Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості

У статті розглядаються основні виклики та можливості кібербезпеки в контексті Індустрії 5.0, яка передбачає глибоку інтеграцію фізичних, цифрових і біологічних систем. Основна увага приділена проблемам, пов’язаним із розвитком штучного інтелекту, кіберфізичних систем та автоматизації процесів, що зу...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автори:	Попова, Д.В., Яременко, С.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Цифрова економіка та інформаційні технології
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201516
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості / Д.В. Попова, С.В. Яременко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 203-216. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201516
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2015162025-01-21T11:28:48Z Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості Попова, Д.В. Яременко, С.В. Цифрова економіка та інформаційні технології У статті розглядаються основні виклики та можливості кібербезпеки в контексті Індустрії 5.0, яка передбачає глибоку інтеграцію фізичних, цифрових і біологічних систем. Основна увага приділена проблемам, пов’язаним із розвитком штучного інтелекту, кіберфізичних систем та автоматизації процесів, що зумовлює необхідність перегляду існуючих підходів до кіберзахисту. Автори обґрунтували, що Індустрія 5.0 є еволюцією за четвертою промисловою революцією, де основний акцент був на комп'ютеризації виробництва та бізнесу, натомість у Індустрії 5.0 ключовим стає всеосяжне впровадження передових технологій у всі сфери суспільного життя. Було структуровано представлено відмінності між Індустрією 4.0 та Індустрією 5.0 з виокремленням основних ознак для порівняння. Визначено на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних публікацій, що кібербезпека має системний характер, що робить її забезпечення складним і багатогранним процесом. Сформульовано авторське визначення поняття «кібербезпека», як складного і багатогранного процесу, що включає різні аспекти забезпечення захисту, такі як напрями, механізми та шляхи, системи комплексних заходів, що забезпечують захист інформаційних ресурсів, технологій та інфраструктури від загроз будь-якого походження з метою забезпечення стійкості, надійності та безперервного розвитку держави, суспільства та окремих осіб в умовах цифрової трансформації та Індустрії 5.0. Визначено основні особливості кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0. Розглянуті і обґрунтовані основні види кібератак для чіткого розуміння захисту від них в контексті кібербезпеки. Також було сформульовано пріоритети кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0, що відіграють ключову роль у формуванні стійких та безпечних виробничих середовищ, адаптованих до швидкого розвитку технологій та постійно змінюваних загроз. Авторами розглянути яким чином еволюція кіберпростору в контексті Індустрії 5.0 впливає на зміну парадигми кібербезпеки, зокрема ідентифіковано ключові виклики та можливості, що стоять перед сучасними підприємствами. Також проведений аналіз впливу покращення кіберстійкості економічних систем на людські можливості. Аналіз впливу покращення кіберстійкості на людські можливості в економічних системах був розглянутий через декілька ключових аспектів. Обґрунтовано, що саме визначені аспекти разом створюють комплексне розуміння того, як покращення кіберстійкості впливає на економічні системи та розвиток людських можливостей в різних сферах життя в епоху Індустрії 5.0. The article examines the main challenges and opportunities of cybersecurity in the context of Industry 5.0, which involves the deep integration of physical, digital, and biological systems. The focus is on the issues related to the development of artificial intelligence, cyber-physical systems, and process automation, which necessitate a revision of existing approaches to cyber protection. The authors argue that Industry 5.0 is an evolution following the Fourth Industrial Revolution, where the primary emphasis was on computerization of production and business, while in Industry 5.0, the key focus is on the comprehensive implementation of advanced technologies in all areas of societal life. The differences between Industry 4.0 and Industry 5.0 are structurally presented, highlighting key features for comparison. Based on the analysis of domestic and foreign publications, it has been determined that cybersecurity is systemic, making its provision a complex and multifaceted process. The authors have formulated an original definition of the concept of "cybersecurity" as a complex and multifaceted process that includes various aspects of protection, such as directions, mechanisms, and methods, as well as systems of comprehensive measures that ensure the protection of information resources, technologies, and infrastructure from threats of any origin to ensure the resilience, reliability, and continuous development of the state, society, and individuals in the conditions of digital transformation and Industry 5.0. The main features of cybersecurity in the era of Industry 5.0 have been identified. The main types of cyberattacks are considered and substantiated to provide a clear understanding of how to protect against them in the context of cybersecurity. The priorities of cybersecurity in the era of Industry 5.0, which play a key role in the formation of resilient and secure production environments adapted to the rapid development of technologies and constantly changing threats, have also been formulated. The authors examine how the evolution of cyberspace in the context of Industry 5.0 affects the paradigm shift in cybersecurity, identifying key challenges and opportunities faced by modern enterprises. The analysis of the impact of improved cyber resilience on human capabilities in economic systems has been conducted. The analysis of the impact of improving cyber resilience on human capabilities in economic systems was considered through several key aspects. It is substantiated that these defined aspects together create a comprehensive understanding of how enhancing cyber resilience affects economic systems and the development of human capabilities in various spheres of life in the era of Industry 5.0. 2024 Article Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості / Д.В. Попова, С.В. Яременко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 203-216. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-203-216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201516 004.056:004.9 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Цифрова економіка та інформаційні технології Цифрова економіка та інформаційні технології
spellingShingle	Цифрова економіка та інформаційні технології Цифрова економіка та інформаційні технології Попова, Д.В. Яременко, С.В. Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості Економічний вісник Донбасу
description	У статті розглядаються основні виклики та можливості кібербезпеки в контексті Індустрії 5.0, яка передбачає глибоку інтеграцію фізичних, цифрових і біологічних систем. Основна увага приділена проблемам, пов’язаним із розвитком штучного інтелекту, кіберфізичних систем та автоматизації процесів, що зумовлює необхідність перегляду існуючих підходів до кіберзахисту. Автори обґрунтували, що Індустрія 5.0 є еволюцією за четвертою промисловою революцією, де основний акцент був на комп'ютеризації виробництва та бізнесу, натомість у Індустрії 5.0 ключовим стає всеосяжне впровадження передових технологій у всі сфери суспільного життя. Було структуровано представлено відмінності між Індустрією 4.0 та Індустрією 5.0 з виокремленням основних ознак для порівняння. Визначено на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних публікацій, що кібербезпека має системний характер, що робить її забезпечення складним і багатогранним процесом. Сформульовано авторське визначення поняття «кібербезпека», як складного і багатогранного процесу, що включає різні аспекти забезпечення захисту, такі як напрями, механізми та шляхи, системи комплексних заходів, що забезпечують захист інформаційних ресурсів, технологій та інфраструктури від загроз будь-якого походження з метою забезпечення стійкості, надійності та безперервного розвитку держави, суспільства та окремих осіб в умовах цифрової трансформації та Індустрії 5.0. Визначено основні особливості кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0. Розглянуті і обґрунтовані основні види кібератак для чіткого розуміння захисту від них в контексті кібербезпеки. Також було сформульовано пріоритети кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0, що відіграють ключову роль у формуванні стійких та безпечних виробничих середовищ, адаптованих до швидкого розвитку технологій та постійно змінюваних загроз. Авторами розглянути яким чином еволюція кіберпростору в контексті Індустрії 5.0 впливає на зміну парадигми кібербезпеки, зокрема ідентифіковано ключові виклики та можливості, що стоять перед сучасними підприємствами. Також проведений аналіз впливу покращення кіберстійкості економічних систем на людські можливості. Аналіз впливу покращення кіберстійкості на людські можливості в економічних системах був розглянутий через декілька ключових аспектів. Обґрунтовано, що саме визначені аспекти разом створюють комплексне розуміння того, як покращення кіберстійкості впливає на економічні системи та розвиток людських можливостей в різних сферах життя в епоху Індустрії 5.0.
format	Article
author	Попова, Д.В. Яременко, С.В.
author_facet	Попова, Д.В. Яременко, С.В.
author_sort	Попова, Д.В.
title	Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості
title_short	Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості
title_full	Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості
title_fullStr	Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості
title_full_unstemmed	Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості
title_sort	кібербезпека в епоху індустрії 5.0: нові виклики та можливості
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Цифрова економіка та інформаційні технології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201516
citation_txt	Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості / Д.В. Попова, С.В. Яременко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 203-216. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT popovadv kíberbezpekavepohuíndustríí50novíviklikitamožlivostí AT âremenkosv kíberbezpekavepohuíndustríí50novíviklikitamožlivostí
first_indexed	2025-02-09T04:33:26Z
last_indexed	2025-02-09T04:33:26Z
_version_	1823552943805169664
fulltext	Д. В. Попова, С. В. Яременко 203 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-203-216 УДК 004.056:004.9 Д. В. Попова, доктор філософії з економіки, ORCID 0000-0001-5801-2950, e-mail: Dianavpopova1995@gmail.com, м. Київ, Україна, С. В. Яременко, доктор філософії з економіки, ORCID 0000-0001-5805-953X, м. Прага, Чехія КІБЕРБЕЗПЕКА В ЕПОХУ ІНДУСТРІЇ 5.0: НОВІ ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ Постановка проблеми. У контексті Індустрії 5.0, де цифрові технології стають визначальними факторами у формуванні сучасних економічних та соціальних процесів, кібербезпека набуває особли- вої актуальності. Індустрія 5.0 передбачає глибоку інтеграцію фізичних, цифрових та біологічних сис- тем, що створює унікальні можливості для іннова- ційного розвитку, але також і нові виклики, пов’язані з кіберзагрозами. Це включає зростання ризиків, таких як атаки на критичну інфраструктуру, промислове шпигунство та маніпуляції з даними на глобальному рівні. Зважаючи на швидку трансформацію техноло- гічного середовища та постійний розвиток кіберза- гроз, питання кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0 ви- магає нових підходів до захисту інформації та сис- тем. Сучасні методи кіберзахисту часто не відпові- дають новим ризикам, що постають в умовах циф- рової трансформації, і тому необхідно розробляти більш адаптивні, інтегровані та гнучкі стратегії для забезпечення безпеки. Це дослідження ставить за мету розкрити ключові виклики та можливості в га- лузі кібербезпеки в умовах Індустрії 5.0, акценту- ючи увагу на необхідності інноваційних рішень для ефективного захисту національних і міжнародних систем від кіберзагроз. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Те- матика досліджень у сфері кібербезпека в епоху Ін- дустрії 5.0 активно досліджується як зарубіжними, так і вітчизняними вченими: В. Андреев [1], Ю. Бі- лявська [4], В. Болілий [3], А. Гевара [34], А О. Гу- цалюк [4], А. Дегучі [32], Г. Дергачова [7], Б. Кор- мич [13], К. Краус [14], Н. Краус [14], Т. Ліма [38], Ю. Лісовська [15], О. Лунгол [3], Ю. Максименко [16], О. Ондей [37], В. Осецький [14], В. Остроухова [11], В. Петрик [11], А. Перейра [38], Б. Салгуес [40], Б. Степко [21], О. Стрижак [22], Л. Суховірська [3], Д. Терра [34], М. Фукуяма [33], К. Хіраї [32], В. Хорошко [1], Ю. Чалюк [25], Ф. Чарруа-Сантос [38], В. Чередниченко [1], М. Шелест [1] та інші. За- галом дослідження кібербезпеки та кіберзахисту в сфері «розумних» інформаційно-технологічних проєктів – це важливий аспект сучасного техноло- гічного світу. Воно охоплює аналіз потенційних за- гроз для смарт-технологій, таких як Інтернет речей (IoT), штучний інтелект, автономні системи і роз- робку стратегій захисту від цих загроз [27-30; 39]. Хоча існує багато наукових робіт з кібербезпеки, проте деякі ключові виклики та можливості даної проблематики в аспекті Індустрії 5.0 потребують до- даткового дослідження. Також, важливим є визна- чення ефективних методів захисту корпоративних систем і даних, що адаптуються до нових викликів і можливостей, що надає Індустрія 5.0. Особлива увага у цьому аспекті має бути спрямована на поси- лення кіберстійкості в умовах невпинної цифрової трансформації. Метою статті є вивчення новітніх викликів і можливостей у сфері кібербезпеки в рамках Індуст- рії 5.0. Викладення основного матеріалу дослі- дження. Ми живемо в епоху, коли на порозі стоїть нова технологічна революція. Це період, коли тех- нології швидко змінюють наше життя, трансформу- ючи економічні та соціальні реалії. Згідно з допо- віддю Римського клубу «Come on!» 2017 року, «ста- рий світ приречений, новий світ неминучий». Су- часне індустріальне суспільство зіштовхується з ве- личезними викликами, що випливають з цих змін. Радикальне оновлення глобальної соціотехнологіч- ної структури призводить до повної перебудови звичних систем, створення нових соціокультурних патернів та економічних стратегій. Ці зміни охоплю- ють не лише технологічну парадигму, але й моделі управління та суспільні норми. Відбувається інтег- рація виробництва з Інтернетом та інформаційними технологіями, переосмислюються суспільні цілі та глобальні досягнення. Все це ставить перед нами не © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024 Д. В. Попова, С. В. Яременко 204 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 тільки нові можливості, але й серйозні виклики, з якими необхідно впоратися. Наразі трансформація суспільства відбувається з неймовірною швидкістю, відмінною від тривалих процесів минулих епох. Якщо аграрні перетворення займали тисячоліття, а індустріальні зміни розгорта- лись протягом століття, то сучасний перехід до но- вітнього суспільства відбувається протягом лише декількох десятиліть. В центрі цієї метаморфози знаходиться концепція «Індустрії 4.0», яка зароди- лась у 2011 році на промисловій виставці у Ганно- вері [37]. «Індустрія 4.0» характеризується стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних техноло- гій, автоматизацією та роботизацією виробничих процесів. Ця модель швидко стала домінантною у глобальних дискусіях, набувши ключової ролі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, та стала основою національних стратегій країн, таких як США, Японія, Швеція, Китай, Південна Корея, Франція та Італія. Ці зміни відзначають новий на- прямок в еволюції суспільства, де прогрес вимірю- ється не десятиліттями, а швидкістю технологічного інноваційного розвитку [40]. В Японії було засновано Національний інсти- тут просування цифрової економіки та цифрового суспільства (JIPDEC), що свідчить про країнну від- даність цифровізації. Паралельно, у США великі технологічні гіганти, такі як AT&T, Cisco, GE, IBM, та Intel, об'єдналися для створення Консорціуму промислового інтернету (IIC). Ця відкрита некомер- ційна група, станом на 2017 рік, налічувала 250 ком- паній з 30 країн. Протягом приблизно 15 років світ перебуває під впливом «Індустрії 4.0», цифрової ре- волюції, яка охопила виробничі галузі та сферу по- слуг, впливаючи на повсякденне життя країн з роз- виненою виробничою структурою та потенціалом для її подальшого вдосконалення [25]. Варто відмітити, що Україна активно пристосо- вується до концепції «Індустрія 4.0», яка з часом стає важливою частиною стратегічного планування країни. З 2016 року країна ініціювала національний рух, до якого зараз входить понад 100 компаній, що демонструє її намір консолідувати головних стейкхолдерів та урядові структури. Зусилля також були направлені на залучення IT-сектору, створення інноваційних промислових сегментів та адаптацію освітніх програм до нових реалій [22]. Проте, плани України зіткнулися з рядом викликів, включаючи пандемію COVID-19, російську військову агресію, обмежене державне стимулювання цифровізації ви- робництва та брак навичок у громадян у сфері циф- рових інновацій, що ускладнило реалізацію страте- гічних планів. Втім, навіть попри воєнний стан та економічні труднощі, стрімкий розвиток цифрових технологій в країні продовжується, дозволяючи Ук- раїні наздоганяти глобальних лідерів та адаптува- тися до новітніх технологічних трендів. У сучасному світі економіка активно впро- ваджує п'яте покоління технологічних укладів, що базується на розвитку технологій для взаємодії між людиною та машиною через застосування штучного інтелекту та машинного навчання. Передбачається, що в недалекому майбутньому основою для взаємо- дії учасників економічних процесів стане цифровий обмін даними. Це сприятиме розвитку нейромереж і подальшому вдосконаленню систем на базі штуч- ного інтелекту. За оцінками міжнародних дослідни- ків, штучний інтелект стає ключовим елементом ци- фрової трансформації, який відіграє важливу роль у переході економіки до нового рівня взаємодії між людиною та машиною. Це, в свою чергу, сприяє розширенню цифрових платформ і загальному роз- витку цифрової економіки [35]. В області Індустрії 5.0 сучасні дослідження ви- світлюють передові практики у використанні штуч- ного інтелекту, що ґрунтуються на двох ключових підходах. Один із цих підходів було представлено Брентом Кедзерським під час його виступу на круг- лому столі, що відбувся 17 червня 2021 року у Вели- кій Британії. Виступ був присвячений питанням штучного інтелекту. Кедзерський аргументував, що основа Індустрії 5.0 вбачається у синергії техноло- гічних можливостей Індустрії 4.0 та людино- центричного підходу Індустрії 5.0. Він підкреслив, що таке поєднання відкриває перспективи для гар- монійної взаємодії між людським інтелектом та ко- гнітивними системами обчислень [25]. Другий підхід сформульовано Оздчан Сарітас, керівником дослідницької лабораторії Інституту статистичних досліджень та економіки знань, який був представлений на XXII Квітневій Міжнародній конференції з проблемам розвитку економіки та суспільства, що відбулася 13–30 квітня 2021 р. У рамках даного трактування Концепція 5.0 має на увазі «об'єднання людського та машинного інте- лекту для створення колективного інтелекту, що до- зволяє уникнути в майбутньому технологічної син- гулярності, а також удосконалювати людину та роз- вивати технології одночасно» [25]. Таким чином, в Індустрії 5.0 буде сформовано нову модель людино-машинного інтерфейсу, що у свою чергу призведе до інтелектуальної цифровіза- ції виробничо-економічних систем на вищому рівні, ніж у Індустрії 4.0. Логічно, що сучасні розвинуті країни активно переходять від індустріальної до інтелектуальної моделі суспільства, яке в Японії відоме як «Суспіль- ство 5.0» або Super Smart Society. Це нове суспіль- ство інтегрує кібернетичні та фізичні простори, ро- блячи акцент на інноваціях у науці та технологіях як ключових елементах забезпечення економічного ро- звитку та вирішення соціальних проблем. «Суспіль- ство 5.0» використовує технологічні досягнення епохи «Індустрії 4.0», але йде далі, прагнучи до си- нергії між людиною і штучним інтелектом. Основні завдання цього суспільства включають підвищення якості людського капіталу та звільнення людей від рутинної фізичної праці, надаючи ширші можли- Д. В. Попова, С. В. Яременко 205 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 вості для самоактуалізації, самореалізації та самови- раження [25]. Концепція «Суспільства 5.0» розглядається як адаптація суспільства до сучасних технологій Інду- стрії 4.0. Ця ідея передбачає створення нової куль- тури та цивілізації, де основними напрямками роз- витку є інтеграція інноваційних технологій таких як штучний інтелект, блокчейн, інтернет речей та кри- птовалюти. Такий поступ технологій не лише змі- нює економічні умови, але й створює унікальну си- нергію між людським інтелектом та можливостями машин. В Індустрії 5.0 інновації виступають ключо- вим фактором, який сприяє переходу до більш ста- більної та людиноцентричної промисловості, здат- ної задовольняти потреби сучасних поколінь без за- грози для майбутніх. Приходимо до висновку, що в Індустрії 5.0, що є еволюцією за четвертою промисловою револю- цією, де основний акцент був на комп'ютеризації ви- робництва та бізнесу, ключовим стає всеосяжне впровадження передових технологій у всі сфери су- спільного життя. Технології такі як збір та аналіз ве- ликих даних, хмарні рішення, краудсорсинг, 3D- друк, біотехнології, безпілотні автомобілі та штуч- ний інтелект мають не просто розвиватися окремо, але інтегруватися у кожен аспект економічної та со- ціальної діяльності. Таке інтегроване поєднання за- собів вирішує складні проблеми сучасності, роблячи повсякденне життя комфортнішим і стійкішим [18]. Отже, Індустрія 5.0 ставить перед собою мету не лише викликати глобальний технологічний про- грес, але й відповісти на найнагальніші гуманітарні та техногенні виклики сьогодення. Це суспільство, яке називається людиноцентричним, визнає людсь- кий капітал як основну цінність і ставить технології на службу людині. Ціль полягає у створенні гармо- нійного співіснування між наукою та технологіями та реальними потребами людей, забезпечуючи ста- більне економічне зростання і загальний добробут. Цей перехід має значні наслідки для суспільс- тва, особливо у контексті соціально-економічних викликів, пов'язаних з діджиталізацією виробниц- тва. Цей процес може призвести до зменшення ролі людини в традиційних сферах, таких як промисло- вість, сільське господарство та сервісні послуги, що вимагає розроблення адаптаційних стратегій для мі- німізації негативних наслідків. Існує ймовірність, що з розвитком автоматизації, процеси в майбут- ньому досягнуть такої точки, де для підтримання глобальної системи виробництва та логістики буде достатньо лише кількох мільйонів висококваліфіко- ваних спеціалістів. Для структурованого представлення відміннос- тей між Індустрією 4.0 та Індустрією 5.0 у формі табл. 1, можна використати такі основні ознаки для порівняння: 1. Основна ціль. 2. Роль людського фактору. 3. Технологічний фокус. 4. Підхід до інновацій. 5. Екологічна відповідальність. Таблиця 1 Відмінності Індустрії 5.0 в порівнянні з Індустрією 4.0 № з/п Ознака Індустрія 4.0 Індустрія 5.0 1 Основна ціль Оптимізація та ефективність вироб- ництва Гармонізація технологій і людського потенціалу 2 Роль людського фактору Мінімізація людської участі Акцент на людській креативності та співпраці 3 Технологічний фокус Автоматизація та Інтернет речей Інтеграція когнітивних технологій та ШІ 4 Підхід до інновацій Технологічні інновації Соціально орієнтовані інновації 5 Екологічна відповідаль- ність Обмежена увага до екологічних факторів Висока екологічна відповідальність та сталість Розроблено авторами на основі [4; 7-9; 14; 18; 25; 36]. Як видно, Індустрія 5.0 представляє собою ево- люційний крок від Індустрії 4.0, зосереджуючись на реінтеграції людського творчого потенціалу в авто- матизовані процеси, що є ключовою відмінністю між цими двома стадіями технологічного розвитку. Індустрія 4.0 орієнтувалася переважно на максимі- зацію автоматизації, оптимізацію виробничих про- цесів через розгортання технологій Інтернету речей (IoT), штучного інтелекту (ШІ) та машинного нав- чання. Цей підхід прагнув забезпечити високу ефек- тивність та зниження виробничих витрат. На проти- вагу цьому, Індустрія 5.0 включає новий гуманіс- тичний вимір, де основна увага приділяється взає- модії людини і машини з метою досягнення більш стійких та адаптивних виробничих систем. В цьому контексті, ключовими аспектами є впровадження технологій, які підтримують креативність та іннова- ційний потенціал людського фактору, що дозволяє не просто автоматизувати процеси, а зробити їх більш гнучкими та адаптованими до індивідуальних потреб. Індустрія 5.0 також впроваджує концепцію стійкості та екологічної відповідальності на вироб- ництво, акцентуючи на збалансованому викорис- танні ресурсів, рециклінгу та мінімізації відходів, що відрізняє її від Індустрії 4.0, де головний акцент Д. В. Попова, С. В. Яременко 206 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 робився на оптимізації та продуктивності без знач- ної уваги до екологічних факторів. Таким чином, Ін- дустрія 5.0 не просто продовжує тенденції Індустрії 4.0, а розвиває їх, вносячи стратегічні корективи з метою створення більш гармонійного та відпові- дального виробничого середовища. На цьому етапі особливу увагу приділяється людиноцентричним підходам, збалансованому уп- равлінню ресурсами та розширенні можливостей цифровізації. Цифровізація включає в себе комп- лексний аналіз та впровадження цифрових техноло- гій у всі аспекти діяльності підприємств. Ми вважа- ємо, що індустрію 5.0 не слід сприймати як заміну попередній парадигмі – Індустрії 4.0, а радше як її розвиток та доповнення, яке вносить нові ключові аспекти: – Людиноцентричний підхід. Індустрія 5.0 під- креслює значення створення безпечного та інклю- зивного робочого середовища, де пріоритетом є здо- ров'я та благополуччя працівників, з метою досяг- нення не лише високої продуктивності, а й задово- лення потреб кожного працівника. – Стійкість. Здатність швидко адаптуватися до змін є критично важливою для підприємств, які пра- гнуть залишатися конкурентоспроможними в умо- вах невизначеності, включаючи нові технологічні розробки та зміни в ринкових потребах. – Екологічний розвиток. Індустрія 5.0 наголо- шує на важливості циркулярних процесів, які спри- яють переробці та повторному використанню при- родних ресурсів, зменшенню відходів та зниженню екологічного впливу, тим самим підвищуючи ефек- тивність виробничих процесів. З використанням цифрових технологій, компа- нії, які належать до Індустрії 5.0, мають змогу знач- но підвищити свою продуктивність та ефективність. Технології, такі як автоматизація, аналіз даних та штучний інтелект, дозволяють оптимізувати про- цеси, зменшити витрати та підвищити загальну про- дуктивність. Цифрова трансформація також сприяє адаптації компаній до змін у ринкових умовах, змін- них вимогах споживачів та швидкому розвитку тех- нологій. Одним з основних викликів є інтеграція су- часних технологій з застарілими системами, що може становити загрозу для безпеки та цілісності даних. Управління даними та кібербезпека є кри- тично важливими компонентами в процесі цифрової трансформації, особливо з огляду на зростаючу за- лежність від рішень, прийнятих на основі даних, та використання штучного інтелекту і машинного нав- чання, що вимагає строгої відповідності до стандар- тів конфіденційності та безпеки даних. У науковій спільноті поки що немає загально- прийнятого визначення терміну «кібербезпека». Це створює потребу в уточненні цього поняття, що до- поможе краще зрозуміти її особливості в епоху ін- дустрії 5.0, зокрема ідентифікувати виклики та мож- ливості. Б. Кормич вважає, що кібербезпека полягає у захисті правових норм, які регулюють інформаційні процеси в державі. Ці норми забезпечують умови для життя та розвитку людини, суспільства і дер- жави, гарантовані Конституцією [13, c. 142]. Група дослідників під керівництвом В. Остро- ухова пропонує власне визначення терміну «кібер- безпека». На їхню думку, це стан захищеності особи, держави та суспільства, за якого забезпечу- ється інформаційний розвиток у технічному, інтеле- ктуальному, соціально-політичному та морально- етичному аспектах, і при цьому зовнішні інформа- ційні впливи не завдають їм значної шкоди [11, c. 10]. Слід звернути увагу, що це визначення вклю- чає не лише пасивну складову, таку як «ступінь за- хищеності», але й активну – «інформаційний розви- ток», який охоплює технічний, інтелектуальний, со- ціально-політичний та морально-етичний аспекти. Українські науковці В. Андрєєв, В. Хорошко, В. Чередниченко та М. Шелест визначають кібер- безпеку як захист інформації та інфраструктури, що її підтримує, від випадкових або цілеспрямованих впливів, як природного, так і штучного походження. Такі впливи можуть завдати неприпустимої шкоди учасникам інформаційних відносин, включаючи власників і користувачів інформації та інфраструк- тури, яка її забезпечує [1, c. 55]. В. Петрик визначає кібербезпеку як стан, при якому забезпечується захист об'єктів, таких як осо- бистість, суспільство, держава та інформаційно-тех- нічна інфраструктура. У цьому стані об'єкти можуть нормально функціонувати, незважаючи на внут- рішні чи зовнішні інформаційні впливи. [19, c. 160- 161]. О. Баранов визначає кібербезпеку як стан, що забезпечує захист життєво важливих інтересів осо- бистості, суспільства та держави. У цьому стані мі- німізуються ризики, пов'язані з неповнотою, несвоє- часністю або недостовірністю інформації, негатив- ним інформаційним впливом, небажаними наслід- ками використання інформаційних технологій, а та- кож несанкціонованим поширенням інформації [2, c. 134]. В. Цимбалюк визначає кібербезпеку як стан за- хищеності законодавчо встановлених норм та пара- метрів інформаційних процесів і відносин. Такий стан забезпечує необхідні умови для функціону- вання держави, суспільства та людини як суб'єктів цих процесів і відносин [24, c. 78-79]. О. Степко визначає кібербезпеку як стан захи- щеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави, за якого мінімізуються ри- зики, пов'язані з неповнотою, несвоєчасністю або недостовірністю інформації, негативним впливом інформаційних потоків, несприятливими наслід- ками використання інформаційних технологій, а та- кож несанкціонованим поширенням даних [21]. Л. Харченко характеризує кібербезпеку як час- тину національної безпеки, що включає процес уп- Д. В. Попова, С. В. Яременко 207 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 равління загрозами та небезпеками. Цей процес здійснюється як державними, так і недержавними інституціями, а також окремими громадянами, з ме- тою забезпечення інформаційного суверенітету Ук- раїни [23, c. 46]. Ю. Максименко акцентує увагу на кібербезпеці як результаті управління реальними та/або потен- ційними загрозами з метою забезпечення національ- них інтересів особи, суспільства і держави у цифро- вій сфері [16, c. 52]. О. Олійник, О. Соснін та Л. Шиманський роз- глядають кібербезпеку через призму загроз як сис- тему превентивних заходів, спрямованих на захист життєво важливих інтересів особистості, суспіль- ства та держави від негативних інформаційних впливів. Ці заходи охоплюють економічну сферу, внут- рішню і зовнішню політику, науково-технологічну, соціокультурну і оборонну сфери, систему держав- ного управління. Вони також забезпечують неза- лежний розвиток елементів національного інформа- ційного простору, інформаційний суверенітет кра- їни та захист від маніпуляцій і дезінформації. Дер- жава повинна мати здатність нейтралізувати або по- слаблювати внутрішні та зовнішні інформаційні за- грози, що впливають на свідомість і підсвідомість як окремих осіб, так і суспільства в цілому [17, с. 540- 541]. Отже, кібербезпека має системний характер, що робить її забезпечення складним і багатогранним процесом. Для визначення її структурних елементів зазвичай використовуються такі терміни, як «на- прями», «механізми» та «шляхи» забезпечення. Аналіз різних джерел вказує на те, що структурні компоненти кібербезпеки залишаються недостатньо розробленими та систематизованими. Проте саме розгляд кібербезпеки як комплексної діяльності до- зволяє не лише гармонізувати термінологію, але й здійснювати глибокий змістовний аналіз із вико- ристанням можливостей діяльнісного підходу [15]. Варто зазначити, що у сучасному інформацій- ному суспільстві система кібербезпеки України формується та розвивається на основі Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в електронній сфері. Основу цієї системи складають органи, сили та за- соби забезпечення кібербезпеки, які використову- ють комплекс заходів, таких як адміністративно- правові, інформаційно-аналітичні, організаційно- управлінські тощо, з метою забезпечення стабіль- ного функціонування державного управління. Від- повідно до статті 2 Закону України «Про основи на- ціональної безпеки України», правову базу у сфері національної безпеки визначають Конституція, цей закон та інші закони України, міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, а також нормативно-правові акти, ухвалені для виконання цих законів [15]. Таким чином, кібербезпека є складним і багато- гранним процесом, що включає різні аспекти забез- печення захисту, такі як напрями, механізми та шляхи. Хоча структура кібербезпеки ще не до кінця систематизована, її розгляд як комплексної діяль- ності дозволяє гармонізувати термінологію та глибше аналізувати змістовні аспекти цієї сфери. На наш авторський погляд, кібербезпека – це система комплексних заходів, що забезпечують за- хист інформаційних ресурсів, технологій та інфра- структури від загроз будь-якого походження з метою забезпечення стійкості, надійності та без- перервного розвитку держави, суспільства та окре- мих осіб в умовах цифрової трансформації та Ін- дустрії 5.0. Досліджуючи питання кібербезпеки, слід вра- ховувати, що вона є невід'ємною частиною інформа- ційних технологій. У сучасному світі стрімкий роз- виток та поширення нових інформаційних і телеко- мунікаційних технологій створюють умови для гло- бальної інформаційної революції. Цей процес має безпосередній вплив на всі аспекти діяльності дер- жави, зокрема політику, економіку, управління, фі- нанси, культуру, науку та розвиток інформаційних відносин [15]. Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0 має свої уні- кальні особливості, що зумовлені змінами в техно- логічному розвитку, інтеграцією штучного інте- лекту, взаємодією людей і машин, а також зростаю- чою залежністю від цифрових технологій у всіх сфе- рах життя. Індустрія 5.0 ставить акцент не лише на автоматизацію, як це було в Індустрії 4.0, але й на тісну співпрацю між людьми та технологіями, що вимагає нових підходів до кібербезпеки. Основні особливості кібербезпеки в епоху Ін- дустрії 5.0 представлені у табл. 2. Таким чином, кібербезпека в епоху Індустрії 5.0 потребує нових підходів, що враховують ін- теграцію людини та технологій, розвиток штучного інтелекту, захист кіберфізичних систем та етичні ас- пекти використання технологій. Це комплексний процес, який вимагає постійної адаптації до нових викликів у світі цифрових інновацій. Кібербезпека відіграє ключову роль у захисті інформації та комп'ютерних систем від несанкціоно- ваного доступу та кіберзлочинів. Ця область вклю- чає забезпечення конфіденційності, цілісності та до- ступності інформації на всіх етапах її життєвого ци- клу. В той час як фізична безпека охороняє людей і матеріальні активи, кібербезпека фокусується на захисті цифрових даних, користувацьких програм і серверів. Заходи кібербезпеки, також відомі як кібер- захист, спрямовані на попередження атак, вияв- лення загроз та реагування на інциденти. Вони включають активні кроки для передбачення можли- вих атак і протидії потенційним кіберзагрозам. Це важливо, оскільки кіберзлочинці часто мотивовані Д. В. Попова, С. В. Яременко 208 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 Таблиця 2 Основні особливості кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0 № з/п Особливості Змістовне наповнення 1 Взаємодія людини і машини Індустрія 5.0 фокусується на інтеграції людських інтелектуальних та креа- тивних здібностей із можливостями машин і штучного інтелекту. Це означає, що кібербезпека повинна охоплювати не лише технічний захист, але й забез- печувати захист від ризиків, пов'язаних із людським фактором. Необхідно створювати безпечні умови для роботи з технологіями, які враховують соці- альні та психологічні аспекти. 2 Розширення можливостей штуч- ного інтелекту (ШІ) Зростаюча роль ШІ у прийнятті рішень та автоматизації бізнес-процесів ви- магає нових стандартів кібербезпеки. Оскільки штучний інтелект активно використовується для аналізу даних, управління системами та взаємодії з людиною, кіберзагрози, спрямовані на алгоритми ШІ, можуть стати більш складними та небезпечними. Кібербезпека в цьому випадку має включати захист ШІ від маніпуляцій, несанкціонованих дій і зловмисного викорис- тання. 3 Захист персональних даних і конфіденційності В епоху Індустрії 5.0 значно збільшується обсяг персональних даних, які збираються і обробляються. Високий рівень автоматизації та індивідуаліза- ція процесів веде до нових ризиків у сфері конфіденційності. Тому кібербез- пека повинна включати вдосконалені механізми захисту даних, дотримання етичних стандартів щодо використання інформації та управління доступом до конфіденційних даних. 4 Кіберфізичні системи Індустрія 5.0 все більше покладається на кіберфізичні системи, які інтегру- ють фізичні об'єкти з віртуальними системами. Це вимагає захисту від загроз не лише в цифровій сфері, але й у фізичному просторі. Наприклад, атаки на промислові роботи або дрони можуть мати серйозні наслідки для безпеки людей та інфраструктури. Тому кібербезпека повинна забезпечувати захист цих систем від вторгнень та саботажу. 5 Підвищення ролі етичних аспек- тів кібербезпеки Оскільки Індустрія 5.0 тісно пов'язана з персоніфікацією технологій та їхнім впливом на суспільство, етичні аспекти кібербезпеки стають все більш важ- ливими. Відповідальне використання технологій, запобігання дискримінації, дотримання прав людини в цифровій сфері - все це має бути враховано при створенні політик кібербезпеки. 6 Постійна адаптація до нових за- гроз Індустрія 5.0 характеризується швидким впровадженням інноваційних рі- шень, що створює нові виклики для кібербезпеки. Злочинці також адапту- ються до нових технологій, розробляючи нові типи атак. Кібербезпека в цій епохі потребує динамічних та адаптивних систем, які можуть швидко реагу- вати на зміни у загрозах і забезпечувати надійний захист. 7 Глобалізація та мережеві загрози У світі, де більшість процесів глобалізовані і взаємопов'язані, мережеві за- грози стають ще більш небезпечними. Індустрія 5.0 використовує величезні обсяги даних і технологій, що взаємодіють через глобальні мережі. Кібер- безпека повинна бути орієнтована на захист від масштабних атак, які можуть вплинути на міжнародні процеси, економіку та безпеку держав. Розроблено авторами на основі [8-11; 14; 18; 20; 25; 33-34; 37; 40]. фінансовими, політичними або соціальними інтере- сами і використовують новітні технології для атак на критичну інфраструктуру, включаючи охорону здоров'я, фінансові установи та урядові організації. Отже, захист кіберпростору сьогодні є життєво важливим, оскільки у кіберзлочинців з'являється все більше можливостей для атак. Протягом останніх двох десятиліть критична інфраструктура у багатьох розвинених країнах стикалася з кібератаками, що призвело до значних фінансових втрат для числен- них підприємств [26]. Щороку у світі реєструються понад 2000 під- тверджених випадків витоку даних, кожен з яких за- вдає збитків на суму близько 3,9 мільйона доларів. З початку 2000-х років кіберзлочинці вкрали особисті дані понад 3,5 мільярда людей, що складає прибли- зно половину населення планети. Відтак, на сьогод- нішній день експерти в області кібербезпеки пере- бувають у великому попиті. Ось чому набуває акту- альності знання про запобіжні заходи, про які ми розповімо далі [26]. Вважаємо, що необхідно розглянути основні види кібератак для чіткого розуміння захисту від них в контексті кібербезпеки. Отже, основні їх види: 1. Фішинг. Це тактика, за якою зловмисники відправляють жертвам електронні листи або пові- домлення, які виглядають як законні, з метою вима- нювання грошей чи конфіденційних даних. Вони можуть також маскувати шкідливі URL-адреси під легітимні. 2. Автоматичні атаки та боти. Більшість кібер- атак виконуються за допомогою автоматизованих ботів, які сканують системи на предмет вразливос- тей, намагаються зламати паролі, а також заражають системи шкідливими програмами. Д. В. Попова, С. В. Яременко 209 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 3. DDoS-атаки. Це атаки, під час яких систему бомбардують великою кількістю фальшивого тра- фіку до того моменту, коли система не може впора- тися з навантаженням, блокуючи доступ законним користувачам. 4. Шкідливе програмне забезпечення. Створене спеціально для заподіяння шкоди комп’ютерним си- стемам або допомоги у проведенні кібератак, таке програмне забезпечення може поширюватися та за- ражати інші комп'ютери [26]. Розуміння цих загроз є ключовим кроком у розробці ефективної стратегії кібербезпеки. Як вже було визначено, кібербезпека, хоч і не має єдиного визначення, стосується нових викликів у сфері безпеки, які торкаються як окремих органі- зацій, так і суспільства загалом. Ці виклики зроста- ють разом із цифровою трансформацією та збіль- шенням нашої залежності від взаємопов’язаних цифрових систем і послуг. Кібербезпека включає заходи, які компанії можуть застосовувати для за- хисту своїх важливих бізнес-систем, програмного забезпечення, пристроїв та мереж передачі даних від кіберзагроз. Ці загрози, що включають шкідливі по- дії чи процеси, можуть серйозно вплинути на діяль- ність організації, її фінанси, дані та репутацію, а в гіршому випадку - і на безперервність її діяльності [12]. Кібербезпека в рамках Індустрії 5.0 розкрива- ється на декількох важливих рівнях, кожен з яких має свої специфіки та вимоги. На фізичному рівні безпека забезпечується через захист пристроїв про- мислового інтернету речей, таких як датчики, часто встановлені в місцях, недоступних для постійного контролю. Захист цих пристроїв може включати в себе як прості рішення – наприклад, замкнені шафи для устаткування – так і більш складні, як системи сигналізації на панелі управління, що сповіщають про несанкціоновані спроби доступу, або системи відеоспостереження з функцією розпізнавання осіб. Людський фактор становить другий рівень кібербез- пеки. Він акцентує на вразливості, що виникає через недостатню обізнаність або увагу працівників. Ха- кери часто використовують методи соціальної інже- нерії для отримання конфіденційної інформації від співробітників, підрядників та замовників, викорис- товуючи їх некомпетентність як засіб доступу до ко- рпоративних мереж. Третій рівень – організаційний, який раніше характеризувався розділенням обов’яз- ків між різними командами, не завжди включаючи ІТ-безпеку в обов’язки кожної з них. Сучасні під- ходи вимагають інтегрованого захисту, який об’єд- нує кібербезпеку, забезпечення надійності систем та фізичний захист для створення більш безпечного ви- робничого середовища. Четвертий рівень кібербез- пеки – технологічний, має свої особливості. З од- ного боку, інтелектуальніші технології сприяють стримуванню, запобіганню та виявленню кібератак. Проте, з іншого боку, кіберзагрози також стають складнішими та розвиненішими. Це означає, що старі технологічні системи, які раніше вважалися безпечними та надійними, тепер можуть стати враз- ливими точками, через які хакери можуть отримати доступ до виробничих систем компанії [10]. Ми вважаємо, що при забезпеченні кібербез- пеки в умовах Індустрії 5.0, необхідно звертати увагу не тільки на технологічні аспекти. Важливо також опрацювати операційні складові процесів, які включають ретельне планування бізнес-процесів, чітке визначення зон відповідальності підрозділів і окремих працівників. Такий комплексний підхід до- зволяє не тільки ліквідувати існуючі уразливості в системах, але й забезпечити міцнішу загальну структуру кіберзахисту підприємства. Важливо визначити пріоритети кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0, що відіграють ключову роль у формуванні стійких та безпечних виробничих сере- довищ, адаптованих до швидкого розвитку техноло- гій та постійно змінюваних загроз. Основні на- прямки включають: 1. Інтеграція з ШІ та автоматизацією. Індустрія 5.0 зосереджена на оптимізації взаємодії людей і ма- шин. Пріоритетом є захист систем, які управляють цими взаємодіями, забезпечуючи безпеку даних і процесів, контрольованих штучним інтелектом. 2. Розширене забезпечення прозорості і просте- жуваності. Важливо забезпечити прозорість усіх процесів і даних у мережі, дозволяючи оперативно виявляти і реагувати на кіберзагрози. 3. Проактивний захист. Передбачення можли- вих кібератак та розробка методів їх попередження стає необхідністю, а не вибором. Це включає аналіз загроз та оновлення безпеки в реальному часі. 4. Підвищення обізнаності і навчання співро- бітників. Навчання співробітників основам кібер- безпеки та найкращим практикам для мінімізації ри- зиків від людського фактору. 5. Забезпечення сталості та екологічної без- пеки. Врахування екологічних аспектів та впливів у стратегії кібербезпеки, забезпечуючи таким чином не тільки безпеку даних, але й відповідальне вико- ристання ресурсів. Ці пріоритети створюють основу для забезпе- чення цифрової безпеки в епоху Індустрії 5.0, під- креслюючи важливість інтегрованого та багаторів- невого підходу до кіберзахисту (рис. 1). Національний інститут стандартів і технологій США (NIST) розробив комплексну Структуру кі- бербезпеки, яка спрямована на ефективне управ- ління ризиками для організацій (рис. 2). Ця структура включає п'ять ключових функцій: ідентифікація, захист, виявлення, реагування та від- новлення. Ідентифікація полягає у глибокому розу- мінні бізнес-контексту, управлінні активами і оцінці ризиків. Функція захисту передбачає розробку без- печної інфраструктури, контроль доступу та нав- чання персоналу. Виявлення зосереджено на моні- торингу систем та виявленні загроз. Реагування включає в себе розробку планів реакції на інци- Д. В. Попова, С. В. Яременко 210 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 Рис. 1. Пріоритети кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0 Побудовано авторами. Рис. 2. Структура кібербезпеки, розроблена Національним інститутом стандартів і технологій денти, аналіз подій і управління змінами. Віднов- лення має на увазі розробку планів безперервності бізнесу і методів відновлення систем після аварій. Реалізація цих функцій здійснюється через різно- манітні технічні, управлінські та операційні заходи. Структура NIST служить надійною основою для створення комплексних програм кібербезпеки, що інтегрують людські, процесуальні та технологічні компоненти, адаптуючись до специфічних потреб кожної організації і зменшуючи ризики кіберінци- дентів [22]. Структура кібербезпеки NIST, що охоп- лює п'ять ключових функцій – ідентифікація, захист, виявлення, реагування та відновлення – становить суттєвий фундамент для ефективного управління кіберризиками в організаціях. У контексті Індустрії 5.0, де взаємодія між людьми та машинами досягає нового рівня інтеграції за допомогою передових технологій, ця структура набуває ще більшого зна- чення. Пріоритети кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0 Інтеграція з ШІ та автоматизацією Розширене забезпечення прозорості і простежуванос ті Проактивний захист Підвищення обізнаності і навчання співробітник ів Забезпечення сталості та екологічної безпеки Структура кібебезпеки Ідентифікація Захист ВиявленняРеагування Відновлення Д. В. Попова, С. В. Яременко 211 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 В Індустрії 5.0 кібербезпека перестає бути лише технічним завданням; вона вимагає глибокого розу- міння взаємозв'язків між технологічними, процесу- альними та людськими аспектами. Ідентифікація ри- зиків та управління активами стають складнішими з огляду на зростаючу коннектованість та автоматиза- цію, що властиві Індустрії 5.0. Тому захист інфра- структури, контроль доступу та навчання персоналу повинні бути адаптовані до нових реалій, де кібер- загрози стають все більш складними та різноманіт- ними. Функція виявлення, яка зосереджена на моніто- рингу систем, вимагає новітніх технологій для вияв- лення загроз в реальному часі, що є критично важ- ливим у світлі швидких змін в технологічному ланд- шафті. Реагування на інциденти та відновлення після кібератак також потребують нових підходів, зорієнтованих на мінімізацію перерв у роботі та за- безпечення бізнес-стійкості. Завдяки своїй гнучкості та орієнтації на комп- лексне розуміння кібербезпеки, структура NIST за- безпечує ідеальну основу для адаптації до нових ви- кликів та можливостей Індустрії 5.0, що дозволяє організаціям не лише захищати свої активи, а й ефективно реагувати на кіберзагрози, враховуючи постійно змінювані умови та потреби сучасного промислового середовища [22]. Отже, у світлі невпинного розвитку Індустрії 5.0, де передові технології та штучний інтелект все більше інтегруються у всі аспекти виробництва, пи- тання кібербезпеки набувають особливої актуально- сті. Ця нова ера технологічних інновацій вносить як низку нових викликів, так і відкриває перед органі- заціями численні можливості для забезпечення без- пеки своїх систем і даних. Розглянемо докладніше, як саме еволюція кіберпростору в контексті Індуст- рії 5.0 впливає на зміну парадигми кібербезпеки, іде- нтифікуємо ключові виклики та можливості, що сто- ять перед сучасними підприємствами (табл. 3). Таблиця 3 Ключові виклики та можливості в контексті кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0 № з/п Виклики Можливості 1 Збільшення взаємозв'язків систем. Індустрія 5.0 характе- ризується розширеною інтеграцією цифрових технологій у всіх аспектах виробництва, що створює складніші ме- режі та збільшує потенційні вектори атак Розумні системи виявлення загроз. Розвиток техноло- гій дозволяє створювати більш розвинуті системи мо- ніторингу і виявлення, які можуть передбачати і нейтралізувати загрози до того, як вони спричинять шкоду 2 Автоматизація та автономні системи. Посилення вико- ристання автономних роботів і систем управління, керо- ваних штучним інтелектом, вносить додаткові ризики, пов'язані з ненавмисними помилками в програмному за- безпеченні та можливими зловмисними маніпуляціями Захист інтеграції з блокчейн-технологіями. Блокчейн може забезпечити вищий рівень захисту даних через децентралізовану та незмінну структуру записів 3 Загрози штучного інтелекту. Інтелектуальні системи мо- жуть бути вразливими до атак з використанням даних, що вводяться (data poisoning), що може призвести до не- коректного прийняття рішень Штучний інтелект у кібербезпеці. АІ може бути вико- ристаний для автоматизації складних процесів вияв- лення і реагування на кіберзагрози, значно підвищу- ючи ефективність кібероборони 4 Кібер-фізичні системи та ІоТ. Широке впровадження кі- бер-фізичних систем та інтернету речей в промисловості створює великі виклики для забезпечення конфіденційно- сті, цілісності та доступності критично важливих даних Адаптивні системи безпеки. Розвиток технологій до- зволяє створювати системи безпеки, які можуть адап- туватися до змін у загрозах і виробничих умовах в реальному часі 5 Комплексність даних та їх захист. Ріст обсягів даних, їх різноманітність і швидкість обробки потребують вдоско- налення методів захисту і зберігання Освіта та навчання. Підвищення обізнаності та квалі- фікації працівників у галузі кібербезпеки може значно знизити людські помилки і підвищити загальний рі- вень захищеності Розроблено авторами. Ці виклики та можливості є важливими аспек- тами для врахування при розробці стратегій кібер- безпеки в епоху Індустрії 5.0, дозволяючи організа- ціям не лише відповідати на нові виклики, але й ви- користовувати нові можливості для покращення своєї кіберстійкості. Також важливо, на наш погляд, провести аналіз впливу покращення кіберстійкості економічних си- стем на людські можливості. Аналіз впливу покра- щення кіберстійкості на людські можливості в еко- номічних системах може бути розглянутий через де- кілька ключових аспектів. Вдосконалення кіберстій- кості не тільки захищає інформаційні ресурси і кри- тичну інфраструктуру, але й сприяє економічному розвитку, соціальній стабільності, та розширенню людських можливостей. 1. Забезпечення довіри в цифровому просторі. Висока кіберстійкість збільшує довіру споживачів і бізнесів до електронної комерції, онлайн банкінгу та інших цифрових сервісів. Це, в свою чергу, підви- щує використання цих послуг, сприяє інноваціям і веде до росту економіки. Коли користувачі відчува- Д. В. Попова, С. В. Яременко 212 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 ють, що їхні дані безпечні, вони активніше викорис- товують цифрові технології, що відкриває нові мож- ливості для навчання, роботи та соціальної взаємо- дії. 2. Захист від інформаційних загроз. Підви- щення кіберстійкості зменшує ризики від кіберзло- чинності, такі як крадіжка особистих даних, фішинг, шахрайство з платіжними картками, що забезпечує більший захист особистих і корпоративних фінан- сів. Зменшення економічних втрат від кіберзлочинів позитивно впливає на економічну стабільність і збе- реження ресурсів, необхідних для розвитку людсь- кого потенціалу. 3. Стимулювання інновацій. Безпечне цифрове середовище стимулює бізнеси до впровадження но- вих технологій, сприяючи технологічному прогресу. Інновації у сфері кібербезпеки можуть також ство- рити нові робочі місця і сприяти професійному роз- витку в області ІТ-безпеки, збільшуючи кількість висококваліфікованих фахівців. 4. Забезпечення доступу до інформації. Покра- щення кіберстійкості забезпечує більший доступ до інформації, що є важливим для освіти та самоосвіти. В захищеному онлайн середовищі люди можуть без- печно доступатися до освітніх ресурсів, що покра- щує загальний рівень освіченості населення та під- вищує культурний розвиток. 5. Підтримка соціальної справедливості. Кібер- стійкість може також сприяти соціальній справедли- вості, захищаючи чутливі дані і запобігаючи дис- кримінації. Надійні механізми захисту даних дозво- ляють захистити інформацію про вразливі групи на- селення, сприяючи їхньому захисту та підтримці. 6. Збільшення економічної ефективності Під- вищення кіберстійкості дозволяє підприємствам зменшити витрати, пов'язані з відновленням систем після кібератак. Це також зменшує простої у роботі, підвищуючи загальну продуктивність бізнесу. 7. Покращення корпоративного управління Компанії, які активно інвестують у кібербезпеку, де- монструють вищий рівень відповідальності та про- зорості. Це зміцнює довіру інвесторів та партнерів, сприяючи стабільнішому бізнес-середовищу. 8. Зміцнення національної безпеки Забезпе- чення кіберстійкості є критично важливим для на- ціональної безпеки, оскільки захищає від кібератак, які можуть бути спрямовані на дестабілізацію уряду чи критичної інфраструктури країни. Разом ці аспекти створюють комплексне розу- міння того, як покращення кіберстійкості впливає на економічні системи та розвиток людських можливо- стей в різних сферах життя в епоху Індустрії 5.0 (рис. 3). Рис. 3. Аналіз впливу покращення кіберстійкості на людські можливості в Індустрії 5.0 Авторська розробка. Д. В. Попова, С. В. Яременко 213 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 Загалом, покращення кіберстійкості сприяє створенню стійкішої, справедливішої і інноваційної економіки, де людські можливості можуть розши- рюватися на фоні захищеного та стабільного цифро- вого простору. У контексті кібербезпеки в епосі Індустрії 5.0, яка характеризується широким впровадженням ав- томатизації, штучного інтелекту та зв'язку між ма- шинами, покращення кіберстійкості відіграє надзви- чайно важливу роль у розширенні людських можли- востей. По-перше, значне зростання використання цифрових технологій та даних в Індустрії 5.0 поси- лює потребу в надійному захисті цих даних. Покра- щення кіберстійкості не тільки запобігає ризикам, таким як втрата даних, шахрайство або кібератаки, але й забезпечує неперервність бізнесу і знижує по- тенційні збитки. По-друге, збільшення довіри до цифрових сис- тем сприяє ширшому впровадженню інноваційних технологій. Коли компанії та споживачі впевнені у безпеці своїх даних, вони активніше включаються в цифрову економіку, що веде до зростання економіч- ної активності та відкриває нові можливості для розвитку бізнесу та особистісного зростання. По-третє, кіберстійкість сприяє створенню більш інклюзивного суспільства. Захист чутливих даних забезпечує, що інформація про вразливі групи населення захищена від зловживань, сприяючи рів- ності та соціальній справедливості. На завершення, покращення кіберстійкості є фундаментом для безпечного використання та роз- витку технологій Індустрії 5.0. Воно не тільки зни- жує ризики, пов'язані з новими технологіями, але й підкреслює роль кібербезпеки як важливого еле- мента стратегічного планування для будь-якої орга- нізації, прагнучої до інновацій та довгострокового розвитку. Висновки. У статті було розглянуто ключові виклики та можливості кібербезпеки в епоху Ін- дустрії 5.0. Основним висновком є те, що стрімка ін- теграція фізичних, цифрових та біологічних систем створює нові можливості для розвитку, однак одно- часно підвищує ризики кіберзагроз, що вимагають перегляду традиційних підходів до кіберзахисту. Інтеграція штучного інтелекту та людиноцент- ричних технологій створює нові виклики для кібер- безпеки, зокрема в аспектах захисту від загроз, пов’язаних з людським фактором та маніпуляціями ШІ. Це вимагає нових стратегій захисту, що охоп- люють як технічні, так і етичні аспекти. Захист кі- берфізичних систем набуває все більшого значення, оскільки критично важливі системи все більше зале- жать від взаємодії фізичних та цифрових компонен- тів. Це створює додаткові загрози не тільки в циф- ровому, але й у фізичному просторі. Постійна адап- тація до нових загроз є критично важливою для за- безпечення безпеки в умовах швидкої технологічної трансформації. Сучасні системи кібербезпеки по- винні бути динамічними та здатними до самонав- чання. Етичні аспекти кібербезпеки в Індустрії 5.0 набувають все більшої важливості. Використання штучного інтелекту та персоналізація технологій повинні враховувати права людини, запобігати дис- кримінації та забезпечувати прозорість. Кібербез- пека як частина національної безпеки підкреслює необхідність розробки глобальних та міжнаціональ- них стандартів для боротьби з кіберзагрозами, що мають міжнародний характер. Таким чином, для ефективного захисту в умо- вах Індустрії 5.0 необхідний інтегрований, адаптив- ний та проактивний підхід до кібербезпеки, який враховує як технічні, так і соціально-етичні аспекти. Література 1. Андреев В. І., Хорошко В. О., Чередниченко В. С., Шелест М. Є. Основи кібербезпеки / за ред. проф. В. О. Хорошка. 2 вид., доп. і перероб. Київ: ДУІКТ, 2009. 292 с. 2. Баранов О. А. Інформаційне право України: стан, проблеми, перспективи. Київ: ВД «СофтПрес», 2005. 316 с. 3. Болілий В. О., Гуцалюк О. М., Суховірська Л. П., Лунгол О. М. Розробка та впровадження програмного продукту «Автоматизована система обліку «AXIM» на підприємствах малого бізнесу в системі формування аналітичного забезпечення. Економічні інновації. 2021. Т. 23. № 3 (80). С. 33-40. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2021.23.3(80).33-40. 4. Білявська Ю., Шестак Я. Кібербезпеки та кібергігієна: нова ера цифрових технологій. Товари і ринки. 2022. №3. С. 47- 59. DOI: https://doi.org/10.31617/2.2022(43)04. 5. Hutsaliuk O. M., Bondar Iu. A., Kotsiurba O. Y. Formation of analytical provision of sustainable functioning of service enterprises. Вісник післядипломної освіти. Серія «Соціальні та поведінкові науки». 2022. Вип. 20 (49). С. 81-102. DOI: https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐2022‐20(49)‐81‐102. 6. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Цатурян Р. О. Особливості формування системи реінжинірингу бізнес-процесів підп- риємств з використанням цифрових технологій. Економічний вісник Донбасу. 2023. № 2 (72). С. 40-47. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-2(72)-40-47. 7. Дергачова Г. М., Колешня Я. О. Цифрова трансформація бізнесу: сутність, ознаки, вимоги та технології. Економічний вісник НТУУ "КПІ". 2020. № 17. С. 280-290. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.17.2020.216367. 8. Індустрія 5.0: напрями дій та шляхи розвитку. URL: https://www.clusters.org.ua/blog-single/industry-5-0-napriamy-diy/. 9. Індустрія 5.0: бачення трансформацій від Європейської комісії. URL: https://www.clusters.org.ua/blogsingle/industry-5-0/. 10. Кібербезпека: як захистити підприємство в епоху Індустрії X.0. URL: https://www.telesphera.net/blog/kiberbezpeka- indystrii-x-0.html. 11. Кібербезпека держави: підручник / В. М. Петрик, М. М. Присяжнюк, Д. С. Мельник та ін.; в 2 т. Т. 2. / за заг. ред. В. В. Остроухова. К.: ДНУ «Книжкова палата України», 2016. 328 с. 12. Коваленко Н. В., Панасюк І. В. Управління ризиками транснаціональних корпорацій. Економiка та менеджмент кораблебудування. 2020. №4. С. 103-109. DOI: https://doi.org/10.15589/znp2020.4(482).12. Д. В. Попова, С. В. Яременко 214 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 13. Кормич Б. А. Кібербезпека: організаційно-правові основи: навч. посіб. Київ: Кондор, 2008. 382 с. 14. Краус К., Краус Н., Осецький В. Суспільство 5.0 на базі розвитку інноваційного університету та цифрового підпри- ємництва. Економіка та суспільство. 2021. Вип. 28. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-37. 15. Лісовська Ю. П. Кібербезпека: ризики та заходи: навч. посібник. Київ: Видавничий дім «Кондор», 2019. 272 с. 16. Максименко Ю. Є. Теоретико-правові засади забезпечення кібербезпеки України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2007. 186 с. 17. Олійник О. В., Соснін О. В., Шиманський Л. Є. Політикоправові аспекти формування інформаційного суспільства суверенної і незалежної України. Держава і право: Збірник наукових праць. 2001. Вип. 13. С. 534–541. 18. Петренко А. І. Неминучі зміни IT індустрії. Підготовка кадрів в умовах п’ятої промислової революції (Індустрія 5.0). Системні дослідження та інформаційні технології. 2022. №1. С. 27. DOI: https://doi.org/10.20535/SRIT.2308-8893.2022.1.02. 19. Петрик В. М. Сучасні технології та засоби маніпулювання свідомістю, ведення інформаційних війн і спеціальних інформаційних операцій: навч. посіб. Київ: Росава, 2006. 208 с. 20. Про Індустрію 5.0 – чому це стає актуальним для України. URL: https://www.industry4ukraine.net/publications/pro- industriyu5-0-chomu-cze-staye-aktualnym-dlya-ukrayiny/. 21. Степко О. М. Аналіз головних складових кібербезпеки держави. Інститут міжнародних відносин Національного авіа- ційного університету. Науковий вісник. Економіка, право, політологія, туризм. 2011. Т. 1. № 3. С. 83-92 22. Стрижак О. Особливості взаємозв’язку рівня розвитку людського капіталу й цифрових технологій у контексті фор- мування суспільства 5.0. Agricultural and Resource Economics. 2022. Vol. 8(3). Р. 224–243. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.11. 23. Харченко Л. С. Кібербезпека України: глосарій / за заг. ред. Р. А. Калюжного. Київ: Текст, 2004. 136 с. 24. Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики): монографія. Київ: «Освіта України», 2010. 388 с. 25. Чалюк Ю. О. Суспільство 5.0 у Японській концепції Кейданрен. Міжнародний науковий журнал «Механізм регулю- вання економіки». 2023. №1(99). С. 65-74. DOI: https://doi.org/10.32782/mer.2023.99.11. 26. Що таке кібербезпека? Заходи забезпечення кібербезпеки. URL: https://dan-it.com.ua/uk/blog/chto-takoe-kiberbezopas- nost-mery-obespechenija-kiberbezopasnosti/. 27. Critical Infrastructure Security and Resilience. URL: https://www.cisa.gov/topics/critical-infrastructure-security-and-resili- ence/critical infrastructure-sectors/chemical-sector. 28. Critical Infrastructure. URL: https://www.techtarget.com/whatis/definition/critical-infrastructure. 29. Critical Infrastructure. URL: https://home-affairs.ec.europa.eu/pages/page/critical-infrastructure_en. 30. Defining critical infrastructure. URL: https://www.cisc.gov.au/what-is-the-cyber-and-infrastructure-securitycentre/defining- critical-infrastructure. 31. What is network functions virtualization nfv. URL: https://www.juniper.net/ru/ru/research-topics/what-is-networkfunctions- virtualization-nfv.html. 32. Deguchi A., Hirai C., Matsuoka H., Nakano T., Oshima K., Tai M., Tani S. What Is Society 5.0? 2018. Singapore: Hitachi and The University of Tokyo Joint Research Laboratory. 177 p. 33. Fukuyama M. Society 5.0: Aiming for a New Human-centered Society. URL: https://www.hitachi.com/rev/archive/ 2017/r2017_06/trends/index.html. 34. Guevara A., Terra D., Portes J., Alves da Silva J., Magalhaes K. A Ranking of countries concerning progress towards o Society 5.0. Journal on Innovation and Sustainability. 2020. V. 11(4). Р. 188–199. DOI: https://doi.org/10.23925/2179- 3565.2020v11i4p188-199. 35. Magistretti S., Dell’Era C., Petruzzelli A. M. How Intelligent is Watson? Enabling Digital Transformation through Artificial Intelligence. Business Horizons. 2019. Vol. 62. N 6. P. 819–829. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bushor.2019.08.004. 36. Miraz, Mahadi & Hasan, Mohammad Tariq & Sumi, Farhana & Sarkar, Shumi & Hossain, Mohammad. Industry 5.0: The Integration of Modern Technologies. 2022. DOI: https://doi.org/10.1201/9781003122401-14. 37. Onday O. Japan’s Society 5.0: Going Beyond Industry 4.0. Business and Economics Journal. 2019. Vol. 10(2). DOI: https://doi.org/:10.4172/2151-6219.1000389. 38. Pereira A., Lima T., Charrua-Santos F. Industry 4.0 and Society 5.0: Opportunities and Threats. URL: https://www.ijrte.org/wp-content/uploads/papers/v8i5/D8764118419.pdf. 39. Almeida, F. Prospects of Cybersecurity in Smart Cities. Future Internet. 2023. Vol. 15(9). Р. 285. DOI: https://doi.org/10.3390/fi15090285. 40. Salgues B. Society 5.0: Industry of the Future, Technologies, Methods and Tools (Technological Prospects and Social Ap- plications). 2018. London: Wiley-ISTE. 304 p. DOI: https://doi.org/10.1002/9781119507314. References 1. Andreev, V. I., Khoroshko, V. O., Cherednychenko, V. S., Shelest, M. E. (2009). Osnovy kiberbezpeky [Fundamentals of Cybersecurity]. 2nd ed. Kyiv, Publishing house of DUKIT. 292 p. [in Ukrainian]. 2. Baranov, O. A. (2005). Informatsiine pravo Ukrainy: stan, problemy, perspektyvy [Information Law of Ukraine: State, Problems, and Perspectives]. Kyiv, «SoftPres». 316 p. [in Ukrainian]. 3. Bolily, V. O., Hutsaliuk, O. M., Sukhovirska, L. P., Luhnol, O. M. (2021). Rozrobka ta vprovadzhennia prohramnoho produktu «Avtomatyzovana systema obliku «AXIM» na pidpryiemstvakh maloho biznesu v systemi formuvannia analitychnoho zabezpechennia [Development and implementation of a software product “Automated accounting system “AXIM” for small businesses in the system of formation of analytical support]. Ekonomichni innovatsii – Economic Innovations, Vol. 23, No. 3 (80), pp. 33-40. DOI: https://doi.org/10.31520/ei.2021.23.3(80).33-40 [in Ukrainian]. 4. Biliavska, Yu., Shestak Ya. (2022). Kiberbezpeky ta kiberhihiiena: nova era tsyfrovykh tekhnolohii [Cyber security and cyber hygiene: the new era of digital technologies]. Tovary i rynky – Goods and Markets, No. 3, pp. 47-59. DOI: https://doi.org/10.31617/2.2022(43)04 [in Ukrainian]. 5. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A., Kotsiurba, O. Y. (2022). Formation of analytical provision of sustainable functioning of service enterprises. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Seriia «Sotsialni ta povedinkovi nauky» – Bulletin of Postgraduate Education. Series "Social and Behavioral Sciences", No. 20(49), pp. 81-102. DOI: https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐2022‐20(49)‐81‐102 [in Ukrainian]. Д. В. Попова, С. В. Яременко 215 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 6. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A., Tsaturyan, R. O. (2023). Osoblyvosti formuvannia systemy reinzhynirynhu biznes-protsesiv pidpryiemstv z vykorystanniam tsyfrovykh tekhnolohii [Peculiarities of Forming a System of Reengineering Business Processes of Enter-prises Using Digital Technologies]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, Vol. 2 (72), рp. 40-47. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-2(72)-40-47 [in Ukrainian]. 7. Derhachova, H. M., Koleshnia, Yа. O. (2020). Tsyfrova transformatsiia biznesu: sutnist, oznaky, vymohy ta tekhnolohii [Digital Transformation of Business: Essence, Features, Requirements, and Technologies]. Ekonomichnyi visnyk NTUU "KPI" – Economic Bulletin of NTUU "KPI", No. 17, pp. 280-290. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.17.2020.216367 [in Ukrainian]. 8. Industriia 5.0: napriamy dii ta shliakhy rozvytku [Industry 5.0: Directions and Paths of Development]. Retrieved from https://www.clusters.org.ua/blog-single/industry-5-0-napriamy-diy/ [in Ukrainian]. 9. Industriia 5.0: bachennia transformatsii vid Yevropeiskoi komisii [Industry 5.0: Vision of Transformations from the European Commission]. Retrieved from https://www.clusters.org.ua/blog-single/industry-5-0/ [in Ukrainian]. 10. Kiberbezpeka: yak zakhystyty pidpryiemstvo v epokhu Industrii X.0 [Cybersecurity: How to Protect an Enterprise in the Era of Industry X.0]. Retrieved from https://www.telesphera.net/blog/kiberbezpeka-indystrii-x-0.html [in Ukrainian]. 11. Petryk, V. M., Prysiazhniuk, M. M., Melnyk, D. S. et al. (2016). Kiberbezpeka derzhavy [Cybersecurity of the State]. Vol. 2. Kyiv, DNU «Knyzhkova palata Ukrainy». 328 p. [in Ukrainian]. 12. Kovalenko, N. V., Panasiuk, I. V. (2020). Upravlinnia ryzykamy transnatsionalnykh korporatsii [Risk Management of Transnational Corporations]. Ekonomika ta menedzhment korablebuduvannia – Economics and Management of Shipbuilding, No. 4, pp. 103-109. DOI: https://doi.org/10.15589/znp2020.4(482).12 [in Ukrainian]. 13. Kormych, B. A. (2008). Kiberbezpeka: orhanizatsiino-pravovi osnovy [Cybersecurity: Organizational and Legal Foundations]. Kyiv, Kondor. 382 p. [in Ukrainian]. 14. Kraus, K., Kraus, N., Osetskyі, V. (2021). Suspilstvo 5.0 na bazi rozvytku innovatsiinoho universytetu ta tsyfrovoho pidpryiemnytstva [Society 5.0 Based on the Development of an Innovative University and Digital Entrepreneurship]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and Society, Issue 28. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-28-37 [in Ukrainian]. 15. Lisovska, Yu. P. (2019). Kiberbezpeka: ryzyky ta zakhody [Cybersecurity: Risks and Measures]. Kyiv, Kondor. 272 p. [in Ukrainian]. 16. Maksymenko, Yu. E. (2007). Teoretyko-pravovi zasady zabezpechennia kiberbezpeky Ukrainy [Theoretical and Legal Foundations of Ensuring Cybersecurity in Ukraine]. Candidate’s thesis. Kyiv. 186 p. [in Ukrainian]. 17. Oliinyk, O. V., Sosnin, O. V., Shymans'kyj, L. E. (2001). Politykopravovi aspekty formuvannia informatsiinoho suspilstva suverennoi i nezalezhnoi Ukrainy [Political and Legal Aspects of Forming an Information Society of a Sovereign and Independent Ukraine]. Derzhava i pravo – State and Law, Issue 13, pp. 534-541 [in Ukrainian]. 18. Petrenko, A. I. (2022). Nemynuchi zminy IT industrii. Pidhotovka kadriv v umovakh piatoi promyslovoi revoliutsii (Industriia 5.0) [Inevitable Changes in the IT Industry. Training Personnel in the Context of the Fifth Industrial Revolution (Industry 5.0)]. Systemni doslidzhennia ta informatsiini tekhnolohii – Systems Research and Information Technologies, No. 1, p. 27. DOI: https://doi.org/10.20535/SRIT.2308-8893.2022.1.02 [in Ukrainian]. 19. Petryk, V. M. (2006). Suchasni tekhnolohii ta zasoby manipuliuvannia svidomistiu, vedennia informatsiinykh viin i spetsialnykh informatsiinykh operatsii [Modern Technologies and Means of Manipulating Consciousness, Conducting Information Wars and Special Information Operations]. Kyiv, Rosava. 208 p. [in Ukrainian]. 20. Pro Industriiu 5.0 – chomu tse staie aktualnym dlia Ukrainy [About Industry 5.0 – Why It Is Becoming Relevant for Ukraine]. Retrieved from https://www.industry4ukraine.net/publications/pro-industriyu5-0-chomu-cze-staye-aktualnym-dlya-ukrayiny/ [in Ukrainian]. 21. Stepko, O. M. (2011). Analiz holovnykh skladovykh kiberbezpeky derzhavy. Instytut mizhnarodnykh vidnosyn Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu [Analysis of the main components of state cybersecurity. Institute of International Relations of the National Aviation University]. Naukovyi visnyk. Ekonomika, pravo, politolohiia, turyzm – Scientific Bulletin. Economics, Law, Political Science, Tourism, Vol. 1, No. 3, рр. 83-92 [in Ukrainian]. 22. Stryzhak, O. (2022). Osoblyvosti vzaiemozviazku rivnia rozvytku liudskoho kapitalu y tsyfrovykh tekhnolohii u konteksti formuvannia suspilstva 5.0 [Features of the Relationship Between the Level of Human Capital Development and Digital Technologies in the Context of Forming Society 5.0]. Agricultural and Resource Economics, Vol. 8(3), pp. 224–243. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2022.08.03.11 [in Ukrainian]. 23. Kharchenko, L. S. (2004). Kiberbezpeka Ukrainy: hlosarii [Cybersecurity of Ukraine: Glossary]. Kyiv, Tekst. 136 p. [in Ukrainian]. 24. Tsymbaliuk, V. S. (2010). Informatsiine pravo (osnovy teorii i praktyky) [Information Law (Foundations of Theory and Practice)]. Kyiv, «Osvita Ukrainy». 388 p. [in Ukrainian]. 25. Chaliuk, Yu. O. (2023). Yaponskii kontseptsii Keidanren [Society 5.0 in the Japanese Concept of Keidanren]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky» – International Scientific Journal "Mechanism of Economic Regulation", No. 1(99), рр. 65-74. DOI: https://doi.org/10.32782/mer.2023.99.11 [in Ukrainian]. 26. Shcho take kiberbezpeka? Zakhody zabezpechennia kiberbezpeky [What is Cybersecurity? Measures for Ensuring Cybersecurity]. Retrieved from https://dan-it.com.ua/uk/blog/chto-takoe-kiberbezopasnost-mery-obespechenija-kiberbezopasnosti/ [in Ukrainian]. 27. Critical Infrastructure Security and Resilience. Retrieved from https://www.cisa.gov/topics/critical-infrastructure-security- and-resilience/critical-infrastructure-sectors/chemical-sector. 28. Critical Infrastructure. Retrieved from https://www.techtarget.com/whatis/definition/critical-infrastructure. 29. Critical Infrastructure. Retrieved from https://home-affairs.ec.europa.eu/pages/page/critical-infrastructure_en. 30. Defining Critical Infrastructure. Retrieved from https://www.cisc.gov.au/what-is-the-cyber-and-infrastructure-security- centre/defining-critical-infrastructure. 31. What is Network Functions Virtualization (NFV). Retrieved from https://www.juniper.net/ru/ru/research-topics/what-is- networkfunctions-virtualization-nfv.html. 32. Deguchi, A., Hirai, C., Matsuoka, H., Nakano, T., Oshima, K., Tai, M., Tani, S. (2018). What Is Society 5.0? Singapore, Hitachi and The University of Tokyo Joint Research Laboratory. 177 p. 33. Fukuyama, M. (2017). Society 5.0: Aiming for a New Human-centered Society. Retrieved from https://www.hitachi.com/rev/archive/2017/r2017_06/trends/index.html. Д. В. Попова, С. В. Яременко 216 Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024 34. Guevara, A., Terra, D., Portes, J., Alves da Silva, J., Magalhaes, K. (2020). A Ranking of Countries Concerning Progress Towards Society 5.0. Journal on Innovation and Sustainability, Vol. 11(4), pp. 188-199. DOI: https://doi.org/10.23925/2179- 3565.2020v11i4p188-199. 35. Magistretti, S., Dell’Era, C., Petruzzelli, A.M. (2019). How Intelligent is Watson? Enabling Digital Transformation through Artificial Intelligence. Business Horizons, Vol. 62, No. 6, pp. 819–829. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bushor.2019.08.004. 36. Miraz, M., Hasan, M.T., Sumi, F., Sarkar, S., Hossain, M. (2022). Industry 5.0: The Integration of Modern Technologies. DOI: https://doi.org/10.1201/9781003122401-14. 37. Onday, O. (2019). Japan’s Society 5.0: Going Beyond Industry 4.0. Business and Economics Journal, Vol. 10 No. 2. DOI: https://doi.org/10.4172/2151-6219.1000389. 38. Pereira, A., Lima, T., Charrua-Santos, F. (n.d.). Industry 4.0 and Society 5.0: Opportunities and Threats. Retrieved from https://www.ijrte.org/wp-content/uploads/papers/v8i5/D8764118419.pdf. 39. Almeida, F. (2023). Prospects of Cybersecurity in Smart Cities. Future Internet, 15(9), 285. DOI: https://doi.org/10.3390/fi15090285. 40. Salgues, B. (2018). Society 5.0: Industry of the Future, Technologies, Methods and Tools (Technological Prospects and Social Applications). London, Wiley-ISTE. 304 p. DOI: https://doi.org/10.1002/9781119507314. Попова Д. В., Яременко С. В. Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості У статті розглядаються основні виклики та можливості кібербезпеки в контексті Індустрії 5.0, яка передбачає глибоку інтеграцію фізичних, цифрових і біологічних систем. Основна увага приділена проблемам, пов’язаним із розвитком штучного інтелекту, кіберфізичних систем та автоматизації процесів, що зумовлює необхідність перегляду існуючих підходів до кібер- захисту. Автори обґрунтували, що Індустрія 5.0 є еволюцією за четвертою промисловою революцією, де основний акцент був на комп'ютеризації виробництва та бізнесу, натомість у Індустрії 5.0 ключовим стає всеосяжне впровадження передових тех- нологій у всі сфери суспільного життя. Було структуровано представлено відмінності між Індустрією 4.0 та Індустрією 5.0 з виокремленням основних ознак для порівняння. Визначено на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних публікацій, що кібер- безпека має системний характер, що робить її забезпечення складним і багатогранним процесом. Сформульовано авторське визначення поняття «кібербезпека», як складного і багатогранного процесу, що включає різні аспекти забезпечення захисту, такі як напрями, механізми та шляхи, системи комплексних заходів, що забезпечують захист інформаційних ресурсів, технологій та інфраструктури від загроз будь-якого походження з метою забезпечення стійкості, надійності та безперервного розвитку держави, суспільства та окремих осіб в умовах цифрової трансформації та Індустрії 5.0. Визначено основні особливості кібербезпеки в епоху Індустрії 5.0. Розглянуті і обґрунтовані основні види кібератак для чіт- кого розуміння захисту від них в контексті кібербезпеки. Також було сформульовано пріоритети кібербезпеки в епоху Ін- дустрії 5.0, що відіграють ключову роль у формуванні стійких та безпечних виробничих середовищ, адаптованих до швидкого розвитку технологій та постійно змінюваних загроз. Авторами розглянути яким чином еволюція кіберпростору в контексті Індустрії 5.0 впливає на зміну парадигми кібер- безпеки, зокрема ідентифіковано ключові виклики та можливості, що стоять перед сучасними підприємствами. Також прове- дений аналіз впливу покращення кіберстійкості економічних систем на людські можливості. Аналіз впливу покращення кі- берстійкості на людські можливості в економічних системах був розглянутий через декілька ключових аспектів. Обґрунто- вано, що саме визначені аспекти разом створюють комплексне розуміння того, як покращення кіберстійкості впливає на еко- номічні системи та розвиток людських можливостей в різних сферах життя в епоху Індустрії 5.0. Ключові слова: Індустрія 5.0, кібербезпека, штучний інтелект, кіберфізичні системи, автоматизація, цифрова трансфор- мація, кібератаки, кіберстійкість, захист інформаційних ресурсів, технології, інфраструктура, економічні системи, людські можливості. Popova D., Yaremenko S. Cyber Security in the Age of Industry 5.0: New Challenges and Opportunities The article examines the main challenges and opportunities of cybersecurity in the context of Industry 5.0, which involves the deep integration of physical, digital, and biological systems. The focus is on the issues related to the development of artificial intelli- gence, cyber-physical systems, and process automation, which necessitate a revision of existing approaches to cyber protection. The authors argue that Industry 5.0 is an evolution following the Fourth Industrial Revolution, where the primary emphasis was on com- puterization of production and business, while in Industry 5.0, the key focus is on the comprehensive implementation of advanced technologies in all areas of societal life. The differences between Industry 4.0 and Industry 5.0 are structurally presented, highlighting key features for comparison. Based on the analysis of domestic and foreign publications, it has been determined that cybersecurity is systemic, making its provision a complex and multifaceted process. The authors have formulated an original definition of the concept of "cybersecurity" as a complex and multifaceted process that includes various aspects of protection, such as directions, mechanisms, and methods, as well as systems of comprehensive measures that ensure the protection of information resources, technologies, and infrastructure from threats of any origin to ensure the resilience, reliability, and continuous development of the state, society, and individuals in the conditions of digital transformation and Industry 5.0. The main features of cybersecurity in the era of Industry 5.0 have been identified. The main types of cyberattacks are considered and substantiated to provide a clear understanding of how to protect against them in the context of cybersecurity. The priorities of cybersecurity in the era of Industry 5.0, which play a key role in the formation of resilient and secure production environments adapted to the rapid development of technologies and constantly changing threats, have also been formulated. The authors examine how the evolution of cyberspace in the context of Industry 5.0 affects the paradigm shift in cybersecurity, identifying key challenges and opportunities faced by modern enterprises. The analysis of the impact of improved cyber resilience on human capabilities in economic systems has been conducted. The analysis of the impact of improving cyber resilience on human capabilities in economic systems was considered through several key aspects. It is substantiated that these defined aspects together create a comprehensive understanding of how enhancing cyber resilience affects economic systems and the development of human capabilities in various spheres of life in the era of Industry 5.0. Keywords: Industry 5.0, cybersecurity, artificial intelligence, cyber-physical systems, automation, digital transformation, cyberattacks, cyber resilience, protection of information resources, technologies, infrastructure, economic systems, human capabilities. Стаття надійшла до редакції 02.09.2024

Кібербезпека в епоху Індустрії 5.0: нові виклики та можливості

Репозитарії

Схожі ресурси