2025-02-21T08:19:57-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201484%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:19:57-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201484%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:19:57-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-21T08:19:57-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін
Дослідження присвячене аналізу інноваційного розвитку України в умовах трансформаційних змін, що виникли внаслідок політичних, економічних та соціальних викликів. Особливу увагу приділено наслідкам військової агресії, які спричинили руйнування інфраструктури, переривання ланцюгів постачання та дефіц...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201484 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-201484 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2014842025-01-20T18:13:51Z Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін Шевчук, О.А. Климович, О.Р. Менеджмент інновацій Дослідження присвячене аналізу інноваційного розвитку України в умовах трансформаційних змін, що виникли внаслідок політичних, економічних та соціальних викликів. Особливу увагу приділено наслідкам військової агресії, які спричинили руйнування інфраструктури, переривання ланцюгів постачання та дефіцит ресурсів, що суттєво ускладнюють інноваційну діяльність. У роботі розглядаються ключові проблеми, такі як обмежене фінансування НДР та міграція кваліфікованих кадрів, а також їхній вплив на інноваційну екосистему. На основі аналізу глобальних та регіональних індексів інноваційності досліджено позиції України та її порівняння з країнами-лідерами та країнами з перехідною економікою. Виявлено суттєве зниження рейтингу України, спричинене економічною нестабільністю та структурними проблемами. Разом із тим, відзначено стійкість окремих секторів, таких як ІТ, та розвиток інноваційних рішень, що відповідають викликам війни. У дослідженні сформовано рекомендації для покращення інноваційної системи України: розширення фінансування НДР, активізація міжнародного співробітництва та інвестиції у розвиток людського капіталу. Підкреслено необхідність стратегічних реформ для відновлення інноваційної інфраструктури країни, її інтеграції у глобальні тренди та сприяння економічному зростанню. The study explores the innovative development of Ukraine under transformational changes, with a focus on political, economic, and social challenges. The analysis identifies critical issues stemming from military aggression, including damaged infrastructure, disrupted supply chains, and resource scarcity, which hinder innovation. Key challenges, such as funding constraints and workforce displacement, are highlighted, emphasizing their impact on the innovation ecosystem. The research evaluates global and regional innovation indices, comparing Ukraine's performance with leading and transitional economies. The findings reveal a significant decline in Ukraine's global innovation ranking due to economic instability and structural challenges. However, the study notes the resilience of certain sectors, such as IT, and the emergence of innovative solutions addressing war-induced problems. Recommendations for boosting Ukraine's innovation system include enhancing financial support for R&D, fostering international collaboration, and investing in human capital development. The study underlines the necessity of strategic policy reforms to rebuild Ukraine's innovation infrastructure, ensuring its alignment with global trends and contributing to economic recovery. 2024 Article Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін / О.А. Шевчук, О.Р. Климович // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 130-139. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-130-139 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201484 330.341.1:33.05+338.2 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій |
| spellingShingle |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Шевчук, О.А. Климович, О.Р. Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін Економічний вісник Донбасу |
| description |
Дослідження присвячене аналізу інноваційного розвитку України в умовах трансформаційних змін, що виникли внаслідок політичних, економічних та соціальних викликів. Особливу увагу приділено наслідкам військової агресії, які спричинили руйнування інфраструктури, переривання ланцюгів постачання та дефіцит ресурсів, що суттєво ускладнюють інноваційну діяльність. У роботі розглядаються ключові проблеми, такі як обмежене фінансування НДР та міграція кваліфікованих кадрів, а також їхній вплив на інноваційну екосистему. На основі аналізу глобальних та регіональних індексів інноваційності досліджено позиції України та її порівняння з країнами-лідерами та країнами з перехідною економікою. Виявлено суттєве зниження рейтингу України, спричинене економічною нестабільністю та структурними проблемами. Разом із тим, відзначено стійкість окремих секторів, таких як ІТ, та розвиток інноваційних рішень, що відповідають викликам війни. У дослідженні сформовано рекомендації для покращення інноваційної системи України: розширення фінансування НДР, активізація міжнародного співробітництва та інвестиції у розвиток людського капіталу. Підкреслено необхідність стратегічних реформ для відновлення інноваційної інфраструктури країни, її інтеграції у глобальні тренди та сприяння економічному зростанню. |
| format |
Article |
| author |
Шевчук, О.А. Климович, О.Р. |
| author_facet |
Шевчук, О.А. Климович, О.Р. |
| author_sort |
Шевчук, О.А. |
| title |
Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін |
| title_short |
Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін |
| title_full |
Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін |
| title_fullStr |
Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін |
| title_full_unstemmed |
Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін |
| title_sort |
інноваційний розвиток україни в умовах трансформаційних змін |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Менеджмент інновацій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201484 |
| citation_txt |
Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін / О.А. Шевчук, О.Р. Климович // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 130-139. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT ševčukoa ínnovacíjnijrozvitokukraínivumovahtransformacíjnihzmín AT klimovičor ínnovacíjnijrozvitokukraínivumovahtransformacíjnihzmín |
| first_indexed |
2025-02-09T04:32:24Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:32:24Z |
| _version_ |
1823552878421213184 |
| fulltext |
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
130
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-130-139
УДК 330.341.1:33.05+338.2
О. А. Шевчук,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0003-4117-1474,
e-mail: shevchuk.olena@lll.kpi.ua,
О. Р. Климович,
магістрант,
ORCID 0000-0001-5422-8578,
e-mail: olhaklymovych@ukr.net,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ
В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН
Постановка проблеми. В умовах повномасш-
табної війни та значних соціально-економічних ви-
кликів, які вона поставила перед Україною, дина-
міка інноваційного розвитку зазнає значних транс-
формацій. Зруйнована інфраструктура, порушені
ланцюги постачання та економічна нестабільність
спричинили серйозні проблеми. Через численні та
інтенсивні військові дії протягом останніх двох ро-
ків, знищення критично важливої інфраструктури,
гострого дефіциту ресурсів та вимушеного пересе-
лення висококваліфікованих спеціалістів, відбулось
значне скорочення інвестицій у дослідження та роз-
робки (R&D), обмеження доступу до фінансових ре-
сурсів для інноваційних проєктів та дестабіліза-
ції операційної цілісності інноваційного розвитку.
Більше того, перерозподіл фіскальних та інституцій-
них пріоритетів на користь обороноздатності ще
більше обмежив доступ до фінансування техноло-
гічного розвитку, тим самим сповільнивши траєкто-
рію зростання, що ґрунтується на інноваціях.
Саме тому, сьогодні, гостро постала потреба в
адаптивних, стійких і трансформаційних підходах
до економічного та технологічного розвитку.
Аналіз останніх досліджень. Інноваційний
розвиток в Україні під час війни привертає увагу ба-
гатьох сучасних досліджень, оскільки цей процес є
важливим інструментом для подолання негативних
наслідків війни та забезпечення стійкості економіки.
Так, Атамас О. (2023) у своєму дослідженні акцен-
тує увагу на концептуальних підходах до забезпе-
чення сталого розвитку економіки України, під-
креслюючи важливість інвестиційної привабливості
та її вплив на глобальну конкурентоспроможність
країни в умовах глобалізаційних змін і військової аг-
ресії [1]. Дослідження Химич І. (2023) зосереджено
на аналізі особливості інноваційної діяльності в Ук-
раїні під час війни та визначенні ключових галузей
та стратегічних напрямів інноваційної діяльності,
що сприяють розвитку економіки та збереженню фі-
нансово-економічного потенціалу країни в умовах
кризи [2]. Українські науковці С. Пермінова, Н. Сит-
ник, М. Чупріна (2024) підкреслюють важливість
інновацій у відновленні України після війни, наго-
лошуючи на необхідності державної підтримки,
державно-приватного партнерства та стратегічних
інвестицій для забезпечення економічного зрос-
тання та національної обороноздатності [3]. Такої ж
думки притримуються у своїй роботі В. Левицький
та С. Радинський (2023), які розглядають інновації
як стратегічний елемент повоєнного відновлення
України, акцентуючи на необхідності міцної право-
вої бази, структурних реформ і комплексної полі-
тики для залучення інвестицій та сприяння сталому
відновленню [4]. Д. Ткач (2024) звертає увагу на спе-
цифічні можливості та виклики, що виникають в
умовах у сфері оборони, ІТ та зелених технологій, і
виступає за адаптивну політику для підтримки дов-
гострокового відновлення та зростання [5]. Водно-
час, недостатньо уваги приділяється взаємозв’язку
між інноваційною діяльністю, економічною політи-
кою та трансформаційними процесами, зокрема,
відсутність системних досліджень щодо адаптації
інноваційної політики до надзвичайних умов ста-
вить під загрозу реалізацію потенціалу України в
повоєнний період.
Метою дослідження є аналіз сучасного стану
та перспектив інноваційного розвитку в Україні в
умовах трансформаційних змін.
Особлива увага приділена дослідженню впливу
політичних, економічних та соціальних трансфор-
мацій на інноваційну діяльність України та прове-
дення комплексного порівняльного аналізу стану
інноваційної системи України відносно провідних
світових та європейських країн. За результатами до-
Менеджмент інновацій
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
131
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
слідження необхідно сформулювати ряд рекоменда-
цій, спрямованих на підвищення інноваційної ак-
тивності, стимулювання науково-технічного про-
гресу та забезпечення стійкого економічного зрос-
тання країни.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Загальновідомо, що ефективність інноваційної дія-
льності залежить від комплексного впливу різнома-
нітних факторів. З одного боку, наявність фінансо-
вих ресурсів є необхідною, хоч і недостатньою умо-
вою для здійснення успішних наукових досліджень
та розробок. Волатильність макроекономічних по-
казників, таких як інфляція та валютні коливання,
становлять значні ризики для інвесторів, потенційно
зменшуючи привабливість інноваційних секторів
економіки. З іншого боку, людський капітал, забез-
печує інтелектуальну основу інноваційного роз-
витку.
Варто зазначити, що сучасний стан та перспек-
тиви розвитку інноваційної діяльності в Україні
значною мірою детерміновані трансформаційними
процесами, що відбуваються у науковій сфері та
економіці в цілому. Перехід до цифрової економіки,
пов'язаний з широким впровадженням інформацій-
них технологій у виробничі процеси та управління
підприємствами, стимулює зростання інноваційної
активності та підвищення конкурентоспроможності
національної економіки. Цифровізація державних
послуг також є важливим фактором трансформації,
сприяючи підвищенню ефективності державного
управління та створенню сприятливого бізнес-
середовища. Перехід до нової моделі економічного
зростання, що базується на розвитку високотехноло-
гічних секторів, потребує відповідного розвитку
людського капіталу, тобто підготовки висококвалі-
фікованих кадрів, здатних працювати в умовах циф-
рової економіки.
Розглядаючи сучасний стан інноваційної діяль-
ності необхідно звернути безпосередню увагу на фі-
нансування галузі досліджень та розробок в Україні
(рис. 1).
Рис. 1. Витрати на фінансування НДР в Україні за період 2019-2023 рр.
Побудовано авторами на основі [6].
Аналіз динаміки фінансування наукових дослі-
джень та розробок (НДР) в Україні за період 2019-
2023 років, представлений на рис. 1, свідчить про
значні коливання загального обсягу фінансування,
обумовлені впливом макроекономічних чинників.
Основними причинами зниження фінансування у
2023 році є скорочення державного бюджету внаслі-
док воєнних дій, перерозподіл ресурсів на оборон-
ний сектор, зменшення іноземних інвестицій через
високі ризики та економічна нестабільність, що
ускладнює залучення коштів з приватного сектору.
Структурний аналіз фінансування НДР демонструє
зростання частки державного фінансування до
2022 року, що свідчить про посилення ролі держави
у підтримці наукової діяльності. Однак, у 2023 році
спостерігається зниження обсягів державного фі-
нансування, що у структурі загальних витрат знижу-
ється із 64,2% до 37,5%. Паралельно зі змінами у
структурі державного фінансування, відбувається
збільшення частки власних коштів до 27,8% у 2023
році, що свідчить про зростання ролі приватного
сектору у фінансуванні наукових досліджень. Част-
ка іноземних інвестицій у НДР демонструє пози-
тивну динаміку до 2022 року, однак наразі залиша-
ється відносно невеликою порівняно з іншими дже-
релами фінансування, лише 16,4% у загальному об-
сягу фінансових витрат [6].
Продовжуючи дослідження структури фінансу-
вання наукової сфери, доцільно детально проаналі-
зувати розподіл бюджетних коштів за напрямками
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
132
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
науково-дослідних робіт (НДР), що наочно пред-
ставлено на рис. 2. Такий підхід дозволить оцінити
пріоритети державної політики у сфері науки та
технологій.
Аналіз даних, представлених на рис. 2, свідчить
про зниження обсягів створеної інноваційної про-
дукції в Україні у 2023 році порівняно з попереднім
роком, з 12080 од. у 2022 році до 10803 од. у
2023 році [6]. Структурний аналіз інноваційної дія-
льності демонструє, що найбільшу частку у загаль-
ному обсязі інновацій протягом аналізованого пе-
ріоду займали фундаментальні та прикладні наукові
дослідження. Водночас, спостерігається позитивна
динаміка у напрямку диверсифікації джерел фінан-
сування інноваційної діяльності. Зокрема, значне
зростання кількості інноваційних проектів, що фі-
нансуються за рахунок грантів, державних цільових
програм та міжнародного співробітництва, свідчить
про посилення ролі цих інструментів у підтримці
інноваційного розвитку.
Рис. 2. Розподіл розроблених інноваційних одиниць за основними напрямками НДР
за рахунок загального фонду НТП в Україні за період 2022-2023 рр.
Побудовано авторами на основі [6].
Варто зазначити, що ключовими факторами,
що детермінували сучасний стан української еконо-
міки та її інноваційного потенціалу, стали масш-
табні трансформаційні зміни, спричинені економіч-
ною нестабільністю, пандемією COVID-19 та повно-
масштабним російським вторгненням. Початок ро-
сійської агресії на Донбасі у 2014 році та подальша
анексія Криму, який був одним із драйверів еконо-
мічного зростання та інновацій, суттєво дестабілізу-
вали економічну ситуацію в країні та обмежили
можливості для її подальшого розвитку. До цього
додалась пандемія COVID-19, яка стала каталізато-
ром глибоких структурних трансформацій не лише
в Україні, а у глобальному економічному просторі.
Масштабні карантинні заходи, що супроводжували
пандемію, призвели до значного скорочення еконо-
мічної активності, масових звільнень та зростання
рівня безробіття. Водночас, пандемія стимулювала
розвиток цифрових технологій та сприяла переходу
до нової парадигми роботи та навчання. Збільшення
державного та приватного фінансування сфер охо-
рони здоров’я, ІТ та цифрової інфраструктури на тлі
викликів пандемії сприяло прискоренню техноло-
гічного прогресу у цих галузях. Пандемія актуалізу-
вала необхідність трансформації бізнес-моделей, що
супроводжувалося посиленням інвестицій у роз-
робку цифрових продуктів та сервісів, таких як
штучний інтелект, машинне навчання та хмарні тех-
нології. А повномасштабне російське вторгнення
2022 року в Україну поглибило ці негативні тенден-
ції, спричинивши масштабні руйнування інфрастру-
ктури. За оцінками Київської школи економіки
(KSE), загальні збитки від пошкоджень інфраструк-
тури станом на початок 2024 року становлять понад
157 мільярдів доларів США. Проведений аналіз пря-
мих збитків внаслідок військової агресії демонст-
рує, що найбільш постраждали такі сектори, як
житлове будівництво, інфраструктура, промисло-
вість, агропромисловий комплекс та енергетика
(рис. 3). Ці сектори є критично важливими для
функціонування економіки та забезпечення життє-
діяльності населення. Об'єкти соціальної сфери та-
кож зазнали значних пошкоджень, загальний обсяг
збитків для яких оцінюється в $13,7 млрд.
Розподіл збитків, представлений на рис. 3,
свідчить про системний характер руйнувань та по-
требу у масштабних відновлювальних роботах.
Війна в Україні завдала значних збитків транспорт-
ній інфраструктурі, що призвело до паралізації ло-
гістичних процесів та негативно вплинуло на еко-
номіку країни. Дорожнє господарство зазнало най-
більших втрат: зруйновано 25,4 тис. км доріг та
344 мости, що оцінюється у $27 млрд. Залізнична ін-
фраструктура також зазнала суттєвих пошкоджень:
пошкоджено 507 км колій та 126 вокзалів, загальні
збитки становлять $4,3 млрд. Авіація та портова ін-
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
133
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
фраструктура зазнали збитків відповідно на $2,04
млрд та $0,85 млрд. Руйнування цивільної інфра-
структури, зокрема автомобільного парку та телеко-
мунікаційних мереж, додатково ускладнили гумані-
тарну ситуацію та гальмували відновлення еконо-
міки [7].
Рис. 3. Розподіл оцінених збитків інфраструктури від війни в Україні на початок 2024 р.
Побудовано авторами на основі [7].
Ці обставини, поряд з інфляційними процесами
та зростанням безробіття, сприяли відтоку інвести-
цій і кваліфікованих кадрів, що суттєво уповільнило
темпи інноваційного розвитку. Зокрема за даними
ООН близько 6,7 мільйонів українських біженців,
більшість із яких це жінки та діти, наразі є вимуше-
ними мігрантами у країнах світу [8]. Відповідно до
даних НБУ у 2023 році у зв’язку із мобілізацією на-
селення, переважно чоловіками, у близько 44% се-
ред опитаних підприємств відбулось значне скоро-
чення кваліфікованих працівників. І хоча рівень без-
робіття знизився з 21% у 2022 році до прогнозова-
них 14% у 2024 році, спостерігається незбалансо-
ваність попиту на робочу силу [8]. Також наявне
структурне безробіття, зокрема внутрішньо перемі-
щені особи не мають можливості працевлаштува-
тись у нових районах проживання, зокрема через не-
стачу робочих місць та невідповідність кваліфікації.
Говорячи про державні ініціативи, то наразі функ-
ціонує низка програм підтримки зайнятості, грантів
на відкриття бізнесу, навчальних програм для пере-
кваліфікації і заохочення роботодавців до працевла-
штування людей із інвалідністю, ветеранів та внут-
рішньо переміщених осіб [8].
Окрім загальноекономічних наслідків, війна та-
кож завдала значного удару по IT-галузі, яка тради-
ційно вважалася одним з локомотивів української
економіки. Масштабні руйнування інфраструктури,
особливо енергетичної, ускладнили роботу ІТ-ком-
паній, а відтік кваліфікованих кадрів за кордон при-
звів до втрати критичної маси фахівців. Разом з тим,
війна стимулювала розвиток нових IT-рішень, спря-
мованих на вирішення актуальних проблем, таких
як кібербезпека, логістика та гуманітарна допомога.
Аналіз сучасних інноваційних проектів вказує на
їхню орієнтацію на вирішення актуальних проблем,
пов’язаних з російською агресією, а також на опти-
мізацію бізнес-процесів (рис. 4).
Україна демонструє значний інноваційний по-
тенціал, який виявляється навіть в умовах військо-
вого стану. Розвиток цифрових платформ, таких як
"Дія" та "Дія.City", свідчить про прагнення країни до
побудови сучасного цифрового суспільства. Україн-
ські ІТ-компанії успішно вирішують глобальні про-
блеми, розробляючи інноваційні рішення в таких
сферах, як фінанси, освіта та безпека. Проєкти, такі
як Avalon, DeepStateMAP та Viewdle, демонструють
високий рівень технологічної зрілості українських
розробників. Ініціатива Spend with Ukraine сприяє
популяризації українських брендів та зміцненню по-
зитивного іміджу країни на світовій арені. Ці досяг-
нення підтверджують, що Україна є важливим грав-
цем на глобальному ринку інновацій.
Однак, для більш повного розуміння рівня
інноваційної активності та її ефективності, важливо
здійснити комплексну оцінку, яка базується на різ-
номанітних індексах і показниках, що дозволяють
порівнювати результати між країнами та регіонами.
Для такої оцінки стану інноваційної активності на-
ціональних економік використовується широкий
спектр індексів. Серед найбільш авторитетних варто
виокремити: Глобальний інноваційний індекс
(Global Innovation Index WIPO) , що охоплює широ-
кий спектр показників, від інвестицій в дослідження
та розробки до розвитку креативних індустрій; Ін-
декс інновацій Bloomberg, який фокусується на фі-
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
134
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Рис. 4. Інноваційні проєкти України в IT галузі
Розроблено авторами на основі [9].
нансових аспектах інновацій; Глобальний індекс
стартап екосистем GSEI, який досліджує стан стар-
тап-екосистем у всьому світі; Індекс Європейського
інноваційного табло, що оцінює інноваційні можли-
вості країн-членів ЄС; Міжнародний індекс конку-
рентоспроможності WEF, який враховує широкий
спектр факторів, що впливають на конкурентоспро-
можність країн; Глобальний індекс знань GKI, що
визначає рівень ефективності використання знань
рамках розвитку країни; Міжнародний індекс кон-
курентоспроможності талантів INSEAD, який оці-
нює здатність країни залучати, розвивати та утриму-
вати таланти.
Для дослідження сучасного стану інновацій-
ного розвитку України необхідно розглянути її
місце у рейтингу відповідно до отриманих індексів
у ретроспективі. Це дозволить зрозуміти динаміку
інноваційної діяльності держави і порівняти її із ди-
намікою інноваційного розвитку інших країн
(табл. 1). Щодо Індексу Європейського інновацій-
ного табло, то для врахування позиції Сполучених
штатів взято загальну оцінку відносно кількості ба-
лів у системі Європейських країн. Варто зазначити,
що даних, щодо значення Індексу інновацій від
Bloomberg неможливо отримати після 2021 року.
Для визначення динаміки інноваційного роз-
витку України, відповідно до табл. 1, було взято кра-
їни Європи, зокрема Німеччину та Литву, які є чле-
нами ЄС, Боснію і Герцеговину, що як і Україна не
є членами цього об’єднання, а також Сполучені
Штати Америки. Вибір країн для бенчмаркінгу інно-
ваційного розвитку України зумовлений різнома-
нітністю інноваційних систем, географічного розта-
шування та економічних моделей. Німеччина, як
провідний європейський інноваційний хаб, та США,
як глобальний лідер інновацій, слугують еталоном
Платформа "Дія"
• Яскравий приклад успішної цифрової трансформації державного сектору в Україні. Забезпечуючи доступ до широкого спектру
адміністративних послуг в онлайн-режимі, вона значно спростила взаємодію громадян з державними органами та підвищила
рівень довіри до влади.
Дія.City
• Ця ініціатива спрямована на залучення іноземних інвестицій, створення нових робочих місць та зміцнення позицій України на
глобальному ринку ІТ-послуг.
єТривога та мапа повітряних тривог
• Мобільні застосунки єТривога та мапа повітряних тривог відіграють ключову роль у забезпеченні інформаційної безпеки
населення. Вони дозволяють оперативно інформувати громадян про загрози та сприяють координації дій під час надзвичайних
ситуацій.
DeepStateMAP
• Інтерактивна мапа DeepStateMAP демонструє ефективність використання відкритих даних та геопросторового аналізу для
моніторингу військових дій. Цей проект став важливим інструментом для громадянського суспільства та міжнародних
спостерігачів.
Avalon
• Це стартап, який створює рішення для автоматизації бізнес-процесів. Avalon пропонує інструменти для управління
продуктивністю, командними проектами та комунікаціями в робочому просторі.
Укрзалізниця: квитки на потяг
• Мобільний застосунок Укрзалізниці став незамінним помічником для мільйонів українців, забезпечуючи доступ до актуальної
інформації про розклад руху поїздів та спрощуючи процес бронювання квитків.
Viewdle
• Це компанія, яка спеціалізується на розробці технологій для розпізнавання обличчя та мови. Viewdle створює продукти для
безпеки, маркетингу та розваг, використовуючи передові методи машинного навчання.
Застосунки онлайн-банкінгу: Monobank
• Monobank став одним із лідерів українського фінтех-ринку, запропонувавши клієнтам зручні та інноваційні фінансові сервіси.
Spend with Ukraine
• Ініціатива Spend with Ukraine сприяє популяризації українських товарів та послуг на світовому ринку, допомагаючи
українській економіці подолати наслідки війни.
Grammarly
• Це популярний текстовий коригувальник, який допомагає користувачам покращувати свої письмові навички, виправляючи
граматичні, стилістичні та орфографічні помилки. Grammarly також має функції для підтримки ментального здоров'я, як-от
перевірка на депресію та стрес.
Preply
• Це платформа для навчання мов, яка з'єднує вчителів та учнів з усього світу. Preply допомагає користувачам навчатися мови
від досвідчених вчителів через онлайн-зустрічі та відеоуроки.
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
135
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Таблиця 1
Динаміка значення індексів інноваційного розвитку України та країн світу
НАЗВА ПОКАЗНИКА НАЗВА КРАЇНИ 2019 2020 2021 2022 2023 2024
ГЛОБАЛЬНИЙ
ІННОВАЦІЙНИЙ ІНДЕКС
WIPO
Україна 47 45 49 57 55 60
США 3 3 3 2 3 3
Німеччина 9 9 10 8 8 9
Литва 38 40 39 39 34 35
Боснія і Герцеговина 76 74 75 70 77 80
ГЛОБАЛЬНИЙ ІНДЕКС
СТАРТАП ЕКОСИСТЕМ GSEI
Україна 31 29 34 50 49 46
США 1 1 1 1 1 1
Німеччина 9 5 5 6 7 7
Литва 18 15 16 17 17 16
Боснія і Герцеговина 76 73 85 95 100 96
ІНДЕКС ЄВРОПЕЙСЬКОГО
ІННОВАЦІЙНОГО ТАБЛО
Україна 39 38 38 38 38 38
США 10 13 4 13 13 13
Німеччина 11 9 9 9 10 12
Литва 24 24 24 24 24 23
Боснія і Герцеговина 38 40 40 40 39 39
ГЛОБАЛЬНИЙ ІНДЕКС
ЗНАНЬ GKI
Україна - 56 61 63 68 -
США - 2 3 1 5 -
Німеччина - 11 13 11 15 -
Литва - 35 36 34 32 -
Боснія і Герцеговина - 95 65 65 72 -
МІЖНАРОДНИЙ ІНДЕКС
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖ-
НОСТІ ТАЛАНТІВ INSEAD
Україна 63 66 61 66 64 -
США 3 2 3 4 3 -
Німеччина 14 11 14 14 14 -
Литва 35 35 32 32 31 -
Боснія і Герцеговина 86 101 91 88 83 -
Розроблено авторами на основі [11-16].
для оцінки масштабів та потенціалу інноваційної ді-
яльності. Литва, як країна перехідної економіки, що
поділяє з Україною спільні історичні та економічні
виклики, дозволяє здійснити регіональний порів-
няльний аналіз. Боснія та Герцеговина, як і Україна,
має складний історичний бекграунд, переживши
економічні виклики, і подібний у певних аспектах
рівень розвитку, що дозволяє оцінити ефективність
різних інноваційних стратегій. Таким чином, вклю-
чення цих країн до дослідження дозволяє не лише
визначити загальний стан інноваційної системи Ук-
раїни в глобальному та регіональному контекстах,
але й ідентифікувати сильні сторони та потенційні
напрямки розвитку, а також виокремити кращі прак-
тики, які можуть бути адаптовані для українських
реалій.
Аналіз динаміки позицій України за Глобаль-
ним інноваційним індексом WIPO свідчить про тен-
денцію до зниження її інноваційної спроможності в
період з 2020 по 2024 роки. Погіршення позицій з
45-го до 60-го місця вказує на загальне уповільнення
темпів інноваційного розвитку, що може бути по-
в'язане з недостатнім рівнем інвестицій у наукові до-
слідження та розробки, а також з впливом екзоген-
них шоків, таких як пандемія COVID-19 та повнома-
сштабна збройна агресія РФ. Порівняльний аналіз з
іншими країнами, зокрема з Литвою, яка демонструє
стійке зростання інноваційної активності, підкрес-
лює необхідність вжиття термінових заходів для
стимулювання інноваційних процесів в Україні.
Аналіз Глобального індексу стартап-екосистем
GSEI у період 2019 – 2024 роки для України вказує
на високу чутливість вітчизняної стартап-екосис-
теми до трансформаційних змін. Зокрема, пандемія
COVID-19 призвела до значного погіршення пози-
цій України в рейтингу, що свідчить про недостатню
стійкість інноваційної інфраструктури держави. Од-
нак, незважаючи на ці виклики, спостерігається тен-
денція до поступового відновлення, що, ймовірно,
пов'язане зі стійкістю IT-сектору, який залишається
одним з ключових драйверів економічного зрос-
тання. Порівняння з провідними світовими стартап-
екосистемами, такими як США, виявляє значний
розрив у рівні підтримки та фінансування інновацій-
них підприємств в Україні, що обмежує її потенціал
для подальшого розвитку. Для більшості інших
країн, залучених до дослідження, спостерігається
відносна стабільність позицій в рейтингу, що вказує
на більш зрілі та стійкі стартап-екосистеми. Водно-
час, аналіз динаміки позицій Боснії та Герцеговини
за Глобальним індексом GSEI протягом 2019-
2024 років демонструє високий рівень волатильно-
сті, спостерігається стійка тенденція до зниження
рейтингу країни, що свідчить про обмеженість фі-
нансових ресурсів, недостатньо розвинену підтри-
мку інноваційних ініціатив.
Відповідно до індексу Європейського іннова-
ційного табло (EIS), Україна за період з 2019 по
2024 рік демонструвала стабільну, але низьку пози-
цію в рейтингу. Незважаючи на незначне підви-
щення рейтингу в 2020 році, загалом спостеріга-
ється відсутність помітної позитивної динаміки. По-
рівняно з країнами-лідерами, такими як США та Ні-
меччина, а також Литвою, сусідом по регіону, які
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
136
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
показують нестабільну динаміку, зокрема, погір-
шення у 2020 році, все ще мають значно вищі пози-
ції у рейтингу. Водночас місце Боснії і Герцеговини
близьке до України (38–40 місця), але поступово по-
кращується. Це свідчить про її наближення до інно-
ваційних стандартів. Позиція України в EIS залиша-
ється стабільно низькою через перелік негативних
чинників, таких як вплив війни, зменшення держав-
них та приватних інвестицій, корупцію, бюрокра-
тію, відсутність довгострокової стратегії. Водночас
для підвищення свого місця у рейтингу варто вжити
комплексних заходів, зокрема розвивати іннова-
ційну інфраструктуру, вкладати кошти у розвиток
людського капіталу, збільшувати фінансування на-
укових досліджень, пришвидшуючи тим самим еко-
номічне відновлення.
Значне зниження позицій України в рейтингу
GKI з 56 місця у 2020 році до 68 місця у 2023 році
вказує на наявність системних проблем в сфері
знань. Це свідчить про низьку ефективність конвер-
сії наукових знань та інтелектуального капіталу в
реальний сектор економіки, що проявляється, зо-
крема, в недостатньому рівні інноваційної актив-
ності, слабких зв’язках між наукою і виробництвом
та обмеженим використанням результатів наукових
досліджень для вирішення економічних проблем.
Упродовж 2019-2023 років позиція України в
рейтингу країн для Міжнародного індексу конку-
рентоспроможності талантів (INSEAD GTCI) варі-
ювалася у межах 61–66 місць, що свідчить про від-
сутність стійкої тенденції до покращення та недо-
статню ефективність національної політики у сфері
управління талантами. Невизначеність щодо май-
бутнього та обмежені можливості для професійного
зростання в інноваційних секторах сприяють від-
току кваліфікованих кадрів за кордон, що негативно
впливає на довгостроковий економічний розвиток
країни. У порівнянні з Німеччиною та США, де збе-
рігається стабільно високий рівень конкурентоспро-
можності, Україні необхідно покращувати умови
для розвитку молодих новаторів.
Отже, у порівнянні України з іншими країнами,
такими як США, Німеччина, Литва, Боснія і Герце-
говина, визначено значний розрив у рівні інновацій-
ного розвитку. США та Німеччина традиційно є лі-
дерами в галузі інновацій, що підтверджується
їхніми високими позиціями за всіма індексами. Ук-
раїна і Литва демонструють усереднені результати,
хоча для певних метрик спостерігається позитивна
динаміка. Щодо Боснії і Герцеговини, то країна пе-
режила військовий конфлікт наприкінці минулого
століття, що значно сповільнило її економічний
розвиток та призвело до втрати позицій на світовому
ринку.
Зауважимо на те, що успішна реалізація іннова-
ційних проєктів вимагає не лише фінансових та
людських ресурсів, а й ефективного управління
інноваційним розвитком. Сприятливе інституційне
середовище, що забезпечує захист інтелектуальної
власності та стимулює інвестиції в науково-дослідні
роботи, є необхідною умовою для розвитку іннова-
цій у країні. Крім того, важливу роль відіграє гнучка
система управління інноваційними проєктами, що
сприяє ефективному реагуванню на зміни кон’юнк-
тури ринку та підтримує якісне впровадження інно-
вацій у діяльність підприємства.
Аналіз розвитку інноваційної інфраструктури в
Україні свідчить про нарощення діяльності держав-
них органів та університетів, спрямованої на стиму-
лювання співпраці науковців та бізнесу. Яскравим
прикладом такої співпраці є щорічний фестиваль
"Sikorsky Challenge", який, особливо в контексті
воєнного стану та масштабних трансформаційних
процесів, став потужною платформою для демонст-
рації інноваційних розробок українських науковців.
Результати фестивалю підтверджують, що
інновації є невід'ємним елементом забезпечення на-
ціональної безпеки, сприяють відновленню еконо-
міки після завершення війни та вирішенню довго-
строкових проблем екологічного та медичного ха-
рактеру. Зазначений захід став не лише виставкою
досягнень, а й ефективним інструментом для діа-
логу між представниками наукової спільноти, біз-
несу та державної влади. Спільні зусилля цих
суб'єктів є критично важливими для прискорення
процесів відновлення та модернізації національної
економіки.
Одним із інструментів підтримки інноваційної
діяльності є також державна реєстрація інновацій-
них проєктів, що здійснюється Міністерством
освіти і науки України. Результати державної реєст-
рації оприлюднюються в офіційному бюлетені
МОН, що забезпечує прозорість та доступність ін-
формації про інноваційні розробки в Україні [17].
Активізація співпраці між українськими та тра-
нснаціональними компаніями, а також ініціативи
держави щодо створення та фінансування іннова-
ційних проєктів сприяють розвитку підприємниць-
кої екосистеми в Україні. Зокрема, запуск держав-
них та міжнародних грантових програм, таких як
ініційована Президентом України Володимиром Зе-
ленським у серпні 2024 року програма для молоді до
25 років, спрямований на стимулювання створення
та розвитку малого та середнього бізнесу. Ця кате-
горія суб'єктів господарювання традиційно висту-
пає рушійною силою економічного зростання та
джерелом інновацій. Програма «єРобота», реалізо-
вана протягом двох років, вже продемонструвала
свою ефективність, забезпечивши фінансову під-
тримку понад 18 000 бізнес-ініціатив на загальну
суму понад 8,5 млрд грн [18].
Паралельно з національними ініціативами, Ук-
раїна очікує значного зростання обсягів міжнарод-
ної грантової допомоги від Європейського Союзу та
Сполучених Штатів Америки. Пріоритетними на-
прямами міжнародної підтримки є інноваційні роз-
робки, розвиток малого та середнього підприєм-
ництва, а також сфери, що безпосередньо пов’язані
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
137
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
з євроінтеграційними процесами. Так, програма EIC
Accelerator Європейського Союзу передбачає на-
дання грантів у розмірі до 2,5 млн євро для стар-
тапів, що розробляють інноваційні технології (deep
tech). Водночас, ініціатива USAID Cybersecurity for
Critical Infrastructure надає українським компаніям,
які працюють у сфері кібербезпеки, гранти до
$150 000, сприяючи таким чином підвищенню рівня
кіберзахисту критично важливих інфраструктурних
об’єктів [18].
Зазначені ініціативи створюють сприятливе се-
редовище для розвитку підприємництва в Україні,
надаючи вітчизняним підприємцям та стартапам до-
ступ до фінансових ресурсів та експертної під-
тримки. Реалізація інноваційних проєктів, що фінан-
суються за рахунок зазначених грантових програм,
має потенціал для стимулювання економічного
зростання, підвищення конкурентоспроможності
національної економіки та прискорення процесів
євроінтеграції.
Для підтримки та стимулювання інноваційної
діяльності в Україні в умовах воєнного стану пропо-
нується комплекс заходів, спрямованих на ство-
рення сприятливого середовища для розвитку тех-
нологічного підприємництва.
Перш за все, це фінансова підтримка інновацій-
них підприємств. Стартапи та малі бізнеси часто
стикаються з нестачею ресурсів на етапі розробки та
впровадження своїх ідей. Грантове фінансування,
венчурні інвестиції та пільгові кредитні програми
здатні стати тим фундаментом, на якому зростати-
муть успішні технологічні проєкти. Створення та-
ких механізмів фінансової інженерії забезпечить
стабільність і прогнозованість для новаторів.
Ще одним важливим напрямом є міжнародне
співробітництво. Україна має великий потенціал
у залученні іноземних інвестицій, технологічних
трансферів і спільних досліджень. Активна взаємо-
дія з міжнародними організаціями, науковими уста-
новами та корпораціями не лише сприятиме обміну
досвідом, але й відкриватиме нові можливості для
просування українських розробок на глобальному
ринку.
Для реалізації інноваційних ідей необхідна су-
часна інфраструктура. Високошвидкісний інтернет,
технопарки та інноваційні хаби створюють умови
для розробки й комерціалізації нових продуктів.
Водночас така інфраструктура повинна бути до-
ступною навіть у найвіддаленіших куточках країни.
Не менш важливою є підготовка кваліфікова-
них кадрів. Реалізація освітніх програм, які відпові-
дають сучасним потребам ринку праці, забезпечить
наявність висококласних фахівців у галузях науки,
технологій та інновацій. Це також сприятиме підви-
щенню конкурентоспроможності українських роз-
робок.
Крім того, потрібно забезпечити стабільне фі-
нансування наукових досліджень, особливо в галу-
зях, що мають стратегічне значення для країни, та-
ких як сільське господарство, виробнича та транс-
портна інфраструктура, будівництво, медична та
освітня сфери.
Захист інтелектуальної власності також ві-
діграє важливу роль. Вдосконалення законодавства
в цій сфері стимулює інвесторів підтримувати на-
уково-технічний прогрес, оскільки їхні вкладення
будуть надійно захищені.
Окремої уваги заслуговує сприяння експорту
інновацій. Участь у міжнародних виставках, конфе-
ренціях і підтримка підприємств на зовнішніх рин-
ках забезпечать українським інноваціям гідне місце
у глобальній конкуренції.
Реалізація зазначених заходів дозволить ство-
рити сприятливі умови для розвитку інноваційної
екосистеми в Україні, забезпечити технологічну не-
залежність країни та сприяти її інтеграції в гло-
бальні інноваційні мережі.
Висновки. Результати проведеного дослі-
дження свідчать про суттєвий вплив політичних,
економічних та соціальних змін на інноваційний
розвиток України. Внаслідок російської воєнної аг-
ресії в Україні спостерігається руйнування кри-
тично важливої інфраструктури, порушення ланцю-
гів постачання, вимушена міграції робочої сили та
значне скорочення фінансування досліджень і роз-
робок (R&D), що у сукупності обмежують іннова-
ційний потенціал України та призводять до зни-
ження темпів економічного зростання.
Водночас, дослідження демонструє високу
адаптивність окремих секторів економіки, що адап-
тувались до умов воєнного часу шляхом розробки
інноваційних рішень, спрямованих на вирішення на-
гальних проблем, зокрема кібербезпеки, логістики
та забезпечення військової і гуманітарної допомоги.
Проте, війна ще більше виявила вразливість україн-
ської економіки до структурних проблем, зокрема
недостатність фінансових ресурсів, відсутність ін-
теграції між науковими дослідженнями та вироб-
ництвом, а також відтік висококваліфікованих спе-
ціалістів через вимушену міграцію та внутрішнє
переміщення населення.
З метою вирішення цих проблем та зміцнення
інноваційного потенціалу України в умовах транс-
формаційних змін запропоновано наступне:
– забезпечення цільової фінансової підтримки
інновацій шляхом збільшення державних інвести-
цій, міжнародних грантів та державно-приватного
партнерства, надаючи пріоритет секторам, що ма-
ють важливе значення для забезпечення обороно-
здатності у воєнний час та повоєнного відновлення;
– інвестиції в людський капітал шляхом реалі-
зації програм стимулювання зайнятості та перепід-
готовки внутрішньо-переміщених фахівців;
– посилення міжнародної співпраці для залу-
чення іноземних інвестицій, сприяння трансферу
технологій та просування спільних дослідницьких
ініціатив, зокрема в оборонній сфері, ІТ та «зеле-
них» технологіях;
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
138
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
– відновлення та модернізація інноваційної ін-
фраструктури шляхом розвитку доступних техно-
парків, цифрових платформ та дослідницьких хабів,
здатних працювати в кризових умовах;
– адаптація нормативно-правової бази для по-
кращення захисту інтелектуальної власності, змен-
шення бюрократичних бар'єрів та стимулювання
інновацій у стратегічних галузях.
Результати дослідження підкреслюють, що еко-
номічне відновлення та подальше забезпечення ста-
лого розвитку України залежать від залучення інно-
вацій у національну економіку.
Література
1. Атамас О. Інвестиційна привабливість економіки України: концептуальні підходи та парадигми забезпечення сталого
розвитку. Наукова думка: Економіка та управління. 2023. Вип. 4(84). DOI: https://doi.org/10.32782/2521-666x/2023-84-2.
2. Химич І. Особливості інноваційної діяльності в Україні в умовах війни. Галицький економічний вісник. 2023. Т. 84. №
5. С. 142-150. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.05.142.
3. Пермінова, С., Ситник, Н., Чупріна, М. Інноваційна діяльність в Україні в період воєнної агресії: тенденції та перспек-
тиви. Економіка та суспільство. 2024. № 59. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-62.
4. Левицький В., Радинський С. Удосконалення інноваційно-інвестиційної діяльності в період післявоєнної відбудови
України: організаційний та нормативно-правовий аспект. Галицький економічний вісник. 2023. Т. 84. № 5. С. 151-161. DOI:
https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.05.151.
5. Ткач Д. Інноваційний потенціал України в умовах війни: тенденції та можливості. Вчені записки Університету
«КРОК». 2024. Вип. 3(75). С. 31–35. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-31-35.
6. Писаренко Т. В., Куранда Т. К. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність в Україні у 2023 році: науково-
аналітична доповідь. Київ, 2024. 108 с. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/nauka/informatsiyno-
analitychni/2024/05.08.2024/Naukovo-analitychna.dopovid-Naukova.naukovo-tekhnichna.ta.innovatsiyna.diyalnist.v.Ukrayini.u.
2023.rotsi-05.08.2024.pdf.
7. Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії Росії проти України станом на поча-
ток 2024 року. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/04/01.01.24_Damages_Report.pdf.
8. Ринок праці під час війни: чи є у українців шанси знайти собі нову роботу. Державний центр зайнятості. URL:
https://old.dcz.gov.ua/publikaciya/rynok-praci-pid-chas-viyny-chy-ye-u-ukrayinciv-shansy-znayty-sobi-novu-robotu.
9. Top 9 Digital Innovations in Ukraine. Infinite Lambda. URL: https://infinitelambda.com/top-digital-innovations-ukraine/.
10. Ovcharenko O. V. Analysis of existing approaches to assessing the economic security of the region. Science, technologies,
innovation. 2021. No. 3(19). P. 20–29. DOI: https://doi.org/10.35668/2520-6524-2021-4-03.
11. GII Innovation Ecosystems & Data Explorer 2024. WIPO. URL: https://www.wipo.int/gii-ranking/en/.
12. Bloomberg. URL: https://www.bloomberg.com/europe.
13. All Reports- Record of our Previous Work. Startup Genome. URL: https://startupgenome.com/all-reports.
14. European innovation scoreboard. Research and innovation. URL: https://research-and-innovation.ec.europa.eu/statistics/
performance-indicators/european-innovation-scoreboard_en.
15. Ranking. Knowledge For All. URL: https://www.knowledge4all.com/ranking .
16. Global Talent Competitiveness Index. INSEAD. URL: https://www.insead.edu/global-talent-competitiveness-index.
17. Інноваційні проєкти. Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/nauka/innovatsiyna-diyalnist-ta-
transfer-tekhnologiy/innovatsiyni-proekti.
18. Грицик Т. До 750 000 євро. 20 актуальних грантових програм для українського бізнесу. Forbes.ua. URL:
https://forbes.ua/business/do-750-000-evro-20-aktualnikh-grantovikh-program-dlya-ukrainskogo-biznesu-01092024-23286.
References:
1. Atamas, O. (2023). Investytsiina pryvablyvist ekonomiky Ukrainy: kontseptualni pidkhody ta paradyhmy zabezpechennia
staloho rozvytku [Investment attractiveness of the Ukrainian economy: conceptual approaches and paradigms for ensuring sustainable
development]. Naukova dumka: Ekonomika ta upravlinnia – Scientific opinion: Economics and management, 4(84). DOI:
https://doi.org/10.32782/2521-666x/2023-84-2 [in Ukrainian].
2. Khymich, I. (2023). Osoblyvosti innovatsiinoi diialnosti v Ukraini v umovakh viiny [Peculiarities of innovative activity in
Ukraine during wartime]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk – Galician Economic Bulletin. Vol. 84. No. 5, рр. 142-150. DOI:
https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.05.142 [in Ukrainian].
3. Perminova, S., Sytnyk, N., Chuprina, M. (2024). Innovatsiina diialnist v Ukraini v period voiennoi ahresii: tendentsii ta
perspektyvy [Innovative activity in Ukraine during the period of military aggression: trends and prospects]. Ekonomika ta suspilstvo –
Economy and society, 59. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-62 [in Ukrainian].
4. Levytskyi, V., Radynskyi, S. (2023). Udoskonalennia innovatsiino-investytsiinoi diialnosti v period pisliavoiennoi vidbudovy
Ukrainy: orhanizatsiinyi ta normatyvno-pravovyi aspekt [Improving innovation and investment activities during the post-war
reconstruction of Ukraine: organizational and regulatory aspects]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk – Galician Economic Bulletin,
Vol. 84, No. 5, рр. 151-161. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.05.151 [in Ukrainian].
5. Tkach, D. (2024). Innovatsiinyi potentsial Ukrainy v umovakh viiny: tendentsii ta mozhlyvosti [Innovation potential of
Ukraine in wartime: trends and opportunities. Vcheni zapysky Universytetu «KROK» – Scientific notes of the University "KROK",
Issue 3(75), рр. 31-35. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-75-31-35 [in Ukrainian].
6. Pisarenko, T. V., Kuranda, T. K. et al. (2024). Naukova, naukovo-tekhnichna ta innovatsiina diialnist v Ukraini u 2023 rotsi
[Scientific, scientific-technical and innovative activity in Ukraine in 2023]. Kyiv. 108 p. Retrieved from https://mon.gov.ua/static-
objects/mon/sites/1/nauka/informatsiyno-analitychni/2024/05.08.2024/Naukovo-analitychna.dopovid-Naukova.naukovo-
tekhnichna.ta.innovatsiyna.diyalnist.v.Ukrayini.u.2023.rotsi-05.08.2024.pdf [in Ukrainian].
7. Zvit pro priami zbytky infrastruktury vid ruinuvan vnaslidok viiskovoi ahresii Rosii proty Ukrainy stanom na pochatok 2024
roku [Report on direct damage to infrastructure from destruction as a result of Russia's military aggression against Ukraine as of the
beginning of 2024]. Retrieved from https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/04/01.01.24_Damages_Report.pdf [in Ukrainian].
О. А. Шевчук, О. Р. Климович
139
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
8. Rynok pratsi pid chas viiny: chy ye u ukraintsiv shansy znaity sobi novu robotu [The labor market during the war: do
Ukrainians have a chance to find a new job]. State Employment Center. Retrieved from https://old.dcz.gov.ua/publikaciya/rynok-praci-
pid-chas-viyny-chy-ye-u-ukrayinciv-shansy-znayty-sobi-novu-robotu [in Ukrainian].
9. Top 9 Digital Innovations in Ukraine. Infinite Lambda. Retrieved from https://infinitelambda.com/top-digital-innovations-
ukraine/.
10. Ovcharenko, O. V. (2021). Analysis of existing approaches to assessing the economic security of the region. Science,
technologies, innovation, No. 3(19), рр. 20–29. DOI: https://doi.org/10.35668/2520-6524-2021-4-03.
11. GII Innovation Ecosystems & Data Explorer 2024. WIPO. Retrieved from https://www.wipo.int/gii-ranking/en/.
12. Bloomberg. Retrieved from https://www.bloomberg.com/europe.
13. All Reports - Record of our Previous Work. Startup Genome. Retrieved from https://startupgenome.com/all-reports.
14. European innovation scoreboard. Research and innovation. Retrieved from https://research-and-
innovation.ec.europa.eu/statistics/performance-indicators/european-innovation-scoreboard_en.
15. Ranking. Knowledge For All. Retrieved from https://www.knowledge4all.com/ranking.
16. Global Talent Competitiveness Index. INSEAD. Retrieved from https://www.insead.edu/global-talent-competitiveness-index.
17. Innovative projects. Ministry of Education and Science of Ukraine. Retrieved from https://mon.gov.ua/nauka/innovatsiyna-
diyalnist-ta-transfer-tekhnologiy/innovatsiyni-proekti.
18. Hrytsyk, T. Do 750 000 yevro. 20 aktualnykh hrantovykh prohram dlia ukrainskoho biznesu [Up to 750,000 euros. 20 current
grant programs for Ukrainian business]. Forbes.ua. Retrieved from https://forbes.ua/business/do-750-000-evro-20-aktualnikh-
grantovikh-program-dlya-ukrainskogo-biznesu-01092024-23286 [in Ukrainian].
Шевчук О. А., Климович О. Р. Інноваційний розвиток України в умовах трансформаційних змін
Дослідження присвячене аналізу інноваційного розвитку України в умовах трансформаційних змін, що виникли внаслі-
док політичних, економічних та соціальних викликів. Особливу увагу приділено наслідкам військової агресії, які спричинили
руйнування інфраструктури, переривання ланцюгів постачання та дефіцит ресурсів, що суттєво ускладнюють інноваційну
діяльність. У роботі розглядаються ключові проблеми, такі як обмежене фінансування НДР та міграція кваліфікованих кадрів,
а також їхній вплив на інноваційну екосистему. На основі аналізу глобальних та регіональних індексів інноваційності дослі-
джено позиції України та її порівняння з країнами-лідерами та країнами з перехідною економікою. Виявлено суттєве зни-
ження рейтингу України, спричинене економічною нестабільністю та структурними проблемами. Разом із тим, відзначено
стійкість окремих секторів, таких як ІТ, та розвиток інноваційних рішень, що відповідають викликам війни. У дослідженні
сформовано рекомендації для покращення інноваційної системи України: розширення фінансування НДР, активізація міжна-
родного співробітництва та інвестиції у розвиток людського капіталу. Підкреслено необхідність стратегічних реформ для
відновлення інноваційної інфраструктури країни, її інтеграції у глобальні тренди та сприяння економічному зростанню.
Ключові слова: інновації, інноваційний розвиток, Україна, трансформаційні зміни, макроекономіка, мікроекономіка,
державна політика.
Shevchuk O., Klymovych O. Іnnovative Development of Ukraine in Conditions of Transformational Changes
The study explores the innovative development of Ukraine under transformational changes, with a focus on political, economic,
and social challenges. The analysis identifies critical issues stemming from military aggression, including damaged infrastructure,
disrupted supply chains, and resource scarcity, which hinder innovation. Key challenges, such as funding constraints and workforce
displacement, are highlighted, emphasizing their impact on the innovation ecosystem. The research evaluates global and regional in-
novation indices, comparing Ukraine's performance with leading and transitional economies. The findings reveal a significant decline
in Ukraine's global innovation ranking due to economic instability and structural challenges. However, the study notes the resilience
of certain sectors, such as IT, and the emergence of innovative solutions addressing war-induced problems. Recommendations for
boosting Ukraine's innovation system include enhancing financial support for R&D, fostering international collaboration, and investing
in human capital development. The study underlines the necessity of strategic policy reforms to rebuild Ukraine's innovation infra-
structure, ensuring its alignment with global trends and contributing to economic recovery.
Keywords: innovation, innovation development, Ukraine, transformational change, macroeconomics, microeconomics, public
policy.
Стаття надійшла до редакції 26.08.2024
|