Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть

У статті здійснено історіографічний аналіз праць українських і польських дослідників ХІХ–ХХІ ст., у яких розглянуто зміст основних магічних вірувань і обрядів у допологовій, пологовій та післяпологовій обрядовості. Проаналізовано окремі дослідження загальноукраїнського характеру, у яких у порівняль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Ганус, Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Назва видання:	Народна творчість та етнологія
Теми:	Трибуна молодого дослідника
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201700
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть / Д. Ганус // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. — С. 76-83. — Бібліогр.: 58 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201700
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2017002025-01-29T11:29:37Z Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть Ганус, Д. Трибуна молодого дослідника У статті здійснено історіографічний аналіз праць українських і польських дослідників ХІХ–ХХІ ст., у яких розглянуто зміст основних магічних вірувань і обрядів у допологовій, пологовій та післяпологовій обрядовості. Проаналізовано окремі дослідження загальноукраїнського характеру, у яких у порівняльному аспекті висвітлено особливості родильної обрядовості різних історико-етнографічних районів. В статье сделан историографический анализ работ украинских и польских исследователей XIX–XXI вв., в которых рассматривается содержание основных магических верований и обрядов в дородовой, родовой и послеродовой обрядности. Проанализированы отдельные исследования общеукраинского характера, в которых в сравнительном аспекте раскрываются особенности родильной обрядности различных историко-этнографических районов. The paper makes a historiographical analysis of works of the XIXth–XXIst centuries Ukrainian and Polish researchers, which reveal the content of main magical beliefs and rituals in the context of prenatal, birth, and postnatal rites. Some have characterized certain works of general Ukrainian nature showing, in a comparative aspect, the features of birth rituals from various historical and ethnographical regions. 2015 Article Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть / Д. Ганус // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. — С. 76-83. — Бібліогр.: 58 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201700 391.12(477.8-192.2)“18/20” uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника
spellingShingle	Трибуна молодого дослідника Трибуна молодого дослідника Ганус, Д. Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть Народна творчість та етнологія
description	У статті здійснено історіографічний аналіз праць українських і польських дослідників ХІХ–ХХІ ст., у яких розглянуто зміст основних магічних вірувань і обрядів у допологовій, пологовій та післяпологовій обрядовості. Проаналізовано окремі дослідження загальноукраїнського характеру, у яких у порівняльному аспекті висвітлено особливості родильної обрядовості різних історико-етнографічних районів.
format	Article
author	Ганус, Д.
author_facet	Ганус, Д.
author_sort	Ганус, Д.
title	Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть
title_short	Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть
title_full	Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть
title_fullStr	Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть
title_full_unstemmed	Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть
title_sort	традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників хіх–хх століть
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Трибуна молодого дослідника
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201700
citation_txt	Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть / Д. Ганус // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. — С. 76-83. — Бібліогр.: 58 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT ganusd tradicíjnamagíâvrodilʹníjobrâdovostínaselennâzahídnoukraínsʹkogopograniččâvpracâhdoslídnikívhíhhhstolítʹ
first_indexed	2025-02-09T04:44:58Z
last_indexed	2025-02-09T04:44:58Z
_version_	1823553669654642688
fulltext	76 традиційна магія в рОдильній ОбрядОвОСті наСелення заХіднОукраїнСькОгО пОграниччя в працяХ дОСлідників ХіХ–ХХі СтОліть Дзвенислава Ганус УДК 391.12(477.8-192.2)“18/20” У статті здійснено історіографічний аналіз праць українських і польських дослідників ХІХ–ХХІ ст., у яких розглянуто зміст основних магічних вірувань і обрядів у допологовій, пологовій та післяпологовій обрядовості. Про- аналізовано окремі дослідження загальноукраїнського характеру, у яких у порівняльному аспекті висвітлено особ- ливості родильної обрядовості різних історико-етнографічних районів. Ключові слова: історіографія, західноукраїнське пограниччя, родильна обрядовість, магія. В статье сделан историографический анализ работ украинских и польских исследователей XIX–XXI вв., в которых рассматривается содержание основных магических верований и обрядов в дородовой, родовой и послеро- довой обрядности. Проанализированы отдельные исследования общеукраинского характера, в которых в сравни- тельном аспекте раскрываются особенности родильной обрядности различных историко-этнографических районов. Ключевые слова: историография, западноукраинское пограничье, родильная обрядность, магия. The paper makes a historiographical analysis of works of the XIXth–XXIst centuries Ukrainian and Polish researchers, which reveal the content of main magical beliefs and rituals in context of prenatal, birth, and postnatal rites. There have been characterized certain works of general Ukrainian nature showing, in a comparative aspect, the features of birth rituals from various historical and ethnographical regions. Keywords: historiography, Western Ukrainian borderland, maternity rituals, magic. Західноукраїнське пограниччя – це терито- рія, що охоплює історико-етнографічні райони: Полісся, Волинь, Надсяння, Бойківщину та Лемківщину. В історіографічних працях ви- вчення пограниччя представлено лише побіж- но. Зокрема, це стосується праці Р. Кирчева, у якій проаналізовано історіографічне дослі- дження Бойківщини ХІХ – другої половини ХХ ст. [29]. Народознавчий аспект вивчення Волині розглянуто в публікації В. Камінського [27, с. 86–100]. Дослідження української на- родної культури в працях польських етнографів ХІХ ст. описала З. Болтарович [3]. Питання родильної обрядовості українців досліджувала плеяда українських і зарубіж- них етнологів з метою описати загальний стан та окремі аспекти побутування обрядів, зокре- ма магічних, як її складову. Дослідження народної культури українців пов’язане з діяльністю Південно-Західного відділу Російського географічного товариства під керівництвом П. Чубинського. Результа- том здійснених у 1869–1871 роках експедицій стала публікація «Трудов этнографическо- статистической экспедиции в Западно-Рус- ский край...» [47]. Окремий том, присвячений сімейній обрядовості Київської, Подільської та Волинської губерній, містить інформацію про магічні вірування й обряди, що стосують- ся заборон у період вагітності, ірраціональних дій впливу на пологи, прикмет передбачення долі, обрядодій побажання благополуччя ди- тині, методів захисту немовляти від нечистої сили та смерті, очисного обряду «зливки» [47, с. 1–51]. У першому томі праці подано інфор- мацію про лікування деяких дитячих захво- рювань і замовляння від безсоння, уроків та переляку. Непересічне значення для дослідження ро- дильної обрядовості має праця Хр. Ящуржин- ського «Поверья и обрядности родин и крес- тин» [50]. Використавши зібрані у Волинській і Подільській губернії матеріали, автор охопив широке коло магічних вірувань та обрядів. Це перестороги для вагітної, способи полегшення пологів, звичаї впливу на майбутнє дитини, апотропейні обрядодії та деякі методи лікуван- ня дитячих недуг. http://www.etnolog.org.ua 77 Трибуна молодого дослідника Найпомітнішим явищем серед досліджень родильної обрядовості початку ХХ ст. стала праця «Дитина в звичаях і віруваннях україн- ського народа. Матеріали з полудневої Київ- щини» [21]. Зібраний М. Грушевським мате- ріал отримав високу оцінку серед дослідників. Наприклад, І. Франко у своїй рецензії писав: «Ні в якому письменстві нема подібної книги з таким різнорідним матеріалом...». Відомості з родильної обрядовості, серед яких вагому частку становили магічні вірування та обря- ди, було згруповано у два томи: перший містив власне родильні обряди, другий – опис життя дитини. Автор охарактеризував заборони для вагітної жінки, що базувалися на принципах імітативної магії, та обрядодії щодо пологів (запрошення баби-повитухи, вибір місця для пологів, залишки обряду «кувади», дії для по- легшення пологів). Повноцінними є відомос- ті про обряди «запрограмування» бажаного майбутнього для дитини, що їх здійснювали під час відтинання пуповини, заховання пла- центи, купелі. Детально розглянуто прикме- ти передбачення долі немовляти, апотропейні способи захисту дитини від злого погляду, уроків, злого духа. Комплексно представлено обряди та звичаї, пов’язані із хрещенням ди- тини, у яких магічний аспект проявляється у виборі хрещених батьків та імені, способах за- хисту дитини від смерті, поведінці немовля- ти під час церковного хрещення, святкуванні хрестин. У наступному томі праці вміщено перелік дитячих захворювань і методи їхнього лікування [22]. М. Грушевський, незважаючи на дещо локальний характер зібраних матеріа- лів з Київщини, провів паралелі з обрядовіс- тю інших регіонів України та слов’янськими / неслов’янськими народами. Здійснюючи історіографічний огляд праць населення пограниччя ХІХ – початку ХХ ст., зауважмо, що це період панування кріпосниць- кого ладу Австрійської (пізніше – Австро- Угорської) та Російської імперій, до складу яких відповідно входили сучасні Львівська й Закар- патська області, Волинь; це роки виснажливої боротьби українців за свою незалежність із Польщею, Чехословаччиною та Росією; це пе- ріод тоталітарного режиму радянської влади, що супроводжувався масовими переселеннями й репресіями місцевого населення. Дослідження родильної обрядовості окрес- леного ареалу на початку ХІХ ст. розпочали польські вчені шляхом нагромадження й фіксу- вання загальних відомостей. Одним із перших опис народної культури здійснив І. Любич- Червінський у праці «Okolica zadniestrska między Stryjem i Łomnicą» («Околиця задні- стрянська між Стриєм і Ломницею»), опи- савши обряд хрещення дитини та звичай його святкування разом з поминками за померли- ми [56, s. 247–249]. В. Поль у дослідженні «Górale czuchołńkowe» («Гурали чухонькові») коротко зупинився на таких моментах лем- ківської родильної обрядовості: вибір імені, дарування крижма та хрещення дитини [57, s. 115–116]. Етнографічне вивчення родильної обрядо- вості українськими дослідниками пов’язане з діяльністю товариства «Руська трійця» (30–40-ті рр. ХІХ ст.). Так, тематика магіч- них вірувань у родильній обрядовості коротко відображена в невеликій розвідці І. Вагиле- вича «Бабине у слов’ян», у якій подано деякі магічні обряди при народженні дитини, прик- мети передбачення її долі та способи захисту [24, с. 283–284]. У 50–70-х роках ХІХ ст. продовжився процес поступового накопичення фрагмен- тарних відомостей з родильної обрядовості. Наприклад, у дослідженнях І. Морачеви- ча («Село Кобылья Волынской губернии Новоградволынского уезда») та Л. Торон- ського («Русини-лемки») містяться незначні описи обрядів хрещення дитини та хрестин [37, с. 300–301; 46, с. 35]. Ширше наукове й польове вивчення етно- культури розпочалося в останні десятиліття ХІХ – на початку ХХ ст. шляхом збору но- вого матеріалу за допомогою експедиційних методів. Так, у статті «Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wołyniu» («Причинки до етно графії люду руського на Волині»), яку http://www.etnolog.org.ua 78 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2015 опрацював та опублікував І. Коперницький, представлені матеріали С. Рокоссовської, зі- брані в с. Юрківщина Волинської губернії [55, с. 132–135]. Дослідниця зафіксувала родильні обряди хрестин і «зливків», магічні методи за- хисту дитини від злих духів. У журналі «Волынские епархиальные ве- домости» А. Левицький розмістив опис села Глубочка з інформацією про окремі магіч- ні вірування й обряди, що їх виконували під час народження дитини, хрещення, хрестин і «зливання на руки» породіллі [33]. М. Теодо- рович, здійснивши детальний опис населених пунктів Волині, коротко охарактеризував деякі обряди, що їх практикували під час першої ку- пелі дитини та її хрещення [45, с. 136, 388]. Магічний аспект окремих вірувань, пов’язаних із дитиною, на Бойківщині розгля- дав Д. Лепкий. Це способи захисту немовля- ти від «вещиці», русалок, смерті; уявлення про пошуки хреста померлою дитиною; магічні ме- тоди лікування [34]. Предметом дослідження окремої публікації автора стали обряди хре- щення та хрестин, у контексті яких мовилося про «підміну» немовляти, померлих нехреще- них дітей [35]. Особливо активну діяльність етногра- фи розгорнули в Науковому товаристві іме- ні Шевченка (НТШ) у Львові (1892), а з 1898 року – у межах Етнографічної комісії, створеної при НТШ. Одним із провідних дія- чів та керівником цієї комісії став І. Франко. У праці «Людові вірування на Підгірю» до- слідник охарактеризував деякі магічні віру- вання в родильній обрядовості на прикладі заборон для вагітної жінки та кількох записів, що стосувалися догляду за дитиною, прикмет передбачення її долі та уявлень про дитину- підміну [48, с. 180, 181, 210]. Фрагментарні описи використання магії в родильній обрядовості містяться в низці пуб- лікацій цього періоду. Зокрема, В. Охримович указав на побутування звичаю «продавання» немовляти з метою захисту його від смерті [41, с. 390]. У праці «Замітки етнографічні з Угорської Руси» Ю. Жаткович коротко ви- світлив дії, спрямовані на полегшення пологів, та методи лікування «злої хвороби» (епілепсії) [23, с. 22]. Вірування про «відбирання» сну й лікування уроків у дитини подано в праці «Людові вірування на Підгірю» Ф. Колес- си [30, с. 83, 97–98], яка, за визначенням І. Франка, є «першою спробою систематич- ного зводу людових вірувань в одній місце- вості» [30, с. 76]. М. Дерлиця в нарисі «Се- лянські діти» згадував про дитину-підміну та способи захисту дитини й породіллі від злої сили [20, с. 122]. Конкретніші відомості про магічні вірування й обряди, що їх здійснюва- ли під час першої купелі та хрещення дитини, а також апотропеї для захисту немовляти й поро діллі подано в статті І. Колесси «Narodziny i chrizciny, wesele i pogrzeb u ludu ruskiego na wsi Chodowicach w pow. Stryjskim» («Народжен- ня і хрестини, весілля й похорони в руського народу в селі Ходовичі Стрийського пові- ту») [54, s. 117–120]. З матеріалів В. Гнатю- ка про демоно логію відомі архаїчні вірування, пов’язані з потерчатами й дитиною-підміною [17, с. 199–207], а з опису поховальної об- рядовості – особ ливості похорону та спо- соби охрещення душі померлої дитини [18, с. 214, 225, 386]. Окремі аспекти родильної обрядовості зі- брано краєзнавцями з метою участі в конкур- сі кращого опису одного з повітів Галичини, який було оголошено в 1893 році музеєм Ді- душицьких (Львів). Одним із кращих ви- знано опис Б. Сокальського «Powiat Sokalski pod względem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym» («Повіт Сокаль- ський під поглядом географічним, етнографіч- ним, історичним і економічним), що містить уривки, присвячені обряду хрещення дитини та святкуванню хрестин, магічним віруванням, а саме: оберегам для захисту дитини й мето- дам полегшення пологів [58, с. 85–93]. Детально охарактеризував магічні віруван- ня Заславського повіту Волинської губернії І. Беньковський у праці «Поверья и обряднос- ти родин и крестин» [7]. У цьому дослідженні описано заборони для вагітної і породіллі, апо- http://www.etnolog.org.ua 79 Трибуна молодого дослідника тропеї, правила-табу з метою захисту немов- ляти, обряди, пов’язані з «виводом» породіллі та першою купіллю дитини. Загальнослов’янський опис родильних об- рядів, у тому числі й населення пограниччя, здійснювали польські вчені. Так, Я. Бистронь проаналізував магічні вірування щодо вагіт- ності, ізоляції жінки під час пологів, обмежень- табу для породіллі та обрядів її очищення, вибору хрещених батьків, обрядодій забезпе- чення бажаного майбутнього для немовляти в день його хрещення, звичаїв на хрестинах та при першому постригу [52]. Повнотою викладу вирізняється праця Г. Бігеляйзена «Matka i dziecko w obrzędach, wierzeniach i zwyczajach ludu polskiego» («Мати і дитина в обрядах, віруваннях і звичаях поль- ського народу»), де подано відомості не лише про поляків, але й про представників інших слов’янських народів, зокрема про українців [51]. У ній висвітлено магічні вірування та об- ряди, пов’язані із зачаттям дитини, вагітністю, пологами, очищенням породіллі, прикметами для визначення долі немовляти, обрядодіями впливу на майбутнє дитини під час першої купелі, обрядом хрещення, способами захис- ту від «богінки», методами лікування певних дитячих захворювань. У 20–30-х роках ХХ ст. на Волині ро- дильні обряди активно досліджував В. Крав- ченко – подав значну кількість відомостей про магічну складову заборон для вагітної, пологів, оберегів для захисту дитини, обрядів хрещення і хрестин [32, с. 132–135]. Я. Пас- тернак описав деякі звичаї та вірування щодо дитини, демонологічних персонажів – богинь і «відмінач», які побутували в с. Зіболки Жов- ківського повіту [42, с. 322, 336]. П. Богатирьов у праці «Магические дей- ствия, обряды и верования Закарпатья» за до- помогою синхронного методу охарактеризував магічні дії та обряди, що їх виконували з ме- тою впливу на майбутнє дитини під час першої купелі та після обряду хрещення; подав відо- мості про померлих нехрещених дітей, підміну дитини, способи захисту немовляти від смерті та деякі заборони, які стосувалися поведінки вагітної жінки [1, с. 247–253]. Дослідник дій- шов висновку про їх підпорядкованість закону схожості або закону контакту. Я. Фальковський і В. Пашницький у праці «Na pograniczu łemkowsko-bojkowskiem» («На лемківсько-бойківському пограниччі») ко- ротко охарактеризували магічний компонент у заборонах для вагітної жінки, символічних предметах, що їх додавали до купелі, обме- женнях-табу для породіллі [53, с. 73–74]. Радянський період приніс затишшя у ви- вчення родильної обрядовості. Із неї штучно намагалися видалити всі архаїчні й магічні об- ряди, а натомість створити загальну спільну для всього населення обрядовість. В. Келем- бетова зазначала, що відживає потреба в об- рядах «релігійних, старих, консервативних, що ні змістом, ні формою, ні символікою та світо- глядними, ідеологічними основами, на які вони спираються, не відповідають соціалістичній дійсності» [28, с. 188]. Відродження етнографічного вивчення родильної обрядовості українців відбулося в 1981 році, коли вийшла монографія Н. Гаври- люк «Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обряд- ности украинцев)» [11]. Праця охоплює об- ряди від народження дитини до пострижин та містить інформацію про значну кількість магічних обрядів і вірувань, що пов’язані з від- тинанням пуповини і плацентою, купіллю не- мовляти, обрядом «зливки», обрядодіями, які передували хрещенню, святкуванням хрестин тощо. Особлива цінність монографії полягає в тому, що дослідниця на основі 20 складених карт визначила локальні комплекси побуту- вання обрядів та окреслила їхні географічні межі. Проте поза увагою залишилися кіль- ка західних областей (Львівська, Закарпат- ська та ін.). Важлива роль у вивченні родильної обря- довості належить В. Борисенко. У праці «Тра- диції і життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-обрядової культури українців» ма- гічні обряди представлено заборонами для ва- http://www.etnolog.org.ua 80 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2015 гітної жінки, апотропеями захисту породіллі й дитини, традиційними діями полегшення поло- гів, способами впливу на долю дитини, святку- ванням хрестин тощо [5]. Цінність монографії полягає також у тому, що в ній подано зібраний в різних областях України матеріал та здійсне- но порівняльний аналіз родильної обрядовості різних історико-етнографічних районів. Найзначнішою та єдиною працею, що при- свячена постаті баби-повитухи, є монографія О. Боряк «Баба-повитуха в культурно-істо- ричній традиції українців: між профанним і сакральним» [6]. Чимало місця дослідниця відвела магії, що простежувалася в діях пови- тухи під час пологів, обрядодіях із пуповиною, плацентою, очисному обряді «зливки», трапезі на честь новонародженого (обряди «розбиван- ня каші», «продавання квіток», похрестини), звичаях віддячувати повитусі (нести пироги, вечерю, «волочильне» бабі), віщуванні долі дитини тощо. На території західноукраїнського погра- ниччя повернення до вивчення родильної об- рядовості населення відбулося наприкінці 80-х років ХХ ст. Загальній характеристиці родильної обрядовості присвячено такі ко- лективні монографії: «Бойківщина», «Полісся України», «Холмщина і Підляшшя», а також діаспорне видання «Лемківщина. Земля – люди – історія – культура» [25; 15; 4; 39]. Родильна обрядовість українців Пряшів- щини (Словаччина) представлена в публікаці- ях Н. Вархол (Н. Вар’ян) та Й. Вархола, що за структурою викладу матеріалу схожі між собою. Н. Вар’ян описувала родильні обряди, що побутували у Свиднику [10], а Й. Вархол – обряди населення Снинщини [8]. Розглянуті дослідниками допологові магічні вірування представлені заборонами для вагітної жінки й діями впливу на майбутнє материнство, по- логові обряди – загальновідомими діями для полегшення пологів. По-різному в працях описано обряди, пов’язані з дитиною. Так, Н. Вар’ян охарактеризувала купіль, похорон і душу нехрещеної дитини, обрядодії захисту немовляти від смерті та уроків. Й. Вархол ці обряди розглядав детальніше, доповнюючи їх віруваннями передбачення долі, обрядодіями під час першої купелі, захисними засобами від злої сили, обрядами, що їх виконували після хрещення дитини. Значну увагу Н. Вархол приділила на- родній дитячій медицині, описавши 23 дитячі захворювання та відповідні народні методи їх лікування за допомогою рослинних засобів і магічних практик [9]. У контексті з’ясування основних причин виникнення хвороб подано раціональні й ірраціональні заборони, що дія- ли для вагітної жінки, та окремі правила-табу стосовно догляду за дитиною. Цікавою є публікація М. Мушинки про родильну обрядовість с. Курів Бардиївського округу, у якій наведено магічні обряди «запро- грамування» статі майбутньої дитини; правила- табу для вагітної; обрядодії під час пологів, першої купелі немовляти; апотропейні дії в день хрещення дитини, хрестин, «виводу» по- роділлі [38]. Родильні обряди, що побутували на Лем- ківщині, від народної співачки А. Драган за- писав Я. Бодак [2]. Окрім записів хрестинних пісень та колискових, дослідник подав незнач- ний опис заборон для вагітної, дій для полег- шення пологів, звичаїв впливу на майбутнє дитини при її хрещенні та купелі. На культуру українців Підляшшя неаби- яку увагу звернула В. Борисенко [4]. На осно- ві власних етнографічних досліджень авторка описала дії повитухи під час пологів та свят- кування хрестин. Окремі аспекти магічних вірувань та обрядів розглядав І. Ігнатюк, ха- рактеризуючи заборони для вагітної, способи захисту дитини від смерті та обрядодії впливу на долю немовляти [26]. Дослідження історико-етнографічних ра- йонів пограниччя України активно здійсню- ється і сьогодні. Це засвідчує значна кількість пуб лікацій, більшість із яких написана на основі зібраного авторами польового матеріа- лу. Звичаї та обряди Полісся вивчає Л. Сав- чин [44, с. 82–97]. Дослідниця акцентує увагу на окремих аспектах вагітності, пологів, http://www.etnolog.org.ua 81 Трибуна молодого дослідника першої купелі, вибору імені дитини, обряду хрещення, святкування хрестин та похрестин, пострижин, а також подає записи колискових пісень. О. Кондратович у праці «Українські звичаї: Народини. Коса ж моя...» описує ма- гічний аспект заборон-табу для вагітної, дій для полегшення пологів, відвідин породіллі, вірувань про підміну дитини, обрядів захис- ту немовляти від смерті та методів лікування таких дитячих хвороб, як переляк, застуда, уроки, безсоння, епілепсія [31]. Також дослід- ниця розглядає магічні вірування щодо догля- ду за дитиною: годування й купіль. О. Ман- дебура-Нога описує основні етапи родильної обрядовості, а саме: обмеження в поведінці вагітної, дії баби-повитухи при пологах, перша купіль дитини, відвідини породіллі, обрядодії, пов’язані із хрещенням дитини, «розбивання каші» на хрестинах [36]. Родильну обрядовість Бойківщини ви- вчають Р. Гузій та Л. Горошко, які подають загальний опис родильних звичаїв та обря- дів, відповідно й магічних, що побутували на Старосамбірщині (Бойківщина) [19]. Аналіз трансформацій, порівнюючи традиційні й су- часні елементи в родильній обрядовості, на Бойківщині здійснює З. Небесна [40]. Є. Га- йова характеризує родильні обряди Закарпат- тя на основі етнографічних експедицій у різні райони цієї області [12]. Ряд змістовних відомостей про магічні ві- рування й обряди подано в публікаціях, що присвячені різним аспектам родильної обря- довості. Серед них особливе місце належить статтям С. Гвоздевич. Авторка аналізує пи- тання етногенезу давньослов’янських і давньо- руських елементів у родильних обрядах [14]; допологові звичаї щодо застережень та забо- рон для жінки в період вагітності [13]. Досліджуючи просторово-часовий аспект в обрядах соціалізації дітей чоловічої статі на- селення Карпат, В. Холодна акцентує увагу на магічних віруваннях про долю, діях, спря- мованих на програмування сімейної та гос- подарської діяльності хлопців, апотропейних способах захисту немовляти [48]. «Атрибути спілкування» в післяпологових обрядах (вплив на долю дитини, норми поведінки породіллі й гостей для захисту немовляти) серед населен- ня західних областей аналізує С. Пахолок [43]. Також дослідниця розглядає деякі магічні ас- пекти «звичаю гостинності», що є складовою відвідин породіллі, вибору хрещених батьків, родинної трапези. Постать баби-повитухи в житті Волині та різні аспекти її діяльності на прикладі архівних матеріалів – об’єкт аналізу в працях І. Гілевич [16]. Отже, у дослідженні родильної обрядовос- ті українців можна виділити такі періоди: І період (ХІХ – початок ХХ ст.) – нако- пичення емпіричного матеріалу; ІІ період (20–30-ті рр. ХХ ст.) – діяль- ність різних етнологічних установ, що їх спеці- ально створювали для дослідження культури; ІІІ період (30–80-ті рр. ХХ ст.) – затиш- шя в дослідженні культури, що зумовлено по- літикою радянської влади. ІV період (80-ті рр. – до сьогодні) – зрос- тання зацікавленості до вивчення проблем ро- дильної обрядовості. 1. Богатырев П. Г. Магические действия, обряды и верования Закарпатья / П. Г. Богатырев // Вопросы теории народного искусства. – М. : Ис- кусство, 1971. – С. 167–296. 2. Бодак Я. Лемківські хрестини на Горличчи- ні / Я. Бодак // Пісні з родин і хрестин (збірник- реконструкція із теоретичною розвідкою, комен- тарями, моделями ритмоструктури, покажчика- ми) / [відп. ред. Г. А. Скрипник] ; упоряд. А. І. Іва- ницький. – Вінниця : Нова книга, 2013. – С. 116–135. 3. Болтарович З. Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. / З. Болтарович. – К., 1976. – 138 с. 4. Борисенко В. Звичаї та обряди при наро- дженні дитини / В. Борисенко // Холмщина і Під- ляшшя. Історико-етнографічне дослідження. – К., 1997. – 191 с. 5. Борисенко В. Традиції і життєдіяльність ет- носу: на матеріалах святково-обрядової культури українців / В. Борисенко. – К., 2000. – С. 101–117. http://www.etnolog.org.ua 82 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2015 6. Боряк О. Баба-повитуха в культурно-істо- ричній традиції українців: між профанним і са- кральним / О. Боряк. – К., 2009. – 400 с. 7. Беньковский И. Поверья и обрядности родин и крестин / И. Беньковский // Киевская старина. – 1904. – Т. 87. – С. 1–3. 8. Вархол Й. З родильної обрядовості Снинщи- ни / Й. Вархол // Науковий збірник Державного Музею українсько-руської культури у Свидни- ку. – 1998. – Т. 21. – С. 171–196. 9. Вархол Н. Народні методи профілактики та лікування дитячих захворювань / Н. Вархол // Нау ковий збірник Державного Музею українсько- руської культури у Свиднику. – 1995. – Т. 20. – С. 239–258. 10. Вар’ян Н. Дитина у звичаях Свиднику / Н. Вар’ян // Науковий збірник Музею української культури в Свиднику. – 1976. – Т. 8. – С. 215–231. 11. Гаврилюк Н. Картографирование явлений духовной культуры (по материалам родильной обрядности украинцев). – К. : Наукова думка, 1981. – 279 с. 12. Гайова Є. Дитина в традиційних звичаях і віруваннях українців Закарпаття [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pyrohiv.com.ua/ ua/articles/read/126/ditina-v-traditsijnih-zvichajah-i- viruvannjah-ukrajintsiv-zakarpattja. 13. Гвоздевич С. Деякі аспекти допологових звичаїв та обрядів українців Карпат / С. Гвоз- девич // Народознавчі зошити. – 1998. – № 3. – С. 278–280. 14. Гвоздевич С. До питання етногенезису у ро- дильній обрядовості українців (на матеріалі кар- патського регіону) / С. Гвоздевич // Народознавчі зошити. – 2000. – № 5. – С. 833–841. 15. Гвоздевич С. Родильна обрядовість поліщу- ків / С. Гвоздевич // Полісся України: матеріали іс- торико-етнографічного дослідження. – Л., 1997. – Вип. 1 : Київське Полісся. 1994. – С. 164–171. 16. Гілевич І. Баба-повитуха у селянському житті галицької Волині у ХІХ – першій половині ХХ ст. / І. Гілевич // Етнічна культура українців. – Л., 2006. – C. 247–265. 17. Гнатюк В. Знадоби до української демоно- логії / В. Гнатюк // Етнографічний збірник. – 1912. – Т. 33. – Вип. 2. – 237 с. 18. Гнатюк В. Похоронні звичаї та обряди / В. Гнатюк // Етнографічний збірник. – 1912. – Т. 31/32. – С. 203–426. 19. Гузій Р., Горошко Л. Родильні звичаї та об- ряди на Старосамбірщині (за матеріалами польо- вих досліджень) / Р. Гузій, Л. Горошко // Народо- знавчі зошити. – 2010. – № 5/6. – С. 611–617. 20. Дерлиця М. Селянські діти / М. Дерлиця // Етнографічний збірник. – 1898. – Т. 5. – С. 121–159. 21. Дитина в звичаях і віруваннях українсько- го народа. Матеріали з полудневої Київщини / [зібрав М. Грушевський ; обробив З. Кузеля] // Матеріали до українсько-руської етнології. – Л., 1906. – Т. 8. – 220 с. 22. Дитина в звичаях і віруваннях українсько- го народа. Матеріали з полудневої Київщини / [зібрав М. Грушевський ; обробив З. Кузеля] // Матеріали до українсько-руської етнології. – Л., 1907. – Т. 9. – 144 с. 23. Жаткович Ю. Замітки етнографічні з Угор- ської Руси / Ю. Жаткович // Етнографічний збір- ник. – 1896. – Т. 2. – С. 1–38. 24. З архіву Івана Вагилевича / С. Гвоздевич // Народознавчі зошити. – 2009. – № 1–2. – С. 281–284. 25. Здоровега Н. Народні звичаї та обряди / Н. Здоровега // Бойківщина. – К., 1983. – С. 238–241. 26. Ігнатюк І. Звичаї та обряди при наро- дженні дитини на південному Підляшші / І. Ігна- тюк // Над Бугом і Нарвою. – 2000. – № 6 (52). – С. 28–29. 27. Каминский В. Этнографическое изучение Волыни и важнейшие вопросы ее этнографии в настоящее время / Вячеслав Каминский // Запис- ки общества истории, филологии и права при Им- ператорском Варшавском университете. – Варша- ва, 1912. – С. 79–135. 28. Келембетова В. Суспільно-побутові функ- ції радянської обрядовості / В. Келембетова. – К., 1984. – 191 с. 29. Кирчів Р. Етнографічне дослідження Бой- ківщини / Р. Кирчів. – К., 1978. – 174 с. 30. Колесса Ф. Людові вірування на Підгірю / Ф. Колесса // Етнографічний збірник. – 1898. – Т. 5. – С. 76–98. 31. Кондратович О. Українські звичаї: Наро- дини. Коса ж моя… / О. Кондратович. – Луцьк, 2007. – 240 с. 32. Кравченко В. Звичаї в селі Забрідді та по де- яких інших, недалекіх від цього села місцевосцях Житомірського повіту на Волині / В. Кравченко. – Житомір, 1920. – 160 с. 33. Левицкий А. Церковно-приходская летопись села Глубочка, Житомирского уезда Волынской епархии / А. Левицкий // Волынские епархиальные ведомости. – 1898. – № 29. – С. 1002–1005. 34. Лепкий Д. Деякі віруваня про дитину / Д. Лепкий // Зоря. – 1886. – № 15/16. – С. 269–270. 35. Лепкий Д. Обряд хрещеня малих дітей на Руси та деякі вірування і забобони людови / Д. Лепкий // Зоря. – 1887. – № 18. – С. 297–298. 36. Мандебура‑Нога О. Народини: вірування, звичаї, обряди (за експедиційними матеріалами) / О. Мандебура-Нога // Етнічна історія народів Європи. – 2002. – Вип. 13. – С. 46–51. http://www.etnolog.org.ua 83 Трибуна молодого дослідника 37. Морачевич И. Село Кобылья Волынской губернии Новоградволынского уезда / И. Мораче- вич // Этнографический сборник. – С.Пб., 1853. – Вып. 1. – С. 294–312. 38. Мушинка М. Народження дитини у звичаях села Курів, Бардиївського округу / М. Мушинка // Дукля. – 1961. – № 2. – С. 107–114. 39. Мушинка М. Родильні й хрестильні обря- ди / М. Мушинка // Лемківщина. Земля – люди – історія – культура. – Нью-Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1988. – С. 312–314. 40. Небесна З. Звичаї при народженні дити- ни на Бойківщині. Динаміка змін в обрядовості ХХ–ХХІ століть / З. Небесна // Народна творчість та етнографія. – 2010. – № 6. – С. 40–46. 41. Охримович В. Знадоби до пізнання народ- них звичаїв і поглядів правних / В. Охримович // Житє і слово. – Л., 1895. – Кн. 3. – С. 387–401. 42. Пастернак Я. Звичаї та вірування в с. Зі- болках, Жовківського пов. / Я. Пастернак // Ма- теріяли до етнології й антропології. – Л., 1929. – Т. 21/22. – Ч. 1. – С. 321–351. 43. Пахолок С. «Атрибути спілкування» в контексті народного етикету українців (на ма- теріалах родильної обрядовості) / С. Пахолок // Україно знавство. – 2009. – № 3. – С. 215–219. 44. Савчин Л. Ретроспектива родинних тра- дицій поліщуків в Україні (за матеріалами дослі- джень 20–30-х років ХХ століття) / Л. Савчин. – Рівне, 2008. – 200 с. 45. Теодорович Н. Волынь в описаниях горо- дов, местечек и сел в церковно-историческом, гео- графическом, этнографическом, археологическом и др. отношениях / Н. Теодорович // Историко- статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. – Почаев : Типография По- чаево-Успенской Лавры, 1903. – Т. 5 : Ковельский уезд. – 559 с. 46. Торонський О. Русини-лемки / О. Торон- ський // Зоря галицька яко альбум. – 1860. 47. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, cнаряженной Императорским Русским Географическим Обще- ством. Юго-Западный отдел. Материалы и ис- следования, собранные д.-чл. П. П. Чубинским. – С.Пб., 1877. – Т. 4. – 713 с. 48. Франко І. Людові вірування на Підгірю / І. Франко // Етнографічний збірник. – 1898. – Т. 5. – С. 160–218. 49. Холодная В. Пространственно-временной аспект в ритуальном «формировании» мужско- го статуса на первом етапе социализации в тра- диции украинцев Карпат конца ХІХ – начала ХХ вв. / В. Холодная // Етнічна історія народів Європи: Традиційна етнічна історія слов’ян. – К., 1999. – Вип. 2. – С. 141–147. 50. Ящуржинский Хр. Поверья и обрядности родин и крестин / Хр. Ящуржинский // Киевская старина. – 1893. – № 7. – С. 74–83. 51. Biegeleisen H. Matka i dziecko w obrzędach, wierzeniach i zwyczajach ludu polskiego / H. Biegeleisen. – Lwów, 1927. – 414 s. 52. Bystroń J. St. Słowiański obrzędy rodzinne: obrzędy wiazane z narodzeniam dziecka / J. St. Bystroń. – Kraków, 1916. – 148 s. 53. Falkowski J., Pasznycki B. Na pograniczu łemkowsko-bojkowskiem / J. Falkowski, B. Pasznycki. – Lwów, 1935. – 128 s. 54. Kolessa J. Narodziny i chrizciny, wesele i pogrzeb u ludu ruskiego na wsi Chodowicach w pow. Stryjskim // Zbior wiadomosci do antropologii krajowej. – Kraków, 1889. – T. 13. – Z. 3. – S. 117–150. 55. Kopernicki I. Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wołyniu z materyałów zebranych przez Р. Zofiję Rokossowską we wsi Jurkowszczyźnie w pow. Zwiahelskim // Zbior wiadomosci do antropologii krajowej. – Kraków, 1887. – T. 11. – S. 130–228. 56. Lubicz‑Czerwinski І. Okolica zadniestrska między Stryjem i Łomnica / І. Lubicz-Czerwinski. – Lwów, 1811. 57. Pol W. Górale czuchołńkowe // Pol W. Prace z etnografii północnych stoków Karpat / wydał, wstępem, komentarszami i mapą zaopatrzył J. Babicz. – Wrocław, 1966. – S. 95–140. 58. Sokalski B. Powiat Sokalski pod względem geograficznym, etnograficznym, historycznym i ekonomicznym / B. Sokalski. – Lwów, 1899. – 496 s. http://www.etnolog.org.ua

Традиційна магія в родильній обрядовості населення західноукраїнського пограниччя в працях дослідників ХІХ–ХХ століть

Репозитарії

Схожі ресурси