Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів

Andrii Nahachewsky, Natalie Kononenko. Peter and Doris Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore. This article deals with the history and current activities of the Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore: the main problems of investigation and leading researchers.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автори:	Нагачевський, А., Кононенко, Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2012
Назва видання:	Народна творчість та етнологія
Теми:	Мультикультурні традиції США та Канади
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201682
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів / А. Нагачевський, Н. Кононенко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 5. — C. 91-94. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201682
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2016822025-01-28T10:53:20Z Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів Нагачевський, А. Кононенко, Н. Мультикультурні традиції США та Канади Andrii Nahachewsky, Natalie Kononenko. Peter and Doris Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore. This article deals with the history and current activities of the Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore: the main problems of investigation and leading researchers. 2012 Article Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів / А. Нагачевський, Н. Кононенко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 5. — C. 91-94. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201682 061.22:39(71=161.1) uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Мультикультурні традиції США та Канади Мультикультурні традиції США та Канади
spellingShingle	Мультикультурні традиції США та Канади Мультикультурні традиції США та Канади Нагачевський, А. Кононенко, Н. Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів Народна творчість та етнологія
description	Andrii Nahachewsky, Natalie Kononenko. Peter and Doris Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore. This article deals with the history and current activities of the Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore: the main problems of investigation and leading researchers.
format	Article
author	Нагачевський, А. Кононенко, Н.
author_facet	Нагачевський, А. Кононенко, Н.
author_sort	Нагачевський, А.
title	Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів
title_short	Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів
title_full	Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів
title_fullStr	Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів
title_full_unstemmed	Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів
title_sort	центр українського і канадського фольклору ім. петра та доріс кулів
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Мультикультурні традиції США та Канади
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201682
citation_txt	Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів / А. Нагачевський, Н. Кононенко // Народна творчість та етнологія. — 2012. — № 5. — C. 91-94. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT nagačevsʹkija centrukraínsʹkogoíkanadsʹkogofolʹkloruímpetratadorískulív AT kononenkon centrukraínsʹkogoíkanadsʹkogofolʹkloruímpetratadorískulív
first_indexed	2025-02-09T04:44:15Z
last_indexed	2025-02-09T04:44:15Z
_version_	1823553624058363904
fulltext	ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012 Історія Центру українського і канадського фолькло- ру ім. Петра та Доріс Кулів сягає перших курсів україн- ського фольклору, запропонованих в Альбертському університеті 1977 року. Відтоді програма поступово розширилася. Нині Центр розташований у новому великому приміщенні в Департаменті сучасних мов і культурологічних досліджень Альбертського універси- тету і пропонує бакалаврські, магістерські та доктор- ські ступені з українського фольклору. Він добре відо- мий поза межами університету. У 2000 році філантропи Петро та Доріс Кули зверну- ли увагу на Центр і зробили три вагомі пожертви, що дозволило перетворити його на найбільшу установу, яка займається дослідженням українського і канад- ського фольклору. Коли українські студії розпочалися в кількох канад- ських університетах у 1960–1970-х роках, це передусім була лінгвістика, література, історія та політичні студії. Проте нове покоління канадських українців, котрі досяг- ли студентського віку в 1970-х, були готові до змін. Їх цікавили явища толерантності, різноманітності, вільно- го самовияву, «коріння» та полікультурності. У 1977 році професор Богдан Медвідський (тоді він працював викла- дачем лінгвістики Альбертського університету на кафед- рі слов’янських і близькосхідних студій) запропонував курс «Вступ до українського фольклору» (з акцентом на народних піснях) і зрозумів, що студентам було досить цікаво. Поступово він розробив і додав інші фольклорні курси, такі, як народна проза, свята життєвого та кален- дарного циклу, історія української фольклористики та канадсько-український фольклор. Б. Медвідському було непросто, але він подолав труднощі на шляху до впрова- дження спочатку бакалаврського, а згодом і магістер- ського та докторського ступенів з українського фолькло- ру. Він був відданий цій справі, уважаючи фольклор важливою складовою історії та ідентичності українців Канади. На той час жоден університет Північної Америки не пропонував курсів з українського фольклору, тому Б. Медвідський вирішив змінити ситуацію. Час показав правильність його розрахунків: бакалаврський рівень приваблював студентів з місцевої громади, а магістер- ська та докторська програми – студентів з усієї Канади та інших країн. У 1986 році Б. Медвідський доклав зусиль, щоб від- крити ще одну професорську посаду з фольклору, відшу- кавши спонсорів і створивши фонд-кафедру в 1 200 000 доларів. Ераст і Лідія Гуцуляки з Торонто від- гукнулися двома щедрими пожертвами, які зустрічно подвоїв уряд провінції Альберти. У травні 1989 року було засновано «Кафедру української культури та етнографії ім. Гуцуляків» і введено нову викладацьку посаду. Перший докторант професора Б. Медвідського з україн- ського фольклору Андрій Нагачевський обійняв цю посаду 1990 року. Нині, маючи двох викладачів, програма почала роз- ширюватися. Було запропоновано нові курси: матері- альна культура, українське народне мистецтво та укра- їнські народні танці. Б. Медвідський почав викладати методологію та теорію фольклору. Він завжди цікавив- ся життям громади та політикою і вишукував мецена- тів, гроші яких ішли на стипендії для студентів і засну- вання кафедр. Василь і Анна Куриліви із Садбюри (Онтаріо) також відгукнулися на заклик Б. Медвідського і заснували фонд ім. Івана Франка для підтримки талановитих сту- дентів та аспірантів фольклорної програми, які приїха- ли не лише з Канади, а й зі Сполучених Штатів, Кореї, Туреччини, України, інших країн. Б. Медвідський за власний кошт заснував ще один, третій, фонд для утримання Архіву українського фольк- лору. Основою цього архіву є студентські курсові роботи, що їх професор Б. Медвідський почав збирати 1977 року. Пам’ятні дошки з іменами найщедріших меценатів- засновників трьох фондів розміщено на вході до Центру, а щоб засвідчити особливу вдячність і пошану професо- рові Б. Медвідському, Архіву українського фольклору в 2003 році було присвоєно його ім’я. У 1995 році було створено громадську організацію «Друзі Кафедри Гуцуляків», згодом перейменовану на «Друзі Центру українського фольклору». Організація стала незамінним помічником Центру й допомагає не лише фінансово, але й порадами, зв’язками з громад- ськістю та рекламою. Упродовж 1990-х – на початку 2000-х років Центр активно проводив дослідження та займався публікація- Андрій Нагачевський, Наталя Кононенко УДК 061.22:39(71=161.1) andrij Nagachewskyj, Natali Kononenko. Peter and Doris Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore. This article deals with the history and current activities of the Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore: the main problems of investigation and leading researchers. Keywords: Ukrainian folklore, Kule Centre for Ukrainian and Canadian Folklore. Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 92 Мультикультурні традиції США та Канади ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012 ми в намаганні просувати український фольклор. Серед іншого були запрошення науковців із США й України для доповідей; випуск Українських етнологічних новин (Ukrainian Ethnology News); проведення низки наукових конференцій, присвячених українським студіям і канад- сько-українському фольклору; заснування серії публіка- цій найкращих розвідок студентів та аспірантів; свівпра- ця з українськими науковцями та інституціями. Народження Центру На зламі тисячоліть Альбертський університет вва- жався найкращим у Північній Америці в галузі україн- ських студій і залишається єдиним, де є програма укра- їнського фольклору. У 2001 році університет заснував Канадський центр української культури й етно графії, до якого формально ввійшли Фонд розвитку Програми українського фольклору, стипендії родини Курилівих і архів, а очолив його професор Нагачевський. У 2003 році Центр під керівництвом А. Нагачевського взяв участь у масштабному проекті «Місцева культура та поліетнічність у преріях», метою якого було зібрати нову величезну базу записів інтерв’ю зі старшими людь- ми, які пам’ятали життя в канадських преріях до 1939 року 1. Проект виявився надзвичайно успішним, у ньому брали участь студенти фольклорної програми. Утім, зібрані матеріали стосувалися не лише канадсько- української культури, але й канадсько-французької, канадсько-британської і канадсько-німецької. Намаган- ня поширити український фольклор на загальний канадський гаряче підтримали Петро та Доріс Кули. У 2003 році Центр створив інтернет-виставку «Погляди на Канаду», присвячену українським весіль- ним традиціям, а також інтернет-колекцію, у яку ввій- шло понад три тисячі фотографій канадсько-україн- ської культури. Упродовж 1981–2003 років 22 студенти та аспіранти отримали магістерські й докторські ступені за Програмою українського фольклору при Центрі. Заснування другої кафедри У 2002 році Б. Медвідський вийшов на пенсію, а Департамент сучасних мов і культурологічних студій вирішив найняти нового викладача українського фольк- лору. Саме тоді було прийнято рішення про заснування Кафедри української етнографії ім. Кулів, а в 2004 році Наталя Кононенко обійняла цю посаду і стала одним з найактивніших лідерів у галузі канадсько-українського фольклору. Вона викладає курси українських вірувань, української прози, поезії, родинних і календарних обря- дів, фольклорної методології та теорії фольклору, фольк- лору і мас-медіа. На гроші з фонду її кафедри вона влаш- тувала низку зустрічей із провідними спеціалістами в галузі фольклору зі всього світу, які виступали з лекція- ми та ділилися досвідом щодо організації архівних і музейних справ. Серед них були Майкл Тафт (голова фольклористичного відділу Бібліотеки Конгресу США), Любов Волинець (кураторка українського музею в Нью- Йорку), Роберт Климаш (у минулому співробітник Музею Цивілізації в Оттаві, нині – профессор Центру канадських і українських студій у Вінніпезькому універ- ситеті; копії його власних польових досліджень зберіга- ються у фольклорному архіві ім. Богдана Медвідського), Олександра Бріцина (фольклорист Інституту мисте- цтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського), Сабіна Магліокко (професор Каліфорнійського університету), Катрін Воннер (про- фесор університету штату Пенсильванія), Лариса Фіалкова (викладач університету в Хайфі, Ізраїль) та Мирон Момрик (архіваріус Національного архіву Канади в Оттаві). Були також виконавці традиційних українських пісень і музики, які виступали не лише для університетської аудиторії, але й для місцевої україн- ської громади та для українських шкіл Едмонтона й околиць. Це бандуристи: Михайло Коваль з-під Києва, Юліан Китастий з Нью-Йорка, Віктор Мішалов з Міссісуаги (Онтаріо) та музична група «Бурдон» зі Львова. З ініціативи Наталі Кононенко Центр розпочав щотижневі обідні семінари, що надають можливість сту- дентам фольклорної програми представляти результати власних досліджень і відшліфовувати майстерність публічних виступів. На ці семінари Центр часто запро- шує колишніх випускників Програми, представників української громади й університетських викладачів істо- рії та антропології, дослідження яких так чи інакше дотичні до фольклору. П’ять докторських і вісім магіс- терських захистів упродовж 2004–2011 років – значно вищі показники, ніж у середньому по Департаменту. Перейменування Центру У 2006 році Петро та Доріс Кули зробили ще одну величезну пожертву для Альбертського університету, після чого Центр почав називатися «Центр українсько- го і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів», або скорочено – «Фольклорний центр ім. Кулів». Саме тоді було прийнято рішення додати до українських сту- дій французькі; уведено посаду викладача канадсько- українського фольклору, на яку згодом прийняли про- фесора Майка Тру. Дослідження та архів Фольклорний центр ім. Кулів приділяє особливу увагу доступу до своїх матеріалів через Інтернет. Мета цього – дозволити дослідникам швидко дізнатися, які книги, статті, рукописи, аудіо- та відеозаписи, фотогра- фії, артефакти на потрібну їм тему є в Центрі. Іноді дослідники можуть одразу перейти до фото, інтерв’ю чи текстових документів. Перші кроки в цьому напрям- ку вже зроблено: стали доступними збірки фотографій, комерційних дисків і польових інтерв’ю 2. Архів українського фольклору ім. Богдана Медвідсь- кого щороку збільшується завдяки курсовим роботам студентів Програми українського фольклору, матеріалам польових досліджень студентів і викладачів, пожертвам у вигляді книжок, артефактів, рукописів і т. ін. В архіві є матеріали про українців у всьому світі, проте основний наголос, звичайно ж, залишається на україн- цях Західної Канади та Західної України. Найбільшою цінністю цього Архіву є тисячі годин польових аудіо- і http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 93 ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012 Андрій Нагачевський, Наталя Кононенко. Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів відеозаписів, сотні рукописів. Ліцензовані диски укра- їнської музики та книги / журнали також важливі. Добре задокументовано весільну музику й танці, що відповідає зацікавленням меценатів і дослідників. Є досить велика колекція друкованої продукції (про- грамки, афіші, оголошення і т. ін.). Український фольк- лорний архів ім. Богдана Медвідсь кого має небагато артефактів з огляду на наявність кількох українських музеїв в Едмонтоні, проте незнач на їх кількість (а також колекція предметів поп-культури та сувенір- ної продукції) зберігається для потреб викладання. У довготривалій перспективі ці артефакти та докумен- ти стануть важливим джерелом інформації про грома- ду, яка їх виготовила. Щоліта наймають кілька студен- тів, аби допомогли занести архівні матеріали до елек- тронного каталогу. Однією з основних рис Центру є наукова робота та публікації. Дослідницькі зацікавлення А. Нагачевського покладено в площину українського танцю і відродження народних танців, а також методів дослідження усної істо- рії та історії української фольклористики в Канаді. Сфера наукових зацікавлень Наталі Кононенко надзвичайно широка й охоплює, певно, усі жанри українського фольк- лору, що відображено в кількості її монографій, статей і виступів на національних і міжнародних конференціях. Фольклорний центр також надає субсидії на видання «Фольклорики». За останні п’ять років, коли редакто- ром журналу стала професорка Н. Кононенко, воно перетворилося на добре відоме міжнародне видання, мета якого – налагодити партнерські зв’язки між нау- ковцями Північної Америки та Східної Європи. На веб- сайті SEEFA (Slavic and East European Folklore Association) є всі числа журналу, окрім останніх трьох років 3. Професорка Н. Кононенко ініціювала укладання Договору про співробітництво між Альбертським уні- верситетом і київським Інститутом мистецтвознав- ства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського, що сприятиме проведенню польових досліджень канадськими студентами в Україні та перебуванню українсь ких науковців і студентів в Альбертському університеті. Співпраця з українською громадою Одним із засадничих принципів роботи Центру є співпраця з українською громадою. Щороку «Друзі Центру українського фольклору» влаштовують нараду, щоб доповісти про український фольклор у громаді. Останнім часом назване товариство запрошує на такі наради студентів Фольклорної програми для коротких презентацій власних досліджень. У 2007 році Український фестиваль у Торонто запросив Центр українського фольклору взяти участь і представити традиційне українське весілля кінця ХІХ ст., сьогоденної України, у Канаді до 1940 року і в сучасній Канаді. Виставка дала можливість співпраці з меценатами: Петро та Доріс Кули, а також родина Курилівих надали власні весільні фотографії, фату, весільну стрічку нареченого й інші речі. Така виставка є цінним засобом просвіти як українського, так і канадського загалу. Весільну виставку було показано також у Монктоні, Нью Бранзвіку, Едмонтоні, Вегревіллі та Саскатуні. Присвоєння імені Петра та Доріс Кулів Центру українського і канадського фольклору. Зліва направо: Наталя Кононенко, Андрій Нагачевський, Петро Кул, Доріс Кул http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 94 Мультикультурні традиції США та Канади ISSN 01306936 / Народна творчість та етнологія / №5 2012 Едмонтонський гурт українського танцю «Зірка» 2008 року запропонував Фольклорному центру ім. Кулів видати книгу та презентувати виставку «Український танець: від села до сцени». Фольклорний центр ім. Кулів і товариство «Друзі Центру українського фольклору» набули досвіду зні- мання фільмів. Серед них: рекламний фільм «Програма українського фольк лору Альбертського університету» (1996) та «Справжні громади: місцева культура та полі- етнічність у преріях» (2004). В особі Наталі Кононенко та її чоловіка Пітера Голловея Центр почав готувати освітні матеріали для українських двомовних шкіл Едмонтона. Метою цього було використовувати цифрові технології, фотографії та відео з України, щоб зробити цікавим інтерактивне модульне навчання для школярів. Модулі включають українське житло, дитячі ігри, школу і т. д. 4 Завдяки Наталі Кононенко та Пітерові Голловею, Центр також зробив внесок у великий проект з доку- ментування українських церков у преріях Альберти через інтерв’ю та 3D-зйомки 5. До того ж Центр намага- ється фотографувати й описувати інші приклади куль- турної спадщини канадських українців, наприклад писанки чи обрядові страви. Результат цієї роботи (фотографії 200 рушників, традиційного вбрання, сіль- ських церков України, святкувань, весіль тощо) пред- ставлено на веб-сайті www.arts.ualberta.ca/uvp/. Центр також регулярно проводить різноманітні майстер-класи для громад Університету, Едмонтона взагалі та едмонтонських українців зокрема, навчаю- чи, як робити мотанки, писанки, короваї та гердани. Професори Центру надають фахову допомогу не лише на території Канади. Скажімо, Наталя Кононенко допомагала Клівлендському музею та Українському музею Нью-Йорка з організацією виставок народного мистецтва. Найновішим проектом Центру є залучення закор- донних українців до участі в транскрибуванні та пере- кладі англійською усних фольклорних матеріалів 6. Проект очолює Наталя Кононенко, і саме матеріали її польових досліджень по селах України пропонуються як робочий матеріал у цьому проекті 7. Канадський компонент Перейменування 2006 року Центру на «Центр укра- їнського і канадського фольклору ім. Кулів» спричини- лося до того, що тепер Центр досліджує фольклор як український (у Канаді, Україні та в усіх куточках світу, де мешкають українці), так і канадський (усіх етнічних груп Канади). До канадського фольклору зараховують- ся також традиції, що не належать жодній етнічній групі, але постали на канадському ґрунті. Інші університети, у яких є фольклорні програми, розташовані на сході Канади, тож Фольклорний центр ім. Кулів покликаний документувати та досліджувати фольклор у Західній Канаді. Фольклорний архів ім. Богдана Медвідського має вже понад 400 годин аудіо записів усної історії жителів прерій англійського, французького та німецького походження. Наступним важливим кроком у напрямку розширення канадсько- го елемента Центру стало включення до штату Майка Тру – викладача французьких студій у 2010 році, який частково викладає і фольклор канадських франкофо- нів. Центр прагне максимально розширити канадський елемент і мати не лише французькі студії, але й інших етнічних груп Канади. Невдовзі Альбертський університет планує видава- ти сертифікати в галузі фольклору. Сьогодні голо- вним завданням Центру є пошук компромісу між розширенням канадського компонента та збережен- ня вже досягнутих міцних позицій в українському фольклорі. 1 Див.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.arts.ualberta.ca/local. – culture/. 2 Див.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ukrfolk.ca; http://www. mlcs.museums.ualberta.ca/en/Bohdan MedwidskyUkrainianFolkloreArchives.aspx. 3 Див.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.crees.ku.edu/ SEEFA/. 4 Див.: ]Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.arts.ualberta.ca/Shkola/. 5 Ідеться про «Sanctuary: The Spiritual Heritage Documentation Project [Святи- лище: проект документування духовної спадщини]». Див.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. arts.ualberta.ca/uvp/pages/Churches_A_B. htm?menu=8-1:0. 6 Див.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://research.artsrn.ualberta. ca/ukrfolklore/index.html. Центр за - про шує українців з України долучитися до цього проекту й допомогти тран- скрибувати слова пісень, легенд, опо- відань і т. ін. 7 Сотні годин польових інтерв’ю Наталі Кононенко було оцифровано, оснащено функцією пошуку за темою та вивішено в mp3 файлах на веб-сайті як результат іншого великого проекту «TAPoR [Text Analysis Portal for Research] Project [Проект Порталу досліджень текстового аналізу]», що триває з 2005 року. Див.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://projects. tapor. ualberta.ca/Ukraine Audio/. Примітки Переклад з англійської Світлани Кухаренко http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Центр українського і канадського фольклору ім. Петра та Доріс Кулів

Репозитарії

Схожі ресурси