2025-02-22T00:59:23-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201574%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T00:59:23-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201574%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T00:59:23-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-22T00:59:23-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.)

У доповіді на матеріалі мовних біографій проаналізовано зміни мовної поведінки молоді під час повномасштабної російсько-української війни. Розглянуто соціально-психологічні причини переходу або непереходу молоді з російської мови на українську. Результати дослідження свідчать, що українська молодь...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Author:	Цар, І.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	Молоді вчені
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201574
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-201574
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2015742025-01-23T16:58:39Z Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.) Цар, І.М. Молоді вчені У доповіді на матеріалі мовних біографій проаналізовано зміни мовної поведінки молоді під час повномасштабної російсько-української війни. Розглянуто соціально-психологічні причини переходу або непереходу молоді з російської мови на українську. Результати дослідження свідчать, що українська молодь почала відмовлятися від усього, що пов’язано з Росією, зокрема й мови через чітке сприйняття російської мови як мови ворога. Окреслено відмінності між змінами мовної поведінки молоді після початку російсько-української війни у 2014 р. та після повномасштабного російського вторгнення у 2022 р. The report analyzes, based on linguistic biographies, the changes in linguistic behavior of young people during the fullscale Russian-Ukrainian war. The socio-psychological reasons for the transition or non-transition of young people from Russian to Ukrainian are considered. The results of the study show that Ukrainian youth began to abandon everything related to Russia, including the language due to a clear perception of the Russian as the language of the enemy. The differences between the changes in the linguistic behavior of young people after the onset of the Russian-Ukrainian war in 2014 and after the full-scale Russian invasion in 2022 are outlined. 2023 Article Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.) / І.М. Цар // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 9. — С. 93-96. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.09.093 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201574 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Молоді вчені Молоді вчені
spellingShingle	Молоді вчені Молоді вчені Цар, І.М. Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді на матеріалі мовних біографій проаналізовано зміни мовної поведінки молоді під час повномасштабної російсько-української війни. Розглянуто соціально-психологічні причини переходу або непереходу молоді з російської мови на українську. Результати дослідження свідчать, що українська молодь почала відмовлятися від усього, що пов’язано з Росією, зокрема й мови через чітке сприйняття російської мови як мови ворога. Окреслено відмінності між змінами мовної поведінки молоді після початку російсько-української війни у 2014 р. та після повномасштабного російського вторгнення у 2022 р.
format	Article
author	Цар, І.М.
author_facet	Цар, І.М.
author_sort	Цар, І.М.
title	Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.)
title_short	Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.)
title_full	Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.)
title_fullStr	Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.)
title_full_unstemmed	Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.)
title_sort	мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні президії нан україни 12 липня 2023 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Молоді вчені
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201574
citation_txt	Мовна свідомість і мовна поведінка молоді під час російсько-української війни: параметризація і динаміка (стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р.) / І.М. Цар // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 9. — С. 93-96. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT carím movnasvídomístʹímovnapovedínkamolodípídčasrosíjsʹkoukraínsʹkoívíjniparametrizacíâídinamíkastenogramanaukovogopovídomlennânazasídanníprezidíínanukraíni12lipnâ2023r
first_indexed	2025-02-09T04:35:36Z
last_indexed	2025-02-09T04:35:36Z
_version_	1823553080077058048
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 93 МОВНА СВІДОМІСТЬ І МОВНА ПОВЕДІНКА МОЛОДІ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ПАРАМЕТРИЗАЦІЯ І ДИНАМІКА Стенограма наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 року У доповіді на матеріалі мовних біографій проаналізовано зміни мовної по- ведінки молоді під час повномасштабної російсько-української війни. Роз- глянуто соціально-психологічні причини переходу або непереходу молоді з російської мови на українську. Результати дослідження свідчать, що українська молодь почала відмовлятися від усього, що пов’язано з Росією, зокрема й мови через чітке сприйняття російської мови як мови ворога. Окреслено відмінності між змінами мовної поведінки молоді після початку російсько-української війни у 2014 р. та після повномасштабного росій- ського вторгнення у 2022 р. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні члени Президії! Мовне питання стало для Росії одним із формальних приводів, щоб розв’язати війну проти України. Тому об’єктивний аналіз мовної ситуації та напрямів її розвитку є актуальним науковим завданням. Саме молодь, її мовні вподобання і мовна поведінка визначають майбутню мовну ситуацію в країні. Отже, мета цієї доповіді полягає в тому, щоб окреслити основні тенденції зміни мовної свідомості та мовної поведінки української молоді під впливом повномасштабної російсько- української війни на основі аналізу матеріалів розширених де- тальних інтерв’ю та мовних біографій. Слід підкреслити, що в цій роботі йдеться не про соціоло- гічні дослідження, а саме про індивідуальні мовні біографії (інтерв’ю). Звісно, масові соціологічні опитування дають змо- гу охопити велику кількість інформантів, але вони не завжди відповідають на питання про мотиви мовної поведінки респон- дентів. Унаслідок використання стандартизованих відповідей соціологічні дослідження змальовують загальну картину, і при ЦАР Іванна Миколаївна — кандидат філологічних наук, науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.09.093 94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (9) МОЛОДІ ВЧЕНІ цьому отриманий матеріал не завжди можна потрактовувати з використанням різних па- раметрів. А ось мовні біографії, встановлені на основі детальних індивідуальних інтерв’ю, відображають усе мовне життя кожного ін- форманта, насамперед ключові моменти зміни його мовної поведінки і, особливо, мотивацію таких змін. Інформанти в нашому дослідженні — вихід- ці з різних регіонів України, зокрема й з тимча- сово окупованих територій. У повсякденному житті вони спілкуються українською чи росій- ською або обома мовами, залежно від ситуації. Звісно, в сучасних умовах кожен блок запи- тань, які ми використовуємо, доповнено запи- танням про вплив війни на мовну ситуацію в Україні загалом, а також на мовну свідомість і мовну поведінку інформантів. Слід наголо- сити, що ці дослідження не є кількісними і не претендують на статистичну достовірність. Для з’ясування ставлення молоді до мов в Україні ми провели також асоціативний експе- римент — поцікавилися, з чим у інформантів асоціюється російська мова (асоціації розпо- ділено на негативні, нейтральні та позитив- ні). Позитивних було лише кілька — «сім’я», «дім», «друзі», і назвали їх якраз інформанти з рідною російською мовою. Більшість — це негативні асоціації, незалежно від рідної мови інформантів. Ці асоціації пов’язані насамперед з війною — «агресор», «окупант». Деякі асоці- ації вказують на просторову локалізацію («Ро- сія», «Донбас»), але сказати однозначно, чи інформанти вважають їх негативними, чи ні, досить складно. Асоціації, пов’язані із самими росіянами, так само негативні — «війна», «зомбі», «Z-свас ти- ка», «за кораблем», а деякі навіть ідентичні тим, що стосувалися російської мови. Най- більш нейтральними асоціаціями були «су- сіди» і «паспорт». Натомість українська мова переважно асоціюється з чимось рідним («со- ловей», «свобода»), а для інформантів з рід- ною російською мовою — також із країною, школою, вчителями, державною мовою. Аналіз мовних біографій, зібраних після по- чатку повномасштабної війни, дав змогу ви- окремити основні зміни мовної поведінки мо- лоді та її ставлення до мов. Найчастіше інформанти кажуть, що ро- сійська мова їх дратує, викликає огиду, стала бридкою. Крім того, посилюється мовна стій- кість українськомовних та білінгвів. Особливо гостро стали реагувати на мовне питання ін- форманти, які ніколи не переходили на росій- ську. Зафіксовано приклади, коли вони почи- нали робити зауваження персоналу, якщо той звертався до них російською. До повномасш- табної війни ці інформанти часто не наважува- лися на подібні зауваження, хоча їх і дратувало порушення мовного законодавства. Перебува- ючи за кордоном, українці, які раніше спілку- валися лише українською, але могли перехо- дити на російську в розмові з іноземцями, які знають цю мову, стали частіше відмовлятися від послуг російською, обираючи натомість англійську. Є також приклади зміни мовної та національної ідентичності під впливом війни, оскільки інформанти не бажають асоціювати- ся з росіянами. І є навіть випадки, коли етнічні росіяни, які проживають в Україні, хоч і не змі- нюють своєї національної ідентичності, але під час перебування за кордоном називають себе українцями. Найпомітнішою, звісно, є тенденція пере- ходу на українську тих, хто раніше спілкував- ся російською або міг користуватися обома мовами. Люди кажуть, що їм гидко чути мову окупанта. Такий перехід є їхнім виявом опору Росії. Дехто з опитаних і раніше мав намір пе- рейти на українську, проте з різних причин не наважувався це зробити. Тепер вони нарешті почали розмовляти українською або принай- мні розширили сферу спілкування нею. Крім того, ми виявили приклади, коли мо- лоді люди намагаються більше дбати про чи- стоту своєї мови, позбуватися суржику. І це, до речі, стосується навіть інформантів, які роз- мовляють цілком літературною мовою. Вод- ночас навіть ті молоді люди, які не збираються змінювати своєї мовної поведінки (вважають, наприклад, що їм занадто складно перевчати- ся, або вже звикли говорити російською), хо- чуть, щоб їхні діти розмовляли українською. І, ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 95 МОЛОДІ ВЧЕНІ що цікаво, під впливом молодших членів сім’ї старші (часом навіть етнічні росіяни) також подеколи намагаються переходити на україн- ську. Хоч для багатьох це і важко, оскільки, на відміну від своїх дітей, не всі вивчали україн- ську мову в школі. Особливо помітною серед молоді є тенденція відмови від споживання ін- формації з російськомовних ресурсів. І навіть якщо інформанти не переходять на українську в реальному житті, часто вони вказують, що почали вести свої сторінки в соцмережах укра- їнською мовою, щоб продемонструвати свою проукраїнську позицію. Важливу роль тут відіграє і те, що значна кількість популярних блогерів (багато з них мають понад мільйон підписників) перейшли на українську мову або принаймні почали вести свої сторінки українською. І респонден- ти відповідали, що почали стежити за цими блогерами саме після того, як ті перейшли на українську, або ж самі в коментарях спонукали їх до такого переходу. До речі, поступово українізується і сфера комп’ютерних ігор. Молодь починає більше використовувати українську під час гри, що, своєю чергою, спонукає розробників цих ігор створювати українськомовний інтерфейс. Мо- лодь також зазначає, що стала більше слухати пісні українською, бо з’явилося багато україн- ськомовних виконавців. І це, відповідно, по- значається на мовній поведінці інформантів. Наприклад, інформантка Вікторія з Харкова розповіла, що вона почала більше думати укра- їнською і навіть несвідомо використовувати українські слова саме під впливом пісень. Збільшення кількості українськомовного контенту сприяє також подоланню комплексу меншовартості серед молоді, особливо серед наймолодших представників цієї вікової гру- пи. Наприклад, одна інформантка, дівчинка- львів’янка, яка зростала в українськомовному оточенні, зізналася, що до початку широко- масштабного російського вторгнення вона со- ромилася писати українською в соцмережах, але тепер усе змінилося. Інформанти також говорять, що помітили, наскільки чистою мовою почали розмовляти відомі особи, які перейшли на українську. Річ у тім, що, почавши спілкуватися українською, люди старанно добирають слова, намагаються уникати будь-яких фраз російською. Вважа- ємо, що розмовна мова тих, хто перейшов на українську, має бути об’єктом окремого лінг- вістичного дослідження. У молоді, яка змінила свою мовну поведінку до та після 2014 р. і після 2022 р., була різна мотивація переходу на українську. Якщо ра- ніше основною причиною переходу було усві- домлення себе українцем через вивчення істо- рії, саморозвиток, зміну місця проживання чи зміни в сім’ї (наприклад, одруження чи наро- дження дитини), то після 2014 р. і особливо з 2022 р. перехід молодих людей на українську є найчастіше політичним вибором. Насамперед вони вважають такий перехід формою спро- тиву Росії. Другою причиною є те, що молоді люди не хочуть, щоб їх ідентифікували як ро- сіян, або ж вони усвідомили свою національ- ну ідентичність. Є також і суто прагматичні чинники, особливо актуальні для переселенців і зумовлені бажанням краще адаптуватися в українськомовному середовищі, а також вплив стереотипів. Проте зафіксовано і цілком протилежні ви- падки, коли молодь, що в повсякденні послу- говується російською, не змінює своєї поведін- ки, в деяких випадках принципово спілкується російською з українськомовним співрозмов- ником. Таких випадків значно менше, але по- трібен аналіз причин такої поведінки. Зде- більшого такі гострі реакції фіксуються серед наймолодших інформантів (16—20 років). Пе- реважно їх дратує, що всі переходять на укра- їнську, а теперішній негатив щодо російської мови вони сприймають як негатив стосовно себе самих як особистостей і навіть зазнача- ють, що стикалися з мовною дискримінацією. З мовних біографій ми можемо приблизно оці- нити причини такої позиції. Серед іншого, це може бути вплив сім’ї, наявність стереотипів, відсутність національної свідомості (до речі, дехто з цих інформантів говорив навіть, що готовий змінити національну ідентичність), вузьке коло спілкування (тобто вони вважа- 96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (9) МОЛОДІ ВЧЕНІ ють, що всі довкола говорять російською, тому що їхнє близьке оточення розмовляє росій- ською). І, до речі, більшість із цих інформан- тів мають дуже низький рівень знань з історії України. Отже, перший важливий висновок, який можна зробити за результатами нашого дослі- дження, полягає в тому, що українська мова стає сьогодні не лише засобом спілкування, а й цінністю. Окреслюється чіткий зв’язок між мовою і національною самоідентифікацією. Щоб називатися українцем, стає важливо зна- ти українську і спілкуватися нею. Другий висновок — це важливість мовно- го оточення. Сьогодні запускається своєрідна ланцюгова реакція: перехід інформантів на українську або збереження мовної стійкості українськомовних стимулює їхнє оточення також переходити на українську. Навіть ро- сійськомовній молоді, яка постійно розмовляє російською, психологічно важко підтримувати двомовну розмову під час спілкування з укра- їнськомовним. І, що важливо, суспільний за- пит на українську мову сприяє українізації тих сфер, які раніше були здебільшого російсько- мовними, — інтернет-спілкування, приватного бізнесу, попкультури та багатьох інших. Крім того, важливо зазначити, що змістив- ся вектор обговорення мовного питання. Зараз уже обговорюють проблему мови приватного спілкування, що раніше розглядалося як суто індивідуальна справа. І останній висновок — всі проведені нами інтерв’ю свідчать, що мовнорегуляторні заходи держави, зокрема реалізація положень законів «Про державну мову», «Про освіту», лягають сьогодні на сприятливий ґрунт. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Ivanna M. Tsar Institute of Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9764-5758 LINGUISTIC CONSCIOUSNESS AND LINGUISTIC BEHAVIOR OF YOUNG PEOPLE DURING THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR: PARAMETERIZATION AND DYNAMICS Transcript of scientific report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, July 12, 2023 The report analyzes, based on linguistic biographies, the changes in linguistic behavior of young people during the full- scale Russian-Ukrainian war. The socio-psychological reasons for the transition or non-transition of young people from Russian to Ukrainian are considered. The results of the study show that Ukrainian youth began to abandon everything related to Russia, including the language due to a clear perception of the Russian as the language of the enemy. The dif- ferences between the changes in the linguistic behavior of young people after the onset of the Russian-Ukrainian war in 2014 and after the full-scale Russian invasion in 2022 are outlined. Cite this article: Tsar I.M. Linguistic consciousness and linguistic behavior of young people during the Russian-Ukrai- nian war: parameterization and dynamics. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (9): 93—96. https://doi.org/10.15407/ visn2023.09.093

Similar Items