Душа на обличчі
Збережено в:
| Дата: | 1999 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1999
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200893 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Душа на обличчі / B. Слапчук // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 196-197. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200893 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2008932024-12-27T21:58:50Z Душа на обличчі Слапчук, B. Придеснянська книжкова полиця 1999 Article Душа на обличчі / B. Слапчук // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 196-197. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200893 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця |
| spellingShingle |
Придеснянська книжкова полиця Придеснянська книжкова полиця Слапчук, B. Душа на обличчі Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Слапчук, B. |
| author_facet |
Слапчук, B. |
| author_sort |
Слапчук, B. |
| title |
Душа на обличчі |
| title_short |
Душа на обличчі |
| title_full |
Душа на обличчі |
| title_fullStr |
Душа на обличчі |
| title_full_unstemmed |
Душа на обличчі |
| title_sort |
душа на обличчі |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1999 |
| topic_facet |
Придеснянська книжкова полиця |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200893 |
| citation_txt |
Душа на обличчі / B. Слапчук // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 196-197. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT slapčukb dušanaobliččí |
| first_indexed |
2025-02-09T04:10:04Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:10:04Z |
| _version_ |
1823551473168941056 |
| fulltext |
Поланського "Квартирант", який приходив у кафе, сідав за стіл, але не мав права зайняти
свою улю блену позу або замовити улю блену страву - система не дозволяла. Тобто
він став абстрактним, невідрізнимим від інших знаком і займав певне місце у системі,
але не мав дозволу на власне вираження. Так колишня риторика була замінена на
ідеологію. Дослідник детально аналізує такі жанри сучасної епістолографії, як критика,
публіцистика, худож ні листи тощ о.
Особливе коло проблем, на думку Володимира Кузьменка, становить трансформація
жанру листа у художні прийоми сучасної белетристики. Ці проблеми суголосні з
актуальними питаннями інтерсем іотичності, інтертекстуальності та неориторики.
"Інкорпорації" листів у художні світи, як це ми бачимо на прикладах повістей "М узикант" і
"Художник" Тараса Шевченка, виконують різні функції: подають інформацію про
героїв та соціум, творять шкалу цінностей "справжніх" і "несправжніх", дискредитую ть
інші, залучені до художнього світу, "мови". Словом, кожен з них сприймається як
"текст у тексті", це особливо стосується збудованих на листуванні персонажів (роман
"Намилена трава" Павла Загребельного). Тонкощ і "гри в інший жанр" (у жанр листа)
актуал ізую ться, перегукую чись з проблем атикою "наративної м аски".
М онографія Володимира Кузьменка є цінною науковою працею, вона, безперечно,
варта д оклад ніш о ї і всеб ічн іш о ї розмови.
О л е сь Н ІЧ Л А В А .
ДУША НА ОБЛИЧЧІ
Дзюба Сергій. Кракатунчик - кленовий бог.
Повість для дітей. - Чернігів, РВК “Деснянська правда”, 1999. - 120 с.
Дотепер читачі знали Сергія Дзюбу - поета, автора двох поетичних збірок і лауреата
кількох премій. Автор домігся, якщо не слави, то, принаймні, значного успіху. Але замість
того, щоб, набравшись поважності, спочивати на лаврах, він "впадає в дитинство". Свідченням
чого - повість "Кракатунчик - кленовий бог".
Якби я оповів, що в Луцьку на правому березі річки Сапвлаївки (якраз навпроти мого
вікна) приземлився НЛО, і гуманоїди у вишиванках, розстеливши на моріжку рушника,
закусили салом з цибулею, то нікого б цим не здивував. Нема такого села, а в тому селі
нема такого дядька, у якого б НЛО на городі посадки не робив. А що кожну другу тітку
інопланетяни викрадали - спробуй не повір!.. Нікого тепер нічим не здивуєш. І Сергій
Дзюба мене своїм Кракатунчиком не здивував (усякі домовички, гноми, барабашки - на
кожному кроці). Але розчулив. У мене "душа вийшла на обличчя". Пригадалось, як я
"робив гопки" дядечкам та тітонькам і як мені за ці гопки перепадало, побачив себе
м ален ьким ... Втім, м ожливо, це був Кракатунчик.
Повість С. Дзюби традиційна у хорошому розумінні цього слова. Прочитане автором
у дитинстві не минуло безслідно. Вдавшись до глибшого аналізу, не склало б клопоту
визначити витоки "Кракатунчика..." Наразі не ставлю перед собою такої мети, відтак
залиш аю ці дослідж ення для м айбутніх д зю бознавців.
Традиційні сюжетні ходи, традиційна "подача м атеріалу". Ще раз нагадаю, що не
вкладаю у слово "традиційний" негативного значення. Традиційний не означає позичений
чи застарілий. Шпетити письменника за традиційність так само безглуздо, як і докоряти
поетові, що він пише ямбом чи анапестом. Це тільки й значить, що за плечима у автора
певна школа.
Головні герої повісті - першокласник Сергійко та його друг Кракатунчик. Кракатунчик
- це м алесенька копія того , кому він з 'яв л яється . О дночасно двоє чи б ільш е лю дей не
196 Сіверянський літопис
можуть бачити Кракатунчика. Спілкування з Кракатунчиком індивідуальне й інтимне. У
кожного свій Кракатунчик. Кожен із персонажів повісті до певної міри - Кракатунчик. На
мою думку, саме в одноосібності й багатоликості полягає оригінальність авторського
задум у, власне ідеї Кракатунчика. В цьому сенсі Кракатунчик - поняття майж е ф ілософ ське.
Не зовсім вкладається у рамки традиційної вітчизняної літератури для дітей шкільна
"мафія", з її переслідуванням і знущанням над молодшими і слабшими, любовний трикутник
першокласників Сергійко - Таня - Сашко, не кажучи вже про збоченого дядечка-"бабая",
що полює на дівчаток. Звичайно ж, Сергій Дзюба ризикує зіпсувати собі репутацію
"серйозного чоловіка" (письменника!), вводячи до твору, адресованого дітям, натуралістичні
епізоди із реалій буденного життя тих же таки дітей. Навіть мама не знає, як реагувати на
остаточне рішення Сергійка негайно одружитися з Танею. "... Мама каже, що мені треба
вирости, стати таким, як тато Сергій Вікторович, а потім одружуватись. Бо одружуються
для того, щоб були діти, а у маленьких дітей, як відомо, дітей не буває. А я їй сказав, що у
нас - будуть, бо у нас є чесний і благородний друг, який допом ож е..." (Звичайно ж,
мається на увазі Кракатунчик). Вичерпавши аргументи, мама ставить Сергійка в куток. А
що у даному випадку робити цнотливому критикові? Кого в куток ставити?! І чим той
критик спроможний зарадити Тані, котра ніяк не визначиться, кому з двох претендентів
віддати свої серце і руку?
У тім то й справа, що Дзюба не пише для критиків. Твір адресований дітям і дорослим,
які не забули, що були дітьми. Змінивши жанр, автор не прагнув змінити читача, а лише
розширити його віковий ценз. Не випадково в Тані й у Сергійкової мами день народження
випадає на один день. Треба думати, що і Сергійко з татом Сергієм народилися в один
день. Очевидно, справа до одруження таки дійшла. Сергійко з Танею - це дорослі тато
Сергій з мамою Танею, а тато з мамою - маленькі Сергійко і Таня. В повісті вони
одночасно і дорослі, і д іти. Цебто С. Дзюба зображ ує не два паралельних світи, а єдиний
цілий. Світ людини, якій потрібний Кракатунчик, аби не розминутися дитині із собою дорослим
і, що більш важливо, дорослому не розминутися із собою дитиною. Аби вреш ті-реш т не
стати бездуш ним "бурбуруну".
І не біда, що Кракатунчик в Чернігові лише один. Оскільки Кракатунчик - чесний і
благородний друг, то він не забариться прийти на перший поклик кожного чернігівчанина.
Кракатунчиків не більше, не менше, а рівно стільки, скільки мешканців у Чернігові. З чим я їх
і вітаю.
Сергієві Дзюбі вдалося поєднати в одній історії розважальність із ненав'язливою
повчальністю . Як на мене, дебю т вдався. Проте останнє слово за д ітьм и.
Хочеться відзначити, що видана книжка зі смаком і якісно. Симпатична кольорова
обкладинка, білий папір, ілю страції... І головне, видрукована накладом (як на сьогодні
астроном ічним ) 5500 прим ірників. Ще раз вітаю . Видавців, автора, д ітей ...
Наразі дітям дозволяється здійняти вереск. А Сергієві Дзюбі, аби дійти якогось логічного
завершення, належить виставити триповерхового торта і відро газировки. При позитивному
ріш енні д іти мож уть верещати голосніш е.
В а си л ь С Л А П Ч У К .
Сіверянський літопис 197
|