2025-02-22T01:07:21-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201703%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T01:07:21-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201703%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T01:07:21-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-22T01:07:21-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Монографія про сучасні форми символічної поведінки
Рецензія на монографію: Титова М. А. Антиповедение. — М. : Издательство Московского университета, 2014. — 199 с.
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2015
|
| Series: | Народна творчість та етнологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201703 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-201703 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2017032025-01-29T11:31:05Z Монографія про сучасні форми символічної поведінки Курочкін, О. Рецензії Рецензія на монографію: Титова М. А. Антиповедение. — М. : Издательство Московского университета, 2014. — 199 с. 2015 Article Монографія про сучасні форми символічної поведінки / О. Курочкін // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. — С. 120-122. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201703 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Курочкін, О. Монографія про сучасні форми символічної поведінки Народна творчість та етнологія |
| description |
Рецензія на монографію: Титова М. А. Антиповедение. — М. : Издательство Московского университета, 2014. — 199 с. |
| format |
Article |
| author |
Курочкін, О. |
| author_facet |
Курочкін, О. |
| author_sort |
Курочкін, О. |
| title |
Монографія про сучасні форми символічної поведінки |
| title_short |
Монографія про сучасні форми символічної поведінки |
| title_full |
Монографія про сучасні форми символічної поведінки |
| title_fullStr |
Монографія про сучасні форми символічної поведінки |
| title_full_unstemmed |
Монографія про сучасні форми символічної поведінки |
| title_sort |
монографія про сучасні форми символічної поведінки |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201703 |
| citation_txt |
Монографія про сучасні форми символічної поведінки / О. Курочкін // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 1. — С. 120-122. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнологія |
| work_keys_str_mv |
AT kuročkíno monografíâprosučasníformisimvolíčnoípovedínki |
| first_indexed |
2025-02-09T04:45:06Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:45:06Z |
| _version_ |
1823553677549371392 |
| fulltext |
120
Вітчизняні та зарубіжні культурологи, етно-
логи і фольклористи вже давно звернули увагу
на ритуальний прийом інверсії – порушення
звичайного порядку речей, характерний для
багатьох сфер громадської і сімейної життєді-
яльності людини. У науковій літературі прийом
перевертання ідеальної соціальної норми отри-
мав визначення антиповедінки. Функціонуван-
ня цього феномену, здебільшого, простежували
на прикладі архаїчних, аграрних селянських,
доіндустріальних суспільств. Дуже показова в
цьому відношенні класична праця М. Бахтіна,
присвячена висвітленню народної карнавально-
сміхової культури середньовічної Франції 1.
Проте, як виявляється, механізми й моделі
антиповедінки не є лише пережитком минуло-
го, а діють і в модерному суспільстві. Доводячи
це, російська дослідниця М. Титова здійснила
вдалу спробу міждисциплінарного аналізу су-
часного фактичного матеріалу, що характери-
зує радянську і пострадянську дійсність крізь
призму дитячого світосприймання. Структур-
но рецензована праця складається з п’яти роз-
ділів, що містять у собі як методологічні уза-
гальнення, так і великий емпіричний фактаж.
Книга має явний ухил у соціальну педагогіку,
проте в ній зустрічаємо чимало спостережень
загальнокультурологічного плану. На цих сю-
жетах, цікавих для народознавців, спробуємо
зупинитися детальніше.
Теоретичну базу дослідження становлять
праці відомих авторитетів у галузі психоаналі-
зу і соціології – З. Фрейда, Ж. Піаже, Л. Ви-
готського, К. Леві-Стросса, Ж. Лакана та ін.
Постійно звертаючись до них, авторка нама-
гається обґрунтувати і сформулювати власну
наукову позицію. За її визначенням, антипо-
ведінка не має позитивного змісту, але «пере-
вертає прийняту модель нормативної поведін-
ки, символічно скасовує систему нормативної
комунікації» [с. 7].
Простежуючи прагматику функціонування
категорії антиповедінки, М. Титова вказала
на здатність негативного приносити спільне
задоволення учасникам комунікативного про-
цесу. На підтвердження цієї тези наводяться
роздуми св. Августина (ІV ст. н. е.) про насо-
лоду, яку мимохідь і лише спільно відчувають
хлопчаки, здійснюючи крадіжку груш із чужо-
го саду. Це характерний приклад товариства,
яке спільно грішить.
Дитяча антиповедінка, з позицій психоана-
лізу, є пошуком насолоди через комунікацію.
Так, півторарічні малюки розкидають іграшки
та інші предмети у різні боки. За спостережен-
мОнОграфія прО СучаСні фОрми
СимвОлічнОї пОведінки
Олександр Курочкін
Т итова М. а. антиповедение. – м. : издательство московского
университета, 2014. – 199 с.
http://www.etnolog.org.ua
121
Рецензії
ням З. Фрейда, ця гра в «уйти» є болісним
переживанням для дитини, одначе вона знову
і знову звертається до неї, відчуваючи задо-
волення від самого процесу руйнації порядку.
Заслугу психоаналізу М. Титова вбачає
в тому, що він привернув увагу до вивчення
ситуації miscommunication – комунікативної
дисфункції як у приватному, так і в суспільно-
му житті. Приклади подібних ситуацій дуже
різноманітні: від помилок на слові, випадко-
вих вчинків, жартів, ігор, ритуальних прак-
тик до спілкування в інтернет-просторі. Усі ці
ситуації здатні приносити учасникам спільне
задово лення.
Залучення фрейдистської категорії
«зверх-Я» допомагає розвінчати облудність
уявлень пересічного культурного європейця
кінця ХІХ – початку ХХ ст. про те, що єв-
ропейська культура є найвищим досягненням
людського розвитку. Звідси міфологічний сте-
реотип – «Біла людина – аристократ люд-
ства», яка несе на інші континенти просвіту,
високі норми моралі та порядності. Подібне
трактування «зверхлюдини» явно суперечить
реальній історичній практиці, де європейці
не лише безжалісно грабували колонії, але й
нав’язували місцевому населенню свої релігій-
ні та культурні норми.
Доречно включено до теоретичного арсе-
налу книги й створену З. Фрейдом концепцію
несвідомого, за якою криється первісний масо-
вий стан людини [с. 25]. Тому і душевне жит-
тя дитини, і життя «примітивної» людини має
чимало спільних характеристик. У той самий
час стан несвідомо-колективного світовідчуття
є не лише первісним етапом становлення лю-
дини, але й джерелом емоційної ейфорії, тобто
здатності відчувати себе щасливим.
За спостереженнями М. Титової, динаміка
антиповедінки часто-густо підкорюється логі-
ці видовища, гри «лицедійства» [с. 39]. Ці уні-
версалії культури вона визначає як «мінус» на
осі символічного. Натомість «плюсами» на цій
осі слід уважати свідомість, індивідуальність і
цілісну систему організації суспільства. Особ-
ливість символічної поведінки як не функціо-
нального динамічного процесу виразно поміт-
но в будь-якому виді ігор. У випадку ролевої
гри – «розігрування» – «взірці» поведінки
постають у контексті ігрової антидійсності
(гри в «лікаря», «пожежника», а також теа-
тральної гри). У випадках ситуаційної гри –
«змагання» (наприклад, карточні, спортивні
або командні ігри) – серйозна, позитивна по-
ведінка взагалі виноситься за межі конкретної
ситуації.
Одним зі зрізів вивчення антиповедінки
у рецензованій праці виступає досліджен-
ня дихотомії дитяче/доросле. Специфіка цієї
взаємодії певною мірою закодована в «его-
центричній мові» дитини, що першим помітив
французький психолог Жак Піаже. Вдячний
матеріал для того, щоб відчути безпосеред-
ність, винахідливість, інтелектуальну зухва-
лість і гру розуму «дитячого фольклору», дає
книга К. Чуковського «Від двох до п’яти».
Уперше вона побачила світ у 1929 році й потім
неодноразово видавалася великими тиража-
ми. Колекціонуючи й пропагуючи «дитячі ви-
словлювання», К. Чуковський немовби закли-
кав до «спільного сміяння», породжуючи тим
самим «ланцюгову реакцію антиповедінки» в
широких верствах радянського суспільства.
Цей заклик до колективного радісного спілку-
вання явно дисонував з гнітючою атмосферою
сталінського терору. «Несерйозність» реготу
над «дитячими висловлюваннями», як слушно
зазначає М. Титова, «скасовує “серйозність” і
“поважність” державного режиму і партійного
апарату» [с. 109].
Сучасні горизонти міжбатьківської комуні-
кації на базі захоплення оригінальними словес-
ними перлами малюків репрезентує мережа ак-
тивних користувачів Інтернету, зокрема діючий
сайт «Дети говорят» (www.det.org.ru). Аналізу-
ючи його контент, дослідниця доходить виснов ку,
що система відносин «батьки-діти-суспільство»
сьогодні будується навколо возведення дитини
у функцію тотема [с. 131]. Подібний суспільний
тренд, як можна гадати, закономірно узгоджу-
ється з демографічною тенденцією до зростан-
ня кількості малодітних родин.
http://www.etnolog.org.ua
122
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2015
Серед популярних сюжетів, представлених
на згаданому сайті, особливий батьківський
інтерес викликають ті, де діти коментують від-
мінності й стосунки статей, ставлення до нянь і
вихователів ясел та дитсадків, зовнішність ро-
весників і дорослих тощо. Ось як, наприклад,
малюк сприймає розподіл ролей у сім’ї:
«Синок питає у батька, який миє посуд:
– Тато, а скільки років ти служиш у мами?».
У цілому «фольклор дітей», представле-
ний в інтернет-просторі, є своєрідною роз-
вагою і розрадою дорослих. Включаючись у
нецільовий процес цитування й оцінювання
дитячих висловлювань, вони вирішують зав-
дання власної соціалізації, створюють інтер-
нет-спільноти за інтересами. У подальшому
таке спілкування може переходити на рівень
безпосередніх дружніх контактів.
Підсумовуючи наші спостереження, варто
вказати на певну невідповідність назви книги її
основному змісту. Гучний титул «Антиповедін-
ка» не зовсім вдалий стосовно дитячої творчос-
ті, яка нікого не ображає, а навпаки – радує і
веселить. Реальні види й форми антиповедінки,
що мають виразне антигуманне і антисоціальне
спрямування, як відомо, є прерогативою світу
дорослих. Дослідження цих «виразок суспіль-
ства» вимагає не лише наукової ерудиції, а й
великої громадянської мужності.
Складається враження, що авторка рецен-
зованої книги свідомо уникала гострих полі-
тичних дискусій, що так чи інакше відлуню-
ють у сучасному інтернет-просторі. Лише на
останній сторінці своєї книги вона дозволила
собі наблизитися до актуальної проблематики,
стверджуючи, що «Категорія антиповедінки
особливо важлива для розуміння специфіки
російського суспільства, в якому часто розмиті
кордони, що розділяють норму та анти-норму,
а дійсність та антидійсність – сусіди» [с. 194].
1 Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и ренессанса. – М. : Худо-
жественная литература, 1965.
http://www.etnolog.org.ua
|