2025-02-21T08:22:33-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201520%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:22:33-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201520%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:22:33-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-21T08:22:33-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень
В статті розкрито суть та види наукових досліджень не залежно від сфери діяльності науковця. Наукове дослідження являє собою особливий вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових, більш глибоких знань. Залежно від різних класифікаційних ознак виділяють наступні види наукових досліджень: ф...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201520 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-201520 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2015202025-01-21T11:30:27Z Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень Лазоренко, Л.В. Менеджмент персоналу В статті розкрито суть та види наукових досліджень не залежно від сфери діяльності науковця. Наукове дослідження являє собою особливий вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових, більш глибоких знань. Залежно від різних класифікаційних ознак виділяють наступні види наукових досліджень: фундаментальні; прикладні; пошукові; розробки, емпіричні, теоретичні, описова, пошукові, пояснювальні. Визначено суть та наведена класифікація об’єктів наукових досліджень.. Об’єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, тобто процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження. Об’єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізняють об’єкти природні, соціальні, ідеалізовані. Класифікація об’єктів дослідження здійснюється за двома методами: за наявністю і відсутністю ознак – полягає в тому, що більшість об’єктів поділяються на два класи. Один з них має певну властивість, а другий не має її; за видозміною ознак – полягає у тому, що члени поділу являють собою такі сукупності предметів, в кожній із яких загальна для всіх сукупностей ознака виявляється по особливому, з тими чи іншими варіаціями. Наукове дослідження доцільно поділяти на етапи: організаційний; дослідний; узагальнення, апробація, реалізація результатів дослідження.. Організація наукового дослідження передбачає вивчення стану об’єкта дослідження, конкретизацію місця наукової теми у науковому дослідженні; визначення об’єкта дослідження. Дослідний етап включає в себе: створення нової інформації; перетворення інформації на ПК; застосування теоретичних і емпіричних методів дослідження. Етап узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження складається з: узагальнення результатів дослідження; апробації; реалізації результатів дослідження. Наукові дослідження мають велике значення у формуванні знань, умінь і навичок науково-дослідної діяльності людини. В процесі наукового дослідження здійснюється накопичення наукових фактів, які є сприяють розвитку задуму ученого та реалізації його наукової гіпотези. The article reveals the essence and types of scientific research, regardless of the field of activity of the scientist. Scientific research is a special type of human activity aimed at acquiring new, deeper knowledge. Depending on the various classification criteria, the following types of scientific research are distinguished: fundamental; applied; search engines, developments, empirical, theoretical, descriptive, searching, explanatory. The essence of the objects of scientific research is defined and the classification of objects of scientific research is given. The object of research is usually called what the cognitive activity of the researcher is aimed at, that is, the process or phenomenon that gives rise to the problem situation and is chosen for research. The object is relatively autonomous and has clear boundaries. There are natural, social, and idealized objects. The classification of the objects of study is carried out according to two methods: by the presence and absence of features – it consists in the fact that most of the objects are divided into two classes. One of them has a certain property, and the other does not; by the modification of attributes – consists in the fact that the members of the division are such aggregates of objects, in each of which the characteristic common to all aggregates is manifested in a special way, with certain variations. It is expedient to divide scientific research into stages: organizational; Research; generalization, approbation, implementation of research results. The organization of scientific research involves the study of the state of the object of research, the concretization of the place of the scientific topic in scientific research; definition of the object of research. The research stage includes: the creation of new information; conversion of information to a PC; application of theoretical and empirical research methods. The stage of generalization, approbation and implementation of the research results consists of: generalization of the research results; Approbation; implementation of the research results. Scientific research is of great importance in the formation of knowledge, skills and abilities of human research activities. In the process of scientific research, the accumulation of scientific facts is carried out, which contribute to the development of the scientist's idea and the implementation of his scientific hypothesis. 2024 Article Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень / Л.В. Лазоренко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 180-184. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-180-184 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201520 001.89 uk Економічний вісник Донбасу Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу |
| spellingShingle |
Менеджмент персоналу Менеджмент персоналу Лазоренко, Л.В. Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень Економічний вісник Донбасу |
| description |
В статті розкрито суть та види наукових досліджень не залежно від сфери діяльності науковця. Наукове дослідження являє собою особливий вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових, більш глибоких знань. Залежно від різних класифікаційних ознак виділяють наступні види наукових досліджень: фундаментальні; прикладні; пошукові; розробки, емпіричні, теоретичні, описова, пошукові, пояснювальні. Визначено суть та наведена класифікація об’єктів наукових досліджень.. Об’єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, тобто процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження. Об’єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізняють об’єкти природні, соціальні, ідеалізовані.
Класифікація об’єктів дослідження здійснюється за двома методами: за наявністю і відсутністю ознак – полягає в тому, що більшість об’єктів поділяються на два класи. Один з них має певну властивість, а другий не має її; за видозміною ознак – полягає у тому, що члени поділу являють собою такі сукупності предметів, в кожній із яких загальна для всіх сукупностей ознака виявляється по особливому, з тими чи іншими варіаціями. Наукове дослідження доцільно поділяти на етапи: організаційний; дослідний; узагальнення, апробація, реалізація результатів дослідження.. Організація наукового дослідження передбачає вивчення стану об’єкта дослідження, конкретизацію місця наукової теми у науковому дослідженні; визначення об’єкта дослідження.
Дослідний етап включає в себе: створення нової інформації; перетворення інформації на ПК; застосування теоретичних і емпіричних методів дослідження. Етап узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження складається з: узагальнення результатів дослідження; апробації; реалізації результатів дослідження. Наукові дослідження мають велике значення у формуванні знань, умінь і навичок науково-дослідної діяльності людини. В процесі наукового дослідження здійснюється накопичення наукових фактів, які є сприяють розвитку задуму ученого та реалізації його наукової гіпотези. |
| format |
Article |
| author |
Лазоренко, Л.В. |
| author_facet |
Лазоренко, Л.В. |
| author_sort |
Лазоренко, Л.В. |
| title |
Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень |
| title_short |
Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень |
| title_full |
Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень |
| title_fullStr |
Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень |
| title_full_unstemmed |
Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень |
| title_sort |
підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Менеджмент персоналу |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201520 |
| citation_txt |
Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень / Л.В. Лазоренко // Економічний вісник Донбасу. — 2024. — № 3 (77). — С. 180-184. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT lazorenkolv pídhodidoklasifíkacíísocíalʹnoekonomíčnihnaukovihdoslídženʹ |
| first_indexed |
2025-02-09T04:33:35Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:33:35Z |
| _version_ |
1823552953355599872 |
| fulltext |
Л. В. Лазоренко
180
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-180-184
УДК 001.89
Л. В. Лазоренко,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-8505-1768,
e-mail: lv108@ukr.net,
Національна академія статистики, обліку та аудиту, м. Київ
ПІДХОДИ ДО КЛАСИФІКАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Постановка проблеми. Науково-дослідницька
діяльність є важливою складовою діяльності закла-
дів вищої освіти, де не тільки відбувається підго-
товка майбутніх фахівців за різними спеціальнос-
тями, але й досліджуються різні наукові напрями,
встановлюються певні закономірності, здійсню-
ється вивчення та прогнозування суспільних явищ.
Наукові дослідження є основою для аналізу
всіх процесів, що відбуваються в навколишньому
середовищі, це інструмент для всебічного пізнання
діяльності людства.
Підготовка молодих вчених вимагає узагаль-
нення основних підходів та методів досліджень і
прогнозування подальшого розвитку. Починаючі
науковці завжди зустрічаються з проблемами вір-
ного визначення виду та об’єкту дослідження Саме
ця проблема залишаються актуальною навіть в умо-
вах науково-технічного прогресу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пи-
танням теми наукових досліджень присвячені праці
таких вчених: Р. Бруханський В. Зацерковний,
В. Голюк, В. Демидов, А. Конверський, О. Литви-
ненко, І. Луценко, І. Нагорна, І. Тішаєв та інші.
Формулювання цілей статті. Мета дослі-
дження – систематизувати сутність та види науко-
вих досліджень, особливості їх проведення в різних
сферах діяльності.
Виклад основного матеріалу. Наукове дослі-
дження являє собою особливий вид людської діяль-
ності, спрямований на здобуття нових, більш глибо-
ких знань, що служать практичним цілям для ство-
рення нових або вдосконалення старих [1].
За визначенням, наведеним рядом науковців,
наукове дослідження – це вивчення конкретного
об’єкта, явища або предмета з метою розкриття за-
кономірностей його виникнення і розвитку, що є ос-
новою формування нових наукових знань [2, c. 136].
Наукові дослідження здійснюються з ціллю
одержання наукового результату. Науковий резуль-
тат – нове знання, здобуте в процесі фундаменталь-
них або прикладних наукових досліджень та зафік-
соване на носіях наукової інформації у формі науко-
вого звіту, наукової праці, наукової доповіді, науко-
вого повідомлення про науково-дослідну роботу,
монографічного дослідження, наукового відкриття
тощо [2, с. 142].
Сутність проведення наукових досліджень є
можливість відтворити та довести істинність одер-
жаних результатів, показати їх об’єктивність та точ-
ність [3].
Наукові дослідження класифікуються на: фун-
даментальні; прикладні; пошукові; розробки [4,
с. 4-5].
Фундаментальні наукові дослідження – це екс-
периментальна або теоретична діяльність, спрямо-
вана на отримання нових знань про основні законо-
мірності побудови, функціонування і розвитку лю-
дини, суспільства, природного довкілля.
Необхідність таких досліджень обумовлена по-
требами науки, економіки, суспільства чи галузі.
Вони можуть закінчуватися рекомендаціями щодо
постановки прикладних досліджень для визначення
можливостей практичного використання отриманих
наукових знань, науковими публікаціями тощо.
Прикладні наукові дослідження – це дослі-
дження, спрямовані переважно на застосування но-
вих знань для досягнення практичних цілей і
розв’язання конкретних задач. Іншими словами,
вони спрямовані на розв’язання проблем викорис-
тання наукових знань, отриманих в результаті фун-
даментальних досліджень, в практичній діяльності
людей.
Прикладні наукові дослідження – це наукова і
науково-технічна діяльність, спрямована на одер-
жання і використання знань для практичних цілей,
пошук найбільш раціональних шляхів практичного
використання результатів фундаментальних науко-
вих досліджень в народному господарстві. Кінцевим
їх наслідком є рекомендації щодо створення техніч-
них нововведень (інновацій).
Пошуковими називають наукові дослідження,
спрямовані на визначення перспективності роботи
над темою, відшукування шляхів розв’язання науко-
вих задач.
Пошукові дослідження направлені на відбір
факторів, що впливають на об'єкт, пошук шляхів
створення нових технологій та техніки на основі
способів, запропонованих в результаті фундамен-
тальних досліджень.
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2024
Л. В. Лазоренко
181
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Розробкою називають дослідження, яке спря-
моване на впровадження в практику результатів
конкретних фундаментальних і прикладних дослі-
джень.
Розробки – це цілеспрямований процес пере-
творення прикладних наукових досліджень в тех-
нічні додатки. Вони направлені на створення нової
техніки, матеріалів, технологій тощо. До обсягу
розробок включають проектно-конструкторські і те-
хнологічні роботи, роботи по створенню дослідних
зразків (партій) виробів (продукції), а також про-
єктні роботи для будівництва.
Науково-дослідна розробка порівняно з пошу-
ковим дослідженням носить більш конкретний ха-
рактер і направлена на створення нових технологій,
дослідного обладнання, приладів, рекомендацій.
Науково-виробнича розробка передбачає дове-
дення результатів науково-дослідної розробки до
умов практичного використання та включає до-
слідну перевірку рекомендацій науково-дослідних
розробок, їх узгодження з потребами конкретних ор-
ганізацій та підприємств.
За тривалістю наукові дослідження поділяють
на довгострокові, що розробляються протягом кіль-
кох років, та короткострокові, що виконуються зви-
чайно за рік.
Залежно від форм і методів дослідження розді-
ляють: експериментальні; методичні; описові; екс-
периментально-аналітичні; історико-біографічні;
дослідження змішаного типу.
Залежно від джерела фінансування розрізняють
наступні види наукових досліджень: ті, що викону-
ються за господарськими договорами і фінансу-
ються замовниками (підприємствами і організаці-
ями); ті, що фінансуються за кошти державного
бюджету; ініціативні (нефінансовані).
У теорії пізнання виділяють два рівні наукового
дослідження:: емпіричні і теоретичні [4, с. 5].
Емпіричні дослідження – спостереження і до-
слідження конкретних явищ, узагальнення, класифі-
кація та опис результатів дослідження, впрова-
дження їх у практичну діяльність людей. Емпіричні
дослідження використовуються для відповіді на
емпіричні питання, які повинні бути точно визна-
чені згідно з даними. Як правило, дослідник має пе-
вні теорії на тему, з якої ведеться дослідження. На
основі цієї теорії пропонуються певні припущення
або гіпотези. З цих гіпотез робляться прогнозування
конкретних подій. Ці прогнозування можуть бути
перевірені відповідними експериментами. Залежно
від результатів експерименту, теорії, на яких гіпо-
тези та прогнози були засновані, будуть підтверджу-
ватися чи спростовуватися.
Теоретичні дослідження – висунення і розвиток
наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та
виведення з них логічних наслідків, зіставлення різ-
них гіпотез і теорій. В емпіричному дослідженні, як
правило, використовують такі методи, як спостере-
ження, опис, експеримент; у теоретичних до-
слідженнях, поряд з цими методами використову-
ють методи абстрагування, ідеалізації, аксиоматиза-
ції, формалізації, моделювання й ін.
Крім того, на емпіричному і теоретичному рів-
нях використовують такі логічні методи, як аналіз-
синтез, індукція- дедукція та ін. Відрізняються емпі-
ричні і теоретичні дослідження також отриманими
результатами. У першому випадку вони фіксуються
у виді тверджень, правил, рекомендацій, у дру-
гому – це теоретичні знання: наукові концепції, за-
кони і закономірності, відкриття і винаходи й ін. Ем-
піричне дослідження здійснюється практичними
працівниками, зайнятими професійної діяльністю.
Отримані знання фіксуються у виді тверджень,
правил, рекомендацій і ін. Наукове дослідження
проводиться спеціально підготовленими до цьому
вченими. Отримані знання фіксують у вигляді на-
укових концепцій, закономірностей і законів, вина-
ходів тощо.
Незважаючи на відмінність емпіричного і тео-
ретичного знання, вони тісно між собою взаємо-
залежні: теоретичне дослідження будується на ос-
нові знань, фактів, виявлених у процесі вивчення
реальної дійсності. Емпіричний рівень дозволяє ви-
вчати реальну дійсність, виявляти нові факти і
явища, і на основі їх будувати узагальнення, робити
висновки, давати практичні рекомендації.
На теоретичному рівні висуваються загальні за-
кономірності, що дозволяють пояснити взаємозв'я-
зок раніше відкритих фактів і явищ, формулювати
закони, на основі яких можливо пророчити розвиток
майбутніх подій. Це лише загальна схема наукових
досліджень, відкриття нових наукових законів. Пе-
рехід від емпіричного рівня до теоретичного означає
якісний стрибок у знанні
Залежно від мети дослідження науково-до-
слідні проекти можуть бути згруповані за трьома ти-
пами: розвідувальні, описові та пояснювальні.
Дослідницькі дослідження часто проводяться в
нових областях дослідження, де цілями дослідження
є: (1) розкрити масштаби або масштаби конкретного
явища, проблеми чи поведінки, (2) генерувати деякі
початкові ідеї (або «здогадки») про це явище, або
(3) перевірити доцільність проведення більш широ-
кого дослідження щодо цього явища. Наприклад,
якщо громадяни країни, як правило, незадоволені
державною політикою щодо економічного спаду,
дослідницькі дослідження можуть бути спрямовані
на вимірювання ступеня незадоволеності громадян,
розуміння того, як проявляється таке невдоволення,
наприклад, частоти публічного протести та передба-
чувані причини такого невдоволення, такі як не-
ефективна державна політика у боротьбі з інфля-
цією, процентними ставками, безробіттям або підви-
щеними податками. Такі дослідження можуть вклю-
чати вивчення публічно повідомлених даних, таких
як оцінки економічних показників, таких як валовий
внутрішній продукт (ВВП), безробіття та індекс спо-
живчих цін, які архівуються сторонніми джерелами,
Л. В. Лазоренко
182
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
отримані шляхом інтерв'ю експертів, іменитих еко-
номістів або ключових державних службовців,
та/або отримані в результаті вивчення історичних
прикладів боротьби з подібними проблемами. Це
дослідження може не призвести до дуже точного ро-
зуміння цільової проблеми, але може бути доціль-
ним для визначення характеру та масштабів про-
блеми та служити корисним попередником для
більш глибоких досліджень.
Описові дослідження спрямовані на прове-
дення ретельних спостережень і докладного доку-
ментування цікавить явища. Ці спостереження по-
винні базуватися на науковому методі (тобто по-
винні бути повторюваними, точними тощо), а отже,
більш достовірні, ніж випадкові спостереження не-
підготовленими людьми. Прикладами описових до-
сліджень є підрахунок демографічної статистики
Бюро перепису населення Сполучених Штатів або
статистики зайнятості Бюро праці, які використову-
ють ті ж або подібні інструменти для оцінки зайня-
тості за секторами або зростання населення за ет-
нічною приналежністю протягом декількох опиту-
вань зайнятості або переписів населення. Якщо в ви-
мірювальні прилади вносяться будь-які зміни,
оцінки надаються із зміненим інструментарієм та
без них, щоб дозволити читачам зробити справед-
ливе порівняння до та після щодо тенденцій чисель-
ності населення чи зайнятості. Інші описові дослі-
дження можуть включати хронічні етнографічні
звіти про діяльність банд серед підліткової молоді в
міському населенні, наполегливість або еволюцію
релігійних, культурних чи етнічних практик у виб-
раних громадах, а також роль таких технологій, як
Twitter та обмін миттєвими повідомленнями у по-
ширенні. демократичних рухів у країнах Близького
Сходу.
Пояснювальні дослідження шукають пояснен-
ня спостережуваних явищ, проблем або поведінки.
У той час як описові дослідження вивчають, що, де
і коли явища, пояснювальні дослідження шукає від-
повіді на те, чому і як типи питань. Здійснюється
спроба «з'єднати точки» в дослідженнях, шляхом
виявлення причинно-наслідкових факторів і резуль-
татів цільового явища. Приклади включають розу-
міння причин злочинності підлітків або насильства
в бандах з метою призначення стратегій подолання
таких соціальних недуг. Більшість академічних або
докторських досліджень належить до категорії пояс-
нень, хоча деяка кількість дослідницьких та/або
описових досліджень також може знадобитися під
час початкових етапів академічних досліджень. По-
шук пояснень спостережуваних подій вимагає силь-
них теоретичних та інтерпретаційних навичок, а та-
кож інтуїції, розуміння та особистого досвіду. Ті,
хто може це зробити добре, також є найбільш цін-
ними вченими у своїх дисциплін [5].
Об’єктом дослідження прийнято називати те,
на що спрямована пізнавальна діяльність дослід-
ника, тобто процес або явище, яке породжує пробле-
мну ситуацію і обране для дослідження. Об’єкт від-
носно автономний і має чіткі межі. Вирізняють
об’єкти природні, соціальні, ідеалізовані.
Класифікація об’єктів дослідження здійсню-
ється за двома методами:
1) за наявністю і відсутністю ознак – полягає в
тому, що більшість об’єктів поділяються на два
класи. Один з них має певну властивість, а другий
не має її. Наприклад, витрати поділяються на ви-
робничі (далі нема поділу) та невиробничі (пов’язані
з виробництвом і не пов’язані).
2) за видозміною ознак – полягає у тому, що
члени поділу являють собою такі сукупності пред-
метів, в кожній із яких загальна для всіх сукупнос-
тей ознака виявляється по особливому, з тими чи ін-
шими варіаціями.
При класифікації об’єктів наукових досліджень
виходять з того, що наука пояснюючи характер тих
чи інших процесів діяльності, ґрунтується на певних
методах їх дослідження. Використовуючи певний
метод дослідження вчений отримує відповідь на те,
з чого потрібно починати дослідження, яким чином
групувати об’єкти і давати оцінку фактам [6, с. 11].
Наукове дослідження є складним і багатогран-
ним процесом, у якому поєднуються організаційні,
технічні, економічні, правові і психологічні аспекти,
зокрема кінцева мета, предметна сфера, інформа-
ційне забезпечення, методичне забезпечення, про-
грамне і технічне забезпечення, час реалізації задачі,
витрати на реалізацію задачі тощо. У процесі науко-
вого дослідження виділяють такі складові елементи:
виникнення ідеї, формулювання теми; формування
мети та завдань дослідження; висунення гіпотези,
теоретичні дослідження; проведення експерименту,
узагальнення наукових фактів і результатів; аналіз
та оформлення наукових досліджень; впровадження
та визначення ефективності наукових досліджень [6,
с. 13].
Наукове дослідження доцільно поділяти на
етапи: організаційний; дослідний; узагальнення, ап-
робація, реалізація результатів дослідження. Органі-
зація наукового дослідження передбачає вивчення
стану об’єкта дослідження, конкретизацію місця на-
укової теми у науковому дослідженні; визначення
об’єкта дослідження.
Дослідний етап включає в себе: створення но-
вої інформації; перетворення інформації на ПК; за-
стосування теоретичних і емпіричних методів дослі-
дження.
Етап узагальнення, апробації і реалізації ре-
зультатів дослідження складається з: узагальнення
результатів дослідження; апробації; реалізації ре-
зультатів дослідження [6, с. 18].
Висновки. Отже, наукові дослідження мають
велике значення у формуванні знань, умінь і нави-
чок науково-дослідної діяльності людини. Розрізня-
ють досить значну кількість видів наукових дослі-
Л. В. Лазоренко
183
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
джень. Але основними були і залишаються фунда-
ментальні та прикладні наукові дослідження, які у
сучасному світі розвиваються швидкими темпами,
використовуючи новітні технології та технічні за-
соби. В процесі наукового дослідження здійсню-
ється накопичення наукових фактів, які є сприяють
розвитку задуму ученого та реалізації його наукової
гіпотези.
Література
1. Конверський А. Є. Основи методології та організації наукових досліджень. Запоріжжя. ЗНТУ. 2010. URL:
https://studfile.net/preview/5083948/page:3/.
2. Зацерковний В. І., Тішаєв І. В., Демидов В. К. Методологія наукових досліджень: навч. посібник. Ніжин : НДУ
ім. М. Гоголя, 2017. 236 c.
3. Голюк В. Я., Луценко І. С., Нагорна І. І. Сучасні тенденції та специфіка науково-дослідної діяльності. Економіка та
суспільство. 2022. Вип. 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-40-32.
4. Литвиненко О. Є. Основи наукових досліджень: конспект лекцій. Київ: НАУ, 2015. 66 с.
5. Bhattacherjee Anol Types of Scientific Research. URL: https://digitalcommons.usf.edu/oa_textbooks/3.
6. Бруханський Р. Ф. Методологія наукових досліджень і викладання облікових дисциплін: конспект лекцій. Тернопіль:
ТНЕУ, 2016. 114 с.
7. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А. Гармонізація ринку освітніх послуг країн ЄС та України. Кращі практики розбудови
європейських студій в умовах російської збройної агресії: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції
(м. Київ, 20-21 жовтня 2023 р.). Київ: Українська асоціація викладачів і дослідників європейської інтеграції, 2023. С. 29-31.
8. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А. Штучний інтелект як засіб покращення якості досліджень соціально-економічних про-
цесів. Штучний інтелект у науці та освіті (AISE 2024): збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (м. Київ, 1-
2 березня 2024 р.). Київ: УкрІНТЕІ, 2024. С. 346-350.
9. Hutsaliuk O. M., Bondar Iu. A. Barriers and Drivers of European Integration Policy of Ukraine in the Field of Education and
Science. European integration of ukrainian education and science: problems and challenges (October 26-29, 2023). Riga, Latvia:
Baltija Publishing, 2023. Р. 10-12. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-381-1-3.
References
1. Konverskyi, A. Ye. (2010). Osnovy metodolohii ta orhanizatsii naukovykh doslidzhen [Fundamentals of Methodology and
Organization of Scientific Research]. Zaporizhzhia, ZNTU. Retrieved from https://studfile.net/preview/5083948/page:3/ [in Ukrain-
ian].
2. Zatserkovnyi, V. I., Tishaiev, I. V., Demydov, V. K. (2017). Metodolohiia naukovykh doslidzhen [Methodology of scientific
research]. Nizhyn, Nizhyn Mykola Gogol State University [in Ukrainian].
3. Holiuk, V. Ya., Lutsenko, I. S., Nahorna, I. I. (2022). Suchasni tendentsii ta spetsyfika naukovo-doslidnoi diialnosti [Current
Trends and Specifics of Research Activities]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and Society, 40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-
0072/2022-40-32 [in Ukrainian].
4. Lytvynenko, O. E. (2015). Osnovy naukovyh doslidghen [Fundamentals of Scientific Research]. Kyiv, NAU. pp. 66 [in
Ukrainian].
5. Bhattacherjee Anol Types of Scientific Research. Retrieved from https://digitalcommons.usf.edu/oa_textbooks/3.
6. Bruhanskyi, R. F. (2016). Metodolohiia naukovykh doslidzhen i vykladannia oblikovykh dystsyplin [Methodology of Scien-
tific Research and Teaching of Accounting Disciplines]. Ternopil, TNEU [in Ukrainian].
7. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A. (2023). Harmonizatsiia rynku osvitnikh posluh krain YeS ta Ukrainy [Harmonization of the
educational services market of EU countries and Ukraine]. Krashchi praktyky rozbudovy yevropeiskykh studii v umovakh rosiiskoi
zbroinoi ahresii [Best practices for the development of European studies in the conditions of Russian armed aggression]: Proceedings
of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 29-31). Kyiv, Ukrainian Association of Teachers and Researchers of
European Integration [in Ukrainian].
8. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A. (2024). Shtuchnyi intelekt yak zasib pokrashchennia yakosti doslidzhen sotsialno-ekonomich-
nykh protsesiv [Artificial Intelligence as a Tool for Improving the Quality of Research on Socio-Economic Processes]. Shtuchnyi
intelekt u nautsi ta osviti (AISE 2024) [Artificial Intelligence in Science and Education (AISE 2024)]: Proceedings of the International
Scientific Conference. (рр. 346-350). Kyiv, UkrINTEI [in Ukrainian].
9. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Iu. A. (2023). Barriers and Drivers of European Integration Policy of Ukraine in the Field of Edu-
cation and Science. European integration of ukrainian education and science: problems and challenges (October 26-29, 2023). (pp. 10-
12). Riga, Baltija Publishing. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-381-1-3.
Лазоренко Л. В. Підходи до класифікації соціально-економічних наукових досліджень
В статті розкрито суть та види наукових досліджень не залежно від сфери діяльності науковця. Наукове дослідження
являє собою особливий вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових, більш глибоких знань. Залежно від різних
класифікаційних ознак виділяють наступні види наукових досліджень: фундаментальні; прикладні; пошукові; розробки,
емпіричні, теоретичні, описова, пошукові, пояснювальні. Визначено суть та наведена класифікація об’єктів наукових дослі-
джень.. Об’єктом дослідження прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, тобто процес або
явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження. Об’єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізняють
об’єкти природні, соціальні, ідеалізовані.
Класифікація об’єктів дослідження здійснюється за двома методами: за наявністю і відсутністю ознак – полягає в тому,
що більшість об’єктів поділяються на два класи. Один з них має певну властивість, а другий не має її; за видозміною ознак –
полягає у тому, що члени поділу являють собою такі сукупності предметів, в кожній із яких загальна для всіх сукупностей
ознака виявляється по особливому, з тими чи іншими варіаціями. Наукове дослідження доцільно поділяти на етапи: організа-
ційний; дослідний; узагальнення, апробація, реалізація результатів дослідження.. Організація наукового дослідження перед-
бачає вивчення стану об’єкта дослідження, конкретизацію місця наукової теми у науковому дослідженні; визначення об’єкта
дослідження.
Л. В. Лазоренко
184
Економічний вісник Донбасу № 3 (77), 2024
Дослідний етап включає в себе: створення нової інформації; перетворення інформації на ПК; застосування теоретичних
і емпіричних методів дослідження. Етап узагальнення, апробації і реалізації результатів дослідження складається з: узагаль-
нення результатів дослідження; апробації; реалізації результатів дослідження. Наукові дослідження мають велике значення у
формуванні знань, умінь і навичок науково-дослідної діяльності людини. В процесі наукового дослідження здійснюється
накопичення наукових фактів, які є сприяють розвитку задуму ученого та реалізації його наукової гіпотези.
Ключові слова: наукове дослідження, класифікація, об’єкт дослідження, явище, наукова діяльність, наукова гіпотеза.
Lazorenko L. Approaches to the Classification of Socio-Economic Scientific Research
The article reveals the essence and types of scientific research, regardless of the field of activity of the scientist. Scientific research
is a special type of human activity aimed at acquiring new, deeper knowledge. Depending on the various classification criteria, the
following types of scientific research are distinguished: fundamental; applied; search engines, developments, empirical, theoretical,
descriptive, searching, explanatory. The essence of the objects of scientific research is defined and the classification of objects of
scientific research is given. The object of research is usually called what the cognitive activity of the researcher is aimed at, that is, the
process or phenomenon that gives rise to the problem situation and is chosen for research. The object is relatively autonomous and has
clear boundaries. There are natural, social, and idealized objects.
The classification of the objects of study is carried out according to two methods: by the presence and absence of features – it
consists in the fact that most of the objects are divided into two classes. One of them has a certain property, and the other does not; by
the modification of attributes – consists in the fact that the members of the division are such aggregates of objects, in each of which
the characteristic common to all aggregates is manifested in a special way, with certain variations. It is expedient to divide scientific
research into stages: organizational; Research; generalization, approbation, implementation of research results. The organization of
scientific research involves the study of the state of the object of research, the concretization of the place of the scientific topic in
scientific research; definition of the object of research.
The research stage includes: the creation of new information; conversion of information to a PC; application of theoretical and
empirical research methods. The stage of generalization, approbation and implementation of the research results consists of: genera-
lization of the research results; Approbation; implementation of the research results. Scientific research is of great importance in the
formation of knowledge, skills and abilities of human research activities. In the process of scientific research, the accumulation of
scientific facts is carried out, which contribute to the development of the scientist's idea and the implementation of his scientific hy-
pothesis.
Keywords: scientific research, classification, object of study, phenomenon, scientific activity, scientific hypothesis.
Стаття надійшла до редакції 27.08.2024
|