Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат
У статті автори розглядають особливості нинішнього етапу російсько-української війни, аналізують геополітичні аспекти, на тлі яких розгортається цей найбільший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, та шукають відповіді на екзистенційне для українського народу питання: як зупинит...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2023
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201577 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат / В.П. Горбулін, В.В. Бадрак // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 9. — С. 3-11. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-201577 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2015772025-01-23T17:05:03Z Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат Горбулін, В.П. Бадрак, В.В. Наука і суспільство У статті автори розглядають особливості нинішнього етапу російсько-української війни, аналізують геополітичні аспекти, на тлі яких розгортається цей найбільший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової війни, та шукають відповіді на екзистенційне для українського народу питання: як зупинити Росію і куди далі рухатися Україні? In the article, the authors consider the peculiarities of the current stage of the Russo-Ukrainian war, analyze the geopolitical aspects against which this single largest armed conflict in Europe since the Second World War is unfolding, and seek answers to the existential question for the Ukrainian people: how to stop Russia and where does Ukraine move next? 2023 Article Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат / В.П. Горбулін, В.В. Бадрак // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 9. — С. 3-11. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.09.003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201577 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наука і суспільство Наука і суспільство |
| spellingShingle |
Наука і суспільство Наука і суспільство Горбулін, В.П. Бадрак, В.В. Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат Вісник НАН України |
| description |
У статті автори розглядають особливості нинішнього етапу російсько-української війни, аналізують геополітичні аспекти, на тлі яких розгортається цей найбільший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової
війни, та шукають відповіді на екзистенційне для українського народу питання: як зупинити Росію і куди далі рухатися Україні? |
| format |
Article |
| author |
Горбулін, В.П. Бадрак, В.В. |
| author_facet |
Горбулін, В.П. Бадрак, В.В. |
| author_sort |
Горбулін, В.П. |
| title |
Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат |
| title_short |
Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат |
| title_full |
Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат |
| title_fullStr |
Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат |
| title_full_unstemmed |
Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат |
| title_sort |
україна в умовах побудови нового світопорядку. пошук місця в системі координат |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Наука і суспільство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201577 |
| citation_txt |
Україна в умовах побудови нового світопорядку. Пошук місця в системі координат / В.П. Горбулін, В.В. Бадрак // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 9. — С. 3-11. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT gorbulínvp ukraínavumovahpobudovinovogosvítoporâdkupošukmíscâvsistemíkoordinat AT badrakvv ukraínavumovahpobudovinovogosvítoporâdkupošukmíscâvsistemíkoordinat |
| first_indexed |
2025-02-09T04:33:57Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:33:57Z |
| _version_ |
1823552976223993856 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 3
doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.09.003
УКРАЇНА В УМОВАХ ПОБУДОВИ
НОВОГО СВІТОПОРЯДКУ.
ПОШУК МІСЦЯ В СИСТЕМІ
КООРДИНАТ1
У статті автори розглядають особливості нинішнього етапу російсько-
української війни, аналізують геополітичні аспекти, на тлі яких розгорта-
ється цей найбільший збройний конфлікт у Європі з часів Другої світової
війни, та шукають відповіді на екзистенційне для українського народу пи-
тання: як зупинити Росію і куди далі рухатися Україні?
Історики стверджують: усі війни людства схожі між собою, але
водночас — абсолютно різні. Із цією тезою варто погодитися, бо
психологічна парадигма будь-якої війни та сама. Фрідріх Ніц-
ше слушно додав відповідь на запитання про неї в одну зі своїх
відомих цитат: «Як найсильніші, так і найслабші — усі праг-
нуть єдиного: поширення своєї влади якнайдалі».
Ідеться про банальне жадання влади, притаманне всім жи-
вим істотам, яке проявляється за умови знаходження легкої
здобичі. До цього варто додати, що велика війна виникає зде-
більше тоді, коли прагнення влади захоплює примітивні, інфі-
ковані багатьма комплексами уми, які не здатні на більш високі
рівні самореалізації.
Замирення задля комфорту чи пріоритет сили? Герострати,
коли раптом отримують владу, діють однаково: ідуть шляхом
найбільшої руйнації буття, вважаючи це розширенням впливу,
щоб їх запам’ятали. Це параноїдальні особистості, які ніколи не
зупиняються. У цьому контексті в одному ряду стоять москов-
ський цар Іван ІV, Петро І, Гітлер, Саддам Хусейн, Путін… Усіх
цих людей вирізняли з-поміж інших велика убогість мислення,
нав’язливі думки про необмежену самодержавну владу — звід-
си й кривавий формат самореалізації.
Так чи інакше, будь-яка велика війна стосується конкретної
особистості: і Лівонська війна Івана ІV, і Північна війна Петра
1 Статтю вперше опубліковано на сайті «Укрінформ» 31 серпня 2023 р.
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3754940-ukraina-v-umovah-
pobudovi-novogo-svitoporadku-posuk-misca-v-sistemi-koordinat.html
ГОРБУЛІН
Володимир Павлович —
академік НАН України, перший
віцепрезидент НАН України
НАУКА НАУКА
І СУСПІЛЬСТВО І СУСПІЛЬСТВО
БАДРАК
Валентин Володимирович —
директор Центру досліджень
армії, конверсії та роззброєння
4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (9)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
І зі Швецією, і вторгнення Хусейна на нафто-
ві поля Ірану, а також використання хімічної
зброї проти мешканців Халабджі — усе це іс-
торії про встановлення особистої диктатури.
Питання про формування особистості ма-
ють тут велике значення, і те, що не був ниніш-
ній хулитель України в дитинстві Лоді (так на-
зивали іншого Володимира Володимировича,
Набокова. — Авт.) та не мав у юності ієрархії
ідеалів у вигляді «Батько, Ісус, Бах, Гете» (таку
ієрархію мав Альберт Швейцер, якого напри-
кінці життя називали «тринадцятим апосто-
лом». — Авт.), відчутно сприяло тому, що він
упевнено став у ряд убивць і злочинців, згань-
бивши всі людські цінності. Можна майже на-
певно стверджувати: якщо б Путін читав ко-
лись Еріха Фромма та Віктора Франкла, то не
застряг би в середньовіччі й не було б жахливої
війни Росії проти України в ХХІ столітті.
Українська війна за незалежну державу ви-
никла на тлі кількох збігів. Перший, найва-
гоміший, — ми дозволили собі стати легкою
здобиччю, показовою мішенню. Найгірше: ми
слабшали й відмовлялися зробити зростання
сили пріоритетом навіть на початку путінської
агресії у 2014 році, заохочуючи його до нової,
значно масштабнішої, атаки, спрямованої на
поглинання держави. Другий збіг пов’язаний
із піком ери благополуччя в таборі розвинених
демократичних держав.
Унаслідок багатьох ротацій невиразних осо-
бистостей у владі країн Європи та Америки від-
булася жахлива втрата реальності — ідеологія
замирення панувала три останні десятиліття й
не змінювалася навіть під час великого зрос-
тання загроз. Бо як інакше назвати реакцію
Заходу на війну путінської Росії проти Грузії
в 2008 році та проти України в 2014 році? Як
могло статися, що новий президент США Оба-
ма після війни РФ проти Грузії приїхав у Мо-
скву з ідеями «перезавантаження» (або зами-
рення) та вдома в диктатора, у Ново-Огарьово,
смиренно, «терпляче, може, занадто терпляче»
слухав протягом майже години «людину, обра-
жену на весь світ» 2? Як могло статися, що під-
2 МакФол М. Від Холодної війни до Гарячого миру: аме-
риканський посол у путінській Росії. Пер. з англ.
сліпуватий Нобелівський комітет відзначив
у 2009 році Барака Обаму Нобелівською пре-
мією миру?! Фактично це виглядає як премія
за заохочення до війни.
Так і кортить припустити, що коли б на пре-
зидентських виборах у США 2008 року Оба-
ма не випередив, а поступився б кандидатові
від правлячої Республіканської партії Джону
Маккейну (та й відрив був мінімальний: Оба-
ма набрав 52,9 % голосів виборців та 365 голо-
сів у колегії виборців проти 45,7 % та 173 голо-
сів у Маккейна), то, може, й нової глобальної
війни не було б.
Реакцію на похмурі заяви та злі задуми Пу-
тіна в західному співтоваристві можна інтер-
претувати і як категоричну відмову залишати
зону комфорту. Цю дивну, здавалося б, непри-
пустиму слабкість Заходу в цікавий спосіб ви-
знав Майкл МакФол, колишній посол США
в РФ та спеціальний помічник президента
США Обами з питань національної безпеки:
«…Рейгану подобався Горбачов, а Клінтону по-
добався Єльцин не тому, що ці лідери поділяли
американські цінності чи інтереси, а тому, що
ці російські очільники були слабкими. Вони
робили те, що ми їм казали, бо не мали іншого
вибору» 3.
Урешті, третій збіг — поява в Росії примі-
тивного, обмеженого керівника держави, який
на найвищу в державі керівну посаду був саме
призначений (а не здобув її в політичній бо-
ротьбі) та який ніколи фахово не готувався
до такої ролі і спирався під час ухвалення рі-
шень на особисте, певною мірою деформоване
сприйняття історії і російських лідерів (де-
тальний аналіз особистості Путіна наведено
у книжці про перші 200 днів від масштабного
вторгнення РФ «Над прірвою. 200 днів росій-
ської війни» 4).
Путінське копіювання найгірших персона-
жів зробило його «параноїдальним лідером,
Олексія Чупи, Галини Василенко. Київ: Yakaboo Pub-
lishing, 2021. С. 135—136.
3 Там само. С. 403.
4 Горбулін В., Бадрак В. Над прірвою. 200 днів росій-
ської війни. Київ: Брайт Букс, 2023. С. 252—272.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 5
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
якому потрібні зовнішні вороги як засіб ство-
рення внутрішньої легітимності»5.
Отже, поступове зростання амбіцій нового
господаря Кремля в результаті нападів на слаб-
кі сусідні країни на тлі мовчазних поступок не-
чувано толерантного Заходу підвело його до
широкомасштабного вторгнення в Україну в
лютому 2022 року.
Ядерний шантаж Москви і стратегія Укра-
їни. Чим наша війна відрізняється від інших,
у чому її унікальність та як це використати в
майбутньому? Звісно, можна було б відпові-
сти одним простим реченням: тим, що військо-
во-політичний блок НАТО та співдружні з ним
країни й у 2023 році не мають геополітичного
рішення щодо РФ та дуже побоюються зни-
щення режиму Путіна. Це попри докази зло-
чинної природи режиму, майже щоденного
тероризму, сповідування відвертої політики
геноциду проти українського народу та ордер
на арешт Путіна.
Формально Захід та його партнери поясню-
вали таку позицію принциповим небажанням
прямого військового зіткнення НАТО з РФ і
5 Так Майкл МакФол написав у своїй доповіді на слу-
ханнях Комітету з міжнародних справ Палати пред-
ставників США 17 травня 2007 року, які відбулися
після промови Путіна під час параду на Красній пло-
щі 9 травня 2007 року.
втрати чинним керівництвом Росії контролю
над ядерним арсеналом або розпаду РФ, що
так само може призвести до неконтрольова-
них наслідків та ймовірного доступу до ядер-
ної зброї непередбачуваних угруповань. Че-
рез ці причини до ядерного шантажу Москви
в західних столицях від початку глобальної
війни ретельно прислухалися та намагалися
«управляти військовою ескалацією» — це ві-
дображалося в рішеннях підтримувати Украї-
ну цілеспрямовано та безперервно, але не на-
стільки, щоб відбулося падіння московського
режиму.
Послідовність Заходу полягала в тому, щоб
забезпечити очищення територій України, які
були захоплені після вторгнення у 2022 році, —
саме для такої місії забезпечували Україну в
2023 році. Тому й літній наступ Сил оборони
та його темпи ретельно контролювали західні
військові фахівці, водночас із самого почат-
ку метою для Києва зробили вихід до моря та
«розрізання» російських угруповань, щоб по-
збавити сухопутного коридору до Криму. Для
досягнення більш масштабної мети Сили обо-
рони не озброювали. Щоправда, це не унемож-
ливлювало збільшення військово-технічної
підтримки в разі вдалої реалізації військових
завдань та збереження певних геополітичних
обставин — «мовчання пригнічених кремлів-
Український військовий у Запо-
різькій області, 13 липня 2023
року (фото: REUTERS/Stringer)
6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (9)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
ських ягнят» та ключових гравців, не зацікав-
лених у падінні режиму, передусім Китаю.
Україна могла б отримати новітні опції
озброєнь ще в одному випадку — якщо різко
збільшаться ризики й загрози для неї. Здаєть-
ся, так і сталося. Бо саме повільність наступу
та надзвичайно складне просування вглиб обо-
рони ворога примусили Вашингтон у другій
половині серпня таки пом’якшити свою по-
зицію щодо бойових літаків і надати гарантії
Нідерландам і Данії щодо готовності передати
F-16 після навчання пілотів (ще через кілька
днів після оголошення цього рішення до країн-
донорів приєдналася Норвегія, яка з початку
2022 року перейшла на літаки F-35).
Варто нагадати, що це відбулося не одразу.
Спочатку союзники з НАТО намагалися впли-
вати на розвиток наступу через своїх експертів
та медіа. Зокрема, наприкінці липня представ-
ники кількох «мозкових трестів» констатували
«погану тактику та брак координації» у Силах
оборони 6. А в першій декаді серпня американ-
ські стратеги висловилися, що Сили оборони
України надто розосереджені під час контрнас-
тупу й мали б сконцентруватися на головному
напрямку — на Півдні країни 7.
Але військове командування України було
непохитним, зосібна через усвідомлення не-
безпеки великих втрат. Ба більше, в цей час
з’яви лися заклики зробити ревізію контрнас-
тупу в бік зосередження на послідовному ви-
снаженні ворога високоточними вогневими
ураженнями. Генерал Залужний та його со-
ратники дуже добре розуміють, що люди, осо-
бливо мотивовані, добре навчені й досвідчені
солдати та офіцери, є тим головним ресурсом,
6 A Sobering Analysis Of Ukraine’s Counteroffensive
From The Front. A military analyst just returned from
touring the Ukraine front and has offered his blunt take
on how the counteroffensive is really going. The War
Zone. 20.07.2023. https://www.thedrive.com/the-war-
zone/a-sobering-analysis-of-ukraines-counteroffensive-
from-the-front
7 Ukraine’s Forces and Firepower Are Misallocated, U.S.
Officials Say. The New York Times. 22.08.2023. https://
www.nytimes.com/2023/08/22/us/politics/ukraine-
counteroffensive-russia-war.html
який, на відміну від утраченої техніки, немож-
ливо швидко поповнити.
Знову оголилася стара проблема сприйняття
перебігу подій цієї війни. Відмінність бачення
стратегії деокупації полягає в тому, що уявлен-
ня західних генералів формується на досягненні
успіху або провалі військової операції, тоді як для
українських генералів — це цілковита боротьба
за виживання нації і вільної держави. Тому го-
ловнокомандувач ЗСУ не пішов на максималь-
ний ризик, незважаючи на тиск та наполегливі
спроби нав’язати західний сценарій.
Водночас певних компромісів таки було
досягнуто. Західним колегам, очевидно, на-
тякнули на «недозабезпечення» наступу, при-
гадавши квітневу заяву того ж командувача
збройних сил США в Європі генерала Каволі
про забезпечення наступу України на 98 %. Так
і з’явилося рішення щодо прискорення пере-
давання F-16, хоча часові межі було визначено
на кінець 2023 року — початок 2024 року. Від-
повідно, генерал Залужний публічно запевнив
західних партнерів, що ЗСУ перебувають на
порозі великого прориву 8.
Після заяви українського головкома голова
Об’єднаного комітету керівників штабів США
генерал Міллі також медійно підтримав ко-
легу, зазначивши, що наступ українських Сил
оборони йде «повільніше, ніж хотілося», але
не є провальним, і водночас українські війська
перетнули головну першу лінію оборони. Дис-
курс про стратегію наступу було вичерпано.
Але різні погляди українців (тут влада і сус-
пільство дотримувалися єдиних поглядів) та
їхніх західних партнерів на проблему перемо-
ги залишилися. Для українців (і тут є цілкови-
та єдність усієї нації) необхідність ліквідації
кремлівського режиму очевидна. Добре було б
досягти зміни політичного ладу та проведення
ядерного роззброєння РФ, однак у 2023 році
це поки що нездійсненна мрія. І відповідно до
8 U.S., Ukraine Clash Over Counteroffensive Strategy.
Kyiv’s forces can still break through Russia defenses, but
time is running out, Washington officials say. The Wall
Street Journal. 24.08.2023. https://www.wsj.com/world/
europe/u-s-ukraine-clash-over-counteroffensive-strate-
gy-cb5e4324?mod=europe_news_article_pos1
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 7
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
цих поглядів наявна гостра потреба Сил обо-
рони в західних ракетах і літаках, яку ретельно
не задовольняли.
Для всебічного тиску на режим Путіна та
його угруповання ракети потрібні різні: від дав-
но очікуваних ракет «земля—земля» ATACMS
до крилатих ракет та нових протикорабельних
ракет NSM (за сприяння США ВМСУ могли
б поповнитися протикорабельним комплексом
NSM Coastal Defence System — однією бата-
реєю чи навіть дивізіоном). Це вже не кажучи
про необхідні для вогневої підтримки наступу
ударні вертольоти і дрони оперативно-тактич-
ного та оперативно-стратегічного рівня.
Отже, Захід відверто демонструє відсут-
ність підтримки деокупації Криму й Донбасу —
територій, захоплених до початку повномасш-
табного вторгнення.
Військова площина питання про майбут-
нє України досі містить вагому парадигму,
яка полягає в неминучості нової великої війни
(або «нескінченного» продовження наявної)
за присутності в Кремлі організованого зло-
чинного угруповання на чолі з Путіним. Саме
тому для України стає життєвою необхідніс-
тю ліквідація чинної влади в РФ. Для Заходу,
навіть для розвиненої частини країн планети,
ця парадигма полягає у здатності або відмові
використати український планетарний вузол
для максимальної підтримки, щоб сформува-
ти новий світовий порядок і правила міжна-
родної безпеки.
Без сумніву, негативним явищем 2023 року
стали ознаки нової хвилі «розкручення» че-
рез західні медійні ресурси ідеї перемовин
задля завершення виснажливої, кривавої ро-
сійсько-української війни вже у 2023 році.
Незалежно від стану московського режиму,
який скоїв серію міжнародних злочинів, йому
неможливо пробачити й залишити його неза-
судженим. Напевно, однією з яскравих ілю-
страцій просування цієї тези стала публіка-
ція Bloomberg в останні дні серпня 2023 року.
Показово, що статтю представлено як думку
(opinion), але її автор «авторитетно» просуває
таке: «Контрнаступ був переоцінений. …Укра-
їна не має реальної перспективи повернути
Крим чи Східний Донбас військовими діями.
…Жодна зі сторін не зможе перемогти на полі
бою. …Жахлива кількість смертей, перш ніж
хтось переможе. ….Майже неминуче, що якщо
Путін упаде, його замінить хтось такий же не-
приємний і такий же відданий війні... Необ-
хідно продовжувати озброювати націю пре-
зидента Зеленського, щоб зміцнити її позиції
на полі бою, тому що лише коли цього буде
досягнуто, Москва може приєднатися до зміс-
товних переговорів…» 9.
9 Max Hastings. A Prigozhin Death Won’t Change Face
of Putin’s War. The West must not waver in continuing
to support Ukraine’s fight against Russia. Bloomberg.
25.08.2023. https://www.bloomberg.com/opinion/
articles/2023-08-25/wagner-boss-prigozhin-s-death-
won-t-change-the-face-of-putin-s-war-in-ukraine
САУ 2С22 «Богдана» в розпо-
рядженні 1-ї Окремої бригади
спеціального призначення імені
Івана Богуна, червень 2023 року
(фото: Командування Сухопут-
них військ ЗСУ)
8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (9)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
Ключове слово — ПЕРЕГОВОРИ! У цьому
немає сумніву. Здається, небезпеки фонтану-
вальної серії таких публікацій очевидні. На-
віть більше, вони синхронізовані із загальною
підготовкою ґрунту. Скажімо, сенатор США
Ліндсі Грем через твіттер закликав партнерів
Києва надати необхідну допомогу для прове-
дення в Україні виборів навіть в умовах війни.
Напевно, частина американського політикуму
впевнена, що якщо не Зеленський, то хтось ін-
ший погодиться на перемовини й відмову від
Криму та Донбасу, принаймні на певний час.
Цими днями в контексті зростання усклад-
нень для сторін, що воюють, згадують і Путі-
на10. Він підписав закон, згідно з яким на «на-
ціональну оборону» у 2023 році передбачено
4,98 трильйона рублів, тобто 52 мільярди дола-
рів за поточним обмінним курсом. Але, згідно
з урядовим документом, цей прогноз подвоєно
до 9,7 трильйона рублів (101 мільярд доларів).
Це майже втричі більше, ніж Росія витрачала
на оборону 2021 року. Тобто економічний тя-
гар як постійне збільшення фінансування ві-
йни мусить зробити Путіна більшим прихиль-
ником перемовин.
Цю небезпечну та хибну для України ідею
підсилюють промови й обіцянки суттєво збіль-
шити постачання озброєнь в Україну саме піс-
ля завершення гарячої фази війни. Водночас
розв’язання проблеми деокупації Криму, най-
імовірніше, відтерміновано на 2024 рік, та й то
лише за певних умов, наприклад зміни позицій
Вашингтону або суттєвого нарощування укра-
їнського виробництва. Впливове видання The
Hill ще в березні 2023 року, посилаючись на
офіцера розвідки США, написало, що, можли-
во, адміністрація Байдена бачить сенс у тому,
щоб тримати Крим під загрозою (тобто під за-
грозою атаки, але не звільненим від російських
окупантів), щоб чинити тиск на росіян і змуси-
ти їх сісти за стіл переговорів 11. І, здається, по-
10 The spiraling cost of war means growing economic pain
for Russia. CNN. 28.08.2023. https://edition.cnn.com/
2023/08/28/economy/russia-military-spending-
economic-impact/index.html
11 Why Biden is ambiguous on Ukraine’s Crimea question.
The Hill. 05.03.2023. https://thehill.com/policy/defense/
зиція американської влади протягом 2023 року
не зазнала змін.
Водночас є чимало ознак, що тиск на укра-
їнську владу таки відбувається. Зеленський
був вимушений «підстрахуватися» рішучою
відмовою від будь-яких компромісів для замо-
роження війни: 24 серпня 2023 року Верховна
Рада України законодавчо закріпила заборону
уступання українських територій заради при-
пинення війни.
Розвиток оборонного потенціалу. Для ре-
зультативного військового впливу на агресію
путінського режиму потрібно мати очевидні
переваги над угрупованнями окупантів — не
так у кількості особового складу та техніки,
як у технологічності зброї. Це вкрай важливо
також і для організації повоєнного протисто-
яння — ця фаза війни може бути не менш жор-
стокою і кривавою. Адже для всіх є очевидним,
що за здатності Росії вести війну вона й надалі
випалюватиме міста, а в разі наближення ві-
йни проводитиме політику геноциду проти
українського народу.
Тому для України проблема завершення ві-
йни є питанням не стільки повної деокупації,
скільки здатності забезпечити спроможнос-
ті дзеркальних ракетних і дронових атак по
об’єктах російської інфраструктури на тлі ак-
тивного пошуку політичних рішень для завер-
шення війни. Бо саме після повного звільнення
територій питання перемовин можуть мати
інший контекст і охоплювати реалізацію кра-
їнами G7 та НАТО зобов’язань щодо підтрим-
ки українських стратегій розвитку оборонного
потенціалу й забезпечення технологічного від-
риву від ворожої країни.
Це план-мінімум, хоча й він за певних умов
може наблизити падіння путінського режиму
внаслідок економічного й технологічного ви-
снаження, вичерпання необхідних для війни
ресурсів РФ. Перше може відбутися й раптово,
стати непередбачуваною подією для світу. Для
другого потрібно чимало передумов, зокрема
введення повного ембарго на постачання в Ро-
сію будь-яких товарів, окрім продуктів харчу-
3884764-why-biden-is-ambiguous-on-ukraines-
crimea-question/
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 9
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
вання та медичних засобів. Зрештою, світ має
усвідомити: зламати зуби московському зміє-
ві — це не вся війна. Потрібно ще максималь-
но позбавити змія можливостей поповнювати
ресурси.
Напевно, найбільшим парадоксом ХХІ сто-
ліття є відсутність дієвих механізмів впливу
світової спільноти на агресивні тоталітарні
влади. Унаслідок цього та через гальмування
перебудови конструкції планетарної безпеки
більшість країн світу обрали шлях нарощу-
вання оборонних потенціалів, деякі зажадали
ядерної зброї. Стокгольмський міжнародний
інститут досліджень проблем миру (SIPRI)
вже зафіксував найбільше зростання військо-
вих видатків у світі протягом 2022 року, яке
мали Сполучені Штати Америки, Китай та
Росія — на них припало 56 % загального світо-
вого обсягу. Також через напад Росії на Украї-
ну в 2022 році різко збільшили свої військові
бюджети Фінляндія (+36 %), Литва (+27 %),
Швеція (+12 %), Польща (+11%). Військові
видатки України в 2022 році зросли на 640 %
ВВП порівняно з 2021 роком 12. Фактично РФ
не тільки сама повернулася до форматів серед-
12 SIPRI: військові видатки України в 2022-му зросли
на 640% ВВП порівняно з 2021-м. Радіо Свобода.
24.04.2023. https://www.radiosvoboda.org/a/news-
viiskovi-vydatky-ukraina-sipri/32376625.html
ини ХХ століття, але й потягнула за собою зна-
чну частину інших країн світу.
Для України, яка зіткнулася з найбільшим за
останні сто років викликом, нові часи містять
унікальне вікно можливостей. Чи зможе нація
реалізувати потенційні можливості, які від-
крилися через глобальну континентальну ві-
йну? Зрозуміло, що рівень і обсяги інвестицій
Заходу в Україну у 2022 та 2023 роках стали
такими об’ємними, що відмовитися від подаль-
шої підтримки або суттєво її зменшити парт-
нери не наважаться, — падіння України стало
б тотальною поразкою Заходу. А от як змуси-
ти партнерів відчутно її збільшити та зробити
більш якісною?
В української нації є три паралельні можли-
вості політичного та воєнного посилення: пер-
ша пов’язана з максимальним нарощуванням
конвенційного оборонного потенціалу, друга пе-
редбачає отримання повного членства в НАТО,
третя означає участь у створенні нового сві-
тового порядку з відчутним посиленням націо-
нальної ролі в усіх геополітичних процесах. Усі
ці можливості взаємопов’язані та не заперечу-
ють одна одну. Однак у всіх є обмеження. Ска-
жімо, війна 2022—2023 років продемонструва-
ла, що Україна здатна досягти потужного обо-
ронного потенціалу тільки з опорою на власні
оборонно-промислові можливості. Це варто
Момент запуску нової україн-
ської ракети (скриншот відео
Oleksiy Danilov Twitter)
10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (9)
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
усвідомити в контексті категоричної відмови
країн-партнерів погодити використання зброї
західного виробництва для ударів по терито-
рії Росії. Тож якщо питання повного звільнен-
ня України від московських окупантів ще може
спиратися на сприяння країн Заходу (можливо,
не всіх, а тільки деяких), то знищення путін-
ського режиму — це завдання, яке покладають
на Україну.
У цьому контексті важливо наголосити,
що таки відбулися позитивні зміни в тому, як
чинна українська влада ментально сприймає
ситуацію. Для розвитку власного оборонного
потенціалу команда Зеленського не найкра-
щим чином використала чотири роки прези-
дентської каденції, однак у 2023 році почала
стрімко надолужувати згаяне. У серпні 2023
року нова українська ракета в результаті точ-
ного ураження знищила сучасну російську
систему ППО-ПРО С-400 «Триумф» в оку-
пованому Криму. Український оборонно-про-
мисловий комплекс налагодив виробництво
ракет та ще низки озброєнь натовського зразка
і почав масштабування виробництва україн-
ської зброї.
Ще багато можливостей відкрилося завдяки
запланованим проєктам військово-технічного
співробітництва з країнами НАТО. Співпраця
з турецькою компанією Baykar, британською
компанією BAE Systems, німецьким концер-
ном Rheinmetall відкриває величезні можли-
вості. Зокрема, це спільне створення ударних
дронів, які можуть стратегічно посилити обо-
ронний потенціал України, і зенітних ракетних
комплексів Skynex із гарматами калібру 35 мм,
ракетних катерів для ВМС України з Великою
Британією (катери «москітного» флоту Украї-
ни можуть бути озброєні надсучасними проти-
корабельними ракетами NSM).
Здійснення української мрії через безпеко-
ві угоди. Війна відкрила шлюзи не лише для
політичної підтримки та отримання військо-
во-технічної допомоги, а й для нових оборон-
них технологій для створення сучасної зброї.
Такий рівень військово-технічного співробіт-
ництва матиме подвійне значення: крім безпо-
середнього отримання нової зброї, зростатиме
й технологічний відрив від противника, а це
можна вважати ще одним, додатковим, видом
гарантій. Нарешті, виняткова цінність техно-
логічних переваг над противником полягає у
збереженні людського потенціалу. Для України
це найважливіше і сьогодні, і в майбутньому.
Україна не може витрачати людський ресурс
«за радянським, жуковським принципом»,
тому потрібно максимально забрати людей із
поля бою, а навантаження перенести на тех-
нології, щоб у обороні ворога зустрічали пере-
дусім роботи й атакували противника запро-
грамовані машини. Людський ресурс РФ не-
зіставний та необмежений, особливо в умовах
дивної деградації російського суспільства, орі-
єнтованого на «волю царя», навіть бездарного,
цинічного та готового вважати своїх підданих
гарматним м’ясом.
У 2023 році у країнах Заходу почали більше
усвідомлювати воєнну небезпеку та глобаль-
ність виклику путінського Кремля. Якщо в
2022 році тільки офіційний Лондон сказав про
зростання воєнної небезпеки для Європи, то в
2023 році таких заяв побільшало. Наприклад,
у серпні міністерка оборони Нідерландів Кай-
са Оллонгрен висловила впевненість, що Росія
не зупиниться в Україні, і вже є загроза для
країн ЄС та НАТО13.
Ще один елемент зупинення Росії — техно-
логічний. Однак у 2022 та 2023 роках техноло-
гічне стримування не діяло. Унаслідок конт ра-
банди та з допомогою багатьох таємних парт-
нерів Москві вдавалося забезпечувати не лише
підтримку, а й розвиток виробництва зброї.
Але якщо б країни G7, а в перспективі країни
ЄС і НАТО, наважилися ввести вже згадану
цілковиту заборону експорту, то на прикладі
поводження з РФ як із порушницею міжна-
родних правил безпеки була б відпрацьована
модель всебічного впливу на будь-яку країну,
яка загрожує світові чи його частині.
Така модель містила б усебічний політич-
ний, економічний, технологічний, військовий
13 Умови для F-16, дозвіл бити по Криму, де готувати-
муть пілотів. Інтерв’ю Міноборони Нідерландів.
Ютуб-канал «Європейська правда». https://www.
youtube.com/watch?v=nT97aUK0zxk
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 9 11
НАУКА І СУСПІЛЬСТВО
та інформаційний тиск. Ця формула могла б
сприяти здійсненню «українських мрій» — змі-
ні політичного ладу в РФ та ядерному роззбро-
єнню країни-агресорки. Також це б поклало
край епосі ядерного протистояння і було б при-
кладом для Китаю, Північної Кореї та Ірану.
Україна ж стала б одним із головних гравців у
формуванні нової безпекової конструкції світу.
Як досягти такої «далекої» мети? Здається,
разом із розвитком оборонного потенціалу Ки-
єву слід рухатися в бік виконання кількох по-
літичних завдань. Перше — безпекові угоди на
двосторонньому рівні. Це не історія про гаран-
тії безпеки, а пряма допомога. США, Британія,
Німеччина, Японія, окремо країни G7, НАТО
та ЄС — це вимір особливих можливостей.
В останні дні серпня 2023 року Президент
Зеленський запевнив, що Україна отримає від
США гарантії безпеки на зразок ізраїльських.
«Ізраїльська модель. Зі Сполученими Шта-
тами Америки у нас напевно буде саме така
модель. Ізраїльська. Де є і зброя, і технології,
і тренування, і фінанси тощо»14, — сказав він.
Угода чекала на ратифікацію в конгресі. Вра-
ховуючи, що рівень щорічної допомоги Ізраї-
лю становить близько 3 мільярдів доларів, та
ще схожі можливості надали б інші гравці, та-
кий важливий складник перемоги України, як
наявність ресурсів, було б цілком забезпечено.
Наявність високотехнологічної зброї для
результативного опору, вітчизняних ракетного
та дронового мечів для завдання дзеркальних
ударів по об’єктах противника в глибині його
території, достатніх ресурсів та беззастережної
політичної підтримки демократичного, розви-
неного світу — ось складники, необхідні для
завершення війни після повного звільнення
територій від путінської чуми. Безперспектив-
ність подальшого ведення війни має стати го-
ловним аргументом для Кремля.
14 Зеленський. Інтерв'ю. Ютуб-канал Наталії Мосей-
чук. 27.08.2023 р. https://www.youtube.com/watch?v=
g_jbz7w-Rks
Volodymyr P. Horbulin
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Valentyn V. Badrak
Center for Army, Conversion and Disarmament Studies, Kyiv, Ukraine
UKRAINE IN THE PROCESS OF BUILDING A NEW WORLD ORDER.
FINDING A PLACE IN THE COORDINATE SYSTEM
In the article, the authors consider the peculiarities of the current stage of the Russo-Ukrainian war, analyze the geopo-
litical aspects against which this single largest armed conflict in Europe since the Second World War is unfolding, and
seek answers to the existential question for the Ukrainian people: how to stop Russia and where does Ukraine move
next?
Cite this article: Horbulin V.P., Badrak V.V. Ukraine in the process of building a new world order. Finding a place in the
coordinate system. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (9): 3—11. https://doi.org/10.15407/visn2023.09.003
|