2025-02-21T08:17:29-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201422%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-21T08:17:29-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201422%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-21T08:17:29-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-21T08:17:29-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.)

Наведено оцінку політики Національного банку України в умовах війни в розрізі грошово-кредитних інструментів. Продемонстровано, що відбувся відхід від пріоритету політики інфляційного таргетування на користь прямого фінансування дефіциту бюджету. Акцентовано увагу на важливій ролі міжнародного фі...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Author:	Шаповал, Ю.І.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	Молоді вчені
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201422
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-201422
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2014222025-01-16T19:10:08Z Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.) Шаповал, Ю.І. Молоді вчені Наведено оцінку політики Національного банку України в умовах війни в розрізі грошово-кредитних інструментів. Продемонстровано, що відбувся відхід від пріоритету політики інфляційного таргетування на користь прямого фінансування дефіциту бюджету. Акцентовано увагу на важливій ролі міжнародного фінансування у збереженні курсової та бюджетної стабільності. Відзначено ефективність дій НБУ щодо вчасної фіксації курсу та посилення валютних обмежень, розширення рефінансування та підвищення нормативів обов’язкового резервування. Зазначено, що в умовах війни розміщення надлишкової ліквідності у депозитні сертифікати перетворилося на основний інвестиційний інструмент для банків. Обґрунтовано доцільність встановлення додаткових цілей грошово-кредитної політики НБУ, рівних за значущістю підтримці цінової стабільності. An assessment of the National Bank of Ukraine (NBU) monetary policy instruments (key rate, FX interventions, refinancing, reserve requirements, operations with government bonds and certificates of deposit) during the war is presented. It is established that the resilience of Ukraine’s monetary policy depends primarily on international financial aid. There has been a shift from the priority of inflation targeting and a floating exchange rate in favour of monetary financing of the budget deficit. Although the enforced emission, amidst the fall in GDP and the increase in the budget deficit, increases inflation, devaluation is largely restrained at the expense of international credit and grant funds, which makes it possible to cover the losses of the NBU’s foreign exchange reserves to support exchange rate stability. It is noted that during the war, placing surplus liquidity in certificates of deposit has become banks’ primary investment tool. Although the increase in the key rate led to a slight increase in deposits and government bonds rates, this action did not contribute to the transfer of household and business funds from demand deposits to time deposits and the activation of lending. Meanwhile, after a year of full-scale war, withdrawal of bank free liquidity began to be carried out not only through certificates of deposit, but also via administrative freezing at the expense of raising reserve requirements. Among the priorities of the NBU’s wartime monetary policy, the following are highlighted: ensuring financial stability within the execution of the state budget expenditures, expanding state lending programs, increasing the maturity of deposits, and preventing capital outflows. Combining of existing monetary regimes and instruments, and expanding the goals of Ukraine’s monetary policy beyond price stability are substantiated. 2023 Article Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.) / Ю.І. Шаповал // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 7. — С. 79-85. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.07.079 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201422 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Молоді вчені Молоді вчені
spellingShingle	Молоді вчені Молоді вчені Шаповал, Ю.І. Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.) Вісник НАН України
description	Наведено оцінку політики Національного банку України в умовах війни в розрізі грошово-кредитних інструментів. Продемонстровано, що відбувся відхід від пріоритету політики інфляційного таргетування на користь прямого фінансування дефіциту бюджету. Акцентовано увагу на важливій ролі міжнародного фінансування у збереженні курсової та бюджетної стабільності. Відзначено ефективність дій НБУ щодо вчасної фіксації курсу та посилення валютних обмежень, розширення рефінансування та підвищення нормативів обов’язкового резервування. Зазначено, що в умовах війни розміщення надлишкової ліквідності у депозитні сертифікати перетворилося на основний інвестиційний інструмент для банків. Обґрунтовано доцільність встановлення додаткових цілей грошово-кредитної політики НБУ, рівних за значущістю підтримці цінової стабільності.
format	Article
author	Шаповал, Ю.І.
author_facet	Шаповал, Ю.І.
author_sort	Шаповал, Ю.І.
title	Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.)
title_short	Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.)
title_full	Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.)
title_fullStr	Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.)
title_full_unstemmed	Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.)
title_sort	грошово-кредитна політика україни у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні президії нан україни 3 травня 2023 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Молоді вчені
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201422
citation_txt	Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.) / Ю.І. Шаповал // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 7. — С. 79-85. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT šapovalûí grošovokreditnapolítikaukraíniuvoênnijtapovoênnijperíodizamateríalaminaukovogopovídomlennânazasídanníprezidíínanukraíni3travnâ2023r
first_indexed	2025-02-09T04:31:03Z
last_indexed	2025-02-09T04:31:03Z
_version_	1823552793441468416
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 7 79 ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ТА ПОВОЄННИЙ ПЕРІОДИ За матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 року Наведено оцінку політики Національного банку України в умовах війни в розрізі грошово-кредитних інструментів. Продемонстровано, що відбувся відхід від пріоритету політики інфляційного таргетування на користь прямого фінансування дефіциту бюджету. Акцентовано увагу на важли- вій ролі міжнародного фінансування у збереженні курсової та бюджетної стабільності. Відзначено ефективність дій НБУ щодо вчасної фіксації кур- су та посилення валютних обмежень, розширення рефінансування та під- вищення нормативів обов’язкового резервування. Зазначено, що в умовах війни розміщення надлишкової ліквідності у депозитні сертифікати пере- творилося на основний інвестиційний інструмент для банків. Обґрунтова- но доцільність встановлення додаткових цілей грошово-кредитної політи- ки НБУ, рівних за значущістю підтримці цінової стабільності. Ключові слова: центральний банк, процентна політика, валютні інтервен- ції, рефінансування, обов’язкові резерви, депозитні сертифікати, ОВДП. З 2014 р., попри втрату Криму та руйнацію Донбасу, війна ніяк не позначалася на проведенні грошово-кредитної політики. Навпаки, відбувався перехід до сучасних грошово-кредитних підходів, притаманних мирному часу, таких як гнучке курсоут- ворення (2014 р.), інфляційне таргетування (початок 2016 р.), посилення банківського регулювання. Втім, цей перехід су- проводжувався запровадженням жорсткішої (підняття ставок) процентної політики у 2014—2015 рр., 2017—2018 рр. та з бе- резня 2021 р. Винятком став період 2019—2020 рр., коли було здійснено спробу перейти до циклу низьких ставок на тлі за- пуску державних кредитних програм підтримки бізнесу. Однак 24 лютого 2022 р. моментальні заходи НБУ стали діа- метрально протилежними до тих, що перед цим здійснювалися роками. Було зафіксовано курс і запроваджено адміністратив- ні обмеження на валютні операції та рух капіталу. Якщо до 24 лютого основним інструментом НБУ для впливу на інфляцію ШАПОВАЛ Юлія Ігорівна — кандидат економічних наук, науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.07.079 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (7) МОЛОДІ ВЧЕНІ була облікова ставка, то в умовах воєнного ста- ну фіксований курс почав виконувати функ- цію якоря інфляційних очікувань. 2022 рік став роком безпрецедентного еко- номічного спаду (–29 %) в умовах зростаючого державного боргу (до 72 % ВВП) та дефіциту бюджету на тлі зниження експортних дохо- дів та зростання імпортних витрат (рис. 1). В обставинах обмеженості ринкового фінансу- вання дефіциту бюджету центральний банк фактично став головним кредитором уряду, що загалом знижує ефективність інструментів грошово-кредитної політики. Центральний банк вимушено розпочав мо- нетарну підтримку бюджету, що стало про- вокувати цінову дестабілізацію. З позитивно- го — емісія через купівлю ОВДП була меншою (близько 400 млрд грн), ніж надходження ва- люти (близько 810 млрд грн) у 2022 р. (рис. 2). Додатково випущену гривню (станом на 1 травня 2023 р. — 429 млрд грн) НБУ забирає з обігу через валютні інтервенції. Так, він ви- куповує гривні шляхом продажу валюти на ри- нок із резервів (до яких входить валюта уряду, яку той отримує в рамках міжнародної допо- моги). Зокрема, у 2022 р. міжнародне фінан- сування становило 32 млрд дол. США (з них 14 млрд дол. США — у вигляді грантів), а за 4 місяці (станом на 3 травня 2023 р.) вже надій- шло майже 16,5 млрд дол. США. Тобто завдя- ки широкому фронту міжнародної фінансової підтримки НБУ вдається втримати курсову та бюджетну стабільність. Емітована гривня через купівлю централь- ним банком ОВДП опиняється на банків- ських рахунках і спрямовується у депозитні сертифікати, які є більш прибутковими для українських банків. Так, у 2022 р. чверть усіх процентних доходів банків становили доходи від депозитних сертифікатів 1. Тоді як у порт- фелях банків частка депозитних сертифікатів зросла, частка інвестицій в ОВДП зменшила- ся. Серед найбільших власників ОВДП зали- шаються державні банки. Комерційні банки не були зацікавлені у інвестиціях в ОВДП через низькі ставки порівняно з вищими ставками за депозитними сертифікатами НБУ до отри- мання можливості врахування ОВДП у нор- мативи резервування наприкінці 2022 р. Хоча на початку серпня 2022 р. НКЦПФР відкрила вторинний ринок державних облігацій, обсяги торгів військовими облігаціями залишають- ся невеликими через низьку дохідність, яка у квітні 2023 р. становила 19,6 % річних у гривні та 4,85 % річних у доларах США (рис. 3). 1 Звіт про фінансову стабільність. НБУ. Грудень 2022 р. https://bank.gov.ua/ua/news/all/zvit-pro- finansovu-stabilnist-gruden-2022-roku Рис. 1. Фіскально-борговий стан економіки України у 2014— 2022 рр. Складено за даними НБУ, Міністерства фінансів України та Державної служби статистики України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 7 81 МОЛОДІ ВЧЕНІ Рис. 2. Купівля ОВДП та валютні інтервенції, 2014 — I кв. 2023 р. (на кінець періоду). Складено за даними НБУ Рис. 3. Обсяги та ставки рефінансування й депозитних сертифікатів НБУ, 2014 — квітень 2023 р. (на кінець пері- оду). Складено за даними НБУ 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (7) МОЛОДІ ВЧЕНІ Слід зазначити, що протягом останніх років банки скорочували відносну частку ресурсів, спрямованих у корпоративне кредитування, збільшуючи частку інвестицій у цінні папери. Навіть бізнес-модель деяких банків в Украї- ні ґрунтувалася не на кредитуванні, а на роз- міщенні залучених за найнижчими ставка- ми коштів населення та бізнесу в депозитні сертифікати. З початку повномасштабної ві- йни корпоративне та роздрібне кредитування призупинено; переважають короткострокові кредити у торгівлю. Більшість нових креди- тів видається за державними програмами («5- 7-9» і портфельні гарантії банків) переважно державними банками (при цьому найбільша частка непрацюючих кредитів спостерігається саме серед державних банків). З початку війни, з 2014 р., НБУ підвищував ставки рефінансування та розширював перелік можливої застави під забезпечення. У після- кризовий період НБУ продовжував надавати кредити рефінансування, але в менших обсягах. Нормалізація стану банківської ліквідності до- зволила банкам повернути рефінансування, і частка кредитів НБУ у зобов’язаннях фінансо- вих установ скоротилася. У 2017 р. з метою по- долання наслідків виведення неплатоспромож- них банків з банківського ринку НБУ надав можливість ФГВФО подовжувати строк корис- тування кредитами рефінансування та змінив вимоги до строків погашення ОВДП. У 2018 р. НБУ запровадив довгострокове рефінансуван- ня банків шляхом проведення тендерів строком від одного до п’яти років під плаваючу процент- ну ставку. Отже, НБУ активізує інструменти рефінансування через зміну облікової ставки та вимог до застав за цими кредитами задля під- тримки ліквідності банків у кризовий період. З III кварталу 2021 р. НБУ розпочав згор- тання операцій із довгострокового рефінансу- вання та процентного свопу. Проте у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням НБУ запровадив річне бланкове рефінансу- вання, і 25 лютого 2022 р. було надано рефі- нансування в обсязі 51,5 млрд грн 2 здебільшо- 2 Пресреліз НБУ. Національний банк 25 лютого 2022 року надав рефінансування в обсязі 51,5 млрд грн для го державним банкам (АТ КБ «Приватбанк», АБ «Укргазбанк», АТ «Укрексімбанк»), а та- кож АТ «Альфа-банк» (Сенс Банк) 3. У квітні 2022 р. було знижено до разу на тиждень час- тоту тендерів з рефінансування на строк до одного року 4 через зростання вільної ліквід- ності банківської системи. З 4 травня 2022 р. з метою розширення можливостей банків з отримання кредитів було скасовано коригуючі коефіцієнти для ОВДП, які є заставою за рефі- нансуванням. Водночас доступ до бланкового рефінансування з 4 травня 2022 р. зберігаєть- ся лише для банків, які вичерпали можливості отримання забезпеченого рефінансування та мали відплив коштів фізичних осіб із 23 люто- го 2022 р. у розмірі 5 % і більше 5. З початку повномасштабного воєнного вторгнення піковий приріст рефінансуван- ня банків спостерігався у лютому та березні 2022 р., а надалі знижувався, у тому числі піс- ля підвищення облікової ставки через зростан- ня вартості таких ресурсів (з 11 до 27 % на 357 днів). Водночас половина банків мали змогу компенсувати підвищення вартості рефінан- сування за рахунок укладених у 2020—2021 рр. своп-контрактів з НБУ про хеджування про- підтримки ліквідності банківської системи. https:// bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-25- lyutogo-2022-roku-nadav-refinansuvannya-v-obsyazi- 515-mlrd-grn-dlya-pidtrimki-likvidnosti-bankivskoyi- sistemi 3 Кредити, надані Національним банком на строк біль- ше 30 календарних днів. https://bank.gov.ua/ua/ markets/loans-over-30-days?fbclid=IwAR2OeODA- mk33uhLOlRcoZZ7Iv08FZpArO7BpFhSXWFvJZZJt mg1YZF3O6k 4 Пресреліз НБУ. Національний банк із наступного тижня знизить до одного разу на тиждень частоту проведення тендерів із надання рефінансування на строк до одного року. 15 квітня 2022 р. https://bank. gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-iz-nastupnogo- tijnya-znizit-do-odnogo-razu-na-tijden-chastotu- provedennya-tenderiv-iz-nadannya-refinansuvannya- na-strok-do-odnogo-roku 5 Пресреліз НБУ. Уточнено порядок надання кредитів рефінансування для підтримки ліквідності банків. 20 квітня 2022 р. https://bank.gov.ua/ua/news/all/ u t o c h n e n o - p o r y a d o k - n a d a n n y a - k r e d i t i v - refinansuvannya-dlya-pidtrimki-likvidnosti-bankiv ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 7 83 МОЛОДІ ВЧЕНІ центного ризику за довгостроковим рефінан- суванням. Тому в умовах воєнного стану деякі банки (переважно державні) продовжили за- лучати рефінансування, отримуючи відшко- дування процентних збитків. Загалом якщо за 2021 р. обсяг кредитів рефінансування зріс більш ніж наполовину, а частка коштів НБУ в зобов’язаннях підвищилася на 1,5 п.п. — до 5,3 % 6, то за II квартал 2022 р. частка коштів, залучених від НБУ, скоротилася до 4,8 % за- вдяки поступовому погашенню банками кре- дитів рефінансування. Хоча з листопада 2022 р. НБУ припинив про- ведення операцій з бланкового рефінансування7, він продовжує надавати забезпечені кредити ре- фінансування, як і до запровадження воєнного стану. Порівняно з початком березня 2022 р., коли загальний обсяг отриманих банками кре- дитів рефінансування в окремі дні перевищував 160 млрд грн, заборгованість платоспроможних банків за такими кредитами скоротилася до 56,8 млрд грн станом на кінець I кварталу 2023 р. (при цьому державні банки мають найбільший борг за кредитами рефінансування). З 2014 р. НБУ активно застосовував зни- ження до нуля нормативів обов’язкових резер- вів. Якщо до кінця 2014 р. основними критерія- ми диференціації нормативів були строковість, валюта та суб’єктність, то з початку 2015 р. — лише строковість залучених коштів. Під час пандемії (з 10 березня 2020 р.) НБУ встановив для гривневих коштів нульову ставку резерву- вання, а для валютних — 10 %, щоб нормативи залежали від валюти залучених коштів, а не від їхньої строковості, як було раніше. До 24 лютого 2022 р. НБУ мав намір підвищи- ти на 2 п.п. нормативи обов’язкових резервів для банків за поточними рахунками в гривні та в іно- 6 Річний звіт НБУ за 2021 рік. https://bank.gov.ua/ua/ news/all/richniy-zvit-natsionalnogo-banku-ukrayini- za-2021-rik 7 Пресреліз НБУ. Пом’якшено низку валютних обме- жень та з огляду на рекордну ліквідність банківської системи змінено умови надання рефінансування бан- кам. 5 листопада 2022 р. https://bank.gov.ua/ua/ news/all/pomyaksheno-nizku-valyutnih-obmejen-ta-z- oglyadu-na-rekordnu-likvidnist-bankivskoyi-sistemi- zmineno-umovi-nadannya-refinansuvannya-bankam земній валюті, однак рішення було скасовано8 через повномасштабне російське вторгнення. Після року війни почалося підвищення нормативів обов’язкового резервування. З 11 лютого 2023 р. НБУ підвищив нормативи резервування (з 5 до 10 % за коштами у на- ціональній валюті та з 15 до 20 % в іноземній валюті на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб) і дозволив банкам покривати половину обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП 9. З 11 березня 2023 р. нор- мативи обов’язкового резервування банками за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб зросли з 10 до 20 % у національній валюті та з 20 до 30 % в іноземній валюті 10. З 11 травня 2023 р. пільгові нормати- ви формування банками обов’язкових резервів за строковими коштами на рахунках фізичних осіб у національній (0 %) та іноземній валю- тах (10 %) поширюються лише на депозити зі строком від 3 місяців. До всіх інших залучених ресурсів застосовано норматив резервування, як до коштів на вимогу: в гривні — 20 %, у ва- люті — 30 % (замість 0 % нормативу) 11. У ре- зультаті підвищення нормативів обов’язкові 8 Пресреліз НБУ. Скасовано рішення про підвищення нормативів обов’язкового резервування. 9 березня 2022 р. https://bank.gov.ua/ua/news/all/skasovano- r i s h e n n y a - p r o - p i d v i s c h e n n y a - n o r m a t i v i v - obovyazkovogo-rezervuvannya 9 Пресреліз НБУ. Національний банк продовжує імп- лементацію заходів для посилення монетарної транс- місії та активізації внутрішнього боргового ринку. 31 січня 2023 р. https://bank.gov.ua/ua/news/all/ natsionalniy-bank-prodovjuye-implementatsiyu- zahodiv-dlya-posilennya-monetarnoyi-transmisiyi-ta- aktivizatsiyi-vnutrishnogo-borgovogo-rinku 10 Пресреліз НБУ. Національний банк вживає подаль- ших заходів для посилення монетарної трансмісії та стимулювання конкуренції банків за строкові кошти вкладників. 24 лютого 2023 р. https://bank.gov.ua/ ua/news/all/natsionalniy-bank-vjivaye-podalshih- zahodiv-dlya-posilennya-monetarnoyi-transmisiyi-ta- stimulyuvannya-konkurentsiyi-bankiv-za-strokovi- koshti-vkladnikiv 11 Пресреліз НБУ. Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 25 %. 16 березня 2023 р. https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank- ukrayini-zberig-oblikovu-stavku-na-rivni-25-16100 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (7) МОЛОДІ ВЧЕНІ резерви зросли майже вдвічі з 144,06 млрд грн (станом на 11 січня 2023 р.) до 276,94 млрд грн (станом на 10 травня 2023 р.) 12. Крім того, НБУ через процентну політику намагається спонукати банки до підвищення ставок за гривневими строковими депозитами та купівлі військових ОВДП. У 2022 р. хоча й відбувся приплив гривневих коштів населення до банків, але в основному на поточні рахун- ки. Така структура банківського фондування не дозволяє здійснювати довгострокові інвес- тиції. У 2022 р. не спостерігалося відповідної швидкості реакції гривневих ставок на зрос- тання облікової ставки у червні 2022 р. Так, ставки за депозитами хоч і почали потроху зростати, проте дуже повільно. Станом на по- чаток травня 2023 р. ставки 3-місячних стро- кових гривневих депозитів фізичних осіб ста- новили 13—14 %, що нижче за рівень інфляції. Банки не поспішають піднімати депозитні ставки, бо їм вигідно мати дешевий ресурс та інвестувати його у високодохідні депозитні сертифікати. Тому з 7 квітня 2023 р. НБУ за- провадив довгострокові 3-місячні депозитні сертифікати під фіксовану ставку на рівні об- лікової та знизив ставки за короткострокови- ми депозитними сертифікатами овернайт з 23 до 20 %. Тобто НБУ почав стимулювати банки до підвищення ставок депозитів фізичних осіб на строк більше 3 місяців, якщо банки прагнуть отримати 25 %-й прибуток шляхом розміщен- ня залучених коштів у депозитні сертифікати. Отже, в умовах війни стійкість грошово-кре- дитної політики України залежить насамперед від валютних надходжень. Рівень ключової ставки відіграє роль другорядного фактора. Відповідно, цінова стабільність забезпечуєть- ся припливом міжнародного фінансування. У 2022 р. грошово-кредитна політика НБУ була ефективною в частині обмеження деваль- ваційних процесів завдяки вчасному відходу від лібералізації валютної політики на користь адміністративних обмежень. Дієвість грошо- во-кредитної політики було також забезпечено своєчасним відходом від пріоритету інфляцій- 12 Обов’язкові резерви. НБУ. https://bank.gov.ua/ua/ markets/money-market/reserve-requirements-chart ного таргетування та переходом до життєво важливого прямого фінансування дефіциту бюджету, що забезпечило відносну цінову ста- більність, а саме — стримування інфляції на рівні 26,6 % (до грудня 2021 р.) за підсумками 2022 р.13. У квітні 2023 р. споживча інфляція в річному вимірі сповільнилася вже до 17,9 %. Тобто на 15-му місяці повномасштабної війни інфляція залишається не рекордною. Неефективність грошово-кредитної політи- ки НБУ проявилася у збільшенні ліквідності на тлі зростання виплат НБУ процентів за де- позитними сертифікатами та виплат уряду за процентами по ОВДП. Протягом року повно- масштабної війни вільні банківські ресурси не використовуються для активізації кредитуван- ня чи підтримки фінансування воєнного дефі- циту державного бюджету, а лише перерозпо- діляються на користь короткострокових, але високоприбуткових депозитних сертифікатів НБУ. З огляду на таку фактично деструктив- ну політику, з грудня 2022 р. НБУ вже провів 3 етапи підвищення нормативів резервування для коштів на поточних рахунках. У воєнний період пріоритетами грошово- кредитної політики НБУ залишаються: 1. Забезпечення фінансової стабільності в рамках виконання видаткової частини дер- жавного бюджету. Однак тут необхідне поси- лення координації процентної політики НБУ з борговою політикою уряду задля підвищення привабливості ОВДП серед банків. Оскільки підняття ставки по ОВДП обтяжить обслуго- вування державного боргу, НБУ міг би адмі- ністративно обмежити обсяг високоприбутко- вих депозитних сертифікатів пропорційно до менш дохідних ОВДП. 2. Розширення державних програм кредиту- вання. У воєнний період немає інших доступ- них кредитних інструментів, крім компенсації процентних ставок державою. 3. Підвищення строковості депозитів. Цьому сприятимуть зменшення дохідності депозит- 13 Пресреліз НБУ. Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у 2022 році. 11 січня 2023 р. https:// bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo- banku-schodo-rivnya-inflyatsiyi-u-2022-rotsi ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 7 85 МОЛОДІ ВЧЕНІ них сертифікатів та підвищення нормативів обов’язкового резервування. 4. Запобігання відпливу капіталу. Повернен- ня до валютної лібералізації поки не є актуаль- ним в умовах воєнного стану. Запровадження плаваючого валютного курсу означало б знят- тя адміністративних обмежень на рух приват- ного капіталу, що спричинить його відплив з України, оскільки в умовах війни приплив капіталу забезпечується виключно за рахунок міжнародної фінансової допомоги. До того ж програмою МВФ від 2023 р. в рамках меха- нізму розширеного фінансування (EFF) на 15,6 млрд дол. США передбачено повернення до плаваючого обмінного курсу лише на друго- му етапі (через перші 12—18 місяців)14. У повоєнний період критично важливою залишатиметься міжнародна фінансова допо- 14 Пресреліз НБУ. Досягнуто угоди на рівні персоналу щодо укладення нової програми розширеного фі- нансування з МВФ на чотири роки обсягом 15,6 млрд дол. США. 21 березня 2023 р. https://bank. gov.ua/ua/news/all/dosyagnuto-ugodi-na-rivni- personalu-schodo-ukladennya-novoyi-programi- rozshirenogo-finansuvannya-z-mvf-na-chotiri-roki- obsyagom-156-mlrd-dol-ssha мога. Крім того, хоча проведення реструктури- зації зовнішнього комерційного боргу та ВВП- варантів мінімізувало ризики в обслуговуван- ні державного боргу, у 2024 р. знову постане необхідність відтермінування або зменшення виплат. Після забезпечення цінової стабільності прі- оритетом центрального банку стане економічне відновлення. Очікуваним є повернення НБУ до режиму інфляційного таргетування та перехід до більш гнучкого курсу. Тут постає питання, а чи буде здатним довоєнний режим інфляцій- ного таргетування забезпечити цільовий рівень цін і курсу, оскільки і до 24 лютого цей моне- тарний режим був недостатньо ефективним. Тому доцільним буде перегляд пріоритетності інфляційного таргетування та встановлення й інших цілей, рівних за значущістю підтриман- ню цінової стабільності (наприклад, обмеження коливань обмінного курсу, рівень безробіття/ зайнятості, ВВП/темп його зростання). Варто застосовувати комплексний підхід у визначенні цілей грошово-кредитної політики, враховуючи низку економічних показників, а не зосереджу- ючись виключно на інфляції. Yuliia I. Shapoval State Organization “Institute of the Economy and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9965-5522 UKRAINE’S MONETARY POLICY DURING THE WAR AND POST-WAR PERIODS According to the materials of report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, May 3, 2023 An assessment of the National Bank of Ukraine (NBU) monetary policy instruments (key rate, FX interventions, refinancing, reserve requirements, operations with government bonds and certificates of deposit) during the war is presented. It is established that the resil- ience of Ukraine’s monetary policy depends primarily on international financial aid. There has been a shift from the priority of inflation targeting and a floating exchange rate in favour of monetary financing of the budget deficit. Although the enforced emission, amidst the fall in GDP and the increase in the budget deficit, increases inflation, devaluation is largely restrained at the expense of international credit and grant funds, which makes it possible to cover the losses of the NBU’s foreign exchange reserves to support exchange rate stability. It is noted that during the war, placing surplus liquidity in certificates of deposit has become banks’ primary investment tool. Although the increase in the key rate led to a slight increase in deposits and government bonds rates, this action did not contribute to the transfer of household and business funds from demand deposits to time deposits and the activation of lending. Meanwhile, after a year of full-scale war, withdrawal of bank free liquidity began to be carried out not only through certificates of deposit, but also via administrative freezing at the expense of raising reserve requirements. Among the priorities of the NBU’s wartime monetary policy, the following are highlighted: ensuring financial stability within the execution of the state budget expenditures, expanding state lending programs, increasing the maturity of deposits, and preventing capital outflows. Combining of existing monetary regimes and instruments, and expanding the goals of Ukraine’s monetary policy beyond price stability are substantiated. Keywords: central bank, interest rate policy, FX interventions, refinancing, reserve requirements, certificates of deposit, domestic gov- ernment bonds. Cite this article: Shapoval Yu.I. Ukraine’s monetary policy during the war and post-war periods. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (7): 79—85. https://doi.org/10.15407/visn2023.07.079

Грошово-кредитна політика України у воєнний та повоєнний періоди (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 3 травня 2023 р.)

Similar Items