То коли ж засновано Козелець?
Збережено в:
| Дата: | 1999 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
1999
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200900 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | То коли ж засновано Козелець? / A. Пенський // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 150-151. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-200900 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2009002024-12-27T21:59:42Z То коли ж засновано Козелець? Пенський, A. Краєзнавча мозаїка 1999 Article То коли ж засновано Козелець? / A. Пенський // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 150-151. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200900 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка |
| spellingShingle |
Краєзнавча мозаїка Краєзнавча мозаїка Пенський, A. То коли ж засновано Козелець? Сiверянський літопис |
| format |
Article |
| author |
Пенський, A. |
| author_facet |
Пенський, A. |
| author_sort |
Пенський, A. |
| title |
То коли ж засновано Козелець? |
| title_short |
То коли ж засновано Козелець? |
| title_full |
То коли ж засновано Козелець? |
| title_fullStr |
То коли ж засновано Козелець? |
| title_full_unstemmed |
То коли ж засновано Козелець? |
| title_sort |
то коли ж засновано козелець? |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
1999 |
| topic_facet |
Краєзнавча мозаїка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/200900 |
| citation_txt |
То коли ж засновано Козелець? / A. Пенський // Сіверянський літопис. — 1999. — № 2. — С. 150-151. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT pensʹkija tokoližzasnovanokozelecʹ |
| first_indexed |
2025-02-09T04:10:08Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:10:08Z |
| _version_ |
1823551477225881600 |
| fulltext |
ТО КОЛИ Ж ЗАСНОВАНО КОЗЕЛЕЦЬ?
Населені пункти, як і люди, мають дату свого народження. На жаль, сьогодні ми не
знаємо року заснування багатьох міст і сіл України. І серед них селище Козелець - райцентр
на Чернігівщині.
Нині в літературі існує декілька дат заснування Козельця. Перша з них наведена в книзі
І. М. Шекери "По місцях громадянської війни на Україн і" (К., 1957), де сказано, що
Козелець виник у 1098 р. Ця ж дата наведена і в книзі М. Т. Янка "Топомічний словник-
довідник Української РСР" (К., 1973) та в рукописній праці місцевих краєзнавців В. С.
Носенка і О. А. Шама "Козелець - районний центр". На мою думку, ця дата не є науково
обгрунтованою. Вона повторює дату першої згадки про м. Остер, яка наведена в
Іпатіївському літописі. Наступні дві дати наводяться в "Описании Черниговской епархии:
Кн. V " , надрукованом у у 70-ті роки X IX ст. Тут на с. 188 зазначається:
"По преданию общему, каменный храм Преображения существовал в Козельце еще
с отдаленной древности, до татарской. Ш таб-капитан Михаил Лагода, уже умерший, между
старинными бумагами видел бумагу, писанную титлами славянскими, в которой извещали
князя Всеволода Ольговича (1126-1139 г.) об окончании каменной Спасской церкви в
Козельце. Тоже подтверждает брат его полковник Семен Антонович Лагода, видевший и
читавший эту рукопись, которая однако как-то затерялась".
Отже, виходячи зі свідчень братів Лагод, Козелець було засновано між 1125 і 1139
роками.
Наступна розповідь про час заснування Козельця наведена в цій же книзі на сторінках
197-198, де сказано:
"Храм вознесения Господня (сучасна Вознесенська церква - авт.) стоит на северо
восточной части города. М естность храма та же, что м естность первых поселенцев Козельца,
явившихся после погрома татарского. Новый поселенец Козельца, говорит предание,
пришедший из Остра, поселился на западной опушке леса, занимавшего пространство,
где ныне деревни Сивухи и Берлозы, принадлежавшие издавна к Вознесенскому приходу.
Первыя хаты поставлены, по преданию, там, где ныне живут Козлы, потомки первых
поселенцев новаго Козельца".
Як відомо з історичних джерел, м. Остер було здобуто монголо-татарами 1240 p.
Отже, виходячи з цього, рік заснування Козельця - 1240. Ця дата знаходить своє пряме
підтвердження в подальшому. Адже на гербі, наданому Козельцю, було зображено
срібного козла з золотим хрестом на спині, який стоїть на зеленому полі на фоні червоного
щита.
Про наступну дату заснування Козельця говориться майже в усіх енциклопедичних
виданнях, починаючи з початку XX ст. Де б вони не видавалися: в Санкт-Петербурзі, Києві,
Москві, Нью-Йорку чи Мюнхені, в них наведена одна і та ж дата першої згадки про
Козелець. Це перша половина XVII ст. З усього видно, що укладачі цих поважних видань
користувалися картою французького дослідника України Гійома де Боплана, складеною
1635 року. Ц ієї ж думки д отрим ується і краєзнавець з м. Остра П. Я. Л авранчук.
Отже, у нас є чотири дати заснування Козельця. На мою думку, найбільше з них
заслуговує на увагу 1240 рік. Адже це був час, коли люди тікали від монголо -татарської
навали в ліси, подалі від доріг. У ті часи дорога з Чернігова до Києва проходила по правій
стороні р. Десни, через Моровійськ, Лутаву, Остер, а на місці сучасного Козельця був ліс.
Це підтверджує і одна з версій про назву Козельця, висловлена в книзі Ю. М. Кругляка
"Ім 'я вашого м іста" (К., 1978):
"Є версія, що назва (Козелець - авт.) виникла з давноруського козельськ, що означає
"козячий ліс", тобто було багато кіз у цих м ісцях". Що стосується дати походження
Козельця в XVII ст., то, на мою думку, Г. де Боплан позначив на карті вже існуюче
містечко. Адже, згідно з історичними джерелами, на той час на території нинішнього
Козелецького району існувало більше 10 населених пунктів, а на карті позначені лише
Остер, Козелець та Карпилівка, тобто найбільш і. Інші дві дати ще менш йм овірні. Адже не
150 Сіверянський літопис
виявлено жодного документа чи переказу про заснування Козельця 1098 р. А щодо
його заснування в 20-30-ті роки XII ст., то, гадаю, брати Лагоди читали не про м. Козелець
на Чернігівщ ині. Скоріше за все, мова в їх спогадах йде про добре відоме в історії своєю
героїчною обороною проти монголо - татар м. Козельськ (тепер К алузько ї області Росії).
Узагальню ючи вищесказане, датою заснування Козельця, на мою думку, слід вважати
1240 рік. Отже, в 2000 р. селищ у Козелець виповниться 760 років.
А н ато л ій П Е Н С Ь К И Й .
“ОГНИСКО ДЛЯ НАУКИ”
(До 125-річчя від дня вступу Івана Пулюя до
“Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка та 100-річчя
обрання його дійсним членом “Наукового Товариства ім. Шевченка”)
У кожного народу є "горстка" патріотів-інтелігентів, які серцем відчувають насущні
потреби свого народу. Час від часу вони "запалюють світильники" від немеркнучих
"світильників" своїх попередників і несуть їх високо серед своїх народів. Були, є і завжди
будуть так і "горстки" ін тел іге н тів -п атр іо тів і серед українського народу.
У 1873 році освічена українська інтелігенція, а це переважно вихованці українських
учнівських і студентських товариств "Громада", заснували "Літературне товариство ім.
Т. Г. Ш евченка". У "Книзі обліку членів товариства" запис починається з 27 листопада
1873 року. Перегортаємо сторінку за сторінкою і на шостій, під номером 17, читаємо:
Іван Пулюй "член-основатель". Запис зроблено 3-го березня 1874 року. Тоді йому минуло
лише 29 років. (Дійсним членом НТШ Івана Пулюя обрано 1 -го червня 1899 року). На час
обрання його членом ЛТШ він працював у фізичній лабораторії професора фон Лянга
Віденського університету. Здавалось би фізик, а згодом електротехнік, винахідник і раптом
"Літературне товариство". Як це поєднати? Однак пам'ятаймо, що Іван Пулюй у роки
навчання у Тернопільській гім назії був засновником таємного учнівського товариства
української молоді "Громада" (1863 p.), автором "Споминок о Тернополі" (1865 p.),
перекладачем "М олитвослова" (1869 p.), перекладачем і автором "М олитовника. Друге
побільшене видання" (1871 p.), автором "Листа без коверти яко одповідь Впр. Крилошанину
М алиновському на реферат М олитовника" (1871), співперекладачем (разом із П. Кулішем)
Євангелій від святих Матфея, Марка, Луки, Іоанна(1871 p.). А ще закінчив два факультети
Віденського університету (теологічний - 1865-69 р. р. і філософський - 1869-72 p.p.). Він
хотів бачити свій рідний український народ серед європейських народів, том у з молодих
років працю вав на ниві його національного відродж ення.
Здавалось би, де Відень, а де рідна Галичина. Однак ця велика віддаль не була перепоною
для праці. Тож, коли 16 листопада 1892 року група українських вчених реорганізувала
"Л ітературне товариство імені Т. Г. Ш евченка" і надала йому назву "Наукове товариство
імені Ш евченка", у листі до Ол. Барвінського від 30.01.1893 р. Іван Пулюй написав:
"Добре діло зробили Русини, що розложили огниско для науки в товаристві ім. Шевченка.
Без висшої науки остався наш народ, хоч многочисленний, геть ззаду поза всіма народами
європейськими. Без науки він и не подвигнесь из свого упадку... Доложу и я дещо из
своєї праці по моїх силах и прошу мене залічити до секції для наук природних и медичних.
Для "Записок" виготовлю дещ о...".
А вже у листі від 6.8.1893 р. читаємо: "Не легка то робота, прорублювати стежку
там, де нога людська споконвіку не ступала. Науки природні мусять мати с в о ю (тут і далі
підкреслено І. Пулюєм) мову утворену на підставі народнеї м ови...
Думаю переложити на нашу мову мою послідню росправу... "Про міряннє ріжниці фаз двох
перемінних електричних прудів".
Не багацько людей зрозум іє її, але не для теперішнього покоління працюємо ми,
Сіверянський літопис 151
|