Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині

Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині

У статті подано записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра», здійснені під час польових досліджень на Житомирщині. Ці зразки народної танцювальної культури засвідчують унікальність та неповторність поліщуків, розширюють уявлення про хореографічну культуру Житомирського краю....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Помпа, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Трибуна молодого дослідника
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201561
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині / О. Помпа // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 3. — C. 108-112. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201561
record_format dspace
spelling irk-123456789-2015612025-01-23T13:02:54Z Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині Помпа, О. Трибуна молодого дослідника У статті подано записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра», здійснені під час польових досліджень на Житомирщині. Ці зразки народної танцювальної культури засвідчують унікальність та неповторність поліщуків, розширюють уявлення про хореографічну культуру Житомирського краю. The author submits the records of the folk dances Lintsei and Oira accomplished through field research on Zhytomyrshchyna. These examples of folk dance culture witness the uniqueness and originality of the Polishchuksand broaden the outlook of the Zhytomyrshchyna choreographic culture. 2012 Article Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині / О. Помпа // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 3. — C. 108-112. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201561 793.31(477.42) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Трибуна молодого дослідника
Трибуна молодого дослідника
spellingShingle Трибуна молодого дослідника
Трибуна молодого дослідника
Помпа, О.
Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині
Народна творчість та етнологія
description У статті подано записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра», здійснені під час польових досліджень на Житомирщині. Ці зразки народної танцювальної культури засвідчують унікальність та неповторність поліщуків, розширюють уявлення про хореографічну культуру Житомирського краю.
format Article
author Помпа, О.
author_facet Помпа, О.
author_sort Помпа, О.
title Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині
title_short Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині
title_full Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині
title_fullStr Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині
title_full_unstemmed Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині
title_sort записи автентичних народних танців «лінцей» та «ойра» на житомирщині
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Трибуна молодого дослідника
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201561
citation_txt Записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра» на Житомирщині / О. Помпа // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 3. — C. 108-112. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT pompao zapisiavtentičnihnarodnihtancívlíncejtaojranažitomirŝiní
first_indexed 2025-02-09T04:35:09Z
last_indexed 2025-02-09T04:35:09Z
_version_ 1823553051151040512
fulltext 108 109 Трибуна молодого дослідника Багатогранне  життя  нашого  народу  ство­ рює  цінну  спадщину  національної  культури.  Для  збереження  танцювального  мистецтва  особливого  значення  набуває  звернення  до  фольклору як органічної складової традиційної  культури, як її одвічного гуманістичного нача­ ла. У фольклорній формі інтегрується, закріп­ люється й акумулюється традиція, яку вироб­ ляє етнос або його локальна група. Інтерес до  фольклору, до традиційної культури, на жаль,  нині згасає. Актуальним для нас стає зберегти  ті художні зразки народних танців, що дійшли  до наших днів.  Розвідки  про  хореографічне  танцюваль­ не  мистецтво  (А.  Гуменюк,  М.  Полятикіна),  про  методику  збирання  фольклору  (А.  Іва­ ницький), статті з періодичних видань Жито­ мирщини  про  танцювальну  традицію  с.  Ма­ калевичі  (В.  Скуратівський,  Н.  Данилюк),  а  також матеріали, зібрані під час польових до­ сліджень,  допомагають  з’ясувати  особливості  розвитку українського хореографічного мисте­ цтва в цьому регіоні. Наукова  новизна  пропонованої  статті  по­ лягає  в  тому,  що  в  ній  представлено  записи  автентичних  танців,  зроблені  на  Житомир­ щині  під  час  експедицій.  Так,  у  с.  Макале­ вичі Радомишльського району вдалося задо­ кументувати танцювальний номер «Лінцей»,  який є одним з найпопулярніших танців краю і  побутував ще до війни. Французька кадриль,  яку пізніше назвали «Лансьє», в Україні діс­ тала  назви  «Лінцей»,  «Ланець».  За  загаль­ ною  композиційною  побудовою  колишня  «аристократична»  кадриль  демократизува­ лася,  одержала  суто  національну  лексику  й  музичний супровід. Цей танець записано від  Ольги Іванівни Луковської, якій виповнилося  82 роки. Вона учасниця фольклорно­етногра­ фічного танцювального колективу при місце­ вому Будинку культури з 1970 року. Музичний розмір танцю «Лінцей» – 2/4.  Йому притаманна зміна шести фігур (місцева  назва  –  «коліно»).  Кожна  з  фігур  має  свою  специфіку. Зазивали до танцю так: Ой заграйте, скрипалі, Нехай чують у селі, Українка я одна, Каблуки оббива. У  танці  беруть  участь  вісім  виконавців  –  чотири дівчини й чотири хлопці. Жіночі поста­ ті позначимо кружечками (○), чоловічі – три­ кутниками (∆), а рух – стрілкою (→). 1 фігура. Вихідне положення – чотири пари, облич­ чями один до одного, руки опущені вниз. Ма­ люнок – коло. На 1­й такт усі починають із правої ноги –  дві польки на місці. На  2­й  такт  –  дві  польки  в  повороті  на  360°  через  праве  плече,  міняючись  із  парт­ нером місцями. Дівчата рухаються по колу за  рухом сонця, хлопці переміщаються полькою в  протилежному напрямку. Підходять до іншого  партнера. 3­й такт – так само, як 1­й. заПиси автентичних народних танців «лінцей» та «ойра» на ЖитомирЩині Ольга Помпа УДК 793.31(477.42) У статті подано записи автентичних народних танців «Лінцей» та «Ойра», здійснені під час польових дослі­ джень  на  Житомирщині.  Ці  зразки  народної  танцювальної  культури  засвідчують  унікальність  та  неповторність  поліщуків, розширюють уявлення про хореографічну культуру Житомирського краю. Ключові слова: народнотанцювальна культура, Житомирщина, «Линцей», «Ойра». The  author  submits  the  records  of  the  folk  dances  Lintsei  and  Oira  accomplished  through  the  field  researches  on  Zhytomyrshchyna. These examples of folk dance culture witness the uniqueness and originality of the Polishchuks and broaden  the outlook of the Zhytomyrshchyna choreographic culture. Key words: folk dance culture, Zhytomyrshchyna, Lintsei, Oira. 4­й  такт  –  дві  польки  в  повороті  на  180°  (правий поворот) через праве плече.  Дівчата  зайняли  місця  в  тому  напрямку,  у якому рухалися хлопці, а хлопці – у якому  дів чата. Тепер дівчата переміщуватимуться по  колу проти руху сонця, а хлопці – у протилеж­ ному напрямку. 5­й такт починають з лівої ноги – дві поль­ ки на місці. 6­й такт – дві польки в повороті на 360° че­ рез ліве плече, міняючись місцем з партнером.  7­й такт – так само, як 5­й. 8­й такт – дві польки в повороті, ліворуч  на 180°. Усі повертаються на початкові місця. 2 фігура. Вихідне положення – чотири пари, облич­ чями один до одного. Малюнок – коло. Дівчата  постійно  рухаються  по  колу  за  ру­ хом сонця, хлопці – у протилежному напрямку. На 1­й такт – чотири кроки до іншого парт­ нера. Руки опущені. На  2­й  такт  –  поворот  у  парі  на  чотири  кроки за рухом сонця на 180°. Положення  рук  –  як  у  танці  «Полька»:  хлопці – ліва рука, зігнута в лікті на рівні пле­ чей,  тримає  праву  руку  дівчини,  права  рука  підтримує  ліву  лопатку  дівчини;  дівчата  –  права  рука,  зігнута  в  лікті  вбік,  тримає  ліву  руку хлопця, на рівні плечей (у дзеркальному  відображенні з партнером), кисть лівої руки –  на плечі у хлопця.  3­й, 5­й, 7­й такти повторюють рухи 1­го. 4­й, 6­й, 8­й такти повторюють рухи 2­го. 3 фігура. Вихідне положення – дві лінії: лінія хлоп­ ців  і  лінія  дівчат,  обличчями  один  до  одного.  Руки  зігнуті  перед  собою  (кисть  навпроти  плечей), тримаючи один одного. На  1­й  такт  –  три  кроки  вперед  з  правої  ноги, на останній крок – нога в VI позиції. На 2­й такт – три кроки назад, на останній  крок – нога в VI позиції. На 3­й такт – чотири кроки вперед з правої  ноги. Руки поступово опускаються. На 4­й такт – повернутися праворуч через  праве плече на 180° – чотири кроки назад (так,  як показано на малюнку, тільки це роблять усі  пари одночасно). Руки опущені.  На  5­й  і  6­й  такти  –  вісім  кроків  уперед.  Дів чата й хлопці наближаються один до одного. 7­й  і  8­й  такти  –  кожна  пара  робить  два  пов них повороти за рухом сонця (вісім кроків).  Положення рук – як у танці «Полька». 4 фігура. Вихідне  положення  –  коло,  попарно,  об­ личчями один до одного.  На 1­й такт дівчина простими кроками об­ ходить  коло  із  зовнішнього  боку,  при  цьому  права рука в неї витягнута вперед – нею вона  тримає праву руку партнера. А підходячи до  наступного партнера, дівчина відпускає праву  руку і подає ліву.  Хлопець,  тримаючи  правою  рукою  праву  руку дівчини, обминає коло із зовнішнього боку,  а підходячи до наступної дівчини, змінює руку. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 110 111 ISSN 01306936 * НАрОДНА ТвОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 3/2012 Трибуна молодого дослідника На 2­й такт такими самими простими кро­ ками,  але  змінивши  руки,  дівчина  обходить  партнера ліворуч – внутрішній бік кола. Під­ ходячи  до  наступного  партнера,  вона  змінює  руку (ліву на праву). Так  само  хлопці,  змінюючи  руки  (ліву  на  праву), обходять дівчину з лівого боку – зов­ нішній бік кола. Траєкторія, по якій ходять дівчата й хлопці,  нагадує «змійку». 5 фігура. Вихідне  положення  таке  саме,  як  і  в  4­й  фігурі.  Траєкторія  переміщення  учасників  –  «змійка».  Танцювальні  кроки  прості,  лише  змінюється положення рук. 1­й такт – права рука і дівчат, і хлопців зі­ гнута в лікті; вони тримають один одного під  руки. Ліва рука опущена. Прокручуючись за  чотири кроки, пара робить повний оберт за ру­ хом сонця. 2­й такт – підходять до  іншого учасника,  беруть його іншою рукою (лівою) і знову роб­ лять повний оберт за чотири кроки. Так рухаються по колу, поки не зупиниться  музика. 6 фігура. Малюнок повторюється так, як у 4­й і 5­й  фігурах, але положення рук змінюється (у 4­й  фігурі  руки  були  опущені,  а  тут  вони  підняті  і  долонями торкаються одна одної). Якщо на  1­й  такт  піднімається  права  рука  і  учасники  обходять один одного з лівого боку, то на 2­й  такт учасники піднімають ліву руку. Цей  танець  виконують  у  супроводі  таких  музичних інструментів: «коза», гармошка, ба­ рабан і бухало. Хореограф А. Гуменюк ще в 1957 році зняв  на  кіноплівку  поліську  кадриль  («Лінцей»)  у  с. Кропивня Розважівського району Київської  області. Порівнявши ці два номери, можна ді­ йти висновку, що А. Гуменюк записав  14 фі­ гур номеру, і що деякі фігури в танцювальному  номері, записані на Київщині й Житомирщи­ ні, подібні. Крім цього, існує танець «Ланце»  («Линець»), що його записав і обробив З. Си­ зоненко  в  с.  Осипенко  Бердянського  району  Запорізької області в 1957 році. Обидва танці  мають співзвучну назву і схожість у виконан­ ні. Танець «Ланце» виконується в такому са­ мому складі, як і «Лінцей» – чотири пари (чо­ тири дівчини та чотири хлопці) – на мелодію  пісні  «Чумарочка  рябесенька»  і  налічує  п’ять  танцювальних фігур. *** У  с.  Бежів  Черняхівського  району  Жи­ томирської  області  існує  фольклорно­етно­ графічний  колектив  «Надвечір’я»,  якому  вже  понад  30  років.  Це  яскравий  самобутній  ко­ лектив зі своїм неповторним автентичним по­ черком. Його учасниці – Євгенія Мацієвська,  Інна Мельниченко та Марія Дідівська – жін­ ки різної долі, відмінних професій, але однако­ во безмежно закохані в пісню, життя і рідний  край. Вони розповіли  і продемонстрували та­ нець «Ойра», а також заспівали: «Ойру», «Ойру» танцювала,  спотикнулась та й упала.  За це мене мати била,  щоб я хлопців не любила.  Ой той, ще й вербина,  гарна дівка, як калина.  Годі, хлопці, вам стоять,  підем «Ойру» танцювать        (двічі). «Ойру»  танцювали  попарно  –  хлопець  і  дівчина.  версія 1. Вихідне положення – виконавці стоять бо­ ком  один  до  одного.  Права  рука  хлопця,  ви­ тягнута в бік за дівчиною, тримає праву руку  дівчини,  а  ліва  рука,  зігнута  в  лікті,  тримає  ліву  руку  дівчини  перед  собою.  Права  рука  дів чини, зігнута в лікті, тримає ліву руку хлоп­ ця, а ліва рука, витягнута вбік, тримає праву  руку хлопця. 1­й такт – два кроки з правої ноги вперед,  а  за  третім кроком приставляється нога в VI  позицію (приставний крок). 2­й такт – назад три кроки з приставним,  починаючи з лівої ноги. 3­й такт – так само, як 1­й.  4­й такт – так само, як 2­й. 5­й  такт  –  хлопець  на  місці  робить  чоти­ ри кроки і допомагає дівчині перейти на інший  бік. А дівчина в цей час кроками переходить на  інший бік. Руки при цьому не розриваються.  6­й такт – на «раз» права нога і хлопця, і  дів чини виноситься на носок уперед, на «і» –  убік. На «два» нога ставиться в VI позицію,  «і» – пауза. 7­й такт – так само, як 5­й. 8­й такт – так само, як 6­й, але з лівої ноги.  версія 2. Вихідне положення таке саме, як у варсії 1,  але змінюється поворот у 5­му такті. Замість  переходу дівчини на інший бік, роблять пово­ рот обидва танцівники один до одного на 180°,  не розриваючи при цьому рук.  версія 3. Вихідне  положення  –  танцівники  стоять  боком один до одного. Проте в цьому варіан­ ті змінюється положення рук. У хлопця права  рука витягнута над головою дівчини, тримаючи  праву руку дівчини, а ліва рука, зігнута перед  корпусом, тримає ліву руку дівчини. У дівчини  права рука, що витягнута вгору, тримається за  праву руку хлопця, а ліва рука витягнута в лі­ вий бік, тримаючи ліву руку хлопця.  1­й такт – два кроки вперед із правої ноги,  а  за  третім кроком приставляється нога в VI  позицію (приставний крок). 2­й такт – назад три кроки з приставним  кроком. 3­й такт – так само, як 1­й.  4­й такт – так само, як 2­й. 5­й  такт  –  хлопець  на  місці  робить  чоти­ ри кроки і допомагає дівчині перейти на інший  бік. А дівчина в цей час кроками переходить на  інший бік; руки при переході опускаються, але  не розриваються. Положення рук змінюється  (якщо права рука дівчини була витягнута вго­ ру, то тепер ліва набуває такого положення). 6 такт – на «раз» права нога виноситься  на носок уперед, а на «і» – убік. На раху­ нок «два» нога ставиться в VI позицію, на  «і» – пауза. 7 такт – так само, як 5­й. 8 такт – так само, як 6­й, але з лівої ноги.  Руки повертаються у вихідне положення.  Побутує  також  так  звана  «Ойра  перехід­ на» – дівчина постійно переходить від одного  хлопця  до  іншого,  допоки  не  повернеться  на  своє місце. Танцюючи її, вигукують: «Оце тобі  “Ойра”, “Ойра”, оце тобі “Ойра”, “Ойра”». Нині  на  сцені  можна  побачити  такі  тан­ цювальні  номери Житомирщини,  як «Ойра»,  «Шир», «Полька тиць», поставлені хореогра­ фом­балетмейстером  Р.  Малиновським,  але,  на жаль, немає в художній обробці такого но­ мера, як «Лінцей».  Аналіз  народної  танцювальної  культури  в  окремих селах Житомирщини засвідчує унікаль­ ність  і неповторність духовного спадку поліщу­ ків, розширює уявлення про хореографічну куль­ туру краю, дає можливість збагнути суть одного  з  найцінніших  скарбів  самобутньої  української  культури – танцювального мистецтва. 1. Богород А. Фольклор у житті і творчості Лесі Українки // Дивослово. – 2000. – № 1. – C. 24. 2. Годовський В. М. Танці Полісся : підручник / В. М. Годовський. – Рівне, 2002. – 114 с. 3. Гуменюк А. Народне хореографічне мис- тецтво України : підручник / А. Гуменюк. – К. : Нау кова думка, 1963. – 610 с. 4. Данилюк Н. 45 творчих літ на ниві культу- ри // На пульсі часу. – Житомир, 2007. – 24 листо- пада. – С. 2–3. 5. Іваницький А. І. Українська музична фольк лористика (методологія і методика) : навч. посіб. / А. І. Іваницький. – К. : Заповіт, 1997. – 392 с. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 112 ISSN 01306936 * НАрОДНА ТвОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 3/2012 6. Полятикін М. А. Народні танці Волині і Во- линського Полісся / М. А. Полятикін. – Луцьк : Во- линська обласна друкарня, 2008. – 102 с. : 4 ілюстр. 7. Скуратівський В. Свято українського танцю і народної пісні в Макалевичах // Житомирське книжково-газетне видавництво «Полісся». – Жи- томир, 1994. – 10 березня. – С. 4. 8. Степовий О. Українські народні танці : етнографічний нарис / О. Степовий. – Авсбург, 1946. – 32 с. 9. Чурко Ю. М. Белорусский сценический та- нец / Ю. М. Чурко. – Минск : Наука и техника, 1969. – 136 с. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси