2025-02-21T09:16:50-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201563%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T09:16:50-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201563%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T09:16:50-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-21T09:16:50-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини

Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини

Рецензується монографія: Бодак Ярослав. Лемківщино моя мила... Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини. - К. : Український рейтинг, 2011. - 372 с. У книзі вміщено, оснащено науковим апаратом та прокоментовано 660 пісень, нотованих від переселенки із с. Розділля Горлицького повіту Краківського воєв...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Іваницький, А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Series:Народна творчість та етнологія
Subjects:
Рецензії
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201563
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
id irk-123456789-201563
record_format dspace
spelling irk-123456789-2015632025-01-23T13:08:40Z Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини Іваницький, А. Рецензії Рецензується монографія: Бодак Ярослав. Лемківщино моя мила... Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини. - К. : Український рейтинг, 2011. - 372 с. У книзі вміщено, оснащено науковим апаратом та прокоментовано 660 пісень, нотованих від переселенки із с. Розділля Горлицького повіту Краківського воєводства Анни Драґан (1903-1986). 2012 Article Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини / А. Іваницький // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 3. — C. 118-119. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201563 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Іваницький, А.
Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини
Народна творчість та етнологія
description Рецензується монографія: Бодак Ярослав. Лемківщино моя мила... Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини. - К. : Український рейтинг, 2011. - 372 с. У книзі вміщено, оснащено науковим апаратом та прокоментовано 660 пісень, нотованих від переселенки із с. Розділля Горлицького повіту Краківського воєводства Анни Драґан (1903-1986).
format Article
author Іваницький, А.
author_facet Іваницький, А.
author_sort Іваницький, А.
title Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини
title_short Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини
title_full Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини
title_fullStr Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини
title_full_unstemmed Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини
title_sort пісні анни драґан з галицької лемківщини
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201563
citation_txt Пісні Анни Драґан з Галицької Лемківщини / А. Іваницький // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 3. — C. 118-119. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT ívanicʹkija písníannidraganzgalicʹkoílemkívŝini
first_indexed 2025-02-09T04:35:13Z
last_indexed 2025-02-09T04:35:13Z
_version_ 1823553055859146752
fulltext 118 119 рецензії Таким є підзаголовок фундаментальної моно­ графії  Ярослава  Бодака  «Лемківщино  моя  мила…» (К., 2011), виданої за сприяння Київ­ ського  товариства «Лемківщина»  та його  голо­ ви  Михайла  Мацієвського.  У  книзі  вміщено,  оснащено науковим апаратом та прокоментовано  660 пісень, нотованих від переселенки із с. Роз­ ділля Ґорлицького повіту Краківського воєвод­ ства Анни Драґан (1903–1986). Усього від неї  Я.  Бодак  списав  протягом  семи  років  (1969– 1976) близько 700 пісень різних жанрів, що по­ бутували  на  Лемківщині  в  міжвоєнний  період.  Видання ознайомлює з духовним світом однієї з  тих найвидатніших українських жінок, які були  носіями (а часто й творцями) таких скарбів тра­ диційної пісенної культури, що кількісно і якісно  не мають відповідників у Слов’янщині.  Упорядник­записувач справедливо порівнює  Анну  Драґан  з  Явдохою  Зуїхою  з  Поділля,  від якої Гнат Танцюра записав у першій чверті  ХХ ст. понад 900 пісень з мелодіями й чима­ ло іншого етнографічного матеріалу. А. Драґан  знала  не  менше,  але  збирач  не  встиг  списати  весь  її репертуар. Уже  із цього порівняння ви­ никає глибокий жаль за долею унікальної лем­ ківської культури та її праматеринських земель,  з  яких  лемків  було  брутально  виселено  після  Другої світової війни до Радянської України, а  тих, які залишилися в Польщі, дисперсно роз­ кидано по її західних окраїнах. Про цю трагічну  долю свого народу А. Драґан створила пісню: Лемківщино моя мива, як ты нам пропава, Як тая ясна зіронька, што з неба упава… На початку книги вміщено історико­геогра­ фічну  довідку  про  Лемківщину,  де  висвітлено   етногенез лемків, які були частиною києво­русь­ кого племені хорватів. Описано побут, господа­ рювання,  процес  міграції  багатьох  лемків  до   Америки наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.  Збірник  вражає  багатством  пісень:  один  лише  запис  лемківського  весілля  охоплює  майже сотню сторінок – 290 пісень і доклад­ ний опис обряду. У монографії бачимо майже  повний  звід  жанрів  лемківського  фольклору:  колискові,  хрестинні,  календарні  (щедрівки,  веснянки,  собіткові  –  різновид  купальських,  жнивні),  жовнірські,  жартівливі,  ліричні,  танцювальні,  балади,  польові,  пастуші.  Дві  останні тематичні групи є унікальними за му­ зичними й виконавськими особливостями.  Польові пісні – ті, що їх виконують під час  сіяння  льону,  косовиці,  вибирання  льону,  об­ гортання картоплі та при її викопуванні. Пас­ туші (Володимир Гошовський називав їх гоє- канями через заспівні слова «Гоя, гоя») – це  пісні­діалоги, спілкування дівчат, які випасали  на схилах пагорбів отари овець.  Польові й пастуші Я. Бодак називає трудо­ вими.  Тут,  слід  сказати,  упорядник  піддався  тенденції  львівських  фольклористів  «відкри­ ти»  трудові  жанри  в  українському  фольклорі.  Оскільки  це  хибна  думка,  скориставшись  на­ годою,  зупинюся на ній докладніше. Джерело  такого суперечливого погляду на функцію пісні  знаходимо у В. Гошовського, який зарахував до  трудових копаньовські та гоєканя (Украинские  песни Закарпатья. – М.,  1968. – С. 31–32).  У Я. Бодака, відповідно, це пастуші й польові.  Молодша генерація львів’ян пішла цим шляхом  далі:  до  трудових  уже  зараховують  жнивні  та  косовицькі  пісні  (Традиційні  пісні  українців  Північного  Підляшшя  /  збирач,  упорядник  Л. Лукашенко. – Л., 2006. – С. 81–90. До  Пісні анни драґан з галицької лемківЩини Анатолій Іваницький Бодак Ярослав. лемківщино моя мила... Пісні анни драґан з галицької лемківщини. – к. : Український рейтинг, 2011. – 372 с. цього, певно, причетний Б. Луканюк як редак­ тор збірника та Ю. Рибак як рецензент).  До власне трудових у соціології та етному­ зикології  слід  зараховувати  лише  пісні,  ритм  яких  включений  до  ритму  виконуваної  ро- боти. І це судження не має винятків. В укра­ їнському фольклорі таких пісень, на жаль, не­ має. Тому називати пастуші, польові та жнивні  пісні трудовими означає ігнорувати їх функції:  такі пісні виконують задля розваги, коли в цей  спосіб селяни вигадують собі хвилини відпо- чинку від праці, але ніяк не під час фізичної  роботи, не в згоді з трудовими рухами.  Зупинюся для прикладу на жнивних. Тяжка  праця серпом або косою ніяк не сприяла співові.  Варто  почитати  Тараса  Шевченка,  який  писав  про жнива як про час майже нелюдського напру­ ження (сім потів сходило, чи тут було до співу?!).  У «Щоденнику» («Дневнике», який писано росій­ ською мовою) поет висловлював захоплену вдяч­ ність винахідникові кінної косарки, яка рятувала  людину від надмірно тяжкої праці. Тарас Григоро­ вич, на відміну від сучасних фольклористів, точно  знав ціну виснажливої праці на жнивах. Якщо у  жнива співали, то тільки, повторюю, під час пере- починку,  що  засвідчують  спостереження  сучас­ ників колишньої ручної праці. Спроба оголосити  жнивні,  копаньовські,  гоєканя  тощо  трудовими  піснями  свідчить  тільки  про  розмивання  понят­ тя  функції  трудової  пісні.  Теперішня  критика  спрямована не на адресу упорядника нинішнього  багатющого збірника Я. Бодака: він просто під­ пав під авторитет В. Гошовського, як і інші адепти  хибної «трудової теорії».  Видання  «Лемківщино  моя  мила…»  осна­ щене фотоблоком, списком літератури  і 23 по­ кажчиками  –  емпіричними  й  аналітичними.  Такої кількості довідників не мало досі жодне  видання  українського  фольклору.  Серед  емпі­ ричних  покажчиків  –  вказівник  географічних  назв,  жанрово­тематичний,  весільного  одягу,  весільних  дійств,  алфавітний  словник  діалек­ тизмів  (лемківської  говірки).  Останній  дуже  важливий,  оскільки  тексти  пісень  записувач  подав  з  максимальним  дотриманням  особли­ востей лемківської лексики та з використанням  у вимові характерних твердих голосних «ы», ва­ ріантів «и» та «і». Фольклористика не претен­ дує на точну передачу вимови: цим займається  діалектологічна  лінгвістика.  Завдання  фольк­ лористів  –  подати  артикуляційні  й  фонетичні  форми, як вони звучать у співові. Це не завжди  відповідає  вимогам  мовної  діалектології,  але  кожна наукова галузь має власні завдання. Ін­ дивідуальна і співна «норми» виявляють насам­ перед вокальний характер пісенного тексту.  Окремо слід відзначити покажчики аналі­ тичні.  Їх  два:  покажчик  (автор  використовує  слово «покáзник») пісенних форм, а другий –  ритмічних  структур  та  інтервально­звукової  систематики ладів збірника.  У покажчику пісенних форм і ритмічних струк­ тур три позиції: кількість складонот у реченні (те,  що  В.  Гошовський  називає  «індексом»),  пісенна  форма (мелодична й ритмічна) та ритмічна струк­ тура вірша (модельованого й розспіваного).  Другий  покажчик  присвячено  інтерваль­ но­звукорядній  систематиці  ладів:  за  класами  (числом звуків  або  інтервальної  структури), під­ класами (діатоніка, тритоніка, тетратоніка тощо),  мажорного,  мінорного  та  невизначеного  нахилу.  Обидві систематики запропонував В. Гошовський  (Украинские песни Закарпатья. – М.,  1968).  Її  варіанти застосували О. Смоляк (Весняна обря­ довість Західного Поділля. – Т., 2001), Г. По­ хилевич  (Традиційні  пісні  українців  Північного  Підляшшя.  –  Л.,  2006),  А.  Іваницький  (Істо­ рична  Хотинщина.  –  Вінниця,  2007).  Обрана  систематика  не  може  бути  визнана  зразковою.  Але, як справедливо зазначив свого часу Ф. Ко­ лесса,  краще  систематизація  недосконала,  аніж  ніякої (Колесса Ф. М. Музикознавчі праці. – К.,  1970.  –  С.  281).  Це  дуже  трудомістка  справа.  Тому всі спроби в цьому напрямі слід вітати. Саме  такими зусиллями прокладається дорога до піз­ нання законів музично­фольклорного мислення.  Збірник Ярослава Бодака є відчутним внес­ ком не  тільки в обсяг публікацій українського  фольклору, але й засвідчує, що українська етно­ музикологія невпинно рухається шляхами рит­ мо­структурної типологічної школи, основи якої  опрацювали К. Квітка та В. Гошовський.  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Similar Items