Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями

Наслідки воєнних дій є безпрецедентним випадком заподіяння шкоди довкіллю в Україні. За офіційними даними на території України через пошкодження (руйнування) будівель і споруд унаслідок бойових дій утворилося понад 670 тис. т відходів, що можна вважати мінімально можливою кількістю за попередніми оц...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Солдак, М.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201263
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями / М.О. Солдак // Економіка промисловості. — 2024. — № 4 (108). — С. 5-33. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201263
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2012632025-01-10T18:58:05Z Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями Солдак, М.О. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Наслідки воєнних дій є безпрецедентним випадком заподіяння шкоди довкіллю в Україні. За офіційними даними на території України через пошкодження (руйнування) будівель і споруд унаслідок бойових дій утворилося понад 670 тис. т відходів, що можна вважати мінімально можливою кількістю за попередніми оцінками. Атаки тривають і спричиняють збільшення обсягів відходів, навантаження на землекористування в громадах і створення екологічної загрози. Міжнародний досвід свідчить про можливість одержання екологічної, соціальної та економічної вигоди від повторного використання відходів будівництва та знесення. У контексті реалізації євроінтеграційного вектора Україна має зосередитися на ефективному управлінні такими відходами згідно з принципами циркулярної економіки − повторного використання, переробки та відновлення. Виконання цього невідкладного завдання можливе завдяки створенню умов для розгортання промислових циркулярних екосистем − сукупності суб’єктів різних видів економічної діяльності та громадянського суспільства, які працюють та еволюціонують спільно з метою створення доданої вартості на основі принципів скорочення використання первинних матеріалів, повторного використання матеріалів і продуктів, їх переробки та відновлення, продовжуючи тим самим життєвий цикл товарів та формуючи їх додаткову цінність. Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності розгортання циркулярних промислових екосистем як умови екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями. На прикладі однойменного проєкту глобальної компанії Energy Vault з гравітаційного зберігання енергії за допомогою композитних блоків, у виробництві яких використовуються промислові відходи й відходи будівництва та знесення, окреслено ключові дії, які сприятимуть появі та розвитку в Україні циркулярних промислових екосистем на основі наявних технологій. Визначено коло проблемних питань, які необхідно вирішувати для формування інститутів, рутин, поведінки та культури економічних суб’єктів при розгортанні циркулярних промислових екосистем, зокрема з метою ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями. Надано рекомендації щодо актуалізації правового забезпечення управління відходами від руйнування будівель і споруд, що утворюються внаслідок бойових дій; реформування та розширення кола інструментів стимулювання сталого поводження з відходами; розвитку міждисциплінарних досліджень. The consequences of military actions are an unprecedented case of environmental damage in Ukraine. According to official data, more than 670,000 tonnes of waste were generated due to the damage (destruction) of buildings and structures as a result of hostilities in the territory of Ukraine, which can be considered the minimum possible amount according to the preliminary assessment. Attacks continue and lead to increased volumes of waste, burden on land use in communities and creation of ecological threat. International experience shows the possibility of obtaining ecological, social and economic benefits from the reuse of construction and demolition waste. In the context of the implementation of the European integration vector, Ukraine should focus on the effective management of such waste based on the principles of the circular economy − reuse, recycling and recovery. The fulfilment of this urgent task is possible thanks to the creation of conditions for the deployment of industrial circular ecosystems − a set of entities of various economic activity sectors and civil society that work and evolve together with the aim of creating added value based on the principles of reducing the use of primary materials, reusing materials and products, their processing and recovery, thereby extending the life cycle of goods and forming their enhanced value. The purpose of the article is to substantiate the expediency of deploying circular industrial ecosystems as a condition for eco-efficient elimination of the consequences for the environment caused by military actions. Based on the example of the eponymous project of the global company Energy Vault on gravitational energy storage using composite blocks, which are created with industrial waste and construction and demolition waste, key actions are outlined that will contribute to the emergence and development of circular industrial ecosystems in Ukraine around existing technologies. A range of problematic issues that need to be solved for the formation of institutions, routines, behaviour and culture of economic entities for the deployment of circular industrial ecosystems, in particular, with the aim of eco-efficient elimination of the consequences for the environment caused by military actions, is outlined. Recommendations have been provided on updating the legal support for the management of waste from the demolition of buildings and structures as a result of hostilities; reforming and expanding the range of tools for stimulating sustainable waste management; as well as developing interdisciplinary research. 2024 Article Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями / М.О. Солдак // Економіка промисловості. — 2024. — № 4 (108). — С. 5-33. — Бібліогр.: 47 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.04.005 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201263 338.45:502:338.246.8 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Солдак, М.О. Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями Економіка промисловості
description	Наслідки воєнних дій є безпрецедентним випадком заподіяння шкоди довкіллю в Україні. За офіційними даними на території України через пошкодження (руйнування) будівель і споруд унаслідок бойових дій утворилося понад 670 тис. т відходів, що можна вважати мінімально можливою кількістю за попередніми оцінками. Атаки тривають і спричиняють збільшення обсягів відходів, навантаження на землекористування в громадах і створення екологічної загрози. Міжнародний досвід свідчить про можливість одержання екологічної, соціальної та економічної вигоди від повторного використання відходів будівництва та знесення. У контексті реалізації євроінтеграційного вектора Україна має зосередитися на ефективному управлінні такими відходами згідно з принципами циркулярної економіки − повторного використання, переробки та відновлення. Виконання цього невідкладного завдання можливе завдяки створенню умов для розгортання промислових циркулярних екосистем − сукупності суб’єктів різних видів економічної діяльності та громадянського суспільства, які працюють та еволюціонують спільно з метою створення доданої вартості на основі принципів скорочення використання первинних матеріалів, повторного використання матеріалів і продуктів, їх переробки та відновлення, продовжуючи тим самим життєвий цикл товарів та формуючи їх додаткову цінність. Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності розгортання циркулярних промислових екосистем як умови екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями. На прикладі однойменного проєкту глобальної компанії Energy Vault з гравітаційного зберігання енергії за допомогою композитних блоків, у виробництві яких використовуються промислові відходи й відходи будівництва та знесення, окреслено ключові дії, які сприятимуть появі та розвитку в Україні циркулярних промислових екосистем на основі наявних технологій. Визначено коло проблемних питань, які необхідно вирішувати для формування інститутів, рутин, поведінки та культури економічних суб’єктів при розгортанні циркулярних промислових екосистем, зокрема з метою ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями. Надано рекомендації щодо актуалізації правового забезпечення управління відходами від руйнування будівель і споруд, що утворюються внаслідок бойових дій; реформування та розширення кола інструментів стимулювання сталого поводження з відходами; розвитку міждисциплінарних досліджень.
format	Article
author	Солдак, М.О.
author_facet	Солдак, М.О.
author_sort	Солдак, М.О.
title	Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями
title_short	Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями
title_full	Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями
title_fullStr	Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями
title_full_unstemmed	Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями
title_sort	розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201263
citation_txt	Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями / М.О. Солдак // Економіка промисловості. — 2024. — № 4 (108). — С. 5-33. — Бібліогр.: 47 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT soldakmo rozgortannâcirkulârnihpromislovihekosistemumovaekoefektivnoílíkvídacíínaslídkívdlâdovkíllâspričinenihvoênnimidíâmi
first_indexed	2025-02-09T04:25:47Z
last_indexed	2025-02-09T04:25:47Z
_version_	1823552461945700352
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 5 2024, № 4 (108) УДК 338.45:502:338.246.8 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.04.005 Мирослава Олексіївна Солдак, канд. екон. наук, старший науковий співробітник Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083 РОЗГОРТАННЯ1 ЦИРКУЛЯРНИХ ПРОМИСЛОВИХ ЕКОСИСТЕМ – УМОВА ЕКОЕФЕКТИВНОЇ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, СПРИЧИНЕНИХ ВОЄННИМИ ДІЯМИ2 Наслідки воєнних дій є безпрецедентним випадком заподіяння шкоди довкіллю в Ук- раїні. За офіційними даними на території України через пошкодження (руйнування) будівель і споруд унаслідок бойових дій утворилося понад 670 тис. т відходів, що можна вважати мінімально можливою кількістю за попередніми оцінками. Атаки тривають і спричиняють збільшення обсягів відходів, навантаження на землекористування в громадах і формування екологічної загрози. Міжнародний досвід свідчить про можливість одержання екологічної, соціальної та економічної вигоди від повторного використання відходів будівництва та знесення. У кон- тексті реалізації євроінтеграційного вектора Україна має зосередитися на ефективному уп- равлінні такими відходами згідно з принципами циркулярної економіки − повторного вико- ристання, переробки та відновлення. Виконання цього невідкладного завдання можливе завдяки створенню умов для розгортання промислових циркулярних екосистем − сукупності суб’єктів різних видів економічної діяльності та громадянського суспільства, які працюють та еволюціонують спільно з метою створення доданої вартості на основі принципів скоро- чення використання первинних матеріалів, повторного використання матеріалів і продуктів, їх переробки та відновлення, продовжуючи тим самим життєвий цикл товарів та формуючи їх додаткову цінність. Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності розгортання циркулярних промисло- вих екосистем як умови екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєн- ними діями. На прикладі однойменного проєкту глобальної компанії Energy Vault з гравітаційного зберігання енергії за допомогою композитних блоків, у виробництві яких використовуються промислові відходи й відходи будівництва та знесення, окреслено ключові дії, які сприяти- муть появі та розвитку в Україні циркулярних промислових екосистем на основі наявних технологій. Визначено коло проблемних питань, які необхідно вирішувати для формування інститутів, рутин, поведінки та культури економічних суб’єктів при розгортанні циркуляр- них промислових екосистем, зокрема з метою ліквідації наслідків для довкілля, спричинених 1 Від англ. deployment − використання чогось для досягнення певного ефекту. 2 Статтю підготовлено в процесі досліджень за науковим проєктом «Гарантії дотримання соціально- економічних та екологічних прав людини в умовах війни та повоєнної трансформації» (номер держреєст- рації 0123U101199). © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2024 МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 6 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) воєнними діями. Надано рекомендації щодо актуалізації правового забезпечення управління відходами від руйнування будівель і споруд, що утворюються внаслідок бойових дій; ре- формування та розширення кола інструментів стимулювання сталого поводження з відхо- дами; розвитку міждисциплінарних досліджень. Ключові слова: циркулярні промислові екосистеми, циркулярна економіка, довкілля, відходи будівництва та знесення, відходи руйнувань. JEL: O13; L70 Шкода довкіллю почала проявлятися з перших днів бойових дій на території Ук- раїни. За даними Міністерства захисту до- вкілля та природних ресурсів України на початок 2024 р. попередня сума завданих довкіллю збитків перевищила 2,4 трлн грн (Укрінформ, 2024). На основі оцінки прямих фізичних пошкоджень фахівці Київської школи економіки наводять такі цифри: сума прямих збитків, завданих з 2022 р., сягнула майже 155 млрд дол. (KSE, 2024), із них АПК і земельним ресурсам ‒ 8,7 млрд, лісо- вому фонду – 4,5 млрд, екологічні збитки, розраховані як збитки від викидів в повітря та не є прямими втратами нерухомості чи інших активів України, становлять 16,4 млрд дол. Ці дані свідчать про масштабність екологічних наслідків воєнних дій. Наразі гостро постає проблема по- шуку ефективних шляхів управління відхо- дами від руйнувань, яких за мінімальною оцінкою по всій країні вже понад 670 тис. т (Міндовкілля, 2023). За даними обласних військових адміністрацій найбільша кіль- кість відходів від руйнувань фіксується в Київській, Херсонській, Харківській, Мико- лаївській, Донецькій та Запорізькій облас- тях. Обсяги відходів збільшуються з кож- ним днем, що спричиняє навантаження на землекористування в громадах і створення екологічних загроз. Найближчими роками рішення орга- нів державної влади, міжнародних донорів, представників фінансово-кредитних уста- нов і приватного сектору визначатимуть на- прями розподілу інвестицій, направлених на повоєнну відбудову України. Віднов- лення економіки потребуватиме значної кількості природних ресурсів і супроводжу- ватиметься значними викидами парникових газів. Проте в умовах воєнного стану існує значний ризик недостатнього включення принципів екологічного управління у про- цеси господарювання. Очевидно, що вже за- раз на державному рівні необхідно подбати про підвищення екологічної ефективності (екоефективності) використання ресурсів шляхом сприяння впровадженню моделей замкнутого циклу виробництва та підтри- мки цінності продуктів, матеріалів і компо- нентів на основі принципів циркулярної економіки 4Rs: скорочення (Reduce), пов- торне використання (Reuse), переробка (Recycle) та відновлення (Recover). Циркулярна економіка формує новий ландшафт бізнес-моделей підприємств, сти- мулюючи їх перехід від традиційних ліній- них підходів до інноваційних моделей, орі- єнтованих на замкнуті цикли використання ресурсів. У таких моделях підприємства прагнуть зменшити відходи, максимально задіяти ресурси, створювати продукти, які можна повторно використовувати, ремон- тувати або переробляти. Для реалізації замкнутих циклів у процесах виробництва формуються нові екосистеми, де різні ком- панії співпрацюють для досягнення загаль- них цілей сталого розвитку. У таких екоси- стемах відходи одних підприємств стають ресурсами для інших. Це приводить до спів- праці між організаціями або підприємст- вами різних секторів економіки з метою ефективного обігу матеріалів і енергії, сти- мулює розвиток нових знань, пов’язаних з ефективним використанням ресурсів (Aarikka-Stenroos, Ritala, Thomas, 2021; Konietzko et al., 2020) сприяє створенню сталої ціннісної інноваційної пропозиції для переробки, повторного застосування та/або скорочення споживання ресурсів (Kanda et al., 2021; Sairanen et al., 2024). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 7 2024, № 4 (108) Концепція циркулярних промислових екосистем набула поширення в зарубіжних роботах (Aarikka-Stenroos, Ritala, Thomas, 2021; Harala, 2023; Trevisan et al., 2023). В українській науковій літературі дослід- ження в цій предметній сфері представлені (Череватський та ін., 2022), але не так ши- роко і не стосуються створення замкнутих циклів у контексті ліквідації наслідків для довкілля, пов’язаних із воєнними діями. Мета статті полягає в обґрунтуванні доцільності розгортання циркулярних про- мислових екосистем як умови екоефектив- ної ліквідації наслідків для довкілля, спри- чинених воєнними діями. Структуру статті побудовано відпо- відно мети таким чином: 1) на основі систе- много підходу та концепції еволюційної економіки уточнено розуміння «циркуляр- них промислових екосистем»; 2) здійснено пошук й узагальнення емпіричних даних щодо появи й успішного функціонування циркулярних промислових екосистем на ос- нові поводження з відходами будівництва та знесення в країнах ЄС; 3) на прикладі проєкту глобальної компанії Energy Vault у частині виготовлення блоків із відходів бу- дівництва та знесення окреслено ключові ідеї, які сприятимуть появі та розвитку цир- кулярних промислових екосистем на основі наявних технологій, та надано рекомендації щодо їх реалізації з урахуванням європейсь- кого досвіду. У висновках підбито підсумки дослідження. Наукове розуміння циркулярних промислових екосистем. Концепція цир- кулярної економіки нерозривно пов’язана з поняттям «стала екосистема», яке переду- сім стосується природного середовища та взаємодії всіх живих організмів, що створю- ють симбіотичну екосистему, де кожен еле- мент покладається на дії інших членів, щоб вижити і процвітати. Це визначення з де- якою адаптацією використовується у сфері економічних відносин. Дж. Мур уперше за- стосував екологічну термінологію до біз- нес-середовища (Moore, 1993). Згодом ви- значення бізнес-ландшафту як набору підп- риємств, організацій та окремих осіб, що спільно розвиваються та еволюціонують, було прийнято економічною спільнотою. Ідея про те, що підприємства не можуть іс- нувати самі, а спираються на досвід, керів- ництво, обмін контактами, передачу знань і фінансову підтримку з боку інших підпри- ємств і організацій, набуває популярності. Поняття «екосистема» все частіше викорис- товується в менеджменті та бізнесі для опису колективів різнорідних, але взаємо- доповнюючих організацій, які спільно ство- рюють певну продукцію системного рівня, аналогічну до «екосистемної послуги», що надається природними екосистемами, яка виходить за рамки результатів і діяльності будь-якого окремого учасника екосистеми (Thomas, Autio, 2020; Підоричева, 2020). Подібно до того, як у біологічних еко- системах відбувається обмін енергією та ре- човинами між її складовими, учасники еко- номічних екосистем теж пов’язані певними потоками. Із використанням цієї логіки автори роботи (Aarikka-Stenroos, Ritala, Thomas, 2021) класифікують циркулярні екосистеми на три категорії: за потоком ма- теріалів та енергії (промислові екосистеми); потоком знань (підприємницькі екосистеми та екосистеми знань); потоком економічної цінності (інноваційні екосистеми). Відмін- ності між ними полягають у складі, ключо- вих ідеях і, що є найважливішим, − в очіку- ваних результатах, а саме для: промислової екосистеми – стале про- мислове виробництво; підприємницької екосистеми – спри- яння запуску та розширення нових підприє- мницьких проєктів, зосереджених на ста- лому виробництві; екосистеми знань – сприяння перетво- ренню досягнень наукових знань у сфері циркулярної економіки на сталі продукти та послуги; інноваційної екосистеми – створення сталої цінності, завдяки якій здійснюються переробка, повторне використання та/або скорочення обсягу ресурсів. У такому контексті циркулярні про- мислові екосистеми являють собою регіона- льне співтовариство ієрархічно незалежної, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 8 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) але взаємозалежної різнорідної групи акто- рів, які виробляють промислові товари та послуги в симбіотичній співпраці та з ви- користанням ресурсів (Aarikka-Stenroos, Ritala, Thomas, 2021). Бажані результати діяльності промис- лових екосистем можна пов’язати зі страте- гічними пріоритетами Європейського Со- юзу. Вони полягають у підтримці справед- ливого і стійкого відновлення та досягненні амбіцій щодо «зеленого» і цифрового пере- ходів в економіці («подвійний перехід»). У контексті досягнення цієї мети промислова стратегія Європейського Союзу спрямована на створення стійкої, конкурентоспромож- ної та інноваційної промисловості, яка зда- тна адаптуватися до сучасних викликів, зо- крема зміни клімату, цифрової трансформа- ції та глобальної конкуренції. ЄС прагне до- сягти кліматичної нейтральності до 2050 р., тому промислова стратегія активно підтри- мує «зелену» трансформацію промислових секторів. Вона передбачає скорочення ви- кидів парникових газів, підвищення енерго- ефективності, розвиток відновлюваної ене- ргетики та широке застосування принципів циркулярної економіки у виробничих біз- нес-моделях. Щодо матеріальних потоків промис- лових екосистем, то їх модель ґрунтується на порівнянні промислових процесів і ролі промислових підприємств із трофічними рі- внями в біологічній екосистемі. Галузі та підприємства в системі є аналогічними до організмів у природній екосистемі, а фізи- чне місце розташування, в якому працює виробництво, аналогічне до середовища проживання організму. Кожне підприємс- тво у промисловій екосистемі має свою нішу чи функціональну роль (Geng, 2002). Їхні ролі можуть бути визначені так само, як і в екологічній системі, а саме: виробники (первинні) – здійснюють видобуток матеріалів та збір сировини для забезпечення інших галузей; споживачі (вторинні виробники) – ви- користовують сировину від первинних виробників для створення готових матеріа- лів і продуктів; сортувальники – розбирають і сорту- ють відходи діяльності, транспортують у формі, доступній для їх подальшого спожи- вання; редуценти − використовують відходи діяльності як виробників, так і споживачів, здійснюють їх переробку та відновлення, продовжуючи тим самим життєвий цикл, та повертають назад у промислову екосистему як нові цінні матеріали, придатні для забез- печення процесів виробництва. Пропонується розуміти циркулярні промислові екосистеми як сукупність суб’єктів різних видів економічної діяль- ності та громадянського суспільства, які спільно працюють й еволюціонують з ме- тою створення доданої вартості на основі принципів скорочення використання пер- винних матеріалів, повторного викорис- тання матеріалів і продуктів, їх переробки та відновлення, продовжуючи тим самим життєвий цикл товарів і формуючи їх дода- ткову цінність. Застосування до циркулярних проми- слових екосистем ідей еволюційної еконо- міки є принциповим для їх наукового розу- міння. Саме еволюційну теорію в економіці зазвичай застосовують для пошуку відпо- віді на питання щодо створення різноманіт- ності в економічній популяції, збереження і передачі корисної інформації, що стосу- ється вирішення конкретних адаптивних проблем і довголіття суб’єктів екосистем (Aldrich et al., 2008). У рамках генетичної парадигми підприємство є аналогічним до організму в біологічній екосистемі, а ДНК – це економічне знання, інформація, які є не- від’ємною частиною підприємства і від яких залежить його виживання, адаптація та довголіття. Біологічній категорії «ген» в економіці відповідає економічна «рутина». Рутини успадковуються та визначають мо- жливу поведінку суб'єкта. Організми, що мають кращі рутини, можуть краще за ін- ших пристосовуватися до змін середовища і розвиватися. Можливе і не генетичне спад- кування, коли специфічні знання та інфор- мація не успадковуються, а передаються за- вдяки навчанню, оточенню та взаємодії суб’єктів. Походження таких системних –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 9 2024, № 4 (108) явищ, як мова, культура та наука, пов’язу- ється не стільки з генетичним, скільки з «м’яким спадкуванням» (Солдак, 2019). Бі- ологічна різноманітність забезпечує багато- гранність життя на Землі. В економічній екосистемі різноманітність відповідних ат- рибутів, що визначають динаміку екосис- тем, також необхідна для підвищення ймо- вірності її переходу до вищого стану. Зок- рема, для успішного розвитку економічної екосистеми велике значення має різномані- тність суб’єктів інноваційної активності, те- хнологічних лідерів, практик ведення біз- несу, організаційних структур управління. Навіть такий короткий огляд основ- них ідей еволюційної теорії дозволяє ствер- джувати, що поява і розвиток циркулярних промислових екосистем полягає не лише у використанні наукових знань і практичного досвіду (інженерних навичок, умінь), що може вирішитися шляхом запозичення тех- нічних і організаційних інновацій. Вони по- требують також розбудови нової, орієнтова- ної на створення сучасних технологічних процесів і технічних об'єктів промислово- сті, що може відбуватися поступово в про- цесі еволюційної взаємодії технологій і со- ціуму. Це можливо, насамперед, завдяки формуванню інститутів, організаційних ру- тин та економічної культури учасників лан- цюгів створення вартості, необхідних для переходу до кліматично нейтрального виро- бництва, заснованого на вищому техноло- гічному рівні (Вишневський, Князєв, 2018; Солдак, 2023). Формування умов для появи цирку- лярних промислових екосистем є сферою державної політики в частині створення ри- нку для «зелених» товарів шляхом розбу- дови системи публічних закупівель, підтри- мки інвестицій в інноваційні рішення, упро- вадження фінансових інструментів змен- шення негативного впливу на довкілля. Інформаційна база дослідження. Ситуація, причинена бойовими діями в Ук- раїні, не має прецедентів у сучасній історії Європи. Після Другої світової війни на її те- риторії відбулося декілька збройних конф- ліктів, найбільш масштабними з яких вва- жаються Балканські війни 1990-х років. Через свою унікальну економічну та політи- чну історію поки не всі постраждалі країни показали здатність впоратися з накопиче- ними відходами руйнування будівель і спо- руд згідно з принципами циркулярної еко- номіки. У той же час їх досвід свідчить, що проблему управління відходами руйнувань вони намагаються вирішити в рамках зага- льної стратегії управління відходами будів- ництва та знесення (Alite et al., 2023). У зв’язку з цим Україні слід фокусувати увагу на більш успішному досвіді країн ЄС щодо управління відходами будівництва та зне- сення (Construction and Demolition Waste, CDW). Необхідно також ураховувати той факт, що, на відміну від українських реалій, ці приклади засновані на стратегіях управ- ління відходами в економіці мирного часу. До того ж причини утворення будівельних відходів є іншими та, як правило, пов’язані з урбанізацією, яка посилюється (Huang, 2018; Huang, 2020; Alite et al., 2023; Gálvez- Martos, 2018; Nadazdi, Naunovic, Ivanisevic, 2022). Для пошуку й узагальнення емпірич- них даних щодо появи та успішного функ- ціонування циркулярних промислових еко- систем на основі управління відходами бу- дівництва та знесення в країнах ЄС обрано базу даних Порталу фінансування та тенде- рів Європейського Союзу (EU Funding & Tenders Portal). Аналіз інструментів стиму- лювання поводження з відходами в геогра- фічному розрізі здійснено на основі бази да- них Організації економічного співробітниц- тва і розвитку (Organisation for Economic Co-operation and Development ‒ OECD) та Інструментів політики для довкілля (Policy Instruments for the Environment). Європейська політика у сфері уп- равління відходами будівництва та зне- сення. У Європі відходи будівництва та зне- сення становлять понад третину всіх відхо- дів (Gálvez-Martos et al., 2018). Вони нале- жать до сфери «міського видобутку» (urban mining) і мать велике значення для досяг- нення амбітних цілей ЄС у сфері економіки замкнутого циклу (Zhang et al., 2020). Від- ходи будівництва та знесення складаються зі сміття, що утворюється при будівництві, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 10 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) будівельному ремонті та знесенні будівель, будівництві та демонтажі доріг і мостів. Вони містять широкий спектр матеріалів: бетон, цегла, дерево, скло, метали та плас- тик, азбест. Оскільки відходи будівництва та знесення характеризуються великим об’ємом і вагою, чинять негативний вплив на навколишнє середовище, стале управ- ління ними є пріоритетом для багатьох країн. Серед секторів промисловості Європи будівельний є найбільш ресурсомістким. Він використовує близько 50% доступної первинної сировини і виробляє понад 33% загального обсягу відходів, що утворю- ються в Європі. Існує величезний потенціал для переробки вторинної сировини з відхо- дів будівництва та знесення, але його реалі- зація ще далека від того, щоб стати загаль- нопоширеною. Технології розділення та утилізації будівельних відходів є доступ- ними і загалом недорогими. Тим не менш, рівень їх переробки суттєво відрізняється за країнами Європи, коливаючись від менше 10% до понад 90%. Суттєва різниця обумо- влена дією історичних, культурних, інсти- туційних чинників, що впливає на можливо- сті появи й успішного функціонування цир- кулярних промислових екосистем. Нідерла- нди, Словенія, Італія, Данія, Фінляндія та Великобританія досягли успіху у створенні ринків для відновлених відходів (рис. 1). Їх будівельний сектор є високоциклічним, оскільки вдається повторно вводити великі обсяги відходів в економіку та отримувати енергію, уникаючи таких варіантів утиліза- ції, як спалювання, поховання та навіть зво- ротне засипання, яке відповідно до Рамко- вої директиви про відходи (Waste Fra- mework Directive, WFD) вважається низько- якісним відновленням відходів (European Commission, 2008). Рисунок 1 − Управління відходами будівництва та знесення в країнах Європи (відпо- відно до застосування процесу рециклінгу відходів), % Джерело: (EEA, 2020). 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 Переробка Зворотне засипання Рекуперація енергії Спалювання Захоронення та інше –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 11 2024, № 4 (108) Управління відходами будівництва та знесення потребує ефективних державних постанов, стратегій, цілей, дотримання за- ходів контролю за утворенням відходів і зусиль щодо їх мінімізації (Deng et al., 2008). У Європейському Союзі ці питання пов’язані із законодавством з циркулярної економіки. Перший План дій зі створення економіки замкнутого циклу (Circular eco- nomy action plan, CEAP) у Європі було схва- лено у 2015 р., а в 2020 р. був прийнятий другий CEAP (European Commission, 2020). Він спрямований на прискорення трансфор- маційних змін, яких потребує європейський «зелений» курс (Green Deal), на основі захо- дів у галузі економіки замкнутого циклу, що реалізуються з 2015 р. План являє собою на- бір взаємопов'язаних ініціатив щодо розро- блення політики у сфері створення товарів і послуг із використанням принципів сталого розвитку, що забезпечує екологічні, соціа- льні й економічні вигоди. Політика має на меті зробити екологічні продукти, послуги та бізнес-моделі нормою та змінити способи споживання на такі, що мінімізують утво- рення відходів. Завдяки європейським ініціативам щодо впровадження принципів циркулярної економіки в галузі промисловості стале бу- дівництво останнім часом привертає все бі- льше уваги представників бізнесу, громад- ськості та академічних кіл – ключових акто- рів циркулярних промислових екосистем (Ghisellini, Cialani, Ulgiati, 2016). Поява циркулярних промислових екосистем управління відходами будів- ництва та знесення в країнах Європи. По- шук й узагальнення інформації про появу та успішне функціонування циркулярних про- мислових екосистем управління відходами будівництва та знесення в країнах Європи здійснено за даними Порталу фінансування та тендерів Європейського Союзу (European Commission, 2024). Портал служить інстру- ментом для організацій, підприємств, нау- кових інститутів, державних установ та різ- них інших суб’єктів, які прагнуть досягти успіху у сфері циркулярної економіки, а та- кож для пошуку інформації про можливості об’єднання зусиль завдяки програмам підт- римки наукових досліджень та інновацій (Horizon Europe), захисту довкілля та кліма- тичних інновацій (LIFE), досліджень та інновацій у вугільній і сталеливарній про- мисловості (Research Fund for Coal and Steel) та ін. База даних Порталу фінансування та тендерів Європейського Союзу містить по- над 10 тис. проєктів, що отримували або отримують фінансування у двох програм- них періодах: 2014-2020 та 2021-2027 рр. за всіма доступними 34 програмами. Після уточнення критеріїв пошуку за ключовими словами «circular», «construction and demo- lition waste» та «CDW» кількість проєктів скоротилася до 480, а програм, за якими вони фінансувались або фінансуються, − до 20. При цьому в програмному періоді 2014- 2020 рр. фінансування отримували 186 про- єктів, а у 2021-2027 рр. – вже 294. Значне зростання проєктних пропозицій та їх фі- нансової підтримки підтверджує важли- вість досліджень у цій предметній сфері. Детальний огляд проєктів дозволив виокре- мити ті, що стосуються безпосередньо сфери будівництва. Узагальнену інформа- цію наведено в додатку. Аналіз даних щодо проєктів із цирку- лярної економіки в галузі будівництва, які отримували або отримують фінансування Європейського Союзу, дозволив дійти та- ких висновків. 1. Склад виконавців майже кожного із зазначених проєктів є різноманітним. Ус- танови та підприємства різних сфер діяль- ності спільно працюють і взаємодіють для реалізації принципів циркулярної еконо- міки в галузі будівництва. Взаємопов’язані учасники створюють колективну цінність і надають цілісні рішення, які жоден учас- ник не може розробити поодинці (Song, Gnyawali, Qian, 2024). І це цілком відповідає концепції циркулярної промислової екосис- теми. 2. Проєкти спрямовані на забезпе- чення «наскрізної стійкості», тобто від еко- логічно чистого дизайну продукту до мак- симальної переробки будівельних відходів –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 12 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) по циркулярному ланцюгу. Дослідження стосуються екодизайну продукції, можли- востей її модернізації для продовження життєвого циклу, утилізації з мінімальним екологічним збитком. Планування демон- тажу і деконструкції здійснюється вже на етапі проєктування з прийняттям принципів циркулярної економіки, завдяки чому дося- гається зменшення обсягів відходів будів- ництва та знесення. 3. Циркулярні промислові екосис- теми орієнтовані на регіональні матеріальні потоки, і проєкти спрямовані на підтримку зміцнення місцевих або регіональних рин- ків вторинних матеріалів. Разом із тим, з урахуванням транснаціонального та глоба- льного характеру клімату й навколишнього середовища, їх масштабу та складності, а також міжнародного аспекту ланцюга пос- тачання сировини, в рамках деяких проєктів діяльність здійснюється те тільки на рівні ЄС, але і за його межами. 4. Проєкти є мультидисциплінарни- ми. Вони охоплюють різні наукові галузі та сфери: електротехніка, електронна інжене- рія, радіотехніка, програмне забезпечення, інформаційна інженерія, матеріалознавс- тво, економіка, сільське та лісове господар- ства. Багатопрофільний характер дослід- жень потребує поєднання додаткових знань і ресурсів для ефективного вирішення проб- леми впливу на довкілля промислової діяль- ності. Необхідно докладати скоординова- них дослідницьких та інноваційних зусиль у багатьох дисциплінах і секторах для забез- печення безпечних, економічно здійснен- них, екологічно обґрунтованих та соціально прийнятних рішень по всьому ланцюгу створення вартості (розвідка, видобуток, переробка, проєктування, стійке та повто- рне використання, переробка та віднов- лення) (CORDIS − EU research results, 2020а). 5. Склад країн-учасниць проєктів є дуже схожим. Дослідження, як правило, ко- ординують Нідерланди, Бельгія, Португа- лія, Італія, Іспанія, Франція, Фінляндія, Ні- меччина. Це пояснюється розвинутою сис- темою інструментів політики управління ві- дходами будівництва та знесення. Орієнту- ючись на встановлену в Рамковій директиві про відходи систему управління відходами, країни-члени ЄС розробили різні інструме- нти та національні правила управління від- ходами. Компанія Deloitte (2017) розділила держави-члени ЄС на три категорії відпо- відно до рівня зрілості їхньої правової бази (вставка 1). Саме країни Північної та Захід- ної Європи характеризуються розвинутою правовою базою управління відходами бу- дівництва та знесення й високим рівнем до- тримання чинного законодавства. Джерело: (Deloitte, 2017). Вставка 1 Групи країн ЄС (разом із Великою Британією) за рівнем зрілості правової бази з управління CDW Перша група: країни ЄС зі зрілим національним законодавством – вимоги до управління відходами будівництва та знесення зафіксовані в національному законодавстві до прийняття Рамкової директиви про відходи; упроваджено стандарти для сприяння дотриманню законів (Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Люксембург, Німеччина, Нідерланди, Швеція). Друга група: країни ЄС з передовим законодавством − вимоги до управління відходами будівництва та знесення зафіксовані в національному законодавстві до прийняття Рамкової директиви про відходи, але правоохоронна діяльність слабша, ніж у першої групи країн (Че- хія, Естонія, Угорщина, Ірландія, Італія, Мальта, Португалія, Іспанія, Велика Британія). Третя група: країни зі законодавством, що розвивається, – вимоги до управління відхо- дами будівництва та знесення, які зафіксовано в національному законодавстві, в основному були попередньо визначені Рамковою директивою про відходи; слабке правозастосування (Болгарія, Хорватія, Кіпр, Греція, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 13 2024, № 4 (108) 6. У сприянні виникненню циркуляр- них промислових екосистем вирішальну роль відіграють економічні інструменти (вставка 2). Для аналізу застосування їх кра- їнами ЄС використано базу даних OECD Ін- струменти політики для довкілля (Policy Instruments for the Environment ‒ PINE) (OECD, 2024). Із набору даних відсортовано країни ЄС та обрано всі інструменти за та- кими сферами: «тверді відходи», «деграда- ція землі», «забруднення землі», «забруд- нення води». Не всі сфери стосуються без- посередньо управління відходами будівни- цтва та знесення. Однак упровадження цир- кулярних моделей в одній галузі сприяє по- яві циркулярних моделей в інших завдяки економічній вигоді (скорочення витрат на сировину, оптимізація виробництва або під- вищення рентабельності), технологічному трансферу та інноваціям і загалом зміні спо- живчої поведінки та зростанню попиту на екологічно чисті продукти і послуги. Джерело: (OECD, 2024). Для наочного співставлення на рис. 2 групи країн сформовано за запропонованим компанією Deloitte рівнем зрілості законо- давства (вставка 1). Інструменти, які залуча- ють країни першої та другої груп, тобто країни з більш зрілим законодавством з уп- равління відходами будівництва та зне- сення, є різноманітнішими, ніж третьої, до якої належать країни, екологічна правова база яких у даний час тільки розвивається. Вставка 2 Інструменти екологічної політики в країнах ЄС Податки та збори (Taxes and fees) збільшують вартість забруднюючої діяльності чи продукції та перешкоджають їх споживанню й виробництву незалежно від цільового призна- чення податків чи зборів. Податки та збори становлять більшість інструментів політики в базі даних PINE. Екологічно вигідні субсидії та виплати (Environmentally Beneficial Subsidies and Payments). Субсидія або виплата є екологічно вигідною, якщо вона прямо чи опосередковано знижує відносну ціну чистого продукту або діяльності. Субсидії надаються певним секторам або підприємствам для заохочення екологічно вигідних практик і можуть бути у вигляді гра- нтів, податкових пільг або позик із низьким відсотком. Виплати надаються власникам землі, підприємствам або організаціям за збереження екосистем, здійснення заходів щодо захисту довкілля або підтримку біорізноманіття. Торгові дозволи та компенсації (Tradable Permits and Offsets) застосовуються для роз- поділу прав на викиди або використання ресурсів. Торгові дозволи – це дозволи (квоти) на викиди забруднюючих речовин, які можна купувати та продавати на ринку. Кожен дозвіл на- дає його власнику право на певний обсяг викидів. Компенсації дозволяють організаціям, які не можуть повністю зменшити свої викиди, інвестувати в проєкти щодо зменшення або усу- нення викидів у сферах, не пов’язаних безпосередньо з їх діяльністю. Схеми повернення депозиту (Deposit-refund scheme) встановлюють надбавку до ціни потенційно забруднюючої продукції. Додаткова плата повертається в разі уникнення забруд- нення завдяки повторному використанню продукту. Схеми повернення депозиту зазвичай за- стосовуються до такої продукції, як пляшки, акумулятори, автомобілі або списані шини. Добровільні методи (Voluntary approaches) – це зобов’язання фірм або галузей покра- щити свою екологічну ефективність поза законом. Добровільні підходи не є економічними інструментами, запровадженими урядом, ‒ вони можуть бути предметом переговорів між дер- жавним органом і приватними сторонами. Добровільні угоди залучають зацікавлених сторін і дозволяють досягти консенсусу, однак вони не часто підкріплюються регулярним наглядом для перевірки їх впливу на навколишнє середовище. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 14 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) Рисунок 2 − Використання інструментів екологічної політики країнами ЄС (за групами) Джерело: складено за (OECD, 2024). У країнах Європи останнім часом більш поширеного застосування набувають добровільні інструменти. Одним із важливих із них для сприяння сталому розвитку та цир- кулярній економіці є «зелені» публічні заку- півлі. Це «процес, за допомогою якого ор- гани державної влади прагнуть закуповувати товари, послуги та роботи зі зниженим впли- вом на довкілля протягом усього їхнього життєвого циклу порівняно з товарами, пос- лугами та роботами з такою ж основною фу- нкцією, які були б закуплені в іншому випа- дку» (European Commission COM, 2008). Для досягнення цих цілей організації державного сектору можуть використати екологічні кри- терії при здійсненні державних закупівель. Екологічні критерії можуть охоплю- вати весь цикл закупівель − від оцінки пот- реб і визначення об'єкта закупівлі (напри- клад, постачання сталого бетону), техніч- них специфікацій (наприклад, вибору спо- собів будівництва та типів матеріалів) до вибору постачальника (наприклад, досвід проєктувальника чи підрядника), екологіч- ного маркування (наприклад, додаткові по- значення для використання будівельних матеріалів з переробленим вмістом) та уп- равління договором (наприклад, навчання персоналу з розподілення відходів будівни- цтва та знесення на місці). Завдяки широкому застосуванню ін- струментів і конкретним національним пра- вилам управління відходами, чітко визначе- ними в нормативних актах, країни ЄС де- монструють стратегічні наміри досягти своїх екологічних цілей у сфері поводження з відходами будівництва та знесення. Досвід країн ЄС щодо створення умов для появи й успішного функціонування циркулярних промислових екосистем мож- на розглядати як якісний орієнтир для реа- лізації політики управління відходами бу- дівництва, знесення та руйнувань, зокрема в реаліях України. Ситуація в Україні у сфері управ- ління будівельними відходами та відхо- дами руйнувань. Ще за мирних часів буді- вельні відходи складали основну частку ві- дходів на сміттєвих полігонах. За оцінкою вітчизняних будівельних компаній реаль- ний обсяг вивезення будівельного лому піс- ля знесення одного п'ятиповерхового чоти- 14 3 2 8 8 9 5 12 16 5 12 3 30 28 14 33 32 36 18 15 66 18 45 27 79 33 13 4 61 1 6 16 8 2 23 0 20 40 60 80 100 120 140 Забруднення води Забруднення землі Деградація землі Тверді відходи Забруднення води Забруднення землі Деградація землі Тверді відходи Забруднення води Забруднення землі Деградація землі Тверді відходи Т р ет я г р у п и Д р у га г р у п а П ер ш а гр у п а Кількість, од. Схеми повернення депозиту Екологічно вигідні субсидії та виплати Податки та збори Торгові дозволи та компенсації Добровільні методи Т р ет я г р у п а –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 15 2024, № 4 (108) рипід’їзного будинку становить 4,5-5 тис. т (Попович, Захарко, Мальований 2013). Із 2022 р. в Україні з’явився новий вид відходів − від руйнувань. Це «частини (ула- мки) пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, а також матеріали, предмети, які були все- редині або поряд із такими об’єктами у мо- мент пошкодження (руйнування) та/або ви- конання робіт із демонтажу та які повністю або частково втратили свої споживчі влас- тивості та не можуть у подальшому викори- стовуватись за місцем їх утворення чи вияв- лення» (Верховна Рада України, 2022). За мінімальною оцінкою на території України через пошкодження (руйнування) будівель і споруд унаслідок бойових дій утворило- ся понад 670 тис. т відходів (Міндовкілля, 2024). Вони стали однією з найбільших про- блем для громад через їх великий обсяг і не- безпечність для довкілля. За результатами лабораторних досліджень на деяких майда- нчиках тимчасового зберігання відходи від руйнації містять шкідливий для здоров’я аз- бест1. За компонентами відходи від руйну- вань значно відрізняються від звичайних ві- дходів будівництва та знесення. На цій під- ставі відходи, що утворилися через пошко- дження (руйнування) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних ак- тів, диверсій або проведення робіт із лікві- дації їх наслідків, включено як однойменну підгрупу 12 в групі 16 «Відходи, не зазна- чені в інших групах» до нового Національ- ного переліку відходів, затвердженого пос- тановою Кабінету Міністрів України у жов- тні 2023 р. За аргументацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Ук- раїни поява такої групи зумовлена необхід- ністю окремого обліку та управління відхо- дами, які утворилися через війну. Вони міс- тять, зокрема, такі небезпечні види відходів, як «змішані медичні та фармацевтичні від- ходи», «відходи боєприпасів», «піротехні- чні відходи», «інші відходи вибухових ре- човин», «знищена військова техніка» (Вер- ховна Рада України, 2023a). 1 Згідно із Законом України «Про систему громадського здоров'я» з 2023 р. використання азбесту повністю заборонено відповідно до стандартів ЄС (Верховна Рада України, 2023b). Порядком управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руй- нуванням) будівель і споруд унаслідок бо- йових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслід- ків, визначено такі способи поводження з відходами руйнувань після їх збирання, сор- тування (по можливості) та перевезення (транспортування) від місця їх утворення до об’єктів управління відходами або місць тимчасового зберігання: оброблення (пере- роблення) відходів від руйнувань та/або їх знешкодження (у разі потреби); зберігання відходів від руйнувань на місцях тимчасо- вого зберігання або на інших об’єктах уп- равління відходами (до їх утилізації чи ви- далення); утилізація відходів від руйнувань (використання відходів як вторинних мате- ріальних чи енергетичних ресурсів); вида- лення відходів від руйнувань, включаючи їх захоронення. Поки переважають три остан- ніх способи. В Україні виникають певні труднощі із розробленням власних технологій, які до- зволяють відсортовувати відходи руйну- вань і виокремлювати корисну складову, а саме бракує необхідної інфраструктури (майданчиків зберігання, дробильного об- ладнання, сортувальних шредерів) та квалі- фікованих фахівців. З урахуванням цих чин- ників процес створення циркулярних про- мислових екосистем може тривати від кіль- кох років до кількох десятиліть. В умовах воєнного стану створення циркулярних промислових екосистем має додаткові ви- клики, які можуть уповільнити процес або змінити його пріоритети. Насамперед, труд- нощі пов’язані з фінансуванням проєктів, оскільки більшість державних коштів спря- мовується на оборону та гуманітарну допо- могу. За оцінками фахівців перероблення відходів руйнувань у будівельні матеріали для нових інфраструктурних проєктів пот- ребує величезних фінансових витрат (порі- вняно із захороненням на полігонах доро- жче приблизно у 32 рази (Сафранов, Прихо- дько, Михайленко, 2024). Війна виснажує –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 16 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) фінансові ресурси, тому розроблення та реалізація циркулярних проєктів можуть відкладатися на необмежений термін. Од- нак імовірною є поява нових можливостей для міжнародних інвестицій, зокрема тих, що відповідають ESG-тренду (інвестування на основі еколого-кліматичних критеріїв) та грантових програм, спрямованих на віднов- лення економіки на засадах сталого розви- тку. В Україні є позитивний досвід переро- бки відходів руйнувань. Але поки що це поодинокі приклади, які стосуються «місць що на слуху» (Буча, Гостомель у Київській області), ініційовані зарубіжними компані- ями або за їх безпосередньої участі та коор- динування. Як правило, це приклади даун- сайклінгу, тобто перероблений продукт має меншу вартість і меншу складність, ніж пе- рвинний. Крім того, процес не є наукоміст- ким, не стимулює інвестиції в наукові дос- лідження та розробки, не сприяє появі но- вих матеріалів, технологій і бізнес-моделей, а отже, не створює основу для постійного вдосконалення діючих і появи нових цирку- лярних промислових екосистем. У сучасних умовах швидкої зміни технологій саме нау- комісткі рішення дозволяють промислово- сті адаптуватися до нових викликів і шви- дко впроваджувати інновації. Це дає змогу циркулярним екосистемам еволюціонувати, вдосконалювати свої процеси відповідно нових викликів. Виникнення промислових цирку- лярних екосистем із застосуванням світо- вих технологій переробки відходів будів- ництва та знесення. Фахівці Інституту еко- номіки промисловості НАН України звер- нули увагу на проєкт із гравітаційного збе- рігання енергії глобальної компанії енергії Energy Vault (Череватський et al., 2024). Від- повідно до проєкту технологію розроблено за аналогією з насосними гідростанціями, які покладаються на силу гравітації для на- копичення та скидання енергії. Тільки вода замінена композитними блоками, які підні- 1 Household Energy Price Index (2024). URL: https://www.energypriceindex.com/price-data (дата звер- нення: 15.10.2024) маються та опускаються за потребою. Уні- кальне застосування матеріалознавства до основного носія накопичення енергії – ком- позитних блоків дозволяє використовувати для їх виготовлення альтернативні матері- али: промислові відходи і відходи будівни- цтва та знесення (Energy Vault, 2021). Для України участь у такому проєкті може мати стратегічне значення. Налагодження масо- вого виробництва бетонних блоків дало б змогу побудувати в найбільш постраждалих від бойових дій регіонах велику кількість енергосховищ і тим самим вирішити широ- кий спектр енергетичних й екологічних проблем. За представленою технологією «баш- та» висотою до 90 м будується з 5 тис. пос- тавлених один на одного блоків із бетону масою 35 т кожен. Будівництво «башти» здійснюється в періоди надлишку електрое- нергії в мережі, подолання ж дефіциту ресу- рсу передбачає розбір конструкцій зі спус- ком блоків на землю, що супроводжується роботою двигуна крана в генераторному ре- жимі. Перша комерційна демонстраційна установка Energy Vault, яку в 2020 р. було підключено до національної комунальної мережі Швейцарії, мала потужність 5 МВт/35 МВт·год. (Череватський, 2022). Виходячи з наявності в Україні 670 тис. т ві- дходів руйнувань можна припустити мож- ливість будівництва трьох таких «башт»: приблизно 19 тис. блоків із 670 тис. т відхо- дів (670 тис. т / 35 т) та три «башти» (19 тис. блоків / 5 тис.). Розбір однієї «башти» − це один цикл, при якому виробляється 35 МВт·год. Розбір трьох башт дозволить отримати 105 МВт·год. електроенергії. Такі цикли можуть здійснюватися двічі на добу в «пікові» години. Якщо врахувати, що се- редня вартість електроенергії по країнах ЄС у вересні 2024 р. згідно з Household Energy Price Index1 складала 240 євро/МВт·год., то можна припустити, що вивільнення енергії 210 МВт·год. у вартісному вираженні скла- дає 50,4 тис. євро за добу, або 1,5 млн євро –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 17 2024, № 4 (108) за місяць. Наведені розрахунки є лише оріє- нтовними і потребують детального аналізу, але дозволяють уявити перспективи роз- витку циркулярної промислової екосистеми у сфері управління відходами будівництва та знесення. Основними кроками, які можуть до- помогти Україні створити циркулярну про- мислову екосистему в рамках проєкту Energy Vault у частині виготовлення блоків із відходів будівництва та знесення, зокрема відходів руйнувань, є такі: ініціювання переговорів із компанією Energy Vault для обговорення можливостей співпраці (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструк- тури України); визначення в централізованому по- рядку обсягів відходів будівництва та зне- сення, зокрема відходів руйнувань (Мініс- терство захисту довкілля та природних ре- сурсів України, місцеві органи влади най- більш постраждалих від бойових дій тери- торій); детальний аналіз на їх відповідність технічним вимогам для виготовлення ком- позитних блоків; здійснення акредитова- них лабораторних досліджень (наприк- лад, промислова випробувальна лаборато- рія EUROLAB, ТОВ «Центральная биохи- мическая лаборатория»); забезпечення дотримання законодав- чих норм і міжнародних стандартів у про- цесі управління відходами будівництва та знесення, зокрема відходів руйнування, з урахуванням вимог щодо екологічної без- пеки та сталого розвитку (місцеві органи влади найбільш постраждалих від бойових дій територій); локалізація виробництва завдяки уча- сті у виготовленні та встановленні блоків Energy Vault, що дозволить створити нові робочі місця, розвивати внутрішній ринок і скорочувати витрати на транспортування технологій з-за кордону (вітчизняні проми- слові підприємства з виробництва залізобе- тонних виробів, наприклад, Завод залізобе- тонних виробів, (м. Одеса), ПАТ «Броварсь- кий завод залізобетонних конструкцій», ТОВ «Житомир-Агробудіндустрія», ТДВ «Хмельницькзалізобетон»); адаптація технологій для викорис- тання локальних відходів, з урахуванням особливостей будівельних матеріалів, що використовувалися в Україні (наприклад, Державний науково-дослідний інститут бу- дівельних конструкцій, Український нау- ково-дослідний і проєктно-конструкторсь- кий інститут будівельних матеріалів і виро- бів); об’єднання зацікавлених сторін у час- тині експертного та консультативного су- проводу проєкту на всіх етапах його реалі- зації (громадські організації, наприклад, Асоціація переробки відходів України). Проєкт Energy Vault є лише одним із прикладів, який дозволяє представити мож- ливості для виникнення циркулярних про- мислових екосистем у галузі управління відходами руйнувань, а також окреслити коло проблемних питань, які необхідно ви- рішувати, щоб Україна змогла долучитися до наявних проєктів управління відходами будівництва та знесення. Для цього до- цільно внести низку законодавчих змін щодо поводження з відходами, їх наукового та фінансового забезпечення. 1. Актуалізація правового забезпе- чення управління відходами від руйнування будівель і споруд, що утворюються внаслі- док бойових дій. Відповідно до п. 4 Порядку управлін- ня відходами, які утворились у зв’язку з по- шкодженням (руйнуванням) будівель і спо- руд унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведення робіт з лікві- дації їх наслідків координація поводження здійснюється уповноваженим органом − ви- конавчим органом сільської, селищної, мі- ської ради (військова адміністрація населе- ного пункту (населених пунктів) ‒ у разі її утворення відповідно до законодавства)» (Верховна Рада України, 2022). Фактично таке положення робить представницькі ор- гани місцевого самоврядування основним учасником циркулярної промислової екоси- стеми управління відходами руйнувань. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 18 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) Для цього, насамперед, виконавчий орган місцевого самоврядування має бути наділений інституційною спроможністю та необхідними повноваженнями для коорди- нації роботи між різними державними і при- ватними структурами, залученими до про- цесу ліквідації наслідків руйнувань. Разом із тим у Законі України «Про місцеве самоврядування» (Верховна Рада України, 2024), який визначає систему та га- рантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та поса- дових осіб місцевого самоврядування, така компетенція сільських, селищних, міських рад, як і повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, досі не зазначена. Закон України «Про місцеве са- моврядування» встановлює перелік компе- тенцій сільських, селищних, міських рад, а також повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо уп- равління відходами загалом або безпосере- дньо з відходами будівництва. Однак за компонентами відходи руйнувань значною мірою відрізняються від звичайних відходів будівництва та знесення, а тому віднесені до окремої групи відходів у Національному переліку відходів (Верховна Рада України, 2023а). Отже, для ефективної організації реа- лізації всіх етапів робіт з управління відхо- дами руйнувань із дотриманням державних і міжнародних стандартів у галузі охорони довкілля та громадського здоров’я слід за- фіксувати повноваження виконавчих орга- нів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами руйнувань у Законі України «Про місцеве самовряду- вання». Другий важливий момент стосується відповідальності виконавчої влади за реалі- зацію державної політики в галузі охорони довкілля і безпеки населення. У зв'язку з цим організація робіт з управління відхо- дами руйнувань є частиною заходів, спря- мованих на запобігання екологічним катас- трофам, попередження поширення інфек- ційних захворювань і забезпечення санітар- но-гігієнічних умов на постраждалих тери- торіях. Разом із тим у нормативних актах за- фіксовано брак технічних можливостей для реалізації такої відповідальності. Так, у п. 20 Порядку управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руй- нуванням) будівель і споруд унаслідок бо- йових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслід- ків, зазначено, що сортування або роздільне збирання відходів від окремих компонентів руйнувань здійснюється безпосередньо на місці їх утворення «за технічної можли- вості». Вживання такого словосполучення збільшує ризик того, що на місця зберігання потраплятимуть невідсортовані відходи, що завдаватиме шкоди довкіллю та буде ускла- днювати їх для переробки і подальшого ви- користання. Очевидно, що для забезпечення до- тримання законодавчих норм і міжнарод- них стандартів у процесі управління відхо- дами з урахуванням вимог екологічної без- пеки та сталого розвитку виконавча влада повинна мати необхідні ресурси для фінан- сування робіт з управління відходами руй- нувань. Це особливо важливо в умовах об- межених ресурсів і часу, коли потрібно за- безпечити швидке реагування на кризові си- туації та мінімізувати негативні наслідки руйнувань для населення і довкілля. Досвід постраждалих від бойових дій країн свідчить, що попри активну участь міжнародних організацій у процесах їх по- воєнного відновлення, донори часто не за- вершують фінансування проєктів. Інсти- тути, створені для винесення рішень щодо забезпечення фінансової допомоги в разі го- стрих загроз, як правило, є «повільними та громіздкими» (BBC, 2017). Тому необхідно більше уваги приділяти постійним інститу- там фінансової підтримки для забезпечення можливостей негайної оцінки утворених ві- дходів, пов’язаних із цим екологічних ризи- ків, а також підготовки основи для визна- чення екологічних потреб у середньостро- ковій перспективі. Отже, пропонується ініціювати засну- вання Фонду управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 19 2024, № 4 (108) (руйнуванням) будівель і споруд унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслід- ків, як постійного інституту фінансування заходів щодо управління такими відходами для розбудови єдиної інфраструктури з пе- реробки таких відходів і надання технічного обладнання для сортування відходів на мі- сці їх утворення (Міністерство захисту до- вкілля та природних ресурсів України, Мі- ністерство розвитку громад, територій та ін- фраструктури України). Джерелами фінан- сування фонду можуть стати, зокрема, між- народні інвестиції, спрямовані на віднов- лення економіки України на засадах сталого розвитку. Фінансове і технічне забезпе- чення, що надаватиме фонд, уможливить обов’язковість виконання норми Поло- ження щодо сортування або роздільного збирання відходів від окремих компонентів руйнувань безпосередньо на місці їх утво- рення. 2. Реформування та розширення кола інструментів стимулювання сталого уп- равління відходами. Податки та збори, які справляються за захоронення відходів на полігонах, є важливим інструментом скоро- чення обсягів захоронення відходів і стиму- лювання переходу до розумного спожи- вання, роздільного збору відходів, рециклі- нгу. У рамках реформи управління відхо- дами в Україні планується збільшення по- датку завдяки внесенню змін до Податко- вого кодексу. При цьому відходи від руйну- вань, розміщені на тимчасових майданчи- ках для зберігання, будуть виведені з-під оподаткування на певний час. Запланована норма ще раз підтверджує необхідність со- ртування на місцях для запобігання потрап- лянню на тимчасові майданчики небезпеч- них відходів. Як зазначено вище, у країнах з ефек- тивним використанням відходів будівниц- тва та знесення широко використовуються добровільні інструменти, одним з яких є «зелені» публічні закупівлі. Щодо ситуації в Україні, то ще до початку повномасштаб- них бойових дій дослідники стверджували, що в Україні «зелені» закупівлі є швидше формальним «перенесенням» положень Ди- ректив ЄС у сфері закупівель до національ- ного законодавства (Малолітнева, 2021). Нехтування екологічними вимогами в жор- стких умовах воєнного стану може лише за- кріпити поведінку учасників закупівель як схильність економити за рахунок недотри- мання екологічних стандартів. Це унемож- ливить реальне дотримання Україною еко- логічних зобов’язань і знизить можливості ефективної ліквідації наслідків для дов- кілля, спричинених воєнними діями. Для сортування відходів на місцях в Україні бракує фахівців у сфері управління відходами. Їх навчання та сертифікація в рамках «зелених» публічних закупівель мо- жуть здійснюватися завдяки: включенню навчальних програм до тендерних умов. Державні органи можуть вимагати, щоб підрядники, які беруть уч- асть у тендерах на управління відходами, забезпечували навчання своїх працівників або залучали сертифікованих фахівців. Умови тендеру можуть містити зобов'я- зання проводити навчання персоналу щодо циркулярної економіки й ефективного уп- равління відходами, розроблення та на- дання сертифікованих програм навчання як критеріїв оцінки тендерних заявок, що до- зволить відібрати підрядників із відповід- ною кваліфікацією та досвідом; здійснення фінансової підтримки че- рез тендери. «Зелені» публічні закупівлі мо- жуть передбачати фінансування освітніх програм або сертифікації працівників у сфері управління відходами. У такому ви- падку замовник може виділити частину бюджету тендеру на підвищення кваліфіка- ції працівників для покращення їхніх нави- чок у сфері переробки відходів й екологіч- ного управління; використання державних закупівель для розвитку професійної мережі. Державні органи можуть застосовувати тендерні пла- тформи для створення мережі сертифікова- них фахівців і постачальників послуг щодо управління відходами. Це дасть змогу залу- чати експертів із сертифікованих організа- цій до участі в навчальних програмах або консалтингових проєктах, пов'язаних з управлінням відходами; співпрацювати з –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 20 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) міжнародними організаціями, які надають навчальні послуги щодо циркулярної еко- номіки та сталого управління відходами. 3. Розвиток міждисциплінарних дос- ліджень. Світовий досвід доводить велике значення міждисциплінарного характеру для забезпечення високого рівня наукових досліджень, їх спрямованості на вирішення сучасних проблем сталого розвитку. Націо- нальна академія наук України має величез- ний досвід у сфері координації міждисцип- лінарних досліджень шляхом їх об’єднання в цільові комплексні науково-технічні про- грами. Окремим прикладом стала Цільова комплексна міждисциплінарна програма наукових досліджень НАН України з про- блем сталого розвитку, раціонального при- родокористування та збереження навколи- шнього середовища. Вона має на меті «ак- тивізацію наукових досліджень у галузі ра- ціонального використання природноресурс- ного потенціалу та сталого розвитку, консо- лідацію зусиль науковців установ НАН Ук- раїни, які працюють у цій сфері, ефектив- ніше використання матеріальних і фінансо- вих ресурсів, підвищення рівня координації наукових досліджень і сприяння практич- ному впровадженню інноваційних науко- вих розробок» (Радченко, 2020). Актуаль- ність і вагомість одержаних результатів є пі- дставою для продовження досліджень щодо сталого розвитку, раціонального природо- користування та охорони довкілля в рамках нової Цільової комплексної міждисципліна- рної програми наукових досліджень НАН України з проблем сталого розвитку та ра- ціонального природокористування в умовах глобальних змін навколишнього середо- вища на 2020-2024 рр. Однак із початком повномасштабних воєнних дій фінансу- вання цільових програм міжлисциплінар- них досліджень з цього питання було призу- пинено. Отже, доцільно розглянути можливо- сті посилення міждисциплінарних дослід- жень ресурсно та інституційно з метою ви- рішення невідкладних завдань ліквідації на- слідків бойових дій для довкілля. Пропону- ється включити до проєкту Національного плану управління відходами до 2033 року питання утворення Міжвідомчої координа- ційної ради з науково-дослідних робіт з ба- гаторазового використання природних ре- сурсів і перероблення (рециклінгу) й утилі- зації відходів, як це передбачено чинним Національним планом управління відхо- дами до 2030 року. Висновки 1. Розгортання циркулярних промис- лових екосистем є умовою екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричине- них воєнними діями. Під циркулярними промисловими екосистемами слід розуміти сукупність суб’єктів різних видів економіч- ної діяльності та громадянського суспільс- тва, які працюють та еволюціонують спі- льно з метою створення доданої вартості на основі принципів скорочення використання первинних матеріалів, повторного викорис- тання матеріалів і продуктів, їх переробки та відновлення, продовжуючи тим самим життєвий цикл товарів і формуючи їх дода- ткову цінність. 2. Застосування до циркулярних про- мислових екосистем основних ідей еволю- ційної теорії дозволяє стверджувати, що по- ява і розвиток циркулярних промислових екосистем полягають не лише у викорис- танні наукових знань і практичного досвіду (інженерних навичок, умінь). Це можна за- безпечити шляхом запозичення технічних і організаційних інновацій. Вони також пот- ребують розбудови нової, орієнтованої на створення сучасних технологічних процесів і технічних об'єктів промисловості, що може відбуватися поступово в процесі ево- люційної взаємодії технологій і соціуму. Це можливо, насамперед, завдяки формуванню інститутів, організаційних рутин та еконо- мічної культури учасників ланцюгів ство- рення вартості, необхідних для переходу до кліматично нейтрального виробництва, за- снованого на вищому технологічному рівні. 3. Україна має численні виклики у сфері поводження управління руйнувань. Існують певні труднощі з розробленням власних технологій, які дозволили б управ- ляти відходами будівництва та знесення згі- дно з принципами економіки замкнутого циклу. Війна виснажує фінансові ресурси, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 21 2024, № 4 (108) тому розроблення та реалізація циркуляр- них проєктів можуть відкладатися на необ- межений термін. Однак імовірним є міжна- родне інвестування, яке, зокрема, відпові- дає ESG-тренду (інвестування на основі еколого-кліматичних критеріїв), та гранто- вих програм, спрямованих на відновлення економіки на засадах сталого розвитку. Промислові циркулярні екосистеми можна створювати і розвивати на основі наявних технологій переробки відходів будівництва та знесення. Уявити такі можливості дозво- ляє гіпотетичний приклад створення цирку- лярної промислової екосистеми в рамках однойменного проєкту глобальної компанії Energy Vault з гравітаційного зберігання енергії за допомогою композитних блоків, у виробництві яких використовуються про- мислові відходи й відходи будівництва та знесення. 4. Для того щоб Україна змогла долу- читися до світових технологій переробки ві- дходів будівництва та знесення при ліквіда- ції наслідків для довкілля, спричинених во- єнними діями, необхідно вирішити коло проблемних питань, які стосуються: право- вого забезпечення управління відходами від руйнування будівель та споруд, що утворю- ються внаслідок бойових дій; реформу- вання та розширення переліку інструментів стимулювання сталого поводження з відхо- дами; розвитку міждисциплінарних дослід- жень. Це далеко не повний діапазон зав- дань, вирішення яких дозволить створити умови для розгортання циркулярних про- мислових екосистем з метою екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричине- них воєнними діями. Здійснення дослід- жень із використанням кейс-методів стане предметом подальшої наукової роботи. Література Верховна Рада України (2020). Національ- ний план управління відходами до 2030 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 117-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 117-2019-%D1%80#Text (дата звернен- ня: 21.10.2024). Верховна Рада України (2022). Порядок уп- равління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслід- ків: Постанова Кабінету Міністрів Укра- їни від 27 вересня 2022 р. № 1073. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073- 2022-%D0%BF#Text (дата звернення: 21.10.2024). Верховна Рада України (2023a). Національ- ний перелік відходів: Постанова Кабі- нету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1102. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1102-2023-%D0%BF#n 204 (дата звернення: 21.10.2024). Верховна рада України (2023b). Про сис- тему громадського здоров'я: Закон Укра- їни від 06.09.2022 № 2573-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573- 20#Text (дата звернення: 21.10.2024). Верховна Рада України (2024). Про місцеве самоврядування: Закон України від 27 травня 1998 р. № 280/97-ВР із змінами та доповненнями. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2% D1%80#Text (дата звернення: 21.10.2024). Вишневський В. П., Князєв С. І. Як підви- щити готовність промисловості України до смарттрансформацій. Наука та інно- вації. 2018. Т. 14, № 4. С. 55-69. DOI: http://doi.org/10.15407/scin14.04.055 Малолітнева В. (2021). «Зелені» публічні за- купівлі для «зеленого» майбутнього Ук- раїни. URL: https://voxukraine.org/zeleni- publichni-zakupivli-dlya-zelenogo-majbut nogo-ukrayiny (дата звернення: 22.10.2024). Міндовкілля (2023). Від початку повномас- штабного вторгнення РФ в Україні вже утворилося понад 670 тисяч тонн відхо- дів руйнації. URL: https://mepr.gov.ua/ vid-pochatku-povnomasshtabnogo-vtorgnen nya-rf-v-ukrayini-vzhe-utvorylosya-ponad- 670-tysyach-tonn-vidhodiv-rujnatsiyi/ (дата звернення: 21.10.2024). Підоричева І. Ю. (2020). Інноваційна екоси- стема в сучасних економічних дослід- женнях. Економіка промисловості. № 2 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 22 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) (90). С. 54-92. DOI: http://doi.org/10.154 07/econindustry 2020.02.054 Попович О. Р., Захарко Я. М., Мальований М. С. (2013). Проблеми утилізації та переро- бки будівельних відходів. Вісник Націо- нального університету Львівська полі- техніка. Теорія і практика будівництва. № 755. С. 321-324. Радченко В. Г. (2020). Про результати вико- нання цільової комплексної міждисцип- лінарної програми наукових досліджень НАН України з розробки наукових засад раціонального використання природно- ресурсного потенціалу та сталого розви- тку на 2015-2019 роки: Стенограма допо- віді на засіданні Президії НАН України 12 лютого 2020 року. Вісник Національ- ної академії наук України. № (4). С. 47- 53. Сафранов Т. А., Приходько В. Ю., Михай- ленко В. І. (2024). Особливості управ- ління та поводження з відходами від руй- нувань в регіонах України. Ukrainian hydrometeorological journal. № 33. С. 88- 98. DOI: http://doi.org/10.31481/uhmj.33. 2024.07 Солдак М. О. (2019). Промислові екосис- теми і технологічний розвиток. Еконо- міка промисловості. № 4 (88). С. 75-91. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2019.04.075 Солдак М. О. (2023). Значення промислово- сті у вирішенні екологічних проблем, спричинених воєнними діями, та забез- печенні екологічних прав людини. Віс- ник економічної науки України. № 2 (45). С. 160-168. DOІ: https://doі.org/10.37405/ 1729-7206.2023.2(45).160-168. Укрінформ (2024). Завдана довкіллю шкода внаслідок війни вже перевищує ₴2,4 три- льйона – Стрілець. URL: https://www.ukrin form.ua/rubric-economy/3850599-zavdana- dovkillu-skoda-vnaslidok-vijni-vze-perevi sue-24-triljona-strilec.html (дата звернен- ня: 22.10.2024). Череватський Д., Солдак М., Вольчин І., Палант В. (2024). Українські електроене- ргетичні хаби континентального зна- чення як можливість підвищення стійко- сті національної енергосистеми. URL: https://blog.iie.org.ua/ukrainski-elektroener hetychni-khaby-kontynentalnoho-znachen nia/ (дата звернення: 22.10.2024). Череватський Д.Ю. та ін. (2020). Цирку- лярна смарт-спеціалізація старопромис- лових шахтарських регіонів України: ко- лективна монографія. НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ. 196 с. Череватський Д.Ю. та ін. (2022). Науковий підхід до налаштування рециклінгу шла- ків: колективна монографія. НАН Укра- їни, Ін т економіки пром-сті. Київ. 136 с. Aarikka-Stenroos L., Ritala P., Thomas L. D. (2021). Circular economy ecosystems: а typology, definitions and implications. Re- search handbook of sustainability agency. P. 260-276. DOI: https://doi.org/10.4337/ 9781789906035.00024 Aldrich H. E., Hodgson G. M., Hull D. L., Knudsen T., Mokyr J., Vanberg V.J. (2008). In defence of generalized Darwinism. Jour- nal of Evolutionary Economics. Vol. 18 (5). P. 577-596. DOI: https://doi.org/10.1007/ s00191-008-0110-z Alite M., Abu-Omar H., Agurcia M.T. et al. (2023). Construction and demolition waste management in Kosovo: a survey of chal- lenges and opportunities on the road to circular economy. Journal of Material Cycles and Waste Management. Vol. 25. P. 1191-1203. DOI: https://doi.org/10.10 07/s10163-022-01577-5 BBC (2017). Who cleans up after hurricanes, earthquakes and war? URL: https://www.bbc. co.uk/news/resources/idt-d7bc8641-9c98- 46e7-9154-9dd6c5fe925e (дата звернення: 21.10.2024). CORDIS – EU research results (2020а). SO- CIETAL CHALLENGES – Climate action, Environment, Resource Efficiency and Raw Materials. URL: https://cordis.europa.eu/ programme/id/H2020-EU.3.5./en (дата зве- рнення: 23.10.2024). Deloitte (2017). Resource Efficient Use of Mixed Wastes, Improving management of construction and demolition waste – Final Report. Prepared for the European Commission, DG ENV. Deng X., Liu G., Hao J. (2008). A study of construction and demolition waste manage- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 23 2024, № 4 (108) ment in Hong Kong. 4th International Conference on Wireless Communications, Networking and Mobile Computing. IEEE. P. 1-4. EEA (2020). Construction and demolition waste: challenges and opportunities in a circular economy. URL: https://www.eea. europa.eu/publications/construction-and- demolition-waste-challenges (дата звер- нення: 23.10.2024). Energy Vault (2021). Helena announces strategic partnership with Energy Vault. URL: https://www.energyvault.com/news room/helena-announces-strategic-partner ship-with-energy-vault (дата звернення: 23.10.2024). European Commission (2008). Directive 2008/ 98/EC of the European Parliament and of the Council of 19 November 2008 on waste and repealing certain Directives. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX%3A02008L0098- 20180705 (дата звернення: 23.10.2024). European Commission (2020). A New Circular Economy Action Plan. For a Cleaner and More Competitive Europe. Brussels. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?qid=1583933814386&uri=COM:20 20:98:FIN (дата звернення: 24.10.2024). European Commission (2024). EU Funding & Tenders Portal. URL: https://ec.europa.eu/ info/funding-tenders/opportunities/portal/ screen/home (дата звернення: 24.10.2024). European Commission COM (2008). Public Procurement for a Better Environment. URL: http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=COM:2008:0400:FIN: EN:PDF (дата звернення: 24.10.2024). Geng Y. (2002). Scavengers and decomposers in an eco-industrial park. International Journal of Sustainable Development and World Ecology. Vol. 9 (4). P. 333-340. DOI: https://doі.org/10.1080/13504500209 470128. Ghisellini P., Cialani C., Ulgiati S. (2016). A review on circular economy: the expected transition to a balanced interplay of environmental and economic systems. Journal of Cleaner Production. Vol. 114. P. 11-32. DOI: https://doі.org/10.1016/j. jclepro.2015.09.007 Harala L., Alkki L., Aarikka-Stenroos L., Al- Najjar A., Malmqvist T. (2023). Industrial ecosystem renewal towards circularity to achieve the benefits of reuse – Learning from circular construction. Journal of Cleaner Production. Vol. 389. Art. 135885. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023. 135885 Kanda W., Geissdoerfer M., Hjelm O. (2021). From circular business models to circular business ecosystems. Business Strategy and the Environment. No 30 (6). P. 2814-2829. Konietzko J., Bocken N., Hultink E.J. (2020). Circular ecosystem innovation: An initial set of principles. Journal of Cleaner Production. Vol. 253. Art. 119942. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.1199 42 KSE (2024). Загальна сума збитків, завдана інфраструктурі України, зросла до майже $155 млрд – оцінка KSE Institute станом на січень 2024 року. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za galna-suma-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi- ukrayini-zrosla-do-mayzhe-155-mlrd- otsinka-kse-institute-stanom-na-sichen- 2024-roku/ (дата звернення: 21.10.2024). Gálvez-Martos J.-L., Styles D., Schoenberger H., Zeschmar-Lahl B. (2018). Construction and demolition waste best management practice in Europe. Resources, Conservation and Recycling. Vol. 136. P. 166-178. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2018.04. 016 Moore J. (1993). Predators and Prey: A new ecology of competition. Harvard Business Review. Vol. 71(3). Р. 75-86. Nadazdi A., Naunovic Z., Ivanisevic N. (2022). Circular Economy in Construction and Demolition Waste Management in the Western Balkans: A Sustainability Assess- ment Framework. Sustainability. Vol. 14. Art. 871. DOI: https://doi.org/10.3390/ su14020871 OECD (2024). Policy Instruments for the Environment. URL: https://oecd-main. shinyapps.io/pinedatabase/?_ga=2.7863218. https://www.eea/ https://www.energyvault.com/news https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02008L0098-20180705 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02008L0098-20180705 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02008L0098-20180705 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/%20TXT/?qid=1583933814386&uri=COM:2020:98:FIN https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/%20TXT/?qid=1583933814386&uri=COM:2020:98:FIN https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/%20TXT/?qid=1583933814386&uri=COM:2020:98:FIN http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/%20LexUriServ.do?uri=COM:2008:0400:FIN:EN:PDF http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/%20LexUriServ.do?uri=COM:2008:0400:FIN:EN:PDF http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/%20LexUriServ.do?uri=COM:2008:0400:FIN:EN:PDF https://doі.org/10.1080/13504500209 https://doі.org/10.1016/j.%20jclepro.2015.09.007 https://doі.org/10.1016/j.%20jclepro.2015.09.007 https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.135885 https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.135885 https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za%20galna-suma-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi-ukrayini-zrosla-do-mayzhe-155-mlrd-otsinka-kse-institute-stanom-na-sichen-2024-roku/ https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za%20galna-suma-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi-ukrayini-zrosla-do-mayzhe-155-mlrd-otsinka-kse-institute-stanom-na-sichen-2024-roku/ https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za%20galna-suma-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi-ukrayini-zrosla-do-mayzhe-155-mlrd-otsinka-kse-institute-stanom-na-sichen-2024-roku/ https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za%20galna-suma-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi-ukrayini-zrosla-do-mayzhe-155-mlrd-otsinka-kse-institute-stanom-na-sichen-2024-roku/ https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za%20galna-suma-zbitkiv-zavdana-infrastrukturi-ukrayini-zrosla-do-mayzhe-155-mlrd-otsinka-kse-institute-stanom-na-sichen-2024-roku/ https://doi.org/10.3390/%20su14020871 https://doi.org/10.3390/%20su14020871 https://oecd-main/ –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 24 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) 1672954811.1718865506-567525245.1718 865506 (дата звернення: 21.10.2024). Sairanen M., Aarikka-Stenroos L., Kaipainen J. (2024). Customer-perceived value in the circular economy: A multidimensional framework. Industrial Marketing Mana- gement. Vol. 117. Р. 321-343. DOI: https://doi.org/10.1016/j.indmarman.2024. 01.006 Song Y., Gnyawali D., Qian L. (2024). From early curiosity to space wide web: The emergence of the small satellite innovation ecosystem. Research Policy. Vol. 53. Iss. 2. Art. 104932. DOI: https://doi.org/10.1016/j. respol.2023.104932 Svedmyr K., Weckman A., Suikkanen T., Wium Pálmarsdóttir J., Grønhaug B., Dam- sgaard J., Jönbrink A. K. (2024). Reuse, recycling and recovery of construction and demolition waste in the Nordic countries: in inventory of facilities and techniques in the Nordics including an outlook on other European countries. DOI: https://doi.org/ 10.6027/temanord2023-544 Thomas L.D., Autio E. (2020). Innovation ecosystems in management: An organizing typology. DOI: https://doi.org/10.1093/ acrefore/9780190224851.013.203 Trevisan A., Castro G., Gomes A., Mascaren- has J. (2023). Сircular ecosystem structure and orchestration: outlining actions to inno- vate, integrate, and invest. Proceedings of the Design Society. Vol. 3. P. 897-906. DOI: https://doi.org/10.1017/pds.2023.90 Zhang C., Hu M., Yang, X., Miranda-Xicoten- catl B., Sprecher, B., Di Maio, F., Tukker, A. (2020). Upgrading construction and demo- lition waste management from downcycling to recycling in the Netherlands. Journal of Cleaner Production. Art. 121718. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.121718 References Verkhovna Rada Ukrayiny (2020). National waste management plan until 2030. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated February, 20, 2019 No 117-р. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 117-2019-%D1%80#Text [in Ukrainian]. Verkhovna Rada Ukrayiny (2022). The procedure for managing waste generated in connection with the damage (destruction) of buildings and structures as a result of hostilities, acts of terrorism, sabotage or carrying out work to eliminate their consequences. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated Septem- ber, 27, 2022 No 1073. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073- 2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian]. Verkhovna Rada Ukrayiny (2023a). National list of waste. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated October, 20, 2023 No 1102. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102- 2023-%D0%BF#n204 [in Ukrainian]. Verkhovna Rada Ukrayiny (2023b). On the Public Health System. Law of Ukraine dated September, 06, 2022 No 2573-IX. Re- trieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/ 2573-20#Text [in Ukrainian]. Verkhovna Rada Ukrayiny (2024). On Local Self-Government. The Law of Ukraine dated May, 27, 1998, No 280/97-ВР with changes and additions. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/9 7-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian]. Vyshnevskyi, V. P., & Kniaziev, S. I. (2018). How to Increase the Readiness of Ukra- ine’s Industry to Smart Transformations. Nauka innov., 14 (4), pp. 55-69. DOI: http://doi.org/10.15407/scin14.04.055 Malolitneva, V. (2021). "Green" public procu- rement for a "green" future of Ukraine. Re- trieved from https://voxukraine.org/zeleni- publichni-zakupivli-dlya-zelenogo-majbut nogo-ukrayiny [in Ukrainian]. Mindovkillia (2023). Since the beginning of the full-scale invasion of the Russian Fede- ration, more than 670 mln tons of destruc- tion waste have already been generated in Ukraine. Retrieved from https://mepr.gov. ua/vid-pochatku-povnomasshtabnogo-vtor gnennya-rf-v-ukrayini-vzhe-utvorylosya-po nad-670-tysyach-tonn-vidhodiv-rujnatsiyi/ Pidorycheva, І. (2020). Innovation ecosystem in contemporary economic researches. Econ. promisl., 2 (90), рр. 54-92. DOI: https://doi.org/10.1016/j.indmarman.2024.01.006 https://doi.org/10.1016/j.indmarman.2024.01.006 https://doi.org/10.1016/j https://doi.org/%2010.6027/temanord2023-544 https://doi.org/%2010.6027/temanord2023-544 https://doi.org/10.1093/ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073-2022-%D0%BF#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1073-2022-%D0%BF#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/ https://zakon.rada.gov.ua/laws/ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text https://voxukraine.org/zeleni-publichni-zakupivli-dlya-zelenogo-majbut%20nogo-ukrayiny https://voxukraine.org/zeleni-publichni-zakupivli-dlya-zelenogo-majbut%20nogo-ukrayiny https://voxukraine.org/zeleni-publichni-zakupivli-dlya-zelenogo-majbut%20nogo-ukrayiny –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 25 2024, № 4 (108) http://doi.org/10.15407/econindustry2020. 02.054 [in Ukrainian]. Popovych, O. R., Zakharko, Ya. M., & Ma- lovanyi, M. S. (2013). Problems of disposal and processing of construction waste. Visnyk Natsionalnoho universytetu Lvivska politekhnika. Teoriia i praktyka budiv- nytstva, 755, pp. 321-324 [in Ukrainian]. Radchenko, V. H. (2020). On the results of the implementation of the targeted complex interdisciplinary program of scientific research of the NAS of Ukraine on the development of scientific foundations for the rational use of natural resource potential and sustainable development for 2015- 2019: Transcript of the report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine on February 12, 2020. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. (4), pp. 47-53 [in Ukrainian]. Safranov, T. A., Prykhodko, V. Iu., Mykha- ilenko, V. I. (2024). Peculiarities of mana- gement and handling of waste from destruc- tion in the regions of Ukraine. Ukrainian hydrometeorological journal, 33, pp. 88-98. DOI: http://doi.org/10.31481/uhmj.33.2024.07 [in Ukrainian]. Soldak, M.O. (2019). Industrial ecosystems and technological development. Econ. promisl., 4 (88), pp. 75-91. DOI: http://doi.org/10.154 07/econindustry2019.04.075 [in Ukrainian]. Soldak, M. O. (2023). The Іmportance of Іn- dustry іn Solvіng Envіronmental Problems Caused by Mіlіtary Actіons and Ensurіng Envіronmental Human Rіghts. Vіsnyk eko- nomіchnoі nauky Ukraіny, 2 (45), рр. 160- 168. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729- 7206.2023.2(45).160-168 [in Ukrainian]. Ukrinform (2024). The damage caused to the environment as a result of the war already exceeds ₴2.4 trillion – Strilets. Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric-eco nomy/3850599-zavdana-dovkillu-skoda- vnaslidok-vijni-vze-perevisue-24-triljona- strilec.html [in Ukrainian]. Cherevatskyi, D., Soldak, М., Volchin, І., & Palant, V. (2024). Ukrainian electricity hubs of continental importance as an opportunity to increase the stability of the national ener- gy system. Retrieved from https://blog.iie. org.ua/ukrainski-elektroenerhetychni-khaby- kontynentalnoho-znachennia/ [in Ukraini- an]. Cherevatskyi, D. et al. (2020). Circular smart- specialization of old industrial mining regions of Ukraine: collective monograph. NAS of Ukraine, Institute of Industrial Economics. Kyiv [in Ukrainian]. Cherevatskyi, D. et al. (2022). A scientific ap- proach to the regulation of slag recycling: collective monograph. Kyiv. 136 p. [in Ukrainian]. Aarikka-Stenroos, L., Ritala, P., & Thomas, L. D. (2021). Circular economy ecosystems: а typology, definitions, and implications. In Research handbook of sustainability agency (pp. 260-276). DOI: https://doi.org/10.43 37/9781789906035.00024 Aldrich, H. E., Hodgson, G. M., Hull, D. L., Knudsen, T., Mokyr, J., & Vanberg, V. J. (2008). In defence of generalized Darwi- nism. Journal of Evolutionary Economics, 18(5), pp. 577-596. DOI: https://doi.org/ 10.1007/s00191-008-0110-z Alite, M., Abu-Omar, H., Agurcia, M.T. et al. (2023). Construction and demolition waste management in Kosovo: a survey of chal- lenges and opportunities on the road to circular economy. Journal of Material Cyc- les and Waste Management, 25, pp. 1191- 1203. DOI: https://doi.org/10.1007/s10163- 022-01577-5 BBC (2017). Who cleans up after hurricanes, earthquakes and war? Retrieved from https://www.bbc.co.uk/news/resources/idt- d7bc8641-9c98-46e7-9154-9dd6c5fe925e. CORDIS – EU research results (2020а). SOCIETAL CHALLENGES – Climate action, Environment, Resource Efficiency and Raw Materials. Retrieved from https://cordis.europa.eu/programme/id/H20 20-EU.3.5./en Deloitte (2017). Resource Efficient Use of Mixed Wastes, Improving management of construction and demolition waste – Final Report. Prepared for the European Commission, DG ENV. Deng, X., Liu, G., & Hao, J. (2008). A study of construction and demolition waste mana- gement in Hong Kong. In 4th International Conference on Wireless Communications, http://doi.org/10.314 http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.075 http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.075 https://doі.org/10.%2037405/1729-7206.2023.2(45).160-168 https://doі.org/10.%2037405/1729-7206.2023.2(45).160-168 https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3850599-zavdana-dovkillu-skoda-vnaslidok-vijni-vze-perevisue-24-triljona-strilec.html https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3850599-zavdana-dovkillu-skoda-vnaslidok-vijni-vze-perevisue-24-triljona-strilec.html https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3850599-zavdana-dovkillu-skoda-vnaslidok-vijni-vze-perevisue-24-triljona-strilec.html https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3850599-zavdana-dovkillu-skoda-vnaslidok-vijni-vze-perevisue-24-triljona-strilec.html https://doi.org/10.43 https://doi.org/%2010.1007/s00191-008-0110-z https://doi.org/%2010.1007/s00191-008-0110-z https://www.bbc.co.uk/news/resources/idt-d7bc8641-9c98-46e7-9154-9dd6c5fe925e https://www.bbc.co.uk/news/resources/idt-d7bc8641-9c98-46e7-9154-9dd6c5fe925e https://cordis.europa.eu/programme/id/H2020-EU.3.5./en https://cordis.europa.eu/programme/id/H2020-EU.3.5./en –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 26 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) Networking and Mobile Computing (pp. 1- 4). IEEE. EEA (2020). Construction and demolition was- te: challenges and opportunities in a circular economy. Retrieved from https://www.eea. europa.eu/publications/construction-and- demolition-waste-challenges Energy Vault (2021). Helena announces stra- tegic partnership with Energy Vault. Retri- eved from https://www.energyvault.com/ newsroom/helena-announces-strategic-part nership-with-energy-vault European Commission (2008). Directive 2008/98/EC of the European Parliament and of the Council of 19 November 2008 on waste and repealing certain Directives. Re- trieved from https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02008 L0098-20180705 European Commission (2020). A New Circular Economy Action Plan. For a Cleaner and More Competitive Europe. Brussels, 2020. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?qid=15839338143 86&uri=COM:2020:98:FIN European Commission (2024). EU Funding & Tenders Portal. Retrieved from https://ec.euro pa.eu/info/funding-tenders/opportunities/ portal/screen/home European Commission COM (2008). Public Procurement for a Better Environment. Retrieved from http://eurlex.europa.eu/Lex UriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2008:04 00:FIN:EN:PDF Geng, Y. (2002). Scavengers and decomposers in an eco-industrial park. International Journal of Sustainable Development and World Ecology, 9 (4), pp. 333-340. DOI: https://doi.org/10.1080/13504500209470128 Ghisellini, P., Cialani, C., Ulgiati, S. (2016). A review on circular economy: the expected transition to a balanced interplay of envi- ronmental and economic systems. Journal of Cleaner Production, 114, pp. 11-32. DOI: https://doі.org/10.1016/j.jclepro.2015. 09.007 Harala, L., Alkki, L., Aarikka-Stenroos, L., Al- Najjar A., & Malmqvist, T. (2023). Indust- rial ecosystem renewal towards circularity to achieve the benefits of reuse – Learning from circular construction. Journal of Cleaner Production, 389, 135885. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2023.1358 85 Kanda, W., Geissdoerfer, M., & Hjelm, O. (2021). From circular business models to circular business ecosystems. Business Strategy and the Environment, 30 (6), pp. 2814-2829. Konietzko, J., Bocken, N., & Hultink, E. J. (2020). Circular ecosystem innovation: An initial set of principles. Journal of Cleaner Production, 253, 119942. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.1199 42 KSE (2024). The total amount of damage caused to the infrastructure of Ukraine has increased to almost $155 billion – KSE Institute estimate as of January 2024. Re- trieved from https://kse.ua/ua/about-the- school/news/zagalna-suma-zbitkiv-zavdana- infrastrukturi-ukrayini-zrosla-do-mayzhe- 155-mlrd-otsinka-kse-institute-stanom-na- sichen-2024-roku/ Gálvez-Martos, J.-L., Styles, D., Schoenber- ger, H., & Zeschmar-Lahl, B. (2018). Cons- truction and demolition waste best mana- gement practice in Europe. Resources, Con- servation and Recycling, 136, pp. 166-178. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resconrec. 2018.04.016 Moore, J. (1993). Predators and Prey: A new ecology of competition. Harvard Business Review, 71 (3), рр. 75-86. Nadazdi, A., Naunovic, Z., & Ivanisevic, N. (2022). Circular Economy in Construction and Demolition Waste Management in the Western Balkans: A Sustainability Asses- sment Framework. Sustainability, 14, 871. DOI: https://doi.org/10.3390/su14020871 OECD (2024). Policy Instruments for the Environment. Retrieved from https://oecd- main.shinyapps.io/pinedatabase/?_ga=2.78 63218.1672954811.1718865506-5675252 45.1718865506 Sairanen, M., Aarikka-Stenroos, L., Kaipainen, J. (2024). Customer-perceived value in the circular economy: A multidimensional framework. Industrial Marketing Ma- nagement, 117, рр. 321-343. DOI: https://www.eea.europa.eu/publications/construction-and-demolition-waste-challenges https://www.eea.europa.eu/publications/construction-and-demolition-waste-challenges https://www.eea.europa.eu/publications/construction-and-demolition-waste-challenges https://www.energyvault.com/ https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02008L0098-20180705 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02008L0098-20180705 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02008L0098-20180705 https://eur-lex.europa.eu/%20legal-content/EN/TXT/?qid=15839338143%2086&uri=COM:2020:98:FIN https://eur-lex.europa.eu/%20legal-content/EN/TXT/?qid=15839338143%2086&uri=COM:2020:98:FIN https://eur-lex.europa.eu/%20legal-content/EN/TXT/?qid=15839338143%2086&uri=COM:2020:98:FIN https://ec.euro/ http://eurlex.europa.eu/Lex%20UriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2008:0400:FIN:EN:PDF http://eurlex.europa.eu/Lex%20UriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2008:0400:FIN:EN:PDF http://eurlex.europa.eu/Lex%20UriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2008:0400:FIN:EN:PDF https://doi.org/10.1016/j.%20jclepro.2023.135885 https://doi.org/10.1016/j.%20jclepro.2023.135885 https://doi.org/10.1016/j.rescon https://doi.org/10.3390/su14020871 https://oecd-main.shinyapps.io/pinedatabase/?_ga=2.7863218.1672954811.1718865506-5675252 https://oecd-main.shinyapps.io/pinedatabase/?_ga=2.7863218.1672954811.1718865506-5675252 https://oecd-main.shinyapps.io/pinedatabase/?_ga=2.7863218.1672954811.1718865506-5675252 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 27 2024, № 4 (108) https://doi.org/10.1016/j.indmarman.2024. 01.006 Song, Y., Gnyawali, D., Qian, L. (2024). From early curiosity to space wide web: The emergence of the small satellite innovati- on ecosystem. Research Policy, 2 (53), 104932. DOI: https://doi.org/10.1016/j.re- spol.2023.104932 Svedmyr, K., Weckman, A., Suikkanen, T., Wium Pálmarsdóttir, J., Grønhaug, B., Damsgaard, J., & Jönbrink, A. K. (2024). Reuse, recycling and recovery of construc- tion and demolition waste in the Nordic countries: in inventory of facilities and techniques in the Nordics including an outlook on other European countries. DOI: https://doi.org/10.6027/temanord2023-544 Thomas, L.D., & Autio, E. (2020). Innovation ecosystems in management: An organizing typology. DOI: https://doi.org/10.1093/ acrefore/9780190224851.013.203 Trevisan, A., Castro, G., Gomes, A., & Masca- renhas, J. (2023). Сircular ecosystem struc- ture and orchestration: outlining actions to innovate, integrate, and invest. Proceedings of the Design Society, 3, pp. 897-906. DOI: https://doi.org/10.1017/ pds.2023.90 Zhang, C., Hu, M., Yang, X., Miranda-Xico- tencatl, B., Sprecher, B., Di Maio, F., & Tukker, A. (2020). Upgrading construction and demolition waste management from downcycling to recycling in the Nether- lands. Journal of Cleaner Production, 121718. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcle- pro.2020.121718 Додаток. Узагальнена інформація щодо проєктів із циркулярної економіки в галузі бу- дівництва, які отримували або отримують фінансування Європейського Со- юзу у програмних періодах 2014-2020 та 2021-2027 рр. № з/п Назва українською та англійською мовами Мета Строки та ста- тус ви- конан- ня Країни- учасниці Програма 1 На шляху до економіки за- мкнутого циклу: усуньте відходи за допомогою відк- ритої платформи, яка полег- шує отримання паспортів матеріалів Towards a circular economy: Eliminate waste through an open platform that facilitates material passports Забезпечення діяльності революційної ІКТ-платфо- рми, здатної точно докуме- нтувати та зберігати інфор- мацію про вміст відходів будівельного сектору, що є важливим для повторного використання та переробки матеріалів із метою збере- ження їх цінності 2017- 2019, завер- шено Нідерланди (координа- тор й учас- ники) Horizon 2020 Fra- mework Program- me 2 Повторне використання та можливість демонтажу за допомогою сталевих конс- трукцій і циклічної еконо- міки Reuse and demountability using steel structures and the circular economy Розроблення методології, інструментів та інструкції для допомоги у проєкту- ванні та демонтажі компо- зитних сталевих конструк- цій для багатоповерхових будівель 2016- 2019, завер- шено Великоб- ританія (координа- тор), Люксем- бург, Ніде- рланди Research Fund for Coal & Steel 3 Натуральне підлогове пок- риття для циркулярного бу- дівництва Natural-Grown Flooring for Circular Buildings Розроблення 100% біозас- нованого підлогового пок- риття, виготовленого із сільськогосподарської або промислової залишкової біомаси 2018- 2021, завер- шено Італія (координа- тор та уча- сники) Horizon 2020 Frame- work Program- me https://doi.org/10.6027/temanord2023-544 https://doi.org/10.1093/ https://doi.org/10.1017/ https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.121718 https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.121718 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/rfcs https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/rfcs https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/rfcs https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/rfcs https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 28 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) 4 Широкомасштабна демонс- трація нових ланцюгів дода- ної вартості циркулярної економіки на основі повтор- ного використання армова- них волокном композитів із вичерпаним терміном служ- би Large scale demonstration of new circular economy value- chains based on the reuse of end-of-life fiber reinforced composites Інтеграція в цілісний під- хід різних інноваційних дій, спрямованих на підви- щення прибутковості пе- реробки композитів і їх повторного використання в будівельній галузі 2017- 2021, завер- шено Італія (коорди- натор), Франція, Іспанія, Велико- британія, Австрія, Німеччина, Бельгія Horizon 2020 Frame- work Program- me 5 Інноваційні рішення, засно- вані на циркулярній еконо- міці, що демонструють ефе- ктивне відновлення цінних матеріальних ресурсів із ви- робництва репрезентатив- них будівельних матеріалів, яккія вийшли з експлуатації Innovative Circular Economy Based solutions demonstra- ting the Efficient recovery of valuable material Resources from the Generation of representative End-of-Life building materials Проєктування, розроб- лення, демонстрація та пе- ревірка передових техно- логій виробництва високо- чистої вторинної сировини на шести прикладах у кра- їнах Європи, що охоплю- ють циркулярну деревооб- робку, виробництво бе- тону, змішаних заповню- вачів, гіпсокартону, скла, полімерних ізоляційних пін та неорганічних суперізо- ляційних матеріалів 2020- 2024, завер- шено Іспанія (коорди- натор), Туреччина, Велико- британія, Німеччина, Бельгія, Ні- дерланди, Франція, Італія, Фінляндія, Греція Horizon 2020 Frame- work Program- me 6 Екоінноваційні будівельні продукти для сталого будів- ництва в циклічній еконо- міці Eco-innovative building products for sustainable construction in a circular economy Досягнення лідерства у розробленні циркулярних, регенеративних будівель- них матеріалів із низькою енергоємністю виробниц- тва 2020- 2022, завер- шено Ізраїль (координа- тор і учас- ники) Horizon 2020 Frame- work Program- me 7 Стимулювання декарбоніза- ції будівельного фонду ЄС шляхом посилення цикліч- ного процесу оновлення, орієнтованого на споживача на місцевому рівні Driving decarbonization of the EU building stock by enhancing a consumer centred and locally based circular renovation process Декарбонізація будівель- ного фонду ЄС і приско- рення процесів його гли- бокої циркулярної ренова- ції, більш привабливої для споживачів, інвесторів і більш екологічної 2019- 2023, завер- шено Нідерланди (координа- тор), Іспа- нія, Італія, Словенія, Греція, Естонія, Ірландія, Бельгія Horizon 2020 Frame- work Program- me 8 Будівлі як матеріальні ба- нки: інтеграція паспортів матеріалів із реверсивним проєктуванням будівель для оптимізації циклічних Підвищення цінності мате- ріалів, що використову- ються в будівництві, шля- хом розроблення та інтег- рації двох додаткових 2015- 2019, завер- шено Бельгія (координа- тор), Ніде- рланди, Німеччина, Horizon 2020 Frame- work https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 29 2024, № 4 (108) промислових ланцюгів створення вартості Buildings as Material Banks: Integrating Materials Passports with Reversible Building Design to Optimise Circular Industrial Value Chains елементів, які додають ва- ртості: паспортів матеріа- лів та оборотного проєкту- вання будівель, що врахо- вує можливість їхнього розбирання, переробки та повторного використання матеріалів і компонентів після завершення їхнього життєвого циклу Велико- британія, Швеція, Португа- лія, Боснія та Герцего- вина, Бель- гія Program- me 9 Повторне використання та переробка матеріалів і конс- трукцій CDW в енергоефек- тивні збірні елементи для реконструкції та будівниц- тва будівель REuse and REcycling of CDW materials and structures in energy efficient pREfabricated elements for building REfurbishment and construction Просування нових техно- логічних рішень для про- єктування та розроблення структурних і неструктур- них збірних елементів із високим ступенем пере- роблених матеріалів і кон- струкцій, які повторно ви- користовуються після часткового або повного знесення будівель 2016- 2020, завер- шено Італія (ко- ордина- тор), Іспанія, Швеція, Велико- британія, Чехія, Німеччина, Бельгія Horizon 2020 Frame- work Program- me 10 Економічно ефективна пе- реробка відходів CDW на енергоефективні збірні бе- тонні компоненти з висо- кою доданою вартістю для масштабної модернізації за- будованого середовища Сost-Effective Recycling of C&DW in High Added Value Energy Efficient Prefabricated Concrete Components for Massive Retrofitting of our Built Environment Екологічне проєктування, розроблення та демонстра- ція нових економічно ефе- ктивних технологічних рі- шень, які призведуть до нових замкнутих цикліч- них підходів до переробки CDW у нові багатошарові збірні бетонні елементи (як для нових будівель, так і для реконструкції), що включають нові бетони, а також суперізоляційний матеріал, вироблений із використанням не менше 75% (за вагою) переробле- них матеріалів CDW 2016- 2021, завер- шено Італія (координа- тор), Іспа- нія, Нідер- ланди, Франція, Чехія, Бельгія, Фінляндія Horizon 2020 Frame- work Program- me 11 Інноваційні збірні компоне- нти, що включають різні відходи будівельних матері- алів, які знижують енерго- витрати на будівництво та мінімізують вплив на до- вкілля Innovative pre-fabricated components including different waste construction materials reducing building energy and minimising environmental impacts Розроблення технології повторного використання матеріалів із відходів буді- вництва та знесення для виробництва збірних ізо- ляційних і випроміню- ючих панелей із високою доданою вартістю для ви- користання в енергоефек- тивних будівлях 2016- 2020, завер- шено Італія (коорди- натор), Греція, Іспанія, Румунія, Польща, Словенія Horizon 2020 Frame- work Program- me https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 30 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) 12 Комплексні інноваційні рі- шення для ефективної пере- робки та вилучення цінної сировини зі складних відхо- дів будівництва та знесення Holistic Innovative Solutions for an Efficient Recycling and Recovery of Valuable Raw Materials from Complex Construction and Demolition Waste Розроблення та демонстра- ція нових економічно ефе- ктивних технологічних і нетехнологічних комплек- сних рішень для більшого вилучення сировини з CDW згідно з принципами циркулярної економіки по всьому ланцюгу створення вартості в будівництві (від будівель зі строком екс- плуатації до нових) 2015- 2019, завер- шено Іспанія (коорди- натор), Польща, Фінляндія, Франція, Італія, Бельгія, Ні- дерланди, Німеччина, Швейцарія Horizon 2020 Frame- work Program- me 13 «Зелені» розбірні конструк- тивні елементи з відходів будівництва та знесення Construction and Demolition Waste-based “Green” Demountable Structural Components Розроблення екологічно безпечного рішення для створення нового матері- алу − геополімерної бетон- ної суміші, одержуваної з CDW, для великих струк- турних модулів, які можна швидко і легко встановлю- вати на місце без втрати енергії або створення від- ходів 2021- 2023, завер- шено Велико- британія (координа- тор та уча- сники) Horizon 2020 Frame- work Program- me 14 До циркулярної економіки зі зменшенням зростання: пояснення режиму матеріа- льної валоризації міських регіонів Towards a circular degrowth economy: Explaining the material valorization regime of city-regions Дослідження правових, просторових й економіч- них правил, які визнача- ють політичну відповіда- льність, географію та фі- нансову архітектуру пото- ків будівельних, харчових і теплових відходів у Гам- бурзі, Амстердамі, Барсе- лоні, Відні та Мілані 2022- 2027, вико- ну- ється Нідерланди (координа- тор і учас- ники) Horizon Europe (HORI- ZON) 15 Повторне використання збі- рного бетону для циркуляр- ної економіки Reusing precast concrete for a circular economy Дослідження системних змін, необхідних для пере- ходу до циркулярної еко- системи в будівництві 2021- 2025, вико- ну- ється Фінляндія (координа- тор), Шве- ція, Нідер- ланди, Німеччина, Хорватія Horizon 2020 Frame- work Program- me 16 Стале застосування будіве- льного вапна на основі цир- кулярної економіки та біо- міметичних підходів Sustainable Building Lime Applications via Circular Economy and Biomimetic Approaches Розроблення інноваційних рішень у сфері виробниц- тва будівельного вапна 2021- 2025, вико- ну- ється Португалія (координа- тор), Іспа- нія, Нідер- ланди, Бельгія, Польща, Німеччина Horizon 2020 Frame- work Program- me 17 Інтегровані, циркулярні та цифровізовані сталі рішення для мінімізації відходів і Розроблення інноваційних рішень для сталого вироб- ництва дерев’яних конс- трукцій з метою 2023- 2027, Данія (коорди- натор), Фінляндія, Horizon Europe (HORI- ZON) https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/h2020 https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 31 2024, № 4 (108) вловлення вуглецю в буді- вельному секторі Іntegrated, circular, and digitally supported sustainable solutions for waste minimization and carbon capture in buildings and the construction sector зменшення залежності Єв- ропи від невідновлюваних ресурсів, скорочення ви- кидів парникових газів, зменшення утворення від- ходів вико- ну- ється Румунія, Італія, Швеція, Іс- панія, Ні- дерланди, Естонія, Австрія, Об’єднане Королівст- во 18 Демонстрація реальних і до- ступних екологічних буді- вельних рішень із найви- щим рівнем продуктивності протягом усього життєвого циклу та покращеної цирку- ляції Demonstrating Real and Affordable Sustainable Building Solutions with Top- level whole life-cycle performance and Improved Circularity Сприяння впровадженню перспективних і доступ- них нових технологій, процесів і продуктів у по- єднанні з новими бізнес- моделями для швидшого виходу на ринок, що веде до підвищення стійкості будівництва 2023- 2027, вико- ну- ється Бельгія (коорди- натор), Франція, Щвеція, Німеччина, Іспанія, Естонія, Норвегія, Нідерланди Horizon Europe (HORI- ZON), 19 Циркулярний залізобетон з оновленими відходами Circular reinforced concrete with upgraded waste Демонстрація революцій- ної циркулярної технології для будівництва, яка міні- мізує використання сиро- вини 2022- 2027, вико- ну- ється Нідерланди (коорди- натор), Ірландія Program- me for the Environme nt and Climate Action (LIFE) 20 Стимулювання викорис- тання циклічних інтегрова- них рішень у ланцюгах вар- тості будівництва Boosting the uptake of circular integrated solutions in construction value chains Формування центру взає- модії для п’яти пілотних проєктів, розгорнутих у рі- зних європейських регіо- нах, які у великому масш- табі висвітлюють і демон- струють нові й інтегровані рішення для знесення, пе- реробки будівельного сміття та його валоризації 2023- 2027, вико- ну- ється Іспанія (коорди- натор), Франція, Сербія, Чехія, Греція, Італія, Німеччина, Норвегія Horizon Europe (HORI- ZON) 21 Автоматизовані рішення для сталого та циркуляр- ного управління відходами будівництва та знесення Automated solutions for sustainable and circular construction and demolition waste management Розроблення, тестування та демонстрація цифрової системи управління інфор- мацією для співпраці заці- кавлених сторін у відсте- женні будівельних відхо- дів, уникнення їх утво- рення при будівництві та знесенні 2022- 2026, вико- ну- ється Чехія (коорди- натор), Іспанія, Кіпр, Греція, Китай, Велико- британія Horizon Europe (HORI- ZON) 22 Мобільна та інноваційна циркулярність для будівель- ної продукції Створення територіаль- ного центру для CDW, че- рез який приватні, 2022- 2027, Болгарія (координа- тор), Horizon Europe https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/programmes/horizon –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 32 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) MOBile and Innovative Circularity for CONstruction PROducts державні та наукові клю- чові зацікавлені сторони, а також громадяни співпра- цюватимуть для впровад- ження циркулярності до будівельної екосистеми в регіоні вико- ну- ється Франція, Бельгія, Данія, Сербія (HORI- ZON) 23 Перероблені матеріали з до- даною вартістю з відходів будівництва та знесення Value-added recycled materials from construction and demolition waste Упровадження інновацій- ної технології сортування, що дозволяє відокремлю- вати інертні фракції (запо- внювачі, цеглу, плитку тощо) та уможливить ви- роблення вторинної сиро- вини з доданою вартістю для повторного викорис- тання в будівельному сек- торі 2023- 2027, вико- ну- ється Італія (координа- тор), Австрія Program- me for the Environme nt and Climate Action (LIFE) 24 Територіальна система бу- дівництва для циркулярного середовища з низьким вміс- том вуглецю A Territorial Construction System for a Circular Low- Carbon Built Environment Оскільки переробка цеме- нту та сталі має обмеже- ний потенціал для подаль- шого підвищення ефектив- ності матеріалів, увага зо- середжена на заміні їх аль- тернативами з низьким вмістом вуглецю та/або вбудовуванні їх у багато- разові будівельні компоне- нти 2023- 2027, вико- ну- ється Іспанія (коорди- натор), Ні- дерланди, Італія, Греція, Бельгія, Велико- британія Horizon Europe (HORI- ZON) Джерело: складено за (European Commission, 2024). Myroslava O. Soldak, PhD in Economics, Leading Researcher Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083 THE DEPLOYMENT OF CIRCULAR INDUSTRIAL ECOSYSTEMS – THE CONDITION OF ECO-EFFICIENT ELIMINATION OF THE CONSEQUENCES FOR THE ENVIRONMENT CAUSED BY MILITARY ACTIONS The consequences of military actions are an unprecedented case of environmental damage in Ukraine. According to official data, more than 670,000 tonnes of waste were generated due to the damage (destruction) of buildings and structures as a result of hostilities in the territory of Ukraine, which can be considered the minimum possible amount according to the preliminary as- sessment. Attacks continue and lead to increased volumes of waste, burden on land use in commu- nities and creation of ecological threat. International experience shows the possibility of obtaining ecological, social and economic benefits from the reuse of construction and demolition waste. In the context of the implementation of the European integration vector, Ukraine should focus on the effective management of such waste –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 33 2024, № 4 (108) based on the principles of the circular economy − reuse, recycling and recovery. The fulfilment of this urgent task is possible thanks to the creation of conditions for the deployment of industrial circular ecosystems − a set of entities of various economic activity sectors and civil society that work and evolve together with the aim of creating added value based on the principles of reducing the use of primary materials, reusing materials and products, their processing and recovery, thereby extending the life cycle of goods and forming their enhanced value. The purpose of the article is to substantiate the expediency of deploying circular industrial ecosystems as a condition for eco-efficient elimination of the consequences for the environment caused by military actions. Based on the example of the eponymous project of the global company Energy Vault on gravitational energy storage using composite blocks, which are created with industrial waste and construction and demolition waste, key actions are outlined that will contribute to the emergence and development of circular industrial ecosystems in Ukraine around existing technologies. A range of problematic issues that need to be solved for the formation of institutions, routines, behaviour and culture of economic entities for the deployment of circular industrial ecosystems, in particular, with the aim of eco-efficient elimination of the consequences for the environment caused by mili- tary actions, is outlined. Recommendations have been provided on updating the legal support for the management of waste from the demolition of buildings and structures as a result of hostilities; reforming and expanding the range of tools for stimulating sustainable waste management; as well as developing interdisciplinary research. Keywords: circular industrial ecosystems, circular economy, environment, construction and demolition waste, destruction waste. JEL: O13; L70 Формат цитування: Солдак М. О. (2024). Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова еко- ефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями. Економіка про- мисловості. № 4 (108). С. 5-33. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.04.005 Soldak, M. O. (2024). The deployment of circular industrial ecosystems – the condition of eco-efficient elimination of the consequences for the environment caused by military actions. Econ. promisl., 4 (108), рр. 5-33. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.04.005 Надійшла до редакції 07.11.2024 р. 0d9bfbb1c28b3fc6eadbc543c028b150aca29c859904ffe4f96db17493c3def8.pdf 0d9bfbb1c28b3fc6eadbc543c028b150aca29c859904ffe4f96db17493c3def8.pdf

Розгортання циркулярних промислових екосистем – умова екоефективної ліквідації наслідків для довкілля, спричинених воєнними діями

Репозитарії

Схожі ресурси