2025-02-21T08:23:59-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201493%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:23:59-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201493%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:23:59-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-21T08:23:59-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств
У статті розглянуто питання корпоративної інтеграції промислових підприємств як стратегічного інструменту підвищення їхньої конкурентоспроможності в умовах глобалізації та цифровізації. Проаналізовано актуальність інтеграційних процесів, їхній вплив на оптимізацію ресурсів, зменшення транзакційних в...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201493 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-201493 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2014932025-01-20T18:17:35Z Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств Григораш, С.Ю. Менеджмент У статті розглянуто питання корпоративної інтеграції промислових підприємств як стратегічного інструменту підвищення їхньої конкурентоспроможності в умовах глобалізації та цифровізації. Проаналізовано актуальність інтеграційних процесів, їхній вплив на оптимізацію ресурсів, зменшення транзакційних витрат та формування стійких економічних зв’язків між підприємствами. Особливу увагу приділено ролі інституційних трансформацій у створенні сприятливих умов для інтеграції. Досліджено впровадження цифрових технологій, таких як промислові інтернет-платформи та Big Data, як інструментів підвищення ефективності управлінських процесів. Визначено основні фактори успіху інтеграційних проектів, серед яких адаптивність організаційних структур, чітке стратегічне планування та інноваційна культура. Результати дослідження включають розробку науково-практичних рекомендацій для управління інтеграційними процесами, таких як: формування комплексної стратегії інтеграції; впровадження цифрових платформ; стимулювання інноваційної діяльності. Стаття спрямована на розвиток міждисциплінарного підходу до інтеграції, об’єднуючи концепції стратегічного управління, корпоративних фінансів і цифрових технологій, що дозволяє забезпечити довгострокову стійкість промислових підприємств. The article examines corporate integration of industrial enterprises as a strategic tool for enhancing competitiveness in the context of globalization and digitalization. The relevance of integration processes is analyzed, focusing on their impact on resource optimization, reduction of transaction costs, and the formation of stable economic links between enterprises. Special attention is given to the role of institutional transformations in creating favorable conditions for integration. The adoption of digital technologies, such as industrial internet-platforms and Big Data, is studied as a means to improve the efficiency of management processes. Key success factors for integration projects are identified, including organizational adaptability, clear strategic planning, and innovative culture. The research results include the development of scientific and practical recommendations for managing integration processes, such as: creating a comprehensive integration strategy; implementing digital platforms; stimulating innovative activities. The article aims to advance a multidisciplinary approach to integration, combining concepts of strategic management, corporate finance, and digital technologies, thereby ensuring the long-term sustainability of industrial enterprises. 2024 Article Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств / С.Ю. Григораш // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 123-129. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-123-129 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201493 005.21:334.78:338.45 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент Менеджмент |
| spellingShingle |
Менеджмент Менеджмент Григораш, С.Ю. Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті розглянуто питання корпоративної інтеграції промислових підприємств як стратегічного інструменту підвищення їхньої конкурентоспроможності в умовах глобалізації та цифровізації. Проаналізовано актуальність інтеграційних процесів, їхній вплив на оптимізацію ресурсів, зменшення транзакційних витрат та формування стійких економічних зв’язків між підприємствами.
Особливу увагу приділено ролі інституційних трансформацій у створенні сприятливих умов для інтеграції. Досліджено впровадження цифрових технологій, таких як промислові інтернет-платформи та Big Data, як інструментів підвищення ефективності управлінських процесів. Визначено основні фактори успіху інтеграційних проектів, серед яких адаптивність організаційних структур, чітке стратегічне планування та інноваційна культура.
Результати дослідження включають розробку науково-практичних рекомендацій для управління інтеграційними процесами, таких як: формування комплексної стратегії інтеграції; впровадження цифрових платформ; стимулювання інноваційної діяльності.
Стаття спрямована на розвиток міждисциплінарного підходу до інтеграції, об’єднуючи концепції стратегічного управління, корпоративних фінансів і цифрових технологій, що дозволяє забезпечити довгострокову стійкість промислових підприємств. |
| format |
Article |
| author |
Григораш, С.Ю. |
| author_facet |
Григораш, С.Ю. |
| author_sort |
Григораш, С.Ю. |
| title |
Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств |
| title_short |
Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств |
| title_full |
Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств |
| title_fullStr |
Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств |
| title_full_unstemmed |
Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств |
| title_sort |
впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Менеджмент |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201493 |
| citation_txt |
Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією промислових підприємств / С.Ю. Григораш // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 123-129. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT grigorašsû vprovadžennâstrategíjínstitucíjnoítransformacíívupravlínnâkorporativnoûíntegracíêûpromislovihpídpriêmstv |
| first_indexed |
2025-02-09T04:32:33Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:32:33Z |
| _version_ |
1823552887816454144 |
| fulltext |
С. Ю. Григораш
123
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-123-129
УДК 005.21:334.78:338.45
С. Ю. Григораш,
здобувач третього (освітньо-
наукового) рівня вищої освіти,
ORCID 0009-0002-3765-9717,
e-mail: startap-plus@ukr.net,
Центральноукраїнський національний
технічний університет, м. Кропивницький
ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ ІНСТИТУЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
В УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНОЮ ІНТЕГРАЦІЄЮ
ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Постановка проблеми. У сучасних умовах
глобалізації, цифровізації та динамічних змін рин-
кового середовища, інтеграція промислових підпри-
ємств стає ключовим інструментом підвищення їх-
ньої конкурентоспроможності. Корпоративна ін-
теграція охоплює широке коло організаційних, еко-
номічних та управлінських процесів, які спрямовані
на забезпечення взаємодії підприємств у рамках
спільних стратегій, оптимізації ресурсів та підви-
щення ефективності діяльності. Це особливо акту-
ально для промислових підприємств, які функціону-
ють у висококонкурентному середовищі та стика-
ються зі зростаючими викликами, такими як іннова-
ційний розвиток, екологічна стійкість та впро-
вадження сучасних технологій.
Науково-практичні рекомендації щодо управ-
ління корпоративною інтеграцією стають важливим
напрямом досліджень, оскільки вони дозволяють
вирішувати питання оптимізації процесів, змен-
шення транзакційних витрат, підвищення синергії
та посилення ринкових позицій підприємств. Зрос-
таюча роль стратегічного управління в інтеграцій-
них процесах підкреслює необхідність глибокого
аналізу факторів, що впливають на ефективність ін-
теграції, а також розробки моделей, які забезпечу-
ють досягнення поставлених цілей.
Важливо зазначити, що корпоративна інтегра-
ція має багатовимірний характер. Вона включає ве-
ртикальну інтеграцію (контроль над постачаль-
никами або споживачами), горизонтальну інтегра-
цію (злиття або співпраця між підприємствами од-
нієї галузі), а також диверсифікацію (об’єднання з
компаніями інших галузей для розширення бізнесу).
Кожен із цих підходів потребує специфічних управ-
лінських інструментів та механізмів для ефективної
реалізації.
Таким чином, дослідження управління корпо-
ративною інтеграцією промислових підприємств є
актуальним, оскільки дозволяє створювати нові кон-
курентні переваги та забезпечувати стійкий роз-
виток у складному ринковому середовищі. У на-
ступних розділах буде розглянуто ключові аспекти
інтеграційних процесів, їхні виклики та шляхи вирі-
шення, що дозволяє запропонувати науково обґрун-
товані рекомендації для практичної реалізації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Се-
ред вагомих теоретичних підходів до управління ін-
теграцією варто виділити праці вчених, які аналізу-
ють економічну синергію, взаємодію елементів кор-
поративних систем, адаптацію підприємств до інно-
ваційних та цифрових трансформацій. Представ-
ники інституціональної теорії, такі як Д. Норт, Ч. Га-
мільтон, Т. Веблен та інші, підкреслюють, що інтег-
раційні процеси потребують врахування інституцій-
них трансформацій, які формують нові «правила
гри» та забезпечують структурну еволюцію еконо-
міки. Застосування цифрових платформ як інстру-
менту управління корпоративною інтеграцією, що
дозволяє мінімізувати транзакційні витрати та збіль-
шити ефективність комунікації, розглядається в ро-
ботах Х. Лі, Д. Клейнера, Т. Брекхейзен та Д. Пар-
кера.
Однак залишаються недостатньо вивченими
питання управління корпоративною інтеграцією
промислових підприємств та забезпечення в даному
контексті їх сталого розвитку в турбулентних умо-
вах ринку.
Метою даного дослідження є формулювання
науково-практичних рекомендацій щодо управління
корпоративною інтеграцією промислових підпри-
ємств, що передбачає аналіз сучасних концепцій ін-
теграційних процесів, ідентифікацію проблемних
зон у практичній реалізації інтеграції, а також визна-
чення інструментів, які дозволяють ефективно
управляти цими процесами.
У цьому контексті розробка рекомендацій базу-
ється на міждисциплінарному підході, що об’єднує
теорії стратегічного управління, корпоративних фі-
нансів, організаційної поведінки та сучасних інфор-
маційних технологій. Це дає змогу не лише форму-
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024
С. Ю. Григораш
124
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
лювати загальні принципи інтеграції, але й розроб-
ляти практичні інструменти, адаптовані до специ-
фіки промислових підприємств.
Виклад основного матеріалу й отриманих
наукових результатів. Активний розвиток циф-
рової високотехнологічної економіки докорінно
трансформує ринкову економічну систему та змі-
нює логіку конкуренції. Це зумовлює необхідність
прискорення інституційної трансформації промис-
лових інтеграцій для забезпечення їх сталого та ди-
намічного розвитку.
На сучасному етапі інституціоналізм має різно-
манітні можливості реалізації, пов’язані зі здатністю
подолати обмеження, накладені класичними та нео-
класичними економічними теоріями. На думку
представників інституціональної теорії, інститут є
рушійною силою соціально-економічного розвитку.
Даючи визначення інститутам, ідеологи інституціо-
налізму Т. Веблен, Ч. Гамільтон, Дж. Коммонс,
В. Мітчелл описували їх як «звичні способи мис-
лення», «особливі системи суспільних відносин»,
«виробничі або економічні механізми», «звичні спо-
соби реагування на подразники», або «переважаючі
та високостандартизовані соціальні звички». На
їхню думку, інститути «встановлюють межі та
форми людської діяльності» [1-2].
Неоінституціоналісти Д. Норт, Т. Шульц,
О. Фаворо по-іншому розглядають інституцію як
«правила, механізми, що забезпечують їх вико-
нання, і норми поведінки, що структурують повто-
рювані взаємодії між людьми», «обмеження (або
бар’єри), створені людьми для структурування еко-
номічної, соціальної та політичної взаємодії», або
«правила гри в суспільстві» [3].
Інститути також описуються як «типи струк-
тур, які є найважливішими для соціального про-
стору: вони представляють зміст соціального
життя», «системи встановлених і загальноприйня-
тих соціальних правил, які структурують соціальні
взаємодії», «тривалі системи встановлених і вкорі-
нених соціальних правил що структурують соціа-
льні взаємодії» [4-5].
Прихильники інституційної теорії вважають,
що інституції відіграють ключову роль в економіч-
ному розвитку; їхня позиція значною мірою визна-
чила сучасні науково-теоретичні погляди на поняття
«інституційна трансформація» як процес інститу-
ційної зміни. Так, на думку Т. Веблена, економіка
безперервно розвивається та еволюціонує, але змі-
нюється не сам ринковий механізм, а інститути, ін-
ституційне середовище, звички та закони [6].
Д. Норт розглядає інституційні зміни як склад-
ний процес, що визначається правилами, нефор-
мальними обмеженнями та відповідними методами
обмеження [7].
Дж. Б. Клейнер запропонував своє бачення ін-
ституції, описуючи її як «формальні та неформальні
норми, які є відносно стійкими щодо змін у пове-
дінці чи інтересах окремих суб’єктів та їхніх груп, а
також формальні та неформальні норми, які продов-
жують діяти протягом певного часу. значний період
часу». Інститути він розглядає як системи норм, що
регулюють прийняття рішень, діяльність і взаємо-
дію соціально-економічних суб’єктів (фізичних і
юридичних осіб, організацій) та їх груп [8]. «Повно-
цінне, цілісне і стабільно діюче підприємство є в
певному сенсі мікромоделлю держави в цілому, а
переважна більшість суспільно значущих норм ут-
ворюють проекцію на внутрішньофірмовий або
міжфірмовий простір» [8].
Отже, інституційні трансформації є складним
і (у деяких ситуаціях) довготривалим процесом, у
рамках якого створюються умови для зростання та
інноваційного та сталого розвитку промислового
комплексу в умовах навколишнього середовища, що
швидко змінюються. Найважливішим аспектом ін-
ституційних трансформацій є зміна та реформу-
вання усталених і вкорінених структур, технологій,
інститутів та екосистем.
Інституційні трансформації в промисловій ін-
теграції охоплюють злиття зовнішніх та структур-
них перетворень, відзначених якісними та кількіс-
ними змінами (рис. 1). Таким чином, зміст інститу-
ційних трансформацій суттєво відрізняється від
промислової модернізації, технологічної модерніза-
ції та подібних процесів, спрямованих на вирішення
інфраструктурних завдань у розвитку промислових
виробників та їх інтеграції.
Активне та швидке впровадження інституцій-
них змін у промисловій інтеграції дозволить
суб’єктам покращити свою інноваційну активність,
цифрову зрілість та конкурентоспроможність.
Зв’язки між економічними системами розвива-
ються набагато швидше, ніж самі елементи
(об’єкти). Відповідно, рушійні сили змін в еконо-
мічних системах передусім закладені в їхніх відно-
синах (чи зв’язках).
Зв’язки складають основу інституційних взає-
модій і визначають стан внутрішнього середовища
будь-якої системи. Отже, можна зробити висновок,
що інституційні трансформації, спрямовані на забез-
печення розвитку промислового комплексу як соці-
ально-економічної системи, мають переважно зов-
нішній характер. Водночас інституційні трансфор-
мації також ведуть до організаційно-структурних
змін, які регулюють комплекс елементів і відносин
між ними [9].
У надзвичайно турбулентному середовищі
«конкурентні переваги фірм можуть ґрунтуватися
на співпраці, в якій спільно використовуються ре-
сурси, знання, мережі та інші умови» [10].
Промислова інтеграція відноситься до дина-
мічного процесу, через який різні галузі інтегру-
ються та проникають одна в одну, зрештою утворю-
ють нову галузь та розвиваються разом, і це важли-
вий спосіб забезпечити високоякісний промисловий
розвиток. Серед галузей промисловості інтеграція
передового виробництва та сучасних галузей сфери
С. Ю. Григораш
125
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Рис. 1. Система інституційних трансформацій у рамках промислової інтеграції
Джерело: авторська розробка.
послуг є найважливішою частиною промислової ін-
теграції та ядром економічної конкурентоспромож-
ності.
У контексті теорії індустріального Інтернету та
теорії промислової інтеграції та розвитку, цифрова
трансформація може сприяти інтеграції між різними
галузями і сприяти промисловому прогресу завдяки
сильній проникності та інтеграційній здатності циф-
рової трансформації. Він вбудовує Інтернет-техно-
логії у виробництво, сприяючи сервісизації промис-
ловості.
Розвиток інституційної платформи промисло-
вої інтеграції для нівелювання загрозоутворюючих
факторів може стати ефективним інструментом
стратегічного управління підприємствами в умовах
систематичних криз.
У контексті формування цифрової економіки
промислові підприємства стикаються з критичною
проблемою не лише формулювати стратегії інститу-
ційної трансформації, а й оцінювати свою готов-
ність до виконання запланованих реформ. Підго-
товка індустріальних систем до прискореного роз-
витку та реалізація стратегій інституційних транс-
формацій вимагає зосередженості на вивченні та ви-
рішенні проблем, які перешкоджають економічним,
управлінським, структурним, функціональним та ін-
шим видам змін.
Стратегія інституційної трансформації є най-
важливішим елементом управління індустріальною
системою, що інтегрує ключові пріоритети, цілі, за-
ходи та проекти її розвитку. Значну роль у дослі-
дженні цього питання відіграють наукові, консал-
тингові та експертні організації, які проводять опи-
тування топ-менеджменту промислових компаній,
формуючи таким чином списки актуальних проблем
економічного розвитку.
Спираючись на результати досліджень міжна-
родної консалтингової фірми KPMG та інших до-
слідницьких та аналітичних груп, можна сформулю-
вати наступний перелік ключових проблем, які
перешкоджають реалізації стратегій трансформації
та розвитку промислових підприємств:
1. Ресурсні обмеження, що перешкоджають фі-
нансуванню стратегічних заходів, оперативному
впровадженню нових виробничих проектів, корпо-
ративному технологічному оновленню (включаючи
впровадження сучасних цифрових сервісів).
2. Дефіцит кваліфікованого персоналу та від-
сутність відповідних компетенцій, особливо у сфері
цифровізації, що обмежує потенціал для реінжині-
рингу більшості бізнес-процесів у промислових під-
приємствах та прийняття нових підходів до страте-
гічного розвитку.
3. Використання застарілих управлінських тех-
нологій та неефективних організаційних структур,
що перешкоджають використанню кадрового по-
тенціалу, своєчасному вирішенню складних між-
функціональних завдань, досягненню стратегічних
цілей в умовах ринкового середовища, що дина-
мічно змінюється.
4. Низький рівень розвитку інноваційної куль-
тури та корпоративних інститутів разом із супереч-
ливою внутрішньою політикою вищого керів-
ництва.
Ці поширені проблеми значно ускладнюють
реалізацію стратегій і програм інституційної транс-
формації промислових підприємств. В межах автор-
ського дослідження готовність промислових підп-
риємств до реалізації стратегії інституційних транс-
формацій розглядається як здатність компанії здійс-
нювати всі дії, передбачені розробленою стратегією
для досягнення середньо- та довгострокових цілей.
Зовнішнє середовище Зовнішні виклики
Інституційні трансформації промислової інтеграції
Промислове
підприємство 1
Промислове
підприємство 2
Промислове
підприємство 3
Структурні трансформації інтеграції + трансформації середовища
та відносин об’єднання
Зміна складу та архітектури взаємодії елементів всередині підприємств +
зміна характеру, змісту та технології взаємозв’язків елементів підприємств
С. Ю. Григораш
126
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Оцінка готовності індустріальної інтеграції до
реалізації стратегії інституційних трансформацій
дозволить підприємствам визначити напрямки інно-
ваційного зростання.
Своєчасне прийняття рішень щодо інституцій-
них реформ у проактивному та керованому форматі
перетворює накопичені системні протиріччя на нові
можливості. Це дозволяє компаніям та промисловій
інтеграції вийти на якісно новий рівень зростання та
розвитку. Крім того, впровадження інституційних
змін по відношенню до зовнішнього середовища
створює значні конкурентні переваги. Промислова
інтеграція в цьому контексті відіграє роль лідера та
експортера інституційних змін в економіці, форму-
ючи нові «правила гри», масштабуючи інноваційні
управлінські рішення та каталізуючи формування
нових бізнес-моделей (рис. 2):
Етап 1 – передумови для інституційних транс-
формацій виникають через накопичення системних
протиріч, спричинених як внутрішніми факторами,
що впливають на компанії, що беруть участь у про-
мисловій інтеграції, так і зовнішніми факторами, що
є результатом загальної еволюції економіки та її га-
лузей. На це накопичення впливають різні еконо-
мічні, соціальні, екологічні, геополітичні та інші
фактори.
Етап 2 – компанії, які беруть участь у промис-
ловій інтеграції, реагують на ці передумови для ін-
ституційних реформ. На суттєвому рівні цей етап
передбачає прийняття управлінських рішень щодо
проведення інституційних реформ або відхилення
передумов як несуттєвих.
Рис. 2. Сценарій інституційних трансформацій у рамках промислової інтеграції
Джерело: авторська розробка.
Етап 3 – компанії починають інституційні ре-
форми відповідно до кількісних та якісних змін у
промисловій системі. Результати включають транс-
формацію в бізнес-характеристиках, зсув у функ-
ціонуванні промислової системи, рух до стійкості
нової моделі інтеграції та розвиток підприємств-
учасників. Це призводить до стабілізації ключових
інтеграційних процесів на більш високій якості, го-
тових до наступного циклу трансформацій. Рішення
про ігнорування або відтермінування інституційних
реформ і збереження поточного стану має бути ви-
правдане виходячи з усвідомленої незначності ризи-
ків, пов’язаних із зростанням інтеграційних проти-
річ і дисбалансів. Невирішення цих проблем може
призвести до зниження стратегічної конкуренто-
спроможності бізнесу та втрати можливості отри-
мати вигоду від подальших перспектив розвитку.
Основою системи стратегічного управління
трансформаціями в промисловому підприємстві є
набір інтегрованих платформ, ключовими з яких є:
– комплаєнс-платформа для управління ризи-
ками;
– цифрова платформа;
– функціональна платформа;
– процесна платформа;
– кадрова платформа;
– організаційно-структурна платформа;
– інституційна платформа;
– інфраструктурна платформа.
Платформа комплаєнс являє собою систему для
взаємопов’язаної аналітичної, прогнозної та оптимі-
заційної діяльності, яка призначена для виявлення
та пом’якшення санкцій і регуляторних ризиків. При
створенні платформи відповідності в промисловій
системі доцільно дотримуватися традиційних прин-
ципів управління ризиками, насамперед принципів
диверсифікації, підтримки стійкості, мінімізації
втрат і гнучкості.
Рекомендуються також проблемно-орієнтовані
методи управління. Конкурентна перевага ком-
С. Ю. Григораш
127
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
плаєнс-платформи полягає у високому рівні інтегро-
ваності в процеси розробки, узгодження та прий-
няття стратегічних рішень керівництвом в інтегро-
ваній системі компаній у сферах з високими біз-
нес-, економічними та політичними ризиками. Це
також є невід’ємною частиною загальних процесів
управління інституційною трансформацією.
Функціональна платформа охоплює сукупність
циклічних і системоутворюючих видів управлінсь-
кої діяльності, які є основою для розробки, організа-
ції та реалізації корпоративних стратегій, програм і
процесів на середньо- та довгострокову перспек-
тиву.
Процесна платформа – це набір логічно взаємо-
пов’язаних і скоординованих алгоритмів виконання
різних видів діяльності, операцій, процедур і захо-
дів, спрямованих на керовану трансформацію про-
мислової інтеграції. Запропоновано модульну побу-
дову процесної платформи, що дозволяє скорочу-
вати або доповнювати ланки загального процесу уп-
равління стратегічними змінами всередині компанії
в залежності від її специфіки або характеристик
зовнішнього середовища. Організаційно-структурна
платформа є каркасом економічних відносин, адмі-
ністративно-управлінських взаємодій, алгоритмів
взаємодії та структурних елементів усередині ком-
паній. Ці компоненти об’єднані в єдину систему для
забезпечення реалізації цілеспрямованих та керова-
них стратегічних трансформацій у взаємодії між
бізнесами.
Інституційна платформа – це поєднання стій-
ких корпоративних цінностей, норм, правил, алго-
ритмів, практик неформальної взаємодії та техноло-
гій управління. Вона визначає середовище, логіку,
форму та зміст як внутрішніх, так і зовнішніх відно-
син у промисловій інтеграції. Інституційна плат-
форма складається з чотирьох ключових елементів:
– індивідуальні стратегічні цінності, засновані
на спільних цінностях, що наголошують на розвитку
та безперервності позитивних змін, філософії ви-
робництва, цифровій культурі та наданні переваги
інноваційним та експериментальним ідеям;
– формальні норми, правила та алгоритми, що
регулюють трудові відносини, головною метою
яких є забезпечення суттєвої основи для створення
та розвитку ефективних інститутів промислової вза-
ємодії;
– неформальні практики горизонтальної та ме-
режевої взаємодії, які забезпечують гнучкість робо-
чих процесів, що дозволяє пом’якшити недоскона-
лість правил реалізації виробничих процедур. Ці
практики стимулюють розвиток міжфункціональної
взаємодії між працівниками, сприяючи динаміч-
ному обміну досвідом, інформацією та інновацій-
ними ідеями в рамках промислової інтеграції;
– технології управління та реалізації робочих
процесів на підприємствах промислової інтеграції,
окреслення загальних підходів до організації бізнес-
процесів та виконання функцій.
Інфраструктура, що підтримує платформу,
включає програмне та апаратне забезпечення, циф-
рові модулі, сервіси, програми, кількісні та якісні
бази даних, периферійні і мережеві пристрої та інші
елементи інформаційних та комп’ютерних техноло-
гій. Функціональне застосування та використання
цифрової платформи можна суттєво коригувати за-
лежно від рівня автоматизації, характеру вироб-
ництва та особливостей ринків, на яких працює ком-
панія.
Висновки. Інтеграція промислових підпри-
ємств є стратегічно важливим інструментом підви-
щення конкурентоспроможності в умовах глобаліза-
ції та цифровізації. Вона сприяє ефективному вико-
ристанню ресурсів, зниженню транзакційних ви-
трат, підвищенню інноваційного потенціалу та фор-
муванню стійких економічних зв’язків.
Інституційні зміни виступають рушійною си-
лою адаптації промислових підприємств до нових
викликів, зокрема в умовах швидких технологічних
і екологічних змін. Ці трансформації забезпечують
необхідні передумови для створення інноваційних
бізнес-моделей, інтеграції цифрових платформ і
формування індустріальних екосистем. Викорис-
тання цифрових технологій, таких як промислові ін-
тернет-платформи та Big Data, значно оптимізує
процеси управління, підвищує прозорість та швид-
кість комунікацій. Це дозволяє компаніям бути
більш гнучкими та адаптивними до змін.
Ефективна інтеграція залежить від таких чин-
ників, як чітка стратегія, наявність кваліфікованих
кадрів, інноваційна культура та інституційна під-
тримка. Особливе значення мають адаптивність ор-
ганізаційних структур та рівень зрілості співпраці
між учасниками.
Для успішної реалізації інтеграційних процесів
підприємствам рекомендується: розробити комп-
лексну стратегію з чіткими цілями та показниками
ефективності; впроваджувати цифрові платформи
для автоматизації управлінських і виробничих про-
цесів; формувати гнучкі та адаптивні організаційні
структури; забезпечити підтримку інституційної
екосистеми, включаючи стимулювання інновацій-
ної діяльності.
Корпоративна інтеграція промислових підпри-
ємств є не лише економічною необхідністю, а й
стратегічним вибором, що забезпечує довгостро-
кову стійкість і розвиток. Використання системного
підходу до управління та впровадження цифрових
технологій дозволяє створити нові можливості для
інноваційного зростання та міжнародної конкурен-
тоспроможності.
Література
1. Dorfman J.C.E., Ayres N.W., Chamberlain S.K., Gordon R.A. Institutional Economics: Veblen, Commons, and Mitchell
Reconsidered. 1st ed. USA, Berkeley: University of California Press, 1963. DOI: https://doi.org/10.1525/9780520340282.
С. Ю. Григораш
128
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
2. Geoffrey M. H. Thorstein Veblen and Socialism. Journal of Economic Issues. 2023. Vol. 57. Р. 1162-1177. DOI:
https://doi.org/10.1080/00213624.2023.2273138.
3. Dugger W. M. Douglass C. North’s New Institutionalism. Journal of Economic Issues. 1995. Vol. 29. Р. 453-458. DOI:
https://doi.org/10.1080/00213624.1995.11505682.
4. Bates R. H., Sened I., Galiani S. The New Institutionalism. The Work of Douglas North. In Institutions, Economic Growth,
and Propety Rights: The Legacy of Douglass North. Cambridge: Cambridge University Press, 2014. DOI:
https://doi.org/10.1017/CBO9781107300361.005.
5. Breuning M., Ishiyama J. T. Neoinstitutionalism. Encyclopedia Britannica. 2014, 28 October. URL:
https://www.britannica.com/topic/ neoinstitutionalism.
6. Hodgson G. On the Evolution of Thorstein Veblen’s Evolutionary Economics. Cambridge Journal of Economics. 1998.
Vol. 22. Р. 415-431. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.cje.a013726.
7. Faundez J. D. Douglass North’s Theory of Institutions: Lessons for Law and Development. Hague Journal on the Rule of Law.
2016. Vol. 8. Р. 373-419. DOI: https://doi.org/10.1007/s40803-016-0028-8.
8. Kleiner G. B. The methodology of A. Bogdanov’s tektology in the context of modern systems economic theory. Systems
Research and Behavioral Science. 2023. Vol. 40. Р. 393-406. DOI: https://doi.org/10.1002/sres.2933.
9. Kelly Kevin. The Inevitable: Understanding the 12 Technological Forces That Will Shape Our Future. Publisher Viking, 2016.
336 р.
10. Fischer M. M. The innovation process and network activities of manufacturing firms. In Innovation, Networks, and
Knowledge Spillovers: Selected Essays. Berlin: Springer, 2006. Р. 117-133.
11. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Григораш С. Ю. Вибір технологій управління корпоративною інтеграцією промисло-
вих підприємств. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія: Еко-
номіка та управління в нафтовій і газовій промисловості. 2023. № 2 (28). С. 41-51.
12. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Цатурян Р. О. Особливості формування системи реінжинірингу бізнес-процесів підп-
риємств з використанням цифрових технологій. Економічний вісник Донбасу. 2023. № 2 (72). С. 40-47. DOI:
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-40-47.
13. Гуцалюк О.М., Василенко В.А., Вірієнко І.С. Впровадження інноваційних технологій маркетингового менеджменту
в інтеграційну діяльність корпоративних підприємств. Вісник економічної науки України. 2024. № 1 (46). C. 118-123. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).118-123.
References
1. Dorfman, J. C. E., Ayres, N. W., Chamberlain, S. K., Gordon, R. A. (1963). Institutional Economics: Veblen, Commons, and
Mitchell Reconsidered. 1st ed. USA, Berkeley, University of California Press. DOI: https://doi.org/10.1525/9780520340282.
2. Geoffrey, M. H. (2023). Thorstein Veblen and Socialism. Journal of Economic Issues, Vol. 57, рр. 1162-1177. DOI:
https://doi.org/10.1080/00213624.2023.2273138.
3. Dugger, W. M. (1995). Douglass C. North’s New Institutionalism. Journal of Economic Issues, Vol. 29, рр. 453-458. DOI:
https://doi.org/10.1080/00213624.1995.11505682.
4. Bates, R. H., Sened, I., Galiani, S. (2014). The New Institutionalism. The Work of Douglas North. In Institutions, Economic
Growth, and Propety Rights: The Legacy of Douglass North. Cambridge, Cambridge University Press. DOI:
https://doi.org/10.1017/CBO9781107300361.005.
5. Breuning, M., Ishiyama, J. T. (2014). Neoinstitutionalism. Encyclopedia Britannica, 28 October. Retrieved from
https://www.britannica.com/topic/ neoinstitutionalism.
6. Hodgson, G. (1998). On the Evolution of Thorstein Veblen’s Evolutionary Economics. Cambridge Journal of Economics,
Vol. 22 (4), pp. 415-431. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.cje.a013726.
7. Faundez, J. D. (2016). Douglass North’s Theory of Institutions: Lessons for Law and Development. Hague Journal on the
Rule of Law, Vol. 8. pp. 373-419. DOI: https://doi.org/10.1007/s40803-016-0028-8.
8. Kleiner, G. B. (2023). The methodology of A. Bogdanov’s tektology in the context of modern systems economic theory.
Systems Research and Behavioral Science, Vol. 40, pp. 393-406. DOI: https://doi.org/10.1002/sres.2933.
9. Kelly, Kevin. (2016). The Inevitable: Understanding the 12 Technological Forces That Will Shape Our Future. Publisher
Viking. 336 р.
10. Fischer, M. M. (2006). The innovation process and network activities of manufacturing firms. In Innovation, Networks, and
Knowledge Spillovers: Selected Essays. (pp. 117-133). Berlin: Springer.
11. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Іu. A., Hryhorash, S. Yu. (2023). Vybir tekhnolohii upravlinnia korporatyvnoiu intehratsiieiu promys-
lovykh pidpryiemstv [The choice of management technologies for corporate integration of industrial enterprises]. Naukovyi visnyk
Ivano-Frankivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu nafty i hazu. Seriia: Ekonomika ta upravlinnia v naftovii i hazovii
promyslovosti – Scientific Bulletin of the Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas. Series: Economics and
management in the oil and gas industry, 2 (28), pp. 41-51 [in Ukrainian].
12. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A., Tsaturyan, R. O. (2023). Osoblyvosti formuvannia systemy reinzhynirynhu biznes-protsesiv
pidpryiemstv z vykorystanniam tsyfrovykh tekhnolohii [Peculiarities of Forming a System of Reengineering Business Processes of
Enter-prises Using Digital Technologies]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, Vol. 2 (72), рp. 40-47.
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-2(72)-40-47 [in Ukrainian].
13. Hutsaliuk, O. M., Vasylenko, V. A., Viriienko, I. S. (2024). Vprovadzhennia innovatsiinykh tekhnolohii marketynhovoho
menedzhmentu v intehratsiinu diialnist korporatyvnykh pidpryiemstv [Implementation of Innovative Marketing Management Tech-
nologies in the Integration Activities of Corporate Enterprises]. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 1 (46), рр. 118-123. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.1(46).118-123 [in Ukrainian].
Григораш С. Ю. Впровадження стратегій інституційної трансформації в управління корпоративною інтеграцією
промислових підприємств
У статті розглянуто питання корпоративної інтеграції промислових підприємств як стратегічного інструменту підви-
щення їхньої конкурентоспроможності в умовах глобалізації та цифровізації. Проаналізовано актуальність інтеграційних про-
С. Ю. Григораш
129
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
цесів, їхній вплив на оптимізацію ресурсів, зменшення транзакційних витрат та формування стійких економічних зв’язків між
підприємствами.
Особливу увагу приділено ролі інституційних трансформацій у створенні сприятливих умов для інтеграції. Досліджено
впровадження цифрових технологій, таких як промислові інтернет-платформи та Big Data, як інструментів підвищення
ефективності управлінських процесів. Визначено основні фактори успіху інтеграційних проектів, серед яких адаптивність
організаційних структур, чітке стратегічне планування та інноваційна культура.
Результати дослідження включають розробку науково-практичних рекомендацій для управління інтеграційними проце-
сами, таких як: формування комплексної стратегії інтеграції; впровадження цифрових платформ; стимулювання інноваційної
діяльності.
Стаття спрямована на розвиток міждисциплінарного підходу до інтеграції, об’єднуючи концепції стратегічного управ-
ління, корпоративних фінансів і цифрових технологій, що дозволяє забезпечити довгострокову стійкість промислових під-
приємств.
Ключові слова: корпоративна інтеграція, інституційні трансформації, стратегічне управління, цифрові технології, про-
мислові підприємства.
Hryhorash S. Implementation of Institutional Transformation Strategies in the Management of Corporate Integration of
Industrial Enterprises
The article examines corporate integration of industrial enterprises as a strategic tool for enhancing competitiveness in the context
of globalization and digitalization. The relevance of integration processes is analyzed, focusing on their impact on resource optimiza-
tion, reduction of transaction costs, and the formation of stable economic links between enterprises.
Special attention is given to the role of institutional transformations in creating favorable conditions for integration. The adoption
of digital technologies, such as industrial internet-platforms and Big Data, is studied as a means to improve the efficiency of manage-
ment processes. Key success factors for integration projects are identified, including organizational adaptability, clear strategic plan-
ning, and innovative culture.
The research results include the development of scientific and practical recommendations for managing integration processes,
such as: creating a comprehensive integration strategy; implementing digital platforms; stimulating innovative activities.
The article aims to advance a multidisciplinary approach to integration, combining concepts of strategic management, corporate
finance, and digital technologies, thereby ensuring the long-term sustainability of industrial enterprises.
Keywords: corporate integration, institutional transformations, strategic management, digital technologies, industrial enterprises.
Стаття надійшла до редакції 22.08.2024
|