Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.)

Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.)

У доповіді йдеться про те, що через широкомасштабну воєнну агресію РФ проти України збитки, завдані навколишньому середовищу, набули катастрофічного характеру, а їх поєднання з іншими видами антропогенної діяльності та змінами клімату зумовлює синергетичний ефект, який у віддаленій перспективі мо...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2023
Автор: Дідух, Я.П.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2023
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201639
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.) / Я.П. Дідух // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 12. — С. 87-96. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201639
record_format dspace
spelling irk-123456789-2016392025-01-26T18:58:31Z Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.) Дідух, Я.П. З кафедри Президії НАН України У доповіді йдеться про те, що через широкомасштабну воєнну агресію РФ проти України збитки, завдані навколишньому середовищу, набули катастрофічного характеру, а їх поєднання з іншими видами антропогенної діяльності та змінами клімату зумовлює синергетичний ефект, який у віддаленій перспективі може призвести до значних негативних економічних, соціальних та екологічних наслідків. Наголошено на актуальності та важливості проведення досліджень з розроблення методики оцінки шкоди, завданої природним екосистемам під час війни, а також відновлення та збереження природних екосистем. The report says that due to the Russian Federation’s large-scale military aggression against Ukraine, the damage caused to the environment has become catastrophic, and its combination with other types of anthropogenic activity and climate change produces synergistic effect, which in the long term can lead to significant negative economic, social, and environmental consequences. The relevance and importance of conducting research for the development of methods for assessing the damage caused to natural ecosystems during the war, as well as the restoration and preservation of natural ecosystems, is emphasized. 2023 Article Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.) / Я.П. Дідух // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 12. — С. 87-96. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2023.12.087 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201639 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
spellingShingle З кафедри Президії НАН України
З кафедри Президії НАН України
Дідух, Я.П.
Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.)
Вісник НАН України
description У доповіді йдеться про те, що через широкомасштабну воєнну агресію РФ проти України збитки, завдані навколишньому середовищу, набули катастрофічного характеру, а їх поєднання з іншими видами антропогенної діяльності та змінами клімату зумовлює синергетичний ефект, який у віддаленій перспективі може призвести до значних негативних економічних, соціальних та екологічних наслідків. Наголошено на актуальності та важливості проведення досліджень з розроблення методики оцінки шкоди, завданої природним екосистемам під час війни, а також відновлення та збереження природних екосистем.
format Article
author Дідух, Я.П.
author_facet Дідух, Я.П.
author_sort Дідух, Я.П.
title Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.)
title_short Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.)
title_full Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.)
title_fullStr Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.)
title_full_unstemmed Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.)
title_sort про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні президії нан україни 18 жовтня 2023 р.)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2023
topic_facet З кафедри Президії НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201639
citation_txt Про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 р.) / Я.П. Дідух // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 12. — С. 87-96. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT díduhâp pronaukovízasadirozroblennâmetodikiocínûvannâzbitkívzavdanihvoênnimidíâmiprirodnimekosistemamzamateríalamidopovídínazasídanníprezidíínanukraíni18žovtnâ2023r
first_indexed 2025-02-09T04:42:35Z
last_indexed 2025-02-09T04:42:35Z
_version_ 1823553518908211200
fulltext ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 12 87 ПРО НАУКОВІ ЗАСАДИ РОЗРОБЛЕННЯ МЕТОДИКИ ОЦІНЮВАННЯ ЗБИТКІВ, ЗАВДАНИХ ВОЄННИМИ ДІЯМИ ПРИРОДНИМ ЕКОСИСТЕМАМ За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 18 жовтня 2023 року У доповіді йдеться про те, що через широкомасштабну воєнну агресію РФ проти України збитки, завдані навколишньому середовищу, набули ката- строфічного характеру, а їх поєднання з іншими видами антропогенної діяльності та змінами клімату зумовлює синергетичний ефект, який у віддаленій перспективі може призвести до значних негативних економіч- них, соціальних та екологічних наслідків. Наголошено на актуальності та важливості проведення досліджень з розроблення методики оцінки шкоди, завданої природним екосистемам під час війни, а також відновлення та збереження природних екосистем. Руйнації внаслідок воєнних дій у комплексі зі змінами клімату та іншими видами антропогенної діяльності спричиняють не- гативний синергетичний ефект, який у віддаленій перспективі матиме глобальні наслідки. Людство (цивілізація) несе відпо- відальність за долю планети, а тому воно повинне виробити і запровадити дієві механізми протидії цим небезпечним проце- сам. Сьогодні вже назріла необхідність змінення геополітичної та геоекологічної парадигми. Які б аспекти воєнних дій ми не розглядали, всі вони нега- тивно впливають на навколишнє середовище, в тому числі й на клімат, про зміни якого сьогодні так багато говорять. Так, активне використання військової техніки, літаків, водних засо- бів і т.д., пов’язане зі спалюванням великих обсягів пального, забруднення від вибухів ракет, бомб, снарядів, мін, зростання кількості пожеж у лісових масивах, на полях, торфовищах, за- бруднення довкілля органічними речовинами, евтрофікація, змінення водних режимів (наприклад, катастрофічне обмілін- ня Каховського водосховища після руйнування греблі Кахов- ської ГЕС) — все це спричиняє вивільнення в атмосферу СО2 ДІДУХ Яків Петрович — академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2023.12.087 88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ та інших парникових газів. З цього погляду воєнні дії становлять загрозу не лише для суспільства, а й для довкілля. Тому проблема оцінки збитків, завданих природі, набуває осо- бливої гостроти. Отже, важливим і актуальним завданням для науковців є вдосконалення відповідної методології досліджень з оцінювання шкоди, завданої навколишньому середовищу, розро- блення планів щодо збереження та відновлен- ня природних екосистем, запобігання негатив- ним наслідкам, зокрема через вжиття превен- тивних заходів, спрямованих на мінімізацію їх негативного впливу. Ці дії потребують глибо- кого комплексного наукового обґрунтування, для чого необхідно залучати фахівців різних спеціальностей. З метою визначення та оцінювання збит- ків, завданих російською збройною агресією, в Україні було прийнято цілу низку норматив- них документів. Насамперед це дві постанови Кабінету Міністрів України: перша — від 20 березня 2022 р. № 326 «Про затвердження По- рядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації», друга — від 26 березня 2022 р. № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». Також було створено відповідні робочі групи, розро- блено та затверджено методики оцінки збитків у різних сферах економіки, суспільного життя та різних складових навколишнього середови- ща. Крім того, ще раніше було прийнято кілька постанов, зокрема про затвердження тимчасо- вої методики оцінки збитків від наслідків над- звичайних ситуацій техногенного та природ- ного характеру, такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, та ін. На основі цих документів різні відомства розробили і затвердили методики оцінки шко- ди природним ресурсам, які стосуються таких аспектів: 1) шкода, завдана земельним ресурсам; 2) втрати надр; 3) збитки, завдані водним ресурсам; 4) шкода, завдана атмосферному повітрю; 5) втрати лісового фонду; 6) збитки, завдані природно-заповідному фонду. Однак, як свідчить аналіз постанов Кабінету Міністрів України та затверджених відомчих методик щодо оцінки збитків, поза увагою за- лишилися питання оцінювання шкоди таким природним екосистемам: • степові (частково враховано лише шкоду ґрунтам); • лучні (пасовища та сіножаті); • болотні (частково враховано лише як змі- нення водного режиму); • наскельні (частково враховано як збитки запасів корисних копалин); • лісові (частково враховано через збитки за- пасів деревини); • водні (вода оцінюється лише як ресурс, ви- значається ступінь її забруднення); • прибережно-морські. До того ж у Порядку, затвердженому по- становою Кабінету Міністрів України № 326, жодного разу не згадано про втрати біорізно- маніття. Усі ці аспекти важливі ще й тому, що стосу- ються низки міжнародних угод, які ратифіку- вала Україна, зокрема в рамках Європейсько- го зеленого курсу, а також виконання вимог для вступу України до Європейського Союзу. Важливим є те, що збитки зазначеним вище екосистемам можна чітко фіксувати, докумен- тувати і обраховувати. У зв’язку з цим про- понується звернутися до Кабінету Міністрів України, щоб внести відповідні доповнення до постанови КМУ № 326. Такі роботи ми розпочали в рамках про- грамно-цільової та конкурсної тематики НАН України за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових до- сліджень» (КПКВК 6541230) — проєкт «Оцін- ка впливу воєнних дій на трансформацію на- земних природних екосистем з використанням модельних груп видів-біоіндикаторів та моні- торинг чужорідних видів у флорі та фауні як складової забезпечення біологічної безпеки України» (керівник — академік НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 12 89 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ В.Г. Радченко), а також у рамках конкурсу На- ціонального фонду досліджень України «На- ука для відбудови України у воєнний та по- воєнний періоди» — проєкт «Геоінформаційна система з просторового оцінювання деградації довкілля України внаслідок російської агресії» (керівник — член-кореспондент НАН України Є.О. Маруняк). За результатами проведених за цією темати- кою робіт було розроблено схему логістичних операцій дослідження та оцінки збитків, завда- них екосистемам, з метою отримання репара- цій та запобігання негативним наслідкам. Ця схема складається з чотирьох етапів (рис. 1): I етап. Документування даних, фіксація по- рушень екосистем, використання матеріалів дистанційних досліджень, фотознімків, даних лісотаксації тощо. Створення бази даних по- трібно розпочинати вже зараз, а не відкладати на післявоєнний період. Крім того, слід забезпе- чити внесення цих даних до Держ гео кадастру. II етап. Ідентифікація біотопів та встанов- лення розміру шкоди (ступеня, масштабів втрати цінних компонентів біорізноманіття). На цьому етапі оцінку збитків проводять у бальних показниках. III етап. Монетарна оцінка збитків. Роз- рахунок прямих і непрямих збитків в енерге- тично-грошовому еквіваленті на основі оцінки екосистемних послуг та витрат на відновлення до відповідного стану з метою отримання ре- парацій з урахуванням додаткових рекульти- ваційних заходів тощо. IV етап. Розроблення заходів та пропозицій з метою мінімізації негативних наслідків, що потребує натурних природних досліджень на полігонах. Польові натурні дослідження проводяться на чотирьох полігонах, які репрезентують різні типи природних екосистем, що зазнали різних типів пошкоджень: 1) Чорнобильський еколого-радіаційний бі- осферний заповідник — будівництво військо- вих фортифікаційних споруд, пожежі; 2) Національний природний парк «Залісся» (Київська обл.) — пошкодження деревостанів, численні вирви, утворені внаслідок обстрілів; Рис. 1. Схема логістичних операцій дослідження та оцінки збитків, завданих екосистемам, з метою отри- мання репарацій та запобігання негативним наслідкам 3) Національний природний парк «Святі гори» (Донецька обл.) — пожежі, механічне зни- щення реліктових крейдових соснових борів; 4) Національний природний парк «Ка м’ян- ська січ» (Херсонська обл.) — численні вирви в степу, катастрофічне обміління Каховського водосховища. Натурні дослідження важливі й в аспекті дешифрування аерофотознімків, тобто вико- ристання ГІС-технологій, оскільки на їх осно- ві буде проведено оцінку шкоди на територіях, недоступних для польових робіт, та її узагаль- нення. На першому етапі було проведено докумен- тування пошкоджень, польові роботи з типі- зації (визначення прямих та опосередкованих чинників), встановлення типу біотопу та ха- рактеру пошкоджень, фіксації пошкоджень 90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ з чіткою географічною прив’язкою, датою та розміром завданої шкоди з використанням да- них дистанційних досліджень, аерофотозйом- ки, даних лісотаксації тощо. Також було вико- нано камеральні роботи зі створення бази да- них, обробки документації та внесення даних до Держгеокадастру. Типізація пошкоджень. Виокремлено 5 осно- вних типів пошкоджень: 1) знищена військова техніка; 2) вибухові пристрої; 3) мінування територій, особливо сільськогосподарських угідь, внаслідок чого на покинутих полях по- ширюються адвентивні види; 4) спорудження фортифікаційних укріплень; 5) формування сміттєзвалищ. На другому етапі ми здійснюємо ідентифі- кацію біотопів і фіксуємо їхні характеристики. За Національним каталогом біотопів, розро- бленим вченими установ НАН України із за- лученням фахівців інших відомств, в Україні налічується 217 біотопів. Частину з них по- шкоджено в результаті ведення бойових дій. Під час польових досліджень ми проводимо геоботанічні описи, фіксуємо розміри ділянок, ступінь та масштаби прямих і опосередкова- них пошкоджень, втрати цінних компонентів тощо. Камеральні роботи на цьому етапі поля- гають в оцінюванні опірності, вразливості біо- топів та сукцесійних процесів, що дозволить встановити терміни їх відновлення до стійкого стану, передбачити розвиток опосередкованих явищ, розробити заходи з мінімізації негатив- них наслідків. Найбільші екологічні збитки було завдано в результаті підриву греблі Каховської ГЕС і обміління Каховського водосховища. За масш- табами та шкодою цю подію ми оцінюємо як екоцид. На друге місце можна поставити мі- нування сільськогосподарських угідь — якщо не вдасться їх швидко розмінувати, відбувати- муться потужні сукцесійні процеси, заростан- ня бур’янами, адвентивними видами і навіть кущами та деревами. На третьому місці — по- жежі, що завдали великої шкоди лісам. Збит- ки від пожеж безумовно виявляться набагато більшими, коли ми матимемо доступ до окупо- ваних територій. Наслідки ракетних, артилерійських та міно- метних обстрілів, хоча вони й локальні, також завдали великої шкоди. Ми здійснюємо моні- торинг заростання вирв від розривів снарядів та прилеглих до них територій, щоб оцінити швидкість відновлення (рис. 2). Крім прямого знищення дерев, ми фіксуємо і опосередковані пошкодження, в результаті яких, зокрема, можуть поширюватися різні шкідники і хвороби, і з часом такі дерева мо- жуть загинути. Рис. 2. Моніторинг заростання вирв та прилеглих до них територій: а — лютий 2023 р.; б — червень 2023 р.; в — жовтень 2023 р. (фото Я.П. Дідуха, Л.В. Зав’ялової) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 12 91 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Розрахунки збитків досить складні, потре- бують багато часу і високої кваліфікації вико- навців, особливо якщо їх потрібно робити для кожного окремого об’єкта. Для полегшення цієї роботи та з метою уніфікації і стандарти- зації ми використовуємо бальну оцінку. Це спрощує збирання інформації і дає змогу пе- реводити якісні (візуальні) характеристики у кількісні показники, з якими надалі можна проводити математичні операції, застосовую- чи сучасні методи і програми обробки даних. Отже, попередню бальну оцінку збитків, за- вданих природним екосистемам, ми проводи- ли за 9 показниками, кожен з яких оцінювали за шкалою від 1 до 4 балів (див. табл.). За сумарною бальною оцінкою збитків було виділено 5 категорій екосистем [1]: 1) категорія А (понад 80 % балів) — повна руйнація, екосистеми не зможуть віднови- тися; 2) категорія Б (60—79 %) — збитки суттєві, для відновлення необхідно вживати зовнішні цільові заходи із залученням фінансування; 3) категорія В (40—59 %) — збитки значні, відновлення потребує контролю та коригуван- ня процесів; Бальна оцінка збитків природних екосистем з урахуванням опірності та відновлення Характеристики збитків, завданих біотопам Бальні показники 4 3 2 1 Масштабність впли- ву на територію Урочище, місце- вість Фація Локальні щільні по- шкодження Локальні поодинокі пошкодження Масштабність впли- ву щодо площі біо- топу Знищено чи по- шкоджено понад 75 % площі біотопу Знищено чи пошко- джено половину пло- щі біотопу Знищено чи пошко- джено до 30 % площі біотопу Локальне пошко- дження Ступінь пошко- дження Руйнівний Здатний до тривалого неповного віднов- лення Здатний до середньо- часового відновлення Відновлення швид- ке, флуктуаційного характеру Пошкодження структури біотопу Педо- та літосфера Наземний покрив (дерева, кущі), верхня частина ґрунту Наземний трав’яно- моховий покрив бага- торічних рослин Трав’яний покрив малорічників Тривалість і процес відновлення Синеволюція Сукцесії, що ведуть до зміни структури (50—200 років) Сукцесії демутацій- ного типу, відновлен- ня структури (10—50 років) Флуктуації (до 10 років) Оцінка втрат еко- системних послуг Повна втрата, руй- нація (80—100 %) Втрата структури, що порушує основні функції (50—80 %) Часткова втрата окре- мих типів структур, здатних до відновлен- ня (20—50 %) Локальні порушен- ня, відновлення ко- роткочасове (до 20 %) Оцінка біорізнома- ніття Наявність популя- цій кількох рідкіс- них видів Наявність доміную- чого рідкісного виду Наявність діагнос- тичних, характерних, цінних видів Видовий склад типовий Цінність біотопів Внесені до додатку І Оселищної ди- рективи (як пріо- ритетні) Внесені до додатку І Оселищної директиви (як не пріоритетні) та/або Резолюції 4-ї Бернської конвенції Типові біотопи вто- ринного походження Біотопи похідного типу (І, J) Оцінка адвентизації та рудералізації біо- топів Відсутність адвен- тивних та руде- ральних видів Наявні автохтонні (рудеральні) види Наявні адвентивні чужорідні види Домінуючі адвен- тивні види 92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 3. Типізація екосистемних послуг, їх вартісної та ціннісної оцінки 4) категорія Г (20—39 %) — збитки є, але відновлення відбуватиметься природним шляхом; 5) категорія Д (до 20 %) — незначні пошко- дження екосистеми. На третьому етапі проводимо оцінку збитків через екосистемні послуги. За основу ми брали міжнародні методики ТЕЕВ, СІСЕS, FEMA- 2022, але вносили до них корективи відповідно до наших реалій. Слід наголосити, що ми бра- ли за основу саме методики, а не готові розра- хунки, зроблені в інших країнах і в інших реа- ліях, бо, на жаль, інколи таке трапляється, але судові інстанції не приймають це як докази. Відповідно до методики FEMA-2022 еко- системні послуги поділяють на 4 типи: ресурс- ні, регулюючі, підтримувальні та інформацій- ні. Деякі з послуг можна обрахувати і виразити у грошовому вартісному еквіваленті, що дає можливість порушити питання про репарації (рис. 3). Є кілька способів розрахувати грошо- ві еквіваленти: 1) через вартість ресурсу, що успішно вико- ристовують економісти; 2) через показники карбону чи енергії, оцін- ку умовного палива (барель нафти) — це ре- гуляторні, частково підтримувальні послуги; такий спосіб використовують екологи; 3) з позицій заміщення витрат (підтриму- вальні та соціально-інформаційні послуги) — цей спосіб використовують і економісти, і екологи. Однак для деяких послуг (інформаційне, на- укове значення біотопів), а також для оцінки втрати рідкісних видів такі розрахунки провес- ти неможливо, тому ми фіксуємо їх цінність, але способу відшкодувати ці втрати немає. Зокрема, до категорії найбільш цінних належать соснові ліси на крейдяних відкладах Середньоруської височини, які за нашою пропозицією було вне- сено до Резолюції 4-ї Бернської конвенції як такі, що потребують охорони на європейському рівні, але під час бойових дій на території НПП «Святі гори» один із найбільших і найцінніших масивів цих лісів було знищено. Хоча оцінка цінності біотопів не може бути виражена у грошах, але саме на підставі втра- ти найбільш цінних біотопів ми можемо по- рушити питання про екоцид. Зауважимо, що визначення екоциду у ст. 441 Кримінального кодексу України і тлумачення цього поняття міжнародними фахівцями-юристами істотно різняться, тому вже робляться спроби ліквіду- вати цю розбіжність. Методика розрахунку вартості збитків пе- редбачає низку послідовних операцій, від оцін- ки показників об’єму та біомаси (дані таксації лісів чи продуктивності певних типів екосис- тем) до розрахунку енергетичних показників та їх вартості на основі ціни умовного палива (бареля нафти) на момент завдання збитків. Ці збитки не є постійною величиною і залежать від вартості умовного палива та курсу валют. Проведене нами порівняння втрати 1 т біомаси за цінами 2008 і 2023 років засвідчило, що ціна умовного палива зросла в 1,5 раза — з 8,2 до 12,65 у.о., а вартість гривні істотно знизилася, тому вартість збитків у доларовому еквівален- ті зросла також у 1,5 раза — з 152,5 до 235,3 дол. США, а в гривневому еквіваленті збільшилася в 11,5 раза — від 742,8 до 8592,8 грн [2]. На сьогодні розроблено схему оцінки еко- логічних збитків різних типів екосистем та їх компонентів на основі енергетичних показни- ків фітомаси (рослинності) з урахуванням різ- них аспектів їх значущості — поглинання СО2, продукування кисню, ґрунтотвірного, водоре- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 12 93 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ гулюючого значення, консортивних зв’язків, тобто забезпечення життєдіяльності тварин- ного світу, і, що особливо важливо, ми врахо- вували затрати на відновлення. Для розрахунку енергопотенціалу та збит- ків з урахуванням зазначених вище функцій та затрат на відновлення ми використовували спеціальні програмно-математичні модулі [2]. Було розраховано середні показники енерго- місткості основних типів екосистем: • евтрофні (низинні) лісові болота (без тор- фу) — 7,6 ТДж/га; • ліси віком 100—140 років — 4,6 ТДж/га; • ліси віком 40—60 років — 2,8 ТДж/га; • степи — 1,75 ТДж/га; • мезотрофні (перехідні) болота (без тор- фу) — 1,7 ТДж/га; • оліготрофні (верхові) болота (без тор- фу) — 1,6 ТДж/га; • луки — 0,85 ТДж/га. Як бачимо, найвищі показники мають ви- сокобонітетні ліси, зокрема в заплавах річок, а також інші типи лісів, оскільки для їхнього відновлення потрібен тривалий час. На прохання дирекції НПП «Залісся» за цією методикою було обраховано збитки, за- вдані лісам внаслідок обстрілів (пошкоджен- ня та знищення 142 дерев), а також шкоду від вирв. Збитки за цими розрахунками станов- лять $248,25 тис., а з урахуванням екосистем- них послуг і затрат на відновлення лісу протя- гом 70 років — $695,11 тис. Отримані нами показники було порівняно з розрахунками збитків, виконаними на основі інших методик: • за таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, встановленими Держлісагент- ством, — $44,3 тис.; • за методикою і-Tree Eco (екосистемні по- слуги дерев населених пунктів, оцінка яких ґрунтується на даних щодо кількості вугле- цю в біомасі дерев, щорічного його поглинан- ня та затримання опадів протягом року) — $54,97 тис.; • за таксами Мінприроди для обчислення шкоди природно-заповідному фонду, коли оцін- ка множиться на коефіцієнт 10, — $2,63 млн. Як бачимо, розбіжність дуже велика (між таксами Держлісагентства та Мінприроди майже у 60 разів). Однак для того, щоб задо- вольнити вимоги міжнародних судів, доказова база і методика розрахунку мають бути надій- ними. Четвертий етап розроблення заходів та про- позицій з метою мінімізації негативних наслід- ків ґрунтується власне на наукових висновках фахівців. Тут важливим є формування надій- ної репрезентативної бази даних, забезпечен- ня моніторингових досліджень, знання еко- логічних законів функціонування та розвитку екосистем. Складання екологічних прогнозів ускладнюється різною реакцією екосистем — різновекторністю, нелінійністю розвитку, кас- кадністю процесів, емерджентністю (якісною стрибкоподібністю) змін, передбачити які майже неможливо, але вихід полягає у розро- бленні різних імовірних сценаріїв. Зокрема, на сьогодні актуальним є питання відновлення Каховського водосховища. Про- позиції діаметрально розходяться, їхній зміст залежить від того, яка кінцева мета ставиться: гідрологам хочеться, щоб було якомога більше води, екологи вболівають за відновлення при- родних екосистем, для археологів це об’єкт до- слідження історичної спадщини і т.д. Сьогод- ні дискусії точаться на різних майданчиках, і кожен намагається аргументувати свою точку зору, практично не сприймаючи іншу думку. Доцільно було б, аби владні структури перед тим, як приймати остаточне рішення про від- новлення Каховської ГЕС, взяли на себе роль незалежного арбітра, проаналізували пози- тивні і негативні наслідки, винесли на фахове обговорення і прийняли зрештою виважене рі- шення. За будь-якого варіанту втрати будуть, але потрібно шукати оптимальний вихід. На мій погляд, такий оптимальний варі- ант полягає в тому, щоб за необхідного об’єму води площа затопленої території була міні- мальною, оскільки цінні земельні ресурси та природні багатства, які формувалися тисячо- літтями, потрібно зберегти. Оскільки йдеться про заплаву ріки, то при відновленні тут роз- виватимуться заплавні екосистеми. Згідно з 94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ результатами досліджень, проведених у липні та жовтні 2023 р., уже утворилися зарості вер- би, площа яких за даними космічних знімків, наданими Українським гідрометеорологічним інститутом ДСНС України та НАН України, становить 24 % загальної площі водосховища (рис. 4). Середня висота дерев, що виросли за 4 місяці, — 280—290 см, на 1 м2 налічується 20—25 пагонів (рис. 5). Така інтенсивність формування вдвічі пере- вищує показники для інших регіонів Європи, що пояснюється високою родючістю мулів. З часом тут сформується типовий осокорово- вербовий ліс, який за відповідних умов може змінитися навіть заплавними дібровами за участю дуба, ясена, в’яза. Яка цінність таких галерейних осокоро- во-вербових лісів? По-перше, це природне збільшення площі лісистості в степовій зоні; по-друге, в офіційних джерелах щодо структу- ри лісів України важко знайти показники для вербових лісів, оскільки їх частка становить всього лише близько 0,1 % (вербово-тополе- ві — 1 %), тобто фактично ми їх знищили, хоча на загальноєвропейському рівні (Додаток 4-ї Бернської конвенції) цей біотоп (91Е0) підля- гає охороні. По-третє, за даними європейських фахівців [3—5], значущість цих лісів полягає Рис. 4. Зміни рослинного покриву після руйнації Каховської ГЕС у заплаві р. Кам’янки (права притока Дніпра): а, в — 29 липня 2023 р.; б, г — 19 жовтня 2023 р. а б в г ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 12 95 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ в тому, що вони мають високу фільтрувальну здатність, тобто очищують забруднені води, знижують евтрофікацію, акумулюють азотні, фосфорні сполуки, важкі й токсичні метали, особливо Cd, регулюють усі процеси, які від- буваються в заплавах. Крім того, є дані про багату фауну комах (до 450 видів), пов’язану з вербами. Численні безхребетні травоїдні тва- рини — від попелиць до гусениць харчуються вербами і є ланкою великої харчової мережі організмів вищого трофічного рівня. Вербо- ві насадження підтримують високу щільність розмноження та перебування близько 60 видів птахів, що є найвищим показником серед усіх досліджених біотопів Європи. Вони слугують пристановищем для значної кількості ссавців, а водні лагуни — для земноводних та риб [6— 9]. Слід підкреслити і промислове значення верб, які використовують як біопаливо. Одна генерація верби протягом 25 років при заготів- лі через 3—5 років дає 7—14 т/га біопалива. а б Рис. 5. Заростання вербою червоніючою дна Кахов- ського водосховища: а — 29 липня 2023 р.; б — 19 жов- тня 2023 р. Тому наш висновок полягає в тому, щоб під- ходити до оцінки заплави Дніпра з більш ши- роких позицій, намагатися отримати якомога більше екосистемних послуг, а не зосереджу- ватися лише на воді. Отже, проблема як оцінки збитків, так і відновлення екосистем є актуальною, і її ви- рішення потребує аналізу різних екологічних, економічних, соціально-політичних аспектів та має спиратися на ґрунтовні наукові дослі- дження. Використовуючи сучасні методики, програми, необхідно адаптувати їх до наших реалій на основі результатів комплексних до- сліджень. Коректно проведена оцінка збитків та високонадійні розрахунки є саме тим ін- струментом, який надасть вагомі аргументи для порушення питання про виплату репа- рацій, а отримані наукові результати дадуть змогу передбачити можливі негативні наслід- ки втрат довкілля та запропонувати дієві за- ходи щодо їх мінімізації. 96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (12) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Didukh Ya.P. Ecosystem approach to assessing the impact of threats and losses caused by military actions. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2022. (6): 16—25. https://doi.org/10.15407/visn2022.06.016 [Дідух Я.П. Екосистемний підхід до оцінки збитків, завданих воєнними діями. Вісник НАН України, 2022. (6): 16—25.] 2. Didukh Yа.P., Rasevych V.V., Gavrylov S.O., Alioshkina U.M. Ecosystem Ecological Loss Assessment on the Base of Energy Indexes. Nauka Innov. 2009. 5(5): 62—74. https://doi.org/10.15407/scin5.05.062 [Дідух Я.П., Расевич В.В., Гаврилов С.О., Альошкіна У.М. Оцінка екологічних збитків екосистем на основі енергетичних показників. Наука та інновації. 2009. Т. 5, № 5. С. 62—75.] 3. Aronsson P., Perttu K. Willow vegetation filters for wastewater treatment and soil remediation combined with bio- mass production. The Forestry Chronicle. 2001. 77(2): 293—299. https://doi.org/10.5558/tfc77293-2 4. Klang-Westin E., Eriksson J. Potential of Salix as phytoextractor for Cd on moderately contaminated soils. Plant and Soil. 2003. 249: 127—137. https://doi.org/10.1023/A:1022585404481 5. Amitabh N.B. Economic importance of Salix to the Ecosystem. Global Journal of Wood Science. Forestry and Wildlife. 2016. 4(3): 134—138. 6. Mohsin M. et al. Biomass Production and Removal of Nitrogen and Phosphorus from Processed Municipal Wastewa- ter by Salix schwerinii: A Field Trial. Water. 2021. 13(16): 2298. https://doi.org/10.3390/w13162298 7. Kennedy C.E.J., Southwood T.R.E. The Number of Species of Insects Associated with British Trees: A Re-Analysis. Journal of Animal Ecology. 1984. 53(2): 455—478. https://doi.org/10.2307/4528 8. Bates J. Trailside Botany. Pfeifer-Hamilton, Duluth, Minnesota, 1951. P. 227. 9. Kovalchik B.L. Classification and management of aquatic, riparian and wetland sites on the national forests of eastern Washington. Part 1: The series descriptions. 2001. http://www.reo.gov/col/wetland_classification/wetland_classi fication.pdf Yakiv P. Didukh M.G. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7619-0283 ON THE SCIENTIFIC PRINCIPLES OF DEVELOPING A METHODOLOGY FOR ASSESSING DAMAGE CAUSED BY MILITARY ACTIONS TO NATURAL ECOSYSTEMS According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, October 18, 2023 The report says that due to the Russian Federation’s large-scale military aggression against Ukraine, the damage caused to the environment has become catastrophic, and its combination with other types of anthropogenic activity and climate change produces synergistic effect, which in the long term can lead to significant negative economic, social, and environ- mental consequences. The relevance and importance of conducting research for the development of methods for assessing the damage caused to natural ecosystems during the war, as well as the restoration and preservation of natural ecosys- tems, is emphasized. Cite this article: Didukh Ya.P. On the scientific principles of developing a methodology for assessing damage caused by military actions to natural ecosystems. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2023. (12): 87—96. https://doi.org/10.15407/ visn2023.12.087

Схожі ресурси