Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир)

Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир)

Стаття присвячена дослідженню семантики внутрішнього простору міського житла, одним із проявів якої є наявність оберегів. Автор розглядає різновиди житлових оберегів, зокрема ті, що функціонують у приватному просторі сучасних мешканців мегаполісу (на прикладі одеситів), подає структурний розподіл ви...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Чебан, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Трибуна молодого дослідника
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201562
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир) / О. Чебан // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 3. — C. 113-117. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201562
record_format dspace
spelling irk-123456789-2015622025-01-23T13:03:17Z Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир) Чебан, О. Трибуна молодого дослідника Стаття присвячена дослідженню семантики внутрішнього простору міського житла, одним із проявів якої є наявність оберегів. Автор розглядає різновиди житлових оберегів, зокрема ті, що функціонують у приватному просторі сучасних мешканців мегаполісу (на прикладі одеситів), подає структурний розподіл видів оберегів, які побутують у сучасних повсякденних практиках обживання домівки. This article is about the semiotics of the inner space of an urban abode. One of the abode semiotic manifestations is the amulets available there. The author considers a variety of abode amulets and amulets functioning in a personal space of megapolis modern inhabitants (exemplified by Odessa residents). The researcher presents a structural variety of amulets prevailing in modern everyday practices of abode arrangement. 2012 Article Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир) / О. Чебан // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 3. — C. 113-117. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201562 398.34+2-526.8(477.74) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Трибуна молодого дослідника
Трибуна молодого дослідника
spellingShingle Трибуна молодого дослідника
Трибуна молодого дослідника
Чебан, О.
Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир)
Народна творчість та етнологія
description Стаття присвячена дослідженню семантики внутрішнього простору міського житла, одним із проявів якої є наявність оберегів. Автор розглядає різновиди житлових оберегів, зокрема ті, що функціонують у приватному просторі сучасних мешканців мегаполісу (на прикладі одеситів), подає структурний розподіл видів оберегів, які побутують у сучасних повсякденних практиках обживання домівки.
format Article
author Чебан, О.
author_facet Чебан, О.
author_sort Чебан, О.
title Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир)
title_short Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир)
title_full Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир)
title_fullStr Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир)
title_full_unstemmed Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир)
title_sort обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир)
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Трибуна молодого дослідника
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201562
citation_txt Обереги в практиці обживання сучасного міського житла (на матеріалах одеських квартир) / О. Чебан // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 3. — C. 113-117. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT čebano oberegivprakticíobživannâsučasnogomísʹkogožitlanamateríalahodesʹkihkvartir
first_indexed 2025-02-09T04:35:11Z
last_indexed 2025-02-09T04:35:11Z
_version_ 1823553053532356608
fulltext 113 обереги в Практиці обЖивання сУчасного міського Житла (на матеріалах одеських квартир) Олена чебан УДК 398.34+2-526.8(477.74) Стаття присвячена дослідженню семантики внутрішнього простору міського житла, одним із проявів якої є наяв­ ність оберегів. Автор розглядає різновиди житлових оберегів, зокрема ті, що функціонують у приватному просторі  сучасних мешканців мегаполісу (на прикладі одеситів), подає структурний розподіл видів оберегів, які побутують у  сучасних повсякденних практиках обживання домівки. Ключові слова: обереги, повсякденна культура, семантика простору, практика обживання, житло мегаполісу,  одесити. This article is about semiotics of inner space of an urban abode.  One of the abode semiotic manifestations is the amulets  available there. The author considers variety of abode amulets and amulets functioning in a personal space of megapolis modern  inhabitants  (exemplified  by  Odessa  residents).  The  researcher  presents  structural  variety  of  amulets  prevailing  in  modern  everyday practices of abode arrangement. Key words: amulets, everyday culture, semantics of space, practice of arrangement, megapolis abode, Odessa residents. Упродовж  останнього  десятиріччя  вчені  почали  звертати  увагу  на  сучасні  міські  суб­ культури,  трансформаційні процеси в місті,  на  проблему  інноваційності  та  традиційності  в  контексті  етнографії міста. Російський етнолог   В.  Тишков  пише:  «Жаждущие  этнографа  российские  пространства  –  от  подъездов  многоквартирных домов и бетонных заборов до  дебатов о продаже Аляски и принадлежности  Курильских островов – пока не осчастливлены  аналитическим взглядом представителей нашей   профессии»  1.  Так  учений  закликає  етнографів  виявити  інтерес  до  сучасних  реалій,  що  нас  оточують, та розширити поле дослідження від  вузько­локальних до широких, від села до міс­ та, від громади до сім’ї, від сільської домівки до  міської квартири і так далі. Уже  зараз  науковці  зацікавилися  і  поча­ ли  приділяти  увагу  особливостям  феноменів  міської  культури.  З’являються  нові  напрямки  дослідження,  які  потребують  трансдисциплі­ нарного підходу 2. Стаття  присвячена  питанню  наявності  та  значенню  оберегів  у  сучасному  міському  житлі.  У контексті  розгляду  проблеми  транс­ формації житлового  простору  та  пов’язаної  із  цим своєрідності різновидів облаштування мі­ щанами своїх квартир, ми звертаємо увагу на  семантичну  сталість житлових оберегів,  які  є  одним з важливих елементів інтер’єру. Здійснено  спроби:  проаналізувати  різно­ види оберегів, які побутують в одеських квар­ тирах,  виявити  їхній  характер  та  культурну  належність,  з’ясувати  значення  практики  ви­ користання оберегів мешканцями урбанізова­ ного середовища в повсякденному житті. Збереження  у  свідомості  українців  віри  в  існування  потойбічного,  містичного,  у  здат­ ність  іншої  людини  принести  нещастя  донині  обумовлює використання оберегів у житлово­ му просторі, що і є метою нашого дослідження. Отже,  перед  собою  ми  поставили  ряд  за­ вдань: –  дослідити  наявність  оберегів  у  міських  квартирах; –  виявити  характер  та  культурну  належ­ ність оберегів; – з’ясувати значимість і семантичні власти­ вості оберегів. За допомогою зібраного  автором  емпірич­ ного матеріалу (інтерв’ю серед мешканців міс­ та та фотографії  інтер’єру одеських квартир) і  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 114 115 ISSN 01306936 * НАрОДНА ТвОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 3/2012 Трибуна молодого дослідника наукової літератури ми проаналізували різно­ види  оберегів  у  семантичному  просторі  місь­ ких квартир. Оберіг  –  магічний  предмет,  функцією  якого  є  захист  його  власника  та  домівки  або  наділення  цієї  особи  магічними  здібностями.  Обереги  можуть  принести  удачу,  попереди­ ти  про  небезпеку,  покращити  самопочуття,  здоров’я.  Водночас  погано  налаштований  на  власника оберіг може становити загрозу  і не­ безпеку; це саме стосується і чужих талісманів.  Оберегом може бути будь­який предмет – від  ювелірної прикраси до шматка каменю 3. У  нашому  розумінні  роль  оберега  можуть  виконувати  як  матеріальні  (різні  предмети,  речі  побуту  та  інше),  так  і  нематеріальні  речі  (заговори,  заклинання  та  інше),  які  в  певних  обставинах,  наділяються  символічностю  та  головною функцією яких є захищати власника  від будь­яких проявів небезпеки фізичного або  містичного характеру. Отримана  нами  в  ході  дослідження  ін­ формація дозволила умовно поділити обереги  міського  житла,  що  мають  матеріальний  ха­ рактер, на такі види: – релігійні обереги; – обереги­подарунки; – обереги – побутові речі. До  релігійних  оберегів  мешканці  міських  квартир віднесли: ікони, Біблію, хрести, моли­ товники, церковні календарі із зображеннями  святих,  календарики,  свячену  воду,  трави  та  букети  засушених квітів, що були зібрані  або  куплені на релігійні свята; до неречових ми мо­ жемо віднести намальоване на стіні після освя­ чення  квартири  зображення  хреста,  заговори  на  добробут  у  родині  та  ін.  Зазначені  вище  обереги є найпоширенішими серед релігій них  в одеситів. Незважаючи  на  релігійну  належність  жи­ телів Одеси та їхню віру, майже кожен одесит  у своєму помешканні має предмети, які набу­ вають захисних функцій та охороняють госпо­ даря  і домівку. Часто в житлах православних  одеситів  можна  побачити  хоча  б  одну  ікону,  а  інколи й більше, не кажучи про варіювання  чисельності та видів серед містян. В одеських  квартирах  побутує  традиція  вішати  ікону  із  зображенням  Христа  або  Божої  матері  в  па­ радній кімнаті (сучасний зал, вітальня), у по­ чесному місці (традиційно це місце називають  «червоним  кутом»,  «покуттям»)  4,  у  кутку,  подалі від дверей, або на видному місці – на  серванті, на меблях тощо. Одесити  вірять,  що  ікона  оберігає  їхній  будинок від будь­якого лиха, від злого та не­ чистого,  а  найголовніше  –  від  лихих  людей  та їхнього впливу. Також вважають, що ікона  здатна привернути щастя в дім та сім’ю, нала­ годити стосунки між членами родини: «У нас  иконы в зале и в моей комнате.., чтоб охраняло  от плохого» 5. У  деяких  квартирах  по  декілька  ікон.  Так,  в  одній  міській  квартирі  ми  нарахували  п’ятнадцять ікон, у т. ч. із зображенням Христа,  Божої матері, Святого Миколая та ін. 6 Напев­ но, мешканці схильні вважати, що їх та їхній дім  оберігає не тільки саме зображення святих, але  й чисельність: чим більше ікон, тим надійніший  захист.  У  середньому  в  одеських  квартирах  можна побачити від двох до п’яти ікон. Також  непоодинокі  випадки,  коли  влас­ ники  квартир  вішають  зображення  святих  та  невеликі  іконки  біля  вхідних  дверей.  Поріг  вважається перехідною межею  і вішати  ікону  над дверима чи біля дверей було не прийнято 7.  В  українській  традиційній  культурі  ікону  за­ вжди вішали в «червоному» куті хати (на по­ чесному  місці),  але  з  поширенням  тенденції  розвішувати  ікони  в  різноманітних  місцях  житла стало прийнятним робити це і біля вхід­ них дверей. Зауважимо, що  ікони рідко заві­ шують, біля них нечасто ставлять лампадку або  свічку. Деякі ікони куплені господарями, деякі  подаровані,  але  зазвичай це  ікони  з  вінчання  або ті, що їх передали батьки у спадок. Часто в міських квартирах можна побачи­ ти церковні календарі із зображенням святих.  Ці календарі здебільшого вішають на стінці у  прихожій кімнаті (коридорі) – для зручності,  деякі  господарі  тримають  такі  календарі  на  кухні  або  в  кімнаті. Саме  зображення  свято­ го на календарі вже обумовлює його духовно  цілющу силу та здатність охороняти. Такі ка­ лендарі та маленькі паперові  іконки власники   тримають у домі протягом багатьох років. Свячена  вода,  яку  зберігають  упродовж  декількох місяців, також є оберегом житла, у  якому  вона  міститься  та  яке  нею  посвятили:  «Мама  святую  воду  хранит  долго,  наверное,  чтобы плохого ничего не случилось.., она счи­ тает ее лечебной и… что она все очищает»  8.  Свячену воду господарі ніколи не виливають,  бо це вважається гріхом, навпаки, її довго збе­ рігають, навіть до того часу, поки вона не ви­ парується.  Часто  свячену  воду  вживають  як  ліки, вірячи в її цілющу силу. Здебільшого  мешканці  міських  квартир  схильні  вважати,  що  всі  посвячені  предмети  мають  захисні  та  очисні  властивості.  Серед  таких у міських оселях можна побачити трави  та  букети  квітів,  що  були  зібрані  або  куплені  на свята (на Трійцю, на Спаса та інші свята) 9.  Серед  трав  поширеними  є  «котики»  (верба),  мак,  пшениця,  очерет  та  ін.  У  традиційній  українській культурі цим травам приписували  цілющі властивості та надавали певної знако­ вості: такі трави тримали вдома на добробут, на  врожайність, на плодоріддя. Зараз небагатьом  міщанам відома знаковість цих трав. Освячені  трави  та  букети  квітів  довго  зберігають  (за­ звичай рік, інколи довше): навіть коли вони за­ сохнуть, господар не поспішає їх позбутися, а  може тільки замінити новими. Оберігати  міське  житло  має  і  намальова­ ний на стіні священиком хрест після освячення  квартири.  Зазвичай,  коли  вже  освятили  осе­ лю,  священик  малює  церковною  олією  хрест  біля  вхідних  дверей  на  стіні,  що  символізує  божу  присутність  та  в  подальшому  повинно  оберігати  житло  і  його  мешканців  від  усього  поганого  і нечестивого. Ця традиція віднови­ лася в 1990­х роках, бо за радянських часів її  майже не практикували, а зараз вона відроди­ лася, і посвячення житла стало навіть необхід­ ним і бажаним заходом. Серед  одеситів  відновлюється  традиція  освячення нової домівки (квартири, будинку),  місця, куди переїхала родина, та житла, у яко­ му родина має нещасливе життя. Вважається,  якщо в родині постійно трапляється лихо, не­ обхідно обов’язково освятити житло, щоб сім’я  була щасливою, жила в злагоді та мирі. «Когда  мы  получили  квартиру  и  переехали  в  нее,  то  через год мы ее освятили.., ну, чтобы никто не  сглазил,  чтобы  хорошо  жилось  на  новом  ме­ сте…» 10. До оберегів­подарунків ми відносимо речі,  подаровані  мешканцям  житла,  як­от  сувені­ ри­обереги  («око  від  порчі»,  рос.  –  «глаз  от  сглаза»;  підкови;  декоративні  вінички;  часто  «китайські  дзвіночки»  та  африканські  мас­ ки,  різноманітні  статуетки)  і  ляльки­обереги  (баба­яга;  домовик).  Обереги­подарунки,  які  трапляються в сучасному міському житлі, різ­ номанітні і належать не тільки до слов’янської  культури, але й до культури інших народів сві­ ту:  східних  (китайської,  японської),  західних  (скандинавської),  культури  африканського  континенту та ін. Усі  зазначені  обереги­подарунки  жителі  міста  розвішують  та  розставляють  у  своєму  помешканні,  найчастіше  їх  можна  побачити  біля  вхідних  дверей,  у  прихожій  кімнаті  (ко­ ридорі), рідше в кімнатах та на кухні. Саме в  цих місцях вони найнадійніше оберігають від  небажаних  гостей,  людей  з  поганими наміра­ ми,  злих  людей  та  всього  поганого,  що  може  потрапити ззовні. Серед  найпоширеніших  оберегів­пода­ рунків  –  «око  від  порчі»  (сглазу),  підкова  на щастя та «китайські дзвіночки», які  від­ ганяють  злих  духів  і  лихо.  Деякі  люди  і  не  здогадуються  про  справжнє  призначення  подібних  оберегів.  Ці  предмети  господарям  дарують  або  вони  самі  їх  купують,  так  би  мовити, для краси. Підкова,  як  і  декілька  сторіч  тому,  вва­ жається  символом  щастя  і  злагоди,  тому  її  обов’язково вішають над дверима при вході у  квартиру: «Родители повесили ее над дверью,  а подкову саму нашли в деревне, когда прогу­ ливались по лесу, еще лет десять тому назад,  мама  заметила  что­то  блестящее  в  листве  –  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 116 117 ISSN 01306936 * НАрОДНА ТвОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 3/2012 Трибуна молодого дослідника оказалась железная подкова. Вот теперь дома  весит на счастье» 11. Обереги­ляльки теж мають захисну функ­ цію. Так, лялька – баба­яга та домовик піклу­ ються про дім, квартиру. Хоча вони і не мають  такої могутньої оберегової властивості, як інші  предмети,  проте  дбають  про  порядок  у  домі,  слідкують за поведінкою членів родини. Меш­ канці квартир, у яких є подібні ляльки, впевне­ ні, що вони оберігають їхній дім. Також  серед  оберегів­подарунків  трапля­ ються різні китайські антропоморфні та зоо­ морфні статуетки (призначені на щастя, щоб  гроші  були  в  домі,  для  здійснення  бажання  та  інші),  африканські  маски,  які  наділяють  домівку  певною  енергетикою  і  відганяють  злих  духів,  шаманські  кола­сітки  для  ловлі  сновидінь  та  збирання  поганої  енергетики  в  приміщенні. Найпопулярнішими вони є серед  молоді, і розміщувати їх молоді міські госпо­ дарі полюбляють у своїх кімнатах. Найменше  відомими  та  дослідженими  в  міському  жит­ лі є африканські маски, що мають своєрідну  семантику,  адже  їхня  наявність  не  свідчить  про  їхні позитивні властивості. Африканські  маски  можуть  як  захистити  власника,  так  і  накликати на нього лихо. Дарування  оберегів­подарунків  серед  оде­ ситів стало модною тенденцією і зараз сприй­ мається  як  звичайне  явище.  Більш  поширене  це явище серед одеської молоді. До оберегів – побутових речей ми відноси­ мо предмети, які набувають знаковості завдя­ ки  своєрідному  використанню  їх  господарем.  Так, оберегом житла та захистом від небажа­ них  гостей, «поганих» людей може слугувати  перевернутий  догори  віник  біля  вхідних  две­ рей.  Як  пояснила  одна  з  мешканок  одеської  квартири, це робиться для того, щоб відігнати  погане і, щоб людина, яка заходить у дім, за­ лишила всі погані думки та наміри на вулиці,  за  дверима.  «Мама  ставит  веник  наоборот  у  входа, это вроде отгоняет все плохое и притя­ гивает хорошее. Я ей все время говорю, что это  только суеверия» 12. Але такий спосіб захисту  житла та віра в його дієвість трапляються рід­ ко. Інколи в квартирах можна побачити пере­ вернутий горщик, вазу чи якусь посудину в не­ призначеному для неї місці. Господиня однієї з  них пояснила нам, що так роблять, аби в хаті  ніколи не було пусто (заповнений їжею посуд  символізує  добробут,  а  завжди  порожній  на­ кликає порожнечу). Також  деякі  респонденти  зазначали,  що  вирізали  хрест  на  вхідних  дверях,  тільки  так, щоб його не було видно  гостям. Таким  чином вони захищали себе та своє житло. До  подіб них оберегів відносяться різні побутові  речі. Обереги  сучасного  міського  житла  мають  семантичні  властивості  через  свою  здатність  захищати  та  очищати  простір,  речі  та  живих  істот  13.  Вони  символізують  житло  й  освоєн­ ня житлового простору (у нашому випадку –  квартир). Зараз майже в кожній міській квар­ тирі можна побачити  ікону та різні предмети,  що відносяться до оберегів. Отже,  наші  спостереження  показують,  що наявність оберегів у квартирі притаманна  сучасному  міському  житлу  і  повсякденному  життю певних представників міст. Обереги в  житлі  поділяються  на  релігійні,  подарункові  та  обереги  з  побутових  речей.  Серед  одеси­ тів  відроджується  традиція  освячення  свого  житла та звичай розвішувати обереги в при­ міщенні над дверима, біля дверей, на стінах,  особливо виділяючи простір прихожої кімна­ ти (коридору). Збереження у свідомості людей віри в  іс­ нування  потойбічного,  містичного,  незрозу­ мілого,  віри  в  зло,  порчу,  у  здатність  іншої  людини  принести  нещастя,  накликати  лихо  й  обумовлює  використання  оберегів  у  су­ часному  міському  житлі,  їхнє  дарування  та  придбання. Незважаючи на масову культуру  міста  та  урбанізацію,  серед  жителів  Одеси  ще  зберігається  традиція  захищати  свій  дім  та  сім’ю  за  допомогою  оберегів.  Хоча  біль­ шості одеситів і не відомо про знаковість тих  речей, які містяться в їхньому житлі, та це не  виключає  наявності  охоронних  властивостей  у предметів­оберегів. 1 Тишков В. А. Культурный смысл пространства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ethnonet.ru/ru/pub/0803-02.html. 2 Разумова И. А. Потаенное знание современной русской семьи. Быт. Фольклор. История. – М., 2001. – 340 с.; Лебина Н. Б., Чистиков А. Н. Обиватель и реформы. Картины повседневной жизни горожан в годы НЭПа и хрущевского десятилетия. – С.Пб., 2003. – 340 с.; Николаева Е. Повседневная вещь как объект социокультурной практики: семантика мобильного телефона в молодежной субкультуре [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ethnonet.ru/ru/pub/0304-01.html. 3 Словарь языческой мифологии славян [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.swarog.ru/o/oberegi8.php. 4 Байбурин А. К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. – Ленинград, 1983. – С. 158. 5 Записано зі слів Шмикової Ганни, 1986 р. н., жительки Одеси. 6 Записано зі слів Кондратюк Оксани, 1987 р. н., жительки Одеси. 7 Байбурин А. К. Семиотические аспекты функционирования вещей // Этнографическое изучение знаковых средств культуры: сб. ст. – Ленинград, 1989. – С. 136. 8 Записано зі слів Василюка Олега, 1986 р. н., жителя Одеси. 9 Вакуленко Т. Купайла і не тільки // Народне мистецтво. – 2003. – № 3–4. – С. 58–63; Скуратівський В. Т. Український народний календар. – К., 2003. – С. 35. 10 Записано зі слів Бондарчук Лідії, 1986 р. н., жительки Одеси. 11 Записано зі слів Апонюк Константина, 1979 р. н., жителя Одеси. 12 Записано зі слів Тільтікової Марії, 1986 р. н., жительки Одеси. 13 Байбурин А. К. Семиотические аспекты функционирования вещей. – С. 67; Топорков А. Л. Символика и ритуальные функции предметов материальной культуры // Этнографическое изучение знаковых средств культуры: сб. ст. – Ленинград, 1989. – С. 90. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси