2025-02-22T01:07:03-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201488%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T01:07:03-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201488%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T01:07:03-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-22T01:07:03-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад

У статті наведені результати обґрунтування чинників стратегічного розвитку парково-рекреаційних комплексів у системі управління активами територіальних громад, зокрема, висвітлені стратегічні положення управління природними активами в межах досліджуваних комплексів із використанням кращих світових п...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Author:	Петрушенко, М.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Series:	Економічний вісник Донбасу
Subjects:	Менеджмент
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201488
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-201488
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2014882025-01-20T18:15:35Z Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад Петрушенко, М.М. Менеджмент У статті наведені результати обґрунтування чинників стратегічного розвитку парково-рекреаційних комплексів у системі управління активами територіальних громад, зокрема, висвітлені стратегічні положення управління природними активами в межах досліджуваних комплексів із використанням кращих світових практик, а також розкриті особливості інтегрування стратегічного розвитку цих комплексів у системі управління природними активами на рівні територіальних громад. Вдосконалені стратегічні положення ґрунтуються на концептуальних засадах резильєнтного еколого-економічного розвитку та використанні кращих світових практик, передусім канадійської ініціативи MNAI. Інструментарій стратегічного розвитку спрямований на таке: розширення звітності та підвищення її прозорості, розробку деталізованих реєстрів управління природними активами, інтегрування цих активів у систему місцевого оподаткування, вдосконалення управління витратами та рентабельністю інвестицій у межах життєвого циклу природних активів, розширення інтегрованого підходу в релевантній проєктній діяльності. Викладені положення покрокового інтегрування стратегічного розвитку парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами на рівні територіальних громад. Рекомендації орієнтовані на встановлення структури та прийняття рішень щодо управління природними активами, забезпечення їх інтегрування в управління інфраструктурними активами, розробку деталізованих планів управління природними активами в межах парково-рекреаційних комплексів. Рекомендації мають на меті підтримати передусім органи місцевого самоврядування в питаннях інтегрування процесів управління природними активами парково-рекреаційних комплексів та інших об’єктів природокористування в загальну політику відновлення та розвитку еколого-економічної діяльності територіальних громад. The article presents the results of substantiating the factors of strategic development of park and recreation complexes in the asset management system of territorial communities, in particular, highlights the strategic provisions of natural asset management within the studied complexes using the best world practices, as well as reveals the features of the strategic development integration of these complexes in the system of natural asset management at the level of territorial communities. The improved strategic provisions are based on the conceptual foundations of resilient ecological and economic development and best practices, primarily the Canadian MNAI. The strategic development toolkit is aimed at the following: expanding reporting and increasing its transparency, developing detailed natural asset management registers, integrating these assets into the local taxation system, improving cost management and investment profitability within the natural asset life cycle, expanding the integrated approach in relevant project activities. The provisions of the step-by-step integration of the strategic development of park and recreation complexes in the natural asset management system at the level of territorial communities are outlined. The recommendations are aimed at establishing a management structure and making decisions regarding the natural asset management, ensuring their integration into the infrastructure asset management, and developing detailed plans for the natural asset management within park and recreation complexes. The recommendations are intended to support local government bodies in matters of integrating the processes of natural asset management of park and recreation and other nature complexes into the general policy of regeneration and development of ecological and economic activity of territorial communities. 2024 Article Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад / М.М. Петрушенко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 102-110. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-102-110 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201488 332.122:379.84(477) uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент Менеджмент
spellingShingle	Менеджмент Менеджмент Петрушенко, М.М. Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад Економічний вісник Донбасу
description	У статті наведені результати обґрунтування чинників стратегічного розвитку парково-рекреаційних комплексів у системі управління активами територіальних громад, зокрема, висвітлені стратегічні положення управління природними активами в межах досліджуваних комплексів із використанням кращих світових практик, а також розкриті особливості інтегрування стратегічного розвитку цих комплексів у системі управління природними активами на рівні територіальних громад. Вдосконалені стратегічні положення ґрунтуються на концептуальних засадах резильєнтного еколого-економічного розвитку та використанні кращих світових практик, передусім канадійської ініціативи MNAI. Інструментарій стратегічного розвитку спрямований на таке: розширення звітності та підвищення її прозорості, розробку деталізованих реєстрів управління природними активами, інтегрування цих активів у систему місцевого оподаткування, вдосконалення управління витратами та рентабельністю інвестицій у межах життєвого циклу природних активів, розширення інтегрованого підходу в релевантній проєктній діяльності. Викладені положення покрокового інтегрування стратегічного розвитку парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами на рівні територіальних громад. Рекомендації орієнтовані на встановлення структури та прийняття рішень щодо управління природними активами, забезпечення їх інтегрування в управління інфраструктурними активами, розробку деталізованих планів управління природними активами в межах парково-рекреаційних комплексів. Рекомендації мають на меті підтримати передусім органи місцевого самоврядування в питаннях інтегрування процесів управління природними активами парково-рекреаційних комплексів та інших об’єктів природокористування в загальну політику відновлення та розвитку еколого-економічної діяльності територіальних громад.
format	Article
author	Петрушенко, М.М.
author_facet	Петрушенко, М.М.
author_sort	Петрушенко, М.М.
title	Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад
title_short	Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад
title_full	Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад
title_fullStr	Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад
title_full_unstemmed	Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад
title_sort	стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Менеджмент
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201488
citation_txt	Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад / М.М. Петрушенко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 102-110. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT petrušenkomm strategíčnijrozvitokparkovorekreacíjnihkompleksívusistemíupravlínnâprirodnimiaktivamiteritoríalʹnihgromad
first_indexed	2025-02-09T04:30:21Z
last_indexed	2025-02-09T04:30:21Z
_version_	1823552750070267904
fulltext	М. М. Петрушенко 102 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-102-110 УДК 332.122:379.84(477) М. М. Петрушенко, доктор економічних наук, професор, ORCID 0000-0003-0098-7872, e-mail: petrushenkom@gmail.com, ДУ «ІРЕЕД НАН України», м. Одеса СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК ПАРКОВО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДНИМИ АКТИВАМИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД Вступ. В Україні, з її традиціями рекреаційного природокористування [1; 2] та досить розгалуженою мережею природних територій із рекреаційними функціями, в умовах завершальної стадії реформи децентралізації територіальних громад, які поряд із державними органами управління можуть бути роз- порядниками певних природних активів [3], – акту- алізується питання щодо функціонування парково- рекреаційних комплексів у воєнний період [4] і ре- левантного стратегічного розвитку в контексті післявоєнного відновлення країни. Оскільки терито- ріально такі комплекси можуть розташовуватися в межах різних територіальних громад, питання їх- нього формування та розвитку охоплюють також ре- гіональну та міжрегіональну державну політику, спрямовану, зокрема, на посилення стійкості соціа- льно-економічних і екологічних процесів в країні. В підірваній війною транзитивній економіці України внутрішній ринок послуг, що ґрунтується на використанні природних активів, зокрема в сфері рекреації, який поступається за конкурентоспро- можністю європейському ринку, потребує значної підтримки з боку держави та місцевих органів само- врядування. По завершенні адміністративно-терито- ріальної реформи в Україні 2015–2020 років значно зросла роль муніципальної влади в країні, що під час війни (в регіонах, віддалених від лінії фронту) та в післявоєнному майбутньому має позитивно позна- читися на вирішенні соціо-еколого-економічних пи- тань розвитку міст і врешті системної реалізації в них процесів досягнення Цілей сталого розвитку 2030 та Європейського зеленого курсу до 2050 року. На Світовому Економічному Форумі в 2023 ро- ці розглядалося питання інтегрування природного капіталу в еколого-економічну політику та управ- лінські рішення [5], актуальність якого пояснюва- лася необхідністю посилення захисту та віднов- лення природи, оскільки попит на товари та послуги екосистем значно перевищує її здатність до віднов- лення. Всупереч тому, що це питання в іншому, але схожому звучанні було актуалізоване ще кілька де- сятиліть тому, зокрема в «Межах зростання» [6], на- разі природний капітал відсутній у більшості еконо- мічних моделювань і стратегій. Роль природи / при- родного капіталу – у збереженні здоров’я, безпеки та процвітання суспільства – сприймається як на- лежне, людство схильне вважати, що природа та екосистеми є безкоштовним благом. Зазначається [5], що для зміни ситуації, по- перше, потрібно краще зрозуміти статус природного капіталу та краще вимірювати й оцінювати природні активи та екосистемні послуги. Потрібно змінити підхід до оцінки, ціноутворення та ризику, щоб пе- реконатися, що екосистеми та біорізноманіття ма- ють справжню цінність. Це є необхідною умовою для прийняття обґрунтованих рішень, які збільшать глобальні запаси природного капіталу та пропози- цію екосистемних товарів і послуг, зокрема що на- даються парково-рекреаційними комплексами. По- друге, потрібно зменшити попит і збільшити пропо- зицію, а також інвестувати в природні активи, мобі- лізувати фінансування природного капіталу на між- народному та внутрішньому рівнях, починаючи з органів місцевого самоврядування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. До- сліджувані в попередніх публікаціях питання рекре- аційного потенціалу [7], управління національними природними парками [8] в межах стійкого розвитку територій [9] є прикладним відображенням тенден- ції щодо прямування України до збалансованої реа- лізації принципів інклюзивності та сталості, вклю- чаючи стійкий перехід екологічно та соціально зба- лансованої економіки [10] до резильєнтного роз- витку. Останні публікації в сфері економіки рекреа- ційного природокористування, продовжуючи ви- світлювати поступальний розвиток прикладного за- стосування трансдисциплінарного підходу [11], сфокусовані на взаємозв’язку рекреаційно-турис- тичних видів економічної діяльності [12] як на за- гальнодержавному [13; 14] і регіональному [15] рів- нях, так і на рівні муніципальних парків [16]. Еко- лого-економічний фокус багатьох публікацій зосе- Менеджмент © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024 М. М. Петрушенко 103 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 реджений на одних із найбільш затребуваних при- родних активів із погляду реалізації рекреаційної функції – національних природних парках [17–21]. Поряд із цим управління природними акти- вами – як практична результативна діяльність – не- можлива без їхнього інтегрування в існуючі системи управління фізичними та фінансовими активами, передусім на муніципальному рівні [22]. Це під- тверджує, по-перше, доцільність вивчення та роз- витку природно-рекреаційних процесів у межах паркових комплексів, оскільки останні поряд із при- родними активами охоплюють заклади та інфра- структуру, що в сукупності забезпечують інтегрова- ність усіх активів, а саме задля забезпечення відпо- чинку, реабілітації та оздоровлення населення. І, по- друге, доцільним є вивчення релевантних питань саме на рівні територіальних громад, а також їхньої взаємодії з державними органами в сфері спільної відповідальності за збереження та раціональне вико- ристання природних активів. З огляду на вищезазначене, мета дослідження полягає в обґрунтуванні чинників стратегічного розвитку парково-рекреаційних комплексів у сис- темі управління активами територіальних громад. Відповідно, завдання дослідження полягають у та- кому: – обґрунтувати стратегічні положення управ- ління природними активами в межах парково-рекре- аційних комплексів із використанням кращих світо- вих практик; – розкрити особливості інтегрування стратегіч- ного розвитку парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами на рівні територіальних громад. Виклад основного матеріалу. Парково-рекре- аційні комплекси включають природну та створену інфраструктуру регіональних / міських парків або охоплюють більш широку територію зелених на- саджень, якщо в її межах надаються чи потенційно можуть надаватися рекреаційні послуги. З огляду на пріоритет соціальної функції парково-рекреаційних комплексів і водночас необхідність економізації пов’язаної з ними діяльності з метою забезпечення їх стабільного фінансування, – дослідження фокусу- ється на управлінні природними, зокрема рекреацій- ними активами територіальних громад. Використання природних активів підкріплює здатність органів місцевого самоврядування відпо- відально надавати населенню, підприємствам та ін- шим бенефіціарам екологічно, соціально та еконо- мічно ефективні послуги. В межах сталого страте- гічного розвитку парково-рекреаційних комплексів природні активи ставатимуть дедалі важливішими для створення місцевої стійкості до наслідків зміни клімату. Зважаючи на світовий досвід, місцеві ор- гани влади в Україні мають усвідомити важливість природних активів і почати їх обліковувати та керу- вати ними як частиною своєї основної інфраструк- тури, та започаткувати розробку кадастрів природ- них активів для офіційного документування даних про них, за аналогією з сірою інфраструктурою. Не- обхідним є оцінювання ризиків для природних акти- вів і послуг, які вони надають, залежно від таких факторів, як надмірне землекористування, лісові по- жежі та зміна клімату. Кращий світовий досвід, на- приклад багаторічна еколого-орієнтована діяльність місцевих органів влади в Канаді, підтверджує здійс- нення описаних вище кроків, але актуальним зали- шається питання стратегічного управління природ- ними активами та формування відповідних планів підтримки. Загалом, муніципальний сектор Канади знаходиться на ранній стадії інтегрування природ- них, зокрема рекреаційних активів у муніципальне планування та діяльність [22]. Природна інфраструктура та природоорієнто- вані рішення можуть включати або доповнювати спроєктовані чи побудовані активи, продовжуючи термін служби останніх. Незважаючи на те, що іні- ціативи та проєкти щодо природної інфраструктури вже успішно реалізовані урядами та організаціями в усьому світі, в кожній країні є можливість для біль- шого впровадження для підвищення стійкості до зміни клімату. Передусім на рівні прийняття рішень (урядом, органами місцевого самоврядування, дер- жавними та регіональними природоохоронними ор- ганами влади, індивідуальними власниками природ- них активів), має бути зацікавленість у природній інфраструктурі, передусім тій, що має визначальний соціальний вектор, таких як парково-рекреаційні комплекси; однак навряд чи фінансуватимуться від- повідні проєкти, якщо не будуть представлені дані про повний спектр застосування природної інфра- структури та пов’язані з нею переваги та витрати [23]. Хоча єдиного кадастру для відстеження при- родоорієнтованих рішень імовірно ще не запрова- дила жодна країна світу, є багато прикладів, які під- креслюють їхню роль і збільшення можливостей у створенні кліматичної стійкості. Одним із перших прикладів упровадження цих рішень в Україні є до- щовий садок, створений у Львові в 2020 році [24]. Навіть під час війни ця практика набуватиме роз- витку, наприклад у Києві в 2024 році облаштовують в якості експерименту 10 дощових садків [25]. Інтегрування екосистемних та інших послуг парково-рекреаційних комплексів у систему управ- ління природними активами певної територіальної громади потребує звернення до кращого відповід- ного досвіду, зокрема зазначених вище практик при- морських міст Канади. Так, У лютому 2021 року ка- надійська Муніципальна ініціатива природних акти- вів (MNAI) залучила 19 органів місцевого самовря- дування та зацікавлених організацій до визначення можливостей підтримання прогресу в управлінні природними активами, найбільш новітнім процесом якого є забезпечення населення рекреаційними по- слугами. Учасники визначили шість ключових мож- ливостей (які можуть бути адаптовані до реалій ук- раїнської економіки), а саме [22]: М. М. Петрушенко 104 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 – посилення інтегрування процесів управління природними активами в політику, плани та процеси управління активами; – інтегрування процесів управління природ- ними активами в плани та політику землекористу- вання та відповідне зонування; – зміцнення зв’язків між управлінням природ- ними активами та пом’якшенням наслідків зміни клімату та адаптацією до них; – розвиток спроможності людського капіталу місцевої влади щодо управління природними акти- вами; – підвищення обізнаності / підтримання проце- сів управління природними активами серед ключо- вих осіб, які приймають рішення; – підтримання місцевих органів влади у спів- праці з іншими юрисдикціями, зацікавленими сто- ронами / рівнями влади для досягнення цілей управ- ління природними активами. Ці можливості показують, як місцеві органи влади, навіть в умовах війни – в регіонах, віддалених від фронту, можуть підійти до інтегрування природ- них активів парково-рекреаційних комплексів у за- гальну систему управління активами, незалежно від їхніх поточних пріоритетів чи обізнаності в управ- лінні активами – безперервному нелінійному про- цесі управління інфраструктурою для підтримання резильєнтного надання послуг [26], як показано на рис. 1. (Концептуальною основою дослідження, зва- жаючи на економічну та екологічну ситуацію, пов’язану з російською війною проти України, є ре- зильєнтний розвиток). Природні активи, інформація, люди та фінанси є основними елементами / підсистемами системи управління активами територіальних громад та їх окремих територій, зокрема парково-рекреаційних комплексів, які є об’єктами управління. Резильєнтне надання послуг потребує розвитку та інтеграції цих чотирьох елементів з часом, із застосуванням під- ходу поступового постійного вдосконалення. Як і процес управління активами, ресурси і спромож- ності, необхідні для кожного з вказаних чотирьох основних елементів, можна масштабувати відпо- відно до контексту діяльності місцевих органів влади. Активи парково-рекреаційних комплексів передусім включають елементи природи, які нада- ють рекреаційні та інші екосистемні послуги, важ- ливі для добробуту громади, а також фізичну інфра- структуру / інженерні активи (системи водопоста- чання та водовідведення, дренажні та протипавод- кові системи, інфраструктуру поводження з відхо- дами, транспортні системи тощо), що знаходяться на балансі органів місцевого самоврядування. Ін- формаційна підсистема об’єднує дані про активи та- ким чином, щоб підтримувати прийняття збалансо- ваних рішень із урахуванням якості послуг, ризиків і витрат. Для цього необхідні такі інструменти, як план і стратегія управління активами. Якість інфор- мації, її збір і розповсюдження можуть змінюватися з часом, щоб посилити процес прийняття обґрунто- ваних рішень. Також важливими є необхідні знання та навички в сфері управління природними акти- вами. Крім того, управління активами вимагає інте- грації технічної інформації про послуги, ризики та активи з інформацією про витрати та фінансування для прийняття релевантних рішень [29, c. 12-15]. Стратегічні положення управління природ- ними активами в межах парково-рекреаційних ком- плексів (рис. 1) мають доповнюватися тактичним рівнем, а саме формуванням відповідних планів уп- равління природними активами. Відповідно до за- гальноприйнятої практики органів місцевого само- врядування в економічно-розвинених країнах, такі плани включають інвестиції, необхідні щорічно для досягнення стратегічних цілей управління акти- вами, і в них розглядаються потреби інфраструктури в довгостроковій перспективі; відповідно, органи місцевого самоврядування оновлюють їх кожні кілька років, щоб відобразити необхідні зміни (зо- крема для коригування управлінських процесів у підприємницькій сфері [30]). В Україні така практика починає набувати роз- витку протягом останнього десятиліття, завдяки під- тримці міжнародних консультантів у питаннях уп- равління активами. В посібнику [3, с. 13] активи ви- значаються як «сукупність комунального майна та земельних ділянок об’єднаної територіальної гро- мади, що є об’єктами управління». Зазначається, що «при визначенні структури майна громади.., можуть бути окремо виділені такі менш поширені категорії, як водойми, багаторічні насадження, іригаційні і ме- ліоративні споруди, споруди цивільного захисту, пам’ятники архітектури, культурної спадщини, кур- гани та інше». Такий розширений підхід до інвента- ризації та подальшого оцінювання природних акти- вів доцільно здійснювати в межах попередньо ви- значених територій парково-рекреаційних комплек- сів. Можливий також сценарій, що передбачає фор- мування цих комплексів із урахуванням попередньо ідентифікованої сукупності природних та інших ак- тивів, яка й складе базис для організованої рекреа- ційної та реабілітаційної діяльності. Управління активами в контексті послуг, що надаються на основі активів, здійснюється на трьох рівнях: загальноорганізаційному, рівні споживача (клієнтському) та технічному [22]. На загальноорга- нізаційному рівні визначається стратегічна мета, до- сягнення якої використовується для вимірювання прогресу в наданні послуг, та яка інформує про інші два рівні надання послуг. На клієнтському рівні важливою є міра ефективності, що описує послугу, яку спільнота очікує отримати. На технічному рівні вимірюється показник ефективності, який описує експлуатаційні вимоги до інфраструктури, які до- зволяють органам місцевого самоврядування нада- вати споживачам очікуваний рівень обслугову- вання. У випадку природних активів парково-рекре- аційних комплексів це індикатори для вимірювання екологічної ефективності природних активів у зв’язку з цілями надання рекреаційних послуг, а та- М. М. Петрушенко 105 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 кож операційної ефективності таких заходів, як мо- ніторинг стану природних активів, діяльність з об- слуговування для підтримки якості окремих активів та екосистем, діяльність з натуралізації (пристосу- вання організмів до нових природних умов / оста- точне входження в екосистему) чи відновлення, або в деяких випадках утилізація (наприклад, дерев, які впали внаслідок буревію). Враховуючи вищезазначене, стратегічний роз- виток парково-рекреаційних комплексів (ПРК) у си- Рис. 1. Стратегічне інтегрування природних активів (ПА) в систему управління активами в межах парково-рекреаційних комплексів (ПРК) на рівні територіальних громад Джерело: адаптовано на основі [22, с. 3; 27, c. 7; 28]. М. М. Петрушенко 106 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 стемі управління природними активами (ПА) на рівні територіальних громад передбачає такі кроки інтегрування органами місцевого самоврядування природних активів (на основі [22, с. 20-31]): 1. Формування структури управління та прий- няття рішень щодо управління активами ПРК із включенням представників департаментів, які ма- ють пряме відношення до управління ПА, організа- ції спортивної, культурної та інших видів рекреацій- ної діяльності, планування та пом’якшення наслід- ків зміни клімату, а також стійкості, планування на- слідків стихійних лих, оцінювання екологічних нас- лідків війни (зокрема, на основі «еколого-конфлікт- ного» підходу щодо прийняття релевантних рішень [31; 32]) тощо. 2. Забезпечення інтегрування природних акти- вів ПРК у межах територіальної громади в її систему управління інфраструктурними активами (поєд- нання сірої та зеленої інфраструктури), а також по- літику управління активами територіальної гро- мади. У випадках розташування об’єктів ПРК у ме- жах різних територіальних громад, у запропонова- ній вище, в першому пункті, структурі доцільно включити посаду, відповідальну за вирішення між- територіальних питань стратегічного розвитку ПРК. 3. Аналіз поточної практики управління акти- вами ПРК, наявних релевантних інформаційних да- них для розробки та впровадження плану управ- ління природними активами ПРК, інтегрованого в план управління ПА територіальної громади. Пер- шим кроком є перевірка наявності існуючої інвента- ризації чи звітності щодо бази ПА громади, а також системи для зберігання та отримання даних. Також доцільною є розробка шкали готовності до управ- ління активами [33] з метою допомоги органам міс- цевого самоврядування оцінити їх поточну прак- тику щодо управління природними активами ПРК, з метою: – розуміння, з чого вони починають релевантну діяльність, зокрема використовуючи географічні ін- формаційні системи [34; 35]; – визначення можливості для нової практики та формалізації діяльності з управління активами у відповідних документах; – вимірювання та відслідковування прогресу впровадження процесу управління активами. 4. Розширення обсягу інфраструктурних акти- вів з метою або шляхом включення природних ак- тивів ПРК у стратегію управління активами терито- ріальної громади, а саме: – включення процесів управління ПА в систему управління активами громади шляхом визначення ієрархії взаємозв’язків і взаємозалежностей для при- родних активів у всіх департаментах і сферах обслу- говування (у випадку ПРК такі взаємозв’язки мати- муть як лінійний, так і функціональний характер: природні активи ПРК водночас можуть бути вклю- ченими до інших об’єктів управління ПА та, відпо- відно, природні активи ПРК є джерелом передусім рекреаційних екосистемних послуг); – включення ПА в аналіз бізнес-контексту ос- новних викликів громади; – включення природних активів ПРК до показ- ників ефективності; – інтегрування природних активів ПРК у крите- рії прийняття рішень і пріоритети для інфраструкту- рних проєктів; – інтегрування ПА в процеси, що забезпечують мешканцям та іншим зацікавленим сторонам мож- ливість залучатися та вносити свій внесок в управ- ління активами громади. 5. Розроблення переліку ПА громади, який на- дає інформацію, необхідну для управління активами її території, зокрема в межах ПРК. Інвентаризація документує активи, що належать або знаходяться під управлінням місцевої влади, їх фізичне розташу- вання, ключові послуги, що надаються на основі ПА, наявні та потенційні ризики, вартість і оцінку терміну корисного використання. Інвентаризація природних активів потребує від місцевої влади про- ведення оцінки стану, визначення ризику та оцінки вартості ПА. У процесі оцінки стану збирається, упорядковується та вимірюється інформація щодо того, наскільки добре надаються послуги, зокрема рекреаційні послуги на основі ПА. 6. Проведення ідентифікації / оцінки ризиків для ПА, визначених в їх інвентаризації; в мирні часи йдеться переважно про потенційні ризики, пов’язані з ймовірністю виникнення небажаних подій, і відпо- відний рівень впливу на надання послуг; в часи війни – наявні ризики, пов’язані з прямими деструк- тивними наслідками, а також потенційні ризики, пов’язані з подальшим загостренням воєнних дій. 7. Проведення оцінки вартості ПА громади, ви- значених в інвентаризації. Порівняно з досить про- стим визначенням капітальних витрат на фізичні ак- тиви, щодо природних активів розроблено кілька методів оцінки, при цьому найчастіше використову- ється метод відновної вартості. Ця ринкова оцінка показує, якими були б витрати на надання послуг природного активу шляхом спроєктованої заміни. Йдеться про послуги, які можна замінити традицій- ною інфраструктурою, як, наприклад, управління зливовою водою чи зеленими насадженнями [36]. Інші методи оцінки, як, наприклад, уникнення збит- ків або витрат на відновлення здоров’я, виявлені чи заявлені переваги, можуть використовуватися, якщо послугу нелегко оцінити за методом відновної вар- тості (наприклад, лісовий покрив забезпечує змен- шення забруднення повітря). 8. Розробка планів громади щодо управління ПА, що містять зведену інформацію для кожної ка- тегорії активів, а також для кожної спеціалізованої території, зокрема ПРК. Враховуючи в перспективі потенційну нормативну вимогу до громад щодо включення ПА до своїх планів управління активами, інвентаризація природних активів, включаючи їх оцінку та виявлені ризики, може допомогти вико- нати ці вимоги. 9. Встановлення зобов’язань громади щодо врахування поряд із основними заходами відповідно М. М. Петрушенко 107 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 до категорії активів (для ПРК – організація рекреа- ції), заходів із пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до нього в політиці, стратегії та планах управління активами, зокрема, щодо: – зменшення викидів парникових газів протя- гом життєвого циклу активу; – використання конструкцій і матеріалів з низь- ким вмістом вуглецю, енергоефективних систем, си- стем відновлюваної енергії, електрифікації транс- порту; – визначення пріоритетності інвестицій, які створюють стійкість інфраструктури, природних ак- тивів і громад. Природні активи ПРК окрім надання рекреацій- них послуг, накопичують вуглець, пом’якшують зливові потоки та поглинають паводкові води, а та- кож забезпечують захист від штормових хвиль для приморських ПРК. Ці послуги мають бути перера- ховані в кадастрі ПА та інтегровані в систему управ- ління активами громади. 10. Узгодження планування в межах управ- ління природними активами громади з її фінансо- вими планами, пов’язаними з водними ресурсами та активами водовідведення. Щоб забезпечити стале / резильєнтне надання послуг, плани в системі управління активами мають бути інтегровані в довгострокове фінансове плану- вання громади. Планування в системі управління ак- тивами може виявити розбіжності між довгостроко- вими прогнозованими витратами та доступним фі- нансуванням. Узгодження рівня послуг із фінансо- вими ресурсами дозволить громаді визначити фінансові стратегії для сталого надання комуналь- них послуг. 11. Запровадження інтегрованого підходу до планування в межах управління активами, який включає як фізичну (сконструйовану), так і при- родну інфраструктуру. 12. Приведення муніципального планування в межах управління природними активами у відповід- ність із системою планування землекористування та генпланом муніципалітету. 13. Вимірювання та звітування щодо показни- ків прогресу в сфері управління природними акти- вами. Висновки. В дослідженні вдосконалено стра- тегічні положення управління природними акти- вами в межах парково-рекреаційних комплексів, що ґрунтуються на концептуальних засадах резильєнт- ного еколого-економічного розвитку та викорис- танні кращих світових практик, передусім канадій- ської ініціативи MNAI. Інструментарій стратегіч- ного розвитку, згрупований за трьома основними процесами управління природними активами (пла- нування, оцінювання та впровадження), спрямова- ний на таке: розширення звітності та підвищення її прозорості, розробку деталізованих реєстрів управ- ління природними активами, інтегрування цих акти- вів у систему місцевого оподаткування, вдоскона- лення управління витратами та рентабельністю ін- вестицій у межах життєвого циклу природних акти- вів, розширення інтегрованого підходу в релевант- ній проєктній діяльності. Викладені положення покрокового інтегру- вання стратегічного розвитку парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними акти- вами на рівні територіальних громад. Рекомендації орієнтовані зокрема на таке: встановлення струк- тури та прийняття рішень щодо управління природ- ними активами, забезпечення їх інтегрування в уп- равління інфраструктурними активами, аналіз по- точної практики управління активами, розширення обсягу інфраструктурних активів з метою або шля- хом включення природних активів в стратегію уп- равління активами, інвентаризацію та проведення оцінки вартості природних активів, розробку деталі- зованих планів управління природними активами в межах парків / парково-рекреаційних комплексів і загальної території громади, встановлення зо- бов’язань щодо врахування заходів із пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них у місце- вій еколого-економічній політиці, відповідність планування в сфері управління природними акти- вами та планами землекористування та генпланом. Представлені в роботі рекомендації мають на меті підтримати передусім органи місцевого самовряду- вання в питаннях інтегрування процесів управління природними активами парково-рекреаційних ком- плексів та інших об’єктів природокористування в загальну політику відновлення та розвитку, а також систему планування еколого-економічної діяльності територіальних громад. Дослідження виконане в межах наукової теми «Управління природними активами на засадах бла- китного зростання» (№ держреєстрації 0122U000738). Література 1. Кислий В. М., Шевченко Г. М. Аналіз передумов формування ринку рекреаційних послуг в Україні. Механізм регу- лювання економіки. 2007. № 2. С. 27–36. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3127. 2. Кислий В. М., Шевченко Г. М. Роль та місце природно-рекреаційної сфери в системі територіально-економічних від- носин. Екологічний менеджмент у загальній системі управління: тези VII щоріч. всеукр. наук. конф, Суми : СумДУ, 2007. С. 31–34. URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/7894. 3. Бондар М., Ільченко О., Колповська М. Посібник по розробці програми з підвищення ефективності управління акти- вами в об’єднаних територіальних громадах. Київ: USAID, 2020. 62 с. 4. Попова О. Ю., Дьякова Я. Ю. Обґрунтування стратегії розвитку парково-рекреаційних комплексів в системі сталого розвитку територій. Наукові праці ДонНТУ. Серія Економічна. 2023. № 1(27). С. 99–107. DOI: http://doi.org/10.31474/1680- 0044-2023-1(27)-99-107. 5. Song L. L. How can we integrate natural capital into policy? World Economic Forum. 2023. URL: https://www.wefo- rum.org/agenda/2023/09/natural-capital-integrate-economic-policy/. М. М. Петрушенко 108 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 6. Meadows D. H., Randers J., Meadows D. L. The limits to growth: A report for the Club of Rome’s project on the predicament of mankind. New York: Universe Books, 1972. P. 158–175. DOI: https://doi.org/10.1349/ddlp.1. 7. Шевченко Г. М. Принципи побудови організаційно-економічного механізму формування та використання природно- рекреаційного потенціалу території. Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. 2007. № 1. С. 60–66. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1866. 8. Petrushenko M. M., Shevchenko H. M., et al. The forming of industrial and national natural parks networks in Ukraine based on the principles for responsible investment. Financial and credit activity: problems of theory and practice. 2019. Vol. 31, № 4. P. 221–229. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v4i31.190880. 9. Прокопенко О. В., Петрушенко М. М. Системно-синергетичний підхід до управління екологічними протиріччями на територіальному рівні. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2013. № 1. С. 254–266. URL: https://mmi.sumdu.edu.ua/ua/uammi/volume-4-issue-1/article-24/. 10. Шевченко Г. М. Прогнозування розвитку рекреації в Україні: соціально-економічний еквілібріум. Суми: Універси- тетська книга, 2017. 336 с. 11. Davis R. K. Recreation planning as an economic problem. Natural Resources Journal. 1963. Vol. 3. P. 239–249. URL: https://digitalrepository.unm.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=3859&context=nrj&httpsredir=1&referer=. 12. Tribe J. The economics of recreation, leisure and tourism. London: Routledge, 2020. 496 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429278259. 13. Shevchenko H. M. Regulatory policy and optimization of investment resource allocation in model of functioning recreation industry. Baltic Journal of Economic Science. 2017. Vol. 3, № 1. P. 109–115. DOI: http://dx.doi.org/10.30525/2256-0742/2017-3-1- 109-115. 14. Lloyd-Smith P. The economic benefits of recreation in Canada. Canadian Journal of Economics / Revue canadienne d'économique. 2021. Vol. 54. P. 1684–1715. DOI: https://doi.org/10.1111/caje.12560. 15. White E., Bowker J. M., Askew A. E., et al. Federal outdoor recreation trends: effects on economic opportunities. General technical report, 2016. 46 p. DOI: https://doi.org/10.2737/PNW-GTR-945. 16. Park J., Kim J. Economic impacts of a linear urban park on local businesses: The case of Gyeongui Line Forest Park in Seoul. Landscape and Urban Planning. 2019. Vol. 181. P. 139–147. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2018.10.001. 17. Nillesen E., Wesseler J., Cook A. Estimating the recreational-use value for hiking in Bellenden Ker National Park, Australia. Environmental Management. 2005. Vol. 36. P. 311–316. DOI: https://doi.org/10.1007/s00267-003-0219-7. 18. Poudyal N. C., Hodges D. G., Merrett C. D. A hedonic analysis of the demand for and benefits of urban recreation parks. Land Use Policy. 2009. Vol. 26(4). P. 975–983. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2008.11.008. 19. Eagles P. F. J. Research priorities in park tourism. Journal of Sustainable Tourism. 2013. № 22(4). P. 528–549. DOI: https://doi.org/10.1080/09669582.2013.785554. 20. Carson R. T., DeShazo J. R., Schwabe K. A., et al. Incorporating local visitor valuation information into the design of new recreation sites in tropical forests. Ecological Economics. 2015. Vol. 120. P. 338–349. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2015.10.009. 21. Martin Barroso V., de Castro-Pardo M., Fernández Martínez P. et al. A regionalized IO-model to value seasonal recreational ecosystem services in a mountain National Park in Spain. Journal of Mountain Science. 2022. Vol. 19. P. 211–227. DOI: https://doi.org/10.1007/s11629-021-6911-3. 22. Developing levels of service for natural assets. A guidebook for local governments. MNAI. 2022. URL: https://mnai.ca/me- dia/2022/01/MNAI-Levels-of-Service-Neptis.pdf. 23. Guerry A. D., Polasky S., Lubchencof J. et al. Natural capital and ecosystem services informing decisions: From promise to practice. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 2015. Vol. 112. № 24. P. 7348–7355. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1503751112. 24. «Володарі температур»: у Львові активісти створили унікальний дощовий сад. 2020. rubryka.com. URL: https://rubryka.com/article/doshhovyj-sad/. 25. Карпенко Т. У межах експерименту: у Києві мають намір облаштувати 10 дощових садів. UWN. 2023. URL: https://uworld.news/news/sadok-1005942.html. 26. Farley J., Voinov A. Economics, socio-ecological resilience and ecosystem services. Journal of Environmental Management. 2016. Vol. 183. Part 2. P. 389–398. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2016.07.065. 27. Advancing municipal natural asset management. Town of Gibsons. 2017. URL: https://gibsons.ca/wp-content/up- loads/2018/01/GibsonsFinancialPlanningReportJan2018-PRINT.pdf. 28. Natural infrastructure framework: keyconcepts, definitions and terms. CCME. 2021. URL: https://ccme.ca/en/natural-infra- structure-framework-key-concepts-definitions-and-terms. 29. Assets management for sustainable service delivery. Asset Management BC. 2019. 56 p. URL: https://www.assetmanage- mentbc.ca/wp-content/uploads/Asset-Management-for-Sustainable-Service-Delivery-A-BC-Framework-.pdf. 30. Шевченко Г. М. Підприємницький менеджмент у контексті організаційного розвитку. Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. 2010. № 2. С. 63–72. URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3052. 31. Petrushenko M. M., Voroshylo L. S. Environmental-economic conflict: conceptual complexity and management issues. Eco- nomic Processes Management: International Scientific E-Journal. 2015. № 3. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/han- dle/123456789/42346. 32. Петрушенко М. М. Економічні «ігри проти природи»: модель прийняття рішень у сфері управління екологічними конфліктами. Бізнес Інформ. 2012. № 4. C. 130–132. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2012-4_0- pages-130_132.pdf. 33. How to develop an asset management policy, strategy and governance framework. Federation of Canadian Municipalities. Ottawa, 2018. URL: https://fcm.ca/sites/default/files/documents/resources/guide/how-to-develop-asset-management-policy-strategy- mamp.pdf. 34. Sryberko A., Stepanova Yu. The role of GIS technologies in determining economic and environmental risks within the blue economy. Грааль науки. 2023. № 33. P. 43–45. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.10.11.2023.04. 35. Sryberko A. Conceptual foundations for the use of GIS technologies for the study of coastal ecosystems of the Azov-Black Sea Basin in the framework of blue growth. Економічні інновації. 2023. Т. 25. № 4(89). С. 86–96. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2023.25.4(89).86-96. М. М. Петрушенко 109 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 36. Методика визначення відновної вартості зелених насаджень. Міністерство з питань ЖКГ України. 2009. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0549-09#Text. References 1. Kyslyi, V. M., Shevchenko, H. M. (2007). Analiz peredumov formuvannia rynku rekreatsiinykh posluh v Ukraini [Analysis of the preconditions for the formation of recreational services market in Ukraine]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky – Mechanism of economic regulation, 2, рр. 27–36. Retrieved from: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3127 [in Ukrainian]. 2. Kyslyi, V. M., Shevchenko, H. M. (2007). Rol ta mistse pryrodno-rekreatsiinoi sfery v systemi terytorialno-ekonomichnykh vidnosyn [The role and place of the natural-recreational sphere in the system of territorial-economic relations]. Ekolohichnyi menedzhment u zahalnii systemi upravlinnia [Environmental management in the general management system]: Proceedings of the VII annual All-Ukrainian scientific conference. (рр. 31–34). Sumy, SumDU. Retrieved from: http://essuir.sumdu.edu.ua/han- dle/123456789/7894 [in Ukrainian]. 3. Bondar, M., Ilchenko, O., Kolpovska, M. (2020). Posibnyk po rozrobtsi prohramy z pidvyshchennia efektyvnosti upravlinnia aktyvamy v obiednanykh terytorialnykh hromadakh [Guide to developing a program to improve the efficiency of asset management in united territorial communities]. Kyiv, USAID. 62 p. [in Ukrainian]. 4. Popova, O. Y., Dіakova, Y. Y. (2023). Obgruntuvannia stratehii rozvytku parkovo-rekreatsiinykh kompleksiv v systemi staloho rozvytku terytorii [Justification of the development strategy of park and recreation complexes in the system of sustainable development of territories]. Naukovi pratsi DonNTU. Seriia Ekonomichna – Scientific works of DonNTU. Economic series, 1(27), рр. 99–107. DOI: http://doi.org/10.31474/1680-0044-2023-1(27)-99-107 [in Ukrainian]. 5. Song, L. L. (2023). How can we integrate natural capital into policy? World Economic Forum. Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2023/09/natural-capital-integrate-economic-policy/. 6. Meadows, D. H., Randers, J., Meadows, D. L. (1972). The limits to growth: A report for the Club of Rome’s project on the predicament of mankind. (рр. 158–175). New York, Universe Books. DOI: https://doi.org/10.1349/ddlp.1. 7. Shevchenko, H. M. (2007). Pryntsypy pobudovy orhanizatsiino-ekonomichnoho mekhanizmu formuvannia ta vykorystannia pryrodno-rekreatsiinoho potentsialu terytorii [The principles of construction the organizational-economic mechanism of forming and using the nature-recreational potential of the territory]. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomika – Bulletin of Sumy State University. Economy Series, 1, рр. 60–66. Retrieved from: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1866[in Ukrainian]. 8. Petrushenko, M. M., Shevchenko, H. M. et al. (2019). The forming of industrial and national natural parks networks in Ukraine based on the principles for responsible investment. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 31(4), рр. 221–229. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v4i31.190880. 9. Prokopenko, O., Petrushenko, M. (2013). Systems-synergetic thinking to the environmental conflicts management at the ter- ritorial level. Marketing and Management of Innovations, 1, рр. 254–266. Retrieved from https://mmi.sumdu.edu.ua/ua/ uammi/vol- ume-4-issue-1/article-24/. 10. Shevchenko, H. M. (2017). Prohnozuvannia rozvytku rekreatsii v Ukraini: sotsialno-ekonomichnyi ekvilibrium [Forecasting of recreation development in Ukraine: socioeconomic equilibrium]. Sumy, VTD "Universytetska knyha". 336 p. [in Ukrainian]. 11. Davis, R. K. (1963). Recreation planning as an economic problem. Natural Resources Journal, 3, рр. 239–249. Retrieved from https://digitalrepository.unm.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=3859&context=nrj&httpsredir=1&referer=. 12. Tribe, J. (2020). The economics of recreation, leisure and tourism. London, Routledge. 496 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9780429278259. 13. Shevchenko, H. M. (2017). Regulatory policy and optimization of investment resource allocation in model of functioning recreation industry. Baltic Journal of Economic Science, 3(1), рр. 109–115. DOI: http://dx.doi.org/10.30525/2256-0742/2017-3-1-109- 115. 14. Lloyd-Smith, P. (2021). The economic benefits of recreation in Canada. Canadian Journal of Economics / Revue canadienne d'économique, 54, рр. 1684–1715. DOI: https://doi.org/10.1111/caje.12560. 15. White, E., Bowker, J. M., Askew, A. E., et al. (2016). Federal outdoor recreation trends: effects on economic opportunities. General technical report. 46 p. DOI: https://doi.org/10.2737/PNW-GTR-945. 16. Park, J., Kim, J. (2019). Economic impacts of a linear urban park on local businesses: The case of Gyeongui Line Forest Park in Seoul. Landscape and Urban Planning, 181, рр. 139–147. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2018.10.001. 17. Nillesen, E., Wesseler, J., Cook, A. (2005). Estimating the recreational-use value for hiking in Bellenden Ker National Park, Australia. Environmental Management, 36, рр. 311–316. DOI: https://doi.org/10.1007/s00267-003-0219-7. 18. Poudyal, N. C., Hodges, D. G., Merrett, C. D. (2009). A hedonic analysis of the demand for and benefits of urban recreation parks. Land Use Policy, 26(4), рр. 975–983. DOI: https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2008.11.008. 19. Eagles, P. F. J. (2013). Research priorities in park tourism. Journal of Sustainable Tourism, 22(4), рр. 528–549. DOI: https://doi.org/10.1080/09669582.2013.785554. 20. Carson, R. T., DeShazo, J. R., Schwabe, K. A. et al. (2015). Incorporating local visitor valuation information into the design of new recreation sites in tropical forests. Ecological Economics, 120, рр. 338–349. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2015.10.009. 21. Martin Barroso, V., de Castro-Pardo, M., Fernández Martínez, P. et al. (2022). A regionalized IO-model to value seasonal recreational ecosystem services in a mountain National Park in Spain. Journal of Mountain Science, 19, рр. 211–227. DOI: https://doi.org/10.1007/s11629-021-6911-3. 22. Developing levels of service for natural assets. A guidebook for local governments. (2022). MNAI. Retrieved from https://mnai.ca/media/2022/01/MNAI-Levels-of-Service-Neptis.pdf. 23. Guerry, A. D., Polasky, S., Lubchencof, J. et al. (2015). Natural capital and ecosystem services informing decisions: From promise to practice. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 112 (24), рр. 7348–7355. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1503751112. 24. «Volodari temperatur»: u Lvovi aktyvisty stvoryly unikalnyi doshchovyi sad [«Lords of temperatures»: activists created a unique rain garden in Lviv]. (2020). rubryka.com. Retrieved from https://rubryka.com/article/doshhovyj-sad/ [in Ukrainian]. 25. Karpenko, T. (2023). U mezhakh eksperymentu: u Kyievi maiut namir oblashtuvaty 10 doshchovykh sadiv [As part of the experiment: they intend to set up 10 rain gardens in Kyiv]. UWN. Retrieved from https://uworld.news/news/sadok-1005942.html [in Ukrainian]. М. М. Петрушенко 110 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 26. Farley, J., Voinov, A. (2016). Economics, socio-ecological resilience and ecosystem services. Journal of Environmental Management, 183 (2), рр. 389–398. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2016.07.065. 27. Advancing municipal natural asset management. (2017). Town of Gibsons. Retrieved from https://gibsons.ca/wp-content/up- loads/2018/01/GibsonsFinancialPlanningReportJan2018-PRINT.pdf. 28. Natural infrastructure framework: keyconcepts, definitions and terms. (2021). CCME. Retrieved from https://ccme.ca/en/nat- ural-infrastructure-framework-key-concepts-definitions-and-terms. 29. Assets management for sustainable service delivery. (2019). Asset Management BC. 56 p. Retrieved from https://www.asset- managementbc.ca/wp-content/uploads/Asset-Management-for-Sustainable-Service-Delivery-A-BC-Framework-.pdf. 30. Shevchenko, H. M. (2010). Pidpryiemnytskyi menedzhment u konteksti orhanizatsiinoho rozvytku [Entrepreneurial manage- ment in the context of organizational development]. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Ekonomika – Bulletin of Sumy State University. Economy series, 2, рр. 63–72. Retrieved from http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3052 [in Ukrainian]. 31. Petrushenko, M. M., Voroshylo, L. S. (2015). Environmental-economic conflict: conceptual complexity and management issues. Economic Processes Management: International Scientific E-Journal, 3. Retrieved from https://essuir.sumdu.edu.ua/han- dle/123456789/42346. 32. Petrushenko, M. M. (2012). Ekonomichni «ihry proty pryrody»: model pryiniattia rishen u sferi upravlinnia ekolohichnymy konfliktamy [Economic “games against nature”: a decision-making model in the field of environmental conflict management]. Biznes Inform – Business Inform, 4, рр. 130–132. Retrieved from https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2012-4_0- pages-130_132.pdf [in Ukrainian]. 33. How to develop an asset management policy, strategy and governance framework. (2018). Federation of Canadian Munici- palities. Retrieved from https://fcm.ca/sites/default/files/documents/resources/guide/how-to-develop-asset-management-policy-strat- egy-mamp.pdf. 34. Sryberko, A., Stepanova, Yu. (2023). The role of GIS technologies in determining economic and environmental risks within the blue economy. Hraal nauky – Grail of Science, 33, рр. 43–45. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.10.11.2023.04. 35. Sryberko, A. (2023). Conceptual foundations for the use of GIS technologies for the study of coastal ecosystems of the Azov- Black Sea Basin in the framework of blue growth. Ekonomichni innovatsii – Economic Innovations, Vol. 25, no. 4 (89), рр. 86–96. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2023.25.4(89).86-96. 36. Metodyka vyznachennia vidnovnoi vartosti zelenykh nasadzhen. [Methodology for determining the replacement value of green spaces]. (2009). Ministry of Housing of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0549-09#Text [in Ukrain- ian]. Петрушенко М. М. Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад У статті наведені результати обґрунтування чинників стратегічного розвитку парково-рекреаційних комплексів у сис- темі управління активами територіальних громад, зокрема, висвітлені стратегічні положення управління природними акти- вами в межах досліджуваних комплексів із використанням кращих світових практик, а також розкриті особливості інтегру- вання стратегічного розвитку цих комплексів у системі управління природними активами на рівні територіальних громад. Вдосконалені стратегічні положення ґрунтуються на концептуальних засадах резильєнтного еколого-економічного розвитку та використанні кращих світових практик, передусім канадійської ініціативи MNAI. Інструментарій стратегічного розвитку спрямований на таке: розширення звітності та підвищення її прозорості, розробку деталізованих реєстрів управління при- родними активами, інтегрування цих активів у систему місцевого оподаткування, вдосконалення управління витратами та рентабельністю інвестицій у межах життєвого циклу природних активів, розширення інтегрованого підходу в релевантній проєктній діяльності. Викладені положення покрокового інтегрування стратегічного розвитку парково-рекреаційних комп- лексів у системі управління природними активами на рівні територіальних громад. Рекомендації орієнтовані на встановлення структури та прийняття рішень щодо управління природними активами, забезпечення їх інтегрування в управління інфра- структурними активами, розробку деталізованих планів управління природними активами в межах парково-рекреаційних комплексів. Рекомендації мають на меті підтримати передусім органи місцевого самоврядування в питаннях інтегрування процесів управління природними активами парково-рекреаційних комплексів та інших об’єктів природокористування в за- гальну політику відновлення та розвитку еколого-економічної діяльності територіальних громад. Ключові слова: управління природними активами, парково-рекреаційний комплекс, територіальна громада, Україна. Petrushenko M. Strategic Development of Park and Recreation Complexes in the System of Natural Asset Management of Territorial Communities The article presents the results of substantiating the factors of strategic development of park and recreation complexes in the asset management system of territorial communities, in particular, highlights the strategic provisions of natural asset management within the studied complexes using the best world practices, as well as reveals the features of the strategic development integration of these complexes in the system of natural asset management at the level of territorial communities. The improved strategic provisions are based on the conceptual foundations of resilient ecological and economic development and best practices, primarily the Canadian MNAI. The strategic development toolkit is aimed at the following: expanding reporting and increasing its transparency, developing detailed natural asset management registers, integrating these assets into the local taxation system, improving cost management and investment profitability within the natural asset life cycle, expanding the integrated approach in relevant project activities. The provi- sions of the step-by-step integration of the strategic development of park and recreation complexes in the natural asset management system at the level of territorial communities are outlined. The recommendations are aimed at establishing a management structure and making decisions regarding the natural asset management, ensuring their integration into the infrastructure asset management, and developing detailed plans for the natural asset management within park and recreation complexes. The recommendations are intended to support local government bodies in matters of integrating the processes of natural asset management of park and recreation and other nature complexes into the general policy of regeneration and development of ecological and economic activity of territorial communi- ties. Keywords: natural asset management, park and recreation complex, territorial community, Ukraine. Стаття надійшла до редакції 19.08.2024

Стратегічний розвиток парково-рекреаційних комплексів у системі управління природними активами територіальних громад

Similar Items