Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів

Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів

28-30 серпня 2012 року в м. Нові Сад (Сербія) відбувся міжнародний симпозіум, присвячений дослідженню жанрів фольклорних наративів, зокрема народних переказів та вірувань, які нерідко розглядаються як другорядні, особливо порівняно з казками чи народною епікою....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Микитенко, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Рецензії та повідомлення
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201663
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів / О. Микитенко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 6. — C. 109-111. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-201663
record_format dspace
spelling irk-123456789-2016632025-01-27T11:32:39Z Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів Микитенко, О. Рецензії та повідомлення 28-30 серпня 2012 року в м. Нові Сад (Сербія) відбувся міжнародний симпозіум, присвячений дослідженню жанрів фольклорних наративів, зокрема народних переказів та вірувань, які нерідко розглядаються як другорядні, особливо порівняно з казками чи народною епікою. 2012 Article Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів / О. Микитенко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 6. — C. 109-111. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201663 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії та повідомлення
Рецензії та повідомлення
spellingShingle Рецензії та повідомлення
Рецензії та повідомлення
Микитенко, О.
Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів
Народна творчість та етнологія
description 28-30 серпня 2012 року в м. Нові Сад (Сербія) відбувся міжнародний симпозіум, присвячений дослідженню жанрів фольклорних наративів, зокрема народних переказів та вірувань, які нерідко розглядаються як другорядні, особливо порівняно з казками чи народною епікою.
format Article
author Микитенко, О.
author_facet Микитенко, О.
author_sort Микитенко, О.
title Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів
title_short Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів
title_full Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів
title_fullStr Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів
title_full_unstemmed Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів
title_sort міжнародний симпозіум із фольклорних наративів
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2012
topic_facet Рецензії та повідомлення
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201663
citation_txt Міжнародний симпозіум із фольклорних наративів / О. Микитенко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 6. — C. 109-111. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT mikitenkoo mížnarodnijsimpozíumízfolʹklornihnarativív
first_indexed 2025-02-09T04:43:36Z
last_indexed 2025-02-09T04:43:36Z
_version_ 1823553583380955136
fulltext 109 міжнародний симпоЗіум іЗ фольклорних наративів Оксана Микитенко 28–30  серпня  2012  року  в  м.  Нові  Сад  (Сербія)  відбувся  міжнародний  симпозіум,  присвячений  дослідженню  жанрів  фольклор­ них  наративів,  зокрема  народних  переказів  та  вірувань,  які  нерідко  розглядаються  як  другорядні, особливо порівняно з казками чи  народною  епікою.  Конференцію  було  орга­ нізовано  Мережею  з  фольклорних  наративів  (Belief  Narrative  Network  –  BNN),  що  діє  в  межах Міжнародного наукового дослідження  фольклорних  наративів  (International  Scientific  Folklore  Narrative  Recearch  –  ISFNR)  поряд  із  іншою  його  комісією,  яка  має  назву  «За­ мовляння – виконавці та ритуали» («Charms,  Charmers  and  Charming»).  Така  розгалужена  структура  визначається  як  широким  міждис­ циплінарним  характером  досліджень  фольк­ лорних  наративів,  так  і  значенням  сучасного  наукового осмислення так званої малої фольк­ лорної  прози.  Фольклорна  традиція,  зазна­ чають  науковці,  не  може  бути  визначена  як  закритий  набір  певного  знання,  а  є  живою  і  втіленою  у  наративному  тексті  реальністю,  що  набирає  індивідуальних  форм  вираження  і  позначається  активним  побутуванням  (life­ tradition) 1. Саме відчувши ці потреби, міжна­ родна спільнота науковців, об’єднаних навколо  створеного ще в 1962 році ISFNR, заснувала  під час проведення 15­го конгресу в 2009 році  в Афінах окрему комісію з фольклорних нара­ тивів (BNN). Після цього міжнародні конфе­ ренції BNN відбулися у м. Санкт­Петербурзі  (Росія, 2010 р.) та м. Шилонгу (Індія, 2011 р.). Симпозіум проходив на базі Філософсько­ го факультету Новосадського університету –  одного  з  найвідоміших  освітніх  і  наукових  осередків  Сербії.  Активним  організатором  і  натхненником конференції була відомий фольк­ лорист,  професор  кафедри  сербської  літера­ тури  д­р  Зоя  Каранович,  завдяки  ініціативі  та невтомній організаторській праці якої було  підготовлено і реалізовано цей важливий між­ народний науковий захід. Актуальність  винесеної  на  обговорення  проблеми  –  тематичні  та  жанрові  межі  опо­ відної не казкової традиції, зокрема народних  переказів, легенд та традиційних вірувань, іс­ торія  дослідження  наративів,  методи  та  під­ ходи  наукового  аналізу  тощо,  була  пов’язана  насамперед  із  неоднозначністю  жанрово­ го  поділу  народної  прози  в  різних  наукових  школах  і  традиціях.  Як  відомо,  спроби  ви­ окремити  жанри  народної  прози  сягають  по­ чатку  ХІХ  ст.  і  належать  братам  Якобу  та  Вільгельму  Грим,  з  іменами  яких  пов’язаний  міжнародний поділ на категорії Märchen (опо­ відання  в широкому розумінні,  або  оповідан­ ня про тварин та казки, релігійні оповідання,  новели, гумористичні оповідання та анекдоти)  та Sagen (перекази та легенди). Вихідним по­ ложенням при визначенні двох основних родів  народної  прози  було  твердження  про  те,  що  в  Märchen  переважає  поетичне  начало,  нато­ мість у Sagen – історичне. Водночас упродовж  тривалого вивчення народної прози та чимало­ го  досвіду  в  різних  країнах  Європи  та  світу,  чому сприяла зокрема і діяльність ISFNR, яку  сьогодні очолює д­р Ульрих Марзолф (Ulrich  Marzolph)  –  представник  авторитетної  Ен­ циклопедії казок (Enzyklopädie des Märchens)  у  м.  Геттінгені  (Німеччина),  з’явилося  багато  нових  ідей.  Сучасного  вирішення  потребу­ ють  зміни,  які  зазнає  в  сучасних  умовах  сам  фольклорний  текст,  зокрема  такі  його  плас­ тичні форми, як перекази. На цей жанр також  впливає розширення масштабів фольклорного  комунікативного середовища,  а відповідно до  цього  відбувається  зміна  відношення  нара­ тор  –  спільнота,  з  новою  силою  постає  про­ блема  (квазі)історичності  переказів,  співвід­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 110 ISSN 01306936 * НАрОдНА ТВОрчІСТь ТА еТНОЛОГІя* 6/2012 ношення  колективного  та  індивідуального  в  тексті,  визначеність часово­просторових меж,  структурно­композиційних параметрів, образ­ ної  системи  тощо.  Одним  із  нагальних  є  пи­ тання соціально­психологічних функцій таких  текстів,  генези  та  трансформації  різних форм  неказкової прози – від так званих класичних  форм до сучасних моделей, які стають надзви­ чайно продуктивними в епоху електронних за­ собів комунікації. Нові перспективи предмета  дослідження  висувають  вимоги  узгодження  різних,  часто  суперечливих  чи  протилежних  поглядів,  нових  жанрових  та  поняттєвих  ви­ значень (наприклад, пропонується більш ши­ рокий термін «наратив­вірування») тощо. Цей  широкий  комплекс  проблем  зумовив  широкий  інтерес  і  резонанс,  який  мав  сим­ позіум.  У  ньому  взяли  участь  представники  багатьох  наукових  осередків  різних  країн  –  Аргентини, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Ес­ тонії, Ізраїлю, Індії, Латвії, Литви, Македонії,  Нідерландів, Росії, Румунії, Сербії, Словенії,  України, Хорватії, Чехії. Упродовж трьох днів  роботи  в  режимі  пленарних  і  секційних  за­ сідань,  круглого  столу,  а  також  спілкування  учасників  у  кулуарах,  тривало  зацікавлене  і  жваве обговорення проблем трьома офіційни­ ми  мовами  –  сербською,  англійською,  росій­ ською. Наукове обговорення значно спростив  той факт, що до початку конференції за спри­ яння кафедри сербської літератури, Міністер­ ства науки Республіки Сербії та Обласного се­ кретаріату з науки та технологічного розвитку  було видано «Програму і резюме». Плануєть­ ся видання збірника наукових доповідей. До дискусії закликав на відкритті симпозіу­ му голова BNN В. де Блекур (Нідерланди) у  провокативній  доповіді  «Казки  як  наративи­  вірування».  Ґрунтуючись  на  матеріалі  єв­ ропейської  казкової  традиції,  доповідач  на­ голосив,  що  оскільки  «вірування»  присутні  в  усіх  наративних  текстах,  то  виникає  питання  розрізнення  відповідної  жанрової  категорії.  Питанню жанрової дефініції, співвідношенню  між віруваннями, легендами, переказами було  присвячено  також доповідь У. Валька  (Есто­ нія) – «Легенди як оповіді про альтернатив­ ні  вірування»,  а  відома  фольклористка,  свого  часу  одна  із  засновниць  ISFNR,  Н.  Мило­ шевич­Джорджевич  (Сербія)  докладно  зупи­ нилася  на  історії  вивчення  легенд  і  переказів  у Сербії («Погляд на дослідження переказів у  сербській науці»). Надалі роботу симпозіуму було продовжено  у двох паралельних секціях. Одне з ключових  питань  –  співвідношення  історичного  факту  та фольклорної свідомості – було порушено в   низці доповідей як у суто теоретичному розрі­ зі, так і на конкретному матеріалі окремої тра­ диції та компаративному аналізі: «Переказ та  історія: нові перспективи» Е. Ясифа (Ізраїль);  «Перекази  як  історія»  Д.­К.  Каліти  (Індія);  «Створена  легенда:  від  реального  факту  до  фольклорного наративу» Л. Фадєєвої (Росія);  «Доля Муратового вбивці – історичні джере­ ла та перекази» Й. Реджеп (Сербія). Значну  увагу  було  приділено  висвітленню  взаємодії фольклорного і біблійного текстів –  проблемі, що традиційно посідає одне з голо­ вних місць при дослідженні народної оповідної  традиції.  Легенди  (етіологічні  та  есхатологіч­ ні),  взаємовплив  усного  та  письмового  тек­ стів, специфіка зображення образів святих як  персонажів  фольклорних  наративів,  народна  демонологія,  значення «віри» для продуктив­ ності  традиції  тощо  стали  предметом  допові­ дей: Г. Лозанової (Болгарія) «Біблійна  інтер­ претація фольклорного наративу про Потоп»,  З.  Каранович  (Сербія)  «Етіологічні  перека­ зи  про  походження  місцевостей  і  оповідання  про Св. Саву в сербській народній традиції»,  Д. Попович (Сербія) «Темрява лягає на гори:  внесок  у  вивчення  хронотопу  в  демонологіч­ них  переказах»,  А.  Власова  (Росія)  «Типове  й  особливе  в  усних  і  письмових  формах  на­ ративів про місцевих святих та чудодійні  іко­ ни», С. Петрович (Сербія) «Легенди про дива  Богородиці – створення достатку зі збитків»,  Б.  Стойковського  (Сербія)  «Ідентичність  Св.  Димитрія»,  В.  Добровольської  (Росія)  «Семантична  наповненість  поняття  “віра”  за  матеріалами  фольклорної  прози  Центральної  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 111 рецензії та повідомлення Росії», Т. Вуїнович (Сербія) «Сербські народ­ ні етіологічні перекази про походження рослин  з виділень та частин тіла надприродних  істот  та людей». Аналізу сюжетів та мотивів наративів (про  приховані  скарби,  долю,  украдену  землю,  джерела  та  церковну  воду  тощо)  присвятили  свої доповіді Н. Котельникова (Росія) «Опо­ відання про скарби: образи – сюжети – жан­ ри», Н. Радулович (Сербія) «Народні перека­ зи  про  долю  –  жанровий  та  термінологічний  розгляд»,  С.  Самарджія  (Сербія)  «Вкрадена  земля  (мотив  у  системі  жанрових  закономір­ ностей)»,  Я.  Йокич  (Сербія)  «Перекази  про  монастирські джерела та церковну воду як лі­ кувальні місця». Обрядове  побутування  фольклорних  на­ ративів  у  контексті  традиційної  звичаєвості  слов’ян,  зокрема  жанр  демонологічних  пере­ казів як складової календарних зимових зви­ чаїв, розглянула С. Торнянська­Брашньович  (Сербія)  –  «Демонологічні  перекази  про  караконджулів  у  контексті  зимових  кален­ дарних обрядів», а особливості оповідної тра­ диції у поховальному обряді – О. Микитен­ ко  (Україна)  –  «Форми  нарації  у  контексті  обрядового  неспання  при  померлому:  аспект  прагматики (українські  і південнослов’янські  паралелі)». Широкий порівняльний аспект аналізу був  притаманний для більшості доповідей, водно­ час  деякі  доповідачі  зосередилися  на  харак­ теристиці  окремої  локальної  чи  регіональної  традиції, представивши також і власні записи:  В.  Питулич  (Сербія)  «Рештки  переказів  на  Косові  і  Метохії  та  їхня  функція  у  сучасній   дійсності», С. Маркович (Сербія) «Культурно­  історичні перекази у сучасних оповідях із Лев­ ча»,  С.  де  Басу  (Індія)  «Бенгальські  фольк­ лорні  наративи:  минуле  і  сучасне»,  С.  Лайме  (Латвія)  «Наративи  про  загадкову  смерть  Петеритиса з Кенчи: деякі фольклорні заува­ ження»,  Н.  Радосавлевич  (Сербія)  «Влатко  Вукович у переказах з Ужицької Чорногорії». Поряд  з  аналізом  сучасного  стану  тради­ ції  фольклорної  нарації  у  її,  так  би  мовити,  природному  середовищі,  прозвучали  й  допо­ віді,  присвячені  «вторинному»  побутуванню  фольклорного  наративу  –  у  сучасній  літера­ турі,  театрі,  політиці,  медіа­просторі,  дитячій  культурі:  Б.  Сувайджич  (Сербія)  «Диявол  у  млині  (міфологічні  перекази  і  сербська  дра­ ма)»,  М.  Ковес  (Індія)  «Легенди  та  анекдо­ ти в романі Петера Естерхазі Мала угорська  порнографія», С. Кошничар (Сербія) «Інтер­ текстуальні  аспекти  поетичного  переказу  у  WICKID  –  романі­фентезі  Грегорі  Маква­ йера»,  А.  Астапова  (Естонія)  «Міфологічні  оповідання  і  політика:  білоруський  випадок»,  А.  Квартич  (Словенія)  «Перекази  є  вигад­ кою:  популярне  псевдонаукове  дослідження  надійності  переказів­вірувань»,  Я.  Поспіши­ лова (Чехія) «Жарти та жахливі історії – най­ продуктивніші ділянки усної літератури дітей  сьогодні». Є. Пандуревич  (Республіка Серб­ ська – Боснія і Герцеговина) у доповіді «Усна  історія  переможених.  Жіночі  наративи  в  ро­ динних оповіданнях про Другу світову війну»  зупинилася на гендерних аспектах створення і  побутування фольклорних наративів. Учасники симпозіуму переглянули концерт  культурно­художніх  колективів  Нові  Сада  і  мали  можливість  познайомитися  з  яскравим  мистецтвом Сербії і Воєводини. Від’їжджаючи  зі старовинного і молодого міста на березі Ду­ наю, представники з різних країн сердечно дя­ кували організаторам за гостинність, сподіва­ ючись зустрітися знову, бо черговий симпозіум  з фольклорних наративів наступного року має  відбутися у Вільнюсі. 1 Valk U. [Editorial] // ISFNR Newsletter. – 2012. – February. – N 6. – P. 3. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси