Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення

Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення

Одним із проявів духовної культури сучасного постмодерного суспільства є потужний інтерес до широкої сфери магічного та міфологічного, що наочно демонструють сучасні література й кіноіндустрія. У статті проаналізовано побутування в сучасному українському суспільстві різноманітних міфологічних вірува...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Буйських, Ю.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Розвідки та матеріали
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201658
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення / Ю. Буйських // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 6. — C. 64-72. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201658
record_format dspace
spelling irk-123456789-2016582025-01-27T11:31:17Z Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення Буйських, Ю. Розвідки та матеріали Одним із проявів духовної культури сучасного постмодерного суспільства є потужний інтерес до широкої сфери магічного та міфологічного, що наочно демонструють сучасні література й кіноіндустрія. У статті проаналізовано побутування в сучасному українському суспільстві різноманітних міфологічних вірувань та уявлень, визначено роль ЗМІ у процесах трансформації традиційної міфологічної системи. Водночас наголошено на факторі незникання традиції завдяки її варіативності та пластичності. У нашому випадку це передбачає здатність традиційної народної міфології адаптуватися до реалій сучасного життя та інкорпорувати ті нові елементи (певні уявлення, персонажі, їхні окремі характеристики і риси), які можуть стати її органічною частиною. Акцент зроблено також на взаємовпливах сучасних сільської та міської культур, що відбиваються і на системі міфологічних уявлень. One of the manifestations of contemporary postmodern society’s spiritual culture is a sustained interest in a broad sphere of magic and mythology that is demonstrated by the modern trends of literature and the film industry. The article analyzes the existence of various mythological beliefs and conceptions in contemporary Ukrainian society. The author points out a mass media role in the traditional mythological system transformation processes; at the same time, a factor is emphasized that a tradition does not vanish due to its variability and plasticity. In this case, it presupposes an ability of traditional folk mythology to adapt the modern life reality and to incorporate all those new elements (certain conceptions, characters, and their some streaks) that would have become its organic part. Also, it is accented to the modern rural and urban cultures’ interaction processes that have an influence on mythological conception systems as well. 2012 Article Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення / Ю. Буйських // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 6. — C. 64-72. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201658 398.4(477)+303.6 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Розвідки та матеріали
Розвідки та матеріали
spellingShingle Розвідки та матеріали
Розвідки та матеріали
Буйських, Ю.
Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення
Народна творчість та етнологія
description Одним із проявів духовної культури сучасного постмодерного суспільства є потужний інтерес до широкої сфери магічного та міфологічного, що наочно демонструють сучасні література й кіноіндустрія. У статті проаналізовано побутування в сучасному українському суспільстві різноманітних міфологічних вірувань та уявлень, визначено роль ЗМІ у процесах трансформації традиційної міфологічної системи. Водночас наголошено на факторі незникання традиції завдяки її варіативності та пластичності. У нашому випадку це передбачає здатність традиційної народної міфології адаптуватися до реалій сучасного життя та інкорпорувати ті нові елементи (певні уявлення, персонажі, їхні окремі характеристики і риси), які можуть стати її органічною частиною. Акцент зроблено також на взаємовпливах сучасних сільської та міської культур, що відбиваються і на системі міфологічних уявлень.
format Article
author Буйських, Ю.
author_facet Буйських, Ю.
author_sort Буйських, Ю.
title Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення
title_short Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення
title_full Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення
title_fullStr Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення
title_full_unstemmed Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення
title_sort міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Розвідки та матеріали
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201658
citation_txt Міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико-методологічні аспекти вивчення / Ю. Буйських // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 6. — C. 64-72. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT bujsʹkihû mífologíčníuâvlennâvpovsâkdennomužittísučasnihukraíncívteoretikometodologíčníaspektivivčennâ
first_indexed 2025-02-09T04:43:23Z
last_indexed 2025-02-09T04:43:23Z
_version_ 1823553569167507456
fulltext 64 міфологічні уявлення в повсякденному житті сучасних українців: теоретико- методологічні аспекти вивчення Юлія Буйських УДК 398.4(477)+303.6 Одним із проявів духовної культури сучасного постмодерного суспільства є потужний інтерес до широкої сфери  магічного та міфологічного, що наочно демонструють сучасні література й кіноіндустрія. У статті проаналізовано  побутування в сучасному українському суспільстві різноманітних міфологічних вірувань та уявлень, визначено роль  ЗМІ у процесах трансформації традиційної міфологічної системи. Водночас наголошено на факторі незникання тра­ диції  завдяки  її  варіативності  та пластичності. У нашому випадку це передбачає  здатність  традиційної  народної  міфології адаптуватися до реалій сучасного життя та інкорпорувати ті нові елементи (певні уявлення, персонажі, їхні  окремі характеристики і риси), які можуть стати її органічною частиною. Акцент зроблено також на взаємовпливах  сучасних сільської та міської культур, що відбиваються і на системі міфологічних уявлень. Ключові слова: традиція, трансформація, міфологія, міфологічні уявлення, повсякденне життя One of the manifestations of contemporary postmodern society’s spiritual culture is a sustained interest in a broad sphere  of magic and mythology that are demonstrated by the modern trends of literature and film industry. The article analyzes the  existence of various mythological beliefs and conceptions  in contemporary Ukrainian society. The author points out a mass  media  role  in  the  traditional  mythological  system  transformation  processes;  at  the  same  time  a  factor  is  emphasized  that  a  tradition does not vanish due to its variability and plasticity. In this case it presupposes an ability of traditional folk mythology  to adapt for the modern life reality and to incorporate all those new elements (certain conceptions, characters and their some  streaks)  that  would  have  become  its  organic  part.  Also  it  is  accented  on  the  modern  rural  and  urban  cultures’  interaction  processes that have an influence on mythological conception system as well. Keywords: tradition, transformation, mythology, mythological conceptions, everyday life. Сучасному  постмодерному  суспільству  притаманний  вибух  популярності  різних  езо­ теричних  і  містичних  течій,  окультизму,  нео­ релігій,  потяг  до  «архаїки»  і  «традиційності»  та  інтерес  до  широкої  сфери  міфологічного  і  магічного.  Формується  надзвичайно  цікава,  строката  й  еклектична  система  міфологічних  вірувань і уявлень, яка посідає значне місце у  світогляді сучасних українців. Коли  дослідник  звертається  до  вивчення  «нової»  або  «сучасної  міфології»,  перед  ним  неодмінно  постає  кілька  важливих  проблем.  По­перше,  чи  правомірно  описувати  й  трак­ тувати те чи інше сучасне культурне явище як  «міфо логічне». Адже міфологія, яка є історично   першим типом світогляду, насамперед означає  систему вірувань та уявлень, що передує раціо­ нальному  та  логічному  мисленню.  Свого  часу  антропологи­еволюціоністи і, зокрема, Е. Тай­ лор  стояли  на  засадах  «теорії  пережитків»  («survivals»), під якими розумілися такі звичаї,  традиції та погляди, які переносилися з однієї  культурної стадії на іншу, пізнішу, де вони були  позбавлені свого первісного значення та функ­ ціонували як живі свідки чи пам’ятки минуло­ го 1. Тобто різноманітні міфологічні вірування,  уявлення, пов’язані з ними прикмети та магічні  практики,  трактувалися  як  «пережитки»,  які  переходили  з  однієї  стадії  розвитку  культури  на іншу. Цей методологічний принцип і досі не  втрачає своїх позицій у науці. Однак набагато  прийнятнішою  нам  видається  концепція  за­ сновника  теорії  функціоналізму  Б.  Малинов­ ського,  який  говорив  про  «некритичність»  та  «ненауковість» підходу до трактування певних  явищ культури як «пережитків» чи «культур­ них  викопних  решток».  На  його  думку,  те  чи  інше явище не може називатися «пережитком»,  Людей цікавить у міфі не істинність, а можливість застосування. Р. Барт http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 65 розвідки та матеріали оскільки  воно  функціонує  в  культурі,  просто  воно  набуло  нового  значення  і  функцій.  За­ вдання ж дослідника полягає саме в тому, щоб  виявити сучасну функцію цього явища 2. Таким  методологічним підходом ми і керуватимемося  при  вивченні  міфологічних  уявлень  у  повсяк­ денному  житті  сучасних  українців.  Отже,  ми  виходимо  насамперед  з  того,  що  зафіксоване  явище треба описати та визначити його сучасні  місце й роль у світогляді та загалом у повсяк­ денному житті носія. По­друге,  попри  розуміння  умовності  по­ няття «сучасна міфологія», вживаючи його, ми  ризикуємо загубитися у величезному дискурсі  цієї проблематики та заплутатися у співвідно­ шеннях термінів «сучасний» і «міфологічний».  Зокрема, одразу постає питання, з якого часу  міфологія  стає  сучасною?  Уже  з  епохи  інду­ стріалізації, з кінця XIX ст., коли ще класики  української етнології констатували неминучий  занепад  традиції?  А.  Онищук  у  передмові  до  «Матеріалів  до  гуцульської  демонології»  писав,  що  «…пережитки  давніх  вірувань…  з кожним днем під впливом школи й церк- ви  затираються,  з  кожним  днем  уступа- ють…»  3.  Чи  це  відбулося  протягом  XX  ст.,  яке  принесло  традиційному  сільському  соці­ уму  насильницькі  переселення,  колективіза­ цію, голод, війни, екологічні катастрофи тощо?  Водночас,  якщо  ми  говоримо  про  сучасне  українське село, то багато з міфологічних тек­ стів,  зафіксованих нині, буквально вражають  дослідників  своєю  повнотою  та  традиційніс­ тю  –  вони  мало  відрізняються  від  аналогів,  записаних у другій половині XIX – на почат­ ку  XX  ст.  Виникає  питання,  чи  це  «сучасна  міфологія»?  Чи,  точніше,  наскільки  вона  су­ часна?  У  цьому  сенсі  вважаємо  за  потрібне  звернутися  до  розробок  О.  Топоркова,  який  виокремлює  чотири  групи  «сучасних  міфів»:  1) міфи політичного і громадського життя, що  створюються  політиками,  партіями,  журна­ лістами; 2) міфи, пов’язані з етнічною та релі­ гійною самоідентифікацією; 3) міфи, пов’язані   з  позарелігійними  віруваннями  (наприклад,  міфи про НЛО та інопланетян, сніго ву люди­ ну,  екстрасенсів  тощо); 4) міфи масової  куль­  тури  (скажімо,  міф  про  Америку  й  амери­ канський  спосіб  життя)  4.  Прийнявши  цю  систематизацію  як  таку,  що  відображає  суть  поняття «сучасна міфологія», потрібно додати,  що під цим терміном ми розумітимемо також  «міфологію  в  сучасній  культурі»  (або  «сучас­ ний  стан  побутування  міфологічних  вірувань  та  уявлень»).  Наша  увага  буде  зосереджена  на тому, що ми, знову­таки умовно, можемо на­ зивати «живою традицією» – на традиційних  міфологічних віруваннях  і уявленнях та  їх су­ часних  змінах.  Обумовимо  також,  що,  вжи­ ваючи  терміни  «традиція»  і  «традиційний»,  ми усвідомлюємо, що «традиція» не є чимось  первозданним,  застиглим  та  незмінним,  про  що детальніше йтиметься далі. І останнє: «міф» та «міфологія» нині трак­ туються як всеохопні, широкі поняття у руслі  постулату,  сформульованого  Р.  Бартом:  «Мі­ фом  може  стати  все,  що  покривається  дис­ курсом»  5.  Зокрема,  С.  Неклюдов  веде  мову  про те, що міфологію не можна трактувати як  окрему частину духовного життя, оскільки нею  «пронизана» вся культурна, художня,  ідеоло­ гічна практика, включаючи цілком раціональні  сфери (політика, економіка, медицина) 6. Очевидно,  що  міфологія  посідає  важливе  місце у світогляді сучасних українців, і не лише  мешканців маленьких сіл. Хоча в середовищі  міської інтелігенції існує стереотип (чи радше  черговий міф), що сільський соціум перебуває в  полоні «забобонів» та «марновірності», які від­ сутні в місті, однак це не відповідає дійсності.  Передусім не варто забувати, що віра в надпри­ родні істоти та захоплення магією не є цілком  чужим елементом для урбаністичних соціумів.  Про це, зокрема, може свідчити поширеність  вірувань  у  відьом  та  захоплення  спіритични­ ми сеансами, що фіксувалися у Києві в середи­ ні  XIX  –  на  початку  XX  ст.  7  Це  яскраво   демонструє  і  тогочасна  художня література  8.  Мешканці сучасних міст, у тому числі й тако­ го мегаполіса, як Київ, є носіями міфологічних  вірувань  та  уявлень,  а  також  системи  різних  «забобонів» і пересторог. До того ж серед них  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 66 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 6/2012 можуть  бути  люди  з  вищою  освітою  та  на­ уковими ступенями, представники таких «точ­ них» дисциплін, як фізика, хімія, математика  тощо 9. Як правильно підмічено дослідниками,  сьогодні  польові  виїзди  та  експедиції  до  від­ далених  сільських районів для фіксації міфо­ логічних вірувань, магічних ритуалів та різних  прикмет не є обов’язковими: цей матеріал мож­ на фіксувати, розмовляючи з колегами, сусіда­ ми або читаючи пресу 10. Проте, досліджуючи  сучасний сільський соціум України, ми маємо   можливість  спостерігати  прояви  архаїчних  міфо логічних вірувань та уявлень, які побуту­ ють донині, і носіями яких є люди різного віку  та  соціальних  категорій.  Вивчаючи  функціо­ нування міфології у сільському соціумі, можна  простежити вплив різних її форм на світогляд  сучасних  городян  та  зрозуміти  роль  міфоло­ гічного в їхньому повсякденному житті. Тобто  сьогодні ми говоримо про ширший вимір само­ го «поля», оскільки воно може розміщуватися  всюди – в одному робочому кабінеті, на схо­ довому майданчику, продуктовому ринку, ди­ тячому майданчику, у поліклініці тощо. Традиційна сільська культура може здава­ тися  стійкою, монолітною,  та  такою,  що  про­ довжує  зберігає  незмінні  архаїчні  форми  сві­ тогляду.  Це  виправдовується  лише  частково,  оскільки,  за  загальним  визнанням  багатьох  дослідників,  трансформації  у  сфері  традицій­ ної культури відбувалися постійно, адже меш­ канці  сіл  здавна  перебували  (і  перебувають)  у  контакті  з  книжним  (міським)  знанням  11.  Нині сільське населення переважно піддаєть­ ся впливу саме масової урбаністичної культу­ ри, яка впроваджується в село через ЗМІ та  Інтернет. Ми спостерігаємо процес постійних  взаємовпливів між сільською та міською куль­ турами. Зокрема, під час експедицій до різних  регіонів  України  нам  доводилося  записувати  міфологічні  оповіді,  у  яких  пліч­о­пліч  фігу­ рують домовик, барабашка і полтергейст, зна­ хар  та  екстрасенс  (чи біоенергетик),  так  само  й есхатологічні історії про Апокаліпсис у його  «традиційній» (Біблійній) інтерпретації та нові  оповіді  есхатологічного  характеру,  пов’язані  з  НЛО.  Нерідкими  є  такі  «польові»  ситуації,  коли респонденти (переважно вікової категорії  50–75  років)  намагаються  продемонструвати  власну  обізнаність  у  тому  чи  іншому  питанні   та  підкріплюють  свої  оповіді  відсиланням  до  джерела  знань  –  як  правило,  телепередач   («Я  дивлюся  “Паралельний  світ”»),  газет  («Я виписую газету “Магія”»; «Оця газета  “Порадниця”  крепко  справедлива»  і  т.  п.)  і  надзвичайно  широкого  кола  різної  аматор­ ської  та  псевдонаукової  літератури.  Показо­ вим у цьому плані є досвід роботи з «народ­ ними лікарями» – так званими «шептухами»,  «бабками»,  чия  діяльність  і  нині  має  неабия­ кий попит в українському сільському (а тепер  і  міському)  соціумі.  З  одного  боку,  спадкові  шептухи  подекуди  негативно  ставляться  до  друкованих текстів замовлянь, молитов тощо,  уважаючи, що «воно не помочне», а люди, які  не  успадкували  знання,  а  штучно  вчаться  з  книжок  і  газет,  можуть  не  вилікувати  люди­ ну, а навпаки «поробити» їй 12. З другого боку,  опитуючи  носіїв  народних  медичних  знань,  ми  неодноразово  були  свідками  таких  ситу­ ацій:  намагаючись  підтвердити  авторитет­ ність і «справжність» своїх методів лікування  чи  текстів  замовлянь,  шептуха  показувала  нам  або  вирізки  з  газет,  або  маленький  від­ ривний  календар,  або  вже  зачитаний  збірник  «народних»  молитов  і  замовлянь  із  текстами  сумнівного походження. На це явище звертає  увагу  І.  Ігнатенко  (Колодюк),  констатуючи,  що в народному лікуванні відбувається свого  роду зворотній процес передачі знань з міста в  село, де умовно «нові» знання «засвоюються,  а  частково  нашаровуються  на  рештки  тради­ ційних,  утворюючи  “нову”  народно­лікарську  практику»  13.  Що  ж  стосується  міфологічних  сюжетів, зокрема демонологічних оповідей, то   ми  (крім  контамінації  традиційних  і  нових  сюжетів,  про  що  детальніше  йтиметься  далі)  часто  стикаємося  з  недовірою  інформанта  до  наших  питань  і  удаваної  необізнаності  в  цій  сфері.  Наприклад,  під  час  нещодавнього  по­ льового  виїзду  до  Очаківського  району  Ми­ колаївської області респондентка, оповідаючи  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 67 розвідки та матеріали про відьом, поцікавилася,  чи не дивилися ми  телепередачу  «Битва  екстрасенсів»  –  ніби  там слід шукати інформацію про таких людей.   У цьому плані звернемося до розробок О. Брі­ циної  та  І.  Головахи­Хікс,  які  відзначають  наступну  особливість  сучасного  побутування  міфологічних  оповідей  –  теперішні  носії  тра­ диційного знання часто поєднують міфологіч­ ні  уявлення  з  низкою  сучасних  уніфікованих  вірувань,  повір’їв,  прикмет,  які  пропагуються  ЗМІ і суттєво відрізняються від традиційних  форм, утім, вони мають багато спільних рис із  міфологією. У таких умовах усі ці вірування та  повір’я і традиційні міфологічні уявлення часто  використовуються як критерії для подальшого  способу поведінки в повсякденному житті 14. Схожу ситуацію фіксують багато етнологів  та фольклористів і не лише вітчизняних. Зокре­ ма, В. Колосова, досліджуючи трансформацію  купальської  традиції  на  Буковині,  констатує,  що нині індивід має багато джерел інформації.  Одне  з  них  є  впливовим  завдяки  своїй  пре­ стижності (церква, школа, вуз), інше – знайо­ ме з дитинства і також не піддається сумніву.  Як  результат  «у  свідомості  виникає  бажання  примирити ці два джерела»,  і  тоді одне дже­ рело,  у  даному  випадку  знайома  з  дитинства  традиція, відтісняється 15. Таким чином, за ви­ словлюванням А. Мороза, відбувається «збій  природного механізму передачі знання», який  «компенсується  усіма  доступними  способа­ ми»  16. Так,  простежується  й  така  тенденція:  респонденти часто соромляться власних знань  з  того  чи  іншого  питання  (наприклад,  як  ви­ конувався певний обряд у їхньому селі; якими  істотами лякали дітей; як оберігали худобу від  шкідливих  дій  відьми  тощо)  та  намагають­ ся  повністю  замінити  їх  «більш  достовірни­ ми»  –  з  друкованого  джерела.  Таке  явище  подекуди  спричиняє  нівеляцію  та  спрощення  локальних і регіональних традицій. У резуль­ таті цього  твориться уніфікована й далеко не  «автентична»  загальноукраїнська  «традиція»  (фольклорна, обрядова, міфологічна тощо), яка  широко пропагується через ЗМІ. С. Штирков  називає  подібні  процеси  та  формування  уза­ гальненого  образу  традиційності  «вторинною  фольклоризацією». Вона передбачає «імпорт»  у село сформованих у «книжній» культурі уяв­ лень про специфічність селянської традиції  17.  Зважаючи на наші польові матеріали, додамо,   що відбувається осмислення і прийняття носія­ ми традиції низки сучасних явищ та уніфіко­ ваних культурних практик як «старих», «сво­ їх», «народних». Виразною  ознакою  сучасних  міфологіч­ них вірувань є надзвичайно цікаве поєднання  традиційних сюжетів з новаціями. У таких ви­ падках  важливою  видається  проблема  вияв­ лення джерела – звідки береться інформація,  яка контамінується з традиційними текстами.  А. Мороз звертає увагу на те, що досліднику  не завжди вдається виявити, звідки оповідач  узяв ті чи  інші відомості, оскільки сам він не  в змозі це пояснити. На його думку, ми часто  маємо справу зі складним нашаруванням фак­ тів, запозичених зі значної кількості різних за  характером джерел, на які може накладатися й  особиста фантазія респондента  18. Дозволимо  собі  навести  кілька  характерних  прикладів  з  наших польових матеріалів. У с. Заозер’я За­ річненського  району  Рівненської  області  нам  довелося  записувати  оповідь  про  русалок  від  жінки, яка стверджувала, що бачила їх: «…ру- салки вроді, кажуть, знаїте, із померлих… як я пошла на кладбіщє, дивлюся, а так ліс  там, кладбіщє…,  і коло лісу така, знаєте,  бі Дюймовочка,  в такому всьому  срібному,  така бі то, ну… як вам сказати, як Снігур- ка,  як  Снігурочка  та  русалка...».  Ще  ціка­ віший текст пісні русалок 19, яку, як запевнила  нас інформаторка, вона почула: «…і пісню спі- вають: “Всю ноч поють в пшеніце перепьолкі  о том, што будєт урожайний год”» 20. Рес­ пондентки із с. Осова Дубровицького району  Рівненської області стверджували, що «хтось  казав»,  що  «десь»  у  Сарненському  районі  в  річці  «зловили»  русалку:  «…рибакі  зловілі…  і  хвіст  русалкі,  всьо…  її  ж  возили  в  Київ,  там шось робіли їй, якісь есперимент [екс­ перимент. – Ю. Б.], візнати, шо воно такє  є»  21.  У  с.  Неділище  Ємільчинського  району  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 68 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 6/2012 Житомирської області інформантка описувала  нам способи захисту від  грому під час  грози.  Називаючи традиційні засоби (закинути хліб­ ну лопату на дах, запалити стрітенську свічку  і т. п.), вона додала: «Домового лі харонять,  вєдьму ль замуж отдають» 22. На питання,  звідки така фраза, чи дійсно її проговорювали  під час грози, як вона пов’язана з домовиком,  жінка відповісти не змогла, так само, як і зга­ дати джерело інформації 23. На цих прикладах  можна  побачити,  як  респонденти,  прагнучи  показати  свою  обізнаність  та  максимально  повно  дати  відповідь  на  поставлене  їм  «вчо­ ними людьми» питання, своєрідно поєднують  традиційні  міфологічні  знання  та  нові,  запо­ зичені  з  книжок,  ЗМІ  та  й  суто  повсякден­ ного життєвого досвіду  24. Аналізуючи схожі  тексти, О. Бріцина зауважує, що в таких ви­ падках «оповідачеві потрібний “матеріал” для  формування власного уявлення, для розумін­ ня й адекватної  інтерпретації почутого згідно  із традиційним знанням». На її думку, тільки  тоді  «вербальна  стабільність  текстів  буде  за­ собом  збереження  традиційного  уявлення  та  його трансмісії, в іншому ж неодмінно відбува­ тиметься змістове переакцентування» 25. Тоб­ то носій  традиції,  у  нашому випадку міфоло­ гічного знання,  інтуїтивно відчуває, що певні  тексти (традиційні знання й новітні, отримані  не лише шляхом усної комунікації) можна по­ єднати. У такому вигляді вони функціонують,  задовольняють  духовні  (ментальні,  культурні  тощо) потреби носія і, безумовно, є складовою  традиції, – саме тут – частиною системи «ниж­ чої» міфології. На наш погляд, не варто гово­ рити про «смерть», «зникання», «втрату» і тим  паче «деградацію» традиції,  натомість – про  її видозміну. Інакше кажучи, традиційна куль­ тура  інкорпорує  в  себе  те,  що  їй  ближче,  що  може функціонувати в її структурі. Свого часу  на цьому наголосив ще М. Сумцов, написав­ ши, що «…чуже тільки тоді прилучається  до свого, коли воно відповідає народному по- чуттю, а через те, що узято від чужинців,  привлащається,  робиться  своїм  рідним  і  цілком входить в народне життя» 26. Вод­ ночас сучасні люди пристосовують близькі їм  традиційні знання та вірування до реалій свого  повсякдення.  Більше  того,  фольклористи  за­ уважують, що «сільський фольклор» лежить в  основі сучасних міських текстів 27. Наголосимо на одній особливості  сучасної  сільської міфології:  значно більше за  ефемер­ ну традиційну «нечисту силу», чортів, упирів,  перелесників та інших, а також новітніх персо­ нажів з негативним значенням – «чупакабру»,  «полтергейст»,  люди  бояться  реального  зла,  носіями якого є такі самі люди. Неабияке по­ ширення на всій території України мають опо­ віді  про «приворожіння», «пороблення», «зу­ рочення»  («уроки»,  «дання»),  «підкидання»,  «погані  очі»,  «погану  кров»  тощо.  Постать  відьми  залишається  незмінним  персонажем  більшості  міфологічних  оповідей.  Причому  вона  не  має  традиційних  ознак  демонічнос­ ті – хвоста, властивості перевертня, здатнос­ ті  літати,  красти  зірки  з  неба  та  ін.  Сьогодні  відьмою  в  міфологічних  оповідях  може  бути  звичайна жінка – родичка, сусідка, знайома,  співробітниця  тощо. Загалом  стосовно  віри  у  відьом та відповідні захисні магічні практики  дослідники констатують, що Україна сьогодні  приблизно така сама, як і сто років тому, крім  того, що сучасні писемні джерела прийняті се­ лянами та функціонують у їхньому середовищі  як органічний компонент усної традиції 28. Враховуючи все вищесказане, уважаємо за  доцільне  вивчати  пласт  уявлень  сучасних  го­ родян, пов’язаних саме з персонажами «ниж­ чої міфології», котрі, як відомо, є близькими до  людей за низкою характеристик (причому час­ тина з них – люди з надприродними власти­ востями). Важливо враховувати те, що тради­ ційні  персонажі  української  нижчої  міфології  «перебралися» нині із сіл до великих міст, змі­ нюючи свою локалізацію: наприклад, домовик  може  існувати  в  машині  чи  готелі;  відьма  із  сусідки, що живе через хату, перетворюється  на  сусідку  за  поверхом  у  багатоквартирному  будинку, а колишні сільські знахарі мають по­ тужну  рекламу  в  ЗМІ  й  розвинутий  бізнес.  Загалом можна сказати, що кілька традицій­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 69 розвідки та матеріали них міфологічних персонажів уже стійко «осе­ лилися»  в  урбанізованому  середовищі  –  це,  зокрема, відьма, знахар та домовик. Пошире­ ними в містах є також вірування та уявлення,  пов’язані  з  потойбічним  життям,  посмертним  існуванням  душі,  приходом  померлих,  снами  про померлих тощо. Нам видається, що передусім слід зрозу­ міти  сам  механізм:  яким  чином  моделі  мис­ лення, світогляду й поведінки, характерні для  відносно невеликих консервативних соціумів  (одного  села),  прижилися  в  анонімному,  ба­ гатошаровому  середовищі  мегаполіса,  якому  притаманні уніфікація культурних явищ, по­ стійні  зміни,  інтернаціоналізація.  Тут  варто  зазначити,  що  в  сучасних  соціокультурних  студіях  будь­яке  суспільство  розглядається  як  складна  соціально­етнічна  структура,  у  якій кожна соціальна спільнота має своєрідні   уявлення  про  світ,  власні  цінності  та  фольк­ лор  29.  Так,  за  словами  О.  Христофорової,  навіть  у  середовищі  мегаполіса  існують  осе­ редки, де ритм життя повільніший, а відноси­ ни стабільніші – так звані «малі спільноти»  («малі  соціуми»).  Зразками  малих  соціу­ мів  можуть  бути  комунальна  квартира,  офіс  компанії,  відділ  чи  сектор  установи  тощо  30.  Чисельність  малої  спільноти  вираховуєть­ ся  дослідниками  по­різному,  у  середньо­ му  –  до  тисячі  членів,  однак  головною  є  не  чисельність,  а  принципи  організації,  серед  яких  –  наявність  кордонів,  що  спостеріга­ ються ззовні та усвідомлюються внутрішньо,  спільність занять та світогляду, самозабезпе­ чення,  а  також  стабільна  соціальна  структу­ ра,  дотримання  принципу  безпосереднього  спілкування,  контактної  комунікації  (face  to  face  communication)  та  відсутність  анонім­ ності  31.  Характерний  приклад  побутування  міфологічних  вірувань  і  магічних  практик  у  середовищі  малої  спільноти  (на  прикладі  професійної  групи  торгівців  ринку  та  відді­ лу  академічної  наукової  установи)  наводить  І. Головаха­Хікс, наголошуючи на ролі «авто­ ритету», який займається поширенням тих чи  інших уявлень, заборон та прикмет 32. Серед усього масиву персонажів нижчої мі­ фології, інформацію про яких нам вдалося за­ фіксувати у міському середовищі (у м. Києві)  на цьому  етапі  роботи, найбільше відомостей  стосуються двох постатей: відьми та домовика. Зокрема, побутують вірування, що відьма  може  поробити  «на  самотність»,  «на  бездіт­ ність»,  «на  смерть»,  накинути  «вінець  без­ шлюбності»,  приворожити  чужого  чоловіка,  ввести  людину  в  стан  алкогольної  чи  нарко­ тичної залежності тощо. Тобто часто зловоро­ жими діями відьом пояснюються різні індиві­ дуальні негаразди, які, однак, вписуються до   кола загальних суспільних та соціальних проб­ лем.  Для  знешкодження  проявів  «пороблен­ ня» люди шукають протидію – і поряд із тра­ диційними апотропейними засобами (церковні  атрибути: свячена вода, свічки,  ікони, натіль­ ні  хрестики,  ладанки,  висвячені  рослини  та  крейда, також допомога священика і молитва;  шпильки,  заколоті  в  одяг;  вивертання  одягу  тощо) поширення набули й різноманітні новіт­ ні обереги і талісмани (у тому числі зі східних  культур), які нині реалізуються в різних тор­ говельних мережах, часто поряд із сувенірами.  Крім того, надзвичайного поширення у містах  набула  індустрія  «знахарства»  та  «цілитель­ ства» –  починаючи  від  реклами  в  газетах  та  міському транспорті і закінчуючи, наприклад,  існуванням цілком легальних «центрів народ­ ної  медицини»  та  «паранормальних  явищ».  Для  покращення  свого  бізнесу  такі  «яснови­ диці»  та  «ворожки»  вдаються  до  несумісних  у  традиційній  культурі  компонентів:  хрести,  молитви,  свічки,  карти,  фотографії,  релігійні  символи інших народів 33. Характерною ознакою світогляду багатьох  мешканців міст стала й віра у домовика. Без­ умовно,  цікавою  є  його  сучасна  локалізація.  Наведемо  характерні  приклади:  «…в  Білій  Церкві жили, і машина була… і домовик жив  в машині, і нікого не [не пускав. – Ю. Б.] –  оце  тіки  хтось  сяде  у  ту  машину,  викине  з  машини.  Один  хазяїн  був  у  його  і  всьо.  Продавав він машину, і люди назад привез- ли…» 34 (с. Гамарня Канівського р­ну Черкась­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 70 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 6/2012 кої обл.); «…я думаю, що в нас на дачі теж є  домовик…  він  охороняє  будинок  і  охороняє  нас від усього злого…» (м. Київ); «…він не- видимий, но він існує… в нас у кімнаті шось  таке було… воно могло вночі стукать, воно  могло у хаті на антресолях, на кухні звеніт  посуда, і потім… стояла ваза в мене... я за- хожу у кімнату, а та ваза сунеться, двері  закрила я за собою, сунеться, сунеться, су- неться …я, значить, цю вазу раз і схватила,  і поставила на місце, думаю… вона не могла  просто так посунуця, а потім я подзвонила  цим своїм обмєнщікам, а вони сказали, що:  …ми не хотіли Вам казать, бо ми боялися,  шо Ви не захочете міняться з нами, так, а  тепер розкажемо, що в нас там живе якась  барабашка...» (м. Київ) 35. І хоча відбувається  зміна  локалізації  персонажа,  його  простір  іс­ нування  в  новому  локусі  зберігає  свій  маргі­ нальний  характер.  Місце  печі,  горища,  кутів  та  льоху  заступили  кухня,  шафи,  тумбочки,  антресолі  тощо.  Це  засвідчують  і  матеріали  інших дослідників, зібрані, зокрема, на Сході  України 36. Найбільше зафіксовано розповідей  саме про функціональні характеристики домо­ вика: кепкувати, попереджати про небезпеку,  ховати  речі  та  ін.  Найулюбленішим  його  за­ няттям є крадіжка та переховування речей. Іс­ нують різні магічні способи повернути річ, яка  «зникла з очей». Наприклад, треба прив’язати  на ніжку стільця червону нитку і сказати: «По- грався  та  віддай».  Зафіксовано  також  такі  варіанти:  перекинути  догори  дном  склянку  чи  іншу  ємність,  прив’язати  до  ніжки  столу  (стільця) хустку, рушник, обв’язати її ниткою,  поясом  та  сказати:  «Домовик,  домовик,  по- бавився й годі!» тощо 37. Не без впливу ЗМІ  та продуктів західної кіноіндустрії міфологічну  постать домовика в міському просторі почали  пов’язувати з поняттям «полтергейста», який,  як  вірять,  може  стати  причиною  переміщен­ ня  предметів  у  просторі  квартири  чи  самоза­ палення  електроприладів,  а  також  із  вірою  у  «негативну енергію», що може накопичуватися  в житловому просторі,  який від цієї «енергії»  треба «очищувати». Наприклад, «нечистими»  локусами міської квартири можуть уважатися  кути та плінтуси, де, як вірять, зосереджуєть­ ся негатив. У зв’язку із цим їх очищують, окроп­ люючи  свяченою  водою  і  обводячи  полум’ям  свічок  38. На необхідності дослідження таких  міських  міфологічних  уявлень  наголошують  і  російські дослідники 39. Принагідно  зазначимо,  що  за  всієї  попу­ лярності демонологічних уявлень у місті біль­ шість  городян  уважають  себе  віруючими  або  принаймні такими, що періодично відвідують  церкву, «ставлять свічки за здоров’я», запро­ шують  священика  освятити  квартиру  (робо­ чий  кабінет,  офіс,  машину).  Як  і  в  традицій­ ному  суспільстві,  в  урбанізованому  міському  соціумі таке поєднання вважається цілком ор­ ганічним. Дослідники вказують на те, що різні  прикмети,  заборони  та  міфологічні  уявлення  використовуються сучасними українцями обох  середовищ – сільського і міського – як керів­ ництво для щоденної поведінки в різних жит­ тєвих ситуаціях 40. На нашу думку, комплекс  різноманітних вірувань та уявлень також слу­ гує засобом упорядкування особистого життє­ вого простору, певного його структурування за  допомогою  різнорідної  системи  апотропеїв  –  удома, на робочому місці, під час різноманіт­ ного контактування з людьми.  Вивчаючи  роль  міфології  у  повсякденні  сучасних  українців,  слід  враховувати  й  та­ кий  соціальний  фактор,  як  міграції  сільсько­ го населення до приміських зон та міст, що за  останні десятиліття набули неабиякого розма­ ху. Сьогодні стає дедалі важче вести мову про  «корінного городянина», оскільки значна кіль­ кість сучасних мешканців міст – міські жителі  лише в першому чи другому поколінні. У цьо­ му плані О. Бріцина та І. Головаха­Хікс наго­ лошують на тому, що варто брати до уваги те,  що  більшість  сучасних  міських  жителів  тісно  пов’язана з традиційною аграрною культурою  і часто глибоко вкорінена в неї. Багато україн­ ців,  які  живуть  у  великих  містах,  зберігають  тісні  зв’язки  із  сільським  життям:  більшість  мають родичів, що живуть у найближчих се­ лах, вони відвідують їх, святкують великі свя­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 71 розвідки та матеріали та у селі серед рідні, ховають там своїх рідних,  грають  весілля  тощо.  «Як  результат,  –  кон­ статують  дослідниці,  –  традиційна  аграрна  ментальність  впливає  на  мешканців  міст  так  само сильно, як сучасний урбаністичний спо­ сіб життя впливає на приїжджих із сіл» 41. *** Для  європейського  постмодерного  су­ спільства  притаманне  захоплення  різними  езотеричними  практиками,  містикою,  магією,  а також потяг до «архаїки» та широкої сфери  міфологічного,  що  яскраво  демонструють  су­ часні кінематограф і література різних жанрів.   Щодо  цього  не  є  винятком  і  українське  су­ спільство. Міфологія посідає вагоме місце у сві­ тогляді сучасних українців. Віра в надприрод­ ні сили, уявлення про різноманітні міфологічні  персонажі, застосування низки магічних прак­ тик та апотропейних засобів у повсякденному  житті  характерні  сьогодні  як  для  сільського,  так і для міського середо вища. У методологіч­ ному плані важливим є розуміння зміни тра­ диційного  механізму  передачі  знань,  у  якому  значну роль відіграють ЗМІ та Інтернет, а та­ кож підхід до розуміння «традиційної культу­ ри», як такої, що зазнавала змін постійно і не  була  застиглим  монолітним  утворенням.  Від­ буваються  процеси  постійних  взаємовпливів  між  урбаністичною  та  аграрною  культурами,  що доволі  яскраво  віддзеркалюється  у  комп­ лексі міфологічних вірувань та уявлень. З од­ ного боку, традиційна культура не без впливу  ЗМІ  інкорпорує  в  себе  ті  сучасні  елементи,  які їй найближчі та можуть функціонувати в її  структурі, задовольняючи духовні (ментальні,  загальнокультурні) потреби її носія. З другого  боку, традиційні елементи аграрної культури (у  нашому дослідженні – міфологічні вірування  та магічні практики) «вливаються» в культуру  урбанізованого суспільства та стають  її орга­ нічною частиною. У результаті описаних вище  та  багатьох  інших  процесів,  які  відбуваються  різними  шляхами  та  на  різних  рівнях,  фор­ мується  строката,  цікава,  еклектична  новітня  система  міфологічного  знання,  яка  вимагає  належної фіксації,  вироблення  чітких методів  дослідження  і  теоретичного  апарату,  а  також  особливого підходу до предмета вивчення. 1 Тайлор  Э.  Б.  Первобытная культура. – М., 1989. – С. 66–67, 80. 2 Малиновский Б. Н. Научная теория культуры. – М., 2005. – С. 34–36. 3 Онищук А. Матеріали до гуцульської демоно­ логії // Матеріали до української етнології. – 1909. – Т. XI. – С. 1. 4 Топорков А. Л. Мифы и мифология XX века: традиция и современное восприятие [Електрон­ ний ресурс]. – Режим доступу : www.ruthenia.ru/ folklore/toporkov1.htm. 5 Барт Р. Мифологии / пер. с фр., вступ. ст. и коммент. С. Зенкина. – М., 2010. – С. 265. 6 Неклюдов С. Ю. Структура и функция мифа // Современная российская мифология. – М., 2005. – С. 25. 7 Макаров А. Н. Малая энциклопедия киевской старины. – К., 2005. – С. 436–439, 508–510. 8 Див., напр.: Сомов  О. Киевские ведьмы // Русская фантастическая повесть эпохи роман- тизма. – М., 1987. – С. 86–98; Королив-Старый В. Нечистая сила. Сказки / пер. з укр. Т. Г. Катюхи. – К., 1992. – 152 с. 9 Борисенко  В. Вірування у повсякденному житті українців на початку XXI століття // Етніч- на історія народів Європи. – 2003. – Вип. 15. – С. 4. 10 Головаха-Хикс И. Е. «Ничего не брать, ниче- го не давать, никому ни о чем не рассказывать»: традиционные запреты и суеверия в жизни современных украинцев // Славянская традици- онная культура и современный мир. – Вып. 12. Социальные и эстетические нормативы тради- ционной культуры : сб. науч. ст. – М., 2009. – С. 261. 11 Штырков  С.  А. Исторические преда- ния и перспективы изучения традиционных нарративных практик // Мифология и повседнев- ность. – Вып. 2. Материалы науч. конф. 24–26 фев- раля 1999 г. – С.Пб., 1999. – С. 23–24. 12 Буйських  Ю. Трансформація міфологічних уявлень українців у сучасному суспільстві // Українознавство. – 2009. – № 3. – С. 226. 13 Колодюк  І.  В. Народна медицина у тради- ційній культурі українців Центрального По- лісся (остання чверть XX – початок XXI ст.). – К., 2006. – С. 136. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 72 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 6/2012 14 Britsyna O., Golovakha-Hicks I. The Destiny of Traditional Demonological Beliefs in Contemporary Ukrainian Society // Studia Mythologica Slavica. – 2007. – Vol. X. – P. 267. 15 Колосова В. Б. О трансформации купальской традиции в селе Старые Бросковцы (Буковина) // Живая старина. – 2009. – № 1. – С. 39. 16 Мороз А. Б. Информант «верящий» и «неве- рящий» // Живая старина. – 2001. – № 1. – С. 11. 17  Штырков  С.  А.  Исторические преда- ния и перспективы изучения традиционных нарративных практик... – С. 25, 27. 18 Мороз А. Б. О фольклорности нефольклорно- го: к вопросу о предмете полевой фольклористики [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. ruthenia.ru/folklore/moroz3.htm. 19 Нагадаємо, що згідно з традиційними уявленнями, зафіксованими у різних місцевос- тях Полісся, текст пісні, яку русалки співали на Русальному тижні, виглядав приблизно так: «Не сій муки на діжку, не бий (мий/три) ноги об   ніжку». 20 Державний науковий центр захисту культур- ної спадщини від техногенних катастроф (далі – ДНЦЗКСТК). – Ф. Зарічне 2010, од. зб. «Буй- ських­10 (с. Заозер’я)», с. 36–37. 21 ДНЦЗКСТК. – Ф. Володимирець 2009, од. зб. «Буйських­10 (с. Осова)», с. 18. 22 ДНЦЗКСТК. – Ф. Ємільчине 2011, од. зб. «Буй ських­8 (с. Неділище)», с. 14. 23 Однак тут пошук джерела був недовгим, оскільки ця фраза є ніщо інше, як перероблений на свій лад рядок з поезії О. Пушкіна «Біси» (Див.: Пушкин А. С. Сочинения : в 3 т. – М., 1985. – Т. I. – С. 476). 24 Щодо останнього, то нам видається, що вар- то брати до уваги також і таке особливе джере- ло міфологічних уявлень, як плітки і чутки. За К. Дисою, соціальні антропологи, досліджуючи функцію плітки у традиційних спільнотах, роб­ лять акцент на двох важливих моментах її по- бутування: плітка як інструмент збереження традиційної системи цінностей, оскільки страх бути скомпрометованим змушує членів соціуму дотримуватися загальноприйнятих норм поведін- ки; плітка як кордон між «своїми» та «чужими». Див.: Диса К. Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII– XVIII ст. – К., 2008. – С. 52. 25 Бріцина О. Українська усна традиційна проза: питання текстології та виконавства. – К., 2006. – С. 291. 26 Сумцов М. Ф. Слобожане. Історико­етногра- фічна розвідка. – Х., 1918. – С. 151. 27 Golovakha-Hicks  I. Demonology in Contemporary Ukraine: Folklore or «Postfolklore»? // Journal of Folklore Research. – 2006. – Vol. 43. – N 3.– P. 223. 28 Golovakha-Hicks  I. The life of Traditional Demonological Legends in Contemporary Urban Ukrainian Communities [Електронний ресурс] // Folklore. Electronic Journal of Folklore. – 2008. – Vol. 40. – P. 41. – Режим доступу : www.folklore.ee/ folklore/vol40/golovakha.pdf. 29 Фольклор малых социальных групп: тради- ции и современность. – М., 2008. – С. 6. 30 Христофорова О. Б. Колдуны и жертвы: ан- тропология колдовства в современной России. – М., 2010. – С. 267. 31 Там само. – С. 46. 32 Головаха-Хикс И. Е. «Ничего не брать...»... – С. 263–264, 268. 33 Борисенко  В. Вірування у повсякденному житті українців... – С. 8. 34 Архів кафедри етнології та краєзнавства іс- торичного факультету Київського національно- го університу імені Т. Шевченка. – Ф. 18, папка 2 «Буйських Юлія. КАНІВ. 2007 р.», од. зб. 2, с. 81. 35 Записала Ю. Буйських 8.06.09 від Людмили Вишневської, 1936 р. н., родом із с. Санжариха Кам’янського р­ну Київської обл. (тепер – Смі- лянський р­н Черкаської обл.), з 1954 р. проживає у м. Києві. 36 Часник  О. Домовик очима сучасників: тра- диційний образ та його еволюція // Матеріали до української етнології : зб. наук. праць. – 2009. – Вип. 8 (11). – С. 175. 37 Лысюк Н. А. Мифология и магия городско- го жилища // Славянская традиционная культу- ра и современный мир. – Вып. 12. Социальные и эстетические нормативы традиционной культуры : сб. науч. ст. – М., 2009. – С. 245. 38 Лысюк  Н.  А. Постфольклор в Україні. – К., 2012. – С. 246. 39 Дмитриева  С.  И. Мифологические пред- ставления русского народа в прошлом и настоя- щем (былички и рассказы об НЛО) // Современная российская мифология. – С. 135–136; Байдуж М. Городская демонология в постсоветский период // Актуальные проблемы исторических исследова- ний: взгляд молодых ученых. – 2011. – С. 272. 40 Golovakha-Hicks I. The life of… – P. 38. 41 Britsyna O., Golovakha-Hicks I. The Destiny of Traditional Demonological Beliefs... – P. 274. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси