Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці)
Anna Brzozowska-Krajka. Metropolitan and Regional Identity in Diaspora (the Сase Study of Ethnic Subgroup of Polish Highlanders in America). The article addresses issues related to the cultural identity of contemporary Chicago Polonia of Highlander origin. I focus on two dimensions of this cultural...
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2012
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201677 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) / А. Бжозовська-Крайка // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 5. — C. 60-65. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-201677 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2016772025-01-28T10:51:14Z Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) Бжозовська-Крайка, А. Мультикультурні традиції США та Канади Anna Brzozowska-Krajka. Metropolitan and Regional Identity in Diaspora (the Сase Study of Ethnic Subgroup of Polish Highlanders in America). The article addresses issues related to the cultural identity of contemporary Chicago Polonia of Highlander origin. I focus on two dimensions of this cultural identity: metropolitan (global, related to the receiving society, so-called mainstream Americans) and regional (the ethnic minority with a clearly defined private homeland synonymous with the country of origin). As an analytical tool I use Laurу Grossberg’s notion of a mattering map defined as a set of sites and cultural practices that contribute to the emergence of metropolitan or regional identification; an emphasis is put on the ecological aspect of identity (oikos is the Greek word meaning home, environment; in the context of the article, for an individual it is the family home located in South Chicago and for the group it is Polish Highlander Community Center, a secular temple of the highlander culture of «American Podhale»). The reflections on identity are put into the diachronic context (references to the cultural past, concern for the present, and simultaneous looking into the future – the channels of intergenerational transmission) which allows creating the identification profiles peculiar to the ethnic subgroup under investigation. Whereas the global profile remains marginal the regional-religious (or religious-regional) profile prevails; one may also distinguish the national-regional-religious profile. These forms of cultural expression – of ethnic and global character – allow us to make generalizations about assimilation processes. 2012 Article Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) / А. Бжозовська-Крайка // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 5. — C. 60-65. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201677 316.347(73=162.1) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мультикультурні традиції США та Канади Мультикультурні традиції США та Канади |
| spellingShingle |
Мультикультурні традиції США та Канади Мультикультурні традиції США та Канади Бжозовська-Крайка, А. Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) Народна творчість та етнологія |
| description |
Anna Brzozowska-Krajka. Metropolitan and Regional Identity in Diaspora (the Сase Study of Ethnic Subgroup of Polish Highlanders in America). The article addresses issues related to the cultural identity of contemporary Chicago Polonia of Highlander origin. I focus on two dimensions of this cultural identity: metropolitan (global, related to the receiving society, so-called mainstream Americans) and regional (the ethnic minority with a clearly defined private homeland synonymous with the country of origin). As an analytical tool I use Laurу Grossberg’s notion of a mattering map defined as a set of sites and cultural practices that contribute to the emergence of metropolitan or regional identification; an emphasis is put on the ecological aspect of identity (oikos is the Greek word meaning home, environment; in the context of the article, for an individual it is the family home located in South Chicago and for the group it is Polish Highlander Community Center, a secular temple of the highlander culture of «American Podhale»).
The reflections on identity are put into the diachronic context (references to the cultural past, concern for the present, and simultaneous looking into the future – the channels of intergenerational transmission) which allows creating the identification profiles peculiar to the ethnic subgroup under investigation. Whereas the global profile remains marginal the regional-religious (or religious-regional) profile prevails; one may also distinguish the national-regional-religious profile. These forms of cultural expression – of ethnic and global character – allow us to make generalizations about assimilation processes. |
| format |
Article |
| author |
Бжозовська-Крайка, А. |
| author_facet |
Бжозовська-Крайка, А. |
| author_sort |
Бжозовська-Крайка, А. |
| title |
Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) |
| title_short |
Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) |
| title_full |
Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) |
| title_fullStr |
Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) |
| title_full_unstemmed |
Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) |
| title_sort |
мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в америці) |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Мультикультурні традиції США та Канади |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201677 |
| citation_txt |
Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) / А. Бжозовська-Крайка // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 5. — C. 60-65. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнологія |
| work_keys_str_mv |
AT bžozovsʹkakrajkaa megapolísnaíregíonalʹnaídentičnístʹudíasporídoslídžennâetníčnoípídgrupipolâkívpídgalânvamericí |
| first_indexed |
2025-02-09T04:44:03Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:44:03Z |
| _version_ |
1823553612071043072 |
| fulltext |
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012
Мегаполісна і регіональна ідентичність у діаспорі
(дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці) *
* Стаття є фрагментом монографії А. Бжозовської-Крайки «Etnokultura w diasporze: między regionalizmem a amerykanizacją»
(«Етнокультура в діаспорі: між регіоналізмом і американізацією») (у друці).
Як слушно наголосив Дж.-С. Пуля, один з наукових
редакторів і автор вступної статті до збірки публікацій
у галузі американських етнічних досліджень «The Polish
Diaspora» («Польська діаспора»), «…упродовж останніх
двох століть, починаючи від поділів Польщі наприкінці
XVIII ст., однією з постійних тем в її історії була політич-
на й економічна еміграція поляків до різних куточків
світу. Найчастіше ці емігранти формували етнічну
спільноту з іншими народами і продовжували, наскіль-
ки це було можливо, цікавитися своєю вітчизною, не
втрачаючи з нею зв’язку та прагнучи їй допомогти.
Якщо їхні індивідуальні умови і доля різнилися, то уза-
гальнений досвід був досить схожий, незалежно від
країн, у яких вони оселилися» 1.
Тому залишаються актуальними дослідження проб-
леми діаспорних ідентичностей як «мережі наднаціо-
нальної ідентифікації, що охоплює “уявні” й “об’єднані”
спільноти» 2. Ця проблема в цікавих для нас реаліях
США, яку називають «країною іммігрантів» 3, «амери-
канським соціальним продуктом» (American social
fabric) 4, має особливе значення. У міждисциплінарних
американських етнічних дослідженнях «ідентичність» і
«мультикультурність» переважно стали ключовими
поняттями, які уможливлюють здійснення культурної
ідентифікації груп меншин з урахуванням трьох голов-
них способів їх визначення: 1) в об’єктивних категоріях
атрибутів (елементів, що допомагають відрізнити одну
групу від іншої, наприклад, за допомогою особливос-
тей мови, релігії, традицій, одягу, кулінарії тощо);
2) щодо суб’єктивних відчуттів (розуміння етнічної
самосвідомості); 3) що стосується поведінки, то істотна
відмінність полягає в аналізі поведінкового коду, особ-
ливо у відносинах і взаємодії з іншими групами 5.
На сьогодні однією з найчисленніших культурно
диференційованою етнічною групою в США є амери-
канці польського походження (Polish Americans).
Характеризуючи цю групу, Віктор Грін зауважив:
«…польсько-американська спільнота охоплює різні
регіональні субгрупи [regional subgroups], з яких най-
більш вирізняються кашуби, гуралі й мазури.
У Сполучених Штатах Америки вони розвинули регіо-
нальні субкультури своєї вітчизни, зберігши деякі
народні традиції власної культури. […] Іммігранти з
різних польських регіонів, наприклад із Силезії, також
зберегли певною мірою регіональну ідентичність,
хоча й набагато меншу» 6.
Чим же характеризується культурна «провінційна
толерантність» (provincial loyalties) щодо толерантнос-
ті в новій країні проживання у випадку вищезазначе-
ної гуральської субгрупи із чиказьким мегаполісним
простором (the Chicago metropolitan area) як «серцем
американської гуральщини», тобто який тип діаспор-
ної ідентичності репрезентує ця спільнота як терито-
ріально замкнена субгрупа із чітко вираженими мен-
тальними етнічними кордонами? Відповісти на ці
питання ми зможемо, урахувавши два вектори: метро-
полісний (глобальний, з домінуючою групою англо-
саксонських протестантів – WASP (White Anglo Saxon
Анна БжозовськаКрайка
УДК 316.347(73=162.1)
anna Brzozowska-Krajka. Metropolitan and Regional Identity in Diaspora (the Сase Study of ethnic Subgroup of
Polish Highlanders in america). The article addresses issues related to the cultural identity of contemporary Chicago Polonia
of highlander origin. I focus on two dimensions of this cultural identity: metropolitan (global, related to the receiving society,
so called mainstream Americans) and regional (the ethnic minority with clearly defined private homeland synonymous with the
country of origin). As an analytical tool I use Laurу Grossberg’s notion of mattering map defined as a set of sites and cultural
practices which contribute to the emergence of metropolitan or regional identification; an emphasis is put on the ecological
aspect of identity (oikos is the Greek word meaning home, environment; in the context of the article, for an individual it is the
family home located in South Chicago and for the group it is Polish Highlander Community Center, a secular temple of the
highlander culture of «American Podhale»).
The reflections on identity are put into the diachronic context (references to the cultural past, concern for the present and
simultaneous looking into the future – the channels of intergenerational transmission) which allows creating the identification
profiles peculiar to the ethnic subgroup under investigation. Whereas the global profile remains marginal the regional-religious
(or religious-regional) profile prevails; one may also distinguish the national-regional-religious profile. These forms of cultural
expression – of ethnic and global character – allow us to make generalizations about assimilation processes.
Keywords: identity, ethnic subgroup, Polonia, Podhale, assimilation process.
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
61
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012
Анна Бжозовська-Крайка. Мегаполісна і регіональна ідентичність
у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці)
Protestants), тобто приймаюче суспільство так званої
головної течії – mainstream Americans) і регіональний
(етнічна меншість у рамках PIGS – Poles, Italians,
Greeks, Slavs (поляки, італійці, греки, слов’яни), із
чітко вираженим особистісним синонімічним обра-
зом Польщі як країни свого походження). У такій про-
екції окреслену проблему не розглядали ані в полоніс-
тичних, ані в американських етнічних студіях. Для
аналізу ключового поняття використаємо
Гроссбергівську «мапу важливих подій» (згідно з
мапою Лоуренса Гроссберга mattering map 7 – це систе-
ма місць і культурної практики для метрополісної або
регіональної ідентифікації із зазначенням екологічно-
го виміру ідентичності: oikos, грец. – дім, середовище;
в одиничному значенні – «сімейний дім», уживаний у
передмісті на півдні Чикаго (Southland)(в околицях
станцій метро «Пулавський» і «Мідвей» та в південних
передмістях – скажімо, Бербанк, Бриджв’ю, Хікорі
Хіллз, Палос Хіллз, Лемонт), там само стоїть «Dom
Podhalan» («Дім підгалян») (Polish Highlander
Community Center) – духовна святиня гуральської куль-
тури, «американського Підгалля» 8, який став марке-
ром колективної ідентичності.
Завдяки використанню діахронічного контексту у
вивченні ідентичності (звернення до культурного
минулого та до сьогодення з перспективою на майбут-
нє) можна виокремити типи ідентифікаційних специ-
фічних ознак, характерних для аналізованої етнічної
субгрупи, що існує в культурному образі американської
полонії з кінця XIX ст., до речі, постійно присутньої,
незалежно від характеру американської культурної
політики. Маємо на увазі так звану теорію «прямої
лінії» (straight line), яка була актуальною до 70-х років
XX ст., ґрунтовану на формулі тигля (melting pot), а
отже, на стратегії «злиття культур» – з множинності
культур формується етос американця 9. Цій присутнос-
ті неабияк сприяє нова стратегія – «зшивання», тобто
культурний плюралізм, згідно зі стародавнім гаслом e
pluribus unum, за збереження мінімуму американсько-
го громадянства 10. Звідси й метафора stitching patchwork
(про тканину, зшиту з багатьох кольорових і різних за
розмірами фрагментів), яку у своїх дослідженнях вису-
ває на перший план Арчі Грін 11, що найбільш повно
відображає стан цієї дійсності. Ті «латки, зшиті в націо-
нальну ковдру», – це множинність традицій американ-
ських етнічних груп, для яких основним поняттям
залишається збереження одиничного, первинного,
отже, існування в новому просторі за допомогою кон-
сервації власної культури.
Які ж чинники вплинули на гуральських іммігран-
тів, котрі змінили «татранські полонини» – колиску
культури Підгалля – на «фабричні цехи» (використо-
вуючи з вірша поета-емігранта влучну і образну мета-
фору, що має своє пояснення в особистих переживан-
нях суб’єкта, який висловлюється 12) і в американ-
ському світі технологій вистояли перед впливом стан-
дартизованої масової культури в іноетнічному ото-
ченні; завдяки якій виразній культурній індивідуаль-
ності гуральську етнічну субгрупу нерідко ідентифіку-
ють у польському позадіаспорному середовищі з поль-
ським етносом загалом?
Феномен гуральщини в США, як зауважив В. Грін,
варто розглядати разом із цілеспрямованим культурно
інституціоналізованим ідеологічним рухом, що
об’єднує членів етнічної субгрупи з метою спільних дій
проти денаціоналізації, з метою культивування націо-
нальної традиції в ім’я стійкості спільноти, традиції,
яка дозволяє відчувати себе, як вдома, на чужій землі і
тому вможливлює збереження так званої польськос-
ті 13. Цей рух – американська мутація підгалянського
регіоналізму, що дозволяє існувати цій етнічній суб-
групі, зазначати свою індивідуальність – регіональну
ідентичність – у чиказькій (і не тільки) мозаїці культур
і релігій. Нагадаймо, що ідеологічний фундамент
регіо налізму творять два взаємодоповняльні види
переконань: релігія (католицизм) і власне походжен-
ня. Поєднання сакральної культури зі світськими
традиція ми, збережене також на американському
ґрунті, сприяє сильному відчуттю етнічної ідентичнос-
ті, а також специфічної валоризації пристосованого
простору, у якому ми виокремлюємо зазначені пункти
для індивідуальних і колективних мікропросторів, з
домінуванням особливо живого в умовах еміграції
культу Марії. Цей культ характерний для польської
релігійності, тому істотний для польської ідентичнос-
ті 14. «У польській релігійності, – як стверджує ксьондз
Броніслав Якубець у вступній статті до монографії,
присвяченій Санктуарію Марії в Меррілвіллі (штат
Індіана), – завжди існували чинники, які об’єднували
нас як народ. В особ ливий спосіб робить це Діва
Ясногурська, Божа Матір Ченстоховська, місія якої –
об’єднувати в одне ціле національну спільноту поляків,
виходити за межі кордонів Польщі і бути всюди, куди
синів і доньок польського народу впродовж років заки-
нула доля» 15. Отже, ми цілком погоджуємося із
Синтією Енлоу, що релігія відіграє важливу роль sine
qua non в етнічній ідентичності, тому нереальною була
б сепарація релігійності й етнічної ідентичності 16.
До цих двох типів переконань можна віднести власне
парадигматичні ознаки, що походять зі Старої Країни,
які забезпечують головний зміст етнічній ідентичнос-
ті, вони визначають проксемічний проміжок стосовно
інших груп у міжкультурних контактах, визначають
форми взаємодії серед своїх.
Ідеологічна валоризація зурбанізованого простору
підгалянами спричинила те, що на «мапі важливих
подій» категорію центр / периферія піддано переоцін-
ці: центр метрополії – діловий центр (разом з найви-
щими будівлями світу, у тому числі Сірc-Тауер (Sears
Tower), звідси термін «гуралі під Сірсем (Sears’em) 17,
аналогічно як гуралі під Ґевонтом) і прилегле до нього
оз. Мічиган (інколи ідентифіковане як ілюзія татран-
ського пейзажу з його «перлиною» – Morskim Okiem
(Морським Оком)) отримали маргінальне значення,
натомість із перспективи регіональної ідентичності
справжнім центром залишається конкретний пункт
простору чиказької метрополії – Саус Арчер Авеню
(4808 South Archer Avenue), куди сходяться «всі доро-
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
62 Мультикультурні традиції США та Канади
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012
ги» гуральських іммігрантів і де розміщений головний
осередок світського культу – «Dom Podhalański», у
побуті званий «гуральський» або «гуральською халу-
пою», або «ґаздівка на Арчер Авеню» (у квітні 2009 року
сакралізований фігурою Людзмежської Богоматері,
подарованій Спілці підгалян у США хранителем санк-
туарію в Людзмежі – ксьонзем Тадеушем Юхасом) 18.
«Мапу важливих подій» у межах аналізованої суб-
групи найвиразніше відтворює графік урочистостей,
який реалізує головна регіональна організація з куль-
турним профілем ZPPA (Спілка Підгалян Північної
Америки). На сайті цього об’єднання графік подано як
«Kalendarz imprez w ZPPA» («Календар заходів у ZPPA»).
Наприклад, 2009 року, коли святкували 80-річний юві-
лей ZPPA, календарем було охоплено такі події:
1) 4 – січень (неділя) – свята меса – облатка ZPPA.
2) 1 – лютий (неділя) – «Przegląd Kolędniczy» (кон-
курс колядок) [це вже шостий конкурс дитячо-моло-
діжних гуральських колядних груп, які відтворюють
традиційні вертепні сцени].
3) 28 – лютий (субота) – «Pułaski Day» (День
Пулавського) [з 1973 року в штаті Іллінойс святкують
День пам’яті Пулавського. Його урочисто відкриває
«гуральський Пулавський» у чиказькому «Domu
Podhalan», натомість центральні урочистості відбува-
ються в «The Polish Museum of America» («Польський
музей у Сполучених Штатах Америки»)].
4) 8 – березень (неділя) – Комітет освіти ZPPA – вру-
чення стипендій [існуючи з 1985 року, Комітет освіти і
стипендіального фонду щорічно надає фінансову допо-
могу для навчання найталановитішій підгалянській
молоді].
5) 15 – березень (неділя) – «Józefinki Muzykanckie»
(«Музичні юзефінки») [огляд гуральських капел (з 1992
р.), які рекламують традиційні інструменти, репертуар
і виконавський стиль].
6) 22 – березень (неділя) – «Wielkopostny Dzień
Skupienia» (день покаяння перед Великим постом) у
Мюнстері, штат Індіана, для керівників полонійних
організацій і підгалян.
7) 4 – квітень (субота) – майстер-клас із виготовлен-
ня пальм.
8) 4 – квітень (субота) – «Droga Krzyżowa ulicami
Miasta» (хресна хода вулицями міста) [проводять
з 2004 року за ініціативою молодих підгалян Катерини
і Рафала Нагляків; великий дерев’яний хрест, що
несуть вірні, виконаний і подарований підгалянським
будівельником Яном Слодичкою].
9) 19 – квітень (неділя) – wybory «Zbójnika Roku»
(вибір «Розбійника року») [конкурс з 1998 року].
10) 26 – квітень (неділя) – «Msza Podhalańska»
(«Підгалянська меса»), після святої меси проводять
Św. «Święconka» (освячення їжі) у «Domu Podhalan» на
Саус Арчер Авеню. [Перша свята меса відбулася в кос-
телі Святого Войцеха 1972 року за ініціативою Михайла
Цеслі; Św. «Święconka» вперше відбулася 2009 року].
11) 2 – травень (субота) – парад на честь Дня консти-
туції 3 травня [марш вулицею Коламбус Драйв
(Columbus Drive) проходить у Чикаго з 1982 року].
12) 10 – травень (неділя) – «Dzień Matki» (День
матері).
13) 17 – травень (неділя) – «Majówka» (травневі
гуляння).
14) 31 – травень (неділя) – «Dzień Dziecka» (День
дитини).
15) 21 – червень (неділя) – «Dzień Ojca» (День батька).
16) 12 – липень (неділя) – Piknik Podhalański (підга-
лянський пікнік).
17) 19 – липень (неділя) – Шкаплірської
(Параманської) Богоматері [богослужіння з нагоди
свята Божої Матері з гори Кармель в «американському
Людзмежі»].
18) 8 – 9 серпня (субота, неділя) – паломництво
[2009 року відбулося вже XXII полонійне паломництво
із Чикаго до санктуарію Марії в Меррілвіллі].
19) 16 – серпень (неділя) – «Odpust Podhalański» (під-
галянське престольне свято) [у монастирі oтців Босих
Кармелітів у Мюнстері, штат Індіана, святу месу слу-
жать перед гротом Богоматері, у садах при монастирі
проводять народні гуляння з нагоди престольного
свята, розбивають намети, у яких виставляють вироби
підгалянських і полонійних народних майстрів].
20) 27 – вересень (неділя) – «Wybór Królowej ZPPA»
(«Вибір королеви ZPPA») [конкурс започатковано
1984 року].
21) 18 – жовтень (неділя) – «Eliminacje Par Tanecznych»
(відбір танцювальних пар) [для фестивалю «Na góralską
nutę» («На гуральську ноту»)].
22) 24 – жовтень (субота) – Różaniec Ulicami (роза-
рійний хід вулицями) [з 2004 року, за ініціативою
К. і Р. Нагляків, розарійна процесія проходить вулиця-
ми південної частини Чикаго, завершуючись святою
месою].
23) 7 і 8 – листопада (субота, неділя) – фестиваль «Na
Góralską Nutę» [XXVII фестиваль – це найбільший
фольк лорний захід конкурсного характеру, яким охоп-
лено презентацію музики, співу і танцю гуральських
колективів і виступи інших етнічних гуртів].
24) 15 – листопад (неділя) – 80-річчя ZPPA [ювілейне
святкування].
25) 27 – грудень – облатка ZPPA.
26) 31 – грудень – Sylwester (переддень Нового
року) 19.
Кожна зі згаданих форм діяльності має свою історію
і з огляду на повторюваність постійно копіює ті марке-
ри етнічності, регіональної експресії та етнічної іден-
тичності, які вказують на дуже сильні родинні та колек-
тивні чинники, що пов’язано з католицькою вірою і
Церквою. Такий характер мають і урочистості й захо-
ди, організовані поза вищезгаданим календарем окре-
мими гуртками ZPPA, наприклад, ювілей гуртків з
першою частиною – релігійною, тобто месою (літургій-
ні ритуали, у їх межах – ідентифікуючі регіональні
ознаки, наприклад, участь прапороносців гуртків,
гуральських капел, аналогічно до «підгалянських мес»,
особливо поширене обдаровування) і другою части-
ною – світською, розважальною, бенкетною (хоча
також освяченою молитвою і благословенням їжі капе-
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
63
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012
Анна Бжозовська-Крайка. Мегаполісна і регіональна ідентичність
у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці)
ланом). Роль організаторів тепер переймають художні
колективи. Наприклад, упродовж кількох років фольк-
лорний гурт ZPPA «Siumni» організовує «Zbójnicką
Watrę» («Розбійницька ватра») в Slovenian Catholic
Mission w Lemont (Словенська католицька місія в
Лемонті). Велику популярність серед чиказьких підга-
лян мають гуральські пікніки, які організовують у лісо-
вих парках на околицях Чикаго або поза чиказькою
метрополією, пов’язані також із престольними приход-
ськими святами (наприклад, Великий пікнік ZPPA в
Йорквіллі, штат Іллінойс) 20. Ці події сприяють відтво-
ренню та появі сучасного фольклору, подібно до обран-
ня «Królowej Związku Podhalan w Ameryce» («Королева
Спілки підгалян у США»), організовані Комітетом імп-
рез разом з Головним управлінням ZPPA, а також вибо-
ри «Zbójnika Roku», сценарію якого точно дотримують-
ся. Привабливість цих форм із вписаними в них регіо-
нальними ідейними посланнями, передачею спадщини
своєї метрополії конкурує з американською масовою
культурою, особливо це стосується молодого покоління.
Ефективним протиставленням загальноамерикан-
ським зразкам слугує також виразне надання переваги
ендогенності і трьохпоколінній моделі родини, що бере
активну участь у діяльності спільноти (якщо міжетніч-
ний шлюб (intermarriage), то в межах цієї самої релігій-
ної конфесії). Американські дослідники фольклору й
етнічних груп повсюдно зауважують, що «…з етнічною
сім’єю пов’язані насамперед загальна передача тради-
цій, а також пізнання мови (діалекту), поглядів на світ,
спостереження за поведінкою, повторення культурних
взірців, прийняття традиційних ролей» 21.
Наведені спостереження, що охоплюють вибрані
культурні практики гуральської субгрупи в чиказькій
метрополії 22, підтверджують домінування регіональ-
ної ідентичності цієї етнічної групи в американських
реаліях. Ця ідентичність, яка виявляється в персональ-
ному і груповому аспекті, загалом під час святкувань,
становить так зване приватне обличчя етнічності
(private face of ethnicity), а також маргінальність мегапо-
лісної ідентичності (низький ступінь американізації),
яку визначають загальноамериканські стандарти
повсякдення – форми, цінності і зразки поведінки, що
регулюють міжособові контакти в публічному просторі
(просторі роботи), а також вибрані стандарти святко-
вості, що засвоюються на рівні поверхневої знаковості
та позбавлені ідеологічної рефлексії, наприклад, світ-
ська різдвяна декоративність, Хеллоуїн, Dzień indyka
(День подяки) (Thanksgiving), Dzień serduszkowy (Свято
закоханих, або День Святого Валентина) (St. Valentine’s
Day). Цей двоподіл, однак, не увиразнює диференційо-
ваної специфіки ідентифікаційних вимірів субгрупи
(співвідношення між глобальним виміром ідентичнос-
ті, національним, регіональним і релігійним), пред-
ставники якої вже понад століття залишаються в неви-
значеному стані між батьківською спадщиною і новою
вітчизною – статус «між / серед», у свідомості субгрупи
країна походження залишається не як ідеологічний
конструкт або міф, а як реальна культурна дійсність
(синдром «перелітних птахів»). Уточнення специфіки
ідентифікаційних вимірів уможливлює натомість кон-
цепція ідентифікаційних визначень, запропонована,
щоправда, Мирославом Собецьким для європейської
культурної дійсності, але її можна легко пристосувати
до американської мультикультурності 23.
Що стосується іммігрантів з гуральськими кореня-
ми, окрім подвійного регіонально-релігійного визна-
чення (або релігійно-регіонального), розглянемо
також потрійне визначення: національно-регіонально-
релігійне, у якому домінує національне завдяки істо-
ричній ідентичності (формально-суспільна ідентич-
ність 24). Одним із прикладів її виявів є щорічне най-
більше полонійне свято – Paradzie 3 Majowej (парад на
честь Дня конституції 3 травня), із символічними зна-
ками регіональної ідентичності (одяг, музика, спів,
танець). Натомість визначення із чотирма ознаками:
національне-регіональне-релігійне-глобальне – ми
застосовуємо щодо історичної ідентичності на побуто-
вому рівні. Наприклад, богослужіння з нагоди Pulaski
Day (до речі, з 1993 року в саду чиказького «Domu
Podhalan» установлено погруддя генерала Казимира
Пулавського – героя поляків і американців).
Феномен гуральщини в діаспорі, сигналізований
аналізом категорії ідентичності, легко спростовує виго-
лошені думки соціологів культури, що «…в сучасних
постіндустріальних суспільствах, тим паче інформацій-
них, – як стверджує Владислав Яхер, – радикально змі-
нюється ідентичність одиниці, яка піддана вторинній
соціалізації, існує в умовах, у яких інколи змушена при-
ймати інші образи самого себе, пов’язані з виконувани-
ми ролями, а подекуди навіть такі, що суперечать одне
одному. Це виникає внаслідок масштабного поділу
су спільного життя, організація якого втрачає своєрідну
органічність на користь сегментації і суспільної атомі-
зації, позбавленої структури виразної осі, яка інтегрує
ті, окремі, сегменти його організації» 25. В аналізова-
них еміграційних реаліях інституціоналізація культури
становить ту вісь, або, посилаючись на пропозицію
Л. Гроссберга, «афектний магніт», що протидіє перемі-
щенню активності людей і зміні вигляду, структурі
«мапи важливих подій» 26. Та сама інституціоналізація
культури визначає також транзитні лінії, що контролю-
ють траєкторії і визначають ідентичність одиниці, а
також групи – як в полонійній мікроперспективі, так і
американській макроперспективі.
Варто зауважити, що непіддатливість щодо амери-
канізації є також характерною ознакою для гураль-
ських спільнот за межами Чикаго, поза штатом
Іллінойс (аналогічне спостерігаємо і в штаті Нью-
Джерсі (з 20-х років XX ст. – важливий центр амери-
канської гуральщини на Східному узбережжі), а також
у Пенсильванії, Вісконсіні, Аризоні, Флориді, де діють
об’єднання ZPPA). Домінанта регіональної ідентич-
ності в поєднанні з етнічною гордістю (ethnic pride)
увесь час підтримує актуальну ідею (яку неодноразо-
во повторюють в американських полонійних медіа,
регіонально форматованих) про те, що «гуралів
неможливо денаціоналізувати» 27. Окреслені терито-
рії існування етнічної традиції в межах гуральської
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
64 Мультикультурні традиції США та Канади
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012
субгрупи становлять приклад етнічних досліджень,
що дозволяють зафіксувати неоднорідну картину
полонійної культури як складової частини веселки
етнічних груп, які формують американський народ 28.
Домінування цієї субгрупи (від початку ХХ ст.) в обра-
зі американської полонії підтверджує ефективність
відцентрових інституціоналізованих дій. А поєднання
їх з перевагами іноетнічності в американському житті
(комерційна етнічна ідентифікація, тобто регіоналізм
на службі реклами магазинів 29, сімейного й індивіду-
ального бізнесу 30, етнічних ресторанів, наприклад у
Чикаго: «Bioło Izba» («Біла хата»), «Szałas» («Курінь»),
«Janosik» («Яносик»)) забезпечує стійкість групи, від-
так – її ідентичність. Отже, можна припустити, що в
такому випадку прогнози американських дослідників
не підтверджені, що особ ливо інтенсивні потреби
ідентичності можуть виробити дуже сильну форму
символічної етнічності, яка, як показник існування
етнічних груп і культур, не вимагатиме функціонуван-
ня груп або організаційних зв’язків, здобуваючи від-
чуття ідентичності за допомогою традиційних симво-
лів 31. Тоді, однак, артефактний характер етнічного
фольклору в американському просторі метрополії
став би дійсністю.
1 Pula J.‑S. Recent Perspective on the
Polish Diaspora // The Polish Diaspora /
ed. J.-S. Pula, M. B. Biskupski. – New York,
1993. – Vol. 2. – S. 3.
2 Пор.: Barker Ch. Diaspora i tożsamości
hybrydowe // Studia kulturowe. Teoria i
praktyka / tł. A. Sadza. – Kraków, 2005. –
S. 292.
3 Bell D. The Cultural Wars. American
Intellectual Life, 1965–1990 //
Quadrant. – 1992. – July-August. – S. 22.
4 Greene V. Poles // Harvard Encyclopedia
of American Ethnic Groups / eds.
S. Thernstrom, A. Orlov, O. Handlin. –
Cambridge ; London, 1980. – S. 789.
5 Brass P. R. Ethnic Groups and Identity
Formation // Ethnicity / eds.
J. Hutchinson, A. D. Smith. – Oxford ;
New York, 1996. – S. 85.
6 Greene V. Poles... – S. 789.
7 Grossberg L. We gotta get out of this
place. Popular conservatism and
postmodern culture. – New York, 1993. –
S. 77 (цит. зa: Melosik Z. Tożsamość, ciało
i władza. Teksty kulturowe jako (kon)
teksty pedagogiczne. – Poznań ; Toruń,
1996. – S. 292).
8 Терміни «amerykańskie Podhale»,
(«американське Підгалля»), «amerykań-
scy Podhalanie» («американські підгаля-
ни») мають широке функціонування в
полоністичних медіа США й Канади
(пор.: Mikulec J. Podhalańskie akcenty w
metropolii detroickiej // Tatrzański Orzeł
(The Tatra Eagle). – 1989. – N 3–4. –
S. 12).
9 Пор.: Kucharczyk J. Kłopoty z
wielokulturowością // Różnica i
różnorodność. O kulturze ponowoczesnej –
szkice krytyczne / red. A. Jawłowska. –
Poznań, 1996. – S. 52.
10 Пор.: Brzozowska‑Krajka A. Stitching a
Patchwork Instead of Straight Line: An
Anthropological Vision of the Future of
Cross-culturalism and Cross-ethnicity //
Approaching a new Millennium. Lessons
from the Past Prospects for the Future /
eds. D. Apollon i in. – Bergen, 2001. –
(CDROM).
11 Green A. A Keynote. Stitching Patchwork
in Public // The Conservation of Culture.
Folklorists and Public Sector /
ed. B. Feintuch. – Kentucky, 1988. –
S. 17–34.
12 Пор. написаний у Чикаго вірш
гуральського поета Ф. Лояса-Кослі
«Góralu, czy ci nie żal» («Гуралю, чи тобі
не жаль») (див.: Łojas‑Kośla F. Prowadź
przez życie... / wstęp, wybór, oprac.
A. Brzozowska-Krajka. – Poronin, 1998. –
S. 93).
13 Пор.: стаття 5 Конституції Спілки
підгалян у США «Цілі і завдання Спілки
підгалян» (див. : Cele i zadania Związku
Podhalan // Constitution of Polish
Highlanders Alliance in North America. –
Chicago, 2002. – S. 3); Gromada‑Kedroń J.
Żywotność regionalnej kultury
podhalańskiej po obu stronach
Atlantyku // Tatrzański Orzeł (The Tatra
Eagle). – 2005. – N 2. – S. 3–4.
14 Пор.: Dyczewski L. Wartości kulturowe
ważne dla polskiej tożsamości //
Tożsamość polska w odmiennych
kontekstach / red. L. Dyczewski,
D. Wadowski. – Lublin, 2009. – S. 149–
180.
15 Jakubiec В., ks. SDS. Sanktuarium Matki
Bożej Częstochowskiej w Merrillville. –
Kraków ; Merrillville, 1996. – S. 11.
16 Enloe C. Religion and Ethnicity //
Ethnicity / eds. J. Hutchinson,
A. D. Smith. – Oxford ; New York, 1996. –
S. 197.
17 Пор.: Jurecki J. Skazani na Amerykę
[Електронний ресурс]. – Режим досту-
пу : www.tponline.pl.
18 Пор.: Sowa M. Podhalańska Msza
Święta [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : www.tponline.pl.
19 Пор.: [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://zppa.org.
Календар заходів на 2012 рік було
доповнено такими заходами: вручення
стипендій Комітету освіти ZPPA, освя-
чення верби, меса Воскресіння в
Мюнстері (штат Індіана), Бал короле-
ви ZPPA, зустріч, присвячена деклама-
ції віршів, пов’язана з першою річни-
цею винесення на вівтар Божого Слуги
Іоанна-Павла II, святкування 25-річчя
радіомовлення ZPPA; Святвечір для
одиноких.
20 Багато запрошень на такі регіональ-
но-полонійні зустрічі ми знайдемо на
сайті ZPPA в розділі «Wydarzenia»
(«Події»), які розсилають також й елек-
тронною поштою (пор.: запрошення на
пікнік об’єднання № 81 «Bustryk»
(«Бустрик») ZPPA, отримане авторкою
цієї публікації в приватній кореспон-
денції з головою цього об’єднання –
Ганною Залінською. Запрошення адре-
совано до «цілої полонії і гуральської
братії, симпатиків об’єднання, а також
сусідніх сіл». Зміст запрошення, окрім
часу (неділя, 29 липня 2012 року) і
місця (Slovenian Catholic Mission, 14
246 Main St. Lemont Il.(Словенська
католицька місія на Мейн Стріт у
м. Лемонт, штат Іллінойс)), указує на
його программу: свята меса, яку від-
править капелан об’єднання Павел
Комперда, конкурс і показ компонуван-
ня «klapnioków i kop» (стогів сіна і
копиць) (як на Підгаллі), різні конкур-
си і несподіванки, а також лотерея
(з фантами) для дітей «Klan Lulu i Lolo
oraz wiele innych atrakcji» («Клан Люлю
і Льольо, а також багато інших роз-
ваг»), багата кухня й зимові напої, а ще
забава «з групою “Hajlandery”
(“Хайляндери”) і гуральською музи-
кою».
21 Toelken B. The Dynamics of Folklore. –
Boston, 1979. – С. 86.
22 У докладному аналізі потрібно було б
урахувати діяльність окремих об’єднань
ZPPA з релігійним і релігійно-регіо-
нальним профілем, а також регіональ-
Примітки
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
65
ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012
Анна Бжозовська-Крайка. Мегаполісна і регіональна ідентичність
у діаспорі (дослідження етнічної підгрупи поляків-підгалян в Америці)
но форматованих медіа: журналів
(«Echo Podhalańskie» («Підгалянське
ехо»), «Podhalanin w Ameryce»
(«Підгалянин в Америці»), «Podhalanin»
(«Підгалянин»)) і радіоцентрів (ZPPA і
радіопрограми «Na góralską nutę», що
передаються в діапазоні WPNA 1490
AM).
23 Sobecki M. Profile identyfikacyjne w
analizie tożsamości kulturowej //
Tożsamość polska w odmiennych
kontekstach / red. L. Dyczewski,
D. Wadowski. – Lublin, 2009. – S. 27–44.
24 Цей тип ідентичності виокремлює
І. Буковська-Флоренська (Bukowska‑
Floreńska I. Tożsamość społeczno-
kulturowa w refleksji etnologa/
antropologa kulturowego (w druku: w
materiałach z konferencji naukowej
«Tożsamość i komunikacja», org. KUL,
Lublin 8–9.06. 2009).
25 Jacher W. Tożsamość i wielokulturo-
wość jako kategorie badań procesów
społecznych // Tożsamość polska w
odmiennych kontekstach / red.
L. Dyczewski, D. Wadowski. – Lublin,
2009. – S. 13.
26 Grossberg L. We gotta get out of this
place. Popular conservatism and
postmodern culture. – New York, 1993. –
S. 70–71.
27 Gromada‑Kedroń J. Górali nie da się
wynarodowić… // Tatrzański Orzeł (The
Tatra Eagle). – 2003. – N 2. – S. 7.
28 Потрібно було б задуматися над нау-
ковою достовірністю етнічних дослі-
джень, автори яких не помічають етно-
графічного поділу американської поло-
нії, що не є монолітом, виключно кла-
совою структурою (пор., напр.:
Mostwin D. Trzecia wartość.
Wykorzenienie i tożsamość. – Lublin,
1995).
29 Напр., відкритий 2012 року в чиказь-
кій метрополії магазин «Folk. Moda.
Studio» («Фольк. Мода. Студія») з про-
дажу традиційного одягу, а також сти-
лізованого одягу для жінок, чоловіків і
дітей на Хікорі Хіллс Стріт, 95 (8617
W. 95 St. Hickory Hills).
30 На численність і галузевий поділ цих
«бізнесів» указує реклама, яку охоче
розміщують в окремих Pamiętnikach
Sejmowych ZPPA (Сеймові щоденники
ZPPA), полонійних періодичних видан-
нях, а також у радіопрограмах (radia
Związku Podhalan (радіомовлення
Спілки підгалян), radia «Na góralską
nutę», radia «Stowarzyszenia Polskich
Twórców Ludowych w Ameryce» (радіо-
мовлення Товариства польських народ-
них майстрів у США)), що передають у
діапазоні WPNA 1490 AM. Про історію
радіомовлення ZPPA див.: Krzeptowska‑
Gewont M. Radio Związku Podhalan w
Północnej Ameryce // Góralskie posiady
doktora Orawca / red. B. Orawiec-
Wyśni. – Chicago, 2010. – Т. 3. – S. 329–
332.
31 Пор.: Gans H. J. Symbolic Ethnicity:
The Future of Ethnic Groups and Cultures
in America // Ethnic and Racial Studies. –
1979. – N 2. – S. 440–441.
Переклад з польської Лесі вахніної та Іванни церковняк
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|