Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила)

Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила)

У статті йдеться про золоту нагрудну прикрасу – пектораль, яка вирізняється неймовірною художньою досконалістю, насиченою символікою, глибиною змісту композицій; проаналізовано зображення верхнього ярусу – наративні чи розповідні сцени, які дозволяють одержати інформацію про різні аспекти буття скіф...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Клочко, Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Розвідки й матеріали
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201501
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила) / Л. Клочко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 51-60. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201501
record_format dspace
spelling irk-123456789-2015012025-01-21T10:57:45Z Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила) Клочко, Л. Розвідки й матеріали У статті йдеться про золоту нагрудну прикрасу – пектораль, яка вирізняється неймовірною художньою досконалістю, насиченою символікою, глибиною змісту композицій; проаналізовано зображення верхнього ярусу – наративні чи розповідні сцени, які дозволяють одержати інформацію про різні аспекти буття скіфів, зокрема про таку важливу галузь господарської діяльності, як тваринництво, а також про деякі елементи їхнього вбрання. The article deals with the golden pectoral being notable for fabulous artistic perfection, saturated symbolism, and profound content of compositions. Also, the author analyses the images of the upper-tier – narrative scenes which allows picking up information about the different aspects of the Scythian mode of life and particularly about such an important side of the Scythian economic activity as animal husbandry as well as about some elements of their clothes. 2012 Article Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила) / Л. Клочко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 51-60. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201501 903.25(477.7) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Розвідки й матеріали
Розвідки й матеріали
spellingShingle Розвідки й матеріали
Розвідки й матеріали
Клочко, Л.
Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила)
Народна творчість та етнологія
description У статті йдеться про золоту нагрудну прикрасу – пектораль, яка вирізняється неймовірною художньою досконалістю, насиченою символікою, глибиною змісту композицій; проаналізовано зображення верхнього ярусу – наративні чи розповідні сцени, які дозволяють одержати інформацію про різні аспекти буття скіфів, зокрема про таку важливу галузь господарської діяльності, як тваринництво, а також про деякі елементи їхнього вбрання.
format Article
author Клочко, Л.
author_facet Клочко, Л.
author_sort Клочко, Л.
title Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила)
title_short Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила)
title_full Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила)
title_fullStr Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила)
title_full_unstemmed Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила)
title_sort золота етнографія скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану товста могила)
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Розвідки й матеріали
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201501
citation_txt Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила) / Л. Клочко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 51-60. — Бібліогр.: 45 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT kločkol zolotaetnografíâskífííverhníjfrizpektoralízkurganutovstamogila
first_indexed 2025-02-09T04:32:51Z
last_indexed 2025-02-09T04:32:51Z
_version_ 1823552906583867392
fulltext 51 Про нагрудну прикрасу, знайдену в курга­ ні  Товста  Могила  (поблизу  м.  Орджонікідзе  Дніпропетровської  обл.),  написано  десятки  наукових  і  науково­популярних  праць,  знято  фільми, створено телепередачі. Здійснено до­ слідження  історико­етнографічні,  мистецтво­ знавчі, технологічні…  А  скільки  інтерпретацій  сюжетів  та  окре­ мих  образів!  Серед  предметів,  які  належать  до  пекторалей,  тобто  «нагрудників»,  тільки  витвір  з  кургану  Товста  Могила  зараховано  до  категорії  «знахідки  століття».  Справді,  за  художніми  особливостями,  технічною  доско­ налістю та інформативністю пектораль є непе­ ревершеним шедевром античного мистецтва.  З  плином  часу  цікавість  до  «нагрудника»  не зменшилася, а навіть зросла. Адже 21 черв­ ня 2011 року виповнилося 40 років з того дня,  коли Борис Мозолевський – керівник архео­ логічної  експедиції –  знайшов  предмет,  який  ще в розкопі дістав назву «пектораль» (від ла­ тин. pektos – груди) 1. Саме  Б.  Мозолевському  належать  натх­ ненні  слова  про  пектораль.  Він  розглянув  різноманітні аспекти: техніко­технологічні ха­ рактеристики,  семантику  та  семіотичний  ста­ тус  пекторалі.  Розгорнений,  глибокий  аналіз  прийомів  її  виготовлення,  антропоморфних  і  зооморфних  образів,  орнаментальних  мо­ тивів    дозволив  і  науково  обґрунтувати  зміст  сюжетів на трьох ярусах пекторалі, і дійти ви­ сновку, що це – «не довільно орнаментована  прикраса, а культова річ певного призначення.  Композиція  її  відбиває  космогонічні  уявлен­ ня  скіфів,  пов’язані  з  концепцією  трьох  сфер  світо будови»  2.  На  думку  Б.  Мозолевського,  художні  особливості  знаменитого  «нагрудни­ ка» свідчать, що принципи створення компо­ зицій на фризах пекторалі відповідають кано­ нам грецького мистецтва. Її образне вирішення  можна  зіставити  з  оформленням  фронтонів  Парфенона  –  творіннями  великого  Фідія  3.  Оскільки Б. Мозолевський був не тільки вче­ ним, але й поетом, то присвятив прекрасному  витвору немало поетичних рядків, у яких оспі­ вано ідеї, що надихнули давніх митців створи­ ти «симфонію степу» 4.  Отже, перед нами витвір із чотирьох кар­ касних  трубок  –  дугоподібний,  з’єднаний  з  обох  боків  в  орнаментованих  насад­ ках  (рис.  1).  Завдяки  застосуванню  різних  технічних  прийомів  трубки  мають  вигляд  перекручених  джутів.  Між  цими  деталями  конструкції  вміщено  горельєфні  зображення  людей, тварин, птахів, міфічних істот. Фігур­ ки зроблено в техніці лиття за восковою мо­ золота етногРафія скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану товста могила) Любов Клочко УДК 903.25(477.7) У статті йдеться про золоту нагрудну прикрасу – пектораль, яка вирізняється неймовірною художньою доско­ налістю, насиченою символікою, глибиною змісту композицій; проаналізовано зображення верхнього ярусу – на­ ративні чи розповідні сцени, які дозволяють одержати інформацію про різні аспекти буття скіфів, зокрема про таку  важливу галузь господарської діяльності, як тваринництво, а також про деякі елементи їхнього вбрання. Ключові слова: скіфи, пектораль, скіфський костюм, календарні обряди. The article deals with the golden pectoral being notable for a fabulous artistic perfection, a saturate symbolism, a profound  content  of  compositions.  Also  the  author  analyses  the  images  of  the  upper  tier  –  narrative  scenes  which  allow  picking  up  information about the different aspects of the Scythian mode of life and particularly about such an important side of the Scythian  economic activity as an animal husbandry as well as about some elements of their clothes. Keywords: Scythians, pectoral, Scythian dress, calendar rites. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 52 53 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 розвідки й матеріали деллю, а потім мініатюрні вироби доопрацю­ вали  ювелірним  приладдям.  Виконання  всіх  образів технічно досконале.  На верхньому ярусі показано сцени з життя  скіфів:  у  центрі  двоє  чоловіків  шиють  одяг  з  овечої шкури, ліворуч і праворуч від них – ко­ била з лошам і корова з телям, за ними – юна­ ки біля овець. Далі у правій частині – молодий  скіф доїть овечку, у лівій – інший юнак, три­ маючи посудину, має намір закрити її жмутком  трави. За овечками з обох боків – кози з козе­ нятами. Композицію завершують зображення  птахів, які летять урізнобіч. Б. Мозолевський  писав, що ці образи створюють враження без­ межності просторів 5.  Нижній ярус включає сюжети, умовно на­ звані  «Боротьба  тварин».  Найвиразніше  по­ казано трьох коней, на яких напали грифони.  Ці сцени є найдраматичнішими. Праворуч від  центру зображено леопарда й лева, які напада­ ють на вепра, а ліворуч – на оленя. Далі з обох  боків – собака женеться за зайцем, а в кінці –  коники­стрибунці (самка і самець), «…мов од­ вічні символи музикальної тиші степу» 6. Між верхнім і нижнім фризами прикріпле­ но пластину, яка повторює контури каркасних  трубочок. На ній уміщено ритмічний візерунок  з листя аканфа, квітів, спіральних завитків па­ гонів рослин. У канву орнаменту вплетені об­ рази птахів. рис. 1. Пектораль. Середина IV ст. до н. е. Золото, емаль. Курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе дніпропетровської обл. Збірка МІКУ (інв. № АЗС-2494) Найбільше уваги  скіфологи приділили ви­ вченню  знакових  функцій  пекторалі.  Як  за­ значив  С.  Раєвський,  це  «характеризує  …  кардинальні  зміни,  що  сталися  у  вивченні  скіфського  мистецтва»  7.  Ідеться  про  те,  що  тільки  з  1970­х  років,  саме  після  знайдення  пекторалі  в  кургані  Товста  Могила,  у  дослі­ дженнях  пам’яток  образотворчого  мистецтва,  а особливо – з наративними сюжетами, стали  переважати наукові пошуки з метою виявлен­ ня семантичних аспектів творів. Між  дослідниками  немає  суттєвих  роз­ біжностей щодо загального змісту композицій  «нагрудника» з Товстої Могили. Сцени верх­ нього ярусу уособлюють світ земний – світ на­ родження, радості. У сценах боротьби тварин  на нижньому фризі відображено уявлення про  смерть.  С.  Раєвський  представив  ці  образи  картин в опозиціях: верх – низ, внутрішнє –  зовнішнє, людське – не властиве людині, до­ машнє – дике, реальне – фантастичне, жит­ тя – смерть 8. Але, як відомо, за уявленнями  індоєвропейських  племен,  життя  та  смерть  нерозривно  поєднані,  а  смерть  є  необхідною  передумовою  існування  всього  сущого.  Тому  сюжети  пекторалі  крайніх  фризів  нерозділь­ ні,  а  візерунки  середнього фризу,  поєднуючи  верхній і нижній, підсилюють ідею безперерв­ ності буття. Водночас  важливе  значення  пекторалі  з  Товстої Могили полягає і в тому, що вона най­ більш  конкретно  й  символічно  наочно  демон­ струє  плани  змісту  всіх  зображень.  Неодно­ значність виробів і наративних сцен, уміщених  на  них,  є  характерною  особливістю  творів  скіфської торевтики. Слід зазначити, що вчені  не завжди визнавали багатоплановість розпо­ відних композицій. Відомий скіфолог В. Іллін­ ська висловила припущення, що на верхньому  ярусі пекторалі реалістично показано побутові  сцени, які не є якимсь «закодованим текстом».  На  думку  вченої,  художник  відобразив  тему  праці  –  найдостойнішу  для  втілення  в  мис­ тецтві  9.  Така  прямолінійність  у  підходах  до  вивчення  видатної  пам’ятки,  імовірно,  була  реакцією відомої дослідниці на численні інтер­ претації  всіх  композицій  на  основі  міфології,  семіотики,  космогонічних  уявлень.  Розвідка  В. Іллінської спрямовує на вивчення інших ас­ пектів мистецького твору, безпосередньо вка­ зує на його значний інформаційний потенціал.  Сюжети,  показані  на  трьох  полях  пекторалі,  відбили філософське осмислення плину життя  в картинах його конкретних проявів. Зокрема,  завдяки  аналізу  зображень  верхнього  фризу  можна уявити деякі елементи побуту скіфів.  Зміст  «жанрових»  сцен,  представлених  на  верхньому  ярусі  цієї  знаменитої  знахід­ ки,  можна  зрозуміти,  розглянувши  антропо­ морфні  й  зооморфні  мотиви.  Почнемо  з  пер­ ших,  тобто  з  образів  чоловіків,  які,  мабуть,  є  учасниками  якихось  релігійних  церемоній.  Насамперед  це  засвідчують  дві  центральні  фігури:  напівоголені  скіфи.  Можливо,  це  ца­ рі­жерці, які шиють ритуальний одяг зі смуш­ ку  (рис. 4). С. Бессонова  та  інші дослідники  трактують  сюжет  як  приготування  до  одно­ рис. 3. Зображення юнака з амфорою (ліва частина верхньго ярусу) рис. 2. Зображення скіфа, який доїть овечку (права частина верхньго ярусу) http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 54 55 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 розвідки й матеріали го  з  головних  свят  давніх  народів  –  Нового  року,  який  відбувався  навесні  (в  день  весня­ ного  сонцестояння)  10.  Художник  підкреслив  це,  змалювавши свійських тварин з дитинча­ тами  (весняний  приплід).  У  «сценарії»  свята  важливе місце посідають перше доїння овець,  церемонії при споживанні молочних продуктів  (рис. 2; 3). Картини «мирного життя  скіфів»  виконано  надзвичайно  реалістично,  а  це  до­ зволяє  зарахувати  пектораль  до  виробів  так  званої  етнографічної  серії.  До  них  належать  вази  й  чаші  з  курганів  Куль­Оба,  Воронезь­ кий, Чортомлик, Гайманова Могила, гребінь з  кургану Солоха, гривна з Куль­Оби, «шолом»  з кургану Передерієва Могила, численні золо­ ті пластинки 11. Пам’ятки об’єднує трактуван­ ня  образів  чоловіків  –  давні  автори  різними  засобами підкреслювали їхню силу, мужність,  окрім того, надзвичайно детально показували  костюм. Його склад: головний убір, рукавний  одяг  –  куртка,  поясний  –  штани,  взуття  –  короткі  чобітки.  Усі  елементи  відображають  певні кліматичні умови, які вплинули на фор­ мування вбрання. Воно відповідає вимогам ха­ рактерної для номадів господарської діяльнос­ ті, військових походів. Тобто костюм, з одного  боку,  був  зручний у  використанні,  а  з  друго­ го, – зупиняв погляд чистими лініями силуету  й пишним оформленням. Можна стверджува­ ти, що скіфський костюм вирізняє гармонійне  поєднання «корисності  та  краси» – загальна  формула  досконалості  12.  Фахівці,  які  вивча­ ють убрання скіфів, не раз аналізували зобра­ ження  на  пекторалі,  насамперед  центральні  рис. 4: а) зображення царів-жерців (центральна сцена верхнього ярусу); б) етнографічна паралель крою поясного одягу скіфа а б образи,  уміщені  на  верхньому  фризі.  Як  уже  відзначено, це, найімовірніше, зайняті в релі­ гійних обрядах царі­жерці (рис. 4). Виразними  є їхні обличчя з бородою та вусами. Художник  акцентував  їхній  спокійний,  але  строгий  по­ гляд, горду поставу. Привертають увагу й за­ чіски: волосся вільно падає на плечі, а спереду  підстрижене так, що чуб закриває лоб. На го­ лові скіфа, зоб раженого ліворуч, досить широ­ ка пов’язка 13 (рис. 4). Налобні стрічки (реме­ ні,  пов’язки,  діадеми)  –  універсальні  головні  убори, залишки яких зафіксовано і в жіночих,  і  в  дитячих,  і  в  чоловічих  похованнях.  Про­ стота  форми  та  способів  виготовлення  стали  причиною, з одного боку, значного поширення  пов’язок  у  вбранні  багатьох  народів,  а  з  дру­ гого,  –  спонукали  до  застосування  різного  декору  для  оформлення  уборів  цього  виду  14.  Їх  специфіку,  зокрема знакові функції,  відби­ вають матеріал,  з  якого виготовляли стрічки,  розміри, декор та інші деталі.  Скіфи  з  пов’язками  на  голові,  крім  пекто­ ралі,  представлені  ще  на  посудині  з  кургану  Куль­Оба  15.  Стрічки  розрізняються  шири­ ною та оздобленням. Можливо, це є свідчен­ ням  різного  статусу  чи  ролі  власників  уборів  у  суспільстві.  Б.  Мозолевський  уважав,  що  на пекторалі зображено жерця, посвяченого в  елевсинські містерії 16. С. Бессонова висловила  припущення, що в центральній сцені, імовірно,  представлено  царів­жерців,  які  відтворюють  ритуал  шиття  плечового  одягу  –  важливого  елементу  скіфського  костюма.  Легенди,  які  описують  діяння  культурних  героїв,  дійшли  до нас  серед  творчих надбань багатьох наро­ дів, наприклад, іранське сказання про Хушан­ Шаха, який володів мистецтвом виготовлення  одягу  з  овчини  17.  Можливо,  саме  про  таке   наплічне вбрання писав Юлій Полідевк: «Був  і шкіряний одяг – сиcирна – шкіряний хітон,  волосатий з рукавами» 18. Сакральний  характер  сюжету підкреслено  тим,  що  головні  «діючі  особи»  –  напівого­ лені  19.  Як  зазначено  вище,  античні  майстри  звернули  особливу  увагу  на  плечовий  одяг  скіфів: майже на всіх перерахованих пам’ятках  етно графічної  серії  чоловіки  зображені  в   куртках  без  застібок,  із  запахом  справа  на­ ліво,  невеликим  трикутним  вирізом  ворота,   симетрично  видовженими  полами,  які  утво­ рювали трикутник від середини стегон майже  до колін. Одяг цього виду здебільшого виріз­ няється оздоб ленням на рукавах, полах, спин­ ці, а також облямівкою або хутряною опушкою  по низу та на бортах  20. Центральні персона­ жі  зображені  за шиттям саме такої куртки зі  смушку.  Варто  зосередитися  також  на  поясному  одязі царів­жерців, оскільки джерел з його ви­ вчення  значно  менше,  ніж  наплічного  вбран­ ня  21.  Отже,  на  пекторалі  показано  скіфів  у  штанях  з  легкої  тканини  –  це  підкреслено  довільними бганками. Кожна холоша зшита з  одного полотнища, тобто досить широкої тка­ рис. 5. Зображення кобили з лошам (права частина верхньго ярусу) рис. 6. Зображення корови з одно- місячним телям (права частина верхньго ярусу) http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 56 57 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 розвідки й матеріали нини.  Завдяки  ракурсу  зображення  персона­ жів можемо роздивитися ще деякі деталі, зо­ крема  крою.  Один  зі  скіфів  (ліворуч)  сидить  так, що видно задню частину одягу. Між хо­ лошами вшито клапоть у формі перевернутого  трикутника, основа якого приєднана до пояса  (рис. 4 а). Логічним є припущення, що спере­ ду  була  така  сама  вставка,  тобто  «дно»  шта­ нів  –  це  два  трикутні  відрізки,  розташовані  кутами один до одного. Довжина тієї сторони  трикутника,  що  є  поясом,  дорівнює  половині  обхвату  стегон. Тканину на поясі підгинали  і  вставляли всередину шнур (очкур), за допомо­ гою якого штани закріплювали на талії. Такий  крій за умови дотримання певних пропорцій у  розмірах  вставок  забезпечував  доволі  широ­ кий крок, адже холоші, пришиті до них (тобто  до вставок), утворювали між собою тупий кут.  Пошуки  аналогій  серед  етнографічних  мате­ ріалів  привели  до  кола  пам’яток  Північного  Кавказу. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.  тут були поширені штани з двома трикутними  вставками (ззаду та спереду) і клаптем у фор­ мі ромба, який заповнював проміжок між хо­ лошами, тобто утворював так звану матню  22  (рис. 4 б). Поясний одяг скіфа, який у згаданій сцені  на пекторалі сидить ліворуч, щільно охоплює  стан,  тобто  довжина  верхнього  краю  трикут­ ника  не  більша  половини  обхвату  талії.  Тому  виникає  припущення,  що  для  зручності  при  надіванні й узагалі носінні штанів один косий  край вставки не пришивали до штанини. Саме  так було оформлено верхню частину поясного  одягу  чоловіків  з  давнього  населення  Алтаю  (пазирикської культури), що засвідчують зна­ хідки  в  могильнику  Ак­Аллах  23.  Можливо,  застосовували  ще  один  варіант  крою  штанів,  які щільно охоплюють фігуру: спереду приши­ вали  два  відрізки  –  один  залишали  вільним  ліворуч, а другий – праворуч. Одягаючи шта­ ни, їх накладали один на одного.  Звернімо також увагу на visavi цього скіфа:  його поясний одяг зверху зібраний поперечни­ ми складками, на тканині – глибокі борозен­ ки, штанини зшиті з внутрішнього боку ноги,  але лінії вставки не відмічені. Це свідчить про  різні  способи  виготовлення  одягу.  Крім  опи­ саного вище – зі вставкою ззаду і спереду, –  можна  припустити,  що  невеликий  ромбічний  шматок  тканини вшивали внизу між холоша­ ми. У такому разі не треба скріплювати штани  на животі, а незашиту ділянку варто закрива­ ти відрізком, прикріпленим одним краєм ліво­ руч  або  праворуч.  Пам’ятки  образотворчого  мистецтва  не  подають  відомостей  про  такий  рис. 7. Зображення корови з тримісячним телям та кобили з лошам (ліва частина верхньго ярусу) елемент  поясного  одягу.  Про  його  існування  можна  здогадатись,  аналізуючи  рештки  вій­ ськового вбрання. О. Мінжулін, відтворивши  військове  спорядження,  реконструював  так  званий клин, який закріплювали на поясі між  захисними  елементами,  що  прикривали  спе­ реду  стегна й ноги. Ці  елементи повторюють  контури  передніх  полотнищ  штанів,  а  клин,  маючи  виразний  захисний  характер,  мабуть,  нагадував  той  самий  шматок  тканини,  про  який ішлося вище 24. На пекторалі показано особливості вбран­ ня,  притаманного,  напевно,  аристократично­ му колу осіб, адже у скіфському костюмі були  елементи, які формою та кроєм вирізняли їхніх  власників як представників соціальної верхів­ ки:  головні  убори,  халати­кандіси,  куртки  25.  Є підстави припустити, що штани з трикутною  вставкою також мали знаковий характер, хоча  таке вбрання було зручним для використання  повсякдень 26.  З  різних  джерел  відомо,  що  найпопуляр­ нішими  серед  усіх  верств  населення  були  ко­ ротенькі  шкіряні  чобітки  27.  Як  засвідчують  пам’ятки  образотворчого  мистецтва,  їх  інко­ ли  підв’язували  навколо  гомілки  чи  поперек  стопи  вузеньким  ремінцем.  Аналіз  взуття,  яке  ми  бачимо  на  скіфах,  показаних  у  центрі  верхньої  композиції  пекторалі,  дозволяє  по­ повнити  наші  знання  про  цей  елемент  убору,  тому що художник відобразив таку деталь, як  підошва. Це дуже суттєвий факт, адже спеці­ алісти з історії костюма здебільшого вважали,  що в давнину шили тільки «поршні» – взуття  без підошви. Зображення чобітків з підошвою  стало  підставою  для  реконструкції  взуття  за  фрагментами, зафіксованими у скіфському по­ хованні  в  кургані  №  5  поблизу  с.  Булгакове  Миколаївської області 28. Щодо інших персонажів у сценах верхньо­ го  ярусу.  У  правій  частині  зображено  юнака,  який доїть вівцю, як стверджують етнографи,  так званим молдавським способом. У давнину  й за часів середньовіччя це заняття (тобто до­ їння  овець)  було  притаманне  саме  чоловікам,  оскільки вимагало значних фізичних зусиль 29.  Молоко овець, мабуть, споживали всі верстви  населення,  хоча,  як  засвідчують  етнографічні  спостереження, ці тварини найчастіше були в  отарах бідняків.  Роздивляючись зображення скіфа, поміча­ ємо,  що  в  його  образі  різними  засобами  під­ креслено нижчий соціальний статус порівняно  з  центральними  особами.  У  юнака  простува­ те обличчя, волосся підстрижене «в кружок»:  спереду пасма короткі, а ззаду спускаються до  плечей. Одяг цього хлопця також не має нія­ ких відзнак (рис. 2).  Ліворуч  від  сцени  «Жерці  за  шиттям»  уміщено мініатюрну фігурку ще одного юна­ ка. Він сидить, підігнувши ноги, у лівій руці  тримає  амфору,  а  в  правій  –  пучок  трави,  мабуть,  для  того,  щоб  закрити  посудину  (рис. 3). З етно графічних джерел відомо, що  так  зберігали  молоко  від  скисання  30.  Але  в  контексті сюжету «Святкування приходу вес­ рис. 8. Зображення овечки і кози (ліва частина верхньго ярусу) рис. 9. Зображення кози (права частина верхньго ярусу) http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 58 59 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 розвідки й матеріали ни», напевно,  ідеться про приготування яко­ гось священного напою з молока 31. Науковці,  які  досліджували  тему  «Елевсинські  місте­ рії»,  наголошують  на  тому,  що  учасники  під  час  обрядів пили  так  званий кікеон  (з  води,  борошна,  меду  та  різних  трав).  Але  скіфи,  очевидно, відтворювали не грецькі містерії, а  мали власні обряди, під час яких споживали  молоко чи напій з нього. Цей молодий скіф (з посудиною та пучком  трави) дуже жіночний. Таке враження викли­ кає  і м’яка посмішка,  і деяка округлість форм  тіла персонажа. Але,  імовірно, сюжетна лінія  не передбачає участі жінок ні в обрядах ново­ річного  циклу,  ні  в  господарських  роботах,  пов’язаних  з  доїнням  овець  і  приготуванням  продуктів з молока. Крім того, персонаж, про  якого йде мова,  одягнений у костюм, власти­ вий тільки чоловікам. Обличчя юнака таке ж  просте, як і в «дояра», але інша зачіска: дуже  коротенький чубчик опуклою хвилею закриває  чоло зверху. На маківці волосся розділене на  дві частини і з обох боків обрамлює обличчя.  Відомий спеціаліст з історії костюма С. Яцен­ ко  припустив,  що  на  голові  «скіфа  з  амфо­ рою»  –  пов’язка,  але  її  показано  тільки  над  бровами,  а решта – під волоссям  32. На наш  погляд, якщо прийняти таку версію, то незро­ зумілим є призначення убору, адже стрічкою,  схованою під волоссям, не можна було втрима­ ти  чи  закріпити  пасма,  тобто  з  позиції  прак­ тичного використання пов’язка не мала ніякого  сенсу. Те саме стосується і знакових функцій.  Юнаки, які сидять біля овець – обабіч від  «царів­жерців»,  одягнені  в  куртки  з  досить  цупкої  тканини,  підперезані  вузенькими  пас­ ками.  Деталі  вбрання  подано  без  подробиць,  але  деякі  характерні  особливості  відмічено:  трикутний виріз  горловини, права пола курт­ ки  лягає  на  ліву,  краї  рукавів,  борти  та  поли  оформлені каймою (рис. 2; 3). Цей одяг майже  без декору, імовірно, відбиває соціальний ста­ тус персонажів (можливо, вони були простими  общинниками). На верхньому ярусі пекторалі показано об­ рази свійських тварин. Інформаційний потен­ ціал зображень дозволяє включити їх до бази  матеріалів для вивчення  господарської діяль­ ності  номадів.  Н.  Гаврилюк,  досліджуючи  тему «Скотарство Степової Скіфії», докладно  проаналізувала не тільки дані остеології, але й  пам’ятки торевтики. Якраз «жанрова» компо­ зиція на верхньому фризі пекторалі з Товстої  Могили подає відомості про такий важливий  елемент побуту номадів, як скотарство.  На думку С. Бессонової, образи коней, ко­ рів,  овець,  кіз  розміщені  в  певному  порядку,  а  саме  так,  як  вимагають  канони  деяких  ре­ лігій  –  відповідно  до  «ієрархії  тварин  ...  при  жертвопринесеннях»  33.  Така  черговість  від­ биває  їхню  роль  (тобто  свійських  тварин)  у  господарстві. Основне місце степовики відда­ вали, звичайно, коням (рис. 5; 7). Їхні зобра­ ження на пекторалі суттєво доповнюють ті, що  представлені на пам’ятках торевтики, зокрема  на вазі з кургану Чортомлик, гребені з кургану  Солоха, пластинках з кургану Куль­Оба тощо.  Комплексне  вивчення  матеріалів  –  остеоло­ гічних  та  образотворчих  –  дозволяє  скласти  уявлення про породи коней: малорослі  (висо­ та в холці 123–136 см), середньорослі (136– 144  см)  та  рослі,  яких  використовували  як  верхових 34. На пекторалі особливо виразно, з  анатомічною точністю, показано кобилу з ма­ леньким лошам (у віці до одного місяця) 35. На  думку  фахівців­зоологів,  зображено  «тварин  сухої конституції і відомих у спеціальній літе­ ратурі  як  “скіфські”  коні»  36.  За  образотвор­ чими  пам’ятками  IV–III  ст.  до  н.  е.  виділено  два типи коней: степові, відносно коротконогі,  з грубими кістками, великою головою, а також  верхові  –  високі,  з  крутою  шиєю  37.  Знач­ но  пізніше  того  часу,  коли  була  виготовлена  пектораль,  Страбон  писав,  що  скіфські  коні,  хоча й невеличкі на зріст, дуже прудкі (Страб.  VII. 4. 8). Римський історик Аппіан відзначив:  «Їх  спочатку  важко  розігнати,  так  що  можна  поставитися  до  них  з  повним  презирством,  якщо порівняти з конем фессалійським,...  але  вони  витримують  будь­які  навантаження,  і  тоді можна побачити, як той швидкий, рослий  і  гарячий  кінь  вибивається  з  сил,  а  ця  мало­ 1 Мозолевський  Б.  М. Товста Могила. – К., 1979. – С. 73–93. 2 Мозолевський  Б.  М. Скіфський степ. – К., 2005. – С. 143. 3 Там само. – С. 139–162. 4 Там само. – С. 163, 164. 5 Там само. – С. 143. 6 Там само. – С. 139. росла і непоказна конячка спочатку переганяє  його, а потім залишає далеко за собою» 38. Вивчаючи  остеологічні  рештки,  знайдені  в  результаті  археологічних  досліджень  на  зем­ лях Скіфії, Н. Гаврилюк дійшла висновку, що в  IV ст. до н. е. в господарстві скіфів значну роль  відігравала велика рогата худоба. На верхньому  ярусі пекторалі в правій і лівій частинах худож­ ник умістив фігурки корів. Митець деталізував  їхнє зображення, показавши короткі роги, між  якими хвиляста шерсть, а на лобі – «зірочка».  Праворуч  бачимо  корову  з  одномісячним  те­ лям (рис. 6), а ліворуч – з дво­ або тримісяч­ ним (рис. 7). Н. Гаврилюк зазначила: «Судячи  з  відгодованості,  теля  росло,  маючи  достатню  кількість молока»  39. Аналіз образів на пекто­ ралі дозволяє визначити не тільки екстер’єр ко­ рів, тобто уявити їхній вигляд, але й особливості  породи.  Н.  Гаврилюк  одержала  кваліфіковану  консультацію від науковців з Української сіль­ ськогосподарської академії. Вони, розглянувши  фігурки корів, звернули увагу на м’ясну й робо­ чу спеціалізацію великої рогатої худоби.  Ще  один  вид  свійських  тварин,  власти­ вий побуту скіфів, – вівці. Вивчення фігурок  овець, уміщених на верхньому рівні пекторалі,  дає цікаві результати (рис. 8). Тваринки від­ творені  з деякою умовністю,  але  такі  ознаки,  як екстер’єр, характер обростання вовною, до­ зволяють  визначити,  що  овечки  належать  за  морфологічною класифікацією до довготонко­ хвостих (у хвості 20–22 хребці), а за вироб­ ничою  –  до  цигайської  породи  40.  Завдяки  довідникам,  присвячених  сільському  госпо­ дарству, можна дізнатися про характеристики  цих тварин: вівці напівтонкорунні, добре поєд­ нують характеристики вовняної та м’ясної про­ дуктивності.  Вовна  хорошої  якості,  довжина  волокна – близько 9 см, його вирізняє пруж­ ність та еластичність. Отже, скіфи отримували  хорошу сировину для виготовлення текстилю.  Слід зауважити, що одним з поширених видів  вовняного текстилю в номадів була повсть  41.  Окрім того, скіфи вміли прясти вовну, оскіль­ ки було знайдено значну кількість пряселець, а  також ткати з одержаних ниток тканину різної  якості.  Н.  Гаврилюк  уважає,  що  скіфи  ткали  на примітивних кілочках, як це властиво кочо­ викам 42. Але є й інші думки із цього приводу.  Насамперед  етнографічні  матеріали  свідчать,  що  деякі  народи,  які  вели  рухливий  спосіб  життя,  використовували  розбірні  горизон­ тальні верстати 43. Крім того, кочовики могли  отримувати  тканину  від  своїх  сусідів  скіфів­ орачів та землеробів, поставляючи їм прядиво,  причому  не  тільки  вовну,  але  й  козячий  пух,  адже кози займали не останнє місце в скотар­ стві скіфів. Їхні образи, як і всіх інших тварин,  змальовані  на  пекторалі  дуже  майстерно:  ба­ чимо інтерпретацію деяких «канонів» звірино­ го стилю. Кози праворуч і ліворуч від центру  показані  в  характерному  ракурсі:  права  пе­ редня нога зігнута в коліні, але задні ноги –  прямі.  Динаміки  зображенню  надає  піднята  голова із закинутими назад рогами (рис. 8; 9).  До речі, за спогадами Б. Мозолевського, саме  подряпина  від  рогів  стала  своєрідним  сигна­ лом,  після  якого  дослідник  побачив  золотий  «нагрудник» 44. Як зазначає Н. Гаврилюк, ос­ теологічні знахідки не дають вичерпної інфор­ мації  про кількість кіз  у  стадах,  якими воло­ діли скіфи­степовики, адже кістки овець і кіз  важко розрізнити 45. А зображення на пекто­ ралі з Товстої Могили дозволяє роздивитися  особливості екстер’єру тварини і зробити деякі  припущення щодо їхньої породи. Це так звані  пухові  кози,  які  вирізняються  значною  про­ дуктивністю за такими показниками, як вовна,  м’ясо, молоко.  Отже, глибина змісту, символічність твору  і водночас значна художня досконалість щодо  різних  аспектів буття  скіфів – усе це робить  пектораль  з  Товстої  Могили  важливим  істо­ ричним джерелом.  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 60 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 7 Раевский Д. С. Модель мира скифской куль- туры. – М., 1985. – С. 181. 8 Там само. – С. 189. 9 Іллінська В. А. Зображення ремісників на ан- тичних виробах з Північного Причорномор’я // Археологія. – 1976. – № 20. – С. 31. 10 Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. – К., 1983. – С. 71, 72. 11 Артамонов М. И. Сокровища скифских кур- ганов в собрании Государственного Эрмитажа. – Ленинград ; Прага, 1964. – Табл. 147, 148, 152–155, 162–176, 195, 196, 198, 226; Клочко  Л.,  Підвисо‑ цька  О. Про зображення на чаші з Гайманової Могили // Пам’ятки України. Історія та культура : науковий часопис. – 2006. – Спецвипуск. – С. 4–7. 12 Клочко Л. С. Костюми племен Скіфії // Історія українського мистецтва. – К., 2008. – Т. 1. – С. 324. 13 Мозолевський Б. М. Товста Могила. – С. 79. 14 Клочко Л. С. Верхній плечовий одяг скіфів // Археологія. – 1982. – № 47. – С. 31–43. 15 Артамонов М. И. Сокровища скифских кур- ганов в собрании Государственного Эрмитажа. – С. 62. – Табл. 203. 16 Мозолевський Б. М. Скіфський степ. – С. 154. 17 Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. – С. 72. 18 Латышев В. В. Известия древних писателей, греческих и латинских, о Скифии и Кавказе // Вестник древней истории. – 1948. – № 2. – С. 265. 19 Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. – С. 71. 20 Клочко Л. С. Скифские налобные украшения IV–III вв. до н. э. // Новые памятники древней и средневековой художественной культуры. – К., 1982. – С. 57–68. 21 Клочко Л. С. Поясная одежда скифов // Древ- ности скифской эпохи : сборник статей. – М., 2006. – С. 110–119. 22 Студенецкая Е. Н. Одежда народов Север- ного Кавказа XVIII–XX вв. – М., 1989. – С. 135. – Рис. 18 б. 23 Садако Като. Штаны из погребения в кур- гане 1 могильника Ак-Алаха 1 // Полосьмак Н. В. Стерегущие золото грифы (Ак-алахинские курганы). – Новосибирск, 1994. – С. 111–114. 24 Мinzulin A. I. Skytische Rustung im Experiment die Kriegerbestatung von Gladkovscina // Gold der Steppe Archaeologie der Ukraine. – Schleswig, 1991. – S. 137–142. – Abb. 5, 6. 25 Клочко Л. С. Чоловічі головні убори на зем- лях Скіфії // Эпоха раннего железа : сб. науч. трудов к 60-летию С. А. Скорого. – К. ; Полтава, 2009. – С. 167, 178. 26 Клочко Л. С. Поясная одежда скифов. – С. 107. 27 Клочко Л. С. Скифская обувь // Российская археология. – 1992. – № 1. – С. 26–33. 28 Там само. – С. 31. 29 Гаврилюк Н. А. Скотоводство Степной Ски- фии. – К., 1995. – С. 59. 30 Мозолевський Б. М. Скіфський степ. – С. 143. 31 Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. – С. 71. 32 Яценко  С.  А. Костюм Древней Евразии (ираноязычные народы). – М., 2006. – С. 75. – Рис. 20, 27. 33 Бессонова С. С. Религиозные представления скифов. – С. 72. 34 Гаврилюк Н. А. Скотоводство Степной Ски- фии. – С. 55. 35 Там само. 36 Гаврилюк  Н.  А. Домашнее производство и быт степных скифов. – К., 1989. – С. 34. 37 Там само. – С. 36. 38 Латышев  В.  В. Известия древних писате- лей, греческих и латинских, о Скифии и Кавка- зе // Вестник древней истории. – 1948. – № 1. – С. 282. 39 Гаврилюк Н. А. Скотоводство Степной Ски- фии. – С. 53. 40 Там само. – С. 58. 41 Полосьмак  Н.  В. Костюм и текстиль пазырыкцев Алтая (IV–III вв. до н. э.). – Новоси- бирск, 2005. – С. 32–41. 42 Гаврилюк  Н.  А. Домашнее производство и быт степных скифов. – С. 90. 43 Гаджиева C. Ш. Одежда народов Дагестана. ХІХ – начало ХХ в. – М., 1981. – С. 20, 21. 44 Мозолевський Б. М. Скіфський степ. – С. 138. 45 Гаврилюк Н. А. Скотоводство Степной Ски- фии. – С. 62. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси