Місто Конотоп у світлі топоніміки

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1999
Автор: Акичев, Ш.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 1999
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201221
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Місто Конотоп у світлі топоніміки / Ш. Акичев // Сіверянський літопис. — 1999. — № 6. — С. 179-181. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201221
record_format dspace
spelling irk-123456789-2012212025-01-05T19:55:19Z Місто Конотоп у світлі топоніміки Акичев, Ш. Краєзнавча мозаїка 1999 Article Місто Конотоп у світлі топоніміки / Ш. Акичев // Сіверянський літопис. — 1999. — № 6. — С. 179-181. — укр. 2518-7430 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201221 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Краєзнавча мозаїка
Краєзнавча мозаїка
spellingShingle Краєзнавча мозаїка
Краєзнавча мозаїка
Акичев, Ш.
Місто Конотоп у світлі топоніміки
Сiверянський літопис
format Article
author Акичев, Ш.
author_facet Акичев, Ш.
author_sort Акичев, Ш.
title Місто Конотоп у світлі топоніміки
title_short Місто Конотоп у світлі топоніміки
title_full Місто Конотоп у світлі топоніміки
title_fullStr Місто Конотоп у світлі топоніміки
title_full_unstemmed Місто Конотоп у світлі топоніміки
title_sort місто конотоп у світлі топоніміки
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 1999
topic_facet Краєзнавча мозаїка
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201221
citation_txt Місто Конотоп у світлі топоніміки / Ш. Акичев // Сіверянський літопис. — 1999. — № 6. — С. 179-181. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT akičevš místokonotopusvítlítoponímíki
first_indexed 2025-02-09T04:24:18Z
last_indexed 2025-02-09T04:24:18Z
_version_ 1823552368870948864
fulltext В. П. Коваленка виявили, що культурний шар знищений відвалами кар'єра, з якого свого часу добував селітру В. В. Кочубей для порохового промислу, а територія зайнята теперішнім кладовищем. Зафіксована також розташована неподалік група курганів - могильників, датована ІІ-І тисячоліттями до Різдва Христового. Але хто нині скаже - де після такого тривалого часу шукати Білу Вежу стару, якщо на сьогодні маємо Білі Вежі Перші і Білі Вежі Другі? Розгадка - в товщах землі, в літописних пам'ятниках. І вони чекають своїх дослідників. Хто ми? Звідки? Які наші історичні корені? Відповідь на ці нелегкі питання шукають і конотопські краєзнавці. Дослідники історії Конотопщини розглядали різні легенди та припущення щодо часу заснування міста та походження його назви. Зупинимось і ми на цих версіях. Існує переказ про проїзд через нашу місцевість у X V I11 ст. російської цариці Катерини II. При переправі через річку нібито загрузли ї ї коні. І вона спересердя назвала це місце Конотопом. Але це лише красива вигадка. Насправді Конотоп був відомий задовго до поїздки цариці на Україну та й Катерина II ніколи не відвідувала наше місто, хоч для обслуговування царських осіб Конотопщина і поставляла коней. У свідомості багатьох українців назва міста пов'язується з "Конотопською відьмою" Г. Ф. Квітки - Основ'яненка чи славетною Конотопською битвою 1659 року. У "Кратком топонимическом словаре "(М., 1966. с. 204) подаються такі відомості: "Конотоп - город в Сумской области У С С Р . Название неоднократно повторяется в топонимии Украины, Польщи, Чехословакии, Ф РГ и ГДР, не оставляя сомнений, что это старинное славянское нарицательное слово, связанное с конным транспортом: из конь "лошадь" и топить "погружать в воду", т. е. или труднопроезжая топкая дорога, или переправа (конский брод)". Опираючись на ці дані, ми звернулися до дипломатичних представництв різних країн, що знаходяться на території України. Російське посольство, на жаль, не дало ніякої відповіді. Американські науковці повідомили, що у СШ А населених пунктів з подібною назвою не існує. Не змогли допомогти й німецькі, французькі та італійські науковці. Генеральний консул Генерального Консульства Республіки Польща у Києві пан Еугеніуш Панек у травні 1996 р. повідомив, що в західній частині Польщі є три поселення з назвою Конотоп. "Це села: Конотоп - воєводство Гожув Велькопольські, давня назва Friedenau: Конотоп - воєводство Жельона Гура, давня назва: Kontopp : Конотоп - воєводство Кошалін, давня назва: Kontopf. Є озеро під давньою назвою Gross Kontopf See у воєводстві Кошалінським та одна річка Конотоп у воєводстві Желеньогурськім". Якщо звернутися до українських довідників різних років видання, то можна дізнатися, що і в Україні є декілька Конотопів. Це: Конотоп Городнянського району Чернігівської області (У Р С Р . Адміністративно- територіальний поділ на 1 січня 1972. К., 1973., с. 526), смт. Конотоп Путивльського району Сум ської області, с. Конотоп Шепетівського району Хмельницької області (У Р С Р . Адміністративно- територіальний поділ на 1 січня 1972. Упорядник Д. О. Шелягін. К., 1973, с. 495), х. Конотопи Житомирської області, с. Конотоп Сокальського району Львівської області (У Р С Р . Адміністративно - територіальний поділ на 1 січня 1972. К., 1973, с. 294), х. Конотопи-Велике - Вербценської сільради Степанського району Рівненської області Володим ир ЗАДКО. Сіверянський літопис 179 (У Р С Р . Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 р. К., 1947, с. 462), х. Конотопців Дорошенківської сільради Шосткинського району Сумської області (У Р С Р . Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 р. К., 1947, с. 548), х. Конотопський Харківської області. На території Сумської області протікає річка Конотоп, яка впадає в річку Мена. Загальна ї ї довжина 12 км, площа водозбору - 22,9 кв. км. (Г. Г. Леонтьева, В. О. Тюленева. Географія Сумської області, 9 клас. Навчальний посібник, додаток 19. Гідрографічна мережа Сумської області). Яка ж причина такого широкого розповсюдження цього топоніму? Який з Конотопів був найпершим і хто дав таку назву? Це питання необхідно розглядати не тільки з географічної точки зору, але й з точки зору історії та археології. Вже третій рік у Конотопі ведуться археологічні дослідження. Деякі науковці поєднують давньоруське місто Липовиськ з нашим Конотопом (Липовиськ - літописне місто, тобто відоме ще з часів Київської Русі). А перша відома поки що писемна згадка про Конотоп відноситься до 16 жовтня 1634 р. Тоді польський король Владислав IV Ваза надав привілей Миколаю Цетисову та його потомкам чоловічої статі на "спадкове володіння землі на ленних правах у межах Чернігово-Сіверського князівства: Конотоп, Городище та Езуч з прилеглими землями". (Варшавський головний архів. Коронна метріка міста Львова, книга 181, лист 4). Хоча, очевидно, Конотоп існував задовго до цієї дати. У жовтні 1960 р. в архівах Польщі працювала бригада Головного архівного управління УР СР . Вона виявила серед інших архівних паперів "цікаві документи з історії Чернігова, Конотопа, Білої Церкви з 1570 - XVII ст." (Л. Попова. Документальні матеріали з історії України в архівах ПНР. // Науково-інформаційний бюлетень архівного управління У Р С Р - 1961, № 1, - с. 67. Отже, Конотоп має більший вік. Відомий дослідник церковного життя Філарет Гумілевський, який помер у Конотопі 9 серпня 1 866 р. від холери, припускав, що цей населений пункт існував "ще до монголо-татарського іга на Україні. Коли орда Батия йшла до Києва, то в 1239 р. було знищено Конотоп" (Ф. Гумилевський. Историко- статистическое описание Черниговской епархии. Кн. VI. Чернигов. 1874, с. 279). Тому, можливо, Конотоп Сумської області і є прабатьківщиною численних Конотопів у Європі. Археологічні розкопки в центрі нашого міста "дають можливість остаточно стверджувати думку про існування на території міста поселення XII - X III ст." (Белінська Л. І., Звагельський В. Б. Археологічні дослідження в Конотопі 1997 - 1998 років // Сумська старовина. - 1998. - №№ III - IV, с. 19. Можна зробити деякі припущення: Конотоп на карті Європи з'явився з просуванням слов'янського населення зі Сходу на Захід під час монголо-татарського нашестя або ж навпаки: під час польської експансії на Схід ця назва поширилася на Україну, Білорусь та Росію. (Можливо, хтось з мешканців чи засновників польського Конотопа назвав так на згадку про свою батьківщину й українській населений пункт і річку). Або, можливо, наш Конотоп відвідували купці і розповсюдили його назву по Європі. Ймовірно, що вплинула на ї ї поширеність саме Конотопська битва. Цікаво, що це лише топонім. Існують і прізвища Конотоп або похідні від нього. Серед найвідоміших людей, які носили чи носять таке прізвище, Яків Конотоп - сотник або курінний (XVIII ст.), С. Конотопець - козак с. Сосниця, X IX ст., А. А. Конотоп - кандидат економічних наук, В. Я. Конотоп - делегат І з'їзду Рад С Р С Р , літератор, публіцист, поет, Наталія Іванівна Конотопець-Власенко - письменниця-фантаст, А. Ю. Конотопов - штурман морської авіації, воював у небі Іспанії в 1936 - 1937 рр. у складі екіпажу нашого земляка Г. І. Тхора. Дуже поширене це прізвище на Харківщині. В інших краях теж, мабуть, знайдуться люди, пов'язані прізвищем з нашим містом. Пошук триватиме. Ще одна тема чекає своїх дослідників. Це - назви вулиць і провулків, пов'язаних з "Конотопами". Це: Конотопський провулок у Києві - проходить від вул. Кошового до вул. М. Рильського // Вулиці Києва. К., 1979, с. 119. У столиці є також вулиця Конотопська, яка проходить від вул. Листопадової до вул. М. Рильського у Московському 180 Сіверянський літопис районі Києва. У далеких 30 -х роках у тодішній українській столиці Харкові вул. Котлярівська (Липовий гай) була перейменована на вул. Конотопську // Харків. Столичний довідник. Х ., 1931. Як не дивно, Конотопський провулок є навіть в російській Пермі - в Орджонікідзевському районі, між вул. Свірською та Штурвальною // Улицы Перми. Справочник. По состоянии на 1 января 1?.: г. - Пермское книжное издательство. 1975, с. 48. Є такі вулиці ще й в інших містах. Шаміль Акичев. Сіверянський літопис 181