Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції

Статтю присвячено дослідженню проблем розвитку виробництва відновлюваного водню в Україні як складової вирішення завдань декарбонізації промисловості та інтеграції у європейську енергетичну систему. Проаналізовано потенціал України щодо переходу до виробництва «зеленого» водню з використанням віднов...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Криль, Я.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201265
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції / Я.М. Криль // Економіка промисловості. — 2024. — № 4 (108). — С. 49-62. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201265
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2012652025-01-10T18:59:01Z Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції Криль, Я.М. Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Статтю присвячено дослідженню проблем розвитку виробництва відновлюваного водню в Україні як складової вирішення завдань декарбонізації промисловості та інтеграції у європейську енергетичну систему. Проаналізовано потенціал України щодо переходу до виробництва «зеленого» водню з використанням відновлюваних джерел енергії. Охарактеризовано географічні переваги західних і південних регіонів країни, які мають сприятливі умови для розміщення інфраструктури сонячної та вітрової енергетики. Акцентовано увагу на європейських ініціативах, зокрема програмі «REPowerEU», що визначає Україну як важливого постачальника водню для Європейського Союзу та містить відповідні інфраструктурні проєкти, пов’язані з Центральноєвропейським водневим коридором. Розглянуто ключові стратегії, спрямовані на збільшення виробництва водню, а також виклики, які постають перед Україною у процесі інтеграції в європейський енергетичний ринок. Деталізовано існуючі інвестиційні можливості для розвитку водневої економіки України через міжнарод¬ні ініціативи, такі як «Партнерство чистого водню». Представлено інноваційні технології та інфраструктурні рішення щодо зниження витрат на транспортування водню, що робить Україну стратегічним гравцем у забезпеченні енергетичної безпеки Європи. Інтеграція технологій блокчейну для сертифікації та прозорості у виробництві, транспортуванні та споживанні водню дозволить Україні підвищити конкурентоспроможність на глобальному ринку нового енергетичного носія. Висвітлено конкретні водневі проєкти, що реалізуються в Закарпатській та Одеській областях, мають значний потенціал для масштабування та представлені як ключовий чинник на шляху до енергетичної незалежності України. Ці проєкти орієнтовані на виробництво «зеленого» водню та його транспортування до країн центральної Європи, що дозволить Україні стати важливим гравцем на європейському водневому ринку. Розглянуто вплив розвитку водневої енергетики на економіку України, зо¬крема за рахунок створення нових робочих місць, збільшення валового внутрішнього продукту та залучення інвестицій. Наведено рекомендації щодо активізації переговорів на між-народному рівні з метою включення українських водневих проєктів до європейських програм підтримки, таких як Європейський водневий банк. The article examines the development of renewable hydrogen production in Ukraine, emphasizing its critical role in global decarbonization efforts and integration into the European energy system. Ukraine has significant potential to become a key supplier of “green” hydrogen for the European Union, leveraging its vast renewable energy resources, particularly from solar and wind energy. The analysis explores the geographic advantages of the Western and Southern regions, which present favorable conditions for the construction of hydrogen-related infrastructure, such as electrolysis plants, storage, and transportation systems. Furthermore, the article highlights European initiatives, particularly the REPowerEU program, which designates Ukraine as a strategic partner in the supply of renewable hydrogen to Europe. It examines the necessary infrastructure projects, including the Central European Hydrogen Corridor, which is pivotal for connecting Ukrainian hydrogen production with European markets. The analysis also identifies Ukraine's potential contribution to the 2x40 GW initiative, aiming to construct 10 GW of electrolysis capacity within Ukraine by 2035, making it one of the key hydrogen suppliers to the EU. One of the critical challenges identified in the article is Ukraine's integration into the European hydrogen market. The article discusses the regulatory and certification barriers that currently exist in global hydrogen markets, particularly the lack of standardized hydrogen certification across different regions. To address this, the article suggests the adoption of harmonized certification standards for hydrogen production and transportation, aligning Ukraine’s certification systems with EU regulations, which would facilitate easier market access and enhance investment attractiveness. Moreover, the article details the potential economic impact of hydrogen energy development on Ukraine’s economy. It highlights the creation of new jobs, both direct and indirect, and the potential to attract significant foreign investments. The scaling of hydrogen projects, particularly those in Zakarpattia and southern Odesa, could drive substantial GDP growth, contributing to Ukraine’s energy independence and economic resilience. By integrating innovative technologies like blockchain for hydrogen certification and monitoring, Ukraine can enhance the transparency and traceability of its hydrogen, making it competitive on the international market. Finally, the article provides recommendations for policymakers and businesses. It calls for the acceleration of negotiations at the international level to include Ukraine in European hydrogen support programs, such as the European Hydrogen Bank, and emphasizes the importance of private-sector involvement in hydrogen infrastructure development. The collaboration between Ukrainian and European stakeholders will be essential for Ukraine to secure its position as a leader in the hydrogen economy, contributing to the EU’s decarbonization goals and strengthening energy security in the region. 2024 Article Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції / Я.М. Криль // Економіка промисловості. — 2024. — № 4 (108). — С. 49-62. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1562-109Х DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.04.049 JEL: Q42, Q48, O13, L95, Q55 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201265 620.92:662.997.2+339.92(477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
spellingShingle	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості Криль, Я.М. Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції Економіка промисловості
description	Статтю присвячено дослідженню проблем розвитку виробництва відновлюваного водню в Україні як складової вирішення завдань декарбонізації промисловості та інтеграції у європейську енергетичну систему. Проаналізовано потенціал України щодо переходу до виробництва «зеленого» водню з використанням відновлюваних джерел енергії. Охарактеризовано географічні переваги західних і південних регіонів країни, які мають сприятливі умови для розміщення інфраструктури сонячної та вітрової енергетики. Акцентовано увагу на європейських ініціативах, зокрема програмі «REPowerEU», що визначає Україну як важливого постачальника водню для Європейського Союзу та містить відповідні інфраструктурні проєкти, пов’язані з Центральноєвропейським водневим коридором. Розглянуто ключові стратегії, спрямовані на збільшення виробництва водню, а також виклики, які постають перед Україною у процесі інтеграції в європейський енергетичний ринок. Деталізовано існуючі інвестиційні можливості для розвитку водневої економіки України через міжнарод¬ні ініціативи, такі як «Партнерство чистого водню». Представлено інноваційні технології та інфраструктурні рішення щодо зниження витрат на транспортування водню, що робить Україну стратегічним гравцем у забезпеченні енергетичної безпеки Європи. Інтеграція технологій блокчейну для сертифікації та прозорості у виробництві, транспортуванні та споживанні водню дозволить Україні підвищити конкурентоспроможність на глобальному ринку нового енергетичного носія. Висвітлено конкретні водневі проєкти, що реалізуються в Закарпатській та Одеській областях, мають значний потенціал для масштабування та представлені як ключовий чинник на шляху до енергетичної незалежності України. Ці проєкти орієнтовані на виробництво «зеленого» водню та його транспортування до країн центральної Європи, що дозволить Україні стати важливим гравцем на європейському водневому ринку. Розглянуто вплив розвитку водневої енергетики на економіку України, зо¬крема за рахунок створення нових робочих місць, збільшення валового внутрішнього продукту та залучення інвестицій. Наведено рекомендації щодо активізації переговорів на між-народному рівні з метою включення українських водневих проєктів до європейських програм підтримки, таких як Європейський водневий банк.
format	Article
author	Криль, Я.М.
author_facet	Криль, Я.М.
author_sort	Криль, Я.М.
title	Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції
title_short	Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції
title_full	Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції
title_fullStr	Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції
title_full_unstemmed	Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції
title_sort	воднева енергетика в україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201265
citation_txt	Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції / Я.М. Криль // Економіка промисловості. — 2024. — № 4 (108). — С. 49-62. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT krilʹâm vodnevaenergetikavukraíníperedumovipotencíaltaperspektiviêvropejsʹkoííntegracíí
first_indexed	2025-02-09T04:25:51Z
last_indexed	2025-02-09T04:25:51Z
_version_	1823552466753421312
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 49 2024, № 4 (108) УДК 620.92:662.997.2+339.92(477) DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.04.049 Ярослав Миколайович Криль, канд. екон. наук Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: kryl@hydrogen.ua https://orcid.org/0009-0006-5007-0877 ВОДНЕВА ЕНЕРГЕТИКА В УКРАЇНІ: ПЕРЕДУМОВИ, ПОТЕНЦІАЛ І ПЕРСПЕКТИВИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ Статтю присвячено дослідженню проблем розвитку виробництва відновлюваного вод- ню в Україні як складової вирішення завдань декарбонізації промисловості та інтеграції у європейську енергетичну систему. Проаналізовано потенціал України щодо переходу до ви- робництва «зеленого» водню з використанням відновлюваних джерел енергії. Охарактери- зовано географічні переваги західних і південних регіонів країни, які мають сприятливі умови для розміщення інфраструктури сонячної та вітрової енергетики. Акцентовано увагу на європейських ініціативах, зокрема програмі «REPowerEU», що визначає Україну як важ- ливого постачальника водню для Європейського Союзу та містить відповідні інфраструкту- рні проєкти, пов’язані з Центральноєвропейським водневим коридором. Розглянуто ключові стратегії, спрямовані на збільшення виробництва водню, а також виклики, які постають пе- ред Україною у процесі інтеграції в європейський енергетичний ринок. Деталізовано існуючі інвестиційні можливості для розвитку водневої економіки України через міжнародні ініціа- тиви, такі як «Партнерство чистого водню». Представлено інноваційні технології та інфра- структурні рішення щодо зниження витрат на транспортування водню, що робить Україну стратегічним гравцем у забезпеченні енергетичної безпеки Європи. Інтеграція технологій блокчейну для сертифікації та прозорості у виробництві, транспортуванні та споживанні водню дозволить Україні підвищити конкурентоспроможність на глобальному ринку нового енергетичного носія. Висвітлено конкретні водневі проєкти, що реалізуються в Закарпатсь- кій та Одеській областях, мають значний потенціал для масштабування та представлені як ключовий чинник на шляху до енергетичної незалежності України. Ці проєкти орієнтовані на виробництво «зеленого» водню та його транспортування до країн центральної Європи, що дозволить Україні стати важливим гравцем на європейському водневому ринку. Розгля- нуто вплив розвитку водневої енергетики на економіку України, зокрема за рахунок ство- рення нових робочих місць, збільшення валового внутрішнього продукту та залучення ін- вестицій. Наведено рекомендації щодо активізації переговорів на міжнародному рівні з ме- тою включення українських водневих проєктів до європейських програм підтримки, таких як Європейський водневий банк. Ключові слова: енергетика, водень, REPowerEU, декарбонізація, інфраструктура, енер- гетична незалежність. JEL: Q42, Q48, O13, L95, Q55 Виклики сучасної енергетичної без- пеки та необхідність зменшення залежності від викопного палива ставлять перед кра- їною амбітні завдання щодо використання її унікальних природних ресурсів. Україна має значний потенціал для розвитку вод- ПРОБЛЕМИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТА ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2024 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 50 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) невої економіки завдяки сприятливим геог- рафічним умовам щодо розміщення віднов- люваних джерел енергії, таких як сонячні та вітрові електростанції, а також можливос- тям використання існуючої газотранспорт- ної інфраструктури для експорту водню до країн Європейського Союзу. Тому переду- мови та потенціал виробництва «зеленого» водню в Україні є важливим кроком на шляху до скорочення викидів вуглецю та ін- теграції держави в енергоринок Європи. У контексті стратегічних документів, таких як Воднева стратегія для кліматично нейтральної Європи та план REPowerEU, роль України як надійного партнера для постачання «зеленого» водню до Європи стає надважливою. Воднева енергетика мо- же не тільки сприяти скороченню викидів вуглекислого газу, але й забезпечити нові можливості для економічного зростання та інвестицій. Метою статті є аналіз передумов роз- витку водневої енергетики в Україні, оціню- вання її потенціалу та перспектив, а також визначення ключових викликів і можливос- тей у цій сфері. Для більш глибокого розуміння проб- лематики розвитку водневої енергетики в Україні доцільно звернутися до наукових праць і стратегічних документів, що стали основою для подальших розробок у цій га- лузі. Дослідження багатьох науковців та ін- ституцій у цій сфері є ключовими для визна- чення та формування потенціалу України як постачальника «зеленого» водню на євро- пейський ринок. Проблематика виробництва віднов- люваного водню та його інтеграції в енерге- тичні системи активно досліджується як на- уковцями, так і міжнародними організа- ціями. Вагомий внесок у дослідження енер- гетичного потенціалу України здійснив С. Кудря, який у співавторстві з іншими вченими опублікував «Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних джерел енергії України», що став основою для подальших досліджень у сфері відновлюваної енерге- тики та виробництва «зеленого» водню. На- уковець відзначає потенціал використання сонячної та вітрової енергії для процесу електролізу водню, що є ключовим чинни- ком у розвитку водневої енергетики в Укра- їні (Кудря, Рєпкін та ін., 2020). Одним із провідних експертів із розвитку водневої економіки Європи є Й. Хацімаркакіс. У ро- боті «Зелений водень для Європейської зе- леної угоди: Ініціатива 2х40 ГВт», висвіт- люється необхідність розвитку водневої ін- фраструктури в країнах ЄС, а також роль України як постачальника водню для євро- пейського ринку. Ця публікація стала осно- вою для визначення важливості будівниц- тва 10 ГВт електролізних потужностей в Україні (van Wijk, Chatzimarkakis, 2020). Отже, дослідження С. Кудрі та Й. Ха- цімаркакіса становлять теоретичну основу та містять стратегічні орієнтири для форму- вання передумов і розвитку водневої енер- гетики в Україні. Україна має великий енергетичний потенціал завдяки своїм природним ресур- сам, а також можливість розвивати значні, до 500 ГВт, потужності для виробництва відновлюваної («зеленої») електроенергії, необхідної для електролізу води та вироб- ництва «зеленого» водню (Кудря, Рєпкін та ін., 2020). Географічні умови південних та західних регіонів країни створюють додат- кові можливості для розміщення сонячних і вітрових електростанцій, що є важливим для розвитку водневої енергетики. Такий потенціал являє собою основу для інтеграції ВДЕ в економіку виробництва водню. До передумов розвитку водневої ене- ргетики в Україні слід віднести кілька євро- пейських стратегічних документів. Ініціа- тива 2x40 ГВт – «зелений» водень для євро- пейського «зеленого» курсу, що передбачає необхідність будівництва 80 ГВт електролі- зерних потужностей до 2030 р.: 40 ГВт ‒ на території країн-членів Європейського Со- юзу, ще 40 ГВт – у країнах Північної Аф- рики та Україні. Особлива увага приділя- ється саме Україні, де передбачається бу- дівництво до 10 ГВт електролізерних по- тужностей з виробництва «зеленого» водню для задоволення потреб країн ЄС (van Wijk, Chatzimarkakis, 2020, p. 27). У Водневій –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 51 2024, № 4 (108) стратегії Європейського Союзу також наго- лошено на необхідності розвитку відновлю- ваної енергетики для досягнення кліматич- ної нейтральності та забезпечення енерге- тичної безпеки, де Україна може відігравати ключову роль, використовуючи свої при- родні ресурси та газотранспортну інфра- структуру для транспортування водню до Європи (European Commission, 2020, p. 21). Зазначена стратегія має на меті досягнення 5,6 млн т (з перспективою до 10 млн т) ви- робництва «зеленого» водню до 2030 р. У 2022 р., після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, затверджений Єв- ропейською Комісією план «зеленої» тран- сформації та декарбонізації національної економіки (REPowerEU) підвищив цільовий показник, додавши нову мету – імпорт до- даткових 10 млн т відновлюваного водню (зокрема 4 млн т у вигляді аміаку або інших похідних). План REPowerEU став відпо- віддю на виклики енергетичної безпеки внаслідок війни в Україні та прагнення ЄС зменшити залежність від російського ви- копного палива (European Commission, 2022, p. 33). Стратегія водневої енергетики в REPowerEU складається з трьох ключових елементів: скорочення попиту на водень у нафтопереробці завдяки розвитку електрич- ного транспорту; збільшення попиту з боку всіх поточних кінцевих користувачів; роз- виток нових сфер застосування водню, та- ких як його додавання до газової мережі, ви- користання для виробництва «зеленої» сталі та на транспорті для вантажних пере- везень. Також у плані REPowerEU зазна- чено, що виробництво водню на основі при- родного газу має бути замінено у виробниц- тві аміаку та на нафтопереробних заводах до 2030 р. (Possémé, Poulin, Boillet et al., 2024, p. 90). Україна розглядається як один із важ- ливих партнерів для постачання «зеленого» водню до Європи. Значущим аспектом є підтримка України у відновленні її енерге- тичної інфраструктури та інтеграції в євро- пейський енергетичний ринок, що також сприятиме розвитку водневої економіки в Україні. Передумови розвитку водневої енергетики в Україні включають значний потенціал відновлюваних джерел енергії, стратегічну підтримку Європейського Со- юзу, а також геополітичну важливість кра- їни як партнера в забезпеченні енергетичної безпеки Європи. Для реалізації великомасштабних проєктів у водневій енергетиці можуть за- стосовуватися різні механізми підтримки. Одним з успішних прикладів є викорис- тання аукціонів для розвитку проєктів із ви- робництва відновлюваного водню, які про- водить Європейська Комісія через Іннова- ційний фонд (Innovation Fund). Банк водню ЄС (EU Hydrogen Bank) орієнтований на підтримку створення внутрішнього ринку для відновлюваного водню та міжнародних імпортних операцій до ЄС, оптимізацію іс- нуючих фінансових інструментів. Проєкт анонсовано в березні 2023 р. із загальним бюджетом 3 млрд євро, які безпосередньо направляються на підтримку виробництва водню. У листопаді 2023 р. запущений пер- ший тур, а в травні 2024 р. оголошено перші результати (Argus Media Group, May 2024). Аукціон залучив 132 проєкти з 17 європей- ських країн. Після оцінювання перемож- цями визнано 7 проєктів із Фінляндії, Норвегії, Португалії та Іспанії, що запро- понували ціни на водень у діапазоні 0,37- 0,48 євро/кг. Загальний обсяг підтримки складе 720 млн євро. Проєкти-переможці із загальною потужністю 1,5 ГВт мають виро- бити загалом 1,58 млн т водню протягом 10 років, або 158 тис. т водню на рік. Значна частина коштів із виділеного на перший тур водневого банку буде направлена на ве- ликі проєкти з електролізною потужністю до 500 МВт, зокрема на виробництво аміаку та водню для індустрії та морського транс- порту. У перспективі другий етап аукціону, запланований на кінець 2024 р., матиме більший бюджет ‒ орієнтовно 2,2 млрд євро. Стимулювання розвитку водневих проєктів, започатковане Європейською Ко- місією через Інноваційний фонд, надає значну фінансову підтримку без безпосе- реднього навантаження на державний бюджет, залучаючи приватний капітал і –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості 52 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) забезпечуючи економічну вигоду через тех- нологічний розвиток і збільшення податко- вих надходжень у майбутньому. Водночас є певні завдання для пред- ставників уряду України на міжнародній арені, оскільки EU Hydrogen Bank поки що не охоплює Українську державу. Для того щоб вітчизняні водневі проєкти мали мож- ливість брати участь і перемагати та, як ре- зультат, отримувати подальше фінансу- вання, уряд на чолі з відповідними міністер- ствами має ініціювати переговори з пред- ставниками Європейської Комісії та уклас- ти відповідну угоду щодо співпраці та включення України до переліку країн, які можуть брати участь в аукціонах Європей- ського водневого банку. Це дозволить Ук- раїні стати активним учасником європейсь- кого водневого ринку, залучаючи інвестиції та сприяючи розвитку відновлюваної енер- гетики і створення нових економічних кла- стерів. Також слід відзначити Партнерство чистого водню (Clean Hydrogen Partner- ship) ‒ ініціативу, спрямовану на підтримку та розвиток технологій водневої енергетики у Європейському Союзі. Це партнерство створене для прискорення розроблення та комерціалізації інноваційних і стійких рі- шень у галузі чистого водню для досяг- нення цілей ЄС щодо клімату й енергетики. Clean Hydrogen Partnership фокусується на фінансуванні досліджень та інновацій, які мають на меті розвиток і використання чис- того водню в різних секторах економіки – від виробництва до транспорту та промис- ловості. Партнерство пропонує співфінан- сування проєктів, які демонструють висо- кий потенціал зменшення викидів вуглецю, використовуючи інноваційні технології ви- робництва, розподілу та використання вод- ню. Clean Hydrogen Partnership сприяє між- народній співпраці між компаніями, науко- вими інститутами та урядовими організаці- ями для обміну знаннями та ресурсами. Проєкти мають відповідати стратегічним цілям ЄС щодо сталого розвитку і внеску в декарбонізацію економіки. Перевага нада- ється тим, які містять новітні технології чи підходи, що можуть забезпечити значні те- хнічні або економічні переваги у виробниц- тві чи використанні водню. Також проєкти мають демонструвати свою економічну і те- хнічну реалізованість, потенціал до масшта- бування та комерціалізації. Підтримується потенціал щодо зміцнення ринку чистого водню в ЄС шляхом створення нових клас- терів економіки або збільшення попиту на водневі продукти та послуги; створення ро- бочих місць, залучення інвестицій та спри- яння соціально-економічному розвитку в регіонах ЄС. Проєкти, які пройшли відбір, отримують фінансування у формі грантів, які покривають частину загальних капіталь- них витрат на реалізацію. Загалом Clean Hydrogen Partnership відіграє ключову роль у розвитку водневої економіки ЄС, підтри- муючи високий рівень інновацій та спів- праці між різними зацікавленими сторо- нами. Українські компанії можуть брати участь у програмах Clean Hydrogen Partner- ship у складі відповідних консорціумів із представниками країн-членів ЄС як партне- ри, однак наразі не можуть претендувати на роль координатора. Тим не менш, це відк- риває можливості для інтеграції українсь- ких проєктів у європейську водневу екосис- тему, сприяючи розвитку технологій та впровадженню інновацій, проте з певними обмеженнями щодо керівних ролей у таких ініціативах. Україна має можливість зміц- нити свою позицію на міжнародній арені та залучати інвестиції через участь у спільних проєктах із країнами ЄС, що дозволить при- швидшити розвиток водневої інфраструк- тури і технологій у країні. Оскільки EU Hydrogen Bank та Clean Hydrogen Partnership спрямовані на стиму- лювання досліджень, розвиток технологій і підтримку проєктів виробництва, важли- во розглянути й ініційовані водневі інфра- структурні проєкти, які забезпечуватимуть транспортування і зберігання водню на на- ціональному та міжнародному рівнях. План REPowerEU передбачає знач- ний імпорт водню з країн, що не входять до ЄС, тому водень у газоподібному ста- Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 53 2024, № 4 (108) ні планується транспортувати через тру- бопроводи. Ініціатива European Hydrogen Backbone визначає п’ять водневих коридо- рів для імпорту водню, серед яких Україні відведено особливу роль. На рисунку відоб- ражено плани щодо динаміки розвитку європейської водневої інфраструктури із за- значенням зростання кількості водневих ко- ридорів, які з’єднують різні країни та забез- печують стійку енергетичну систему в Єв- ропі. Рисунок – Ініційовані проєкти водневої інфраструктури в Європі до 2040 р. Джерело: складено за (van Rossum, Jens, La Guardia et al., April 2022). Згідно з European Hydrogen Backbone транспортування водню на відстань понад 1 000 км через наземну магістраль коштува- тиме в середньому від 0,11 до 0,21 євро/кг водню, що робить трубопровідний транс- порт найбільш економічно вигідним варі- антом для транспортування водню на ве- ликі відстані й у великих обсягах (van Rossum, Jens, La Guardia, et al., April 2022, p. 16). Транспортування водню підводними трубопроводами коштуватиме від 0,17 до 0,32 євро/кг на кожні 1 000 км, що надає пе- реваги Україні порівняно з країнами Пів- нічної Африки та Скандинавії. Такі пере- ваги сприятимуть імпорту водню країнами Центральної Європи з України через Цент- ральноєвропейський водневий коридор (Central European Hydrogen Corridor – CEHC). Це стратегічна ініціатива, спрямо- вана на створення ефективної інфраструк- тури для виробництва водню в Україні, по- дальше транспортування та використання кінцевими споживачами в ЄС. Central European Hydrogen Corridor ві- діграє ключову роль у переході до чистих джерел енергії та декарбонізації економіки, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 54 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) зменшуючи залежність від імпорту викоп- ного палива з РФ, а також зміцнюючи енер- гетичну безпеку країн-членів ЄС. У листо- паді 2023 р. коридор транспортування вод- ню з України до Словаччини, Чехії, Австрії та Німеччини затверджено Європейською Комісією як Проєкт спільного інтересу (Project of Common Interest – PCI), що дозво- ляє в майбутньому розраховувати на підт- римку у вигляді спрощення дозволів та ре- гуляторних процедур. Крім того, проєкт має право на фінансову підтримку від програми «Connecting Europe Facility» (European Commission, November 2023). Кооптування існуючої інфраструк- тури може стати важливим елементом роз- витку Центральноєвропейського водневого коридору. Використання наявної та адапто- ваної газової мережі, замість будівництва нової, суттєво знизить капітальні витрати, що позитивно вплине на вартість транспор- тування. Це дозволить значною мірою ско- ротити час для реалізації та підвищить при- вабливість водневих проєктів для інвесторів (Череватський, 2024). Українські водневі проєкти є ключо- вим елементом у зміцненні та розвитку Центральноєвропейського водневого кори- дору. По-перше, вони сприяють значному збільшенню обсягів доступного водню, ви- робленого з відновлюваних джерел енергії, що безпосередньо впливає на досягнення цілей декарбонізації та зниження залежно- сті від викопного палива. По-друге, Україна завдяки географічному розташуванню та ресурсному потенціалу може стати важли- вим постачальником «зеленого» водню до Центральної Європи, тим самим підвищу- ючи енергетичну безпеку всього регіону. Серед потенційних виробників водню з приєднанням у майбутньому до Централь- ноєвропейського водневого коридору ви- значено поки що дві українські компанії: ТОВ «Водень України», що розвиває про- єкти в Закарпатті та на півдні Одещини, і ТОВ «ЕСО-Оптіма» з проєктом у Львівсь- кій області (Central European Hydrogen Corridor, May 2024). Активний розвиток та впровадження таких проєктів в Україні сприяє створенню високотехнологічної ін- фраструктури для виробництва, зберігання та транспортування водню. Це є фундамен- тальною умовою для результативної роботи всього коридору, що не лише підвищує ефективність самих проєктів, а й забезпечує здатність швидко адаптуватися до змін рин- кових умов та потреб споживачів. Крім того, активна участь України у виробництві та постачанні водню сприятиме міжнарод- ній співпраці, залученню інвестицій і техно- логій, що забезпечить загальне економічне зростання та зміцнення міжнародних енер- гетичних зв’язків. Отже, українські водневі проєкти відіграють критично важливу роль у зміцненні транспортного коридору, забез- печуючи його надійними джерелами «зеле- ного» водню, необхідними для успішної ре- алізації довгострокових цілей сталого роз- витку ЄС. Оскільки Європейський Союз продов- жує активно розвивати ініціативи, спрямо- вані на підтримку відновлюваного водню, Україна також посідає важливе місце в цих планах, ставши ключовим партнером у єв- ропейській водневій стратегії, та активно інтегрується в європейські водневі кори- дори, одночасно розробляючи власну наці- ональну водневу стратегію. У травні 2024 р. Міністерство енергетики України оприлюд нило проєкт Водневої стратегії України на період до 2050 р., який містить засади, ета- пи та цілі розвитку водневої галузі та шляхи їх досягнення, а також звіт про стратегічну екологічну оцінку запропонованого про- єкту про вплив на довкілля та здоров’я на- селення, виконану відповідно до законодав- чих вимог. Автори проєкту Водневої стратегії аналізують сучасний екологічний стан Ук- раїни, звертаючи увагу на наслідки зброй- ної агресії РФ, що передбачає заходи для попередження або пом’якшення негатив- ного впливу, який може виникнути під час розвитку водневої галузі, будівництва віт- рових і сонячних електростанцій як фунда- менту для виробництва відновлюваного во- дню методом електролізу. Також у проєкті наголошено на відсутності єдиних гло- Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 55 2024, № 4 (108) бальних стандартів сертифікації, що є од- нією з ключових проблем для розвитку низьковуглецевої водневої галузі. Наразі сертифікаційні вимоги суттєво відрізня- ються в різних регіонах світу, що усклад- нює розвиток глобального ринку водню та перешкоджає інтеграції українського вод- ню на міжнародні ринки, зокрема на євро- пейський. Розбіжність у підходах до серти- фікації стає на заваді для інвесторів і потен- ційних партнерів, які прагнуть чітких га- рантій походження водню (Міністерство енергетики України, 2024). Вирішенням цієї проблеми є впровад- ження гармонізованої системи сертифікації та відстежуваності водню. Розвиток смарт- промисловості та інтеграція нових техноло- гій, зокрема блокчейну, є вирішальними для підвищення ефективності, прозорості та за- безпечення гарантій походження в проєктах відновлюваної енергетики (Вишневський, 2023). У цьому контексті стандартизація сертифікації та відстежуваності поход- ження водню стає необхідною умовою для інтеграції українського водню в європейсь- кий ринок (Кун, Кооп, Міхальке, Айн, 2023). Використання блокчейн-систем для моніторингу та сертифікації українського «зеленого» водню не тільки підвищить рі- вень довіри до нього як до екологічно чис- того продукту, але і зробить його конкурен- тоспроможним на міжнародному ринку. Більше того, такі інноваційні рішення у смарт-промисловості допоможуть забезпе- чити відповідність майбутнім регулятор- ним вимогам, підвищуючи адаптивність до змін глобальних стандартів. Міністерством енергетики України ви- значено ключові етапи розвитку виробниц- тва та споживання водню. Воднева страте- гія передбачає досягнення до 2035 р. вироб- ництва на рівні 0,4-0,6 млн т водню з вико- ристанням 3 ГВт електролізної потужності, що забезпечуватиметься 7 ГВт відновлюва- них джерел енергії. До 2050 р. виробництво водню має зрости до 1,65-2,5 млн т. Буде за- діяно 10 ГВт електролізної потужності, для забезпечення якої планується спорудити 25 ГВт відновлюваної генерації. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості ISSN 1562-109X Econ. promisl. Воднева стратегія включає також кон- кретні пілотні проєкти. У Закарпатті пла- нується реалізація водневого проєкту з по- чатковою електролізною потужністю від 100 МВт та масштабуванням до 1,5 ГВт, у Львівській області передбачається виробни- цтво водню з потужністю до 112 МВт. Ці обидва проєкти планується приєднати до Центральноєвропейського водневого кори- дору. Також виокремлена роль проєкту в Одеській області поблизу міста Рені з елек- тролізною потужністю до 3 ГВт, що стане частиною ініціативи «Блакитний Дунай». Станом на вересень 2024 р. Воднева стратегія залишається непідписаною та не- затвердженою, що уповільнює реалізацію передбачених заходів. Відсутність офіцій- ного затвердження може негативно впли- нути на процес інтеграції України в євро- пейську водневу інфраструктуру та стри- мати інвестиційну активність у секторі вод- невої енергетики. Відсутність затвердженої національ- ної стратегії та дорожньої карти для розвит- ку водневої енергетики в Україні може створити умови для реалізації альтернатив- них або конкуруючих водневих коридо- рів, які одержують значну підтримку на міжнародному рівні. У табл. 1 наведено ключові проєкти альтернативних водневих магістралей, які доцільно врахувати в кон- тексті можливого негативного впливу на розвиток водневої інфраструктури України. Маршрути водневих коридорів мають суттєвий вплив на складність реалізації, а отже, на вартість будівництва. Центрально- європейський водневий коридор (протяжні- стю 1225 км) має потенціал для розвитку че- рез своє стратегічне розташування та відно- сно короткий маршрут порівняно з такими довгими маршрутами, як постачання водню з Перської затоки або країн Балтії. Цей ко- ридор може значно полегшити інтеграцію України в європейську водневу інфраструк- туру. Однак для реалізації проєкту в Україні критично важливо затвердити Водневу стратегію, що дозволить брати участь у міжнародних програмах фінансування і за- безпечити необхідні інвестиції для будів- ництва водневої інфраструктури. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 56 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) Таблиця 1 – Проєкти альтернативних водневих магістралей, які можуть вплинути на розвиток водневої інфраструктури України Проєкт Маршрут Країни-учасниці Довжина трубопроводу Gulf-to-Europe Hydrogen Pipeline Перська Затока – ЄС (через Червоне і Середземне моря) Катар, Саудівська Аравія, Єгипет, країни ЄС (через Грецію) 5900 км (3400 км з Катару до Греції та приблизно 2500 км по Європі) H2Med Піренейський пів- острів – Північно- Західна Європа Португалія, Іспанія, Франція, Німеччина 703 км Net Zero Tech- nology Centre Шотландія – ЄС Шотландія, країни ЄС Триває розроблення маршруту Nordic-Baltic Hydrogen Corridor Країни Балтії – Німеччина Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Німеччина 2500 км Джерело: складено за (Барлен, Бомбарді 2023; проєкт H2Med, 2024; проєкт Net Zero Technology Centre; 2024; Ontras Gastransport, 2024). Воднева стратегія України закладає основу для розвитку водневої економіки, ін- теграції з європейськими ініціативами та використання потенціалу відновлюваних джерел енергії. Водночас на практичному рівні в Україні вже реалізуються проєкти, що демонструють значні досягнення та ма- ють амбітні плани з виробництва «зеле- ного» водню. Одним із таких передових проєктів, який уже має значний прогрес і за- лучив певне фінансування, є проєкт на пів- дні Одеської області. Він відіграє ключову роль у регіональному розвитку водневої ін- фраструктури та забезпечує інтеграцію Ук- раїни у міжнародні водневі коридори. Проєкт з виробництва «зеленого» во- дню поблизу міста Рені спрямований на за- доволення потреб внутрішнього ринку, а та- кож на експорт до ЄС, що дозволить Україні стати активним учасником і стратегічним партнером на європейському ринку водню. Планується будівництво заводу потужністю 100 МВт із можливістю масштабування до 3000 МВт. Детальніше про техніко-еконо- мічне обґрунтування та перспективи можна ознайомитися на офіційних ресурсах ком- панії та в спеціалізованих публікаціях. На основі індикативних даних цього проєкту доцільно розрахувати потенційний вплив на ВВП України та спрогнозувати до- сягнення цілей, поставлених як у рамках проєкту національної Водневої стратегії, так і відповідно до очікувань європейських партнерів, зокрема Європейського Союзу, згідно з якими в Україні буде створено до 10 ГВт електролізних потужностей для за- безпечення потреб країн ЄС. Орієнтовний обсяг інвестицій для розвитку таких проєк- тів вказує на суттєві витрати на електроліз, відновлювані джерела енергії, компресорне обладнання і трубопроводи для транспорту- вання водню, що дозволить не лише зміц- нити економічну стійкість України, але і сприяти її інтеграції в європейську водневу інфраструктуру. У табл. 2 наведено оцінку впливу проєктів із виробництва водню на ВВП Ук- раїни, яка враховує встановлену електро- лізну потужність, обсяги виробництва во- дню, інвестиції, валовий дохід, створення робочих місць та інші ключові економічні показники. Дати початку проєктів зазна- чено з урахуванням того, що перші два роки (2025 та 2026 ) можуть бути присвячені ро- зробленню техніко-економічного обґрунту- вання та проєктно-конструкторської доку- ментації для будівництва об’єктів водневої енергетики. Це припущення засноване на стандартних часових рамках, оскільки для успішного залучення як іноземного, так і внутрішнього капіталу критично важливо мати проєкти, які досягли стадії Final Investment Decision (FID) або Ready to Build. Ці стадії свідчать про високий рівень готов- ності проєктів і значно знижують ризи- ки для інвесторів, сприяючи прийняттю –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 57 2024, № 4 (108) інвестиційних рішень. Слід зазначити, що в табл. 2 всі розрахунки виконано в євро, оскільки це є більш доцільним з огляду на міжнародний характер водневих проєктів України, спрямованих на експорт до країн Європейського Союзу. Оскільки значна ча- стина інвестицій буде надходити від іноземних партнерів та міжнародних фінан- сових установ, для полегшення фінансового аналізу використання в подальших розра- хунках євро знижує ризики, пов’язані з ко- ливанням курсу національної валюти, що є особливо важливим для довгострокових ін- фраструктурних проєктів. Таблиця 2 – Прогноз впливу водневої енергетики на ВВП України (з 2025 по 2034 р.) Показник 2025 2026 2027 2028 2029 2030 2031 2032 2033 2034 Інвестиції, млрд євро Р о зр о б л ен н я т ех н ік о -е к о н о м іч н о го о б ґр у н ту в ан н я т а п р о єк тн о -к о н ст р у к то р - сь к о ї д о к у м ен та ц ії 1,315 0,658 0,658 1,973 1,973 8,549 8,549 9,207 Встановлена електролі- зерна потужність, МВт 400 600 800 1400 2000 4600 7200 10000 Обсяг виробленої про- дукції, млн т 0,064 0,096 0,128 0,224 0,32 0,736 1,152 1,6 Вартість 1 т водню, євро 4 500 4 500 4 500 4 500 4 500 4 500 4 500 4 500 Валовий дохід, млрд євро 0,288 0,432 0,576 1,008 1,44 3,312 5,184 7,2 Кількість нових робо- чих місць (прямі/ не- прямі) * 180 / 640 270 / 320 360 / 320 630 / 960 900 / 960 2070 / 4160 3240 / 4160 4410 / 4160 Витрати на заробітну плату (середня зарплата становить 800 євро) та податки, млрд євро 0,0006 0,0007 0,0008 0,0018 0,0021 0,007 0,0083 0,0096 Внесок у ВВП** 1,604 1,09 1,234 2,983 3,415 11,868 13,741 16,416 * 100 МВт встановленої електролізерної потужності створює 45 прямих та 160 непрямих робочих місць на етапі будівництва. ** На етапі інвестування обсяг інвестицій дорівнює внеску у ВВП, а на етапі виробництва: ВВП = Валовий дохід - Витрати на ЗП і податки. Джерело: складено автором. Обсяг інвестицій, необхідних для роз- витку водневих проєктів, прогнозується від 1,315 млрд євро з 2027 р. зі зростанням до 9,207 млрд євро в 2034 р. Загалом для ство- рення 10 ГВт електролізних потужностей та супутньої інфраструктури загальні інвести- ції складуть 32,882 млрд євро. Загальний обсяг виробленого водню при цьому у 2034 р. досягне 1,6 млн т. Масштабування вироб- ництва безпосередньо впливає на валовий дохід від реалізації водню, який може сяг- нути 7,2 млрд євро на рік. Також розраховано кількість нових робочих місць (прямих і непрямих), які створюватимуться в рамках реалізації вод- невих проєктів. На першому етапі в 2027 р. передбачається створення 180 прямих і 640 непрямих робочих місць, тоді як до 2034 р. ці показники зростуть до 4 410 і 4 160 відповідно. Під непрямими робочими місцями маються на увазі ті, що створені на етапі будівництва об’єктів водневої інфра- структури, які будуть актуальними лише на цьому етапі. Вони охоплюють зайнятість у суміжних галузях, пов’язаних із постачан- ням матеріалів, логістикою та іншими ви- дами підтримки будівництва, і, на відміну від прямих, потреба в них суттєво змен- шиться після завершення будівельних ро- біт. Очікується, що заробітна плата та по- датки також постійно зростатимуть: від 0,0006 млрд євро у 2027 р. до 0,0096 млрд євро у 2034 р., що також є важливим фак- тором впливу на економіку країни. Вне- сок у ВВП на етапі інвестування та вироб- ництва постійно збільшується, досягаючи 16,416 млрд євро до 2034 р., що свідчить –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) про суттєву роль водневої економіки у роз- витку України. Інвестиції у водневу енергетику мо- жуть сприяти прямому збільшенню ВВП за рахунок інвестицій у будівництво та розви- ток інфраструктури, а також через операти- вну діяльність виробництва. Воднева індус- трія відома своєю високою доданою варті- стю, тож можна очікувати, що внесок у ВВП буде більшим, особливо якщо враху- вати мультиплікативний ефект від суміж- них індустрій. Реалізація водневих ініціатив може стати взірцем для розроблення подібних мо- делей в інших галузях промисловості, таких як металургійна промисловість, нафтопере- робка, виробництво цементу, скла, добрив, які значною мірою залежать від викопних палив у структурі своєї собівартості, особ- ливо від природного газу. Заміщення газу повністю або частково відновлюваним вод- нем у цих секторах не тільки сприятиме зниженню викидів вуглекислого газу та зменшенню екологічного впливу, але й за- безпечить економічну та енергетичну без- пеку, мінімізуючи залежність від російсь- кого викопного палива. Це, у свою чергу, пі- двищить рівень автономності економіки України та зміцнить її енергетичну неза- лежність, сприяючи розширенню внутріш- нього виробництва критично важливих ре- сурсів. Упровадження водневих технологій у ці галузі дозволить не тільки відновити виробничі потужності, але й створити пере- думови для зростання ВВП і забезпечення додаткових робочих місць, що відіграє клю- чову роль у структурі національної еконо- міки. Висновки. Україна має значний потен- ціал для розвитку водневої економіки за- вдяки своїм природним ресурсам та геогра- фічному розташуванню. Аналіз проєктів, що реалізуються в країні, засвідчив, що впровадження водневих технологій може стати важливим чинником для енергетичної незалежності та інтеграції в європейський ринок. Водночас для реалізації цього потен- ціалу критично важливими є створення не- обхідної інфраструктури, стандартизація сертифікації водню відповідно до вимог ЄС, а також залучення інвестицій через європейські програми підтримки, зокрема участь в аукціонах Європейського водне- вого банку. Передумови розвитку водневої енер- гетики в Україні відзначаються низкою стратегічних документів, таких як Ініціа- тива 2х40 ГВт, що передбачає створення 40 ГВт електролізних потужностей для ви- робництва водню в ЄС і ще 40 ГВт за його межами, зокрема 10 ГВт в Україні. Важливу роль відіграє воднева стратегія Європейсь- кого Союзу, визначаючи водень ключовим елементом досягнення кліматичної нейтра- льності Європи. У Програмі REPowerEU на- голошено на зменшенні залежності від ви- копного палива та розвитку відновлюваних джерел енергії, що робить Україну важли- вим постачальником водню до Європи. Висвітлення ролі України як страте- гічного партнера Європейського Союзу в постачанні «зеленого» водню, що створює додаткові можливості для залучення інвес- тицій і посилює енергетичну незалежність країни, обумовлює доцільність активізації переговорів на міжнародному рівні з метою включення українських водневих проєктів до програм підтримки ЄС, що може сприяти отриманню фінансової допомоги для реалі- зації водневих проєктів в Україні. З метою забезпечення успішної реалі- зації потенціалу водневої енергетики необ- хідно прискорити ухвалення Водневої стра- тегії України, що сприятиме залученню іноземних інвесторів та інтеграції у євро- пейську енергетичну систему. Крім того, доцільно розробити дорожню карту розвит- ку інфраструктури для транспортування водню, зокрема через участь у таких міжна- родних ініціативах, як Центральноєвро- пейський водневий коридор. Приватні компанії повинні активно долучатися до розвитку водневої інфра- структури, використовуючи інноваційні підходи для інтеграції всього ланцюжка створення вартості – від виробництва во- дню до його транспортування та зберігання, що має стати предметом подальших дослід- жень. При цьому слід ураховувати, що залу- чення міжнародного досвіду створення кон- сорціумів між виробниками та кінцевими споживачами сприятиме підвищенню інвес- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 59 2024, № 4 (108) тиційної привабливості вітчизняних проєк- тів і прискоренню впровадження водневих технологій у промисловості. Література Вишневський О.С. (2023). Смарт-промис- ловість: визначення і теорія стимулю- вання розвитку на основі локального протекціонізму. Економіка промислово- сті. № 3 (103). С. 5-27. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2023.03.005. Кудря С.О., Рєпкін О.О. та ін. (2020). Атлас енергетичного потенціалу відновлюва- них джерел енергії України. Інститут відновлюваної енергетики НАН України. 84 с. URL: https://www.ive.org.ua/wp-con- tent/uploads/atlas.pdf (дата звернення: 12.08.2024). Міністерство енергетики України (2024, травень). Повідомлення про оприлюд- нення проєкту Водневої стратегії Укра- їни на період до 2050 року та звіту про його стратегічну екологічну оцінку. URL: https://www.mev.gov.ua/proyekt-nor matyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya- pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi- stratehiyi (дата звернення: 15.08.2024). Череватський Д.Ю. (2024). Про економіку кооптування в енергетиці. Економіка промисловості. № 2 (106). С. 42-51. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.0 2.042. Argus Media Group (2024, May). The European Hydrogen Bank: Examining the pilot auction results and looking ahead to round two. Insight Paper. URL: https://www.argusmedia.com/en/news-and- insights/market-insight-papers/european- hydrogen-bank-and-hydrogen-projects-mar ket-insight (дата звернення: 08.08.2024). Barlen H., Bombardi A. (2023, June). Hydro- gen pipeline from the Gulf to Europe: use case and feasibility considerations. AFRY and RINA Joint Discussion Paper. 23 p. URL: https://afry.com/sites/default/ files/20 23-06/3355_afry_and_rina_joint_discussi on_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gu lf_to_europe_use_case_and_feasibility_co nsiderations_june_2023.pdf (дата звер- нення: 02.09.2024). Central European Hydrogen Corridor (2024, May). Project supporters. URL: https://www.cehc.eu/supporters/ (дата зве- рнення: 19.08.2024). Clean Hydrogen Partnership (2021). European Partnership for Hydrogen Technologies. URL: https://www.clean-hydrogen.europa. eu/ (дата звернення: 19.08.2024). European Commission (2020, 8 Jule). A hyd- rogen strategy for a climate-neutral Euro- pe. Brussels. COM(2020) 310 Final. 24 p. URL: https://energy.ec.europa.eu/system/ files/2020-07/hydrogen_strategy_0.pdf (да- та звернення: 12.08.2024). European Commission (2022, 18 May). Imp- lementing the REPowerEU action plan: investment needs, hydrogen accelerator and achieving the bio-methane targets. Brus- sels. SWD(2022) 230 Final. 49 p. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/PDF/?uri=CELEX:52022SC0230 (дата звернення: 17.08.2024). European Commission (2023, 28 November). Commission Delegated Regulation (EU) 2024/1041 of amending Regulation (EU) 2022/869 of the European Parliament and of the Council as regards the Union list of projects of common interest and projects of mutual interest. 11 p. URL: http://data.euro pa.eu/eli/reg_del/2024/1041/oj (дата звер- нення: 19.08.2024). H2Med Project. URL: https://h2medproject.com (дата звернення: 02.09.2024). Kuhn M., Koop P., Michalke P., Aign J. (2023, September). Standardizing Hydrogen Certi- fication: Enhance Traceability, Transparen- cy, and Market Access. Policy Brief H2Glo- bal Stiftung 05/2023. H2Global Founda- tion. 36 p. URL: https://hydrogeneurope. eu/wp-content/uploads/2023/09/H2Global- Stiftung-Policy-Brief-05_2023-EN.pdf (да- та звернення: 19.08.2024). Net Zero Technology Centre Project. URL: https://www.netzerotc.com (дата звер- нення: 02.09.2024). Ontras Gastransport GmbH (2024). Nordic- Baltic Hydrogen Corridor. Pre-feasibi- lity study results summary. URL: https://www.ontras.com/sites/default/files/ 2024-08-29%20-%20NBHC%20-%20sli http://doi.org/%2010.15407/econindustry2023.03.005 http://doi.org/%2010.15407/econindustry2023.03.005 https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas.pdf https://www.ive.org.ua/wp-content/uploads/atlas.pdf https://www.mev.gov.ua/proyekt-nor%20matyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya-pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi-stratehiyi https://www.mev.gov.ua/proyekt-nor%20matyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya-pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi-stratehiyi https://www.mev.gov.ua/proyekt-nor%20matyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya-pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi-stratehiyi https://www.mev.gov.ua/proyekt-nor%20matyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya-pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi-stratehiyi http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.042 http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.042 https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/market-insight-papers/european-hydrogen-bank-and-hydrogen-projects-mar%20ket-insight https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/market-insight-papers/european-hydrogen-bank-and-hydrogen-projects-mar%20ket-insight https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/market-insight-papers/european-hydrogen-bank-and-hydrogen-projects-mar%20ket-insight https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/market-insight-papers/european-hydrogen-bank-and-hydrogen-projects-mar%20ket-insight https://afry.com/sites/default/%20files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://afry.com/sites/default/%20files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://afry.com/sites/default/%20files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://afry.com/sites/default/%20files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://afry.com/sites/default/%20files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://www.cehc.eu/supporters/ https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/%20TXT/PDF/?uri=CELEX:52022SC0230 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/%20TXT/PDF/?uri=CELEX:52022SC0230 https://h2medproject.com/ https://www.netzerotc.com/ https://www.ontras.com/sites/default/files/2024-08-29%20-%20NBHC%20-%20sli%20des%20to%20press%20release_0.pdf https://www.ontras.com/sites/default/files/2024-08-29%20-%20NBHC%20-%20sli%20des%20to%20press%20release_0.pdf –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) des%20to%20press%20release_0.pdf (дата звернення: 12.09.2024). Posseme B., Poulin F., Boillet C., Gouret M., Mantulet G., Abbas A. (2024). Energy system infrastructures and investments in hydrogen, including an impact analysis of Ukraine’s connection to the EU power grid. Publication for the committee on Industry, Research and Energy (ITRE). Policy De- partment for Economic, Scientific and Quality of Life Policies. European Parliament, Luxembourg. 129 p. URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/et udes/STUD/2024/754207/IPOL_STU(202 4)754207_EN.pdf (дата звернення: 17.08.2024) van Rossum R., Jens J., La Guardia G., Wang A., Kühnen L., Overgaag M. (2022, April). European Hydrogen Backbone. A European hydrogen infrastructure vision covering 28 countries. European Hydrogen Backbone. 36 p. URL: https://ehb.eu/files/downloads/ ehb-report-220428-17h00-interactive-1.pdf (дата звернення: 16.08.2024). van Wijk A., Chatzimarkakis J. (2020). Green Hydrogen for a European Green Deal A 2х40 GW Initiative. Hydrogen Europe. 41 p. URL: https://hydrogeneurope.eu/wp- content/uploads/2021/11/Hydrogen-Europe _2x40-GW-Green-H2-Initative-Paper.pdf (дата звернення: 12.08.2024). References Vyshnevskyi, O. S. (2023). Smart manufactu- ring: definition and theory of stimulating development based on local protectionism. Econ. promisl., 3 (103), рр. 5-27. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.0 3.005 [in Ukrainian]. Kudria, S.O., Riepkin, O.O., et al. (2020). Atlas of the Energy Potential of Renewable Ener- gy Sources in Ukraine. Institute of Rene- wable Energy NAS of Ukraine. Retrieved from https://www.ive.org.ua/wp-content/ uploads/atlas.pdf [in Ukrainian]. Ministry of Energy of Ukraine (2024, May). Announcement on the publication of the draft Hydrogen Strategy of Ukraine for the period up to 2050 and the report on its strategic environmental assessment. Retrie- ved from https://www.mev.gov.ua/proyekt- normatyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya- pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi- stratehiyi [in Ukrainian]. Cherevatskyi, D. Yu. (2024). On the econo- mics of co-opting in energy sector. Econ. promisl., 2 (106), рр. 42-51. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.0 2.042 [in Ukrainian]. Argus Media Group (2024, May). The European Hydrogen Bank: Examining the pilot auction results and looking ahead to round two. Insight Paper. Retrieved from https://www.argusmedia.com/en/news-and- insights/market-insight-papers/european-hyd rogen-bank-and-hydrogen-projects-market- insight Barlen H., & Bombardi A. (2023, June). Hyd- rogen pipeline from the Gulf to Europe: use case and feasibility considerations. AFRY and RINA Joint Discussion Paper. Retrieved from https://afry.com/sites/defa ult/files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_ discussion_paper_hydrogen_pipeline_from _the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibi lity_considerations_june_2023.pdf Central European Hydrogen Corridor (2024, May). Project supporters. Retrieved from https://www.cehc.eu/supporters/ Clean Hydrogen Partnership (2021). Europe- an Partnership for Hydrogen Technolo- gies. Retrieved from https://www.clean- hydrogen.europa.eu/ European Commission (2020, 8 Jule). A hyd- rogen strategy for a climate-neutral Europe. Brussels. COM(2020) 310 Final. Retrieved from https://energy.ec.europa.eu/system/ files/2020-07/hydrogen_strategy_0. pdf European Commission (2022, 18 May). Implementing the REPowerEU action plan: investment needs, hydrogen accelerator and achieving the bio-methane targets. Brussels. SWD(2022) 230 Final. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/PDF/?uri=CELEX:52022SC0230 European Commission (2023, 28 November). Commission Delegated Regulation (EU) 2024/1041 of amending Regulation (EU) 2022/869 of the European Parliament and of the Council as regards the Union list of projects of common interest and projects of mutual interest. Retrieved from https://www.ontras.com/sites/default/files/2024-08-29%20-%20NBHC%20-%20sli%20des%20to%20press%20release_0.pdf https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2024/754207/IPOL_STU(2024)754207_EN.pdf https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2024/754207/IPOL_STU(2024)754207_EN.pdf https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2024/754207/IPOL_STU(2024)754207_EN.pdf https://ehb.eu/files/downloads/%20ehb-report-220428-17h00-interactive-1.pdf https://ehb.eu/files/downloads/%20ehb-report-220428-17h00-interactive-1.pdf https://hydrogeneurope.eu/wp-content/uploads/2021/11/Hydrogen-Europe%20_2x40-GW-Green-H2-Initative-Paper.pdf https://hydrogeneurope.eu/wp-content/uploads/2021/11/Hydrogen-Europe%20_2x40-GW-Green-H2-Initative-Paper.pdf https://hydrogeneurope.eu/wp-content/uploads/2021/11/Hydrogen-Europe%20_2x40-GW-Green-H2-Initative-Paper.pdf http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.005 http://doi.org/10.15407/econindustry2023.03.005 https://www.ive.org.ua/wp-content/ https://www.mev.gov.ua/proyekt-normatyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya-pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi-stratehiyi https://www.mev.gov.ua/proyekt-normatyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya-pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi-stratehiyi https://www.mev.gov.ua/proyekt-normatyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya-pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi-stratehiyi https://www.mev.gov.ua/proyekt-normatyvno-pravovoho-aktu/povidomlennya-pro-oprylyudnennya-proyektu-vodnevoyi-stratehiyi http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.042 http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.042 https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/market-insight-papers/european-hyd%20rogen-bank-and-hydrogen-projects-market-insight https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/market-insight-papers/european-hyd%20rogen-bank-and-hydrogen-projects-market-insight https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/market-insight-papers/european-hyd%20rogen-bank-and-hydrogen-projects-market-insight https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/market-insight-papers/european-hyd%20rogen-bank-and-hydrogen-projects-market-insight https://afry.com/sites/defa%20ult/files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://afry.com/sites/defa%20ult/files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://afry.com/sites/defa%20ult/files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://afry.com/sites/defa%20ult/files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://afry.com/sites/defa%20ult/files/2023-06/3355_afry_and_rina_joint_%20discussion_paper_hydrogen_pipeline_from_the_gulf_to_europe_use_case_and_feasibility_considerations_june_2023.pdf https://www.cehc.eu/supporters/ https://www.clean-hydrogen.europa.eu/ https://www.clean-hydrogen.europa.eu/ https://energy.ec.europa.eu/system/%20files/2020-07/hydrogen_strategy_0.%20pdf https://energy.ec.europa.eu/system/%20files/2020-07/hydrogen_strategy_0.%20pdf https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/%20TXT/PDF/?uri=CELEX:52022SC0230 https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/%20TXT/PDF/?uri=CELEX:52022SC0230 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61 2024, № 4 (108) http://data.europa.eu/eli/reg_del/2024/1041 /oj H2Med Project. URL: https://h2medproject.com Kuhn, M., Koop, P., Michalke, P., & Aign, J. (2023, September). Standardizing Hydro- gen Certification: Enhance Traceability, Transparency, and Market Access. Poli- cy Brief H2Global Stiftung 05/2023. H2Global Foundation. Retrieved from https://hydrogeneurope.eu/wp-content/uplo ads/2023/09/H2Global-Stiftung-Policy-Bri ef-05_2023-EN.pdf Net Zero Technology Centre Project. Retrieved from https://www.netzerotc.com Ontras Gastransport GmbH (2024). Nordic- Baltic Hydrogen Corridor. Pre-feasibility study results summary. Retrieved from https://www.ontras.com/sites/default/files/ 2024-08-29%20-%20NBHC%20-%20sli des%20to%20press%20release_0.pdf Posseme, B., Poulin, F., Boillet, C., Gouret, M., Mantulet, G., & Abbas, A. (2024). Energy system infrastructures and investments in hydrogen, including an impact analysis of Ukraine’s connection to the EU power grid. Publication for the committee on Industry, Research and Energy (ITRE). Policy Department for Economic, Scientific and Quality of Life Policies, European Parliament, Luxembourg. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/et udes/STUD/2024/754207/IPOL_STU(202 4)754207_EN.pdf van Rossum, R., Jens, J., La Guardia, G., Wang, A., Kühnen, & L., Overgaag, M. (2022, April). European Hydrogen Back- bone. A European hydrogen infrastructure vision covering 28 countries. European Hydrogen Backbone. Retrieved from https://ehb.eu/files/downloads/ehb-report- 220428-17h00-interactive-1.pdf van Wijk, A., & Chatzimarkakis, A. (2020). Green Hydrogen for a European Green Deal A 2х40 GW Initiative. Hydrogen Europe. Retrieved from https://hydrogeneurope.eu/ wp-content/uploads/2021/11/Hydrogen- Europe_2x40-GW-Green-H2-Initative- Paper.pdf Iaroslav M. Kryl, Phd in Economic Sciences Institute of Industrial Economics NAS of Ukraine 2, Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: kryl@hydrogen.ua https://orcid.org/0009-0006-5007-0877 HYDROGEN ENERGY IN UKRAINE: PRECONDITIONS, POTENTIAL AND PROSPECTS FOR EUROPEAN INTEGRATION The article examines the development of renewable hydrogen production in Ukraine, empha- sizing its critical role in global decarbonization efforts and integration into the European energy system. Ukraine has significant potential to become a key supplier of “green” hydrogen for the European Union, leveraging its vast renewable energy resources, particularly from solar and wind energy. The analysis explores the geographic advantages of the Western and Southern regions, which present favorable conditions for the construction of hydrogen-related infrastructure, such as electrolysis plants, storage, and transportation systems. Furthermore, the article highlights European initiatives, particularly the REPowerEU pro- gram, which designates Ukraine as a strategic partner in the supply of renewable hydrogen to Eu- rope. It examines the necessary infrastructure projects, including the Central European Hydrogen Corridor, which is pivotal for connecting Ukrainian hydrogen production with European markets. The analysis also identifies Ukraine's potential contribution to the 2x40 GW initiative, aiming to construct 10 GW of electrolysis capacity within Ukraine by 2035, making it one of the key hydrogen suppliers to the EU. One of the critical challenges identified in the article is Ukraine's integration into the Euro- pean hydrogen market. The article discusses the regulatory and certification barriers that currently http://data.europa.eu/eli/reg_del/2024/1041/oj http://data.europa.eu/eli/reg_del/2024/1041/oj https://h2medproject.com/ https://hydrogeneurope.eu/wp-content/uplo%20ads/2023/09/H2Global-Stiftung-Policy-Bri%20ef-05_2023-EN.pdf https://hydrogeneurope.eu/wp-content/uplo%20ads/2023/09/H2Global-Stiftung-Policy-Bri%20ef-05_2023-EN.pdf https://hydrogeneurope.eu/wp-content/uplo%20ads/2023/09/H2Global-Stiftung-Policy-Bri%20ef-05_2023-EN.pdf https://www.netzerotc.com/ https://www.ontras.com/sites/default/files/2024-08-29%20-%20NBHC%20-%20slides%20to%20press%20release_0.pdf https://www.ontras.com/sites/default/files/2024-08-29%20-%20NBHC%20-%20slides%20to%20press%20release_0.pdf https://www.ontras.com/sites/default/files/2024-08-29%20-%20NBHC%20-%20slides%20to%20press%20release_0.pdf https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2024/754207/IPOL_STU(2024)754207_EN.pdf https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2024/754207/IPOL_STU(2024)754207_EN.pdf https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2024/754207/IPOL_STU(2024)754207_EN.pdf https://ehb.eu/files/downloads/ehb-report-220428-17h00-interactive-1.pdf https://ehb.eu/files/downloads/ehb-report-220428-17h00-interactive-1.pdf https://hydrogeneurope.eu/%20wp-content/uploads/2021/11/Hydrogen-Europe_2x40-GW-Green-H2-Initative-Paper.pdf https://hydrogeneurope.eu/%20wp-content/uploads/2021/11/Hydrogen-Europe_2x40-GW-Green-H2-Initative-Paper.pdf https://hydrogeneurope.eu/%20wp-content/uploads/2021/11/Hydrogen-Europe_2x40-GW-Green-H2-Initative-Paper.pdf https://hydrogeneurope.eu/%20wp-content/uploads/2021/11/Hydrogen-Europe_2x40-GW-Green-H2-Initative-Paper.pdf –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2024, № 4 (108) exist in global hydrogen markets, particularly the lack of standardized hydrogen certification across different regions. To address this, the article suggests the adoption of harmonized certification standards for hydrogen production and transportation, aligning Ukraine’s certification systems with EU regulations, which would facilitate easier market access and enhance investment attractiveness. Moreover, the article details the potential economic impact of hydrogen energy development on Ukraine’s economy. It highlights the creation of new jobs, both direct and indirect, and the po- tential to attract significant foreign investments. The scaling of hydrogen projects, particularly those in Zakarpattia and southern Odesa, could drive substantial GDP growth, contributing to Ukraine’s energy independence and economic resilience. By integrating innovative technologies like block- chain for hydrogen certification and monitoring, Ukraine can enhance the transparency and tracea- bility of its hydrogen, making it competitive on the international market. Finally, the article provides recommendations for policymakers and businesses. It calls for the acceleration of negotiations at the international level to include Ukraine in European hydrogen support programs, such as the European Hydrogen Bank, and emphasizes the importance of private- sector involvement in hydrogen infrastructure development. The collaboration between Ukrainian and European stakeholders will be essential for Ukraine to secure its position as a leader in the hydrogen economy, contributing to the EU’s decarbonization goals and strengthening energy secu- rity in the region. Keywords: energy, hydrogen, REPowerEU, decarbonization, infrastructure, energy inde- pendence. JEL: Q42, Q48, O13, L95, Q55 Формат цитування: Криль Я. М. (2024). Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал і перспективи європейської інтеграції. Економіка промисловості. № 4 (108). С. 49–62. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry.2024.04.049 Kryl, I. M. (2024). Hydrogen energy in Ukraine: preconditions, potential and prospects for european integration. Econ. promisl., 4 (108), рр. 49–62. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindus- try2024.04.049 Надійшла до редакції 07.10.2024 р.

Воднева енергетика в Україні: передумови, потенціал та перспективи європейської інтеграції

Репозитарії

Схожі ресурси