Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова

Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова

Позитивні результати, отримані під час ознайомлення учнів середніх шкіл і студентів вищих навчальних закладів Харкова з елементами традиційного кобзарського виконавства, свідчать про актуальність творчого набутку українських народних співців у комплексному вихованні сучасної молоді й доводять перспе...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Черемський, К.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Розвідки й матеріали
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201502
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова / К. Черемський // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 61-65. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201502
record_format dspace
spelling irk-123456789-2015022025-01-21T10:58:11Z Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова Черемський, К. Розвідки й матеріали Позитивні результати, отримані під час ознайомлення учнів середніх шкіл і студентів вищих навчальних закладів Харкова з елементами традиційного кобзарського виконавства, свідчать про актуальність творчого набутку українських народних співців у комплексному вихованні сучасної молоді й доводять перспективність активного залучення сучасних виконавців на народних інструментах до різноманітних освітніх програм краю. The positive results perceived during the Kharkiv secondary and higher school students’ acquaintance with the elements of traditional Kobzar performance indicate the topicality of the artistic heritage of Ukrainian folk performers in the comprehensive upbringing of modern youth and prove the perspective of the active attraction of the modern folk instrumental performers to the various regional educational programs. 2012 Article Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова / К. Черемський // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 61-65. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201502 787.6:78.073–057.87(477.54) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Розвідки й матеріали
Розвідки й матеріали
spellingShingle Розвідки й матеріали
Розвідки й матеріали
Черемський, К.
Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова
Народна творчість та етнологія
description Позитивні результати, отримані під час ознайомлення учнів середніх шкіл і студентів вищих навчальних закладів Харкова з елементами традиційного кобзарського виконавства, свідчать про актуальність творчого набутку українських народних співців у комплексному вихованні сучасної молоді й доводять перспективність активного залучення сучасних виконавців на народних інструментах до різноманітних освітніх програм краю.
format Article
author Черемський, К.
author_facet Черемський, К.
author_sort Черемський, К.
title Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова
title_short Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова
title_full Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова
title_fullStr Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова
title_full_unstemmed Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова
title_sort сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста харкова
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Розвідки й матеріали
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201502
citation_txt Сприйняття традиційного кобзарського виконавства в середовищах студіюючої молоді міста Харкова / К. Черемський // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 1. — C. 61-65. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT čeremsʹkijk sprijnâttâtradicíjnogokobzarsʹkogovikonavstvavseredoviŝahstudíûûčoímolodímístaharkova
first_indexed 2025-02-09T04:32:53Z
last_indexed 2025-02-09T04:32:53Z
_version_ 1823552908806848512
fulltext 61 Психопрофілактична роль автентичної му­ зики в суспільстві є загальновизнаною. Відо­ мо, що традиційна музика не менш ефективно  за класичну активізує інтеграцію когнітивних  та  емоційних  процесів  мозку,  урівноважує  й  синхронізує роботу його півкуль, має здатність  специфічно впливати на психоемоційний стан  людини [1]. Уважають також, що підсвідомий  людський потяг до традиційної музики є фізіо­ логічно й психогенетично зумовленим [2, с. 64,  175;  3,  с.  242,  243].  Впливаючи  позасвідомо  на  організм,  народна  музика  здатна  гармоні­ зувати  в  слухача  взаємозв’язок  внутрішнього  і зовнішнього світу, нейтралізувати його агре­ сивність, загалом сприяти врівноваженню гро­ мадських процесів у суспільстві, спонукати до  його  більшої  відкритості  [4].  Ураховуючи  це,  серед творчих громадських інституцій набуває  поширення стратегія   використання надбання  традиційної  музичної  культури  як  одного  з  важливих  джерел  переосмислення  сучасною  молоддю  власного  світогляду  і  як  засобу  ви­ ховання  в  молодіжному  середовищі  гуманіс­ тичних та моральних ідеалів [5, с. 90–94; 6].  Для підтвердження зазначеного творчі колек­ тиви Харківського кобзарського цеху, Фонду  національно­культурних  ініціатив  імені  Гната  Хоткевича  і Харківської  крайової  організації  Спілки  української  молоді  протягом  2005– 2009  років  організовували  експериментальні  виступи  в  середніх  та  вищих  навчальних  за­ кладах. Роботу проводили  в рамках  соціаль­ них проектів, які здобули офіційні перемоги на  конкурсах  ініціатив  молодіжних  організацій  Харківської  обласної  державної  адміністрації  і  Харківської  міської  ради,  отримавши  юри­ дичні підстави й відповідні дозволи для учас­ ті  в  позакласній  роботі  в  навчальних  закла­ дах  Харкова  (проекти:  «До  витоків  народної  душі» (2005), «Сходинки духовності» (2006),  «Через  традиційну  культуру  до  духовності»  (2007), «Жива пам’ять» (2008), «Живі стру­ ни» (2009)). За мету ставили дослідження впливу мис­ тецького набутку традиційного кобзарства на  сучасну студіюючу молодь Харкова. У зв’язку  з  поставленою  метою  визначено  такі  завдан­ ня:  1) об’єктивно з’ясувати рівень сприйняття  традиційного  кобзарського  виконавства  в  су­ часному  молодіжному  середовищі;  2)  визна­ чити, які музичні  інструменти з кобзарського  «арсеналу»  є  найбільш  цікавими  для  молоді;  3) знайти найоптимальніші форми зацікавлен­ ня  молодих  людей  давньою  українською  му­ зикою,  автентичними  музичними  інструмен ­  тами тощо.  спРийняття тРадиційного кобзаРського виконавства в сеРедовищах студіюючої молоді міста хаРкова Костянтин Черемський УДК 787.6:78.073–057.87(477.54) Позитивні  результати,  отримані  під  час  ознайомлення  учнів  середніх  шкіл  і  студентів  вищих  навчальних  за­ кладів Харкова з елементами традиційного кобзарського виконавства, свідчать про актуальність творчого набутку  українських народних співців у комплексному вихованні сучасної молоді й доводять перспективність активного за­ лучення сучасних виконавців на народних інструментах  до різноманітних освітніх програм краю.  Ключові слова: кобзар, співець, традиційне виконавство, сприйняття. The positive results perceived during the Kharkiv secondary and higher school students’ acquaintance with the elements  of traditional Kobzar performance indicate the topicality of artistic heritage of Ukrainian folk performers in the comprehensive  upbringing of modern youth and prove the perspective of the active attraction of the modern folk instrumental performers to the  various regional educational programs. Keywords: Kobzar, performer, traditional performance, perception. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 62 63 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 розвідки й матеріали Програма  проекту  передбачала  послі­ довну  творчу  роботу  з  групами  харківської  студіюючої  молоді  із  залученням  провідних  митців­виконавців  на  традиційних  музичних  інструментах.  Зокрема,  було  заплановано  мистецькі  бесіди­зустрічі;  виступи  сучасних  молодих виконавців, які володіють давніми на­ родними інструментами; виставки реставрова­ них і реконструйованих автентичних музичних  інструментів;  заняття  з  виготовлення  давніх  народних інструментів і вивчення старовинно­ го пісенного репертуару. Специфіка  виступів  охоплювала  всі  жан­ ри  традиційного  кобзарського  репертуару  (псальми, канти; епічні,  історичні, жартівливі  твори; танці тощо). Було використано віднов­ лений за автентичними зразками традиційний  співацький  інструментарій,  що  побутував  на  Слобожанщині:  кобзу,  бандуру,  колісну  ліру,  «шоломовидні»  гуслі,  гудок,  торбан.  Вико­ навцями, лекторами, організаторами майстер­ класів і творчих зустрічей виступали братчики  Харківського кобзарського цеху, які були все­ бічно  підготовлені  за  «цеховою  методикою»  подвижників сучасного виконавства на автен­ тичних  кобзарських  інструментах  (так  звана  школа Георгія Ткаченка – Миколи Будника).  Середній вік учасників творчої групи становив  25 років. Характерно, що ніхто з подвижників  не мав вищої музичної освіти  і за характером  основної  роботи  не  працював  у  культурно­ мистецьких  закладах  (за  фахом  –  інженери,  педагоги, лікарі). Цільову аудиторію становили учні середніх  шкіл (здебільшого середніх і старших класів),  а також студенти молодших курсів вищих на­ вчальних закладів.  До  проектної  діяльності  було  залучено  21  навчальний заклад Харкова: 16 середніх шкіл  і  гімназій  (14  –  загальноосвітнього  спряму­ вання,  2  –  гуманітарного  профілю,  2  –  тех­ нічного),  5  вищих  навчальних  закладів  (3  –  гуманітарного профілю, 2 – технічного).  Загалом  у  проекті  задіяли  6  тис.  987  молодих  людей:  «молодша»  група  –  9–12  років (20 %), «середня» група – 13–17 ро­ ків  (65  %),  «старша»  група  –  від  18  років  (15 %).   У  статевому  розподілі  дівчата  складали  58 %, хлопці – 42 %. У національному роз­ поділі українці становили – 72 %, росіяни –  23 %, інші національності – 5 %. Оцінку ефективності заходів проекту про­ водили  методом  стандартного  анкетування  з  використанням  стислого  тестування  і  визна­ чення оцінки якості за п’ятибальною системою,  а  також  методами  загального  й  вибіркового  безпосереднього опитування учасників одразу  після проведення заходу  і відтермінованим –  через  1–6  місяців.  Відмова  від  анкетування  становила не більше 1,2 %. Загальна похибка  оцінювання складала близько 0,6 %.  Проведені в навчальних закладах досліджен­ ня щодо сприйняття сучасною студіюючою мо­ лоддю  традиційного  кобзарського  виконавства  завершилися доволі цікавими результатами, які  мають  важливе  прогностичне  значення.  Однак  перед тим, як поділитися найсуттєвішими з них,  спинімося на типових труднощах, що постали пе­ ред нашою групою під час роботи в навчальних  закладах. Зокрема, на початку реалізації  свого  проекту було виявлено принаймні два негативні  фактори, які, здавалося, могли би покласти край  усім  оптимістичним  потугам  ентузіастів.  З  од­ ного  боку,  82,6  %  залучених  до  проекту  учнів  харківських середніх шкіл ніколи не бачили, ба  навіть не чули автентичні кобзарські інструмен­ ти – кобзу, бандуру чи колісну ліру. Не кажучи  вже про значно архаїчніші інструменти – гудок  і різновиди гусел. Іншим чинником були існую­ чі  з  тоталітарних  часів  національно  нігілістичні  стереотипи, що негативно впливали на учнівське  бачення музичної спадщини українського наро­ ду загалом. Зокрема, уявлення про бандуру, як  про  незграбний,  нудний  і  навіть  маргінальний  або, за сленговим визначенням, «відстійний» ін­ струмент мало 24,7 % «середньої»  і  «старшої»  груп  аудиторії.  Переконаннями,  що  на  банду­ рах  грають  лише  сумнівної  репутації  жінки  й  невдахи­чоловіки  під  час  «нецікавих»,  «замов­ лених», «офіційних» концертів поділилися 14 %  опитаних учасників «старшої» групи.  Однак  у  процесі  своєї  діяльності  подвиж­ ники сучасного кобзарства змогли зініціювати  суттєві  позитивні  зміни  в  зазначених  групах  молоді.  За  оцінками  опитуваних,  визначаль­ ними  в  цьому  були  відкритість, щирість і  відвертість ентузіастів. Ці риси допомагали  знайти довірливий контакт у всіх  групах слу­ хачів,  досягнути  живого  відгуку  на  інформа­ ційно  насичену  й  офіційно  незаангажовану  програму співців­музикантів. Поява сучасно­ го, незалежного й оригінального в спілкуванні,  знаючого й вправного виконавця­кобзаря мог­ ла  за  кілька  хвилин  творчого  контакту  доко­ рінно змінити атмосферу слухацької аудиторії.  Упереджене  ставлення  до  традиційної  народ­ ної  музики  й  інструментарію  зникало  майже  «на  очах»,  у  процесі  ознайомлення  молоді  з  питомими, автентичними взірцями.  Найоптимальнішими  і  найефективніши­ ми  були  визнані  виступи  перед  невеликими  групами  слухачів  (клас  або  навчальна  група  до  30  осіб),  під  час  навчального  процесу  (у  контексті  уроку,  занять тощо)  і  в  тематичних  межах одного уроку (45 хв). Часто такі висту­ пи виявлялися доречними до теми, яку пропо­ нував учням педагог. Проникливо ілюструючи  матеріал,  співець,  наприклад,  міг  художньо  розвинути  його  актуальні  сторони  й  зробити  доступним  та  зрозумілим  для  неформально­ го  сприйняття  молодіжної  аудиторії.  Проте  нерідко  виконавець  самостійно  визначав  те­ матику свого виступу, залежно від специфіки  вікового, національного, статевого складу ко­ лективу  слухачів,  а  також  особливостей  його  інтелектуального й культурного рівня.  Беззаперечно, що успіх виступу залежав від  майстерності співця, його якостей і мистецького  хисту. Однак стійко існуючу й раціонально ще  не  пояснену,  внутрішню готовність різно­ вікової  молоді  сприймати  автентичну  музику  й  традиційний  музичний  інструментарій  було  зафіксовано в усіх охоплених проектом групах,  незалежно  від  профілю  навчального  закладу.  Ступінь  цього  сприйняття  залежав  лише  від  уміння виконавця зняти нестійкі нашарування  стереотипів, розкомплексувати слухачів й спо­ нукати їх до відвертого діалогу. Отже, навіть  нетривалі  спілкування  учасників  кобзарсько­ го цеху з колективами студіюючої молоді були  здатні  значно  підвищити  рівень  сприйняття  традиційної української музики, автентичного  музичного  інструментарію  в  середовищі  слу­ хачів. Причім, усупереч  існуючим уявленням,  інтерес  до  традиційного  кобзарського  вико­ навства в молодіжних колективах зростав від  зустрічі до зустрічі зі співцем (співцями).  Незважаючи на різнорідність слухачів, ви­ конавець на традиційних кобзарських  інстру­ ментах  завжди  шукав  спільну  з  аудиторією  мову  й  намагався  перевести  розмову  з  моно­ логу  на  діалог.  Початкова  оцінка  колективу  слухачів виконавцем, виявлення особливостей  (у тому числі вікових, статевих, національних,  інтелектуальних)  дозволяли  адекватно  фор­ мувати  програму  виступу  й  знаходити  цікаві  можливості для дискутування.  Доречні  включення  виконавцем  казки  або  історичних  творів  нерідко  робили  виступ  більш  колоритним.  Проте  такі  намагання  ні­ коли не перетворювалися на механічні «загра­ вання» з аудиторією і ніколи не були позначені  профанацією співацького надбання. Перебіль­ шена  «награність»  виконавця,  акцентований  артистизм не досягали своєї мети й переваж­ но  сприймалися  аудиторією  дуже  стримано.  Знач но більшого враження і впливу на слуха­ чів справляли виконавці, які виступали щиро й  безпосередньо.  Важливих  висновків  організатори  дійшли  й щодо подання традиційного репертуару коб­ зарів  і лірників. Розуміючи непідготовленість  аудиторії,  з  метою  досягнення  поступового  й  стійкого  комплексного  мистецько­естетично­ духовного  ефекту  спершу  виконували  тво­ ри  вже  адаптовані  виконавцем  до  сучасного  сприйняття (фрагменти пісень, танців, псаль­ мів, компактні, але логічно вивірені блоки епіч­ них творів тощо). Під час наступних зустрічей  репертуар розширювали – виконували склад­ ніші й поважніші взірці.  Школярі  й  студенти  цікавилися  в  рівній  мірі  всіма  інструментами  «співацького»  ряду,  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 64 65 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрЧІСТь ТА еТНОЛОГІя* 1/2012 розвідки й матеріали 1. Уэйнбергер  Н. Музыка и мозг [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу : http://wsyachina.narod.ru/biology/brain_13.html. 2. Мациевский И. В. Народная инструменталь- ная музыка как феномен культуры. – Алматы : Дайк-Прес, 2007. – 517 с. 3. Хай М. Й. Музично-інструментальна куль- тура українців (Фолкльорна традиція). – К. ; Дро- гобич, 2007. – 542 с. 4. Салімонович Л. Генетика пісні. Звукова віб- рація автентичної музики здатна творити дива. Чи ж не тому народу не дають слухати його справжній фольклор? // Україна молода. – 2010. – 15 черв. (№ 107). 5. Гусак Р. Д. Експозиція «Живії струни» та ви- ховання студентської молоді // Український народ- ний музичний інструментарій. Історія, теорія і ме- тоди дослідження : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 21–22 трав. 2009 р., Київ. – К., 2009. – 346 с. 6. Живі струни. Традиційні співацькі інстру- менти у комплексному вихованні молоді. Буклет проекту. – Х., 2009. – 20 с. хоча певними перевагами користувалися все ж  таки  колісні  ліри.  Очевидно,  специфічне,  не­ рідко сугестивне звучання цього інструмента,  так звана «лірна монотонія», перегукується з  близькими  молоді  феноменами  сучасного  му­ зичного простору.  Зазвичай  контакт  із  молодіжним  середови­ щем майже завжди відбувався краще й повніше,  коли поряд з аудіально­зоровим пропонували й  тактильний  спосіб  пізнання  традиційного  му­ зичного  інструментарію. Зокрема,  коли  молода  людина не лише слухала й спостерігала гру спів­ ця, але й дотиком власних рук відчувала автен­ тичний музичний  інструмент, то в неї виникало  бажання  на  ньому  заграти.  Характер  виступу  виконавця  передбачав  вільний  доступ  слухачів  до всього демонстрованого арсеналу кобзарських  інструментів.  У  програмі  виступу  подвижників  кобзарського  цеху  завжди  відводили  особливе  місце пересувній виставці музичних інструментів  і мобільній «кобзарській майстерні».  Значної  уваги  надавали  короткочасному  включенню всіх бажаючих до процесу виготов­ лення музичних інструментів. Було помічено, що  навіть мінімальна участь у майстровому процесі,  наприклад,  спроба  здійснити  кілька  пасів  тес­ лом, стругом або стамескою сприяла зміні внут­ рішнього  ставлення  молодої  людини  до  музич­ ного інструмента. Нерідко зосередженню уваги  слухачів сприяли й традиційні майстрові жарти:  «Дівчата, візьміть стружки від бандури та кинь­ те їх у борщ – насниться суджений». Більшість  аудиторії реагувала своєрідно: не лише дівчата,  але й хлопці швидко розбирали стружки, що до­ помагало вільному і невимушеному діалогу.  Загалом,  після  кожного  творчого  спілку­ вання виконавця­кобзаря з молодіжною ауди­ торією, зазвичай установлювався довірливий,  щирий  контакт,  який  важко  досягти  під  час  сценічних форм виступів.  Підсумовуючи  результати  роботи,  було  отримано  такі  дані.  92  %  опитаних  учнів  і  студентів,  незалежно  від  вікової  групи,  статі,  національності, оцінили зустрічі з виконавця­ ми на співацьких інструментах позитивно. За  п’ятибальною  системою  вищу  оцінку  надали  понад 87,5 % слухачів­респондентів. Бажання  продовжити зустрічі щодо традиційної музич­ ної культури в перспективі висловило 75,3 %.  Причім 68,2 % опитаних хотіли б, щоб озна­ йомчі  заняття  з  української  традиційної  му­ зики були інтегровані до навчальної програми  середніх і вищих навчальних закладів. 82,1 %  учнів  вважали  за  необхідне,  щоб  виконання  традиційного кобзарського репертуару (думи,  псальми,  історичні  пісні  тощо)  наочно  ілю­ струвало б відповідні теми уроків. У свою чер­ гу творчій групі виконавців проекту найбільше  сподобалися в роботі з молоддю правдиво під­ несена атмосфера слухацьких кіл, цікаві й не­ байдужі запитання, а також загальне бажання  продовжувати й надалі творче спілкування. Зустрічі  подвижників  музикування  на  ав­ тентичних кобзарських інструментах зі студію­ ючою молоддю проводили виключно на волон­ терських  засадах.  Закономірно,  що  вони  не  змогли  охопити  великої  кількості  навчальних  закладів Харкова. Однак позитивні  результа­ ти, отримані під час ознайомлення учнів серед­ ніх шкіл і студентів вищих навчальних закладів  Харкова  з  елементами  традиційного  кобзар­ ського  виконавства,  свідчать про  актуальність  творчого набутку українських народних співців  у комплексному вихованні сучасної молоді. Було  виявлено, що в середовищі учнівської і студент­ ської  молоді  Харкова  таїться  значний  потен­ ціал  для  адекватного  сприйняття,  а  зрештою,  і  зацікавленості  традиційними  українськими  інструментами,  притаманним  їм  репертуаром,  історією  й  перспективою  розвитку.  Реалізація  цього потенціалу є вдячним заняттям для ціле­ спрямованих  педагогів  середніх  і  вищих  на­ вчальних закладів, які переймаються всебічним  розвитком своїх вихованців.  Навіть невеликий досвід, отриманий під час  роботи з учнями середніх шкіл та студентами  вищих  навчальних  закладів  міста,  уже  нині  дає  підстави  позитивно  розглянути  перспек­ тиву  активного  залучення  сучасних  виконав­ ців  на  традиційних  кобзарських  (співацьких)  інструментах і майстрів народних інструментів  до різноманітних освітніх програм краю.  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси