Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності
Збережено в:
| Дата: | 1998 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1998
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200759 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності / В. Голуб // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 190-192. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200759 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2007592024-12-21T19:46:09Z Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності Голуб, В. Економіка 1998 Article Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності / В. Голуб // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 190-192. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200759 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Економіка Економіка |
| spellingShingle |
Економіка Економіка Голуб, В. Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Голуб, В. |
| author_facet |
Голуб, В. |
| author_sort |
Голуб, В. |
| title |
Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності |
| title_short |
Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності |
| title_full |
Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності |
| title_fullStr |
Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності |
| title_full_unstemmed |
Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності |
| title_sort |
макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1998 |
| topic_facet |
Економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200759 |
| citation_txt |
Макроекономічний індикатор ефективності зовнішньоекономічної діяльності / В. Голуб // Сіверянський літопис. — 1998. — № 6. — С. 190-192. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT golubv makroekonomíčnijíndikatorefektivnostízovníšnʹoekonomíčnoídíâlʹností |
| first_indexed |
2025-02-05T04:08:17Z |
| last_indexed |
2025-02-05T04:08:17Z |
| _version_ |
1823188973311229952 |
| fulltext |
Володимир Голуб
МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ ІНДИКАТОР
ЕФЕКТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Міжнародні економічні, політичні та культурні відносини знаходять
своє узагальнення у балансах міжнародних рахунків. Ці рахунки зай-
мають у системі макроекономічних показників важливе місце, поскільки
відображають перерозподіл національного доходу (НД) між країнами.
Найбільш поширеним серед них є платіжний баланс, який відображає
одну з головних цілей макроекономічної стабілізації будь-якої країни —
прагнення до підтримки розумного балансу своєї міжнародної торгівлі
із міжнародними фінансовими угодами.
З точки зору позитивної економічної теорії, економіку України
слід розглядати як малу відкриту економіку. Під цим поняттям розумі-
ється, що дана економіка являє собою невелику частку світового ринку
і тому сама по собі не може впливати на зміну світової ставки процен-
та (г*). У той же час уряд країни не протидіє укладанню угод на сві-
товому фінансовому ринку, тобто отриманню міжнародних кредитів.
Отже, ставка процента у малій відкритій економіці дорівнює сві-
товій. Що визначає світову ставку процента? її визначає рівновага сві-
тових заощаджень (S) та світових інвестицій (І). Звідси зрозуміло, що
для України будь-які інвестиції надаються із світовою ставкою про-
цента.
Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, тобто перехід Укра-
їни до стану малої відкритої економіки, що тісно пов’язана з міжна-
родним валютним ринком, призвели до значного дисбалансу експортно-
імпортних операцій, порушення механізму повернення валютних кош-
тів до України. Особливо складним є знаходження оптимального поєд-
нання фіскального (держбюджетного) та індикативного (непрямого)
регулювання валютного ринку, важливим елементом якого є валютний
обмінний курс. Його формування та коригування динаміки являє со-
бою багатофакторний процес. Значний вплив на нього спричиняє стан
платіжного балансу країни.
Некоректні дії по регулюванню внутрішнього попиту за допомогою
бюджетної та монетарної політик можуть призвести до розбалансуван-
ня сальдо платіжного балансу, що, в свою чергу, призведе до підриву
обмінного валютного курсу.
Відомо, що ці дії залежать від того, який обмінний валютний курс
(фіксований чи гнучкий) діє в країні. При цьому для підтримки пози-
тивного сальдо платіжного балансу уряд повинен використовувати різні
важелі макроекономічної політики, які до того можуть діяти із мульти-
плікаційним ефектом.
Отже, спробуємо з’ясувати, що таке платіжний баланс та який
його м зв’язок з макроекономічною політикою.
Основу математичної моделі малої відкритої економіки складає
саме рівняння платіжного балансу, стан якого відображає фінансові
потреби та можливості даної країни.
Визначення засобів покриття дефіциту платіжного балансу, пра-
вильних підходів до його регулювання з метою підвищення валютної
ліквідності країни — одне з головних завдань управління зовнішньоеко-
номічною діяльністю України.
190 Сіверянський літопис
У загальноприйнятому значенні платіжний баланс — це системати-
зований запис результатів усіх угод між суб’єктами господарювання
нашої країни з іншим світом. До платіжного балансу зараховуються
різні економічні угоди, які мають місце між резидентами та нерезиден-
тами України. Операції платіжного балансу — це зміна права власно-
сті на товари чи фінансові активи, у широкому розумінні — зменшення
або збільшення багатства України.
Відомо, що макроекономічні проблеми малої відкритої економіки є одними
з найполемічніших розділів сучасної економічної теорії.1 Зро-
зуміло, що економісти зобов’язані глибше досліджувати взаємодію між
монетарною та фіскальною політиками і функціонуванням малої від-
критої економіки України, яка стає все більш відкритою для зовнішньої
торгівлі та міграції капіталу.
Математичну модель платіжного балансу можна одержати із го-
ловної тотожності Системи національних рахунків.2
Y=C+G+I+NX, (1)
яка зв’язує між собою витрати на придбання вітчизняної продукції,
внутрішні витрати і чистий експорт;
де Y — величина загального випуску, (тобто ВНП, тому що вклю-
чає фактори виробництва за кордоном);
C+G+I — внутрішні витрати (С — споживчі, G — державні, 1 —
інвестиційні);
NX — зовнішні витрати іноземців (чистий експорт — різниця між
експортом та імпортом).
Після незначних математичних перетворень рівняння платіжного
балансу має такий вигляд:
(I—S)+NX=0, (2)
Кожний член рівняння (2) отримав своє ім’я:
де (І— S) — рахунок руху капіталів і доходів по них;
NX — рахунок поточних операцій (торговельний баланс).
Для аналізу малої відкритої економіки рівняння платіжного балан-
су трансформуємо у такий вигляд:
NX=S—1 (3)
Рівняння (3) показує, що поточний рахунок і рахунок руху капі-
талів врівноважують один одного. Тобто баланс рахунку руху капіта-
лів (І—S) та рахунку поточних операцій (NX) показує, що міжнародні
потоки фондів для фінансування капіталу і міжнародні потоки товарів
та послуг являють собою дві сторони однієї медалі.
Зауважимо, що сальдо рахунку руху капіталів відображує чистий
приріст або зменшення НД внаслідок зовнішньоекономічної діяльності
країни. Причому ці зміни відбуваються в залежності від коливання сві-
тової ставки процента (г*). І від цих змін залежить, чи буде сальдо тор-
гового балансу позитивне, чи негативне.
До того відомо, що (NX) знаходиться в обернено пропорційній за-
лежності від номінального обмінного валютного курсу (фіксованого чи
гнучкого).
Для того, щоб узгодити ці дві залежності, аналіз функціонування
малої відкритої економіки і вплив фіскальної та монетарної політик
на ВНП слід проводити за допомогою моделі Манделла — Флемінга.
Ця модель являє собою модифікацію відомої моделі IS-LM і визначає
подвійну рівновагу на товарному і фінансовому ринках.2
Модель IS-LM показує, що у закритій економіці зміни в макроеко-
номічній політиці відбуваються через регулювання ставки процента.
Сіверянський літопис 191
В той же час модель Манделла — Флемінга (Ir*S—LM) показує,
що у відкритій економіці ці зміни відбуваються через обмінний валют-
ний курс (2).
Звідки очевидно, що мала відкрита економіка адаптується до сві-
тового фінансового ринку через компоненту платіжного балансу — по-
точний рахунок (NX).
Порівняння результатів графіко-аналітичного аналізу цих двох мак-
роекономічних моделей дає можливість зробити низку важливих вис-
новків.
По-перше, стимулююча бюджетно-податкова (фіскальна) політика,
яка проводиться при гнучкому обмінному валютному курсі, має різні,
наслідки у закритій і відкритій економіці.
У відкритій економіці обмінний валютний курс зростає, але рівень
НД не змінюється. У закритій економіці, де зростання державних вит-
рат підвищує внутрішню ставку процента «г» та стимулює ефект ви-
тіснення інвестицій, спостерігається деяке збільшення рівня НД.
Причина відсутності зростання рівня НД у відкритій економіці по-
лягає в тому, що зростання внутрішньої ставки процента викликає при-
плив іноземного капіталу до країни, підвищує попит на національну ва-
люту. Це, у свою чергу, викликає зростання її обмінного валютного кур-
су, що призводить до зниження чистого експорту і зводить нанівець по-
переднє зростання НД на внутрішньому ринку.
Отже, стимулююча фіскальна політика в умовах гнучкого валютно-
го курсу виявляється неефективною.
Стимулююча кредитно-грошова політика, навпаки, у цих умовах є
достатньо ефективною.
По-друге, в умовах фіксованого обмінного валютного курсу стиму-
лююча фіскальна політика є більш ефективною. Це пояснюється тим,
що для запобігання підвищення обмінного валютного курсу Централь-
ний банк країни повинен збільшити грошову масу для підтримки ва-
лютного обмінного курсу на фіксованому рівні. І, як наслідок, відбу-
вається зростання НД. При цьому у відкритій економіці це зростання
більш вагоме, оскільки відсутній ефект витіснення інвестицій (Іг*).
І навпаки, стимулююча монетарна політика в умовах фіксованого
обмінного курсу неефективна. Це пояснюється тим, що Центральному
банку дуже важко одночасно контролювати зміну грошової маси та
підтримувати фіксований обмінний валютний курс.
По-третє, вибір політики обмінного валютного курсу — це складне
дискусійне питання. Тому, мабуть, краще встановити певний «валют-
ний коридор», що дає можливість або обмежувати гнучкість, або кори-
гувати фіксований обмінний валютний курс. Це називається правилом
«великого пальця», тобто — посередині.
По-четверте, характерною рисою відкритих економік є переплив
капіталів із країн з позитивним сальдо платіжного балансу до країн, де
це сальдо негативне.
По-п’яте, оцінка сальдо платіжного балансу випливає із визначення
пріоритетних напрямків макроекономічної політики у зовнішньому сек-
торі економіки.
Ці висновки підтверджують думку, що платіжний баланс виконує
функції макроекономічного індикатора ефективності проведення зовніш-
ньоекономічної діяльності країни.
Джерела та література:
1. Семюелсон Пол. А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка. — К., 1995.
2. Мэнкью Н. Грегори. Макроекономика. — М., 1994.
192 Сіверянський літопис
|