Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів

Стаття присвячена актуалізації проблем макроекономічної безпеки України, які стали особливо критичними через зовнішні економічні потрясіння та масштабні наслідки війни. В даному дослідженні був проведений детальний аналіз динаміки ключових індикаторів макроекономічної безпеки за період 2013-2023 рр....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автори:	Мажара, Г.А., Завальна, М.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201453
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів / Г.А. Мажара, М.В. Завальна // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 4-12. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201453
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2014532025-01-18T11:24:20Z Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів Мажара, Г.А. Завальна, М.В. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Стаття присвячена актуалізації проблем макроекономічної безпеки України, які стали особливо критичними через зовнішні економічні потрясіння та масштабні наслідки війни. В даному дослідженні був проведений детальний аналіз динаміки ключових індикаторів макроекономічної безпеки за період 2013-2023 рр., охоплюючи періоди економічних криз, пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення рф. Результати аналізу показали, що вже у 2013-2021 роках більшість індикаторів перебували на критичних та небезпечних рівнях, у 2022-2023 роках ситуація значно погіршилася, більшість показників досягли мінімальних значень. У статті здійснено порівняння найбільш поширених індикаторів, визначено їхню вагу та чутливість до поточних економічних загроз. До переліку найбільш актуальних індикаторів увійшли: індекс споживчих цін, рівень безробіття, темпи приросту реального ВВП, схильність населення до заощаджень. The article is dedicated to highlighting the pressing issues of Ukraine's macroeconomic security, which have become particularly critical due to external economic shocks and the extensive consequences of war. This study conducted a detailed analysis of the dynamics of key macroeconomic security indicators for the period 2013–2023, covering economic crises, the COVID-19 pandemic, and the full-scale invasion by the Russian Federation. The analysis results revealed that most indicators were already at critical and dangerous levels during 2013–2021, with the situation deteriorating significantly in 2022–2023, as most indicators reached their lowest values. The article compares the most common indicators, determining their weight and sensitivity to current economic threats. The list of the most relevant indicators includes the consumer price index, unemployment rate, real GDP growth rates, and the population's propensity to save. 2024 Article Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів / Г.А. Мажара, М.В. Завальна // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 4-12. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-4-12 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201453 330.3(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
spellingShingle	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Мажара, Г.А. Завальна, М.В. Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів Економічний вісник Донбасу
description	Стаття присвячена актуалізації проблем макроекономічної безпеки України, які стали особливо критичними через зовнішні економічні потрясіння та масштабні наслідки війни. В даному дослідженні був проведений детальний аналіз динаміки ключових індикаторів макроекономічної безпеки за період 2013-2023 рр., охоплюючи періоди економічних криз, пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення рф. Результати аналізу показали, що вже у 2013-2021 роках більшість індикаторів перебували на критичних та небезпечних рівнях, у 2022-2023 роках ситуація значно погіршилася, більшість показників досягли мінімальних значень. У статті здійснено порівняння найбільш поширених індикаторів, визначено їхню вагу та чутливість до поточних економічних загроз. До переліку найбільш актуальних індикаторів увійшли: індекс споживчих цін, рівень безробіття, темпи приросту реального ВВП, схильність населення до заощаджень.
format	Article
author	Мажара, Г.А. Завальна, М.В.
author_facet	Мажара, Г.А. Завальна, М.В.
author_sort	Мажара, Г.А.
title	Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів
title_short	Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів
title_full	Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів
title_fullStr	Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів
title_full_unstemmed	Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів
title_sort	макроекономічна безпека україни: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201453
citation_txt	Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів / Г.А. Мажара, М.В. Завальна // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 4-12. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT mažaraga makroekonomíčnabezpekaukraínianalízdinamíkitapídhíddoviznačennâklûčovihíndikatorív AT zavalʹnamv makroekonomíčnabezpekaukraínianalízdinamíkitapídhíddoviznačennâklûčovihíndikatorív
first_indexed	2025-02-09T04:29:51Z
last_indexed	2025-02-09T04:29:51Z
_version_	1823552718067728384
fulltext	С. В. Іванов, К. П. Чехунова (Мисник) 4 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 НАУКОВІ СТАТТІ DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-4-12 УДК 330.3(477) Г. А. Мажара, доктор філософії з економіки, доцент, ORCID 0000-0002-1860-756X, e-mail: mazhara.glib@lll.kpi.ua, М. В. Завальна, студентка факультету менеджменту та маркетингу, ORCID 0000-0001-8792-5783, КПІ ім. Ігоря Сікорського, м. Київ МАКРОЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ТА ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ КЛЮЧОВИХ ІНДИКАТОРІВ Вступ. Макроекономічна безпека, як важлива складова економічної безпеки, охоплює всі ключові сфери розвитку та функціонування країни, а також в першу чергу сигналізує про певні негативні явища. Внутрішні структурні проблеми економіки, активна інтеграція в систему міжнародної торгівлі, а також серйозні зовнішні потрясіння суттєво вплинули на економічну стабільність держави та відповідно на рівень економічної та макроекономічної безпеки. Війна на Сході України, що розпочалася у 2014 році, спричинила втрату значної частини промислового потенціалу, особливо в металургійному секторі, та викликала довготривалий період економічного від- новлення, зокрема боротьбу з інфляційними проце- сами. Наступного удари економіці завдала глоба- льна пандемія COVID-19 у 2020 році, яка спричи- нила спад ВВП, зростання безробіття та фінансову нестабільність. І щойно почали з'являтися ознаки стабілізації і економіка пристосувалась до карантин- них обмежень, Україна зіштовхнулася з новою хви- лею потрясінь унаслідок повномасштабного вторг- нення рф у 2022 році. Цей рік став найважчим за весь період незалежності, характеризуючись ре- кордним падінням ВВП, значними міграційними процесами, скороченням рівня зайнятості та подаль- шим посиленням інфляційного тиску. Тож, беручи до уваги всі описані обставини, аналіз індикаторів макроекономічної безпеки, а також порівняння їх важливості набуває ключового значення для оцінки стійкості національної економіки, прогнозування майбутніх ризиків та розробки стратегій її віднов- лення і розвитку. Аналіз останніх досліджень та публікацій. В наукових статтях завжди багато уваги приділялось формуванню переліку ключових індикаторів еконо- мічної та макроекономічної безпеки, адже загально- прийнятого в профільних публікаціях переліку не- має, і навіть у методичних рекомендаціях держав- них установ ці переліки варіюються. Так, згідно з Методичними рекомендаціями щодо оцінки рівня економічної безпеки України [1] стан макроеконо- мічної безпеки оцінюється за 12 індикаторами, проте в указі Президента «Про Стратегію економіч- ної безпеки України на період до 2025 року» [2] до індикаторів макроекономічної безпеки включили лише 8 показників. В аналітичній доповіді [3] ав- тори Ю. Харазішвілі та Є. Дронь виділяють власний перелік індикаторів макроекономічної безпеки від- мінний від методик Мінекономіки, аналогічно й О. Тимошенко та К. Коцюбівська виділяють свій пе- релік з 8 індикаторів, які не співпадають з поперед- німи працями [4]. В той час як В. Вареник порівню- вав методологію та перелік індикаторів з рекомен- дацій Мінекономіки та Методикою за індексом гло- бальної конкурентоспроможності, відповідно до якої перелік показників теж відрізняється [5]. Аналі- зом безпосередньо стану макроекономічної безпеки займались О. Солочіч та М. Сінайко [6], що ж до аналізу поточного стану економічної безпеки та оцінки загроз, то цим займались О. Клочковський, В. Клочковська та Л. Олійник [7], а також експерти Національного інституту стратегічних досліджень Я. Базилюк, Є. Бєлашов, Р. Власенко та інші [8] та інші [9]. Незважаючи на всі описані дослідження, жодним з авторів не був проведений повноцінний аналіз рівня макроекономічної безпеки, та не був сформований остаточний перелік індикаторів мак- роекономічної безпеки. Макроекономіка, економічна теорія та історія © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024 Г. А. Мажара, М. В. Завальна 5 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 Тож, метою даної статті є аналіз індикаторів макроекономічної безпеки та інтегрального суб- індексу, а також порівняння найпопулярніших по- казників та формування переліку найактуальніших з урахування нинішніх умов розвитку національної економіки України, які в подальшому буде доцільно використовувати для прогностичного моделювання. Для досягнення поставленої мети необхідно ви- конати наступні завдання: – проаналізувати стан індикаторів макроеконо- мічної безпеки за останнє десятиріччя, особливо з початку повномасштабного вторгнення; – порівняти найпопулярніші індикатори за їх унікальністю порівняно з іншими, за їх вагою відпо- відно до Рекомендацій Мінекономіки та за їх чутли- вістю та інформативністю в контексті актуальних загроз і ризиків економічній безпеці; – кластеризувати інд;икатори на основі їх оці- нок по відповідних параметрах та обрати групу най- важливіших показників. Виклад основного матеріалу дослідження. Як писали раніше, усталеного переліку індикаторів немає, тож ж для аналітики оберемо перелік запро- понований в Методичних рекомендаціях [1], відпо- відно до якого макроекономічна безпека оцінюється за наступними індикаторами: різниця між індексом продуктивності праці та реальної середньомісячної заробітної плати, в.п.; рівень тінізації економіки, % до ВВП; сальдо поточного рахунку платіжного ба- лансу, % до ВВП; рівень безробіття (за МОП), %; рі- вень тривалого безробіття (понад 12 місяців), % до безробітних; різниця темпів росту ВВП України та темпів росту країн, що розвиваються; індекс спожи- вчих цін; відношення наявного доходу населення до ВВП, %; схильність населення до заощаджень, %; співвідношення обсягів заробітної плати та інших трансфертів у загальній структурі доходів насе- лення, рази; відношення обсягів ВВП на одну особу в Україні до середнього значення в країнах ЄС, %; зайнятість населення у неформальному секторі еко- номіки, % до зайнятих. Зібравши дані по показниках з 2013 по 2021 р. [10-11], нормуємо їх відповідно до Методичних ре- комендацій [1], та для кращої наглядності предста- вимо графічно, об’єднавши в групи. Розпочнемо з індикаторів, що характеризують доходи населення та їх купівельну спроможній. Так, з рис. 1 бачимо, що рівень безпеки покращується за рахунок зрос- тання нормованої різниці індексу продуктивності праці до зарплати (особливо у 2021 р. значення – 0,67), а нормоване співвідношення трансфертів до доходів зростає після 2015 року, досягаючи за- довільних рівнів з 2016 року. Рис. 1. Динаміка нормованих індикаторів макроекономічної безпеки, пов’язаних з доходами населення за 2013-2021 рр. Побудовано авторами. З рис. 2 можемо помітити, що схильність до за- ощаджень демонструє критичне зниження після 2013 року (до рівня 0,01 в 2019 та 2021 роках), що є небезпечним. Нормований індекс споживчих цін має позитивну динаміку до 2020 року, хоча й знахо- диться переважно на критичному рівні, але показ- ник знижується у 2021 році до небезпечного рівня, що сигналізує про потенційне погіршення купівель- ної спроможності. Далі перейдемо до індикаторів макроекономіч- ної безпеки, пов’язаних з зайнятістю населення. З рис. 3 видно, що нормований рівень загального без- робіття знаходиться переважно в критичній та не- безпечній зоні протягом усього аналізованого пе- ріоду. Нормований показник тривалого безробіття знаходиться переважно на оптимальному або ж за- довільному рівні. Наступним кроком розглянемо показники пов’язані з ВВП (рис. 4). Нормоване сальдо поточ- ного рахунку демонструє стабільно високий рівень, що свідчить про позитивний вплив на макроеконо- мічну безпеку, хоча показник і не увесь час знахо- диться на оптимальному та задовільному рівні. Рі- вень безпеки за показником відношення доходу на- селення до ВВП є стабільно критичним, аналогічна ситуація і з відношенням ВВП на людину до серед- нього в країнах ЄС. Нормована різниця темпів росту ВВП України та країн, що розвиваються є стабільно низькою (на рівні абсолютної небезпеки та критич- ному), з покращеннями у 2018 та 2019 р. до незадо- вільного рівня. 0,48 0,51 0,12 0,63 0,07 0,39 0,50 0,55 0,67 0,38 0,40 0,40 0,70 0,80 0,80 0,90 0,70 0,80 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Оптимальний рівень Критичний рівень Різниця між індексом прод.праці та реальної зп, в.п. Співвідношення трансфертів у структурі доходів населення, рази Г. А. Мажара, М. В. Завальна 6 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 Рис. 2. Динаміка нормованих індексу споживчих цін та схильності населення до заощаджень за 2013-2021 рр. Побудовано авторами. Рис. 3. Динаміка нормованих індикаторів макроекономічної безпеки, пов’язаних з зайнятістю населення за 2013-2021 рр. Побудовано авторами. Рис. 4. Динаміка нормованих індикаторів макроекономічної безпеки, пов’язаних з ВВП за 2013-2021 рр. Побудовано авторами. Проаналізуємо й індикатори пов’язані з тіньо- вою економікою, відповідно до рис. 5 бачимо що обидва показники (і рівень тінізації економіки і зайнятість населення у неформальному секторі) зна- ходяться переважно на небезпечному і незадовіль- ному рівні, та деколи на критичному. 0,73 0,10 0,06 0,19 0,18 0,31 0,78 0,60 0,30 0,78 0,18 0,15 0,05 0,10 0,09 0,01 0,14 0,010 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Оптимальний рівень Критичний рівень Індекс споживчих цін Схильність населення до заощаджень,% 0,42 0,19 0,20 0,19 0,19 0,24 0,36 0,19 0,18 0,85 1,00 0,99 0,89 0,87 0,97 1,00 0,98 0,90 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Оптимальний рівень Критичний рівень Рівень безробіття (за МОП), % Рівень тривалого безробіття (понад 12 місяців), % до безробітних 0,04 0,72 0,55 0,93 0,78 1,00 0,84 0,76 0,95 0,01 0,00 0,00 0,20 0,16 0,48 0,66 0,20 0,04 -0,05 0,15 0,35 0,55 0,75 0,95 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Оптимальний рівень Критичний рівень Сальдо платіжного балансу, % до ВВП Відношення ВВП на людину в Україні до середнього в країнах ЄС, % Відношення наявного доходу населення до ВВП, % Різниця темпів росту ВВП України та країн, що розвиваються Г. А. Мажара, М. В. Завальна 7 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 Рис. 5. Динаміка нормованих індикаторів макроекономічної безпеки, пов’язаних з тіньовою економікою за 2013-2021 рр. Побудовано авторами. В решті, поглянемо і на інтегральні показники економічної та макроекономічної безпеки (рис. 6), обидва індикатори демонструють стабільно небез- печний та критичний рівні безпеки. Тобто, загалом бачимо, що вже в період 2013- 2021 рр. індикатори перебували переважно на кри- тичному, небезпечному та незадовільному рівнях, що не є бажаним для економічної системи, таким чи- ном одержали розуміння, що і до повномасштабного вторгнення стан економіки був незадовільним. Рис. 6. Динаміка інтегральної оцінки економічної та макроекономічної безпеки за 2013-2021 рр. Побудовано авторами. Наступним етапом необхідно проаналізувати поточні показники за 2022-2023 рр. та ключові ри- зики та загрози макроекономічній безпеці. Через труднощі зі збором та розповсюдженням певних проаналізуємо лише ключові індикатори [10]. І з табл. 1 бачимо, що у 2022 році більшість індикаторів перебувають на мінімальному рівні безпеки, відо- бражаючи серйозні економічні виклики. У 2023 році помітне покращення стосується лише реального темпу приросту ВВП, який досяг оптимального рівня, тоді як інші показники залишаються на кри- тичних або небезпечних рівнях. Таблиця 1 Індикатори макроекономічної безпеки за 2022-2023 р. Індикатори 2022 2023 Фактич- ний Нормо- ваний Рівень безпеки Фактич- ний Нормова- ний Рівень безпеки Індекс споживчих цін, в.п. 26,6 0,09 мінімальний 5,1 0,59 небезпечний Реальний темп приросту ВВП, в.п. -28,8 0,00 мінімальний 5,3 0,93 оптимальний Рівень безробіття (за методологією МОП), % 25 0,072 мінімальний 20,17 0,089 мінімальний Схильність населення до заощаджень, відсо- тків 0,8 0,053 мінімальний 0,706 0,047 мінімальний Побудовано авторами. 0,26 0,20 0,19 0,23 0,28 0,34 0,36 0,39 0,42 0,20 0,17 0,17 0,18 0,19 0,24 0,28 0,20 0,19 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Оптимальний рівень Критичний рівень Зайнятість населення у неформальному секторі економіки, % до зайнятих Рівень тінізації економіки, % до ВВП 0,47 0,45 0,43 0,48 0,47 0,48 0,49 0,48 0,47 0,38 0,33 0,27 0,39 0,34 0,44 0,51 0,43 0,42 0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 Оптимальний рівень Критичний рівень Інтегральний показни економічної безпеки Макроекономічна безпека Г. А. Мажара, М. В. Завальна 8 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 Результати аналізу макроекономічних індика- торів вказують на складну динаміку в умовах повно- масштабного вторгнення рф. Попри деякі позитивні зрушення, такі як сповільнення інфляції та віднов- лення економічного зростання, низькі показники у сфері безробіття та заощаджень залишаються не- змінними. Загалом макроекономічна безпека України за- знала суттєвих викликів унаслідок повномасштаб- ного вторгнення, що зумовило багаторівневі ризики для її економічної стабільності. Різке падіння еконо- мічної активності, спричинене руйнуванням інфра- структури та зупинкою роботи багатьох підпри- ємств, зумовило значне скорочення ВВП, що поси- лило залежність країни від зовнішнього фінансу- вання [12]. Війна також спричинила масовий відплив капі- талу та релокацію бізнесу за кордон, що послабило податкову базу та створило додатковий тиск на ва- лютний ринок. У поєднанні зі скороченням інвести- ційної активності та зниженням обсягів кредитного фінансування, це ускладнило модернізацію еконо- міки та відновлення виробничих потужностей. Брак інвестицій загрожує стагнацією та уповільненням економічного зростання, що особливо критично для ключових галузей, таких як енергетика та інфра- структура. Демографічні втрати, зумовлені масовою міг- рацією та людськими втратами, ще більше погіршу- ють ситуацію, скорочуючи трудовий потенціал кра- їни. Відтік кваліфікованих кадрів посилює дисба- ланси на ринку праці та ускладнює відновлення еко- номіки. У той же час, інфляція, викликана розри- вами в постачанні, зростанням цін на енергоносії та девальвацією гривні, підриває купівельну спромож- ність населення, що негативно впливає на внутріш- ній попит [12]. Зниження приватного споживання через втрату доходів та невпевненість у майбутньому ще більше стримує економічну активність, що створює замкну- те коло стагнації. Розв’язання цих проблем є кри- тичним для забезпечення макроекономічної стабіль- ності та успішної післявоєнної реконструкції країни. Оцінивши фактичний стан безпеки за індикато- рами, перейдемо до порівняння індикаторів та об- рання найважливіших з них. Будемо робити це в де- кілька етапів: спочатку проаналізуємо взаємну коре- ляцію індикаторів, далі оцінимо їх важливість від- повідно до методичних рекомендацій Міністерства економіки, потім оцінимо вплив описаних в попе- редньому розділі загроз на конкретні показники і на основі усіх попередніх оцінок оберемо перелік най- більш важливих індикаторів. Отже, сформуємо перелік найбільш часто вико- ристовуваних індикаторів, до яких віднесемо: різ- ницю між індексами продуктивності праці в Україні та реальною середньомісячною заробітною платою, в.п.; рівень «тінізації» економіки, % ВВП; сальдо поточного рахунку платіжного балансу України, % ВВП; рівень безробіття (за методологією Міжна- родної організації праці), %; різниця темпів зрос- тання ВВП України та темпів зростання економік країн, що розвиваються, в.п. ; індекс споживчих цін (до грудня попереднього року), %; відношення на- явного доходу населення до ВВП, %; схильність на- селення до заощаджень, %; відношення обсягів за- робітної плати до обсягів соціальних допомог та ін- ших одержаних поточних трансфертів, разів; темп приросту реального ВВП, %. Тепер для індикаторів, які зустрічаються най- частіше побудуємо матрицю попарної кореляції, аби виключити індикатори, які дуже корелюють між со- бою. На основі зібраних фактичних даних по показ- никах [10, 11] рахуємо попарні коефіцієнти кореля- ції Пірсона, розраховані дані представлено в табл. 2. Таблиця 2 Матриця парної кореляції індикаторів макроекономічної безпеки Індикатори I1 I2 I3 I4 I5 I6 I7 I8 I9 I10 I1 1 0,737 0,586 0,129 -0,914 0,873 -0,117 0,008 -0,652 -0,852 I2 0,737 1 0,340 0,422 -0,847 0,812 -0,293 0,045 -0,678 -0,695 I3 0,586 0,340 1 0,562 -0,374 0,600 -0,461 -0,458 -0,065 -0,594 I4 0,129 0,422 0,562 1 -0,067 0,349 -0,791 -0,686 0,239 -0,101 I5 -0,914 -0,847 -0,374 -0,067 1 -0,864 -0,022 -0,250 0,811 0,883 I6 0,873 0,812 0,600 0,349 -0,864 1 -0,442 -0,169 -0,495 -0,752 I7 -0,117 -0,293 -0,461 -0,791 -0,022 -0,442 1 0,830 -0,421 -0,112 I8 0,008 0,045 -0,458 -0,686 -0,250 -0,169 0,830 1 -0,695 -0,226 I9 -0,652 -0,678 -0,065 0,239 0,811 -0,495 -0,421 -0,695 1 0,778 I10 -0,852 -0,695 -0,594 -0,101 0,883 -0,752 -0,112 -0,226 0,778 1 Побудовано авторами. З урахуванням одержаних коефіцієнтів кореля- ції, можемо зробити наступні висновки: показники I5 (різниця темпів зростання ВВП України та країн, що розвиваються), I9 (співвідношення заробітної плати та соцтрансфертів) та I2 (рівень тінізації еко- номіки) варто розглянути як такі, що можуть бути виключені. Їх інформація дублюється через високу кореляцію з I10 (темп приросту реального ВВП), I6 (індекс споживчих цін) та іншими показниками; I8 (схильністю до заощаджень) є більш релевантним показником порівняно з I7 (відношення доходу до ВВП) тому останній доцільно вилучити; I1 та I10 ма- Г. А. Мажара, М. В. Завальна 9 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 ють високий зворотний зв’язок, але більш універ- сальним показником є темп приросту ВВП, тож І1 теж варто виключити. Тепер для оцінки важливості кожного окремого індикатора макроекономічної безпеки проаналізу- ємо їх вагові коефіцієнти відповідно до Методичних рекомендацій [1]. З представлених в джерелі даних бачимо, що до найважливіших індикаторів можемо віднести: рівень «тінізації» економіки (0,0950), сальдо платіжного балансу України (0,0914) та рі- вень безробіття за методологією МОП (0,0914), рі- вень тривалого безробіття (0,0894), індекс спожив- чих цін (0,0854), рівень зайнятості у неформальному секторі (0,0824) та різницю між індексами продук- тивності праці та заробітної плати (0,0828). До менш значущих індикаторів можемо віднести: різницю темпів зростання ВВП України та країн, що розви- ваються (0,0717) та відношення обсягу ВВП на одну особу до середнього значення в країнах ЄС-27 (0,0711), а також схильність населення до заощад- жень (0,0759) та відношення обсягів трансфертів до доходів (0,0798). Тепер залишилось оцінити чутливість обраних індикаторів до найбільш суттєвих загроз та ризиків, дана оцінка враховуватиме як безпосередній вплив кризи, так і довгострокові наслідки. Найвищу чут- ливість мають: рівень безробіття (I4), індекс спожи- вчих цін (I6) і темп приросту реального ВВП (I10) – усі ці показники безпосередньо залежать від еконо- мічного спаду, міграції, інфляції та зниження ви- робничої активності (оцінки – 1). Значну чутливість продемонстрували: різниця між темпами зростання ВВП України та країн, що розвиваються (I5) і схильність населення до за- ощаджень (I8), адже вони відображають довгостро- кові структурні виклики та вплив інфляції на пове- дінку домогосподарств (оцінки – 0,8–0,9). Усі інші індикатори мають помірну чутливість, вони мен- шою мірою реагують на кризові шоки (оцінки – 0,6). Таким чином, отримавши усі необхідні оцінки, можемо побудувати таблицю з відповідними коефі- цієнтами та спробувати кластеризувати показники (табл. 3). Таблиця 3 Зведена оцінка індикаторів за відповідними параметрами Індикатори Ваговий коефіцієнт при розрахунках субіндексу макроеко- номічної безпеки Важливість індикатора порівняно з корелю- ючими показниками або унікальність Чутливість індика- тора до найбільш суттєвих загроз та ризиків Сума (I1) Різниця між індексом прод. праці та реальної середньомісячної зп, в.п. 0,67 0,2 0,6 1,47 (I2) Рівень тінізації економіки, % до ВВП 1,00 0,1 0,6 1,70 (I3) Сальдо платіжного балансу, % до ВВП 1,00 0,3 0,6 1,90 (I4) Рівень безробіття (за МОП), % 1,00 1 1 3,00 (I5) Різниця темпів росту ВВП України та темпів росту країн, що розвиваються 0,33 0,1 0,8 1,23 (I6) Індекс споживчих цін 0,67 1 1 2,67 (I7) Відношення наявного доходу насе- лення до ВВП, % 0,67 0,1 0,6 1,37 (I8) Схильність населення до заощаджень, % 0,33 1 0,9 2,23 (I9) Співвідношення обсягів трансфер- тів у загальній структурі доходів насе- лення, рази 0,33 0,1 0,6 1,03 (I10) Темп приросту реального ВВП, % 0,33 1 1 2,33 Побудовано авторами. Представимо оцінки індикаторів графічно у трьохвимірній системі координат, де кожен індика- тор – куля з радіусом у розмірі однієї десятої від суми параметрів, це допоможе нам краще оцінити кластери індикаторів та порівняти ці кластери за важливістю індикаторів (рис. 7). Таким чином, з рисунку бачимо, що з найчас- тіше використовуваних індикаторів макроекономіч- ної безпеки ми можемо виділити 3 кластери: най- більш важливі та чутливі індикатори (I4 (рівень без- робіття), I6 (індекс споживчих цін), I10 (темп при- росту реального ВВП), I8 (схильність населення до заощаджень); індикатори середньої важливості – мають високий ваговий коефіцієнт, проте або коре- люють з іншими параметрами або не такі чутливі до ризиків (I1 (різниця між індексом продуктивності праці та зарплати), I7 (відношення наявного доходу до ВВП), I2 (рівень тінізації економіки), I3 (сальдо поточного рахунку платіжного балансу)), порівню- вано менш важливі індикатори (I9 (співвідношення зарплати та соціальних трансфертів), I5 (різниця темпів росту ВВП України та країн, що розвива- ються)). Г. А. Мажара, М. В. Завальна 10 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 Рис. 7. Графічне представлення оцінок індикаторів за відповідними параметрами Побудовано авторами. Отже, вдалось виділити кластер з найважливі- шими індикаторами, які можна будемо використо- вувати в подальшій аналітиці та моделюванні рівня макроекономічної безпеки. Загалом для моделю- вання індикаторів використовуються різні типи мо- делей, в тому числі методи екстраполяції та регре- сійні моделі, проте щоб врахувати специфіку еконо- мічних процесів і взаємодій краще будувати моделі економічної динаміки [14], одна з таких моделей представлена в статті [13], що правда вона працює для 3 індикаторів, для повної відповідності обра- ному в даній статті переліку не вистачає лише схильності населення до заощаджень. Загалом по- казники охарактеризовані в даній статті як ключові індикатори макроекономічної безпеки можна ви- користовувати для підрахунку інтегрального суб- індексу макроекономічної безпеки проставивши відповідні ваги на нормовані індикатори, особливо це буде корисно у випадках, коли немає можливості брати до уваги всі індикатори, або ж коли стоїть ціль спрогнозувати індикатори. Висновки. У ході проведеного дослідження було здійснено комплексний аналіз індикаторів ма- кроекономічної безпеки України за період 2013- 2023 років. Отримані результати свідчать, що навіть до кризи 2022 року рівень макроекономічної без- пеки перебував на небезпечному та незадовільному рівнях, що зумовлено структурними дисбалансами, високим рівнем тінізації економіки, низькою купі- вельною спроможністю населення та суттєвими ви- кликами у сфері зайнятості. Також був проведений порівняльний аналіз важливості індикаторів, в результаті якого було сформовано перелік найбільш інформативних та ре- левантних показників. Зокрема, серед ключових по- казників було виділено індекс споживчих цін, рівень безробіття, темпи приросту реального ВВП, схиль- ність населення до заощаджень Одержані резуль- тати допомагають сформувати чітке бачення рівня макроекономічної безпеки, а також за одержаним переліком ключових показників будувати моделі та прогнозну аналітику. Також важливим напрямом для подальших досліджень є формування сценарних моделей для оцінки впливу різних політичних та економічних рішень на рівень макроекономічної безпеки. Це дозволить державним органам та на- уковцям ефективніше розробляти стратегії віднов- лення та забезпечення стійкого економічного зрос- тання в умовах високої невизначеності. Література 1. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України: Наказ Міністер- ства економічного розвитку і торгівлі України від 29.10.2013 р. № 1277. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1277731- 13#n141. 2. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 серпня 2021 року «Про Стратегію економічної без- пеки України на період до 2025 року» : Указ Президента України від 11 серпня 2021 року № 347/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2021#Text. 3. Прогнозування індикаторів, порогових значень та рівня економічної безпеки України у середньостроковій перспек- тиві: аналіт. доп. / Ю. М. Харазішвілі, Є. В. Дронь. Київ: НІСД, 2014. 117 с. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2014- 12/prognoz-5238c.pdf. 4. Тимошенко, О. В., Коцюбівська К. І. Регулювання рівня макроекономічної безпеки. Інформаційні технології в куль- турі, мистецтві, освіті, науці, економіці та праві: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Київ : Видавни- чий центр КНУКіМ, 2018. С. 124-126. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/31726/1/14%20матеріали%20конферен- ції.pdf#page=126. 5. Вареник В. Аналіз методик розрахунку економічної безпеки України. Академічний огляд. 2016. № 1 (44). С. 70-79. DOI: https://doi.org/10.32342/2074-5354-2016-1-44-70-79. Г. А. Мажара, М. В. Завальна 11 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 6. Солосіч О. С., Сінайко М. Д. (2024). Аналіз параметрів макроекономічної безпеки україни в умовах воєнного стану. Economic Synergy. 2024. № 1. С. 154-166. DOI: https://doi.org/10.53920/ES-2024-1-11. 7. Клочковський О. В., Клочковська В. О., Олійник Л. В. Актуалізація проблеми макроекономічної безпеки національної економіки України в умовах війни. Економіка і організація управління. 2023. С. 52-55. DOI: https://doi.org/10.31558/2307- 2318.2023.3.6. 8. Економічна безпека України в умовах довготривалої війни. Експертно-аналітична доповідь. Київ: НІСД, 2024. 71 с. DOI: https://doi.org/10.53679/NISS-analytrep.2024.08. 9. Shevchuk O., Ilyash O., Mazhara G., Roshchyna N., Hrynkevych S., Lavrov R., Kozlovskyi S. (2023). Modelling Regional Sustainable Development in Ukrainian Crisis and War. Problemy Ekorozwoju. 2023. Vol. 18(1). Р. 37–50. DOI: https://doi.org/10.35784/pe.2023.1.04. 10. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 11. Індикатори рівня економічної безпеки. Доступ до правди. URL: https://dostup.org.ua/request/indikatori_ rivnia_iekonomichnoyi. 12. Актуальні виклики та загрози економічній безпеці України в умовах воєнного стану. Київ : Нац. ін-т стратег. дослідж. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2023-05/executive-1.pdf?__cf_chl_tk=8GidxM5m_9UIuhb60fgeg48VaX1dzI7Hfj65Ar7 GK.4-1685764723-0-gaNycGzNDaU. 13. Mazhara G., Pyshnograiev I., Zavalna M. (2023). Scenario modeling of the critical macroeconomic and sustainable develop- ment indicators of Ukraine. In E3S Web of Conferences. 2023. (Vol. 408, p. 01019). EDP Sciences. DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202340801019. 14. Завальна М. В., Мажара Г. А. (2023). Побудова трьохсекторної моделі економічного зростання з ендогенним показ- ником технологічного прогресу. Економічний вісник КПІ. 2023. Вип. 25. С. 72-78. DOI: https://doi.org/10.20535/2307- 5651.25.2023.278606. References 1. Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsii shchodo rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy: Nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy vid 29.10.2013 r. № 1277 [On approval of Methodological recommendations for calculating the level of economic security of Ukraine: Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine dated October 29, 2013 No. 1277]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1277731-13#n141 [in Ukrainian]. 2. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 11 serpnia 2021 roku «Pro Stratehiiu ekonomichnoi bezpeky Ukrainy na period do 2025 roku» : Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 11 serpnia 2021 roku № 347/2021 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated August 11, 2021 “On the Strategy of Economic Security of Ukraine for the period until 2025”: Decree of the President of Ukraine dated August 11, 2021 No. 347/2021]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/347/2021#Text [in Ukrainian]. 3. Kharazishvili. Yu. M., Dron. Ye. V. (2014). Prohnozuvannia indykatoriv, porohovykh znachen ta rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy u serednostrokovii perspektyvi [Forecasting indicators, threshold values and level of economic security of Ukraine in the medium term]. Kyiv, NISS. 117 р. Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2014-12/prognoz-5238c.pdf [in Ukrainian]. 4. Tymoshenko, O. V., Kotsiubivska, K. I. (2018). Rehuliuvannia rivnia makroekonomichnoi bezpeky [Regulation of the Level of Macroeconomic Security]. Informatsiini tekhnolohii v kulturi, mystetstvi, osviti, nautsi, ekonomitsi ta pravi [Information Technologies in Culture, Art, Education, Science, Economy, and Law] : Proceedings of the International Scientific and Practical Conference/ Kyiv, Publishing Center of KNUKiM. Retrieved from http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/31726/1/14%20ма- теріали%20конференції.pdf#page=126 [in Ukrainian]. 5. Varenyk, V. (2016). Analiz metodyk rozrakhunku ekonomichnoi bezpeky Ukrainy [Analysis of Methodologies for Calculating Ukraine's Economic Security]. Akademichnyi ohliad – Academic Review, 1 (44), рр. 124-126. DOI: https://doi.org/10.32342/2074- 5354-2016-1-44-70-79 [in Ukrainian]. 6. Solosich, O. S., Sinaiko, M. D. (2024). Analiz parametriv makroekonomichnoi bezpeky ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Analysis of Ukraine's Macroeconomic Security Parameters under Martial Law]. Economic Synergy, 1, рр. 154-166. DOI: https://doi.org/10.53920/ES-2024-1-11 [in Ukrainian]. 7. Klochkovskyi, O. V., Klochkovska, V. O., Oliinyk, L. V. (2023). Aktualizatsiia problemy makroekonomichnoi bezpeky natsionalnoi ekonomiky Ukrainy v umovakh viiny [Actualization of the Problem of Macroeconomic Security of Ukraine's National Economy during the War]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia – Economy and Organization of Management, рр. 52–55. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2023.3.6 [in Ukrainian]. 8. Ekonomichna bezpeka Ukrainy v umovakh dovhotryvaloi viiny. Ekspertno-analitychna dopovid [Economic Security of Ukraine in the Context of Prolonged War. Expert-Analytical Report]. (2024). Kyiv, NISS. 71 p. DOI: https://doi.org/10.53679/NISS- analytrep.2024.08 [in Ukrainian]. 9. Shevchuk, O., Ilyash, O., Mazhara, G., Roshchyna, N., Hrynkevych, S., Lavrov, R., & Kozlovskyi, S. (2023). Modeling Regional Sustainable Development in Ukrainian Crisis and War. Problemy Ekorozwoju, 18(1), рр. 37–50. DOI: https://doi.org/10.35784/pe.2023.1.04. 10. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua [in Ukrainian]. 11. Indykatory rivnia ekonomichnoi bezpeky. Dostup do pravdy [Indicators of the Level of Economic Security. Access to Truth]. Retrieved from https://dostup.org.ua/request/indikatori_rivnia_iekonomichnoyi [in Ukrainian]. 12. Aktualni vyklyky ta zahrozy ekonomichnii bezpetsi Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Current Challenges and Threats to Ukraine's Economic Security under Martial Law]. Kyiv, National Institute for Strategic Studies. Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2023-05/executive-1.pdf?__cf_chl_tk=8GidxM5m_9UIuhb60fgeg48VaX1dzI7Hfj65Ar7GK.4- 1685764723-0-gaNycGzNDaU [in Ukrainian]. 13. Mazhara, G., Pyshnograiev, I., & Zavalna, M. (2023). Scenario Modeling of the Critical Macroeconomic and Sustainable Development Indicators of Ukraine. E3S Web of Conferences (Vol. 408, p. 01019). EDP Sciences. DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202340801019. Г. А. Мажара, М. В. Завальна 12 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 14. Zavalna, M. V., Mazhara, H. A. (2023). Pobudova trokhsektornoi modeli ekonomichnoho zrostannia z endohennym pokaznykom tekhnolohichnoho prohresu [Development of a three-sector model of economic growth with an endogenous indicator of technological progress]. Ekonomichnyi visnyk – KPI Economic Bulletin of KPI, 25, рр. 72-78. DOI: https://doi.org/10.20535/2307- 5651.25.2023.278606 [in Ukrainian]. Мажара Г. А., Завальна М. В. Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення клю- чових індикаторів Стаття присвячена актуалізації проблем макроекономічної безпеки України, які стали особливо критичними через зов- нішні економічні потрясіння та масштабні наслідки війни. В даному дослідженні був проведений детальний аналіз динаміки ключових індикаторів макроекономічної безпеки за період 2013-2023 рр., охоплюючи періоди економічних криз, пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення рф. Результати аналізу показали, що вже у 2013-2021 роках більшість індикато- рів перебували на критичних та небезпечних рівнях, у 2022-2023 роках ситуація значно погіршилася, більшість показників досягли мінімальних значень. У статті здійснено порівняння найбільш поширених індикаторів, визначено їхню вагу та чутливість до поточних еконо- мічних загроз. До переліку найбільш актуальних індикаторів увійшли: індекс споживчих цін, рівень безробіття, темпи при- росту реального ВВП, схильність населення до заощаджень. Ключові слова: макроекономічна безпека, індикатори економічної безпеки, аналіз динаміки індикаторів, загрози макро- економічній безпеці, критичний рівень безпеки, актуальність індикаторів. Mazhara G., Zavalna M. Macroeconomic Security of Ukraine: Analysis of Dynamics and Approach to Defining Key Indicators The article is dedicated to highlighting the pressing issues of Ukraine's macroeconomic security, which have become particularly critical due to external economic shocks and the extensive consequences of war. This study conducted a detailed analysis of the dy- namics of key macroeconomic security indicators for the period 2013–2023, covering economic crises, the COVID-19 pandemic, and the full-scale invasion by the Russian Federation. The analysis results revealed that most indicators were already at critical and dan- gerous levels during 2013–2021, with the situation deteriorating significantly in 2022–2023, as most indicators reached their lowest values. The article compares the most common indicators, determining their weight and sensitivity to current economic threats. The list of the most relevant indicators includes the consumer price index, unemployment rate, real GDP growth rates, and the population's propensity to save. Keywords: macroeconomic security, economic security indicators, analysis of indicator dynamics, threats to macroeconomic security, critical security level, indicator relevance. Стаття надійшла до редакції 28.08.2024

Макроекономічна безпека України: аналіз динаміки та підхід до визначення ключових індикаторів

Репозитарії

Схожі ресурси