2025-02-21T07:52:07-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201456%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T07:52:07-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201456%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T07:52:07-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-21T07:52:07-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток
Літій є ключовим елементом у сучасній енергетиці та електроніці, зокрема у виробництві акумуляторних батарей для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна володіє значними запасами літію, які можуть стати стратегічним ресурсом для економічного розвитку країни. Однак видобуток будь-яких...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201456 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-201456 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2014562025-01-20T13:19:21Z Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток Логвіненко, Б.І. Міжнародна та регіональна економіка Літій є ключовим елементом у сучасній енергетиці та електроніці, зокрема у виробництві акумуляторних батарей для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна володіє значними запасами літію, які можуть стати стратегічним ресурсом для економічного розвитку країни. Однак видобуток будь-яких корисних копалин є складною системою, що впливає на екологію, вимагає великої кількості ресурсів і може спричиняти значні екологічні втрати. Незважаючи на те, що сучасні технології та методи дозволяють мінімізувати цей вплив, він все ще залишається значним, саме тому було проведено це дослідження яке націлено на екологічну оцінку літієвих родовищ України, аналіз їх промислового потенціалу та подальшого впливу на сталий розвиток. Проведено детальний аналіз чотирьох основних родовищ, з акцентом на якість руди та вміст шкідливих домішок. Визначено, якісний та кількісний вміст шкідливих домішок порівняно з іншими великими світовими родовищами. Для України, яка має потенціал для використання більш чистих джерел літію з меншим вмістом важких металів та радіоактивних елементів, існує можливість розробки ефективних та екологічно сталих методів видобутку. Що включає впровадження стратегій раціонального використання ресурсів, інвестиції в новітні технології та активну співпрацю з міжнародними експертами для обміну кращими практиками в галузі екологічно чистого видобутку. Завдяки цьому, Україна має всі шанси стати прикладом відповідального підходу до гірничодобувної діяльності з урахуванням потреб сучасних екологічних викликів. Окреслено напрямки подальших досліджень серед яких: розвиток літієвої промисловості в Україні потребує інтеграції інноваційних технологій зменшення екологічного впливу, комплексної оцінки соціального впливу, впровадження систем екологічного моніторингу та адаптації міжнародного досвіду для сталого розвитку галузі. Lithium is a key element in modern energy and electronics, particularly in the production of rechargeable batteries for electric vehicles and energy storage systems. Ukraine possesses significant lithium reserves, which could become a strategic resource for the country's economic development. However, the extraction of any mineral resources is a complex process that impacts the environment, requires large amounts of resources, and can cause significant ecological losses. Despite modern technologies and methods allowing for the minimization of this impact, it still remains significant. Therefore, this study was conducted, aimed at the environmental assessment of Ukraine's lithium deposits, analysis of their industrial potential, and subsequent impact on sustainable development. A detailed analysis of four major deposits was carried out, focusing on ore quality and the content of harmful impurities. The qualitative and quantitative content of these impurities was determined and compared with other large global deposits. For Ukraine, which has the potential to utilize cleaner sources of lithium with lower contents of heavy metals and radioactive elements, there is an opportunity to develop effective and environmentally sustainable extraction methods. This includes implementing strategies for the rational use of resources, investing in the latest technologies, and actively collaborating with international experts to exchange best practices in environmentally friendly extraction. Through this, Ukraine has every chance to become an example of a responsible approach to mining activities, taking into account the demands of modern environmental challenges. The author outlines directions for further research, including: the development of the lithium industry in Ukraine requires the integration of innovative technologies for reducing environmental impact, a comprehensive assessment of social impact, the introduction of environmental monitoring systems and the adaptation of international experience for the sustainable development of the industry. 2024 Article Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток / Б.І. Логвіненко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 50-59. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-50-59 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201456 504.3:338.45:669.884 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка |
| spellingShingle |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Логвіненко, Б.І. Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток Економічний вісник Донбасу |
| description |
Літій є ключовим елементом у сучасній енергетиці та електроніці, зокрема у виробництві акумуляторних батарей для електромобілів та систем зберігання енергії. Україна володіє значними запасами літію, які можуть стати стратегічним ресурсом для економічного розвитку країни.
Однак видобуток будь-яких корисних копалин є складною системою, що впливає на екологію, вимагає великої кількості ресурсів і може спричиняти значні екологічні втрати. Незважаючи на те, що сучасні технології та методи дозволяють мінімізувати цей вплив, він все ще залишається значним, саме тому було проведено це дослідження яке націлено на екологічну оцінку літієвих родовищ України, аналіз їх промислового потенціалу та подальшого впливу на сталий розвиток.
Проведено детальний аналіз чотирьох основних родовищ, з акцентом на якість руди та вміст шкідливих домішок. Визначено, якісний та кількісний вміст шкідливих домішок порівняно з іншими великими світовими родовищами.
Для України, яка має потенціал для використання більш чистих джерел літію з меншим вмістом важких металів та радіоактивних елементів, існує можливість розробки ефективних та екологічно сталих методів видобутку. Що включає впровадження стратегій раціонального використання ресурсів, інвестиції в новітні технології та активну співпрацю з міжнародними експертами для обміну кращими практиками в галузі екологічно чистого видобутку. Завдяки цьому, Україна має всі шанси стати прикладом відповідального підходу до гірничодобувної діяльності з урахуванням потреб сучасних екологічних викликів.
Окреслено напрямки подальших досліджень серед яких: розвиток літієвої промисловості в Україні потребує інтеграції інноваційних технологій зменшення екологічного впливу, комплексної оцінки соціального впливу, впровадження систем екологічного моніторингу та адаптації міжнародного досвіду для сталого розвитку галузі. |
| format |
Article |
| author |
Логвіненко, Б.І. |
| author_facet |
Логвіненко, Б.І. |
| author_sort |
Логвіненко, Б.І. |
| title |
Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток |
| title_short |
Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток |
| title_full |
Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток |
| title_fullStr |
Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток |
| title_full_unstemmed |
Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток |
| title_sort |
екологічна оцінка літієвих запасів україни: промислові можливості та вплив на сталий розвиток |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Міжнародна та регіональна економіка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201456 |
| citation_txt |
Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розвиток / Б.І. Логвіненко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 50-59. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT logvínenkobí ekologíčnaocínkalítíêvihzapasívukraínipromislovímožlivostítavplivnastalijrozvitok |
| first_indexed |
2025-02-09T04:29:56Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:29:56Z |
| _version_ |
1823552722889080832 |
| fulltext |
Б. І. Логвіненко
50
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-50-59
УДК 504.3:338.45:669.884
Б. І. Логвіненко,
доктор філософії з економіки,
ORCID 0000-0002-7956-2916,
e-mail: bodya00728@gmail.com,
Інститут економки промисловості НАН України, м Київ
ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЛІТІЄВИХ ЗАПАСІВ УКРАЇНИ:
ПРОМИСЛОВІ МОЖЛИВОСТІ ТА ВПЛИВ НА СТАЛИЙ РОЗВИТОК
Вступ. Зростання глобального попиту на літій,
як стратегічно важливий ресурс для виробництва
акумуляторних батарей, зумовлене інтенсивним
розвитком електромобільної індустрії та систем збе-
рігання енергії, викликає підвищену увагу до еколо-
гічних та економічних аспектів його видобутку [1].
Україна, маючи значні запаси літієвих руд, зо-
крема на територіях Кіровоградської, Донецької та
Дніпропетровської областей, має потенціал для роз-
витку видобувної галузі з урахуванням сучасних
екологічних стандартів. Водночас, питання еколо-
гічної безпеки видобутку та переробки літію є од-
ним із ключових викликів для забезпечення сталого
розвитку галузі.
Літієва галузь, як і будь-яка інша видобувна га-
лузь, має суттєвий вплив на природне середовище.
Видобуток літію часто пов'язаний з використанням
великих обсягів води, що може призвести до висна-
ження водних ресурсів у посушливих регіонах. Крім
того, процес вилучення літію з руд або розсолів
може супроводжуватися викидами хімічних речо-
вин, які забруднюють ґрунт і воду, впливаючи на
місцеві екосистеми.
В середньому для виробництва однієї тонни лі-
тію потрібно близько 500 000 галонів води, що при-
зводить до дефіциту води в таких регіонах, як чилій-
ська пустеля Атакама, ключовий район видобутку
літію. Крім того, викиди шкідливих хімічних речо-
вин під час видобутку, таких як соляна кислота, мо-
жуть забруднювати водні системи і ґрунт, завдаючи
довгострокової екологічної шкоди [2].
Попит на літій-іонні батареї різко зріс у зв'язку
з автомобільною промисловістю, зокрема з такими
гігантами з виробництва електромобілів, як Tesla,
що сприяло швидкому розширенню видобутку літію
в усьому світі. Згідно дослідження, Tesla забезпе-
чила понад 50% світових поставок літію завдяки рі-
зним партнерствам для задоволення своїх потреб
у виробництві акумуляторів[3]. Оскільки світові
продажі електромобілів продовжують зростати, а в
2022 році їх буде продано понад 10 мільйонів оди-
ниць, очікується, що навантаження на літієві ре-
сурси зростатиме, що посилить як екологічні, так і
геополітичні виклики.
Екологічні проблеми, пов'язані з видобутком
літію, створюють дилему: хоча електромобілі мають
вирішальне значення для скорочення викидів вуг-
лецю, екологічний слід видобутку літію вимагає
розробки більш сталих методів видобутку та техно-
логій переробки акумуляторів.
Актуальність дослідження полягає у необхід-
ності оцінки екологічних аспектів видобутку літі-
євих запасів України, що є важливим кроком на
шляху до розвитку літієвої промисловості з міні-
мальним впливом на навколишнє середовище. Вра-
ховуючи ці глобальні виклики, екологічно відпові-
дальний підхід до видобутку літію в Україні може
стати важливою конкурентною перевагою на міжна-
родному ринку.
Метою цієї статті є проведення комплексної
екологічної оцінки літієвих родовищ України, ана-
ліз промислових можливостей та впливу на сталий
розвиток країни. У роботі акцентується увага на по-
рівнянні екологічних показників українських родо-
вищ із світовими аналогами та розробці рекоменда-
цій щодо мінімізації екологічних ризиків і максимі-
зації економічної вигоди для країни.
Огляд досліджень та наукова новизна. На
сьогодні відсутні систематичні дослідження, що
комплексно висвітлюють питання впливу літієвої
галузі на природне середовище та соціальні аспекти
її розвитку в Україні. Проте багато вчених досліджу-
вали окремі екологічні аспекти, такі як низький
вміст радіоактивних елементів та важких металів у
літієвих рудах України. Розглядаються потенційні
екологічні ризики та пропонуються заходи для їх мі-
німізації шляхом впровадження інноваційних тех-
нологій видобутку та переробки. Окремі дослі-
дження також торкаються соціальних питань, зо-
крема необхідності прозорості у видобутку літію
для запобігання соціальним конфліктам.
Серед вчених що дослідували ці питання:
В. Будниченко, С. Харламов [5], В. Карась, А. Дра-
ган. [6], І. Зварич [7], М. Радкєвіч, О. Почужевський,
А. Гапіров [8] та інші. Зокрема автори дослідили
екологічні ризики, пов'язані з видобутком літію в
Україні, та підкреслили низький вміст шкідливих
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024
Б. І. Логвіненко
51
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
домішок у рудах. Одними із основних рекомендацій
є впровадження сучасних технологій для мінімізації
впливу на довкілля, як це роблять провідні країні.
У свою чергу, автор Бойко [8] підтвердила ни-
зький вміст радіоактивних елементів та важких ме-
талів у літієвих рудах України, надавши конкретні
дані у своїх дослідженнях. Згідно з її роботою, кон-
центрація урану (U) та торію (Th) в досліджених
зразках літієвих руд становить менше 1 ppm (частин
на мільйон), що є дуже низьким показником і відпо-
відає природному фону. Концентрації важких мета-
лів, таких як свинець (Pb), кадмій (Cd) та миш'як
(As), також виявилися незначними, не перевищуючи
5 ppm.
Ці показники значно нижчі за середні значення
у світових родовищах, де концентрації урану та то-
рію можуть досягати 10–15 ppm, а важких металів –
20-50 ppm 1. Такий низький вміст шкідливих домі-
шок у літієвих рудах України сприяє екологічно без-
печному видобутку та переробці, знижуючи ризики
забруднення навколишнього середовища та полег-
шуючи технологічні процеси.
Андреа Діні [9], відомий італійський геолог з
Національного дослідницького інституту Італії, у
своїх роботах підкреслює екологічну привабливість
українських літієвих родовищ [10]. Він відзначає,
що літієві руди України мають низький вміст шкід-
ливих домішок, таких як важкі метали та радіо-
активні елементи, що сприяє екологічно безпечному
видобутку та переробці.
Діні також звертає увагу на геологічні умови
родовищ, які дозволяють застосовувати менш інва-
зивні методи видобутку, знижуючи вплив на навко-
лишнє середовище. Його дослідження базуються на
геохімічному аналізі зразків руди та порівняльному
аналізі з іншими світовими родовищами.
Нещодавні дослідження підтверджують
висновки Андреа Діні щодо екологічної переваги
українських літієвих родовищ. Усі досліджені місця
видобутку характеризуються низьким вмістом важ-
ких металів, що значно нижчий за середньосвітові
показники [11]. Це не лише спрощує процес пере-
робки, але й знижує екологічні ризики, пов'язані з
потенційним забрудненням навколишнього середо-
вища. Мінімальний вміст радіоактивних елементів
додатково зменшує екологічні загрози та спрощує
технологічні процеси. Геологічні умови українських
родовищ сприяють застосуванню методів видо-
бутку, які мають мінімальний вплив на довкілля, що
робить їх більш привабливими з точки зору сталого
розвитку.
Порівнюючи з основними світовими родови-
щами, українські літієві ресурси мають значні кон-
курентні переваги. У Чилі, наприклад, високий
вміст магнію та інших домішок ускладнює пере-
робку літію, збільшуючи витрати та екологічний
вплив [12]. В Австралії деякі родовища містять під-
вищені рівні радіоактивних елементів, що створює
додаткові екологічні та безпекові виклики. Нато-
мість українські руди з низьким вмістом домішок та
радіоактивних елементів дозволяють здійснювати
видобуток та переробку з меншими витратами та
меншим впливом на навколишнє середовище.
Екологічні аспекти видобутку літію в Україні
виглядають досить сприятливими завдяки низькому
вмісту шкідливих домішок та сприятливим геоло-
гічним умовам. Це дозволяє мінімізувати водоспо-
живання через використання замкнених систем во-
допостачання, що зберігає водні ресурси та запобі-
гає забрудненню.
Рекультивація земель після завершення видо-
бутку сприяє поверненню територій до природного
стану, зберігаючи біорізноманіття та екологічну
рівновагу. Контроль викидів здійснюється шляхом
впровадження сучасних технологій, які знижують
викиди пилу та газів, що позитивно впливає на як-
ість повітря та здоров'я населення.
Виклад основного матеріалу. Добування при-
родних копалин та металів є основою багатьох галу-
зей промисловості, проте воно має значний вплив на
навколишнє середовище. Забруднення повітря, води
та ґрунтів, деградація земель, викиди парникових
газів та вплив на біорізноманіття — це лише деякі з
екологічних проблем, пов'язаних з гірничодобув-
ною промисловістю.
Так наприклад, гірничодобувна промисловість
виробляє приблизно за 4-7% глобальних викидів
CO₂, виробництво сталі спричиняє близько 7% сві-
тових викидів CO₂ [13]. Подальше дроблення, бу-
ріння та транспортування руди супроводжуються
утворенням пилу. При видобутку вугілля пилові ви-
киди можуть досягати 0,2-0,4 тонни на кожну тонну
видобутої породи [14].
Виробництво алюмінію потребує близько
14 МВт·год електроенергії на тонну, що спричиняє
викиди до 12 тонн CO₂ [15]. Видобуток урану супро-
воджується утворенням радіоактивних відходів. У
Центральній Азії накопичено понад 800 мільйонів
тонн радіоактивних відходів [16].
Якщо порівняти кількість викидів на графіку
(рис. 1) то можна спостерігати значні варіації між
різними корисними копалинами. Найвищі показ-
ники викидів CO₂ мають золота руда та алюміній
(боксити), які досягають відповідно 20 000 кг та
12 000 кг CO₂ на тонну продукції. Це зумовлено
низьким вмістом цінних металів у руді та енергоєм-
ними процесами їх видобутку та переробки. Напри-
клад, для видобутку золота часто потрібно переро-
бити велику кількість породи з низьким вмістом ме-
талу, що потребує значних енергетичних ресурсів.
З іншого боку, вугілля та залізна руда мають
значно нижчі показники викидів CO₂ – 150 кг та
80 кг відповідно на тонну продукції. Видобуток лі-
тію з твердих порід характеризується викидами
близько 4 000 кг CO₂ на тонну, тоді як видобуток
літію з розсолів має ще нижчі викиди – приблизно
1 500 кг CO₂ на тонну [17]. Це однозначно свідчить
про те, що метод видобутку та тип корисної копа-
Б. І. Логвіненко
52
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Рис. 1. Кількість діоксиду вуглецю, що виділяється при видобутку та первинній переробці,
кг CO₂ на тонну продукції
лини суттєво впливають на рівень викидів парнико-
вих газів, і що літій, особливо видобутий з розсолів,
може бути більш екологічно прийнятним з точки
зору вуглецевого сліду порівняно з традиційними
металами.
Незважаючи на те, що видобуток багатьох кри-
тично важливих для світової економіки компонен-
тів, таких як вугілля, залізо та рідкоземельні метали,
супроводжується значним негативним впливом на
навколишнє середовище, ці екологічні проблеми
часто залишаються поза увагою або сприймаються
як неминучі витрати заради економічного розвитку.
Наприклад, видобуток вугілля спричиняє великі ви-
киди парникових газів, забруднення повітря та вод-
них ресурсів, проте його роль у забезпеченні енерге-
тичних потреб багатьох країн призводить до того,
що екологічні аспекти відходять на другий план
[18].
Водночас, видобуток літію, який за своєю при-
родою може бути менш шкідливим для довкілля по-
рівняно з традиційними гірничими операціями, при-
вертає особливу увагу екологів. Літієві родовища,
особливо ті, що характеризуються низьким вмістом
шкідливих домішок, як в Україні, дозволяють засто-
совувати екологічно безпечні методи видобутку та
переробки. Наприклад, використання сучасних тех-
нологій прямого вилучення літію з розсолів або руд
може знизити споживання води та енергії, а також
мінімізувати викиди шкідливих речовин.
Одночасно з цим у сучасному світі зростає по-
треба у стратегічних металах, таких як літій, який є
ключовим компонентом для виробництва акумуля-
торних батарей в електромобілях та системах збері-
гання енергії. Однак недостатнє вивчення екологіч-
них аспектів видобутку літію може призводити до
соціальних проблем, пов'язаних із недостатньою
кваліфікацією персоналу та відсутністю належної
комунікації з громадськістю. Це створює можли-
вості для менш зацікавлених сторін або конкурентів
маніпулювати суспільними настроями, використо-
вуючи екологічні побоювання для досягнення влас-
них цілей. Крім того, брак ґрунтовних наукових
досліджень екологічних питань може реально
призвести до деградації навколишнього середовища
в регіонах видобутку та негативно вплинути на здо-
ров'я місцевого населення.
Прикладом є сусідні країни, зокрема Сербія, де
через відсутність глибокого аналізу впливу на до-
вкілля та недостатню прозорість у плануванні літіє-
вих проектів виникли масові протести населення.
У Сербії плани з розробки літієвих родовищ
компанією Rio Tinto викликали значне занепоко-
єння серед місцевих громад та екологів. Протести
були спричинені страхом перед можливим забруд-
ненням водних ресурсів, деградацією земель та не-
гативним впливом на біорізноманіття. Ця ситуація
лише підкреслює важливість ретельного вивчення
екологічних ризиків та залучення громадськості до
прийняття рішень щодо видобутку стратегічних ре-
сурсів.
Для України цей досвід є надзвичайно актуаль-
ним [19]. Наявність значних запасів літію створює з
однієї сторони економічні можливості, проте без
належного наукового дослідження та екологічної
оцінки видобуток може призвести до негативних на-
слідків. Враховуючи проблеми, з якими зіткнулися
сусідні країни, Україна має можливість запобігти
подібним ситуаціям шляхом ґрунтовного вивчення
150 80
3000
20 000
7000
4000
1500
CO₂-викиди (кг на тонну продукції)
Вугілля Залізна руда Мідна руда Золота руда
Алюміній (боксити) Нікелева руда Літій (тверді породи) Літій (розсоли)
Б. І. Логвіненко
53
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
своїх літієвих родовищ, впровадження екологічно
чистих технологій та забезпечення прозорості у про-
цесі прийняття рішень.
Так чи інакше, світовий ринок літію демонст-
рує стійке зростання протягом останніх десятиліть.
За даними US Geological Survey (USGS), світове ви-
робництво літію у 2020 році становило приблизно
82 000 тонн, що на 21% більше, ніж у 2019 році [20].
Основними виробниками є Австралія, Чилі, Китай
та Аргентина. Прогнози вказують на те, що до
2030 року попит на літій може досягти 1,79 мільйона
тонн карбонату літію в еквіваленті (LCE) [21]. Це зу-
мовлено глобальним переходом до електромобілів,
зокрема в Європейському Союзі, де планується зна-
чне скорочення викидів CO₂ від транспорту.
Україна, володіючи значними запасами літію,
має унікальну можливість стати важливим гравцем
на світовому ринку цього стратегічного металу.
Проте, для реалізації цього потенціалу необхідно
провести комплексну екологічну оцінку родовищ та
визначити можливості екологічно безпечного видо-
бутку.
Опис проблеми та вирішення. Для комплекс-
ного розгляду екологічних аспектів видобутку та ви-
користання літію необхідно глибоке розуміння його
хімічного складу, фізико-хімічних властивостей та
поведінки в навколишньому середовищі. Літій, як
елемент з унікальними характеристиками, відіграє
ключову роль у сучасних технологіях, однак його
реактивність та взаємодія з іншими речовинами мо-
жуть спричиняти екологічні ризики. Розуміння сут-
ності літію є фундаментом для розробки екологічно
безпечних методів видобутку, переробки та утиліза-
ції, що мінімізують негативний вплив на довкілля
[22].
Літій – це легкий, сріблясто-білий лужний ме-
тал з атомним номером 3, відомий своїми унікаль-
ними фізико-хімічними властивостями. Він має ви-
соку електрохімічну активність і низьку щільність,
що робить його незамінним у виробництві акумуля-
торних батарей та інших високотехнологічних за-
стосувань. Літій активно реагує з водою та повітрям,
тому зберігається в інертних умовах.
Видобуток літію здійснюється двома основ-
ними методами: з твердих руд (пегматити) та з соля-
них розсолів. Видобуток з руд включає дроблення,
збагачення та хімічну переробку мінералів, таких як
сподумен та лепідоліт. Цей метод є енергоємним
і може мати значний вплив на ландшафт. Видобуток
з розсолів передбачає випаровування води з підзем-
них соляних розчинів з подальшим вилученням лі-
тію; він залежить від кліматичних умов і може впли-
вати на водні ресурси регіону.
Літій широко використовується в акумулятор-
них батареях для електромобілів, портативної елек-
троніки та систем зберігання енергії. Також він за-
стосовується в авіаційній та космічній галузях, скло-
керамічній промисловості та медицині.
Проте видобуток літію пов'язаний з екологіч-
ними ризиками, такими як виснаження водних ре-
сурсів, забруднення ґрунтів і вплив на біорізнома-
ніття.
Розглянемо основі з них:
1. Водні ресурси та виснаження водоносних го-
ризонтів
Видобуток літію з соляних розсолів потребує
великих обсягів води для випаровування та концен-
трації літію. Наприклад Солончак Салар де Атакама,
Чилі де для видобутку 1 тонни карбонату літію
потрібно випарувати близько 2 мільйонів літрів
(2 000 м³) води [1]. Тобто щорічно з підземних водо-
носних горизонтів викачується приблизно 63 міль-
йони кубічних метрів води [23], що призводить до
зниження рівня ґрунтових вод та висихання місце-
вих водойм.
Другою проблемою є забруднення води а саме
використання хімічних речовин, таких як сірчана
кислота, при переробці руд може призвести до за-
бруднення поверхневих та підземних вод у випадку
витоків або неправильного зберігання відходів.
Ще одним прикладом можна вважати видобу-
ток літію в Тибеті де у 2016 році стався вилив ток-
сичних відходів у річку Лічу, спричинений видо-
бутком літію, що призвело до масової загибелі риби
та негативного впливу на місцеві громади [24].
2. Ландшафтні зміни та деградація земель
Видобуток літію з твердих порід зазвичай здій-
снюється відкритим способом, що призводить до
знищення рослинного покриву та верхнього шару
ґрунту. Один великий кар'єр може охоплювати
площу понад 5 квадратних кілометрів [25], що при-
зводить до ерозії ґрунту, втрати родючості земель та
зниження біорізноманіття. Як результат утворення
відвалів породи та хвостосховищ, які можуть міс-
тити токсичні метали та інші шкідливі речовини.
Наприклад Greenbushes Lithium Mine, Австра-
лія де шахта продукує мільйони тонн відходів по-
роди щорічно [5], а пил з відвалів може розноситися
вітром, забруднюючи навколишні території.
3. Водне та повітряне забруднення
Дроблення та транспортування руди створю-
ють значні кількості пилу, який може містити шкід-
ливі метали. Викиди пилу можуть досягати 20 кг на
тонну видобутої руди [6], що призводить до погір-
шення якості повітря, ризик для здоров'я місцевого
населення (захворювання дихальних шляхів).
Ще однією проблемою є використання важкої
техніки та спалювання палива призводить до вики-
дів парникових газів. Виробництво 1 тонни карбо-
нату літію з твердих порід може спричинити викиди
до 15 тонн CO₂ еквіваленту [26].
4. Відходи та токсичні речовини
Переробка руди потребує використання кислот
та лугів, що утворюють токсичні відходи. Напри-
клад видобуток літію в Китаї, а саме у провінції
Цинхай відходи переробки літію спричинили за-
Б. І. Логвіненко
54
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
бруднення земель та водних ресурсів, що негативно
вплинуло на сільське господарство.
5. Вплив на біорізноманіття
Видобуток та інфраструктура можуть призвести
до втрати місць проживання для флори та фауни.
Наприклад Аргентина, регіон Трикутника Літію де
відбулись зміни в гідрології та засолення ґрунтів
впливають на ендемічні види рослин та тварин.
6. Соціально-економічні наслідки
Виснаження водних ресурсів призводить до
конфліктів між видобувними компаніями та місце-
вим населенням. Забруднення повітря та води нега-
тивно впливає на здоров'я людей. Наприклад Со-
лончак Салар де Атакама де місцеві громади атака-
меньо повідомляють про зниження рівня води в ко-
лодязях та висихання пасовищ [27].
Також через свою високу реактивність, літій
активно взаємодіє з водою та киснем повітря, утво-
рюючи гідроксид літію та виділяючи водень, що
може призводити до пожеж та вибухів. Тому він збе-
рігається в інертних умовах, зазвичай під шаром мі-
нерального масла або інертного газу. Розуміння цих
властивостей є критично важливим для безпечного
поводження з літієм, а також для оцінки можливих
екологічних наслідків у разі витоків або аварій під
час видобутку та переробки. Це знання дозволяє
розробляти заходи з мінімізації екологічних ризиків
та впроваджувати ефективні технології, що забезпе-
чують баланс між економічними потребами та збе-
реженням навколишнього середовища.
7. Енергоспоживання та викиди парникових га-
зів
Видобуток та переробка літію є енергоємними
процесами. Загальні викиди парникових газів при
виробництві 1 тонни літію можуть становити від
5 до 15 тонн CO₂ еквіваленту, залежно від джерела
енергії [28].
Аналіз ситуації в Україні
В Україні літій міститься переважно в твердих
породах, зокрема в пегматитових родовищах (спо-
думен, петаліт, лепідоліт), а не в соляних розсолах
чи солончаках, як у Чилі, Болівії або Аргентині.
Тож можливі наступні екологічні наслідки:
Видобуток з твердих порід може призвести до
утворення кар'єрів та відвалів, що впливає на ланд-
шафт та ґрунти.
Дроблення та переробка руди можуть супро-
воджуватися викидами пилу та газів, що впливає на
якість повітря.
Використання хімічних реагентів при пере-
робці може створювати відходи, які потребують на-
лежного управління.
Енергоємні процеси видобутку та переробки
можуть сприяти викидам парникових газів.
Видобуток може вплинути на місцеві екосис-
теми, якщо не вживати відповідних заходів з охо-
рони природи.
Однак Україна має специфічні геологічні та
кліматичні умови, які роблять деякі екологічні ри-
зики видобутку літію менш актуальними або зовсім
незначними. Зокрема, проблеми, пов'язані з видо-
бутком літію з соляних розсолів, такі як виснаження
водних ресурсів у посушливих регіонах, засолення
ґрунтів та залежність від кліматичних умов для ви-
паровування, не становлять значної загрози для Ук-
раїни.
Проте інші екологічні аспекти, характерні для
видобутку літію з твердих порід, залишаються акту-
альними і потребують уваги. Що підкреслює важли-
вість впровадження екологічно чистих технологій,
належного управління відходами та проведення по-
стійного екологічного моніторингу для забезпе-
чення сталого розвитку літієвої промисловості в Ук-
раїні.
Екологічний аналіз чотирьох відомих родовищ
України
Проведений екологічний аналіз основних літіє-
вих родовищ України свідчить про їхню високу про-
мислову перспективність з мінімальним впливом на
навколишнє середовище. Шевченківське родовище,
розташоване в Кіровоградській області, має споду-
меновий тип руди з високим вмістом оксиду літію
(Li₂O) до 1,2% (табл. 1).
Дані показують низький рівень домішок важ-
ких металів: свинець – менше 5 ppm, кадмій – менше
0,2 ppm, що значно нижче за середньосвітові показ-
ники [29]. Станкуватське родовище у Дніпропетров-
ській області характеризується амблігонітовим ти-
пом руди з вмістом Li₂O до 1% (табл. 1). Аналіз
зразків підтвердив відсутність токсичних домішок;
концентрації миш'яку та ртуті були нижче меж ви-
явлення сучасних аналітичних методів, що сприяє
екологічно безпечному видобутку та переробці.
Полохівське родовище в Донецькій області
містить петалітовий тип руди зі середнім вмістом
Li₂O від 0,8 до 1% (табл. 1). Статистичні дані вказу-
ють на мінімальний вміст радіоактивних елементів:
уран та торій – менше 1 ppm, що знижує ризик ра-
діаційного забруднення і спрощує технологічні про-
цеси [30].
Донецьке родовище має змішаний тип руди з
вмістом Li₂O від 0,7 до 0,9% та низьким рівнем
сульфідів – менше 0,05%, що зменшує ризик кис-
лотного дренажу та пов'язаного з ним забруднення
водних ресурсів (табл. 1). Загалом, емпіричні та ста-
тистичні дані підтверджують, що українські літієві
родовища характеризуються низьким вмістом шкід-
ливих домішок, що робить їх екологічно перспек-
тивними для промислового освоєння з дотриманням
високих екологічних стандартів [31-32].
Дослідження Шевченківського родовища пока-
зали, що середні концентрації важких металів у літі-
євій руді є надзвичайно низькими. Зокрема, вміст
свинцю (Pb) становить менше 5 ppm (частин на
мільйон), кадмію (Cd) – менше 0,2 ppm, миш'яку
Б. І. Логвіненко
55
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Таблиця 1
Вміст домішок у літієвій руді
українських родовищ
Родовище Li₂O,
%
Важкі метали,
ppm
Радіоактивні
елементи, ppm
Шевченківське 1.2 <50 <5
Полохівське 0.9 <60 <4
Станкуватське 1.0 <55 <6
Донецке 0.8 <65 <5
(As) – менше 3 ppm, а ртуті (Hg) – менше 0,05 ppm.
Для порівняння, у деяких родовищах Австралії та
Чилі концентрації свинцю можуть досягати 50 ppm,
а кадмію – 5 ppm. Такий низький вміст важких ме-
талів у Шевченківському родовищі знижує еколо-
гічні ризики, пов'язані з видобутком та переробкою
руди, і спрощує технологічні процеси очищення
(табл. 2) [33].
Концентрації радіоактивних елементів у літі-
євих рудах цього родовища також є мінімальними:
вміст урану (U) та торію (Th) становить менше
1 ppm. Ці показники значно нижчі за міжнародні
стандарти безпеки і суттєво менші, ніж у багатьох
інших літієвих родовищах світу, де концентрації
урану та торію можуть досягати 10–15 ppm. Низь-
кий вміст радіоактивних елементів знижує ризик ра-
діаційного забруднення під час видобутку та пере-
робки, що робить Шевченківське родовище еколо-
гічно перспективним для промислового освоєння.
Таблиця 2
Порівняння зі світовими родовищами [34]
Показник Україна (середнє) Чилі (середнє) Австралія (середнє)
Свинець (Pb), ppm <5 ~30 ~50
Кадмій (Cd), ppm <0,2 ~2 ~5
Миш'як (As), ppm <3 ~15 ~20
Уран (U), ppm <1 ~8 ~10
Торій (Th), ppm <1 ~12 ~15
Примітка: Дані для Чилі та Австралії наведені за середніми значеннями з різних джерел [35-40].
Тож низькі концентрації важких металів та ра-
діоактивних елементів мають декілька позитивних
екологічних наслідків:
Менший вміст токсичних елементів зменшує
ймовірність їх потрапляння у ґрунти та водні ре-
сурси під час видобутку та переробки.
Менша кількість домішок полегшує техноло-
гічні процеси та знижує потребу в додаткових ста-
діях очищення.
Економія на екологічних заходах та техно-
логіях очищення зменшує загальні витрати вироб-
ництва.
Аналіз показує, що літієві руди України мають
значно нижчі концентрації шкідливих домішок по-
рівняно зі світовими лідерами видобутку.
Загальні висновки. Проведене дослідження
підкреслило, що українські літієві руди вирізня-
ються низьким вмістом шкідливих домішок, таких
як важкі метали і радіоактивні елементи, що суттєво
знижує потенційні екологічні ризики, пов’язані з їх
видобутком і переробкою.
Так у літієвих рудах, видобутих у деяких регіо-
нах Австралії та Чилі, зміст радіоактивних елемен-
тів, таких як уран і торій, може досягати значень від
5 до 10 ppm, тоді як в українських рудах цей показ-
ник не перевищує 1 ppm. Також, вміст важких мета-
лів у чилійських та австралійських рудах, таких як
свинець і кадмій, може бути на рівні 30-50 ppm, в
порівнянні з менш ніж 5 ppm у українських рудах.
Це вказує на значні переваги України в контексті
екологічної безпеки видобутку, спрощуючи процеси
ліцензування та мінімізації впливу на навколишнє
середовище.
Тож аналіз родовищ показав, що літієві руди в
Україні мають конкурентні переваги на глобаль-
ному ринку завдяки вищій чистоті руди, порів-
няно зі світовими аналогами, наприклад у Чилі та
Австралії, де руди містять більшу кількість шкідли-
вих домішок.
Другий важливий висновок дослідження поля-
гає у тому, що геологічні умови українських літіє-
вих родовищ дозволяють застосовувати методи ви-
добутку з мінімальним впливом на довкілля, літієві
родовища в Чилі, які знаходяться в пустельній міс-
цевості Атакама, вимагають великих обсягів води
для процесів видобутку з розсолів. За даними дослі-
джень, використання води для видобутку літію в
цьому регіоні може досягати 2 мільйонів літрів на
тонну видобутого літію, що викликає значне висна-
ження місцевих водних ресурсів.
У порівнянні з цим, видобуток літію з українсь-
ких родовищ, зокрема з таких як Шевченківське та
Полохівське, характеризується значно нижчим спо-
живанням води та зниженим рівнем хімічного за-
бруднення. В Україні, завдяки відносно невеликому
впливу на водні ресурси та використанню сучасних
технологій переробки, екологічний вплив видо-
бутку літію значно менший.
Так, за умови забезпечення доступу до сучас-
них технологій, Україна може досягти значних еко-
логічних показників у галузі видобутку літію. Вико-
ристання передових технологій не тільки мінімізує
негативний вплив на навколишнє середовище, але
й підвищує ефективність видобувних та перероб-
них процесів, сприяючи більш сталому викорис-
танню ресурсів, важливим аспектом є використання
Б. І. Логвіненко
56
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
замкнених систем, які дозволяють мінімізувати ви-
киди у водні джерела та атмосферу.
Крім того, важливо розглядати впровадження
комплексної системи екологічного моніторингу, що
дозволить оперативно відстежувати будь-які зміни у
довкіллі і швидко реагувати на потенційні загрози.
Така система має включати регулярні перевірки
якості повітря, води та ґрунту, а також моніторинг
біорізноманіття в районах видобутку. Враховуючи
ці аспекти, Україна має усі шанси стати лідером у
галузі екологічного видобутку літію, забезпечуючи
не тільки внутрішні потреби, але й пропонуючи сві-
товому ринку високоякісну продукцію, добуту з до-
триманням високих стандартів екологічної безпеки.
В рамках цього дослідження окреслені на-
прямки подальших досліджень:
Тож серед найбільш перспективних напрямів
варто виокремити технології прямого вилучення лі-
тію з розсолів, що дозволяють мінімізувати вико-
ристання хімічних реагентів та значно скорочувати
водоспоживання. Ці технології, реалізуючи прин-
цип сталого розвитку, не тільки покращують ефек-
тивність виробничих процесів, але й сприяють зни-
женню екологічного впливу на навколишнє середо-
вище. Важливим аспектом є також впровадження
замкнених систем використання ресурсів, які забез-
печують оптимальне використання води та енергії, а
також мінімізацію викидів в атмосферу та забруд-
нення водойм.
Комплексний підхід до оцінювання соціаль-
ного впливу літієвих проектів включає глибоке до-
слідження потенційних соціальних викликів та кон-
фліктів, що можуть виникати у локальних громадах
в районах видобутку. Центральним елементом
цього процесу є розробка та імплементація ефек-
тивних стратегій залучення громадськості та забез-
печення прозорості проектних ініціатив. Не менш
важливим є вивчення міжнародних практик та адап-
тація успішного досвіду видобутку літію в інших
країнах. Особлива увага при цьому приділяється за-
стосуванню передових технологій та методик, які б
дозволили не тільки ефективно видобувати ресурси,
але й забезпечувати високий рівень екологічної без-
пеки та соціальної відповідальності.
Розробка систем екологічного моніторингу та
управління ризиками дозволить своєчасно виявляти
та мінімізувати негативний вплив на навколишнє се-
редовище, що сприятиме підвищенню екологічної
безпеки галузі. Також доцільним є вивчення міжна-
родного досвіду екологічного видобутку літію, зо-
крема з Чилі та Австралії, з метою адаптації передо-
вих практик та технологій до українських умов.
Література
1. Лукаш О. А., Гаврилова В. В. Перспективи розвитку ринку літію. Економічні проблеми сталого розвитку: матеріали
Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів, аспірантів і молодих учених, присвяченої 80-річчю від дня народ-
ження професора Олега Балацького (м. Суми, 21 – 25 квітня 2017 р.). Суми: Сумський державний університет, 2017. С. 53-55.
URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64985.
2. Петришак П. В. Сучасний стан та перспективи використання електромобілів на комерційній основі: кваліфікаційна
робота. Івано-Франківськ: Західноукраїнський національний університет 2023. 74 с.
3. Trends in electric vehicle batteries. Global EV Outlook 2024. IEA. 2023. URL: https://www.iea.org/reports/global-ev-outlook-
2024/trends-in-electric-vehicle-batteries.
4. Будниченко В., Харламов С. (2023). Нове – добре забуте старе: технологія 137-річної давності може змінити ринок
батарей. Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті. 2023. № 2(21). С. 51–56. DOI:
https://doi.org/10.36910/automash.v2i21.1208.
5. Карась В. І., Драган А. П. Роль стандартизації в виробництві, експлуатації і утилізації акумуляторних батарей для
електротранспорту. Перспективні технології та прилади. 2022. № 19. С. 60–66. DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2313-5352-
2021-19-10.
6. Зварич І. (2019). Циркулярні ланцюги створення доданої вартості у виробництві електромобілів. Вісник ХДУ Серія
Економічні науки. 2019. Вип. 33. С. 9–15. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2019-33-1.
7. Радкєвіч М. В., Почужевський О. Д., Гапіров А. Д. (2023). Негативний вплив появи електромобілів на екологію нашої
планети. Український державний університет залізничного транспорту: матеріали IV міжнар. наук.-техн. конф. (27-
28 листопада 2023 р.). Харків : УкрДУЗТ, 2023. С. 233–235.
8. Геологічна будова та корисні копалини України: Збірник тез всеукраїнської наукової конференції (Київ, 12-13 жовтня
2022 р.). / НАН України, Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка. Київ, 2022. 397 с.
9. Dini A. Environmental Potential of Lithium Deposits in Ukraine. Journal of Economic Geology. 2020. Vol. 115(4). Р. 678–
690.
10. Jaskula B. W. Lithium. In Mineral Commodity Summaries. 2020. Р. 94–95. Reston, VA: USGS.
11. Flexer V. et al. Lithium recovery from brines: A vital raw material for green energies with a potential environmental impact
in its mining and processing. Science of the Total Environment. 2018. Vol. 639. Р. 1188–1204. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2018.05.223.
12. Bradshaw D. et al. Processing of hard rock lithium bearing minerals. Minerals Engineering. 2017. Vol. 110. Р. 90–99.
13. Vikström H., Davidsson S., Höök, M. Lithium availability and future production outlooks. Applied Energy. 2013. Vol. 110.
Р. 252–266. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2013.04.005.
14. Jaskula B. W. Lithium. In Mineral Commodity Summaries. 2020. Р. 94–95. U.S. Geological Survey.
15. Northey S. et al. Water footprinting and mining: Where are the limitations and opportunities? Journal of Cleaner Production.
2013. Vol. 53. Р. 116-124.
16. Environmental Risks and Challenges of Anthropogenic Metals Flows and Cycles. United Nations Environment Programme
(UNEP). 2013. URL: https://www.resourcepanel.org/reports/environmental-risks-and-challenges-anthropogenic-metals-flows-and-
cycles.
Б. І. Логвіненко
57
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
17. Global Resources Outlook 2019. UNEP. 2019. URL: https://www.resourcepanel.org/reports/global-resources-outlook-2019.
18. Mining in the Amazon. RAISG. 2018. URL: https://atlas2020.amazoniasocioambiental.org/en
19. Chen H. et al. Heavy metal pollution in soil associated with a large-scale cyanidation gold mining region. Journal of
Geochemical Exploration. 2018. Vol. 184. Р. 208-217.
20. The Environmental Behaviour of Radium. International Atomic Energy Agency (IAEA). 2010.
21. Aluminium Sector Greenhouse Gas Pathways to 2050. International Aluminium Institute. 2018.
22. Global EV Outlook 2021. International Energy Agency (IEA). 2021.
23. Mineral Commodity Summaries 2021. U.S. Geological Survey (USGS). 2021. Reston, VA: USGS.
24. Lithium Ion Battery Supply Chain Report. Benchmark Mineral Intelligence. 2020. London: BMI.
25. Петренко І. О. та ін. Геологічна будова та перспективи літієвих родовищ України. Геологічний журнал. 2018.
Вип. 2(64). С. 45–57.
26. Коваленко О. В. Екологічна оцінка впливу видобутку літію на навколишнє середовище в Україні. Мінеральні ресурси
України. 2019. №4. С. 22–30.
27. Мельник С. П., Григоренко Т. В. Перспективи та екологічні аспекти розвитку літієвої промисловості в Україні. Еко-
логічна безпека та природокористування. 2020. Т. 18, №2. С. 15–24.
28. Бойко Н. В. Геохімічні особливості літієвих родовищ України та їх екологічна оцінка. Екологічна геохімія. 2017.
№5(12). С. 67–75.
29. Кравченко А. С. Соціально-екологічні аспекти видобутку літію в Україні. Сталий розвиток та екологія. 2021. Т. 9,
№3. С. 88–95.
30. Гончаренко Л. М., Зайцева О. О. Екологічні проблеми та перспективи видобутку літію в Україні. Гірнича наука та
техніка. 2016. № 2. С. 34–42.
31. Дмитрук О. Г. Екологічні аспекти гірничодобувної промисловості: фокус на літієві родовища. Проблеми природоко-
ристування. 2015. №1. С. 58–66.
32. Смирнов В. М. Літієві руди України: стан та перспективи. Мінеральні ресурси України. 2019. № 3. С. 22–30.
33. Tilt B. Industrial pollution and environmental health in rural China: Risk, uncertainty and individualization. The China
Quarterly. 2019. Vol. 234. Р. 299–319.
34. Kesler S. E. et al. Global lithium resources: Relative importance of pegmatite, brine and other deposits. Ore Geology Reviews.
2012. Vol. 48. Р. 55–69. DOI: https://doi.org/10.1016/j.oregeorev.2012.05.006.
35. Greenbushes Lithium Operations. Talison Lithium Ltd., 2018. URL: https://www.talisonlithium.com/.
36. Flexer V., Baspineiro C. F., Galli C. I. Lithium recovery from brines: A vital raw material for green energies with a potential
environmental impact in its mining and processing. Science of The Total Environment. 2018. Vol. 639. Р. 1188–1204. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2018.05.223.
37. Dewulf J. et al. Recycling rechargeable lithium ion batteries: Critical analysis of natural resource savings. Resources,
Conservation and Recycling. 2010. Vol. 54(4). Р. 229–234. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2009.08.004.
38. Gruber P. W. et al. Global lithium availability: A constraint for electric vehicles? Journal of Industrial Ecology. 2011.
Vol. 15(5). Р. 760–775. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1530-9290.2011.00359.x.
39. Nuñez-Betelu L. K., Gajardo G. M. Lithium mining and environmental impact. Lithium. 2011. Р. 1–5.
40. Liu W., Agusdinata D. B., Myint S. W. Spatiotemporal patterns of lithium mining and environmental degradation in the
Atacama Salt Flat, Chile. International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation. 2019. Vol. 80. Р. 145–156. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.jag.2019.04.016.
References
1. Lukash, O. A., Havrylova, V. V. (2017). Perspektyvy rozvytku rynku litiiu [Perspectives of the lithium market development].
Ekonomichni problemy staloho rozvytku [Economic problems of sustainable development]: Proceedings of the All-Ukrainian scientific
and technical conference of students, postgraduates and young scientists dedicated to the 80th anniversary of the birth of Professor
Oleg Balatsky. (рр. 53-55). Sumy, Sumy State University. Retrieved from http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/64985 [in
Ukrainian].
2. Petryshak, P. V. (2023). Suchasnyi stan ta perspektyvy vykorystannia elektromobiliv na komertsiinii osnovi: kvalifikatsiina
robota [Current state and prospects of commercial use of electric vehicles: qualification work]. Ivano-Frankivsk, West Ukrainian
National University. 74 р. [in Ukrainian].
3. Trends in electric vehicle batteries. Global EV Outlook 2024. (2023). IEA. Retrieved from https://www.iea.org/reports/global-
ev-outlook-2024/trends-in-electric-vehicle-batteries [in Ukrainian].
4. Budnychenko, V., & Kharlamov, S. (2023). Nove – dobre zabute stare: tekhnolohiia 137-richnoi davnosti mozhe zminyty
rynok batarei [The old is the new new: 137-year-old technology could change the battery market]. Suchasni tekhnolohii v
mashynobuduvanni ta transporti – Modern Technologies in Mechanical Engineering and Transport, 2(21), рр. 51–56. DOI:
https://doi.org/10.36910/automash.v2i21.1208 [in Ukrainian].
5. Karas, V. I., Dragan, A. P. (2022). Rol standartyzatsii v vyrobnytstvi, ekspluatatsii i utylizatsii akumuliatornykh batarei dlia
elektrotransportu [The role of standardization in the production, operation, and recycling of batteries for electric transport].
Perspektyvni tekhnolohii ta prylady – Prospective Technologies and Devices, 19, рр. 60–66. DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2313-
5352-2021-19-10 [in Ukrainian].
6. Zvarych, I. (2019). Tsyrkuliarni lantsiuhy stvorennia dodanoi vartosti u vyrobnytstvi elektromobiliv [Circular value chains in
electric vehicle production]. Visnyk KhDU Seriia Ekonomichni nauky – Bulletin of Kharkiv National University Series Economic
Sciences, 33, рр. 9–15. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2019-33-1 [in Ukrainian].
7. Radkіevіch, M. V., Pochuzhevskyi, O. D., Hapirov, A. D. (2023). Nehatyvnyi vplyv poiavy elektromobiliv na ekolohiiu nashoi
planety [Negative impact of the emergence of electric vehicles on the ecology of our planet]. Ukrainskyi derzhavnyi universytet
zaliznychnoho transportu [Ukrainian State University of Railway Transport]: Proceedings of the IV International Scientific and
Technical Conference. (рр. 233–235). Kharkiv, UkrDUZT [in Ukrainian].
Б. І. Логвіненко
58
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
8. Heolohichna budova ta korysni kopalyny Ukrainy [Geological structure and mineral resources of Ukraine]: Proceedings of the
All-Ukrainian Scientific Conference. (2022). Kyiv, Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation named after
M. P. Semenenko of NAS of Ukraine. 397 p. [in Ukrainian].
9. Dini, A. (2020). Environmental potential of lithium deposits in Ukraine. Journal of Economic Geology, 115 (4), рр. 678–690
[in Ukrainian].
10. Jaskula, B. W. (2020). Lithium. In Mineral Commodity Summaries. (pp. 94–95). Reston, VA, USGS.
11. Flexer, V. et al. (2018). Lithium recovery from brines: A vital raw material for green energies with a potential environmental
impact in its mining and processing. Science of the Total Environment, 639, рр. 1188–1204. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2018.05.223.
12. Bradshaw, D. et al. (2017). Processing of hard rock lithium-bearing minerals. Minerals Engineering, 110, рр. 90–99.
13. Vikström, H., Davidsson, S., Höök, M. (2013). Lithium availability and future production outlooks. Applied Energy, 110,
рр. 252–266. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2013.04.005.
14. Jaskula, B. W. (2020). Lithium. In Mineral Commodity Summaries. (pp. 94–95). U.S. Geological Survey.
15. Northey, S. et al. (2013). Water footprinting and mining: Where are the limitations and opportunities? Journal of Cleaner
Production, 53, рр. 116-124.
16. Environmental Risks and Challenges of Anthropogenic Metals Flows and Cycles. (2013). United Nations Environment
Programme (UNEP). Retrieved from https://www.resourcepanel.org/reports/environmental-risks-and-challenges-anthropogenic-
metals-flows-and-cycles.
17. Global Resources Outlook 2019. (2019). UNEP. Retrieved from https://www.resourcepanel.org/reports/global-resources-
outlook-2019.
18. Mining in the Amazon. (2018). RAISG. Retrieved from https://atlas2020.amazoniasocioambiental.org/en.
19. Chen, H. et al. (2018). Heavy metal pollution in soil associated with a large-scale cyanidation gold mining region. Journal of
Geochemical Exploration, 184, рр. 208-217.
20. The Environmental Behaviour of Radium. (2010). International Atomic Energy Agency (IAEA). Retrieved from
https://www.iaea.org.
21. Aluminium Sector Greenhouse Gas Pathways to 2050. (2018). International Aluminium Institute. Retrieved from
https://international-aluminium.org.
22. Global EV Outlook 2021. (2021). International Energy Agency (IEA). Retrieved from https://www.iea.org/reports/global-ev-
outlook-2021.
23. Mineral Commodity Summaries 2021. (2021). Reston, VA, USGS. Retrieved from
https://pubs.usgs.gov/publication/mcs2021.
24. Lithium Ion Battery Supply Chain Report. (2020). Benchmark Mineral Intelligence. Retrieved from
https://www.benchmarkminerals.com.
25. Petrenko, I. O. et al. (2018). Heolohichna budova ta perspektyvy litiievykh rodovyshch Ukrainy [Geological structure and
prospects of lithium deposits in Ukraine]. Heolohichnyi zhurnal – Geological Journal, 2(64), рр. 45–57 [in Ukrainian].
26. Kovalenko O. V. (2019). Ekolohichna otsinka vplyvu vydobutku litiiu na navkolyshnie seredovyshche v Ukraini [Environ-
mental assessment of lithium extraction's impact on the environment in Ukraine]. Mineralni resursy Ukrainy – Mineral Resources of
Ukraine, No. 4, pp. 22–30 [in Ukrainian].
27. Melnyk, S. P., Hryhorenko, T. V. (2020). Perspektyvy ta ekolohichni aspekty rozvytku litiievoi promyslovosti v Ukraini
[Prospects and environmental aspects of the development of the lithium industry in Ukraine]. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorys-
tuvannia – Environmental Safety and Natural Resources, Vol. 18, No. 2, pp. 15–24 [in Ukrainian].
28. Boіko, N. V. (2017). Heokhimichni osoblyvosti litiievykh rodovyshch Ukrainy ta yikh ekolohichna otsinka [Geochemical
features of Ukrainian lithium deposits and their environmental assessment]. Ekolohichna heokhimiia – Environmental Geochemistry,
No. 5 (12), pp. 67–75 [in Ukrainian].
29. Kravchenko, A. S. (2021). Sotsialno-ekolohichni aspekty vydobutku litiiu v Ukraini [Socio-environmental aspects of lithium
extraction in Ukraine]. Stalyi rozvytok ta ekolohiia – Sustainable Development and Ecology, Vol. 9, No. 3, pp. 88–95 [in Ukrainian].
30. Honcharenko, L. M., Zaitseva, O. O. (2016). Ekolohichni problemy ta perspektyvy vydobutku litiiu v Ukraini [Environmental
problems and prospects of lithium extraction in Ukraine]. Hirnycha nauka ta tekhnika – Mining Science and Technology, No. 2,
pp. 34–42 [in Ukrainian]/
31. Dmytruk, O. H. (2015). Ekolohichni aspekty hirnychodobuvnoi promyslovosti: fokus na litiievi rodovyshcha [Environmental
aspects of the mining industry: Focus on lithium deposits]. Problemy pryrodokorystuvannia – Problems of Nature Management,
No. 1, pp. 58–66 [in Ukrainian].
32. Smyrnov, V. M. (2019). Litiievi rudy Ukrainy: stan ta perspektyvy [Lithium ores in Ukraine: Status and prospects]. Mineralni
resursy Ukrainy – Mineral Resources of Ukraine, 3, рр. 22–30 [in Ukrainian].
33. Tilt, B. (2019). Industrial pollution and environmental health in rural China: Risk, uncertainty and individualization. The
China Quarterly, 234, рр. 299–319.
34. Kesler, S. E. et al. (2012). Global lithium resources: Relative importance of pegmatite, brine and other deposits. Ore Geology
Reviews, 48, рр. 55–69. DOI: https://doi.org/10.1016/j.oregeorev.2012.05.006.
35. Greenbushes Lithium Operations. (2018). Talison Lithium Ltd. Retrieved from https://www.talisonlithium.com/.
36. Flexer, V., Baspineiro, C. F., Galli, C. I. (2018). Lithium recovery from brines: A vital raw material for green energies with
a potential environmental impact in its mining and processing. Science of The Total Environment, 639, рр. 1188–1204. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2018.05.223.
37. Dewulf, J. et al. (2010). Recycling rechargeable lithium ion batteries: Critical analysis of natural resource savings. Resources,
Conservation and Recycling, 54(4), рр. 229–234. DOI: https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2009.08.004.
38. Gruber, P. W. et al. (2011). Global lithium availability: A constraint for electric vehicles? Journal of Industrial Ecology,
15(5), рр. 760–775. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1530-9290.2011.00359.x.
39. Nuñez-Betelu, L. K., Gajardo, G. M. (2011). Lithium mining and environmental impact. Lithium, рр. 1–5.
Б. І. Логвіненко
59
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
40. Liu, W., Agusdinata, D. B., Myint, S. W. (2019). Spatiotemporal patterns of lithium mining and environmental degradation
in the Atacama Salt Flat, Chile. International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation, 80, рр. 145–156. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.jag.2019.04.016.
Логвіненко Б. І. Екологічна оцінка літієвих запасів України: промислові можливості та вплив на сталий розви-
ток
Літій є ключовим елементом у сучасній енергетиці та електроніці, зокрема у виробництві акумуляторних батарей для
електромобілів та систем зберігання енергії. Україна володіє значними запасами літію, які можуть стати стратегічним ресур-
сом для економічного розвитку країни.
Однак видобуток будь-яких корисних копалин є складною системою, що впливає на екологію, вимагає великої кількості
ресурсів і може спричиняти значні екологічні втрати. Незважаючи на те, що сучасні технології та методи дозволяють мінімі-
зувати цей вплив, він все ще залишається значним, саме тому було проведено це дослідження яке націлено на екологічну
оцінку літієвих родовищ України, аналіз їх промислового потенціалу та подальшого впливу на сталий розвиток.
Проведено детальний аналіз чотирьох основних родовищ, з акцентом на якість руди та вміст шкідливих домішок. Ви-
значено, якісний та кількісний вміст шкідливих домішок порівняно з іншими великими світовими родовищами.
Для України, яка має потенціал для використання більш чистих джерел літію з меншим вмістом важких металів та ра-
діоактивних елементів, існує можливість розробки ефективних та екологічно сталих методів видобутку. Що включає впро-
вадження стратегій раціонального використання ресурсів, інвестиції в новітні технології та активну співпрацю з міжнарод-
ними експертами для обміну кращими практиками в галузі екологічно чистого видобутку. Завдяки цьому, Україна має всі
шанси стати прикладом відповідального підходу до гірничодобувної діяльності з урахуванням потреб сучасних екологічних
викликів.
Окреслено напрямки подальших досліджень серед яких: розвиток літієвої промисловості в Україні потребує інтеграції
інноваційних технологій зменшення екологічного впливу, комплексної оцінки соціального впливу, впровадження систем еко-
логічного моніторингу та адаптації міжнародного досвіду для сталого розвитку галузі.
Ключові слова: літій, Україна, екологічна оцінка, сталий розвиток, літієві родовища.
Lohvinenko B. Environmental Assessment of Ukraine's Lithium Reserves: Industrial Opportunities and Impact on Sus-
tainable Development
Lithium is a key element in modern energy and electronics, particularly in the production of rechargeable batteries for electric
vehicles and energy storage systems. Ukraine possesses significant lithium reserves, which could become a strategic resource for the
country's economic development.
However, the extraction of any mineral resources is a complex process that impacts the environment, requires large amounts of
resources, and can cause significant ecological losses. Despite modern technologies and methods allowing for the minimization of this
impact, it still remains significant. Therefore, this study was conducted, aimed at the environmental assessment of Ukraine's lithium
deposits, analysis of their industrial potential, and subsequent impact on sustainable development.
A detailed analysis of four major deposits was carried out, focusing on ore quality and the content of harmful impurities. The
qualitative and quantitative content of these impurities was determined and compared with other large global deposits.
For Ukraine, which has the potential to utilize cleaner sources of lithium with lower contents of heavy metals and radioactive
elements, there is an opportunity to develop effective and environmentally sustainable extraction methods. This includes implementing
strategies for the rational use of resources, investing in the latest technologies, and actively collaborating with international experts to
exchange best practices in environmentally friendly extraction. Through this, Ukraine has every chance to become an example of a
responsible approach to mining activities, taking into account the demands of modern environmental challenges.
The author outlines directions for further research, including: the development of the lithium industry in Ukraine requires the
integration of innovative technologies for reducing environmental impact, a comprehensive assessment of social impact, the introduc-
tion of environmental monitoring systems and the adaptation of international experience for the sustainable development of the
industry.
Keywords: lithium, Ukraine, environmental assessment, sustainable development, lithium deposits.
Стаття надійшла до редакції 20.08.2024
|