Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.)

У доповіді зазначено, що дослідження регіональних особливостей змін клімату, зокрема й спричинених веденням воєнних дій в Україні, є важливим науковим, економічним і стратегічним напрямом сьогодення. Війна, розв’язана РФ проти України, а також розгортання збройних конфліктів в інших регіонах світ...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2024
Автор:	Бойченко, С.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201725
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.) / С.Г. Бойченко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 83-93. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-201725
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2017252025-01-29T18:51:47Z Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.) Бойченко, С.Г. З кафедри Президії НАН України У доповіді зазначено, що дослідження регіональних особливостей змін клімату, зокрема й спричинених веденням воєнних дій в Україні, є важливим науковим, економічним і стратегічним напрямом сьогодення. Війна, розв’язана РФ проти України, а також розгортання збройних конфліктів в інших регіонах світу призвели до посилення глобальної мілітаризації, яка супроводжується додатковими викидами парникових газів в атмосферу. Це сприяє подальшим кліматичним змінам та ускладнює виконання паризьких домовленостей щодо стримування потепління на планеті. The report emphasizes that the study of regional climate changes, particularly those induced by military conflicts in Ukraine, is an important scientific, economic, and strategic focus today. The war waged by the RF against Ukraine, along with the unfolding of armed conflicts in other parts of the world, has led to an escalation of global militarization, accompanied by additional greenhouse gas emissions into the atmosphere. This contributes to further climate change and complicates the implementation of the Paris Agreement’s commitments to mitigate global warming on the planet. 2024 Article Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.) / С.Г. Бойченко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 83-93. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.01.083 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201725 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Бойченко, С.Г. Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді зазначено, що дослідження регіональних особливостей змін клімату, зокрема й спричинених веденням воєнних дій в Україні, є важливим науковим, економічним і стратегічним напрямом сьогодення. Війна, розв’язана РФ проти України, а також розгортання збройних конфліктів в інших регіонах світу призвели до посилення глобальної мілітаризації, яка супроводжується додатковими викидами парникових газів в атмосферу. Це сприяє подальшим кліматичним змінам та ускладнює виконання паризьких домовленостей щодо стримування потепління на планеті.
format	Article
author	Бойченко, С.Г.
author_facet	Бойченко, С.Г.
author_sort	Бойченко, С.Г.
title	Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.)
title_short	Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.)
title_full	Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.)
title_fullStr	Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.)
title_full_unstemmed	Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.)
title_sort	метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в україні (за матеріалами доповіді на засіданні президії нан україни 29 листопада 2023 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2024
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201725
citation_txt	Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.) / С.Г. Бойченко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 83-93. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT bojčenkosg meteorologíčnítaklímatičnínaslídkivoênnihdíjvukraínízamateríalamidopovídínazasídanníprezidíínanukraíni29listopada2023r
first_indexed	2025-02-09T04:45:53Z
last_indexed	2025-02-09T04:45:53Z
_version_	1823553726431887360
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 83 МЕТЕОРОЛОГІЧНІ ТА КЛІМАТИЧНІ НАСЛІДКИ ВОЄННИХ ДІЙ В УКРАЇНІ За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 року У доповіді зазначено, що дослідження регіональних особливостей змін клімату, зокрема й спричинених веденням воєнних дій в Україні, є важли- вим науковим, економічним і стратегічним напрямом сьогодення. Війна, розв’язана РФ проти України, а також розгортання збройних конфліктів в інших регіонах світу призвели до посилення глобальної мілітаризації, яка супроводжується додатковими викидами парникових газів в атмосферу. Це сприяє подальшим кліматичним змінам та ускладнює виконання па- ризьких домовленостей щодо стримування потепління на планеті. Широкомасштабна російська воєнна агресія вже призвела до деяких серйозних і небезпечних наслідків на території Украї- ни. Переважно вони пов’язані з ризиком забруднення довкілля через удари по населених пунктах, пошкодження і руйнування підприємств, об’єктів транспортної інфраструктури, нафтосхо- вищ, з припиненням електро- і водопостачання, порушенням технологічних процесів, що відбувається в результаті ракетних обстрілів та ведення активних бойових дій [1—4]. Спричинені війною атмосферні ефекти різних масштабів зумовлюють значні прямі та опосередковані наслідки для на- вколишнього середовища [5—8]. Важливими аспектами цього впливу є такі: • метеорологічні ефекти — змінення фізико-хімічних влас- тивостей атмосфери, зокрема зменшення прозорості атмосфе- ри через зміну оптичних характеристик унаслідок підвищення вмісту NO2, SO2, CO та аерозолів різного походження, в тому числі й через емісію продуктів детонації ракет та снарядів (по- рохові гази, гази вибухових речовин), продуктів горіння, ви- кидів газів із пересувних транспортних джерел, іонізацію аеро- зольних частинок тощо; • погодні ефекти — збільшення хмарності та кількості ат- мосферних опадів, можлива інтенсифікація грозової діяльнос- ті, закиснення атмосферних опадів та випадіння «чорних» до- щів через аерозольне навантаження; БОЙЧЕНКО Світлана Григорівна — доктор географічних наук, провідний науковий співробітник відділу геомагнетизму Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.01.083 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ • кліматичні ефекти — збільшення вики- дів парникових газів, що підсилює потеплін- ня; додаткове внесення ґрунтового аерозолю та різних газоаерозольних домішок, сажі, які залежно від характеристик зумовлюють різні ефекти — від похолодання до потепління; ви- користання фреонів і галонів. Глобальні кліматичні ефекти від зростаю- чої мілітаризації. Війна в Україні та агресія ХАМАСу проти Ізраїлю призвели до посилення мілітаризації у світі. Це пов’язано як зі зростан- ням обсягів партнерської військової допомо- ги, так і з намаганням країн НАТО підвищити свою обороноздатність. Геополітична ситуація у світі спонукає до інтенсифікації виробництва у військово-промисловому комплексі, водночас зумовлюючи додаткові викиди парникових га- зів в атмосферу [9, 10]. Це у свою чергу посилює глобальну зміну клімату і ускладнює виконан- ня паризьких домовленостей щодо стримуван- ня потепління на планеті [11]. Виробництво озброєння та військової техні- ки є достатньо матеріало- і енергомістким про- цесом. Крім того, функціонування військової техніки на полі бою, навіть у разі проведення військових навчань, а також її подальша ути- лізація супроводжуються значним вуглецевим слідом. За оцінками, наведеними в доповіді [10], загальний «військовий» вуглецевий слід становить приблизно 5,5 % (2,750 MtCO2e) глобальних викидів. Якби збройні сили світу були країною, вона мала б четвертий за вели- чиною національний вуглецевий слід у світі. Повномасштабне вторгнення російського агресора в Україну призвело до зупинки про- мислового виробництва, що різко зменшило викиди в атмосферу забруднюючих речовин, зокрема й парникових газів, особливо на схо- ді і півдні України. За оцінками експертів, у 2022 р. викиди в Україні становили близько 120 MtCO2e [10]. На жаль, через війну систем- ний моніторинг довкілля на більшій частині території України належним чином не прово- дився. Наслідки війни можуть мати і довгостроко- вий вплив на зміну клімату, а також на здат- ність країни адаптуватися до кліматичних змін, що зумовлено руйнуваннями і втратою ресурсів [10, 11]. Проблеми здійснення гідрометеорологіч- ного моніторингу в Україні через російську агресію, починаючи з 2014 р. Станом на кі- нець 2023 р. майже на 30 % метеостанцій та гід- рологічних постів на території України не про- водять спостереження або є значні пропуски в спостереженнях в періоди тимчасової окупації та блекаутів [12], зокрема: • з квітня-травня 2014 р. спостереження не проводяться на тимчасово окупованих терито- ріях Донецької і Луганської областей, а саме на станціях Луганськ, Дар’ївка, Дебальцеве, Амв- росіївка і Донецьк; • з квітня-травня 2014 р. не передаються до Центральної геофізичної обсерваторії дані спостережень з 22 метеостанцій та 32 гідро- логічних постів, розміщених на території тим- часово окупованого Криму, але спостереження на них здійснюються і після деокупації дані можна буде відновити; • з березня-червня 2022 р. спостереження на території північно-східної частини України не здійснювалися, але потім роботу станцій було відновлено, хоча частина з них зруйновані або й досі заміновані; • з другої половини 2022 р. частково віднов- лено спостереження на звільнених територіях Харківської і Херсонської областей; • станом на кінець 2023 р. на тимчасово окупованих РФ територіях Донецької, Луган- ської, Херсонської, Запорізької областей спо- стереження не здійснюються. Крім того, на метеорологічному ресурсі rp5. ru метеорологічні станції, розташовані в Доне- цькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях, представлено як станції, розміщені на території РФ, причому навіть ті станції, які не входять у зону тимчасової окупації. Відновлення даних гідрометеоспостере- жень. Для відновлення даних метеорологіч- них спостережень запропоновано напівемпі- ричну модель просторово-часового розподілу середньомісячної приземної температури пові- тря для рівнинної частини України [5, 13, 14], яка дозволяє: ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 85 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ • відновити значення метеопараметра на конкретних метеостанціях, які не працювали під час війни; • отримати модельні значення метеопара- метра в заданій точці зі складними мікроклі- матичними умовами та рельєфом; • провести фільтрацію емпіричних даних з метою виокремлення спонтанних викидів та визначення кліматичної репрезентативності метеостанцій регіону; • визначити міста, в яких проявляється ефект «острова тепла»; • врахувати модельні оцінки при розрахун- ках геотермальних градієнтів. Моніторинг забруднення атмосфери за да- ними супутникових спостережень. Тривалі й постійні артилерійські та ракетні обстріли, пе- ресування військового транспорту, масштабні пожежі в лісах, угіддях, на нафтосховищах су- проводжуються раптовими викидами теплової енергії, порушенням ґрунтового покриву та викидами в атмосферу продуктів горіння — пилу, сажі, газоаерозольних домішок, у тому числі й парникових газів. У такій ситуації використання супутникової інформації істотно допомагає здійснювати мо- ніторинг стану довкілля [15, 16], зокрема й на окупованих територіях. Аналіз даних супутника Sentinel-5P, зібра- них над територією України за період 2019— 2022 рр. [17], показав, що: • середньорічний вміст NO2 у стовпі пові- тря становить 7,7±0,7·10–5 моль/м2, а в 2022 р. вміст NO2 зменшився до 7,1±0,7·10–5 моль/м2, проте в деякі місяці року спостерігалося певне збільшення вмісту (рис. 1а); • середньорічний вміст SO2 у стовпі повітря становить 36,4±4,3·10–5 моль/м2, а в 2022 р. вміст SO2 незначно збільшився до 36,8±4,3× × 10–5 моль/м2, проте в лютому спостерігалося різке зростання його вмісту (рис. 1б); • середньорічний вміст СO у стовпі пові- тря становить 3,4±0,1·10–2 моль/м2, а в 2022 р. вміст СO зменшився до 3,1±0,1·10–2 моль/м2, проте в деякі місяці року спостерігалося незна- чне його зростання (рис. 1в); • середньорічний вміст формальдегіду в стовпі повітря становить 8,6±0,4·10–2 моль/м2, а в 2022 р. вміст формальдегіду зменшився до 8,1·10–2 моль/м2, проте спостерігалося певне зростання вмісту в літні місяці (рис. 1г); • середньорічні значення абсорбційного ае- розольного індексу становлять –1,07±0,04, а з серпня 2021 р. значення аерозольного індек- су збільшилося майже втричі до –0,34±0,06 (рис. 1д). Наведемо кілька прикладів газоаерозоль- ного забруднення в 2022 р. в окремих регіонах України. Поширення пожеж у регіоні Українського Полісся в 2022 р. За останні більш як 100— 120 років 2022-й рік — серед найтепліших в Україні. У північних регіонах України зима 2021/2022 рр. була теплішою в середньому на 2,1—2,5 °С порівняно з кліматичною нор- мою 1961—1990 рр., а річна кількість опадів — меншою на 8—17 % [18, 19]. Упродовж весни 2022 р. зафіксовано незначне перевищення кліматичної норми приземної температури за винятком квітня, коли температура була, на- впаки, нижчою на 1,9—2,2 °С. Водночас спосте- рігався дефіцит атмосферних опадів у березні й травні, коли опадів випало всього 60—70 % від норми, проте у квітні на фоні зниження температури, навпаки, опадів випало на 30— 40 % більше. Добові значення відносної воло- гості повітря, кількості атмосферних опадів, приземної температури та швидкості вітру в березні-травні 2022 р. за даними метеостанцій в Києві і Житомирі наведено на рис. 2. Погодні умови навесні 2022 р. були не таки- ми посушливими, як, наприклад, у 2020 р. [19], проте через активні воєнні дії певна частина те- риторій Київського та Чернігівського Полісся була охоплена пожежами (697 і 380 випадків відповідно). Найбільшу частоту пожеж зафік- совано в березні. Похолодання і дощі у квітні (див. рис. 2) не сприяли поширенню пожеж, однак у травні пожежі знову поширилися че- рез дії окупантів, особливо в Чорнобильській зоні відчуження (Київське Полісся). Кількість пожеж на території Українського Полісся в бе- 86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 87 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ резні-травні 2022 р. було визначено за супут- никовими даними (FIMS) [20] (рис. 3). Внаслідок пожеж відбулося газоаерозольне забруднення атмосфери над цими та приле- глими до них регіонами. Аерозольний абсорб- ційний індекс (ААІ) досить показово відо- бражає рівень аерозольного навантаження, а саме: позитивні значення індексу характерні при забрудненні продуктами горіння (див. рис. 4) [8]. Рис. 1. Середньорічний вміст деяких газів у вертикальному стовпі повітря над Україною, усереднений за період 2019—2022 рр., і відповідно аномалії вмісту цих самих газів у 2022 р.: а — NO2; б — SO2; в — СО; г — CH2O; д — абсорбційний аерозольний індекс Добові значення аерозольного абсорбційно- го індексу у вертикальному стовпі над Бучан- ським районом та Чорнобильською зоною від- чуження в лютому-травні 2022 р., отримані за даними супутникових спостережень (Sentinel- 5P) [22], наведено на рис. 4. Як бачимо, пози- тивні значення індексу зафіксовано в квітні- травні, коли відбувалися активні бойові дії під час операції зі звільнення окупованої території та під час горіння Чорнобильського лісу. 88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 3. Число пожеж у березні-травні 2022 р. на те- риторії Українського Полісся за даними супутника FIMS: 1 — Волинське Полісся; 2 — Житомирське По- лісся; 3 — Київське Полісся; 4 — Чернігівське Полісся; 5 — Новгород–Сіверське Полісся; 6 — Мале Полісся Рис. 2. Часовий хід добових значень відносної вологості повітря (1), суми атмосферних опадів (кількість опадів помножено на 10 для наочності) (2), приземної температури (3) та швидкості вітру (4) в березні-травні 2022 р. на метеостанціях у Києві та Житомирі (ресурс: rp5.ru) Аерозольне забруднення атмосфери над Бахмутським районом. Південна межа Бах- мутського району проходить уздовж лінії зі- ткнення між підконтрольними Україні терито- ріями й територіями, тимчасово окупованими РФ. До окупації в 2022 р. це місто було відоме як видобувач солі, виробник шампанського, а також як важливий транспортний вузол. Під час тривалих і запеклих боїв ворог зруйнував понад 80 % будівель у місті (рис. 5). Динаміку середньомісячних значень аеро- зольного абсорбційного індексу [21] в стовпі повітря над Бахмутським районом у 2019 р., в період пандемії COVID-19 в 2020—2021 рр., а також під час повномасштабного вторгнення в 2022 р. наведено на рис. 6. Середньорічні значення ААІ в цьому районі становили: –1,1±0,3 — в 2019 р.; –1,3±0,3 — в 2020 р. та –0,88±0,6 — в 2022 р. З липня 2021 р. значення аерозольного індексу почали стрімко збільшуватися (до –0,33), а в листопаді-груд- ні наблизилися до –(0,03—0,10). Причиною збільшення значень індексу в другій половині 2021 р. могло стати активне пересування по- тужної військової техніки ворога, яке спосте- рігалося в той період поблизу кордонів Укра- їни, на фоні аридних умов при перенесенні потоків повітря з південного сходу, що харак- терно в цей час року для цього регіону. З по- чатком широкомасштабної російської агресії в 2022 р. значення ААІ в середньому підвищи- лося майже втричі порівняно з 2019 і 2020 р. — до –0,37±0,16. Високі значення індексу в 2022 р. — це вже прямий вплив воєнних дій на цій території. Аерозольне забруднення атмосфери над Дніпровським та Кам’янським районами. На території Дніпропетровської області роз- ташовані потужні промислові й енергетич- ні комплекси, регіон має також розгалужену транспортну інфраструктуру. Ці об’єкти нале- жать до великих споживачів сировини, енергії, водних ресурсів, займають чималі земельні ді- лянки і є потужними джерелами забруднення навколишнього середовища. Це дуже добре ві- дображається в значеннях індексу забруднення атмосферного повітря (ІЗА), розрахованого на основі вмісту шести основних забруднюючих ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 89 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Рис. 4. Динаміка добових значень аерозольного абсорбційного індексу (ААІ) у вертикальному стовпі над Бучан- ським районом та Чорнобильською зоною відчуження в лютому-травні 2022 р. (за даними супутника Sentinel-5P) домішок (формальдегід, діоксид азоту, фенол, фтористий водень, оксид вуглецю, аерозолі РМ2,5 та РМ10). У містах Дніпро і Кам’янське Дніпропетровської області, в яких є висока кон- центрація великих промислових підприємств і розвинена транспортна інфраструктура, цей ін- декс оцінюють як «дуже високий» [22]. На рис. 7 наведено динаміку середньомі- сячних значень аерозольного абсорбційного індексу в атмосферному стовпі над Дніпров- ським та Кам’янським районами за період 2019—2022 рр. Так, середньорічні значення ААІ [21, 23] становили –1,0±0,3 у 2019 р.; Рис. 7. Динаміка значень аерозольного абсорбційно- го індексу (ААІ) у вертикальному стовпі повітря над Дніпровським та Кам’янським районами Дніпропе- тровської області за період 2019—2022 рр. (за даними супутника Sentinel-5P) Рис. 6. Динаміка середньомісячних значень аерозоль- ного абсорбційного індексу (ААІ) у вертикальному стовпі над Бахмутським районом Донецької області в 2019—2022 рр. (за даними супутника Sentinel-5P) Рис. 5. Зруйнований Бахмут. AP Photo/Libkos 90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ –1,3±0,3 — у 2020 р.; –0,85±0,6 — у 2021 р. По- чинаючи з липня 2021 р. в цих районах спосте- рігалося зростання значення ААІ з –(0,7—0,8) до –(0,01—0,1) в листопаді-грудні. У 2022 р. середні значення ААІ зросли майже втричі по- рівняно з 2019 і 2020 р. — до –(0,3—0,4). Збіль- шення значень індексу з літа 2021 р. свідчить про зростання аерозольного навантаження, яке могло бути спричинене, зокрема, перенесен- ням забруднень з південно-східного напрямку, а в 2022 р. — веденням активних бойових дій у сусідніх регіонах, а також тим, що ці райони стали потужним логістичним хабом. З даних супутникового моніторингу можна зробити висновок, що загалом атмосфера над більшою частиною України в 2022 р. очисти- лася від промислового забруднення, що було зумовлено припиненням роботи великих під- приємств і зменшенням транспортних потоків. Однак така ситуація негативно позначилася на економіці країни. Водночас у зоні ведення активних бойових дій рівні забруднення ат- мосфери були зіставними з довоєнними, а на деяких локаціях навіть перевищували їх (по- декуди вдвічі-тричі). Мікрокліматичні ефекти від війни. Внаслі- док підриву греблі Каховської ГЕС в червні 2023 р. відбулося змінення водного балансу та мікроклімату [3]. Катастрофічне затоплення значних територій навколо водосховища, по- тім інтенсивне їх осушування з утворенням ландшафтів, подібних до піщаних пустель, а надалі заселення рослин на родючих мулових донних відкладах — всі ці зміни довкілля ста- лися всього за кілька місяців (рис. 8). До того ж сукцесійні процеси та відмиран- ня рослин у холодний період року в умовах безсніжної зими та весняних сухих вітрів, які характерні для цього регіону, можуть інтен- сифікувати еолові ерозійні процеси. Ситуація ускладнюється ще й тим, що частина території перебуває під окупацією, що унеможливлює надання допомоги населенню, проведення мо- ніторингу стану довкілля та оцінювання масш- табу збитків. У процесі осушення значних територій від- булися додаткові витоки в атмосферу метану Рис. 9. Розлив річки Ірпінь у серпні 2023 р. (фото з власного архіву автора) Рис. 8. Наслідки Каховської екологічної катастрофи: а — липень 2023 р.; б — серпень 2023 р. (фото з архіву В. Карамушки) а б ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 91 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ та інших газів. Аридизація кліматичних умов через змінення водного і теплового балансу, зниження вологості і підвищення температу- ри повітря, поширення вітрової ерозії ґрунтів, зміна альбедо підстильної поверхні, зростан- ня повторюваності несприятливих погодних явищ — усе це нові виклики для регіону [5]. Дещо інші мікрокліматичні ефекти прояви- лися після вимушеного підриву греблі на річці Ірпінь у лютому-березні 2022 р. Це зупинило ворога на підступах до Києва і зберегло жит- тя багатьом людям, проте в результаті розливу 2842 га земель перетворилися на мілководне плесо [24]. Через заболочення значної терито- рії відбувається постійне відмирання деревної рослинності, особливо берез і сосен, що змен- шує ареали поглиначів вуглекислого газу і призводить до утворення метану на заболоче- них ділянках (рис. 9). Для місцевого населення цього району вже стали помітними мікрокліматичні зміни, які відбуваються через підвищення вологості та зниження температури повітря. На перший погляд, це локальні атмосферні та кліматичні ефекти, однак їх сукупність ге- нерує змінення навколишнього середовища в регіональних масштабах, яке супроводжується втратами як для природних і сільськогоспо- дарських екосистем, так і для звичних видів господарювання місцевого населення. Кліматично нейтральні і розумні міста — наше майбутнє. Зараз Україна перебуває в складній ситуації, спричиненій війною, руй- нуванням інфраструктури, призупиненням ді- яльності підприємств, пошкодженням об’єктів міської забудови. Це є потужним викликом, подолання якого потребуватиме значних люд- ських ресурсів і великих капіталовкладень. Однак слід мати на увазі, що післявоєнне від- новлення і подальша розбудова країни мають здійснюватися з дотриманням європейських цінностей у кліматичній та екологічній полі- тиці. Одним із перспективних напрямів повоєн- ного відновлення є розвиток концепції кліма- тично нейтральних і розумних міст [25, 26]. Ця концепція зосереджена навколо створення міського середовища, яке є не лише екологічно стійким, а й енергоефективним і технологічно передовим, що дозволить мінімізувати вугле- цевий слід та підвищити якість життя містян. Тісна співпраця й солідарність між урядами, бізнесом, академічними колами, громадськими організаціями України та країн Євросоюзу, які виникли в умовах війни, відкривають для нас можливості застосування найкращих світових технологій і практик та перспективи переходу від рівня кліматично нейтральних і розумних міст до рівня кліматично нейтральної і розум- ної країни. Наведені в доповіді результати отримано, зокрема, у співпраці з науковцями В.І. Кара- мушкою з Національного університету «Ки- єво-Могилянська Академія», Т.Л. Кучмою з Інституту агроекології і природокористуван- ня НААН України та Н.Н. Майданович з Укр- НДІПВТ ім. Л. Погорілого. 92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (1) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Averin D., Van der Vet F., Nikolaieva I., Denisov N. The Environmental Cost of the War in Ukraine. Green European Journal. 06.04.2022. https://www.greeneuropeanjournal.eu/the-environmental-cost-of-the-war-in-ukraine/ 2. Hrynevych O., Blanco Canto M., Jiménez García M. The war effect: a macro view of the economic and environmental situation of Ukraine. Applied Economics. 16.05.2023. https://doi.org/10.1080/00036846.2023.2212975 3. Shumilova O., Tockner K., Sukhodolov A. et al. Impact of the Russia–Ukraine armed conflict on water resources and water infrastructure. Nature Sustainability. 2023. 6: 578—586. https://doi.org/10.1038/s41893-023-01068-x 4. Terebukh A., Pankiv N., Roik O. Integral Assessment of the Impact on Ukraine’s Environment of Military Actions in the Conditions of Russian Aggression. Ecological Engineering & Environmental Technology. 2023. 24(3): 90—98. https://doi.org/10.12912/27197050/157569 5. Lipinsky V., Dyachuk V., Babichenko V. (eds) Klimat Ukrayiny (The Climate of Ukraine). Kyiv, 2003 (in Ukrainian). [Клімат України. За ред. В.М. Ліпінського, В.А. Дячука, В.М. Бабіченко. Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут, 2003.] 6. Kemme M., Baird J., Gebhart D., Hohmann M., Howard H., Krooks D., Northrup J. Nonfacility Particulate Matter Issues in the Army — A Comprehensive Review. Construction Engineering Research Laboratory, Springfield, 2001. https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA392018.pdf 7. Morelli X., Rieux C., Cyrys J., Forsberg B., Slama R. Air pollution, health and social deprivation: A fine-scale risk assessment. Environmental Research. 2016. 147: 59—70. https://doi.org/10.1016/j.envres.2016.01.030 8. Seinfeld J., Pandis S. Atmospheric Chemistry and Physics: From Air Pollution to Climate Change. 3rd Edition. Wiley & Sons, Inc., 2016. 9. Parkinson S. Estimating the Military’s Global Greenhouse Gas Emissions. Scientists for Global Responsibility (SGR) and the Conflict and Environment Observatory (CEOBS), 2022. https://ceobs.org/wp-content/uploads/2022/11/ SGR-CEOBS_Estimating_Global_MIlitary_GHG_Emissions.pdf 10. de Klerk L., Shlapak M., Shmurak F., Mykhalenko J., Gassan-zade J., Korthuis A., Zasiadko Y. Climate Damage Caused By Russia’s War In Ukraine, 2023. https://en.ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2023/06/clim-damage- by-russia-war-12months.pdf 11. IPCC, 2023: Summary for Policymakers. In: Climate Change 2023: Synthesis Report. Contribution of Working Groups I, II and III to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. IPCC, Geneva, Switzer- land. P. 1—34. https://doi.org/10.59327/IPCC/AR6-9789291691647.001 12. What did the hydrometeorological center of Ukraine lose during Russia’s armed aggression? Radio Svoboda. 19.07.2018 (in Ukrainian). https://www.radiosvoboda.org/a/donbass-realii/29376645.html [Що втратив гідрометцентр України за час збройної агресії Росії? Радіо Свобода. 19.07.2018.] 13. Boychenko S., Voloshchuk V. Stochastic semi-empirical model of spatio-temporal transformation of the modern cli- mate of Ukraine. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2007. (1): 105—111. 14. Boychenko S., Maidanovych N. Semi-empirical model of the spatiotemporal surface temperature distribution on the plain part of Ukraine. Geofizicheskiy Zhurnal. 2023. 45(2): 63—76. https://doi.org/10.24028/gj.v45i2.278328 15. WHO, 2005: Air quality guidelines for particulate matter, ozone, nitrogen dioxide and sulfur dioxide. Global update. https://apps.who.int/iris/handle/10665/107823 16. Earth Engine Data Catalog. https://developers.google.com/earth-engine/datasets/ 17. Boychenko S., Kuchma T., Karamushka V. Integrating research in ecological and climate change educational pro- cess: assessment of atmospheric pollution over Ukraine due to military actions. EGUsphere-2023. https://doi. org/10.5194/egusphere-2023-1503 18. The Climate Cadastre of Ukraine (standard norms for the period 1961—1990), CGO. Kyiv, 2005 (in Ukrainian). 19. Karamushka V., Kuchma T., Boychenko S., Nazarova O. Climate change and fires in the Ukrainian Polissya region. In: 17th International Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment. Kyiv, 2023. P. 1—5. 20. FIRMS, Earth Engine Data Catalog. Information for Resource Management System. https://developers.google. com/earth-engine/datasets/catalog/FIRMS 21. Absorbing aerosol index (AAI). https://developers.google.com/earth–engine/datasets/catalog/COPERNICUS_ S5P_OFFL_L3_AER_AI 22. Complex index of degrees of atmospheric air pollution. http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/uk/diialnist/khimichne- zabrudnennia/8-materialy-na-glavnoj/171-stan-zabrudnennya-prirodnogo-seredovishcha-na-teritoriji-ukrajini ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 1 93 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 23. Boychenko S., Korol B. Assessment of atmospheric pollution in the cities of Dnipro and Kamianske. Sustainable development — XXI century. In: Discussions 2023: Proc. VIII Int. Sci. Conf. Kyiv, 2023. [Бойченко С., Король Б. Оцінка забруднення атмосфери в містах Дніпро та Кам’янське. Сталий розвиток — ХХІ століття. В кн.: Дискусії 2023: матер. VIII Міжнар. наук.-практ. конф. НАУКМА. За ред. Хлобистова Є.В. Київ, 2023.] 24. Journal of environmental consequences of war. Vol. 5, 2022. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.14679.55207 25. EU Mission: Climate-Neutral and Smart Cities. https://research-and-innovation.ec.europa.eu/funding/funding- opportunities/funding-programmes-and-open-calls/horizon-europe/eu-missions-horizon-europe/climate-neutral- and-smart-cities_en 26. World Cities Report 2022. Envisaging the Future of Cities. UN-Habitat Core Team: Neil Khor, Ben Arimah, Ray- mond Otieno Otieno, Matthijs van Oostrum, Mary Mutinda, Judith Oginga Martins. https://unhabitat.org/wcr/ Svitlana G. Boychenko Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3590-5988 METEOROLOGICAL AND CLIMATIC CONSEQUENCES OF MILITARY ACTIONS IN UKRAINE According to the materials of scientific report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, November 29, 2023 The report emphasizes that the study of regional climate changes, particularly those induced by military conflicts in Ukraine, is an important scientific, economic, and strategic focus today. The war waged by the RF against Ukraine, along with the unfolding of armed conflicts in other parts of the world, has led to an escalation of global militarization, accom- panied by additional greenhouse gas emissions into the atmosphere. This contributes to further climate change and complicates the implementation of the Paris Agreement’s commitments to mitigate global warming on the planet. Cite this article: Boychenko S.G. Meteorological and climatic consequences of military actions in Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (1): 83—93. https://doi.org/10.15407/visn2024.01.083

Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси