2025-02-21T08:21:40-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201708%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:21:40-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201708%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:21:40-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-21T08:21:40-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя)
29 січня виповнюється 85 років видатному українському вченому й організатору науки, засновнику наукової школи в галузі лінеаризованої механіки деформівних тіл і суміжних напрямів, лауреату Державної премії СРСР (1985), двічі лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1979, 1988),...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Series: | Вісник НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201708 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-201708 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2017082025-01-29T18:49:20Z Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя) Богданов, В.Л. Назаренко, В.М. Рущицький, Я.Я. Люди науки 29 січня виповнюється 85 років видатному українському вченому й організатору науки, засновнику наукової школи в галузі лінеаризованої механіки деформівних тіл і суміжних напрямів, лауреату Державної премії СРСР (1985), двічі лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки (1979, 1988), заслуженому діячеві науки і техніки України (2016), лауреату Золотої медалі ім. В.І. Вернадського НАН України (2014), премій імені видатних учених НАН України: імені О.М. Динника (1979), імені М.К. Янгеля (1983), імені С.П. Тимошенка (2000), імені Г.С. Писаренка (2014), імені В.М. Глушкова (2016), імені О.К. Антонова (2017), багаторічному директору Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України (1976—2022), доктору технічних наук (1965), професору (1969), академіку НАН України (1978) Олександру Миколайовичу Гузю. January 29 marks the 85th birthday of an outstanding Ukrainian scientist and organizer of science, founder of a scientific school in the field of linearized mechanics of deformable bodies and related directions, laureate of the State Prize of the USSR (1985), twice laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (1979, 1988), Honored Worker of Science and Technology of Ukraine (2016), laureate of the V.I. Vernadskyi Golden Medal of the National Academy of Sciences of Ukraine (2014), prizes of the National Academy of Sciences of Ukraine: O.M. Dynnik Prize (1979), M.K. Yangel Prize (1983), S.P. Tymoshenko Prize (2000), G.S. Pisarenko Prize (2014), V.M. Glushkov Prize (2016), O.K. Antonov Prize (2017), long-time director of the S.P. Timoshenko Institute of Mechanics of the National Academy of Sciences of Ukraine (1976—2022), doctor of technical sciences (1965), professor (1969), academician of the National Academy of Sciences of Ukraine (1978) Oleksandr M. Guz. 2024 Article Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя) / В.Л. Богданов, В.М. Назаренко, Я.Я. Рущицький // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 94-102. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.01.094 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201708 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Люди науки Люди науки |
| spellingShingle |
Люди науки Люди науки Богданов, В.Л. Назаренко, В.М. Рущицький, Я.Я. Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя) Вісник НАН України |
| description |
29 січня виповнюється 85 років видатному українському вченому й організатору науки, засновнику наукової школи в галузі лінеаризованої механіки
деформівних тіл і суміжних напрямів, лауреату Державної премії СРСР
(1985), двічі лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки
(1979, 1988), заслуженому діячеві науки і техніки України (2016), лауреату Золотої медалі ім. В.І. Вернадського НАН України (2014), премій імені
видатних учених НАН України: імені О.М. Динника (1979), імені М.К. Янгеля (1983), імені С.П. Тимошенка (2000), імені Г.С. Писаренка (2014), імені
В.М. Глушкова (2016), імені О.К. Антонова (2017), багаторічному директору Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України (1976—2022),
доктору технічних наук (1965), професору (1969), академіку НАН України (1978) Олександру Миколайовичу Гузю. |
| format |
Article |
| author |
Богданов, В.Л. Назаренко, В.М. Рущицький, Я.Я. |
| author_facet |
Богданов, В.Л. Назаренко, В.М. Рущицький, Я.Я. |
| author_sort |
Богданов, В.Л. |
| title |
Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя) |
| title_short |
Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя) |
| title_full |
Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя) |
| title_fullStr |
Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя) |
| title_full_unstemmed |
Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя) |
| title_sort |
факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка нан україни о. м. гузя) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Люди науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201708 |
| citation_txt |
Факти і віхи наукового шляху видатного вченого-механіка (до 85-річчя академіка НАН України О. М. Гузя) / В.Л. Богданов, В.М. Назаренко, Я.Я. Рущицький // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 94-102. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT bogdanovvl faktiívíhinaukovogošlâhuvidatnogovčenogomehaníkado85ríččâakademíkananukraíniomguzâ AT nazarenkovm faktiívíhinaukovogošlâhuvidatnogovčenogomehaníkado85ríččâakademíkananukraíniomguzâ AT ruŝicʹkijââ faktiívíhinaukovogošlâhuvidatnogovčenogomehaníkado85ríččâakademíkananukraíniomguzâ |
| first_indexed |
2025-02-09T04:45:17Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:45:17Z |
| _version_ |
1823553688977801216 |
| fulltext |
94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1)
ФАКТИ І ВІХИ НАУКОВОГО ШЛЯХУ
ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО-МЕХАНІКА
До 85-річчя академіка НАН України О.М. Гузя
29 січня виповнюється 85 років видатному українському вченому й органі-
затору науки, засновнику наукової школи в галузі лінеаризованої механіки
деформівних тіл і суміжних напрямів, лауреату Державної премії СРСР
(1985), двічі лауреату Державної премії України в галузі науки і техніки
(1979, 1988), заслуженому діячеві науки і техніки України (2016), лауреа-
ту Золотої медалі ім. В.І. Вернадського НАН України (2014), премій імені
видатних учених НАН України: імені О.М. Динника (1979), імені М.К. Ян-
геля (1983), імені С.П. Тимошенка (2000), імені Г.С. Писаренка (2014), імені
В.М. Глушкова (2016), імені О.К. Антонова (2017), багаторічному дирек-
тору Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України (1976—2022),
доктору технічних наук (1965), професору (1969), академіку НАН Украї-
ни (1978) Олександру Миколайовичу Гузю.
Олександр Миколайович Гузь народився 29 січня 1939 р. в
м. Ічня Чернігівської області. Його предки-українці мешкали в
Ічні з діда-прадіда. Від 1956 до 1961 р. він навчався на механі-
ко-математичному факультеті Київського державного універ-
ситету ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив із відзнакою.
Ще в студентські роки Олександр Миколайович розпочав
наукові дослідження у провідній науковій установі України в
галузі механіки — в Інституті механіки АН УРСР і пов’язав із
цим інститутом усю свою подальшу творчу діяльність.
Принагідно нагадаємо, що Інститут механіки (у час засну-
вання він називався Інститутом технічної механіки) було ство-
рено 30 листопада 1918 р., майже одночасно із заснуванням
Української академії наук (УАН). Першим директором інсти-
туту став один із фундаторів УАН і перших її академіків Степан
Прокопович Тимошенко — всесвітньо відомий учений-меха-
нік. Інститут був першою у країні установою технічного про-
філю, і з ним пов’язана діяльність багатьох видатних вітчизня-
них учених. Досить згадати славетні імена фундаторів нового
наукового напряму — нелінійної механіки: М.М. Крилова і
М.М. Боголюбова, а також знаних фахівців у галузі механіки та
міцності матеріалів і конструкцій: О.М. Динника, М.В. Корно-
ЛЮДИ ЛЮДИ
НАУКИНАУКИ
БОГДАНОВ
Вячеслав Леонідович —
академік НАН України,
віцепрезидент НАН України,
завідувач відділу Інституту
механіки ім. С.П. Тимошенка
НАН України
НАЗАРЕНКО
Володимир Михайлович —
академік НАН України, в.о.
директора Інституту механіки
ім. С.П. Тимошенка НАН
України
РУЩИЦЬКИЙ
Ярема Ярославович —
член-кореспондент НАН
України, завідувач відділу
Інституту механіки
ім. С.П. Тимошенка НАН
України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.01.094
Олександр Миколайович Гузь
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 95
ЛЮДИ НАУКИ
ухова, Є.О. Патона, С.В. Серенсена, Г.В. Кар-
пенка, А.Д. Коваленка, М.О. Кільчевського і
багатьох-багатьох інших. Тривалий час в ін-
ституті працював академік АН УРСР Г.М. Са-
він, учень академіка АН УРСР О.М. Динника,
який починав наукову діяльність у всесвітньо
відомій науковій школі з механіки професора
Мюнхенської політехніки А. Зоммерфельда.
Саме Гурій Миколайович Савін зумів оціни-
ти обдарованість О.М. Гузя і в 1959 р. залучив
його, тоді ще студента 4-го курсу університету,
до дослідницької роботи. Відтоді історія Інсти-
туту механіки почала переплітатися з життє-
вим і творчим шляхом О.М. Гузя.
Зазвичай шлях ученого в науці описують в
анкетно-об’єктивний спосіб, без якихось осо-
бливих коментарів і оцінок. Є ще й інший спо-
сіб — суб’єктивний, коли автори, які ближче
знайомі з предметом свого аналізу, доповню-
ють сухі факти власними судженнями і мірку-
ваннями. Ми ж використаємо обидва способи,
але, на наш погляд, почати доцільно з першого.
О.М. Гузь захистив кандидатську дисертацію
в 1962 р., докторську — в 1965 р., у 1969 р. став
професором, у 1973 р. його було обрано чле-
ном-кореспондентом АН УРСР, а в 1978 р. —
академіком АН УРСР. Все життя він працює
в Інституті механіки: у 1960—1967 рр. на по-
садах інженера, аспіранта, старшого наукового
співробітника; з 1967 по 2023 р. очолював ство-
рений ним відділ динаміки та стійкості суціль-
них середовищ; у 1976—2022 рр. був директо-
ром інституту; від 2022 р. — радник при ди-
рекції Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка
НАН України. Одночасно в 1983—1988 рр. він
був академіком-секретарем новоствореного у
структурі Академії Відділення механіки.
О.М. Гузь — автор 76 монографій (з них 22
без співавторів) і близько 1000 наукових пу-
блікацій (зокрема понад 400 без співавторів).
Він підготував цілу плеяду вчених-механіків.
Серед його учнів 40 докторів наук і понад 100
кандидатів наук.
Здобутки О.М. Гузя в науковій, науково-
організаційній та науково-педагогічній ді-
яльності відзначено багатьма вітчизняними
і міжнародними нагородами. Він є лауреатом
найвищої наукової відзнаки НАН України —
Золотої медалі імені В.І. Вернадського (2014),
Державної премії СРСР (1985), Державної
премії УРСР (1979, 1988), іменних премій
НАН України (1979, 1983, 2000, 2014, 2016,
2017), премії Ленінського комсомолу для мо-
лодих учених (1967), премії Ленінського ком-
сомолу України для молодих учених (1973),
медалі Блеза Паскаля Європейської академії
наук (2008), медалі Міжнародної конференції
з обчислювальної і експериментальної інжене-
рії та науки (International Conference on Com-
putational and Experimental Engineering and
Sciences — ICCES) «За досягнення впродовж
життя» (2012), диплома якості та європейської
золотої медалі Європейської науково-промис-
лової палати (European Scientific-Industrial
Chamber) за високу якість управління інститу-
том (2013).
О.М. Гузь є членом Академії Європи (Aca-
demia Europaea, London), Нью-Йоркської ака-
демії наук (Fellow of the New York Academy of
Sciences), Європейської академії наук, а та-
Молодий директор Інституту механіки О.М. Гузь в ін-
ститутській бібліотеці
96 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1)
ЛЮДИ НАУКИ
кож Fellow of the World Innovation Foundation
(London).
Як редактор він організував видання бага-
тотомних колективних фундаментальних мо-
нографій (і особисто підготував низку томів):
«Методы расчета оболочек» (Методи розра-
хунку оболонок) у 5 томах (1980—1982), «Ме-
ханика композитных материалов и элементов
конструкций» (Механіка композитних ма-
теріалів і елементів конструкцій) у 3 томах
(1982—1983), «Трехмерные задачи теории
упругости и пластичности» (Тривимірні зада-
чі теорії пружності та пластичності) у 6 томах
(1984—1986), «Механика связанных полей в
элементах конструкций» (Механіка зв’язаних
полів в елементах конструкцій) у 5 томах
(1987—1989), «Неклассические проблемы ме-
ханики разрушения» (Некласичні проблеми
механіки руйнування) у 4 томах (1990—1994),
«Механика композитов» (Механіка компози-
тів) у 12 томах (1993—2003), «Advances of Me-
chanics» (Успіхи механіки) у 6 томах (2005—
2011), «Сучасні проблеми механіки» у 3 томах
(2016—2018). Певний огляд основних науко-
вих праць О.М. Гузя станом на 2006 р. містить-
ся в книзі «Olexander M. Guz», яка є 11-м то-
мом серії «Classics of World Science»1.
1 Rushchitsky J.J. Olexander M. Guz. Series: Classics of
World Science. Vol. 11. Timpani, Ukraine, 2006.
Наступна частина статті відповідатиме дру-
гому способу опису біографії вченого. Переду-
сім слід зауважити, що коли хтось зустрічає в
своєму житті обдаровану й дуже успішну осо-
бистість і чимало часу спілкується з нею, фік-
суючи окремі віхи її життєвого шляху, то часто
у нього мимоволі постає запитання: як можна
було досягти такого успіху в далеко не завжди
сприятливих умовах?
Поза сумнівом, вирішальним чинником
успіху в творчій праці на кшталт наукової ді-
яльності є вроджений талант людини. Але для
становлення особистості науковця, безумовно,
надзвичайно важлива його базова освіта. Тому
навчання у школі й університеті слід вважати
першою віхою наукового шляху О.М. Гузя.
Перші сімнадцять років Олександр Микола-
йович прожив із матір’ю в Ічні (його батько по-
мер у 1944 р. дуже молодим, після повернення
з фронту), де в 1956 р. закінчив місцеву серед-
ню школу № 5. Того самого року він вступив
до провідного українського вишу — Київсько-
го державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Зауважимо, що в цей період у країні актив-
но розвивалися різні галузі промисловості, на-
самперед військово-промисловий комплекс,
що постійно потребувало нових наукових ідей і
технологічних рішень. Тому перед тими студен-
тами і випускниками вишів, які цікавилися нау-
кою і мали здібності до неї, відкривалися доволі
широкі можливості долучитися до дослідниць-
кої діяльності. Скажімо, в галузі механіки від
1950-х років регулярно відбувалися з’їзди, кон-
ференції, симпозіуми і школи з механіки, які
збирали чи не всіх провідних механіків країни.
Зазвичай школи для молодих учених організо-
вували в курортних місцях, до читання лекцій
на них запрошували корифеїв науки, і молоді
дослідники дуже охоче долучалися до таких за-
ходів. Упродовж року могло відбуватися близь-
ко десяти наукових форумів у галузі механіки,
але держава виділяла на це гроші, і наукова
молодь могла брати участь у всіх таких шко-
лах і конференціях. Це створювало атмосферу
творчої співпраці та конкуренції. Саме в такому
кліматі й формувалася особистість Олександра
Миколайовича як вченого.
О.М. Гузь проводить нараду із заступниками директо-
ра інституту
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 97
ЛЮДИ НАУКИ
В Інституті механіки. Справа наліво: Б.Є. Патон,
О.М. Гузь, Ю.О. Митропольський
З 1960 р. він почав працювати в Інституті ме-
ханіки як штатний співробітник відділу акаде-
міка АН УРСР Г.М. Савіна і долучився до до-
сліджень за новим тоді науковим напрямом із
концентрації напружень в оболонках. Це була
друга віха на науковому шляху О.М. Гузя.
Закінчивши університет, уже за рік, в
1962 р., Олександр Миколайович захистив
кандидатську дисертацію на тему «Наближені
роз в’яз ки задач концентрації напружень на-
вколо отворів в ізотропних і ортотропних обо-
лонках». Це була третя віха.
Ще за три роки (в 1965 р.) О.М. Гузь захи-
щає докторську дисертацію на тему «Тонкі
пружні оболонки, ослаблені отворами». І цей
факт біографії Олександра Миколайовича
можна зафіксувати як четверту віху на його
науковому шляху. Йому тоді було всього 26
років, і він став наймолодшим доктором наук
у Радянському Союзі.
Захист докторської дисертації О.М. Гузя
став помітною подією в науковому житті ки-
ївських механіків. Дисертацію підтримали
багато видатних учених того часу, зокрема
професори А.І. Лур’є (Ленінград), Х.А. Рахма-
тулін (Москва), Н.Х. Муштарі (Казань) та ін.
Вчена рада із захисту дисертацій, членами якої
були найвідоміші тогочасні київські науковці-
механіки, засвідчила факт народження нової
потужної постаті в українській механіці. Це
був другий за всю сторічну історію Інституту
механіки випадок, коли ступінь доктора наук
присудили дуже молодому науковцеві. Пер-
ший випадок — присудження в 1930 р. доктор-
ського ступеня Миколі Миколайовичу Бого-
любову, який згодом здобув світове визнання
як механік, математик і фізик.
П’ята віха на науковому шляху О.М. Гузя
пов’язана з тим, що в 1967 р. він організував в
Інституті механіки відділ динаміки та стійкос-
ті суцільних середовищ. Майже одразу спів-
робітники відділу отримали низку вагомих
результатів у галузі механіки матеріалів і еле-
ментів конструкцій, які згодом було опубліко-
вано в численних монографіях і завдяки яким
постала нова наукова школа. Про її здобутки
ще йтиметься далі.
Шостою віхою можна вважати затверджен-
ня 37-річного О.М. Гузя (в 1976 р.) на посаді
директора Інституту механіки АН УРСР. Не
всі знають, що Інститут механіки був тоді най-
більшим інститутом СРСР у галузі механіки.
У 1980 р. штатний розпис установи налічу-
вав більш ніж 1500 співробітників, зокрема 60
докторів наук і 150 кандидатів наук, які пра-
цювали здебільшого в галузі механіки матері-
алів і елементів конструкцій.
Новий директор інституту дещо змінив ор-
ганізацію наукової діяльності установи і пред-
ставлення результатів цієї діяльності. Зокре-
ма, результати фундаментальних досліджень
почали оформлювати як багатотомні моно-
графічні видання, а прикладні роботи стали
комплекснішими і їх виконували спільно із
замовниками. Яскравим прикладом якості
фундаментальних досліджень інституту може
слугувати опублікована у 1980—1982 рр. серія
монографій «Методы расчета оболочек» (Ме-
тоди розрахунку оболонок) у 5 томах, одразу ж
перекладена англійською мовою у США як до-
поміжні технічні тексти для NASA. Цей 5-том-
ник вийшов за загальною редакцією О.М. Гузя,
а перший та п’ятий томи повністю написали
Олександр Миколайович та його учні. Нада-
лі видання багатотомних колективних моно-
графій з актуальних проблем механіки стало
в інституті системною практикою. Усвідом-
лення важливості таких монографічних серій
98 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1)
ЛЮДИ НАУКИ
Президент НАН України Б.Є. Патон вручає О.М. Гузю
Золоту медаль імені В.І. Вернадського НАН України.
Травень 2014 р.
для розвитку механіки і початок їх видання у
1980 р. можна вважати сьомою віхою творчого
життя О.М. Гузя. Зовсім нещодавно, наприкін-
ці минулого року, відоме видавництво «Spring-
er» опублікувало монографію «Advances in
Mechanics: Current Research Results of the NAS
of Ukraine»2, що свідчить про продовження
практики, яку започаткував О.М. Гузь.
Не менш успішною стала співпраця Інсти-
туту механіки з Інститутом електрозварю-
вання ім. Є.О. Патона. Близько 50 років тому
науковці цих двох установ розпочали спільні
дослідження з розроблення засад і розвитку
ультразвукового неруйнівного методу дослі-
дження напружено-деформованого стану ма-
теріалів та елементів конструкцій. Співпрацю
організували так, що теоретичні роботи ви-
конували здебільшого в Інституті механіки за
участю вчених Інституту електрозварювання,
а експериментальні роботи — в Інституті елек-
трозварювання за участю фахівців Інституту
механіки. У підсумку було розроблено методи
визначення напружень у товстостінних і тон-
костінних елементах конструкцій та у припо-
верхневих шарах матеріалів. Характерною осо-
бливістю дослідження елементів конструкцій
2 Guz A.N., Altenbach H., Bogdanov V., Nazarenko V.M.
(eds). Advances in Mechanics: Current Research Results
of the NAS of Ukraine. Series: Advanced Structured
Materials. Vol. 191. Cham: Springer, 2023.
стало створення ультразвукового методу ви-
значення тривісних напружень, який передба-
чає як частинні випадки визначення двовісних
і одновісних напружень (більшість розробок
закордонних науково-технічних центрів за цим
напрямом були пов’язані зі створенням уль-
тразвукових методів визначення лише одновіс-
них напружень). На основі виконаних спільно
робіт було опубліковано дві монографії: «Осно-
ви ультразвукового неруйнівного методу ви-
значення напружень у твердих тілах»3 (1974)
та «Вступ до акустопружності»4 (1977).
Ще одним прикладом комплексних при-
кладних досліджень О.М. Гузя є його багато-
річна співпраця з провідними вченими і кон-
структорами КБ «Південне», яку частково
висвітлено в монографії 5, що вийшла друком
1980 р. Основний зміст книги становлять
комплекс задач про визначення напружено-
деформованого стану і надійності вузлів кон-
струкцій, результати дослідження закономір-
ностей пружнопластичного деформування
конструкційних матеріалів в умовах роботи
ракетних двигунів на твердому паливі та здій-
снення відповідних експериментальних дослі-
джень.
Третім прикладом внеску О.М. Гузя у роз-
в’я зання прикладних проблем механіки мо-
жуть слугувати його роботи з механіки гірни-
чих порід. Побудований ним загальний підхід
до аналізу задач механіки в лінеаризованій
постановці відкрив нові можливості теоретич-
ного аналізу в прикладній для механіки дефор-
мівного твердого тіла галузі механіки гірничих
порід. Результатом звернення Олександра
Миколайовича до проблем механіки гірничих
порід і, зокрема, до одного з основних об’єктів
досліджень у механіці гірничих порід — гір-
3 Гузь А.Н., Махорт Ф.Г., Гуща О.И., Лебедев В.К. Ос-
новы ультразвукового неразрушающего метода опре-
деления напряжений в твердых телах. Киев: Наукова
думка, 1974.
4 Гузь А.Н., Махорт Ф.Г., Гуща О.И. Введение в акусто-
упругость. Киев: Наукова думка, 1977.
5 Гузь А.Н., Макаренков А.Г., Чернышенко И.С. Про-
чность конструкций РДТТ. Москва: Машинострое-
ние, 1980.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 99
ЛЮДИ НАУКИ
ничих виробок — стало створення теорії стій-
кості стану рівноваги матеріалу біля гірничих
виробок. Цю точну з погляду механіки теорію
було створено на основі більш загальної теорії,
розробленої О.М. Гузем раніше, а саме, триви-
мірної лінеаризованої теорії стійкості дефор-
мівних тіл. Слід зазначити, що доти існували
лише наближені теоретичні підходи. Важливо
також, що втрату стійкості матеріалу біля ви-
робок розуміють як початковий етап руйну-
вання (вичерпання тривкості) і вважають од-
нією з можливих причин виникнення викидів,
які були й досі є надзвичайно актуальною про-
блемою для вітчизняної гірничовидобувної
галузі. О.М. Гузь створив теорію стійкості гір-
ничих виробок за малих докритичних дефор-
мацій, викладену в монографії «Основи теорії
стійкості гірничих виробок»6. Чимало уваги в
ній приділено загальним питанням теорії для
різних моделей (пружного, пружнопластич-
ного та в’язкопружного деформування) для
випадків горизонтальних і вертикальних ви-
робок, а також для підземних порожнин.
Отже, налагодження тісної наукової співпра-
ці з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона, а потім і з іншими установами знаменує
восьму віху на творчому шляху Олександра
Миколайовича Гузя.
Дев’ята віха на науковому шляху акаде-
міка НАН України О.М. Гузя пов’язана з його
міжнародною активністю, зокрема обран-
ням до складу двох європейських академій: в
1992 р. — до Академії Європи (Academia Eu-
ropaea, London) і в 2002 р. — до Європейської
академії наук (European Academy of Sciences,
Brussels). У 1995 р. його обрали членом Гене-
ральної асамблеї Міжнародного союзу з теоре-
тичної та прикладної механіки (General Assem-
bly of the International Union of Theoretical and
Applied Mechanics — IUTAM). Слід особливо
відзначити, що європейське наукове співтова-
риство вже давно вирізнило О.М. Гузя як меха-
ніка світового рівня. Наприклад, у 2008 р. Єв-
ропейська академія наук присудила йому най-
6 Гузь А.Н. Основы теории устойчивости горных выра-
боток. Киев: Наукова думка, 1977.
вищу європейську наукову нагороду — Медаль
Блеза Паскаля.
Уже будучи директором інституту, незважа-
ючи на інтенсивну науково-організаційну ді-
яльність та відповідальність за роботу всього
інститутського колективу, О.М. Гузь не змен-
шив темпів власної науково-дослідної роботи
і залишався надзвичайно продуктивним уче-
ним. Працюючи над монографіями і статтями,
він завжди дотримувався правила наукової но-
визни. Варта уваги ще одна особливість науко-
вої творчості Олександра Миколайовича — він
пише книги і статті здебільшого сам, без учнів.
У спільних же публікаціях левова частка праці
завжди належить особисто О.М. Гузю, а решту
Олександр Миколайович ініціює та обгово-
рює зі співавторами. Ці книги затребувані у
механіці, їх часто перекладають англійською
мовою. Цікаво, що про переклад книги «Диф-
Урочисте засідання з нагоди 100-річчя від часу засну-
вання Інституту механіки. Грудень 2018 р.
100 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1)
ЛЮДИ НАУКИ
ракція пружних хвиль у багатозв’язних тілах»7
у США в інституті дізналися лише через 40 ро-
ків після її опублікування8.
Починаючи з 1967 р. О.М. Гузь працює у но-
вому науковому напрямі — лінеаризованій ме-
ханіці деформівного твердого тіла. Діяльність
Олександра Миколайовича у цій галузі дістала
заслужене визнання у світовій механіці, і тепер
бельгійця Моріса Біо (Maurice A. Biot, 1905—
1985) й українця Олександра Миколайовича
Гузя слушно вважають основоположниками
лінеаризованої механіки деформівного твер-
дого тіла. Образно кажучи, Біо делікатно запо-
чаткував лінеаризовану теорію, а Гузь потужно
її завершив.
Результати досліджень О.М. Гузя в цьому та
суміжних напрямах (у тривимірній теорії стій-
кості деформівних тіл, теорії стійкості гірничих
виробок, теорії поширення пружних хвиль у
тілах із початковими напруженнями, некласич-
них проблемах механіки руйнування, контак-
тних задачах для тіл із початковими напружен-
нями, проблемах динаміки у стисливій в’язкій
рідині) викладено в 40 монографіях, виданих
від 1971 р. (першою в цій серії була монографія
«Стійкість тривимірних деформованих тіл»9)
як в Україні, так і за кордоном. Останні три ви-
дані монографії: «Вісім некласичних проблем
механіки руйнування»10, «Руйнування матері-
алів при стисканні вздовж тріщин»11 і видання
першої з них англійською мовою12 засвідчують,
що зараз Олександр Миколайович активно
7 Гузь А.Н., Головчан В.Т. Дифракция упругих волн в
многосвязных телах. Киев: Наукова думка, 1972.
8 Guz A.N., Golovchan V.T. Diffraction of Elastic Waves
in Multiply Connected Bodies. Ohio: Foreign Technol-
ogy Div. Wright-Patterson AFB, 1973.
9 Гузь А.Н. Устойчивость трехмерных деформируемых
тел. Киев: Наукова думка, 1971.
10 Гузь А.Н. Восемь неклассических проблем механики
разрушения. Київ: Академперіодика, 2020.
11 Guz A.N., Bogdanov V.L., Nazarenko V.M. Fracture of
Materials under Compression along Cracks. Series: Ad-
vanced Structure Materials. Vol. 138. Cham: Springer,
2020.
12 Guz A.N. Eight Non-Classical Problems of Fracture Me-
chanics. Series: Advanced Structure Materials. Vol. 159.
Cham: Springer, 2022.
працює над дослідженням нових проблем меха-
ніки руйнування, які не можуть бути описані в
рамках класичних підходів.
Загалом науковий внесок академіка НАН
України О.М. Гузя в розвиток механіки зістав-
ний із внесками окремих наукових установ з
численним штатом наукових співробітників
(доречно згадати, що Олександр Миколайо-
вич є автором чи співавтором 76 книг і більш
як 1000 інших наукових публікацій). Це дає
підстави оцінювати постать О.М. Гузя як уні-
кальне явище в українському та європейсько-
му науковому співтоваристві.
Будь-яка інформація про видатного вче-
ного-механіка буде неповною, якщо вона не
міститиме переліку нових механічних ефек-
тів, які він уперше спостеріг і прокоментував.
У працях О.М. Гузя (одноосібних і спільних з
учнями) теоретично виявлено нові механічні
ефекти. До того ж цих ефектів так багато, що
виникає необхідність не просто їх перелічити,
а класифікувати за науковими напрямами ме-
ханіки. Наводимо лише основні з них.
1. Концентрація напружень біля отворів:
• немонотонне збільшення концентрації на-
пружень при зближенні отворів у багато зв’яз-
них тілах у задачах статики оболонок і динамі-
ки пластин.
2. Дифракція пружних хвиль:
• існування умовних резонансів у пружних
багатозв’язних тілах;
• існування резонансів типу Вуда в пруж-
них тілах періодичної структури з отворами.
3. Тривимірна теорія стійкості деформівних
тіл:
• асимптотична точність прикладних дво-
вимірних теорій стійкості оболонок і пластин,
побудованих із застосуванням гіпотези Кірх-
гофа—Лява;
• стійкість або нестійкість однозв’язного
пружного ізотропного тіла з пружним потен-
ціалом довільної структури за всебічного рів-
номірного стискання залежно від різних гра-
ничних умов на окремих частинах граничної
поверхні.
4. Поширення пружних хвиль у тілах із по-
чатковими напруженнями:
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 101
ЛЮДИ НАУКИ
• закономірності поширення можна описа-
ти лише в межах пружних потенціалів, які за-
лежать від першого, другого і третього інварі-
антів тензора деформацій;
• у деяких випадках величини швидкостей
поширення хвиль у нескінченних, напівне-
скінченних та обмежених тілах зростають при
розтягуванні та зменшуються при стисканні;
• існування для кожного шару і кожного
циліндра таких значень частот, коли величини
швидкостей поширення окремих мод не зале-
жать від початкових напружень.
5. Механіка композитних матеріалів:
• у континуальному наближенні композит-
ні матеріали з початковими напруженнями
не можна описати в межах класичної лінійної
тео рії пружності;
• для односпрямованих волокнистих ком-
позитів не реалізується форма втрати стійкості
за спіральною кривою;
• для шаруватих композитних матеріалів
можуть збігатися явища поверхневої та вну-
трішньої нестійкості залежно від співвідно-
шень між механічними і геометричними пара-
метрами компонент.
6. Контактні задачі для пружних тіл із по-
чатковими напруженнями:
• виникнення «резонансних явищ», коли
значення початкових напружень наближають-
ся до величин, що відповідають поверхневій
нестійкості.
7. Гідропружність кількох оболонок у рідині:
• немонотонна зміна динамічних процесів
при зближенні оболонок.
8. Неруйнівні ультразвукові методи визна-
чення напружень у твердих тілах:
• основні закономірності й ефекти у випад-
ку двовісних напружень.
9. Механіка крихкого руйнування матеріа-
лів із початковими (залишковими) напружен-
нями:
• для плоских і антиплоских статичних і
динамічних задач для матеріалів із пружними
потенціалами довільної структури порядок
особливості у вершині тріщини збігається з
відповідним результатом класичної лінійної
механіки крихкого руйнування;
• суттєвий вплив початкових (залишкових)
напружень на параметри руйнування матері-
алів (коефіцієнти інтенсивності напружень в
околах тріщин, величини розкриття тріщин);
• існування «резонансних явищ», коли зна-
чення початкових напружень наближаються
до величин, що відповідають поверхневій не-
стійкості;
• існування «резонансних явищ», коли
швидкість поширення тріщини наближається
до величини швидкості хвиль Релея в матеріа-
лі з початковими напруженнями.
10. Механіка руйнування при стисканні
вздовж паралельних тріщин:
• початок руйнування збігається з появою
поверхневої нестійкості матеріалу.
11. Динаміка твердих тіл у стисливій в’язкій
рідині:
• радіаційна сила у стисливій в’язкій рідині,
яка виникає внаслідок взаємодії тіла з акус-
тичною хвилею, може перевищувати на кілька
порядків величину радіаційної сили у стисли-
вій ідеальній рідині.
12. Механіка руйнування композитних ма-
теріалів із тріщинами на поверхні поділу ком-
понентів:
• при стисканні вздовж поверхні поділу, що
містить тріщини, початок процесу руйнування
збігається з появою поверхневої нестійкості
одного з матеріалів;
• під час розтріскування поверхні поділу
двох матеріалів із початковими напруженнями
виникають критичні явища, за яких швидкість
поширення тріщини наближається до швидко-
сті хвилі Релея для одного з матеріалів із по-
чатковими напруженнями.
О.М. Гузь створив одну з найбільших на-
укових шкіл України. Під його керівництвом,
як було вже зазначено вище, захищено 40 док-
торських і більш як 100 кандидатських ди-
сер тацій. Серед його учнів — троє академіків
НАН України (В.Л. Богданов, В.Д. Кубенко,
В.М. Назаренко), академік НАН Азербайджа-
ну (Г.Г. Кулієв), троє членів-кореспондентів
НАН України (Ю.М. Неміш, І.С. Чернишен-
ко, М.О. Шульга) та член-кореспондент НАН
Азербайджану (С.Д. Акбаров).
102 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1)
ЛЮДИ НАУКИ
Академік НАН України О.М. Гузь є єдиним
серед вітчизняних учених-механіків лауреа-
том найвищої відзнаки НАН України — Золо-
тої медалі імені В.І. Вернадського.
Олександр Миколайович Гузь досі залюбле-
ний у науку і цікавиться новими напрямами
розвитку механіки. А тому, ми певні, ще при-
служиться своїм талантом світовій і україн-
ській науці.
Насамкінець побажаємо академіку О.М. Гузю
нових творчих успіхів і доброго здоров’я!
Viacheslav L. Bogdanov
S.P. Timoshenko Institute of Mechanics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9864-9120
Volodymyr M. Nazarenko
S.P. Timoshenko Institute of Mechanics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0197-5091
Jeremiah J. Rushchitsky
S.P. Timoshenko Institute of Mechanics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0839-5030
FACTS AND MILESTONES OF THE SCIENTIFIC PATH
OF THE OUTSTANDING SCIENTIST-MECHANICIAN
To the 85th anniversary of Academician of NAS of Ukraine O.M. Guz
January 29 marks the 85th birthday of an outstanding Ukrainian scientist and organizer of science, founder of a scien-
tific school in the field of linearized mechanics of deformable bodies and related directions, laureate of the State Prize of
the USSR (1985), twice laureate of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology (1979, 1988), Hon-
ored Worker of Science and Technology of Ukraine (2016), laureate of the V.I. Vernadskyi Golden Medal of the National
Academy of Sciences of Ukraine (2014), prizes of the National Academy of Sciences of Ukraine: O.M. Dynnik Prize
(1979), M.K. Yangel Prize (1983), S.P. Tymoshenko Prize (2000), G.S. Pisarenko Prize (2014), V.M. Glushkov Prize
(2016), O.K. Antonov Prize (2017), long-time director of the S.P. Timoshenko Institute of Mechanics of the National
Academy of Sciences of Ukraine (1976—2022), doctor of technical sciences (1965), professor (1969), academician of the
National Academy of Sciences of Ukraine (1978) Oleksandr M. Guz.
Cite this article: Bogdanov V.L., Nazarenko V.M., Rushchitsky J.J. Facts and milestones of the scientific path of the
outstanding scientist-mechanician (to the 85th anniversary of Academician of NAS of Ukraine O.M. Guz). Visn. Nac.
Akad. Nauk Ukr. 2024. (1): 94—102. https://doi.org/10.15407/visn2024.01.094
|