Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук)

Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук)

У статті розглянуто основні питання розвитку російської етнології в пострадянський час, визначено пріоритетні напрями наукових пошуків Інституту етнології та антропології ім. М. Миклухо-Маклая РАН, проаналізовано результати досліджень та їхнє прикладне значення....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Мартинова, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
З історії та теорії етнології
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201498
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук) / М. Мартинова // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 25-37. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201498
record_format dspace
spelling irk-123456789-2014982025-01-21T10:56:16Z Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук) Мартинова, М. З історії та теорії етнології У статті розглянуто основні питання розвитку російської етнології в пострадянський час, визначено пріоритетні напрями наукових пошуків Інституту етнології та антропології ім. М. Миклухо-Маклая РАН, проаналізовано результати досліджень та їхнє прикладне значення. The article covers the main issues of the Russian ethnology development in the post-Soviet period and defines the priority drifts of the RAS Myklukho-Maklai Institute for Ethnology and Anthropology scientific researches. Also, there is an analysis of these researches’ outcomes and applied significance. 2012 Article Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук) / М. Мартинова // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 25-37. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201498 39(470):061.12РАН«312» uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З історії та теорії етнології
З історії та теорії етнології
spellingShingle З історії та теорії етнології
З історії та теорії етнології
Мартинова, М.
Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук)
Народна творчість та етнологія
description У статті розглянуто основні питання розвитку російської етнології в пострадянський час, визначено пріоритетні напрями наукових пошуків Інституту етнології та антропології ім. М. Миклухо-Маклая РАН, проаналізовано результати досліджень та їхнє прикладне значення.
format Article
author Мартинова, М.
author_facet Мартинова, М.
author_sort Мартинова, М.
title Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук)
title_short Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук)
title_full Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук)
title_fullStr Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук)
title_full_unstemmed Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук)
title_sort російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність інституту етнології та антропології ім. м. м. миклухо-маклая російської академії наук)
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet З історії та теорії етнології
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201498
citation_txt Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність Інституту етнології та антропології ім. М. М. Миклухо-Маклая Російської академії наук) / М. Мартинова // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 25-37. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT martinovam rosíjsʹkaetnologíânazlamívíkívdoslídnicʹkadíâlʹnístʹínstitutuetnologíítaantropologííímmmmikluhomaklaârosíjsʹkoíakademíínauk
first_indexed 2025-02-09T04:32:44Z
last_indexed 2025-02-09T04:32:44Z
_version_ 1823552899597205504
fulltext 25 У 1990­х роках відбулися суттєві зміни як у  російському суспільстві, так і в інших пострадян­ ських  державах.  Процеси  трансформації  впли­ нули  й  на  науку.  У  Російській  Федерації  вона  опинилася на роздоріжжі. Навіть дещо спостері­ галася її криза (відтік науковців на Захід, фінан­ сові  труднощі).  Проте  й  сьогодні  не  вщухають  бурхливі дискусії щодо реорганізації Російської  академії наук, аж до приватизації інститутів. Інституту  етнології  та  антропології  ім. М. М. Миклухо­Маклая 2013 року випов­ ниться вісімдесят років. Це один з інститутів  РАН, що досяг значних успіхів у своїй галузі.  Науковий колектив становлять близько двох­ сот осіб. За останні двадцять років зусиллями  наукового  колективу  було  видано  майже  пів­ тори тисячі книг 1. Чимало публікацій, що за­ слуговують на увагу, виходять і в серійних, і в  періодичних виданнях 2.  Тематика  наших  досліджень  найрізнома­ нітніша. Для етнології, як наукової дисциплі­ ни,  останнє десятиліття  ХХ ст. – новий пе­ ріод розвитку, адже відбулося переосмислення  її  предметної  сфери.  Нагадаємо,  що  1990­го  року Інститут етнографії змінив свою назву на  Інститут  етнології  та  антропології.  До  цього  кроку  підштовхнули  зміни  в  суспільстві,  які  висунули  етнічну  проблематику  на  передній  план. Нині Інститутом охоплено двадцять під­ розділів,  організованих  як  за  регіональними,  так  і  за  проблемними  принципами.  Створено  чотири  невеликі  кабінети­музеї:  етнографіч­ ний, антропологічний, пластичної реконструк­ ції, археологічний. Сформовано бібліотеку, на­ уковий архів, фото­ і відеотеку. Сучасне, більш містке розуміння нашої на­ уки як антропології (соціально­культурної і фі­ зичної) розширило коло наукових зацікавлень.  Водночас  основні  напрями  досліджень,  як  і  колись, визначаємо предметною сферою науки  про народи, ґрунтуючись на етнографічно­по­ льовому досліджені й на архівних розвідках. Наукові  дослідження  диференціюємо  за  такими головними напрямами: теорія та історія  етнологічної  і  антропологічної наук;  етнологія  російського  народу,  інших  народів  Російської  Федерації  та  суміжних  країн;  походження  і  етно культурний образ народів світу; фізична,  або біологічна, антропологія та еволюція люди­ ни; релігієзнавство; крос­культурна психологія;  етнічна  соціологія;  міжетнічні  взаємо зв’язки  і  конфлікти;  медична  антропологія;  гендер­ ні  дослідження;  аудіовізуальна  антропо логія.  Учені  нашого  Інституту  оперують  як  тради­ ційними  етнографічними  методами  польових   досліджень, так і найновішими методиками. діяльність за академічними науковими програмами.  За  останні  роки  розробки  за­ Російська етнологія на зламі віків (дослідницька діяльність інституту етнології та антропології ім. м. м. миклухо-маклая Російської академії наук) Марина Мартинова УДК 39(470):061.12РАН«312» У статті розглянуто основні питання розвитку російської етнології в пострадянський час, визначено пріоритетні  напрями наукових пошуків Інституту етнології та антропології ім. М. Миклухо­Маклая РАН, проаналізовано ре­ зультати досліджень та їхнє прикладне значення. Ключові слова: наукові програми, проекти, Інститут етнології та антропології ім. М. М. Миклухо­Маклая РАН. The article covers the main issues of the Russian ethnology development in the post­Soviet period and defines the priority  drifts of the RAS Myklukho­Maklai Institute for Ethnology and Anthropology scientific researches. Also there is an analysis  of these researches’ outcome and applied significance. Keywords: scientific programs, projects, RAS Myklukho­Maklai Institute for Ethnology and Anthropology. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ file:///D:/%d0%9d%d0%a2%d0%95/ file:///D:/%d0%9d%d0%a2%d0%95/ file:///D:/%d0%9d%d0%a2%d0%95/ file:///D:/%d0%9d%d0%a2%d0%95/ 26 27 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 З історії та теорії етнології («Народи  і  релігії  світу»)  (1998;  перевидан­ ня – 1999, 2000). За значимістю, уважаємо,  до цих проектів можна долучити видання етно­ графічної карти «Народы России и сопредель­ ных стран» («Народи Росії і суміжних країн»).  Вищеподані  доробки  у  2001  році  відзначено  Державною  премією  Російської  Федерації  в  галузі  науки  і  техніки.  Для  широкого  кола  спеціалістів  і  всіх  зацікавлених  значний  інте­ рес  становлять  нові  енциклопедичні  видання,  виконані  за  участю  співробітників  Інституту.  Наприклад, «Народы России. Атлас культур и  религий» («Народи Росії. Атлас культур і релі­ гій») (М., 2009), де подано стислу інформацію  про сто найчисленніших народів нашої країни. Ще одним значним проектом, над яким Ін­ ститут  працює  з  1990­х  років,  є  багатотомна  етнографічна серія «Народы и культуры» («На­ роди і культури») (у доступі п’ятнадцять томів).  Безперечним  науковим  пріоритетом  зали­ шається вивчення етнології російського наро­ ду,  його  духовної  та  матеріальної  культури  3.  У  1993  році  Державною  премією  Російської  Федерації удостоєно цикл робіт з історії і куль­ тури російського народу. У цьому контексті на  особливу увагу заслуговують книги «Русский  север» («Російська Північ»), а також двотом­ на колективна монографія «Русские Рязанско­ го края» («Росіяни Рязанського краю») 4, яка  стала  підсумком  багатолітніх  експедиційних  досліджень,  музейних  та  архівних  пошуків  учених Інституту в Рязанському краї. У розробках останніх років прискіпливу ува­ гу спрямовано на міграцію та адаптацію росіян у  регіонах пізнішого розселення, на їхній соціаль­ но­культурний  статус,  трансформацію  в  істо­ рико­культурному розвитку, на етнічні аспекти  формування нової  громадянської  ідентичності.  Таку різновекторність дос ліджень використано  в комплексній розробці теми «Русские за рубе­ жом» («Росіяни за кордоном») 5. Вагоме не тільки наукове, але й прикладне  значення має розроблення питань, які пов’язані  із  сучасним  станом  корінних  малочисельних  народів  Півночі,  а  також  із  проблемами  їх  адаптації до нових соціально­економічних і по­ літичних умов. Інтерес до окресленого регіону  виявляє не лише наша держава. Колективний  проект за цією темою, який спільно виконуємо  з  науковцями  Швеції  та  Фінляндії,  підтри­ мав  Банк  Швеції.  В  опублікованих  роботах,  присвячених  історичній  етнографії,  етнодемо­ графії,  соціальній  організації,  матеріальній  і  духовній  культурі  народів  Крайньої  Півночі  й Сибіру, увагу спрямовано на вивчення адап­ тивних  функцій  традиційної  культури,  що  є  актуальною проблемою 6. Суттєвий  внесок  здійснено  й  у  вивчення  соціальної організації більшості сибірських на­ родів. Як приклад, можемо навести незалежну  експертну  доповідь,  присвячену  малочисель­ ним народам Півночі, Сибіру й Далекого Схо­ ду.  У  ній  не  лише  проаналізовані  проблеми,  але  й  запропонована  стратегія  багатоваріант­ ного  саморозвитку  в  межах  так  званої  куль­ турно­орієнтованої модернізації, на противагу  тривалим  домінуючим  традиціоналістичним  охоронним  установкам  на  основі  державного  патернаціоналізму 7. У роботах кавказознавців здійснено акцент  на  вивчення  сучасної  етнополітичної  ситуації  в  регіоні.  Зокрема,  проаналізовано  сучасні  процеси  в  Чечні  й  висунуто  пропозиції  щодо  актуальних  заходів  урегулювання  існуючого  конфлікту.  Дослідження  засвідчили,  що  гро­ мадськість  налаштована  проти  інноваційних  дій. Одним з механізмів протидії є відданість  традиції,  у  якій  убачають  порятунок  від  гло­ балізації. Водночас чималий спектр сучасного  кавказького життя за останні роки позначений  суттєвими змінами, причім не лише в аспекті  матеріального і господарського побуту, але і в  області соціонормативної культури 8. У полі зору вчених перебуває також етно­ культурна  ситуація  на  суміжних  територіях.  Наприклад,  у  координації  з  білоруськими  й  українськими колегами проводимо досліджен­ ня  з  проблем  російсько­українсько­білорусь­ кого  прикордоння.  Вивчаємо  ідентичність  і  культурну специфіку населення цих територій,  регіональні особливості в демографічній, мов­ ній, конфесійній сферах 9. гальноакадемічних  програм  російських  уче­ них,  що  об’єднують  проекти  багатьох  інсти­ тутів РАН, вийшли на передній план. Першу  трирічну  програму  «Етнокультурное  взаимо­ действие в Евразии» («Етнокультурна взаємо­ дія в Євразії») прийняли 2003 року. Другу –  «Адаптация народов и культур к изменениям  природной среды, социальным и техногенным  трансформациям» («Адаптація народів і куль­ тур  до  змін  у  природному  середовищі,  а  та­ кож до соціальних і техногенних трансформа­ цій») – опрацьовували у 2006–2008 роках.  Над третьою – «Историко­культурное насле­ дие и духовные ценности России» («Історико­ культурна спадщина і духовні цінності Росії»)  (з 2009) – роботу провадимо нині.  З 2009 року в Інституті запроваджено чо­ тирнадцять проектів. Стисло охарактеризуємо  деякі  з  них.  У  дослідженні  «Героическое  и  повседневное  в  массовом  сознании  русских»  («Героїчне  і  повсякденне  в  масовій  свідомос­ ті  росіян»)  (керівник  –  завідуючий  відділом  російського  народу  О.  Буганова)  особливу  увагу  приділено  співвідношенню  локальної,  регіональної  і  загальноросійської  ідентичнос­ ті. У межах цього проекту проаналізовано па­ тріотичні,  етнічні,  конфесійні  й  соціальні  їхні  складові;  повсякденне  життя  російських  сіл  і  міст, ураховуючи регіональні особливості.  За  програмою  «Современный  российский  город в единстве и многообразии культурных  ценностей» («Сучасне російське місто: єдність  і  багатообразність  культурних  цінностей»)  (керівник – доктор М. Мартинова) вивчають  демо графічну ситуацію, етнічний і конфесійний  склад населення, соціальну ситуацію та рівень  життя,  культурно­освітню  сферу  й  духовне  життя в містах різних регіонів Російської Фе­ дерації. Зокрема, польові дослідження прово­ дили в невеликому містечку Давлеканово, яке  лежить  у  найзахіднішому  регіоні  Республіки  Башкортостан, – у Калінінградській області,  а також у містах Сибіру й деяких інших. З­поміж тем Інституту вагоме місце відве­ дено  релігієзнавчим  дослідженням.  Поряд  із  традиційним  вивченням  православ’я  в  Цент­ ральній  Росії  науковці  накопичують  нові  по­ льові  й  опрацьовують  архівні  матеріали  про  сучасне релігійне життя в Адигеї, Карачаєво­  Черкесії та Абхазії за проектом «Возрождение  христианских традиций на Кавказе» («Відро­ дження християнських традицій на Кавказі»)  (керівник – доктор  І. Бабич). У полі  зору –  історичні  документи  щодо  розвитку  христи­ янства  на  Кавказі.  Підготовлено  світлини  й  відеоматеріали про православне життя й обря­ довість в окресленому регіоні. Вивченню іншо­ го релігійного напряму – ісламу – присвячено  проект «Традиционные и новые формы ислама  в  России»  («Традиційні  й  нові  форми  ісламу  в  Росії»)  (керівник  –  А.  Ярликапов).  Дослі­ дження  переважно  проводили  на  Північному  Кавказі.  Вони  засвідчили,  що  іслам  на  Кав­ казі є значно глибшим багатошаровим явищем,  аніж уважали досі. Проектом  «Кросс­культурный  анализ  со­ циального пространства и механизмов регули­ рования  социальной  напряжённости»  («Крос­ культурний  аналіз  соціального  простору  і  механізмів  регулювання  соціальної  напруги»)  (керівник – доктор І. Морозов) охоплено ком­ паративний розгляд поведінки росіян і осетин в  Осетії та в різних областях Центральної Росії. За  проектом  «Историко­культурное  на­ следие  в  современной  картине  мира  народов  Севера и Сибири» («Історико­культурна спад­ щина в сучасній картині світу народів Півночі  й  Сибіру»)  (керівник  –  завідуючий  відділом  Д. Функ) вивчають народи Півночі й Сибіру.  Науковці  досліджують  звичаєве  право  або­ ригенних  народів  цих  територій,  проводять  польові  дослідження  в  Бурятії,  Іркутській  і  Сахалінській  областях.  Підготовлено  до  пу­ блікації архівні матеріали 1920­х років з куль­ турної  спадщини  евенків  і  російських  старо­ жилів  півдня  Іркутської  області.  Вивчають  епічний спадок сибірських аборигенів. Вітчизняна тематика.  З­поміж  найваж­ ливіших  досягнень  останнього  десятиліття  виокремимо  дві  унікальні  історико­етногра­ фічні енциклопедії – «Народы России» («На­ роди Росії») (1994) і «Народы и религии мира»  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 28 29 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 З історії та теорії етнології російсько­каліфорнійські зв’язки в першій по­ ловині ХІХ ст.») 18. Значну  увагу приділено  народам  Зарубіж­ ної Азії 19. Традиційно в Інституті репрезенто­ вано потужний напрям з етнології Центральної  Азії та Казахстану. Новий вектор – вивчення  питань  соціальної  поведінки  слов’янського  на­ селення  у  вищезазначених  державах  (мігра­ ції, адаптації до нових умов життя, реакція на  етнокритичну  внутрішню  політику,  актуаль­ ні  тенденції  в  міжетнічних  стосунках).  Увагу  спрямовано на процеси перетворення в соціаль­ ній сфері й культурі народів Центральної Азії,  на  вивчення  етапів  і  чинників  пострадянських  змін, на механізми й шляхи модернізації 20. Міждисциплінарні дослідження.  В  Ін­ ституті функціонують кілька відділів, які спе­ ціалізуються  на  фізичній  антропології,  на  ви­ вченні найдавніших етапів еволюції людини та  її сучасних особливостей. Науковцями Інститу­ ту проведено чимало експедицій у всі куточки  колишнього Радянського Союзу. Теоретична  і  практична  розробка  антропологічних  методик  (краніологія,  остеологія,  одонтологія,  дермато­ гліфіка,  соматологія)  дозволили  вітчизняним  дослідникам найбільш досконало вивчити насе­ лення Російської Федерації та суміжних країн з  антропологічного погляду. Набувають розвитку  й  комплексні  антрополого­археологічні  розвід­ ки.  Нині  палеоантропологи  Інституту  працю­ ють у складі археологічних експедицій не лише  на  території  нашої  країни  (Північний  Кавказ,  Поволжжя, Прибайкалля), але й за її межами  (Туркменистан, Єгипет). Поряд із традиційни­ ми напрямами у фізичній антропології постали  нові:  антропогенетика,  антропоестетика  тощо.  Гордістю  Інституту  є  лабораторія  пластичної  реконструкції,  у  якій  за  унікальною  методи­ кою,  розробленою  півстоліття  тому  антропо­ логом  Герасимовим,  проводять  скульптурну  реконструкцію голови по черепу, відновлюють  обличчя історичних персонажів 21. Окрім того,  приймаємо замовлення від криміналістів. Міждисциплінарну  природу  найновіших  підходів  особливо  яскраво  демонструє  по­ ведінкова  антропологія – наука,  яка виконує  роль зв’язкової ланки між дослідженнями біо­ логії  людини  й  соціальними  сферами  знань.  Тобто  поведінкова  антропологія  вивчає  вза­ ємодію людей у повсякденному житті (родин­ ні зв’язки, батьківська поведінка, репродукція  і вибір шлюбних партнерів, соціальні стосунки  в  колективах  однолітків  і  в  різновікових  гру­ пах, міжвікові взаємини). Увага спрямована на  вивчення моделей поведінки в різних культу­ рах і на стратегії опанування поведінкових на­ вичок у процесі соціалізації 22. Одним  з  нових  напрямів  у  нашій  країні  є  психо логічна  антропологія,  або  крос­культурна  психологія.  Ведучими  спеціалістами  виконано  дослідження з міжетнічних установок  і дистан­ цій,  зі  психологічного  сприйняття  соціальних  змін і міграцій, зі соціальної психології діаспор 23. Затребуваним  у  науковому  й  політичному  розумінні  є  релігієзнавство.  В  Інституті  ви­ конано ґрунтовний аналіз релігійної ситуації в  Москві, що включає дослідження малих кон­ фесій, релігійних груп і напрямів 24. Дослідницька  робота  Інституту  охоплює  і  такі  міждисциплінарні  теми,  як  етносоціоло­ гія, етнодемографія, етнологія, етноархеологія.  Їхнє  підґрунтя  закладене  в  1960–1980­х  ро­ ках. Однак чимало напрямів (гендерні взаємо­ зв’язки, юридична антропологія, аудіовізуаль­ на антропо логія) виникло відносно нещодавно.  За всіма вищеперерахованими областями знань  працюють самостійні підрозділи. Етнологічні дослідження є складовою проб­ лематики  соціальної  екології.  У  1980–1990­х  роках провадили роботу за проектом «Этниче­ ская  экология  переселенческих  групп.  Русские  старожилы  на  Закавказье»  («Етнічна  екологія  переселенців.  Російські  старожили  в  Закав­ каззі»).  Нами  проаналізовано  процеси  адапта­ ції  російського  селянського  населення,  яке  мі­ грувало на ці  землі  в минулі  століття,  до  умов  проживання в Закавказзі. Комплексною тема­ тикою робіт охоплено вивчення демографічних,  медико­антропологічних  і психологічних харак­ теристик росіян­старожилів, їхні глибокі зв’язки  і родові структури, традиційну і сучасну системи  харчування, специфіку розселення, особливості  Після розпаду СРСР Калінінградська об­ ласть  стала  анклавом  Російської  Федерації  і  водночас порубіжною зоною, адже вона немає  кордонів  з  іншими  територіями  країни.  Тому  проводимо на цих теренах моніторинг проблем  ідентичності й культури.  Вивчення зарубіжних народів.  Важли­ вою  складовою  наукової  роботи  Інституту  є  дослідження з етнології народів Європи. Про­ ектами охоплено комплекс питань від  історич­ них  до  сучасних  культурно­побутових  і  етно­ політичних  процесів.  На  сьогодні  класикою  стали  опуб ліковані  в  1980­х  роках  історико­  етнологічні дослідження «Календарные обычаи  и  обряды  в  странах  Зарубежной  Европы»  («Календарні  звичаї  та  обряди  в  країнах  За­ рубіжної  Європи»)  (у  чотирьох  томах),  «Брак  у  народов  Зарубежной  Европы»  («Шлюб  у  народів Зарубіжної Європи») (у трьох томах),  «Типология жилища в странах Зарубежной Ев­ ропы» («Типологія житла в країнах Зарубіжної  Європи»).  Завдяки  цим  виданням  в  етнології  набули популярності методи комплексного і по­ рівняльного  дослідження  великого  регіону  за  єдиною програмою. Цієї традиції дотримано й у  колективній монографії, яку двічі перевидали 10. За останні роки тематика європеїстики сут­ тєво  розширилася.  Постав  новий  актуальний  напрям – етнополітика, який охоплює вивчен­ ня  особливостей  націоналістичних  ідеологій  та  етно політичних  рухів,  роль  етногенетичних  ідей  в  ідеологічній  конфронтації.  Аналізуємо  особливості  етнічної політики держав Європи,  форми  і методи  її  реалізації, механізми врегу­ лювання міжетнічних відношень. У центрі ува­ ги  напряму  –  роль  націоналізму  у  вирішенні  проблем  збереження  етнічної  культури,  рідної  мови,  групової  ідентичності,  особливостей  со­ ціокультурного  образу  етнічних  та  іммігрант­ ських  груп  населення.  За  окресленою  пробле­ матикою опубліковано низку монографій 11. Одним  з  важливих  векторів  у  дослідженні  етнополітики стало спільне з французькими ан­ тропологами обговорення проблем ідентичності й  націєтворення в європейських країнах,  а  також  мультикультурної природи сучасних націй 12. Низкою  праць  висвітлено  і  міжетніч­ ні  конфлікти,  кризові  ситуації,  національні  рухи  в  Європі.  Актуальній  темі  сучасного  балканського  конфлікту  присвячені  моно­ графії М. Мартинової і М. Кашуби 13, у яких  проаналізовано  події,  пов’язані  з  розпадом  СФРЮ  і  створенням  на  його  основі  нових  держав;  досліджено  витоки  кризи,  суть  вій­ ськових сутичок у Хорватії, Боснії та Герце­ говині,  Косово,  міжетнічні  протистояння  в  інших  районах  Балкан,  перші  кроки  станов­ лення нових держав. З дослідженням етніч­ них  аспектів  сучасних  суспільних  процесів  пов’язана  робота  з  реконструкції  загальної  історико­етнографічної характеристики насе­ лення в межах однієї країни або регіону, долі  малих народів у зарубіжних країнах, етнічних  общин за межами основної території  їхнього  проживання 14. Глибоку  комплексну  проблему  становить  етнографічне вивчення російського зарубіжжя  ХХ  ст.  Цікавість  викликає  й  історія  форму­ вання  та  культурного  розвитку  різних  груп,  вихідців з Російської Федерації, у країнах Єв­ ропи  15.  На  замовлення  Міністерства  інозем­ них справ ми виконували роботу за проектом  «Российская диаспора в странах СНГ» («Ро­ сійська діаспора в країнах СНД»). За матеріалами російських архівів, які міс­ тять відомості про балканські народи, опублі­ кована монографія М. Керимової  16. Також у  полі наших досліджень питання вивчення ген­ дерного чинника в політиці, релігії, економіці,  у структурі й функціях сім’ї, аналіз специфіч­ них  особливостей  народів  у  сімейній  сфері,  в  історії зарубіжної науки 17. У  вітчизняній  американістиці  приверта­ ють увагу симпозіуми з проблем  індіаністики  (1982,  1985,  1988,  1993,  1997  рр.),  а  також   видані за їхніми результатами збірники статей.  Успіхом  останнього  десятиліття  стала  підго­ товка найповнішого видання архівних та інших  документів з історії російської Америки «Рос­ сия в Калифорнии. Колония Росс и российско­  калифорнийские  связи  в  первой  половине  ХІХ в.»  («Росія  в Каліфорнії. Колонія Рос  і  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 30 31 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 З історії та теорії етнології них  суспільно­політичних  проблем  Російської  Федерації,  пов’язаних  з  такими  феноменами,  як  ідентичність,  колективні  форми  самовряду­ вання, етнічне представництво в системі влад­ них  відносин,  а  також  ксенофобія,  етнічний  і  релігійний екстремізм, соціальні конфлікти. Прикладні  дослідження  Інституту  етнології  та  антропології  РАН,  пов’язані  із  забезпеченням  практичних  потреб  держави  й  російського  суспільства,  виконувалися  за  та­ кими  основними  напрямами:  дослідження  на  замовлення державних міністерств і відомств,  наукове консультування державних структур,  соціологічні й експертні дослідження, розроб­ ка  проектів  нормативно­правових  документів  федерального рівня, етнологічна експертиза.  Наприкінці  1990­х  років  відбулися  деякі  зміни  в  структурі  Інституту  на  ко­ ристь  проб лемних  груп,  створено  ряд  підрозділів,  які  зай маються  актуальними  питаннями  сучасної  етнології  та  розробкою  на  їхній  основі  практич них  рекомендацій  для  державних  органів  різ ного  рівня.  Два  нові  підрозділи  Інституту  –  Центр   етнологічних  досліджень  і  Центр  із  вивчен­ ня  міжнаціональних  відношень  –  розгор­ нули  широку  діяльність  із  моніторингу  ет­ нічних  проб лем  та  етнополітичної  тематики.  У 1993 році на базі Інституту створено Мере­ жу етнологічного моніторингу і раннього по­ передження конфліктів, у якій ведуть спільну  діяльність  експерти  з  різних  регіонів  Росій­ ської Федерації. Моніторинги етнополітичної ситуації в пост­  радянських  країнах,  розробка  дій  з  поперед­ ження та врегулювання конфліктів відіграють  важливу роль у нівелюванні конфліктних  си­ туацій,  нейтралізації  етнічного  сепаратизму,  у підтримці  толерантності  в міжетнічних  від­ ношеннях. Система етнологічного моніторингу  висвітлює стан етнічних взаємин у дванадцяти  пострадянських  державах  і  сорока  суб’єктах  Російської Федерації. Методологія і методика  подані в спеціальній монографії 31. За даними  моніторингу написано також монографію при­ кладного  характеру,  орієнтовану  на  ознайом­ лення  державних  осіб,  які  приймають  рішен­ ня,  з  етнокультурною  ситуацією  в  російській  частині  Кавказу  32.  Зібрано  унікальну  до­ кументальну  базу  з  етнополітичних  проблем  багато етнічних  регіонів  і  етнотериторіальних  автономій Російської Федерації, а також дея­ ких інших країн 33. Аналітичне  й  прикладне  дослідження  ет­ нічності  й  націоналізму,  етнічних  конфліктів  і  способів  їх  вирішення  входять  до  переліку  пріоритетних  напрямів  роботи  Інституту  34.  Неабияке  значення  для  прогнозування  між­ етнічних  відносин  і  профілактики  конфліктів  має видання серії «Исследования по приклад­ ной  и  неотложной  этнологии»  («Досліджен­ ня  з  прикладної  та  невідкладної  етнології»)   (М., 1900–2011. – Вып. 1–225). Внеском у російську науку стала співпраця  нашого Інституту з Бергховським центром Ні­ меччини. Предмет вивчення – конструктивні  й  методологічні  можливості  врегулювання  конфліктів 35. Інститут здійснив вагомий внесок у наукове  забезпечення деяких питань державної політи­ ки й керівництва в етнічній сфері, виступивши  одним  з  основних  розробників  «Концепции  государственной  национальной  политики  Рос­ сийской  Федерации»  («Концепція  державної  національної  політики  Російської  Федерації»),  «Концепции  государственной  политики  Рос­ сийской Федерации в отношении соотечествен­ ников  за  рубежом»  («Концепція  державної  політики Російської Федерації щодо співвітчиз­ ників за кордоном»), низки законів і документів.  У межах прикладних досліджень на замовлення  Ради  Федерації  розроблено  концепцію  феде­ рального закону «Об основах государственной  национальной политики в Российской Федера­ ции» («Про основи державної національної по­ літики в Російській Федерації»). Найактивнішу участь науковці нашого ака­ демічного закладу брали в розробці методич­ них  матеріалів  для  Всеросійського  перепису  населення 2002 і 2010 років. Друком вийшло  два томи із серії праць, присвячених перепису  2002  року.  Проаналізовано  хід  і  результати  поселень і жител, господарчу діяльність, духов­ ну культуру й соціальну структуру конфесійних  общин.  Підсумком  багатолітньої  роботи  за  зі­ браними в експедиціях матеріалами стали серія  монографій і збірників 25. Нині триває розробка  теоретично­методологічних  підвалин  етнічної  екології як міждисциплінарної галузі досліджен­ ня:  окреслено  завдання  і  способи  практичного  застосування етнологічних знань та дослідниць­ ких методик 26. У  1990­х  роках  Інститутом  активізовано  розробку  гендерного  напряму.  Опублікова­ но  чимало  праць  із  питань  сім’ї  та  сімейного  устрою,  функцій  жінки  в  сім’ї,  з  проблем  сі­ мейного  й  суспільного  виховання  дітей,  фор­ мування  гендерних  стереотипів  поведінки,  з  питань чоловічих соціальних статусів і ролей 27.  Останнє десятиліття – новий етап розвит­ ку  юридичної  антропології  (народного  права).  З 1995 року в Інституті діє семінар з юридичної  антропології, який об’єднує етнологів і юристів.  Проблеми  юридичної  антропології,  пов’язані  з  управлінням  і  регулюванням  життя  корінних  малочисельних  народів  Півночі,  потрапили  в  поле  наукового  зацікавлення  і  наших  співро­ бітників, коли Інститут виступив організатором  кількох  значних  конференцій.  Особливо  важ­ ливу роль у становленні юридичної антропології  для Російської Федерації  відіграв ХІ Міжна­ родний конгрес зі звичаєвого права і правового  плюралізму (Москва, 1997). Окремий напрям  юридичної антропології репрезентують роботи  за проектом «Этнографический мир император­ ской России: экономика, право, власть, полити­ ка» («Етнографічне обличчя імператорської Ро­ сії: економіка, право, влада, політика»). Видано  декілька збірників, які вміщують опубліковані й  неопубліковані архівні документи 28. У  запроваджених  проектах  висвітлюємо  й  питання  з  історії  етнологічної  науки.  Своєю  фундаментальністю  вирізняється  опублікова­ не в 1990–1999 роках академічне «Собрание  сочинений  Н.  Миклухо­Маклая»  («Зібрання  праць  М.  Миклухи­Маклая»).  Виданню  пе­ редувала  багатолітня  праця  учасників  проек­ ту  в  архівах  і  бібліотеках,  були  виявлені  сот­ ні  рукописів,  невідомі  сучасникам  публікації  та  рисунки  видатного  науковця.  До  переліку  значимих  джерелознавчих  робіт  зараховуємо  також  тритомну  «Историю  Сибири»  («Істо­ рія Сибіру») (М., 1999. – Т. 1; 2000. – Т. 2;  2005. – Т. 3) Г. Міллера. У  1999  році  світ  побачила  книга  «Репрессированные  этнографы»  («Репре­ совані  етнографи»)  (М.,  1999.  –  Вип.  1),  яка  викликала  значний  резонанс  у  су­ спільстві.  Опуб ліковано  також  монографію  «Выдающиеся  отечественные  этнологи  и  ан­ тропологи ХХ века» («Видатні вітчизняні ет­ нологи  й  антропологи  ХХ  століття»)  і  книгу  спогадів  про  великого  вченого  С.  Токарева,  підготовлено збірник про академіка Ю. Бром­ лея. Зауважимо, що активізувалося вивчення  історії окремих напрямів російської етнографії.  Результат такої колективної співпраці – збір­ ник  «Страницы  отечественного  кавказоведе­ ния»  («Сторінки  вітчизняного  кавказознав­ ства»). Виданий альбом світлин співробітниці  А. Смолян, реконструйовано декілька унікаль­ них відео записів з архіву  Інституту, створено  нові фільми про традиції народів світу, зокре­ ма про народи Півночі 29. Вагоме місце в науковій тематиці академіч­ ного закладу належить дослідженню теорії та  методології  вивчення  етнічних  процесів,  роз­ витку культури. Зокрема, зауважимо на серій­ ному виданні «Этнографическая библиотека»  («Етнографічна  бібліотека»),  у  якому  вийшло  близько  двадцяти  книг  класиків  етнологічної  науки,  у  тому  числі  й  у  перекладах  з  інших  мов 30. У 2003 році опубліковано книгу «Рек­ вием по этносу. Исследования по социально­  культурной  антропологии»  («Реквієм  для  ет­ носу.  Дослідження  із  соціально­культурної  антропології») В. Пишкова, де викладено но­ вий погляд на нашу науку. Дискусії про місце  й роль етнології в сучасному суспільстві роз­ горнулися і в журналі «Этнографическое обо­ зрение» («Етнографічний огляд»).  Вивчення сучасних суспільно-політичних проблем.  Вагоме  місце  в  дослідницькій  діяльності Інституту належить вивченню сучас­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 32 33 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 З історії та теорії етнології Наші наукові досягнення широко популяри­ зуємо через кіно і фото, зокрема, на централь­ них телеканалах Російської Федерації. Серед  останніх фільмів – «Наследники таймырских  шаманов» («Нащадки таймирських шаманів»),  «Наедине с волками» («Наодинці з вовками»),  «Тайны древних гробниц» («Таємниці древніх  гробниць»). Вагомим досягненням є створення електрон­ ного  фотоархіву  Інституту  із  забезпеченням  зов нішнього доступу через  Інтернет до багатих  зібрань  світлин  більш  ніж  за  століття  експеди­ ційної  діяльності  вітчизняних  науковців.  Най­ унікальніші – це світлини російських експедицій  на Памір наприкінці ХІХ ст., матеріали експеди­ цій в Арктику, акварелі й рисунки художників,  здійснені в 1950­х роках в експедиціях. Підсумовуючи,  зауважу,  що  загалом  ро­ сійська наука в останні роки вражає тематич­ ним  різнобарв’ям,  прихильністю  до  класич­ них  етно графічних  методів  здобування  нових  знань і надвисокою продуктивністю більшості  наукового складу. У 1990 році за ініціативою Інституту ство­ рено «Ассоциацию этнографов и антропологов  России» («Асоціація етнографів і антропологів  Росії»). Із цього часу раз на два роки проходять  конгреси  етнографів  і  антропологів Російської  Федерації. Відбулося вже вісім таких зібрань.  Конгреси  етнографів  й  антропологів  Росії,  за  участю  іноземних  учених,  стали  справді  загально російськими звітами стану антрополо­ гічної та етнологічної науки в межах країни. Як  Інститут  загалом,  так  і  всі,  без  винят­ ку,  його  підрозділи  активно  співпрацюють  з  науковцями  багатьох  дослідницьких  центрів  країни та світу. Інститут етнології та антропо­ логії РАН має міжнародні контакти, що вияв­ ляються в найрізноманітніших формах. Спів­ робітництво  також  утілено  в  межах  проектів  і  угод  Російської  академії  наук  з  академіями  інших країн. 1 Повну бібліографію книжкових видань Інституту див.: Труды учëных Института этно- логии и антропологии РАН. 1999–2002: Темати- ческий указатель / сост. О. Л. Милова. – М., 2003; за наступні роки – у щорічних звітах ІЕА РАН (М., 2003–2010). Бібліографічний огляд найважли- віших робіт Інституту за останніх п’ятдесят років див.: Чистов К. В. Из истории советской этногра- фии 30–80 гг. ХХ века. К 50-летию Института этнографии АН СССР // Советская этнография. – 1983. – № 3; Бромлей Ю. В., Чистов К. В. Ордена Дружбы народов Институту этнографии имени Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР – 50 лет // Со- ветская этнография. – 1983. – № 4. 2 Ґрунтовний аналіз тематики публікацій див.: Соколовский С. В. Российская этнография в конце ХХ в. (библиометрическое исследование) // Этно- графическое обозрение. – 2003. – № 1. – С. 3–54. 3 Русские народные традиции и современ- ность. – М., 1995; Русские: этнотерриториальное расселение, численность и исторические судьбы (ХII–ХХ вв.). – М., 1995; Кузнецов С. В. Русское крестьянское хозяйство: аграрная деятельность и религиозно-нравственные воззрения. – М., 1995; Липинская В. А. Старожилы и переселенцы. Рус- ские на Алтае ХVIII– начала ХХ вв. – М., 1996; Витов  М.  В. Этнография Русского Севера. – М., 1997; Русские. Историко-этнографические очерки. – М., 1997; Традиционное жилище наро- дов России: XIX – начало ХХ в. – М., 1997; Вопро- сы антропологии, диалектологии и этнографии русского народа. – М., 1998. – Вып. 25; Вопросы этнографии русского народа. – М., 1998. – Вып. 25; Носова Г. А. Традиционные обряды русских (кре- стины, похороны, поминки). – М., 1999; Русские: этнотерритория, расселение, численность и исто- рические судьбы (XII–XX вв.). – М., 1999. – Т. 1; Русские: народная культура (история и современ- ность). – М., 2000. – Т. 3, 4; Власова И. В. Доро- гами земли Вологодской. Этнографические очер- ки. – М., 2001; Крестьянские истории: российская деревня 1920-х годов в письмах и документах. – М., 2001; Громыко М. М., Буганов А. В. О воззре- ниях русского народа. – М., 2000. 4 Русский Север: этническая история и на- родная культура XII–XX века. – М., 2002; Рус- ские Рязанского края / отв. ред. С. А. Иникова. – М., 2009. – Т. 1, 2. 5 Гинзбург А. И. Русское население в Туркеста- не (конец XIX–XX вв.). – М., 1991; Григорьева Р. А.,  Шлыгин Н. В., Будина О. Р. Быт русской семьи в малом эстонском городе. – М., 1996; Русские в новом зарубежье: Средняя Азия. Этносоциоло- гические очерки. – М., 1993; Русские в ближнем зарубежье. – М., 1994; Русские в новом зарубе- жье: Киргизия. Этносоциологические очерки. – М., 1995; Русские нового зарубежья: Итоги этно- социологического исследования в цифрах. – проведення  перепису  2010  року  щодо  питань  фіксації соціальної ідентичності населення 36. У 2009 році підготовлено спеціальну допо­ відь  для  Ради  Європи  «Статус  и  поддержка  языкового разнообразия в Российской Феде­ рации»  («Статус  і  підтримка  мовного  різно­ маніття  в  Російській  Федерації»)  у  зв’язку  з  перспективами  ратифікації  Росією  Європей­ ської  Хартії  регіональних  мов  і  мов  меншин.  Разом  з  Міністерством  регіонального  роз­ витку  Російської  Федерації,  Представни­ цтвом  Європейської  Комісії  в  Росії  в  рамках  співпрограми «Нацио нальные меньшинства в  России:  развитие  языков,  культуры,  СМИ и  гражданского  общества»  («Національні  мен­ шини в Росії: розвиток мов, культури, ЗМІ та  громадянського суспільства») було розроблено  низку рекомендацій. На  замовлення  Міністерства  регіонально­ го  розвитку  Російської  Федерації  виконано  проект  «Этнокультурный  потенциал  регио­ нов как фактор формирования российской на­ ции» («Етнокультурний потенціал регіонів як  чинник  формування  російської  нації»).  Під  час  його  реалізації,  за  допомогою  матеріалів  етно логічного моніторингу отримано відомості  щодо  громадянської  та  етнічної  ідентичності  росіян, а також здійснено рекомендації з вдо­ сконалення державної етнічної політики 37. Важливим свідченням актуальності й за­ требуваності  знань  і  методів  етнологічної  науки для розробки базових основ управлін­ ня суспільством і державою стала робота Ін­ ституту з реалізації цільових програм «Мо­ сква  многонациональная:  формирование  гражданской  солидарности,  культуры  мира  и  согласия»  («Москва  багатонаціональна:  формування  громадянської  солідарності,  світової  культури  і  злагоди»)  і  «Столица  многонациональной России»  («Столиця ба­ гатонаціональної  Росії»).  Мета  досліджен­ ня – науково­аналітичне осмислення сучас­ них  соціальних  процесів  у  столиці,  пошук  ефективних  механізмів  зниження  соціаль­ но­психологічної напруги в суспільстві, про­ тидія  екстремізму,  вироблення  механізмів,  моніторингу,  діагностика  і  прогнозування  ситуації в мегаполісі. За рішенням керівництва Москви, за учас­ тю  провідних  науковців,  спеціалістів  москов­ ських  і  федеральних  структур  працює  Курс  підвищення  кваліфікації  держслужбовців  со­ ціальної  сфери,  працівників  правоохоронних  органів і ЗМІ. Апробовано тренінги з налаго­ дження міжкультурного діалогу з орієнтацією  на молодь; підготовлено декілька книг 38. З 2002 року провадили роботу з федераль­ ної цільової програми «Формирование устано­ вок  толерантного  сознания  и  профилактика  экстремизма в российском обществе» («Фор­ мування  установок  толерантної  свідомості  й  профілактика  екстремізму  в  російському  су­ спільстві»). Розробляли декілька проектів: ет­ нічна  толерантність  у  традиційних  культурах  народів  світу,  психологія  етнічних  конфліктів  і толерантність у ЗМІ. За цими тематичними  векторами опубліковано близько десяти книг.  Тема  міжкультурної  комунікації  –  нинішній  актуальний напрям досліджень 39. Неабияку увагу науковці спрямовують на  методологічні  концепції  та  практичні  реко­ мендації  для  популяризації  етнологічної  на­ уки.  Проблеми  полікультурної  освіти,  між­ культурної  комунікації  з  погляду  етнолога  розглянуто, наприклад, у книзі М. Мартино­ вої 40. Однією з найновіших розробок Інсти­ туту є проект «Этническая политика России   в сфере образования: разработка методов ана­ лиза  нормативно­правовых  документов  для  оптимизации  системы  принятия  решений»  («Етнічна політика Росії в галузі освіти: роз­ робка  методів  аналізу  нормативно­правових  доку ментів для оптимізації системи прийнят­ тя рішень»). На основі висновків досліджень  підготовлено  матеріали  для  парламентських  слухань  «Федеральный  государственный  образо вательный стандарт – стратегический  ресурс  устойчивого  развития  многонацио­ нального общества» («Федеральний держав­ ний освітній стандарт – стратегічний ресурс  стійкого  розвитку  багатонаціонального  сус­ пільства») 41. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 34 35 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 З історії та теорії етнології 13 Кашуба М. С., Мартынова М. Ю. Новая этно- политическая карта Балкан. – М., 1995; Марты‑ нова М. Ю. Балканский кризис: народы и полити- ка. – М., 1998. 14 Кожановский  А.  Н. Народы Испании во второй половине ХХ века. Опыт автономизации и национального развития. – М., 1993; Граци‑ анская Н. Н. Словаки. – М., 1994; Решина М. И. Фризы. Проблема этнокультурного развития. – М., 1996; Заринов И. Ю. Путь длиннее века. Эт- ническая история поляков в Бразилии. – М., 1998; Деметер Н. Г., Бессонов Н., Кутенков В. История цыган. Новий взгляд. – М., 2000. 15 Новые славянские диаспоры / отв. М. Ю. Мар- тынова. – М., 1996. 16 Керимова  М.  М. Югославянские народы и Россия. Этнографические сюжеты в русских публикациях и документах первой половины ХIX века. – М., 1997. 17 Шлыгина Н. В. История финской этнологии. – М., 1995; Современная семья у народов Зарубеж- ной Европы. – М., 1993; Семья в современном евро- пейском обществе. – М., 1996; Проблемы и методы исследований современной семьи. – М., 1997. 18 Население Нового Света: проблемы форми рования и социокультурного развития. – М., 1999; Очерки по культурной антропологии американского города. – М., 1997; Лопуленко Н. А. Эскимосы США и Канады. – М., 1998; Александ‑ ренков  Э.  Г. Стать кубинцев. Проблемы форми рования этнического самосознания. – М., 1998; Нитобург  Э.  Л. Евреи в Америке на исходе ХХ в. – М., 1997; Комарова Г. А. Русский Бостон. – М., 2002; Коренное население северной Америки в современном мире. – М., 1990; Америка после Колумба: взаимодействие двух миров. – М., 1992; Американские индейцы: новые факты и интер- претации. – М., 1996; История и семиотика индей- ских культур Америки. – М., 2002. 19 Жуковская Н.  Л. Судьба кочевой культуры: рассказы о монголах и Монголии. – М., 1990; Исто- ки формирования современного населения Южной Азии. – М., 1990; Арутюнов С. А., Джарылгасино‑ ва Р. Ш. Япония: народ и культура. – М., 1991; Куз‑ нецов А. И. Индонезийцы за рубежом. – М., 1991; Этнокультурные процессы в странах Зарубежной Азии. ХХ век. – М., 1991; Арутюнов  С.  А., Ще‑ беньков В. Г. Древнейший народ Японии: Судьбы племени айнов. – М., 1992; Кочнев В. И., Седлов‑ ская А. Н. Европейцы в Южной Азии и образова- ние «евразийских» групп. – М., 1992; Календарь в культуре народов мира. – М., 1993; Календарно- праздничная культура народов Передней Азии: традиции и инновации. – М., 1997; Shukovskaja N. Kategorien und Sumbolik in der traditionellen Kultur der Mongolen. Studa Eurasia. – Berlin, 1997. – Bd. V; Шинкарев  В.  Н. Человек в традиционных представлениях тибето-бирманских народов. – М., 1997; Шинкарев  В.  Н. Кварц, кровь, одержи- мость. Очерки традиционного мировоззрения гор- ных народов Южного Вьетнама. – М., 2002. 20 Проблемы этногенеза и этнической истории народов Средней Азии и Казахстана. – М., 1990; Современное развитие этнических групп Средней Азии и Казахстана. – М., 1992; Моногарова Л. Ф.,  Мухиддинов И. Таджики. – М., 1992. –Ч. 1; Моно‑ гарова  Л. Ф. Таджики. – М., 1992. –Ч. 2; Жили‑ на  А.  Н.,  Томина  Т.  Н. Традиционное жилище народов Средней Азии. ХІХ – начало ХХ вв. – М., 1993; Бушков  В.  И. Население северного Таджикистана: Формирование и расселение. – М., 1995; Жилина А. Н. Новое и традиционное в со- временном сельском жилище Узбекистана (вторая половина ХІХ–ХХ в.). – М., 1995; Ярлыкопов А. А. Библиографический указатель научной литерату- ры по ногайцам. – Махачкала, 1998; Наумова О. Б. Структура животноводческого хозяйства в Западно- Казахстанской области Казахстана. – М., 2000; Среднеазиатский этнографический сборник. – М., 2001. – Вып. IV; Брусина О. И. Славяне в Сред- ней Азии. Этнические и социальные процессы. Конец XIX – конец ХХ века. – М., 2001. 21 Васильев  С.  В. Дифференциация плейсто- ценовых гоминид. – М., 1999. – Вып. 1–9; Новые методы – новые подходы в современной антропо- логии. – М., 1997; Теория антропологии и её мето- ды: истоки и развитие. – М., 2001; Вестник антро- пологии. – М., 1995–2002. – Вып. 1–9; Женщина в аспекте физической антропологии. – М., 1994. 22 Бутовская М. Л. Язык тела: природа и куль- тура. – М., 2004; Агрессия и мирное сосущество- вание: универсальные механизмы контроля со- циальной напряженности у человека. – М., 2006; Бутовская М. Л., Дьяконов И. Ю., Ванчатова М. А. Бредущие среди нас. Нищие в России и странах Европы. История и современность. – М., 2007; Человек в прошлом и настоящем: поведение и морфология. – М., 2008. 23 Духовная культура и этническое самосознание нации. – М., 1990–1991. – Вып. 1, 2; Лебедева Н. М. Социальная психология этнических миграций. – М., 1993; Лебедева Н. М. Новая русская диаспора. Социально-психологический анализ. – М., 1995; Лебедева  Н.  М. Введение в этническую и кросс- культурную психологию. – М., 1999; Этническая психология и общество. – М., 1997; Ценности и сим- волы национального самосознания в условиях из- меняющегося общества. – М., 1994; Национальное самосознание и национализм в Российской Феде- рации начала 1990-х годов. – М., 1994; Суверенитет и этническое самосознание: идеология и практи- ка. – М., 1995; Говорит элита республик Российской М., 1996; Русские нового зарубежья: Мигра- ционная ситуация, переселение и адаптация в России. – М., 1997; Субботина  И.  А. Стратегия поведения русской молодежи в странах нового за- рубежья: Молдавия. – М., 1998; Русские в совре- менном мире. – М., 1998; Савоскул С. С. Русские нового зарубежья. Выбор судьбы. – М., 2002. 6 Народы Советского Севера (1960–1980-е го- ды). – М., 1991; Демографические, экономические, социальные и культурные проблемы развития народов Дальнего Востока в условиях экономи- ческих реформ и демократических преобразова- ний. – М., 1994; Народы Севера и Сибири в усло- виях экономических реформ и демократических преобразований. – М., 1994; Социально-экономи- ческое и культурное развитие народов Севера и Сибири: традиции и современность. – М., 1995; Лопуленко  Н.  А. Народы Российского Севера: экономика, культура, политика (по материалам региональной прессы). – М., 2000; Афанасье‑ ва Г. М. Традиционная система воспроизводства нганасан. – М., 1990; Эндогамный ареал и этни- ческая группа. – М, 1990; Традиционная обряд- ность и мировоззрение малых народов Севера. – М., 1990; Ванштейн С. И. Мир кочевников Центра Азии. – М., 1991; Обские угры (ханты и манси). – М., 1991; Симченко  Ю.  Б. Нганасаны. Очерки традиционных верований. – М., 1993; Функ Д. А. Бачатские телеуты в XVIII – первой четверти ХХ века: Историко-этнографическое исследова- ние. – М., 1993; Народы Сибири и Севера России в ХIX в. – М., 1994; Проблемы этнической истории и культуры тюрко-монгольских народов Южной Сибири и сопредельных территорий. – М., 1994; Симченко Ю.  Б. Тайга селькупская. – М., 1995; Сирина  А.  А. Катангские эвенки в ХХ в. Рассе- ление, организация среды жизнедеятельности. – М., 1996; Этнодемографические особенности вос- производства народов Севера России. – М., 1996; Соколова  З.  П. Животные в религиях. – С.Пб., 1998; Соколова  З.  П. Жилище народов Сибири (опыт типологии). – М., 1998; Этнические стерео- типы в меняющемся мире. – М., 1998; Коренные малочисленные народы Севера и Сибири: Руко- водство для исследователей. – М., 1999. – Вып. 29; Пивнева Е. А. Манси: популяционная структура, этнодемографические процессы (XVIII–XX вв.). – М., 1999; Сибирь: Этносы и культуры (Народы Сибири в ХІХ в.) – М. ; Улан-Удэ, 1999. – Вып. 4; Челканцы в исследованиях и материалах ХХ в. – М., 2000; Этнографический сборник. Народы Се- вера России. – М., 2000; Мартынова Е. П., Пив‑ нева  Е.  А. Традиционное природопользование народов Северного Приобья. – М., 2001; Смо‑ ляк  А.  В. Народы Нижнего Амура и Сахалина. Фотоальбом. – М., 2001. 7 Практика постсоветских адаптаций народов Сибири / отв. ред. Д. А. Функ, Х. Бич, Л. Силан- пяя. – М., 2006; Этнокультурное взаимодействие и социокультурная адаптация народов Севера России / отв. ред. В. И. Молодин, В. А. Тишков. – М., 2007; Миссонова Л. И. Ульта Сахалина: боль- шие проблемы малочисленного народа. – М., 2006; Батьянова  Е.  П. Родщ и община у телеутов в ХІХ – начале ХХІ в. – М., 2007; Фун Д. А. Мир шаманов и сказателей (комплексное исследование телеутских и шорских материалов). – М., 2005. 8 Анчабадзе Ю. Д., Волкова Н. Г. Старый Тбили- си: Город и горожане в XIX в. – М., 1990; Житие и деяния Иллариона Грузина. – М., 1991; Духоборцы и молокане в Закавказье. – М., 1992; Мусукаев А. И.,  Першиц А. И. Народные традиции кабардинцев и балкарцев. – Нальчик, 1992; Калоев  Б.  А. Ското- водство народов Северного Кавказа: с древнейших времен до начала ХХ в. – М., 1993; Анчабадзе Ю. Д.,  Волков Н. Г. Этническая история Северного Кавка- за. XVI–XIX вв. – М., 1993; Абдушелишвили М. Т.,  Арутюнов  С.  А.,  Калоев  Б.  А. Народы Кавказа: Антропология, лингвистика, хозяйство. – М., 1994; Арутюнов  С.  А.,  Сергеева  Г.  А.,  Кобычев  В.  П. Народы Кавказа. Материальная культура: Пища. Жилище. – М., 1995; Бабич И. Л. Народные тради- ции в общественном быту кабардинцев. – М., 1995; Калоев  Б.  А. Моздокские осетины. – М., 1995; Цулая  Г.  В. Абхазия и Абхазы в контексте исто- рии Грузии: Домонгольский период. – М., 1995; Северный Кавказ: Бытовые традиции. – М., 1996; Тер‑Саркисянц  А.  Е. Армяне. История и этно- культурные традиции. – М., 1998; Бабич  И.  Л. Эволюция правовой культуры адыгов. – М., 1999; Калоев  Б.  А. Вторая родина Коста Хетагуро- ва. – Владикавказ, 1999; Калоев Б. А. Осетинские историко-этнографические этюды. – М., 1999; Кара чаевцы и балкарцы: язык, этнография, архео- логия, фольклор. – М., 2001. 9 Белорусско-русское пограничье / отв. ред. Р. А. Григорьева, М. Ю. Мартынова. – М., 2005. 10 Рождение ребенка в обычаях и обрядах. Страны Зарубежной Европы. – М., 1997. 11 Этнические проблемы и политика госу- дарств Европы / отв. ред. М. Ю. Мартынова. – М., 1998; Европа на пороге третьего тысячелетия / отв. ред. М. Ю. Мартынова. – М., 2000; Этниче- ские меньшинства в современной Европе / отв. ред. М. Ю. Мартынова. – М., 1997; Европейская интеграция и культурное многообразие / отв. ред. М. Ю. Мартынова. – М., 2009. – Ч. 1–3. 12 Диалоги об идентичности и мультикуль- турализме / под ред. Е. Филипповой и Р. ле Коа- дика. – М., 2005; Этнические категории и ста- тистика. Дебаты в России и во Франции / ред. Е. И. Филиппова. – М., 2008. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 36 37 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 З історії та теорії етнології 29 Благодарим судьбу за встречу с ним. О Сер- гее Александровиче Токареве. – М., 1995; Стра- ницы отечественного кавказоведения. – М., 1992; Смоляк А. В. Народы Нижнего Амура и Сахалина. Фотоальбом. – М., 2001. 30 Морган Л. Г. Лига ходенасури. – М., 1983; Леви‑Стросс  К. Структурная антропология. – М., 1983; Мид  М. Культура и мир детства. – М., 1988; Радлов  В.  В. Из Сибири. Страницы дневника. – М., 1989; Богораз В.  Г. Материаль- ная культура чукчей. – М., 1991; Зеленин  Д.  К.  Восточнославянская этнография. – М., 1991; Сумцов Н. Ф. Символика славянских обрядов. – М., 1996; Мосс М. Общества, обмен, личность. Труды по социальной антропологии. – М., 1996; Максимов  А.  Н. Избранные труды. – М., 1997; Ван  Геннеп  А. Обряды перехода. Систематиче- ское изучение обрядов. – М., 1999; Рэдклифф‑ Браун А. Р. Структура и функция в примитивном обществе. Очерки и лекции. – М., 2001; Пирцио‑ Бироли  Д. Культурная антропология Тропи- ческой Африки. – М., 2001; Лич  Э. Культура и коммуникация: логика взаимосвязи символов. – М., 2001; Эванс‑Причард Э. История антрополо- гической мысли. – М., 2003. 31 Тишков  В.  А.,  Степанов  В.  В. Измерение конф ликта. – М., 2004. 32 Российский Кавказ. Книга для политиков / под ред. В. А. Тишкова. – М., 2007. 33 Губогло М. Н., Смирнова С. К. Феномен Уд- муртии: парадоксы этнополитической трансфор- мации на исходе ХХ века. – М., 2001. 34 Биркенбах  Х.‑М. Расследование фактов как средство превентивной дипломатии. Взгляд между- народных организаций на конфликт по вопросу гражданства в Эстонии и Латвии. – М., 1998; Меж- таджикский конфликт: путь к миру. – М., 1998; Фи‑ липпов В. Р., Филиппова Е. И. Закон и этничность. – М., 1998; Shnirelman V. A. Russian Neo-pagan Myths and Antisemitism // ACTA. – 1998. – N 13; Аклаев А. Р. Демократизация и этнический конфликт: моде- ли регулирования этнополитических кризисов в постсоветском контексте. – Великобритания, 1999; Косиков И. Г., Косикова Л. С. Северный Кавказ: со- циально-экономический справочник. – М., 1999; Осипов  А.  Г. Российский опыт этнической дис- криминации: месхетинцы в Краснодарском крае. – М., 1999; Разрешение конфликтов. Пособие по обучению методам анализа и разрешения конфлик- тов. – М., 1999; Сотрудничество НПО и государства на приоритетных направлениях миграционной политики. Материалы круглого стола. – М., 2000; «Видимые руки»: Ответственность за социальное развитие. – М., 2001; Межэтнические отношения и конфликты в постсоветских государствах (Ежегод- ный доклад, 2000). – М., 2001; Тишков В. А. Общество в вооружённом конфликте. Этнография чеченской войны. – М., 2001; Чечня: от конфликта к стабиль- ности. – М., 2001. 35 Этнополитический конфликт: пути трансфор- мации. Настольная книга Бергхофского центра / отв. ред. В. А. Тишков, М. Я. Устинова. – М., 2007. 36 На пути к переписи / отв. ред. В. А. Тишков. – М., 2003; Этнография переписи / отв. ред. Е. И. Фи- липпова, Д. Арель, К. М. Гусеф. – М., 2003; Этно- культурный облик России. Перепись 2002 г. / ред. В. В. Степанов, В. А. Тишков. – М., 2007. 37 Российская нация: становление и этнокуль- турное многообразие / под ред. В. А. Тишкова. – М., 2008. 38 Молодые москвичи. Кросс-культурное ис- следование / отв. ред. М. Ю. Мартынова, Н. М. Ле- бедева. – М., 2008; Молодежь Москвы: адаптация к многокультурности / отв. ред. М. Ю. Мартыно- ва, Н. М. Лебедева. – М., 2007; Молодёжные суб- культуры Москвы / сост. Д. В. Громова, отв. ред. М. Ю. Мартынова. – М., 2009. 39 Идентичность и толерантность. – М., 2002; Толерантность и культурная традиция. – М., 2002; Малькова В. К., Тишков В. А. Этничность и толе- рантность в СМИ. – М., 2002; Диагностика толе- рантности в СМИ. – М., 2002; Лопуленко  Н.  А.,  Мартынова М. Ю. В мире жить – с миром жить. Хрестоматия для школьников. – М., 2002; Меж- культурный диалог. Лекции по проблемам меж- этнического и межконфессионального взаимо- действия. – М., 2003; Лебедева Н. М., Лунева О. В.,  Стефаненко  Т.  Г., Мартынова М. Ю. Межкуль- турный диалог. Тренинг этнокультурной компе- тентности. – М., 2003. 40 Мартынова  М.  Ю. Мир традиций и меж- культурное общение. В помощь школьному учи- телю. – М., 2004. 41 Див. також: Шнирельман  В.  А. В поисках престижных предков: этнонационализм и школь- ные учебники. Ответственность историка: препо- давание истории в глобализирующемся обществе: материалы междунар. конф. (Москва, 15–17 сен- тября 1998). – М., 2000; Мартынова М. Ю. Поли- культурное пространство России и проблемы образования: V Конгресс этнографов и антропо- логов России. – М., 2003. Федерации: 110 интервью Леокадии Дробижевой. – М., 1996; Дробижева Л. М., Аклае А. Р., Коротее‑ ва В. В., Солдатова Г. У. Демократизация и образ- цы национализма в Российской Федерации 90-х годов. – М., 1994; Миграции и новые диаспоры в постсоветских государствах. – М., 1996; Ассиме- тричная федерация: взгляд из центра, республик и областей. – М., 1998; Социальная и культурная дистанция: опыт многонациональной России. – М., 1998; Арутюнян Ю. В., Дробижев Л. М., Сусоко‑ лов А. А. Этносоциология. – М., 1999. 24 Религии мира: история и современность. – М., 1990; Смоляк А. В. Шаман: личность, функции, мировоззрение (Народы Нижнего Амура). – М., 1991; Традиционные ритуалы и верования. – М., 1995; Шаманизм и ранние религиозные пред- ставления. – М., 1995; Симченко Ю. Б. Традицион- ные верования нганасан. – М., 1996; Фукн  Д.  А. Телеутское шаманство: традиционные этнографи- ческие и новые исследовательские возможности. – М., 1997; Религия, культура и общество: Библио- графический указатель религиозно-богословской, религиеведческой литературы, изданной в России с XVI до начала ХХ веков. – М., 1993; Курило О. В. Очерки по истории лютеран в России (XVI– XX вв.). – М., 1996; Липинская В. А. Старообряд- цы в Румынии: Русские писатели о липованах. – М., 1994; Нитобург Э. Л. Церковь афроамерикан- цев в США. XVIII–XX вв. – М., 1995; Москва: Народы и религии. – М., 1997; Басилов В. Н., Кар‑ мышева Д. Х. Ислам у казахов. – М., 1997; Ислам и народная культура. – М., 1998; Буддизм: сло- варь. – М., 1992; Неоязычество на просторах Евра- зии. – М., 2001. 25 Русские старожилы Азербайджана. Материа- лы по этнической экологии. – М., 1990–1992; Гри‑ гулевич Н. И. Этническая экология питания: Тра- диционная пища русских старожилов и народов Закавказья. – М., 1996; Русские старожилы Закав- казья: молокане и духоборцы. – М., 1995; Очерки экспедиционного быта в Закавказье. – М., 2001. 26 Этническая экология: теория и практи- ка. – М., 1991; Козлов В. И. Этническая экология: Становление дисциплины и история проблем. – М., 1994; Степанов В. В. Методы этноэкологиче- ской экспертизы. – М., 1999; Комарова Г. А. Пред- теча Чернобыля. Этнокультурные аспекты эколо- гической катастрофы на р. Теча. – М., 2002. 27 Семейный быт народов СССР. – М., 1990; Семья: Традиции и современность. – М., 1990; Этнические стереотипы мужского и женского по- ведения. – М., 1991; Современная семья у народов Зарубежной Европы. – М., 1993; Женщина и сво- бода: Пути выбора в мире традиций и перемен. – М., 1994; Kon I. S. Sexual Revolution in Russia // From the Age of the Czars to Today. – New York, 1995; Обы- чаи и обряды, связанные с рождением ребëнка. – М., 1995; Смирнова Я. С., Тер‑Саркисянц А. Е. На- роды Кавказа. Семья и семейный быт. – М., 1995; Соловьёва  Л.  Т. Грузия: Этнография детства. – М., 1995; Пушкарёва  Н.  Л. Женщины России и Европы на пороге нового времени. – М., 1996; Семья в современном европейском обществе. – М., 1996; Кон И. С. Сексуальная культура в России. – М., 1997; Проблемы и методы исследований совре- менной семьи. – М., 1997; Пушкарёва Н. Л. Част- ная жизнь женщины в доиндустриальной России. X–XIX века: Невеста, жена, любовница. – М., 1997; Семья, гендер, культура. Материалы междунар. конф. 1994 и 1995 гг. – М., 1997; Гендерные пробле- мы в этнологии. – М., 1998; Кон И. С. Введение в сексологию. – М., 1998; Кон И. С. Вкус запретного плода. Сексология для всех. – М., 1998; Кон И. С. Лунный свет на заре. Лики и маски однополой люб- ви. – М., 1998; Золотухина М. В. Мир американской семьи. – М., 1999; Кон И.  С. Роль и место сексу- альной культуры в становлении цивилизованного государства. – С.Пб., 1999; Кон И.  С. Социологи- ческая психология. – М. ; Воронеж, 1999; Гендер- ные проблемы в общественных науках. – М., 2001; Мужчина в традиционной культуре. – М., 2001; Пушкарёва  Н.  Л. Русская женщина. Прошлое и современность. – М., 2001; Гендерные проблемы в этнологии. – М., 1998; Этнология человека на пороге ХХІ века: новые данные и старые пробле- мы. – М., 1999; Мужчина и женщина в современном мире: меняющиеся роли и образы. – М., 1999. – Т. ІІ. 28 Обычное право народов Сибири (буряты, якуты, эвенки, алтайцы, шорцы). – М., 1997; На- циональная политика в императорской России. Цивилизованные окраины (Финляндия, Польша, Бессарабия, Украина, Закавказье, Средняя Азия). – М., 1997; Homo Juridicus: материалы конф. по юри- дической антропологии. – М., 1997; Национальная политика в императорской России. Поздние перво- бытные и предклассовые общества Севера Евро- пейской России, Сибири и Русской Америки. – М., 1998; Обычное право народов России. Библио- графический указатель (1890–1998 гг.). – М., 1998; Обычное право и правовой плюрализм: материа- лы ХІ Междунар. конгресса по обычному праву и правовому плюрализму (август 1997 г.) – М., 1999; Бабич  И.  Л. Эволюция правовой культуры ады- гов. – М., 1999; Человек и право. Книга о летней школе по юридической антропологии. – М., 1999; Юридическая антропология. Закон и жизнь. – М., 2000; Традиционная нормативная культура, ор- ганизация власти и экономика народов Северной Евразии и Дальнего Востока. – М., 2000; Степной закон. Обычное право казахов, киргизов и турк- мен. – М., 2000; Обычай и закон. Исследования по юридической антропологии. – М., 2002. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси