Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України
Фондова збірка неполив’яних кахель Полтавщини Національного музею народної архітектури та побуту України, а також експедиційні матеріали дають уявлення про типи й види кахель кінця ХVІІ – ХХ ст., що їх використовували для облицювання печей у цьому регіоні. Загалом музейна колекція нараховує 257 один...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201695 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України / Л. Назаренко // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. — С. 49-56. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-201695 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2016952025-01-29T10:40:18Z Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України Назаренко, Л. Розвідки. Матеріали. Хроніка Фондова збірка неполив’яних кахель Полтавщини Національного музею народної архітектури та побуту України, а також експедиційні матеріали дають уявлення про типи й види кахель кінця ХVІІ – ХХ ст., що їх використовували для облицювання печей у цьому регіоні. Загалом музейна колекція нараховує 257 одиниць збереження та є вагомим внеском у загальну музейну й культурну спадщину України. Фондовое собрание терракотовых изразцов Полтавщины Национального музея народной архитектуры и быта Украины, а также экспедиционные материалы дают представление о типах и видах изразцов конца ХVII – ХХ вв., которые использовались для отделки печей в этом регионе. Полная музейная коллекция насчитывает 257 единиц хранения и является весомым вкладом в общее музейное и культурное наследие Украины. The fund collection of Poltavshchynа unglazed tile from the National Museum of Folk Architecture and Folkways of Ukraine, as well as the expeditionary materials, gives an idea of types and kinds of the late ХVIIth–ХХth сenturies tile which used for the tiling of the stoves in this region. Altogether the museum collection numbers 257 units of storage and is an important contribution to the general museum and cultural heritage of Ukraine. 2015 Article Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України / Л. Назаренко // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. — С. 49-56. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201695 392.8(477.41/.42):930 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки. Матеріали. Хроніка Розвідки. Матеріали. Хроніка |
| spellingShingle |
Розвідки. Матеріали. Хроніка Розвідки. Матеріали. Хроніка Назаренко, Л. Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України Народна творчість та етнологія |
| description |
Фондова збірка неполив’яних кахель Полтавщини Національного музею народної архітектури та побуту України, а також експедиційні матеріали дають уявлення про типи й види кахель кінця ХVІІ – ХХ ст., що їх використовували для облицювання печей у цьому регіоні. Загалом музейна колекція нараховує 257 одиниць збереження та є вагомим внеском у загальну музейну й культурну спадщину України. |
| format |
Article |
| author |
Назаренко, Л. |
| author_facet |
Назаренко, Л. |
| author_sort |
Назаренко, Л. |
| title |
Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України |
| title_short |
Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України |
| title_full |
Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України |
| title_fullStr |
Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України |
| title_full_unstemmed |
Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України |
| title_sort |
формування колекції неполив’яних кахель полтавщини у фондовій збірці національного музею народної архітектури та побуту україни |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Розвідки. Матеріали. Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201695 |
| citation_txt |
Формування колекції неполив’яних кахель Полтавщини у фондовій збірці Національного музею народної архітектури та побуту України / Л. Назаренко // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. — С. 49-56. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнологія |
| work_keys_str_mv |
AT nazarenkol formuvannâkolekcíínepolivânihkahelʹpoltavŝiniufondovíjzbírcínacíonalʹnogomuzeûnarodnoíarhítekturitapobutuukraíni |
| first_indexed |
2025-02-09T04:44:49Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:44:49Z |
| _version_ |
1823553659969994752 |
| fulltext |
49
фОрмування кОлекції непОлив’яниХ каХель
пОлтавщини у фОндОвій збірці націОнальнОгО
музею нарОднОї арХітектури
та пОбуту україни
Людмила Назаренко
УДК 738.81:069.4/.5(477)
Фондова збірка неполив’яних кахель Полтавщини Національного музею народної архітектури та побуту Украї-
ни, а також експедиційні матеріали дають уявлення про типи й види кахель кінця ХVІІ – ХХ ст., що їх використо-
вували для облицювання печей у цьому регіоні. Загалом музейна колекція нараховує 257 одиниць збереження та є
вагомим внеском у загальну музейну й культурну спадщину України.
Ключові слова: Полтавщина, неполив’яні кахлі, фонди, колекція.
Фондовое собрание терракотовых изразцов Полтавщины Национального музея народной архитектуры и быта
Украины, а также экспедиционные материалы дают представление о типах и видах изразцов конца ХVII – ХХ вв.,
которые использовались для отделки печей в этом регионе. Полная музейная коллекция насчитывает 257 единиц
хранения и является весомым вкладом в общее музейное и культурное наследие Украины.
Ключевые слова: Полтавщина, терракотовые изразцы, фонды, коллекция.
The fund collection of Poltavshchynа unglazed tile from the National Museum of Folk Architecture and Folkways of
Ukraine, as well as the expeditionary materials, gives an idea of types and kinds of the late ХVIIth–ХХth сenturies tile which
used for the tiling of the stoves in this region.
Altogether the museum collection numbers 257 units of storage and is an important contribution to the general museum and
cultural heritage of Ukraine.
Keywords: Poltavshchyna, unglazed tile, funds, collection.
За роки існування Національного му-
зею народної архітектури та побуту Украї-
ни (далі – НМНАПУ) науковці приділяли
неаби яку увагу обстеженню й дослідженню
відомих гончарних осередків Полтавщини.
З 1969 по 2013 рік було проведено 115 екс-
педицій у різні райони Полтавської області.
Обстеження та дослідження охоплювали такі
відомі своїми гончарними осередками райони:
Миргородський, Зіньківський, Новосанжар-
ський, Гадяцький, Шишацький. Це саме ті
райони, які збагатили колекцію Музею цінним
фактичним матеріалом (іл. 1).
Колекція неполив’яних кахель Полтавщи-
ни, до якої ввійшли вироби з відомих осеред-
ків гончарства, на сьогодні нараховує 257 оди-
ниць збереження. Процес формування збірки
започаткували наукові співробітники відділу
«Полтавщина та Слобожанщина» С. Щербань
і Н. Зяблюк. У багатьох експедиціях бра-
ли участь такі нау ковці Музею: М. Брунько,
В. Меліхова, В. Щербак, Г. Сульженко, Г. Кня-
зюк, Л. Орел. Процес формування колекції
неполив’яних кахель у НМНАПУ триває до-
нині й потребує ґрунтовного дослідження.
Серед сучасних учених, які використали
при написанні своїх праць фактичний матеріал
фондової збірки НМНАПУ, можна назвати
Агнію Колупаєву та Галину Івашків. У до-
слідженні А. Колупаєвої «Українські кахлі
ХІV – початку ХХ століть...», що вийшло у
світ 2006 року, можемо побачити окремі зраз-
ки з колекції неполив’яних кахель та фото-
ілюстрації кахляних комплексів в інтер’єрах
хат із с. Лелюхівка Новосанжарського району
та с. Бобрівник Зіньківського району Пол-
тавської області [2, с. 330, 331]. Як приклад
наведемо такі кахлі з колекції НМНАПУ,
що опубліковані в науковій літературі впер-
ше: інв. № КС-4828, КС-5168, КС-5175,
КС-5199, КС-5778, КС-5782, КС-6127,
КС-6150, НД-1595, НД-8774 (іл. 2, 3).
У 2007 році було надруковано дослідження
науковця Г. Івашків «Декор української народ-
http://www.etnolog.org.ua
50
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2015
ної кераміки ХVІ – першої половини ХХ сто-
літь», у якому авторка згадує кахлі зі збірки
НМНАПУ (інв. № КС-4828, КС-5194,
НД-2317) (іл. 2, 4).
Колекція кахляних виробів Музею заслу-
говує на увагу сучасних дослідників і викли-
кає неабиякий інтерес.
В експозиції Музею встановлено дві печі,
облицьовані неполив’яними кахлями, – у хаті
із с. Лелюхівка та в хаті із с. Бобрівник. Ках-
лі знайдено в с. Малі Будища Зіньківського
району Полтавської області 1975 року. Це
була дуже вдала експедиція, тому що внес-
ла в загальну колекцію неполив’яних кахель
НМНАПУ аж 71 кахлю (інв. № НД-2317).
Цими кахлями облицьовано піч у хаті із с. Ле-
люхівка в експозиції Музею (іл. 5).
У 1975 році було проведено ще одну експе-
дицію на Полтавщину, під час якої додатко-
во обстежено с. Малі Будища. З експедиції
привезено 36 кахель, закуплених у мешкан-
ця згаданого села К. Кононенка. Дві кахлі із
цієї колекції використано для оздоблення печі
в хаті із с. Лелюхівка (інв. № НД-2318) –
це кутові кахлі, орнаментовані сіткою із чо-
тирикутників, по краях – рамка із зубчиків.
Тринадцять кахель із цієї самої експедиції
прикрасили піч в інтер’єрі хати із с. Бобрів-
ник. Вищезгадані тринадцять кахель орна-
ментовані сіткою із чотирикутників та об-
ведені рамкою зубчиків. Решта кахляних
виробів (21 одиниця), що не мають ніяко-
го оздоблення, зберігаються в запасниках
Музею.
Іл. 1. Карта обстежених науковцями НМНАПУ осередків кахлярства
Полтавщини. Світлина В. Савича
http://www.etnolog.org.ua
51
Розвідки. Матеріали. Хроніка
Хоча в інвентарі не вказано датування ка-
хель, однак, порівнюючи їх з аналогічними,
що є в колекції, можна назвати дату – кінець
ХІХ – початок ХХ ст.
Рельєфні кахлі, що зберігаються у фон-
довій збірці НМНАПУ, відзначаються роз-
маїттям орнаментів, чіткістю рельєфного
малюнка, декоративністю й органічним поєд-
нанням форми із призначенням виробу. Орна-
ментальні мотиви зображень, що їх викорис-
товували полтавські кахлярі на своїх виробах,
відбивають довершені, вивірені часом зразки
народного світосприймання та художнього
освоєння навколишнього світу. Цінність цих
кахель полягає ще й у тому, що вони зберегли
давні форми різьблення по дереву, що засто-
совувалися при безпосередньому виготов-
ленні дерев’яної форми-матриці для декору
кахляної плитки. Кілька кахель у збірці Му-
зею мають дату виготовлення й ініціали май-
стра, який їх створив. Серед таких експонатів
можна назвати кахлю під інв. № КС-5194.
Оздоблена вона шестипелюстковою розет-
кою в центрі та чотирма по кутах, усі розетки
вписані в кола, між ними – «сосонки». На
тлі рельєфу розміщено дату «1880» та напис
«ВС ТЕ». Ще дві кахлі із цієї колекції дато-
вані 1880 роком (інв. № КС-5197, КС-5198).
Усі три датовані кахлі в 1981 році із с. Хо-
мутець Миргородського району Полтавської
області привіз нау ковець Музею Н. Зяблюк.
Наявність таких екземплярів у фондовій
збірці НМНАПУ ще раз підкреслює та під-
вищує цінність зібраної колекції неполив’яних
кахель Полтавщини.
У 1979 році колекція Музею поповнилася
23 кахлями із сіл Забрідки, Кунцеве, Клю-
сівка, Зачепилівка Новосанжарського району
Полтавської області (інв. № КС-4498–4517).
Усі вони орнаментовані ромбами, заведени-
ми в чотирикутну рамку, датуються кінцем
ХІХ ст. Цікавий декор має кахля із с. Кун-
цеве (інв. № КС-4528). Цінність такої кахлі в
колекції НМНАПУ визначається особливим
відтиском узору. Прикрашена вона вазоном із
трьома квітками, по боках якого розташова-
Іл. 2. Кахля лицьова. Глина, тиснення у формі.
с. Рашівка Гадяцького р-ну Полтавської обл.
Друга половина ХІХ ст. НМНАПУ. Інв. № КС-4828.
Світлина В. Савича
Іл. 3. Кахля лицьова. Глина, тиснення у формі.
с. Рашівка Гадяцького р-ну Полтавської обл.
Друга половина ХІХ ст. НМНАПУ. Інв. № КС-6127.
Світлина В. Савича
http://www.etnolog.org.ua
52
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2015
но хвилясті стебла з листям, угорі над вазо-
ном – ще одна велика квітка. Саме цю кахлю
2007 року вперше в літературі опуб лікувала у
своїй праці «Декор української народної ке-
раміки ХVІ – першої половини ХХ століть»
Г. Івашків [1, с. 272] (іл. 6).
Рослинна композиція декору кахлі із с. Ра-
шівка Гадяцького району Полтьавської області
асоціюється з Деревом життя. Подібні мотиви
оздоблення використовували народні майстри
у вишивці рушників, тканих килимів, цей сим-
вол прикрашав жіночий одяг (керсетки). Та-
кий самий рослинний мотив в оздоб ленні про-
стежується і на багатьох кахлях, привезених з
експедиції до с. Хомутець. Ця колекція ціка-
ва тим, що декор деяких кахель (інв. № КС-
5168, КС-5169, КС-5170) нагадує орнаменти-
ку кахляного комина із с. Великі Сорочинці
Миргородського району Полтавської області,
що його опублікував В. Самойлович у книзі
«Народна творчість в архітектурі сільського
житла» [3, с. 340] (іл. 7).
Кахлі із с. Хомутець прикрашені рельєф-
ним зображенням семипелюсткової квітки,
уписаної в коло, від якої розходяться проме-
ні. Такий самий відтиск мають і кахлі, що їх
ми бачимо на ілюстрації комина із с. Великі
Сорочинці, через що можна припустити, що
ця піч облицьована хомутецькими кахлями
(с. Хомутець розташовано недалеко від с. Ве-
ликі Сорочинці).
У прадавньому козацькому селі Великі Со-
рочинці такі розкішні печі були в хатах бага-
тьох селян. Їх будували із цегли-сирцю (міс-
цевого виготовлення). Оскільки в селі було
багато глини з домішками глею, глина мала
темно-сірий колір (іл. 8).
Переглядаючи колекцію неполив’яних ка-
хель із с. Хомутець, якою володіє НМНАПУ,
бачимо, наскільки величезний творчий потен-
ціал мали майстри, котрі виготовляли кахлі,
прикрашаючи їх таким вишуканим декором.
Аналізуючи орнаментику оздоблення кахель
із цієї колекції, можна дійти висновку, що жод-
на кахля не повторює попередню в сюжеті де-
корування, трапляються лише варіації того чи
іншого рельєфу, але вони настільки вміло ви-
користані, що ці відмінності навіть не відразу
помітні. Колекція вражає не тільки кількістю,
але й розмаїттям орнаментики, використаної
в оздобленні. Викладена такими кахлями піч
була окрасою оселі та вирізнялася неабияким
естетичним смаком простого майстра-кахляра,
який їх створив.
Як рідкісну в колекції кахель із с. Хомутець
потрібно виділити кахлю (інв. № КС-5188),
яка, крім рельєфного зображення квітки у ва-
зончику, має відтиск з ініціалами майстра –
«ІВ ЛС». У колекції така кахля в одному при-
мірнику.
Є ще одна кахля із цієї самої експедиції
(інв. № КС-5191), яка привертає увагу тим,
що вона місцями полив’яна, крім того, має
рельєф шестипелюсткової квітки та гілочок.
Таке поєднання в оздобленні неполив’яних
кахель трапляється нечасто. Підсумовуючи
результати експедиції 1981 року до с. Хому-
тець, потрібно зауважити, що тоді було при-
Іл. 4. Кахля лицьова. Глина, тиснення у формі.
с. Хомутець Миргородського р-ну Полтавської обл.
Кінець ХІХ ст. НМНАПУ. Інв. № КС-5194.
Світлина В. Савича
http://www.etnolog.org.ua
53
Розвідки. Матеріали. Хроніка
везено ще два цінні експонати, які теж можна
назвати рідкісними, хоча вони й не належать
до кахлярства. Це будівельна цегла, що дату-
ється кінцем ХІХ – початком ХХ ст. Обидві
цеглини в рельєфній рамці мають відтиски з
ініціалами або з повним іменем та прізвищем
майстра (інв. № КС-5165 – ініціали «ИУ»;
інв. № КС-5166 – напис «Яков Узназдев»).
Із с. Малі Будища до Музею привезено вісім
неполив’яних кахель, закуплених у мешкан-
ки села Харитини Іванівни Байрачної. Кахлі
оздоблені рельєфним хрестом, між рамка-
ми якого розміщено шестипелюсткові квіти
(інв. № КС-5206, КС-5210).
Ця експедиція збагатила Музей двома
цінними експонатами, які не можна не відзна-
чити, – двома цеглинами (інв. № КС-5238,
КС-5239). Їхня цінність полягає в тому, що
обидві мають клеймо майстра, а саме: «Ники-
фор Мякоступ» (датовані кінцем ХХ ст.).
Село Попівка Миргородського району
Полтавської області було додатково обсте-
жене 1990 року. Із 76 експонатів, привезе-
них із цієї експедиції, було 10 неполив’яних
кахель. Кахлі орнаментовані традиційними
для цих осередків гончарства й кахлярства
рельєфами, що траплялися раніше в колек-
ції НМНАПУ: шестипелюсткові розетки,
заведені в кола, розетки з променями (інв.
№ НД-20713, 20715–20722). Деякі кахлі
(інв. № НД-20713, НД-20714, НД-20717,
НД-20718) були використані для облицю-
вання печей в інтер’єрах хат у селах Лелюхів-
ка та Бобрівник.
Під час експедиційного обстеження
м. Миргорода та прилеглих сіл було знайде-
Іл. 5. Кахляна піч. с. Лелюхівка Новосанжарського р-ну Полтавської обл.
Друга половина ХІХ – початок ХХ ст. НМНАПУ, експозиція.
Світлина В. Савича
http://www.etnolog.org.ua
54
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2015
но ще три неполив’яні рельєфні кахлі. Дві
кахлі із цієї експедиції (інв. № НД-20806,
НД-20807) мають такі мотиви рельєфно-
го орнаменту: скісний хрест і чотири розетки
між його раменами, шестипелюсткова квітка,
заведена в коло. Третя кахля – кутова, її ли-
цьову й бокову частини оздоблено рельєфом
«сосна» (інв. № НД-20808). Усі три кахлі да-
товані кінцем ХІХ ст. У 1997 році до колекції
неполив’яних кахель Полтавщини надійшло три
кахлі із с. Галі Кобеляцького району Полтав-
ської області. Кахлі, імовірно, походять із відо-
мого центру кахлярства – смт Опішне Зінків-
ського району Полтавської області, оскільки
мають типове для цього осередку зубчасте об-
рамлення площини центрального поля. Кахлі
цієї експедиції (інв. № НД-21960) орнаменто-
вані чотирма розетками, між ними в центрі –
ромб із хрестом. Інша кахля (інв. № НД-21961)
оздоблена двома рядами рослинного орнамен-
ту, зверху – квітка-тюльпан. Усі три кахлі да-
товано серединою ХІХ ст.
Останні надходження неполив’яних ка-
хель із Полтавщини до фондової збірки Му-
зею датуються 2009 роком (із смт Опішне).
Кахлі під інв. № 24288–24309 прикрашені
рельєфним ромбоподібним орнаментом. У цій
колекції кілька кахель (інв. № 24310–24312)
вирізняються своїм оздобленням, а саме: ве-
ликий рельєфний ромб, обведений рамкою,
у кутиках якої – трикутники з листочками
всередині, краї обведені зубчиками-клинця-
ми. Ці кахлі датуються серединою ХІХ ст.
Кахлі під інв. № НД-24313 та НД-24314 –
так звані «сиві кахлі з Хомутця», прикра-
шені ромбо подібним хрещатим орнаментом,
обведеним рамкою із зубчиків. «Сива кахля
з Хомутця» під інв. № НД-24315 має нечіт-
кий орнамент, який схожий на дерево, що ви-
ростає з трикутника, усе тло кахлі обведено
Іл. 6. Кахля лицьова.
Глина, тиснення у формі.
с. Кунцеве Новосанжарського р-ну
Полтавської обл. Кінець ХІХ ст.
НМНАПУ. Інв. № КС-4528.
Світлина В. Савича
Іл. 7. Кахля кутова.
Глина, тиснення у формі.
с. Кунцеве Новосанжарського р-ну
Полтавської обл. Кінець ХІХ ст.
НМНАПУ. Інв. № КС-5169.
Світлина В. Савича
http://www.etnolog.org.ua
55
Розвідки. Матеріали. Хроніка
рамкою. Кахля під інв. № НД-24316 орна-
ментована трьома деревцями, які нагадують
«сосонки»: одна – у вазі посередині і дві –
по боках. Походить вона із с. Хомутець.
Рельєфним малюнком гілки з квіточками та
двома рядками крапочок оздоб лена одна з
кахель (інв. № НД-24317). Карнизна кахля
(інв. № НД-24318) має рельєф, ідентичний
з попереднім. Решта кахель із цієї експедиції
прикрашені хрестатим орнаментом у різних
варіаціях: хрести та прямо кутники зі скісни-
ми хрестами всередині (інв. № НД-24320);
хрести та потрійні прямокутники по три в
одному (інв. № НД-24321); хрест із
прямо кутниками в обрамленні зубчи-
ків (інв. № НД-24314). Частина кахель у
2009 році надійшла до музейної колекції в
уламках, але на них збереглися залишки ре-
льєфних узорів (інв. № НД-2322, НД-24323,
НД-24325). Ці уламки теж мають неабияку
цінність для дослідників, адже дозволяють
ідентифікувати всю орнаментику кахлі та про-
стежити різні варіації тих чи інших зразків
оздоблення, що їх використовували майстри.
Завершуючи огляд колекції неполив’яних
кахель Полтавщини в збірці НМНАПУ, не-
обхідно виокремити три теракотові кахлі, що
були привезені до Музею 1986 року з м. Бере-
зань Баришівського району Київської області.
Сюжет рельєфу однієї з них називається «По-
лювання»: тут зображено вершника на коні із
шаблею в руці, поруч із конем біжить собака,
перед конем стоїть людська постать з рушни-
цею. Датовано кахлю в інвентарі ХVІІІ ст.
(іл. 9). Кахля вперше була опублікована в
праці Г. Івашків «Декор української народної
кераміки ХVІ – першої половини ХХ сто-
літь» [1, с. 489–494]. Авторка впевнено зро-
била підпис під зображенням, що ця кахля
походить з Полтавщини, але щодо датування
сумнівалася, хоча висловила думку про те, що
саме «у ХVІІ столітті мисливські сюжети були
Іл. 8. Кахляний комин с. Великі Сорочинці Миргородського р-ну Полтавської обл. Кінець ХІХ ст.
Опубліковано: Самойлович В. Народна творчість в архітектурі сільського житла. – К., 1961. – Рис. 195.
http://www.etnolog.org.ua
56
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2015
типовими для народних картин, розповсюдже-
них у той час в Україні, зокрема зустрічалися в
оздобленні кахель із Ромен Полтавської обл.»
[1, с. 489]. Теракотова кахля із сюжетом «По-
лювання» (інв. № КС-6971) зберігається в
запасниках Музею в одному примірнику і є
дуже цінною знахідкою як за сюжетом, так
і за датуванням. Інші дві кахлі з експедиції
1986 року – це лише фрагменти, але вони
теж датовані ХVІІ ст., тому їхня цінність для
загальної колекції дуже суттєва (інв. № НД-
14467, НД-14468).
Підсумовуючи величезну роботу, яку про-
вели науковці НМНАПУ для створення ко-
лекції неполив’яних кахель Полтавщини, мож-
на сказати, що ця збірка є вагомим внеском
у загальну музейну та культурну спадщину
України. Процес формування колекції триває і
надалі, хоча дедалі менше можна віднайти такі
примірники кахлярства, якими володіє Музей,
у сучасних селах Полтавщини. Цінність зібра-
ної колекції не викликає сумніву в дослідників,
які вже частково висвітлювали її у своїх працях
і далі опрацьовуватимуть величезний фактич-
ний та інформативний матеріал, накопичений у
запасниках Музею. Традиційні рельєфні кахлі
з музейної збірки НМНАПУ – безмежний
простір для виявлення творчої ініціативи су-
часних художників, архітекторів і всіх, хто при-
четний до благородної справи впровадження
краси в сучасний побут.
1. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ – першої половини ХХ століть : монографія. –
Л., 2007. – 544 с.
2. Колупаєва А. Українські кахлі ХІV – початку ХХ століть. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамб-
левість. – Л., 2006. – 384 с.
3. Самойлович В. Народна творчість в архітектурі сільського житла. – К., 1961. – 342 с.
Іл. 9. Кахля кутова. Глина, тиснення
у формі. Полтавська обл. Кінець ХVІІ ст. (?).
НМНАПУ.
Інв. № КС-6971.
Світлина В. Савича
http://www.etnolog.org.ua
|