не
є випадковістю. Адже нерідко буває й так: після першої книги вже ні-
хто й ніколи нічого не чує про її автора, а з часом навіть й саме його
ім’я забувається читачами. Власне, людина втамувала свої амбіції і лі-
тературна творчість її більше не цікавить. «Звезды жгут ладони» —
нова не тільки за формою, але, певною мірою, і за змістом, книга відо-
бражає помітний творчий зріст поета. У ній зібрано значно більше фі-
лософічних віршів, ніж в попередній. Саме філософська лірика займає
пріоритетне місце у «Звездах...». А що ж Чарівна Пані? Скандальна
еротика попередніх поетичних спроб поета? Вони що — зникли? Ні,
звичайно. Все це залишилось, але де в чому трансформувалось, набув-
ши досвіду дорослої людини, яка багато чого зрозуміла за ті часи, що
збігли. Такими є поезії «В волосах притворился лист», «Зритель», «Как
хорошо, что нету сил...», «Венчается август...» та багато інших. Хто є лю-
Сіверянський літопис 169
дина? Навіщо вона приходить в життя? Чи несе у собі цілий Всесвіт, а
чи тільки невтамовну жагу руйнування? Як і багато наших сучасників,
Юрій Крисанов шукає відповіді на ці питання. Не завжди знаходить,
звичайно, але розмірковування ці дають підстави вважати автора кни-
ги людиною небайдужою.
Цікавими є пародійні спроби поета. Їх поки що небагато, але кож-
на з них вражає самобутнім гумором Юрія Крисанова. До речі, серед
поетів, вірші яких спародіював Ю. Крисанов, — й редактор обох його
добірок Сергій Дзюба. Вже дійсно, — повна й цілковита демократія й
співдружність. Необразливі натяки, м’який одеський «стьоб», невиму-
шеність дії і кінцівки — все це додає привабливості та шарму пародіям
Крисанова. Власне, видано творчі секрети й майбутні плани поета —
наступна збірка може цілковито складатись саме з пародій.
Є в книжці «Звезды жгут ладони» розділ, який заслуговує на окре-
му розповідь. Мова, звичайно, про акровірші, яких вміщено більше двох
десятків. Взагалі, акровірші — один з прадавніх видів віршованих ша-
рад, що мають певну ознаку— перші літери кожного рядка складають
зашифроване слово. У літературознавстві довгий час точилися супереч-
ки, чи можна вважати акровірші поезіями. Врешті-решт вирішили, що
так, адже образність є неодмінною ознакою поетичної творчості. Та
щоб зробити з акровіршів велику добірку — такого ще не було. Як на
мій погляд, найбільш цікавими з наданих акровіршів є «Весна», «Гол-
гофа», «Кордовка», «Мечта», «Импровизация» та деякі інші.
Мова, якою пише Юрій Крисанов, — російська. Він представник
так званої «російськомовної української культури». У цьому визначенні
немає ніякого протиріччя — давно відомо, що народність визначається
не наявністю певної кількості етносоціальних символів. На жаль, де-
які з них, через надмірно частий вжиток, набули щоденності, втратили
свою первісну свіжість й невимушеність. Символіка й образність, впи-
сані у канву віршів Ю. Крисанова, окрім своєї самобутності, відзнача-
ються тією дійсною, непідробною народністю, що викликає у душі тро-
хи тужне, щемне й одночасно тепле почуття.
Ось такі думки, розмірковування й відчуття викликала в мене но-
ва книга Юрія Миколайовича Крисанова «Звезды жгут ладони». Але
взагалі, кожен віршований рядок — це космос, у якому окремий читач,
звичайно, знайде власні, особисті зірки, тож прочитайте й збережіть
книгу про кохання й зірки.
Майя РУДЕНКО.
170 Сіверянський літопис
|