2025-02-22T10:00:36-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201738%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T10:00:36-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201738%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-22T10:00:36-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-22T10:00:36-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження

Двотижнева поїздка до Кишинева на початку лютого 2015 року виявилася досить результативною. Крім опрацювання матеріалів архівних установ та найбільших бібліотек Молдови, що було безпосередньою метою подорожі, автору вдалося проконсультуватися з колегами-етнологами Інституту культурної спадщини, відс...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Author:	Головко, О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Series:	Народна творчість та етнологія
Subjects:	Ювілеї. Наукові та мистецькі події
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201738
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-201738
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2017382025-01-30T10:21:02Z Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження Головко, О. Ювілеї. Наукові та мистецькі події Двотижнева поїздка до Кишинева на початку лютого 2015 року виявилася досить результативною. Крім опрацювання матеріалів архівних установ та найбільших бібліотек Молдови, що було безпосередньою метою подорожі, автору вдалося проконсультуватися з колегами-етнологами Інституту культурної спадщини, відстежити позиції окремих представників української діаспори стосовно актуальних політичних питань, здійснити деякі подорожні спостереження. 2015 Article Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження / О. Головко // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 2. — С. 120-123. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201738 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ювілеї. Наукові та мистецькі події Ювілеї. Наукові та мистецькі події
spellingShingle	Ювілеї. Наукові та мистецькі події Ювілеї. Наукові та мистецькі події Головко, О. Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження Народна творчість та етнологія
description	Двотижнева поїздка до Кишинева на початку лютого 2015 року виявилася досить результативною. Крім опрацювання матеріалів архівних установ та найбільших бібліотек Молдови, що було безпосередньою метою подорожі, автору вдалося проконсультуватися з колегами-етнологами Інституту культурної спадщини, відстежити позиції окремих представників української діаспори стосовно актуальних політичних питань, здійснити деякі подорожні спостереження.
format	Article
author	Головко, О.
author_facet	Головко, О.
author_sort	Головко, О.
title	Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження
title_short	Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження
title_full	Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження
title_fullStr	Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження
title_full_unstemmed	Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження
title_sort	відрядження до кишинева: результати та подорожні спостереження
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Ювілеї. Наукові та мистецькі події
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201738
citation_txt	Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження / О. Головко // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 2. — С. 120-123. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT golovkoo vídrâdžennâdokišinevarezulʹtatitapodorožnísposterežennâ
first_indexed	2025-02-09T04:46:20Z
last_indexed	2025-02-09T04:46:20Z
_version_	1823553755135606784
fulltext	120 Олександр Головко На початку лютого 2015 року мені вдало- ся відвідати столицю Молдови – Кишинів. Метою двотижневої поїздки було зібрати джерельну базу та підібрати літературу для дисертаційного дослідження, присвяченого міжетнічним взаємовпливам на українсько- молдовському пограниччі. Упродовж відря- дження я мав можливість працювати в архів- них фондах і книгосховищах, спілкуватися з науковцями-україністами та представниками місцевої діаспори, здійснити деякі етнологічні спостереження. Для накопичення етнографічного фактажу мною було використано фонди Національного архіву Республіки Молдова. Серед збереже- них там матеріалів особливу цінність мають статистичні джерела, що відображають стан землеробства, виноградарства та вівчарства в повітах Бессарабії, зокрема в сусідньому з Поділлям Сорокському, а також огляди по- бутування кустарних промислів, описи кален- дарних свят, які відзначаються молдовським населенням тощо. Чимало суттєвих даних знайдено і в Нау- ковому архіві Академії наук Республіки Мол- дова. Для дослідника українсько-молдовської етнокультурної взаємодії особливо актуальни- ми є фонди № 19 та № 24, де зберігаються звіти та експедиційні матеріали радянських профільних академічних установ, що функціо- нували впродовж 1960–1980-х років. У Ф. 19, наприклад, зосереджено фольклорні джерела, зібрані співробітниками Інституту мови та лі- тератури АН МРСР, що репрезентують усну народну творчість календарного і сімейного циклів молдован та українців Бессарабії. У Ф. 24 даного архіву містяться польові ма- теріали Відділу етнографії, мистецтвознавства і фольклору, співробітники якого впродовж 1960–1980-х років здійснювали планомірне експедиційне обстеження Молдови. Записа- ні ними відомості стосуються господарських занять, ремесел, народної архітектури, одягу, їжі, календарних і родинних обрядів східно- романського і слов’янського населення. Особ- ливо цінними для мого дослідження є дані, зафіксовані в населених пунктах Подойма, Кузьмин, Северинівка, Окниця, Катеринів- ка, Хрустова, що раніше входили до складу Подільської губернії, а нині належать до не- визнаної Придністровської Молдавської Рес- публіки, а також записи з поселень Гирбово, Стойкани, Німереука, Кейнарій-Векі Сорок- ського повіту Бессарабії (зараз – територія Республіки Молдова). Отримана інформація може стати основою для порівняння з фактами, зібраними у південних районах Вінниччини, що дозволить чіткіше визначити основні сфери та напрями українсько-молдовської міжетнічної взаємодії в регіоні Середнього Придністров’я. Окрім центральних архівних установ Мол- дови, багато джерел та наукової літератури із пропонованої теми представлено також у двох найбільших бібліотеках Кишинева. У першій з них – Центральній науковій бібліотеці ім. Андрія Лупана АНРМ – зберігається значний пласт наукової етнологічної літера- тури. Зокрема, серед опрацьованих мною розвідок історико-етнологічного спрямуван- ня важливими для виявлення українсько- молдовського етнокультурного взаємозв’язку є студії М. Балласа та М. Демченка про тра- диційне виноградарство, М. Сергієвського про етнолінгвістичні аспекти тощо. У другій – Національній бібліотеці Рес- публіки Молдова – зберігаються преса кінця ХІХ – початку ХХ ст., низка монографіч- них праць, збірників матеріалів конференцій, статистичних довідників радянського часу, що висвітлюють окремі питання міжетнічної ВІДРЯДжЕННЯ ДО КИшИНЕВА: РЕзУЛЬТАТИ ТА ПОДОРОжНІ СПОСТЕРЕжЕННЯ http://www.etnolog.org.ua 121 Ювілеї. Наукові та мистецькі події взаємо дії. Наприклад, серед представлених у Відділі молдовістики публікацій, дослідниць- кий інтерес викликають розвідка А. Фуртуне про традиційне вівчарство, дослідження стану етно графічного вивчення Бессарабії, здійснене О. Лук’янець, опубліковані впродовж 1970– 1980-х років тези доповідей і статті радян- ських етнографів і фольклористів Є. Станчу, Ю. Поповича, І. Гребіня, Г. Бостана та інших. Цікавий етнографічний контент знаходиться й у Відділі рідкісної книги, де зберігаються іс- торико-статистичні описи Бессарабії, Дніст- ра та Придністров’я авторства А. Защука та М. Могилянського, польові спостереження П. Нестеровського, В. Кельсієва стосовно етнокультури українців краю, господарська статистика 1920-х років. Чимало народознав- чих відомостей, вартісних своєю порівняльною складовою, знаходимо на сторінках періодики кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема видань «Кишинівські єпархіальні відомості» та «Віс- ник Сорокського земства». Виявлені дані безперечно розширять факто- логічну базу мого дослідження, однак вони не були б доступними без постійної допомоги працівників та сприяння керівництва вище- вказаних установ. Тому, користуючись наго- дою, хочу висловити їм щиру подяку за ро- зуміння та спрощення процедури отримання джерел і літератури досліднику з-за кордону, побажати здоров’я й наснаги в нелегкій, але важливій праці. Окрім опрацювання наукової літератури, важливою складовою поїздки було спілку- вання та консультації з колегами-етнологами, які працюють в Академії наук Молдови. Слід зазначити, що в структурі Інституту куль- турної спадщини функціонує спеціальний на- уковий відділ – Сектор етнології українців. Цей українознавчий осередок був заснований у 1990-х роках відомим літературознавцем і фольклористом, академіком К. Поповичем, а нині очолюється його учнями – подружжям Кожухарів. Доктор історії Віктор Григорович Гуманітарний корпус Академії наук Республіки Молдова. Світлина О. Головка http://www.etnolog.org.ua 122 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 2/2015 та доктор педагогіки Катерина Сергіївна біль- ше двадцяти років ґрунтовно вивчають етно- культуру українців Молдови, ініціюють про- ведення українсько-молдовських конференцій та наукових читань, беруть участь у написанні навчальних програм і підручників для націо- нальних меншин, ведуть широку громадську й просвітницьку діяльність, керуючи Україн- ською громадою ім. П. Могили у м. Кишиневі та редагуючи радіожурнал «Відродження» на Національному радіо Молдови. Спілкуючись із цими авторитетними фахівцями, я отримав багато порад, відчув безмежну підтримку та допомогу, за що щиро дякую і висловлюю гли- боку повагу. Крім виконання безпосередніх наукових завдань відрядження, я мав змогу поспілку- ватися з деякими представниками української діаспори. Розмови з респондентами стосували- ся різних питань: від візії сучасної суспільно- політичної ситуації в Україні до проблем на- ціональної політики в Молдові та міжетнічної взаємодії. Зауважу, що висловлені мною ниж- че думки та трактування ґрунтуються на окре- мих бесідах і спостереженнях, тому аж ніяк не відображають панівної позиції місцевих укра- їнців. Однак вважаю за необхідне озвучити ці тенденції. Як засвідчують спостереження, слов’яно- мовне населення країни не має змоги отриму- вати об’єктивної інформації про події в Україні з телебачення, оскільки російськомовний теле- канал Молдови ретранслює випуски новин головного інформаційного ресурсу РФ. Ця ситуація призводить до викривлення оцінки дій української влади, існування серед певного кола діаспори насаджених міфів про «банде- рівців» та «карателів», «громадянську війну в Україні» тощо, надто акцентованого постулю- вання: «ми – слов’яни», «ми – православні», підтримки ідей сильного лідера, який наведе порядок, та ностальгії за радянськими часами. Вважаю, що консолідація східнослов’янсь- кого населення Молдови навколо ідей радян- ської спадщини є цілком закономірною, оскіль- ки сучасні реалії країни ставлять домінуючу раніше лінгвістичну верству в статус націо- нальних меншин, відокремлених від основного мовного та культурного середовища, тому цим людям доволі важко інтегруватися в сучас- ний мовний простір країни. Місцеві українці пере бувають взагалі в особливому становищі. Закриваючись від мовно-культурних впливів молдован, вони, утім, не можуть вберегти себе від активної русифікації, гуртуються навколо продукованих російським телебаченням цін- ностей, часто приймають їх беззастережно. Така позиція стосовно сучасних подій у на- шій державі йде в розріз із думками етнічних молдован, з якими мені вдалося бесідувати. Переживши в недалекому минулому військово- політичний конфлікт у Придністров’ї, вони висловлюють безмежну підтримку Україні та бажають якнайшвидшої стабілізації ситуа- ції, порівнюючи наш гіркий досвід із власним. Інколи доводилося чути від них нарікання на російськомовне населення Молдови, що воно, мовляв, не відчуває морального боргу перед країною, яка його прийняла, і намагається під- тримувати тут свої порядки. За моїми спостереженнями на вулицях міс- та й у громадському транспорті, у Молдові ви- росло ціле покоління румуномовної молоді. Це засвідчує успіхи конструйованої «згори» націо- нальної ідентичності населення, процес тво- рення якої розпочався 1989 року. Усі вивіски магазинів, назви вулиць, довколишнє облаш- тування кафе та ресторанів виконані латини- цею і підкреслюють при цьому належність до давньоримської спадщини як відправної точки у формуванні східних романців. Проте, як за- значають респонденти, питання національної належності не позбавлене перекосів у бік ру- мунського самовизначення, що демонструють деякі представники політичної еліти країни. Упродовж двотижневого перебування в Кишиневі мені вдалося зафіксувати й суто етнографічні аспекти, пов’язані з україн- сько-молдовськими етнічними відмінностями в традиційній кухні, звичаями колективної взаємо допомоги в сучасному просторі столиці Молдови тощо. http://www.etnolog.org.ua 123 Ювілеї. Наукові та мистецькі події За свідченнями вихідців із Вінниччини та Одещини, у яких я мешкав, між українською та молдовською національними кухнями є суттєві відмінності. Насамперед вони відчут- ні в комплексі повсякденних перших страв. Як і українці, молдовани варять борщ, однак знач но рідше, ніж власну традиційну стра- ву – заму. Зама – різновид супу з домаш- ньою локшиною, що готується на курячому бульйоні і закислюється спеціальним квасом. Співрозмовники вказують, що цю страву по- любляють у більшості родин Кишинева й досі, щоправда, домашні інгредієнти замінюють на куплені в супермаркеті. Серед гарнірів, найпо- ширеніших у східних романців зараз, є страви з бобових, зокрема терта квасоля, заправлена часниковим соусом, а також пастери – туш- кована стручкова квасоля, яка готується окре- мо або у поєднанні з картоплею. Як бачимо, у повсякденному раціоні молдован перевага на- дається курятині та бобовим, тоді як українці вживають більше свинини, яловичини, різно- манітних круп. Головними етнічними виразниками в комп- лексі буденної їжі молдован є мамалига і брин- за, які досі готуються в багатьох молдовських сім’ях. Будучи універсальними продуктами харчування, вони подаються на стіл із різними додатковими інгредієнтами. Наприклад, ма- малигу вживають із кислим огірком або тер- тим часником, молоком або сиром, шкварками тощо. До більшості повсякденних страв добре смакує також бринза, яку нині переважно ку- пують у магазинах. Специфічним у молдован є рецепт виготовлення добре знайомих укра- їнцям голубців. Річ у тім, що зварена каша завертається в них не в капустяне, а у вино- градне листя, кислуватий присмак якого надає страві іншого смаку. Істотна міжетнічна різниця спостерігається в асортименті виробів із тіста. Якщо українці час- то готують вареники, печуть пиріжки чи паля- ниці, то молдовани замінюють їх плачиндами. Плачинда – це особливий вид пирога, що ви- готовляється з листкового тіста й начиняється бринзою, картоплею, гарбузом, яблуками. Цей виріб буває плескатої круглої форми або у виг- ляді вісімки, нижній кінець якої не з’єднується. Плачинди є невід’ємною складовою мережі громадського харчування, вони продаються в більшості продуктових магазинів Кишинева, а також їх готують господині вдома. Варто зауважити, що тамтешні українці в умовах тривалого мешкання в Кишиневі поряд з молдованами переймають багато їхніх страв. Проживаючи в сім’ї родичів, я спостерігав по- єднання обох національних кухонь, коли, на- приклад, типовий український борщ подавали з плачиндами, на обід готували заму чи пасте- ри, на вечерю їли мамалигу з бринзою тощо. Опрацьовуючи матеріали в Національному архіві Республіки Молдова, мені вдалося по- бачити специфічне використання такої традиції громадської взаємодопомоги, як клака (аналог української толоки). Маючи потребу переміс- тити справи з одного фондосховища в інше, ке- рівництво установи попросило допомоги у своїх відвідувачів. Розмістившись по всій довжині коридору, наш чисельний колектив (чоловік двадцять) по черзі передавав по одній оди- ниці збереження з рук у руки. Таким чином, досить швидко, жваво і з жартами перенесли цілу кімнату архівних справ. Спостерігаючи за реа кцією оточуючих на такий вид роботи, було зрозуміло, що вони вважають клаку цілком звичним для себе явищем. Звідси роблю вис- новок про те, що такі традиції, очевидно, досі побутують навіть у просторі міста. Отже, двотижнева поїздка до Кишинева виявилася досить результативною. Крім опра- цювання матеріалів архівних установ та най- більших бібліотек Молдови, що було безпосе- редньою метою подорожі, мені також вдалося проконсультуватися з колегами-етнологами Ін- ституту культурної спадщини, відстежити по- зиції окремих представників української діас- пори стосовно актуальних політичних питань, здійснити деякі подорожні спостереження. http://www.etnolog.org.ua

Відрядження до Кишинева: результати та подорожні спостереження

Similar Items