2025-02-21T08:32:22-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201750%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:32:22-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201750%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T08:32:22-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-21T08:32:22-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє

Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє

Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023.

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Кушнір, Р.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Series:Вісник НАН України
Subjects:
Загальні збори НАН України
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201750
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
id irk-123456789-201750
record_format dspace
spelling irk-123456789-2017502025-01-30T13:18:44Z Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє Кушнір, Р.М. Загальні збори НАН України Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023. 2024 Article Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє / Р.М. Кушнір // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 8-18. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.02.008 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201750 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
spellingShingle Загальні збори НАН України
Загальні збори НАН України
Кушнір, Р.М.
Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє
Вісник НАН України
description Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023.
format Article
author Кушнір, Р.М.
author_facet Кушнір, Р.М.
author_sort Кушнір, Р.М.
title Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє
title_short Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє
title_full Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє
title_fullStr Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє
title_full_unstemmed Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє
title_sort наукове товариство імені шевченка: історія, сьогодення і майбутнє
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2024
topic_facet Загальні збори НАН України
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201750
citation_txt Наукове товариство імені Шевченка: історія, сьогодення і майбутнє / Р.М. Кушнір // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 8-18. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT kušnírrm naukovetovaristvoímeníševčenkaístoríâsʹogodennâímajbutnê
first_indexed 2025-02-09T04:46:46Z
last_indexed 2025-02-09T04:46:46Z
_version_ 1823553782695329792
fulltext 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА: ІСТОРІЯ, СЬОГОДЕННЯ, МАЙБУТНЄ Вельмишановні учасники зборів! Вельмишановні колеги, друзі! Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України є однією з основних подій у рамках відзначення в Україні на держав- ному рівні 150-річчя Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) — найдавнішої всеукраїнської наукової установи. То- вариство сьогодні — це інтелектуальний осередок всеукраїн- ського масштабу, який уособлює тяглість національної науко- вої традиції, започаткованої півтора сторіччя тому. Статус То- вариства як неофіційної Академії наук у бездержавний період історії України утвердили здобутки насамперед в українознав- чих ділянках наукового знання, які асоціюються з іменами Ми- хайла Грушевського, Івана Франка, Володимира Гнатюка, Во- лодимира Кубійовича та інших подвижників. Слід зауважити, що впродовж усього часу свого існування НТШ було єдиною українською науковою установою, вільною від ідеологічного тиску. Плідна наукова робота принесла Товариству визнання в науковому світі, його членами були вчені зі всієї України, завдяки чому воно стало важливим фактором соборності, а протягом останніх 30 років — й духовно-інтелектуального від- родження України. Наукове товариство імені Шевченка пройшло п’ять етапів інституційного розвитку. Його було засновано 11 грудня 1873 р. як літературне То- вариство ім. Шевченка у Львові за почином громадсько-куль- турних діячів Наддніпрянщини та Галичини й на кошти жерт- водавців (Олександра Кониського, Єлизавети Милорадович- Скоропадської, Михайла Жученка, Дмитра Пильчикова, о. Степана Качали). Нова національна інституція була поклика- на «спомагати розвій руської словесности» шляхом видання у власній друкарні книжок і літературних часописів, підтримки наукових видань, допомоги молодим літераторам, їхнього пре- міювання тощо. doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.02.008 КУШНІР Роман Михайлович — академік НАН України, голова Наукового товариства імені Шевченка в Україні (з 2014 р.) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 9 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ За перші 18 років роботи під егідою Товари- ства в цьому друкарському закладі побачили світ понад 920 різноформатних книжок, зде- більшого наукового й науково-популярного, художнього (белетристичного) та навчального характеру. Від 1885 р. Товариство перейняло видання часопису «Зоря», який у 1890-х роках перетворився на всеукраїнський літературний орган. Отже, в перший період існування НТШ проявило себе видавничою діяльністю, що ви- значалося тогочасними завданнями інституції, сформульованими її засновниками у статут- них положеннях. Головами Товариства ім. Шевченка у цей період були Корнило Сушкевич, Сидір Гром- ницький і Дем’ян Гладилович. За ініціативою Олександра Кониського, Юліана Целевича та Олександра Барвінського в 1892 р. було прийнято новий статут, який пе- ретворив Товариство на наукове з метою розви- тку науки українською мовою та вивчення на- ціонального життя у різних його виявах. Саме тоді починається другий, найяскравіший, етап історії НТШ, що закінчився в 1913 р. У цей період Товариство продуктивно розвивалося шляхом творення національної науки, яка зу- силлями провідних членів вийшла на європей- ський рівень. Ключовою постаттю НТШ цього періоду був його голова Михайло Грушевський (1897—1913). Визначними діячами Товариства стали також голова Філологічної секції Іван Франко та секретар НТШ Володимир Гнатюк. За новим статутом 1898 р., яким фактич- но завершилося перетворення цієї установи на наукову, Товариство мало кілька категорій членів: звичайні, дійсні, засновники та почесні. Перший корпус дійсних членів обрано 1 черв- ня 1899 р., до нього увійшли 32 особи, серед яких: Володимир Антонович, Федір Вовк, Ми- хайло Грушевський, Станіслав Дністрянський, Степан Томашівський, Яків Шульгин (від Іс- торично-філософічної секції); Олександр Бар- вінський, Володимир Гнатюк, Олександр Ко- лесса, Олександр Кониський, Степан Смаль- Стоцький, Кирило Студинський, Іван Франко (від Філологічної секції); Григорій Величко, Іван Верхратський, Іван Горбачевський, Воло- димир Левицький, Петро Огоновський, Євген Озаркевич, Іван Пулюй, Фелікс Сельський (від Математично-природописно-лікарської секції) та ін. Керівним органом Товариства був Виділ (на чолі з головою та секретарем), який обирали Загальні збори і в якому зосереджувалася вся адміністративна робота. Натомість наукова праця концентрувалася в Історично-філосо- фічній, Філологічній, Математично-природо- писно-лікарській секціях та в кількох комі- сіях. У 1894 р. створено Правничу комісію, в 1896 р. — Археографічну, в 1898 р. — Етногра- фічну та Лікарську, в 1899 р. — Мовознавчу, в 1906 р. — Статистичну, в 1909 р. — Бібліогра- фічну та Фізіографічну. Засідання у секціях і комісіях відбувалися по кілька разів на місяць. Олександр Кониський Єлизавета Милорадович- Скоропадська Михайло Жученко Степан Качала Дмитро Пильчиков Фундатори Товариства ім. Шевченка у Львові 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ На них заслуховували доповіді, планували й обговорювали наукові публікації, затверджу- вали їх до друку. Серед інших досягнень Товариства — під- готовка періодичних і серійних наукових видань, організація й наповнення музею та бібліотеки (від 1892 р.). У 1892 р. заснова- но головний періодичний орган — «Записки НТШ» (до 1913 р. вийшло 114 томів). Згодом з’явилася й низка інших видань. Авторами праць у цих збірниках були українські вчені з різних галузей знань: Михайло Грушевський, Іван Франко, Володимир Гнатюк, Олександр Барвінський, Іван Верхратський, Іван Пулюй, Федір Вовк, Василь Гарасимчук, Олександр Грушевський, Володимир Вергановський, Іван Джиджора, Олександр та Філарет Колесси, Мирон Кордуба, Іван Крип’якевич, Володи- мир Левицький, Євген Озаркевич, Петро Ого- новський, Володимир Охримович, Володимир Старосольський, Кирило Студинський, Сте- пан Томашівський, Володимир Шухевич, Ми- кола Чайковський та ін. У цей період національно орієнтовані інте- лектуали, які гуртувалися в НТШ, власними дослідженнями започатковують формування української наукової термінології. Наприклад, «Збірник Математично-природописно-лікар- ської секції», заснований у 1897 р., став пер- шим національним серійним виданням у сфері точних наук, у якому вивчалося це питання. На другому етапі існування Товариства за- кладається його матеріальна, фінансова та видавнича база: у 1898 і 1912 рр. куплено два будинки на вул. Чернецького, 26 і 24 (сучас- на вул. Винниченка), відкрито книгарню (від 1905 р.), для молодих дослідників і письмен- ників організовано кілька грошових фондів, на кошти Євгена Чикаленка, Василя Симирен- ка та інших меценатів побудовано Академіч- ний дім (студентський гуртожиток, з 1907 р.), 1912 р. власністю НТШ стала маєтність у селі Белелуя. Із 1894 р. і до Першої світової війни австрійська влада фінансувала діяльність То- вариства з місцевого та державного бюджетів. Постійний прибуток інституція отримувала і від друкарні, яка з 1893 р. випускала шкільні підручники, популярні видання «Просвіти». Достатнє фінансове забезпечення дозволяло організовувати при НТШ літні навчальні кур- си для української молоді (1904), підтримува- ти їхні творчі плани, надаючи відповідні сти- пендії, забезпечувати постійне проживання у Львові (в Академічному домі) тощо. У 1890-х роках налагодилися тісні кон- такти із зарубіжним науковим світом, і вже в 1913 р. НТШ обмінювалося книжками й часо- писами із 236 науковими установами Європи, Америки, Азії та Австралії. Від 1900 р. члени Товариства беруть участь у міжнародних на- укових конгресах і з’їздах. Поступово інсти- туція набуває загальноукраїнського значення. Вона стає потужним націє- та державотвор- чим фактором: члени НТШ у своїх працях на- уково обґрунтували окремішність української мови (Омелян Огоновський, Степан Смаль- Стоцький), історії (Михайло Грушевський), етносу (Володимир Гнатюк, Федір Вовк), чим Голови Товариства ім. Шевченка у 1873—1892 рр. Дем’ян Гладилович (1886—1887, 1890—1892) Сидір Громницький (1885—1886, 1887—1890) Корнило Сушкевич (1874—1885) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 11 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ заклали теоретичні підвалини для перетворен- ня українців на державну націю. Третій, перехідний, період (1914—1944 рр.) характеризується спадом наукової і, відпо- відно, видавничої діяльності НТШ, що було пов’язано з Першою та Другою світовими ві- йнами, польською дискримінаційною політи- кою в міжвоєнну добу, браком наукових кадрів і матеріального забезпечення. У вересні 1914 — червні 1915 р. через захоплення Львова росій- ськими військами Виділ Товариства перебував у Відні, засідання комісій і секцій не проводи- лися. Тоді ж закрито книгарню й бібліотеку, конфісковано друкарню, Академічний дім пе- ретворено на казарми. НТШ зазнало величез- них фінансових збитків, значно постраждало обладнання друкарні. Було втрачено й низку підготовлених до друку видань, частину архі- ву. У 1923 р. польська влада позбавила Товари- ство права друкувати підручники для україн- ських шкіл, що ще відчутніше погіршило його матеріальний стан (воно, нагадаємо, фінансу- валося переважно за рахунок діяльності дру- карні та книгарні, а також чиншових оплат як доходів від нерухомості). У той час інституцію очолювали Степан То- машівський, Василь Щурат, Кирило Студин- ський, Володимир Левицький та Іван Раков- ський. Активними членами Товариства й нада- лі залишалися Богдан Барвінський, Михайло Возняк, Володимир Вергановський, Ярослав Гординський, Володимир Дорошенко, Мирон Кордуба, Іван Кревецький, Іван Крип’якевич, Іларіон Свєнціцький, Василь Сімович, Во- лодимир Охримович, Мирон Зарицький, Ро- ман Цегельський, Володимир Кучер, Микола Мельник, Іван Фещенко-Чопівський, Мар’ян Панчишин. Проявили себе й молоді вчені: Ми- кола Андрусяк, Іван Карпинець, Володимир Кубійович, Ярослав Пастернак, Євген-Юлій Пеленський, Василь Міліянчук, Максим Му- зика, Євген Храпливий та ін. Продовжується друк «Записок НТШ» (40 томів, тяглої нумерації т. 99—100, 117—155) та «Хроніки НТШ» (11 вип., ч. 57—74), інші серійні видання виходили нерегулярно. З’яв- ля ються нові часописи: «Лікарський вісник» (1920—1939, 61 ч.), «Стара Україна» (1924— 1925, 48 ч.), «Українська книга» (1937—1939, 20 ч.), «Сьогочасне і Минуле» (1939, 4 ч.) та ін. За редакцією Івана Раковського публіку- ється «Українська Загальна Енциклопедія» у 3 томах (1934—1935). Володимир Кубійович з Миколою Кулицьким видають «Атлас Укра- їни і сумежних країв» (Львів, 1937), «Геогра- фію українських і сумежних земель» (Львів, 1938). У 1920 р. офіційно відкрито музей НТШ із кількома відділами: культурно-історичним, природописним (від 1932 р. — окремий музей), історично-воєнних пам’яток (від 1937 р. — окремий музей); поповнюється бібліотека, яка перетворилася на найбільшу у світі книгозбір- ню україніки. Голови НТШ у 1892—1913 рр. Інші подвижники Товариства Юліан Целевич (1892) Олександр Барвінський (1893—1897) Михайло Грушевський (1897—1913) Іван Франко, голова Філологічної секції Володимир Гнатюк, науковий секретар НТШ 12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ На 1920-ті роки припадає період плідної та різнобічної співпраці НТШ з Всеукраїнською академією наук, передусім з її Історичною сек- цією під керівництвом Михайла Грушевсько- го, який був ініціатором контактів. Так, його львівських колег та учнів Кирила Студин- ського, Мирона Кордубу, Івана Крип’якевича, Володимира Дорошенка, Василя Гарасимчу- ка, Михайла Мочульського та ін. залучено до авторського колективу часопису «Україна», підготовки наукових збірників. Деякі з них відвідували Київ і Харків з нагоди відзначен- ня ювілеїв видатних українських вчених та діячів культури. Між установами розвивався інтенсивний книгообмін, відбувалася співп- раця з укладання термінологічних словників, вироблення спільного проєкту українського правопису тощо. Михайла Возняка, Володи- мира Гнатюка, Івана Горбачевського, Станіс- лава Дністрянського, Філарета Колессу, Сте- пана Рудницького, Степана Смаль-Стоцького, Кирила Студинського, Василя Щурата обрано академіками ВУАН, натомість низка академі- ків стали дійсними членами НТШ. Поряд з об- раними раніше Миколою Біляшівським, Ми- колою Василенком, Агатангелом Кримським, Орестом Левицьким, Олексієм Новицьким, Володимиром Перетцом, Миколою Петровим, Миколою Сумцовим, Дмитром Яворницьким ряди дійсних членів Товариства поповнюють інші академіки ВУАН — Дмитро Багалій, Во- лодимир Вернадський, Дмитро Граве, Сергій Єфремов, Михайло Кравчук, Микола Крилов, Андрій Лобода, Володимир Різниченко, Сте- пан Тимошенко, Павло Тутковський. Якщо до Першої світової війни дійсними членами НТШ обирали переважно вчених- славістів та україністів (Ян Бодуен де Курте- не, Александр Брікнер, Олаф Брок, Альфред Єнсен, Андре Мазон, Томаш Масарик, Олек- сій Шахматов, Ватрослав Ягич та ін.), то в міжвоєнні роки — світової слави математиків і фізиків, хіміків і географів, таких як, напри- клад, Альберт Ейнштейн, Давид Гільберт, Фе- лікс Кляйн, Альбрехт Пенк, Макс Планк, Фріц Прегль, що свідчило про наукове визнання Товариства та його міжнародний характер. Се- ред згаданих вчених — іноземних членів НТШ троє були лауреатами Нобелівської премії з фізики і хімії. Зі встановленням радянської влади у верес- ні 1939 р. почалася політика планомірної лік- відації Товариства, яка завершилася його при- мусовим саморозпуском на Загальних зборах 14 січня 1940 р. Уже в умовах нацистської оку- пації на засіданні Виділу 17 вересня 1941 р. під головуванням Івана Боднара діяльність НТШ було відновлено. Відтоді воно діяло напівле- гально (останнє засідання Виділу відбулося 20 серпня 1942 р.), проходили засідання комісій та секцій. У 1942 р. зроблено невдалі спроби зареєструвати Науковий інститут ім. Шевчен- Голови НТШ у 1913—1940 рр. Степан Томашівський (в.о. 1913—1918) Василь Щурат (в.о. 1918—1921, голова 1921—1923) Кирило Студинський (1923—1932) Володимир Левицький (1932—1935) Іван Раковський (1935—1940) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 13 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ка (ініціатором був Володимир Кубійович). Надалі інституційно Товариство існувало у вигляді Об’єднання праці наукових робітників Українського центрального комітету (УЦК), а науково-дослідна діяльність, яку оплачували щомісяця з «наукового фонду» УЦК, прово- дилася в кабінетах наукових працівників (ко- лишніх комісіях). Про повноцінну діяльність Товариства, не- зважаючи на воєнний час, свідчать вибори 27 дійсних членів в Історично-філософічній та Математично-природописно-лікарській секці- ях НТШ, що відбулися у травні та липні 1942 р. Результати своїх студій члени НТШ попу- ляризували в часописах, вдалося надрукувати й кілька окремих книг. Перевидано «Геогра- фію українських і сумежних земель» Воло- димира Кубійовича (1943), опубліковано мо- нографії Олени Степанів «Сучасний Львів» (1943) та Ярослава Пастернака «Давній Га- лич» (1944). Єдине дослідження, що вийшло під титром НТШ як перший том «Праць з до- свідного лісівництва» (видання Природознав- чої секції НТШ), належало авторству Андрія П’ясецького і мало назву «Про побудування і біологічний розвиток ряду типів українського лісу» (1942). За час Другої світової війни кількісні по- казники складу Товариства істотно змінили- ся. Якщо на 1 вересня 1939 р. налічувалося 172 дійсних члени (з них 46 іноземців), то на 8 травня 1945 р. вже 154 члени (30 іноземців), включно з 32 дійсними членами, обраними в 1940, 1942—1943 рр., тобто померло і загинуло 50 дійсних членів. Четвертий, еміграційний, етап історії НТШ припадає на 1947—1989 рр. За ініціативою Володимира Кубійовича 30 березня 1947 р. у Мюнхені було скликано Загальні збори ко- лишніх членів, на яких під проводом дово- єнного голови Івана Раковського відновлено Товариство в еміграції. З виїздом української інтелігенції за океан відділи НТШ зі своїми управами (виділами) і статутами постали в головних центрах діаспори — США (Нью- Йорк, 1947 р.), Канаді (Торонто, 1949 р.) та Австралії (Сідней, 1950 р.). У квітні 1951 р. головну управу Товариства перенесли з бавар- ської столиці до м. Сарсель поблизу Парижа, де спеціально для потреб наукового осередку за сприяння єпископа І. Бучка та матеріаль- ної підтримки Конгрегації Східних Церков у Римі купили садибу з будинком. В 1952 р. було організовано Європейський відділ НТШ з осідком у Сарселі, прийнято статут й обрано управу на чолі з Володимиром Кубійовичем. У 1955 р., зі зміною структури Товариства в еміграції, завершився організаційний період в його історії: відділи у Європі, США, Канаді та Австралії перетворено на автономні крайові Товариства, а Головний виділ названо Голов- ною радою НТШ. Його президентом став го- лова НТШ Америки Роман Смаль-Стоцький, а генеральним секретарем Володимир Кубійо- вич. Наукова праця зосереджувалася у спіль- них для всіх крайових НТШ чотирьох секціях (Історично-філософічній, Філологічній, Ма- тематично-фізичній і Хемічно-біологічно-ме- дичній), а також у низці комісій та інститутів. Першорядним завданням було згуртування наукових сил навколо традицій НТШ, поши- рення правдивих знань про Україну у вільному світі через дослідження, публікації, виступи на конференціях. Серед організаційних та на- укових здобутків крайових НТШ — розбудова матеріальної бази (придбання будинків, закла- дання бібліотек та архівних зібрань, зокрема в НТШ Америки та Європи), продовження ви- дання «Записок НТШ» у вигляді монографій та тематичних збірників (у 1948—2001 рр. ви- Іван Боднар — виконувач обов’язків голови НТШ (1941—1942) 14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ дано 62 томи (156—216 і 218) тяглої нумерації), «Хронік НТШ» (ч. 75—80), започаткування нових спільних серій — «Бібліотеки україноз- навства» (від 1949 р., 62 томи) та «Українсько- го архіву» (від 1960 р., 43 томи, переважно як регіональні збірники), видання «Енциклопедії українознавства» українською та англійською мовами, проведення знакових наукових захо- дів (насамперед наукового форуму з нагоди 80-річчя НТШ у 1953 р., Ювілейного конгресу до 100-річчя Товариства у 1973 р., конгресу до тисячоліття хрещення Руси-України у 1988 р. та ін.), виголошення українознавчих допові- дей та організація секцій на англомовних між- народних наукових конференціях, реалізація різних громадських ініціатив української діа- спори (як-от встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні в 1964 р.). НТШ в Європі спеціалізувалося головно на енциклопедичних проєктах і об’єднало навко- ло видання «Енциклопедії українознавства» більшість науковців-емігрантів, перетворивши Сарсель на центр енциклопедичного україноз- навства. З 1949 до 1995 р. за редакцією В. Ку- бійовича видано предметну частину енцикло- педії (згодом з’явився її англомовний варіант у 2 томах) та алфавітну (словникову) частину в 10 томах, гасла до якої написали близько 200 вчених. Спільно з Канадським інститутом українських студій підготовлено «Encyclope- dia of Ukraine» у 5 томах (1984—1993). НТШ в Америці, як і в інших країнах, фінан- сувалося за рахунок пожертв від українців-мі- грантів, які створювали свої іменні фундації на підтримку інституцій, що розвивали вільну українську науку. Основними науково-еди- ційними досягненнями Товариства у 1950-х — 1980-х роках слід вважати понад 100 видань. У цей час НТШ було постійним учасником між- народних та американських славістичних кон- гресів. Інституція співпрацювала з українськи- ми дослідницькими та освітніми закладами: Українським науковим інститутом Гарвард- ського університету (УНІГУ), Українським іс- торичним товариством, Українською вільною академією наук (УВАН), з якою, серед іншого, проводилися спільні щорічні Шевченківські конференції. Надзвичайно вагомий внесок у тогочасну розбудову найуспішнішого на сьо- годні крайового НТШ зробили його голови Микола Чубатий, Роман Смаль-Стоцький, Матвій Стахів, Осип Андрушків, Ярослав Падох, Леонід Рудницький, Лариса Залеська- Онишкевич, Орест Попович, Григорій Грабо- вич, Галина Гринь. Десятиліттями жертовно трудилися на благо Товариства й інші вчені — Іван Кедрин-Рудницький, Василь Ленцик, Ва- силь Лев, Степан Горак, Григор Лужницький, Роман Осінчук, Петро Стерчо, Василь Сте- цюк, Василь Маркусь, Володимир Петришин, Микола Галів та ін. НТШ у Канаді було створено в 1949 р. за іні- ціативою групи членів довоєнного Товариства на чолі з хіміком Євгеном Вертипорохом (го- лова до 1973 р.). Багато зусиль до розвитку цієї Голови НТШ в Європі Володимир Кубійович (1952—1985) Володимир Янів (1985—1987) Аркадій Жуковський (1987—1997, 1999—2009) Данило Гусар-Струк (1997—1999) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 15 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ інституції доклали й наступні голови Богдан Стебельський, Володимир Мацьків, Дарія Да- ревич разом із когортою активних членів. На- укова праця вчених, об’єднаних Товариством, увінчалася низкою фундаментальних видань, Голови НТШ в США Микола Чубатий (1947—1952) Роман Смаль- Стоцький (1952—1969) Матвій Стахів (1969—1974) Осип Андрушків (1974—1977) Ярослав Падох (1977—1990) Леонід Рудницький (1990—2000) Лариса Залеська- Онишкевич (2000—2006) Орест Попович (2006—2012) таких як «Археологія України» Ярослава Пас- тернака (1961), «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні» у 5 томах С. Килимника (1955—1956), «Українське на- селення Канади» І. Теслі (1968) та ін. Голови НТШ в Канаді Євген Вертипорох (1949—1973) Богдан Стебельський (1974—1994) Володимир Мацьків (1994—2000) Дарія Даревич (2000—2022) 16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ НТШ в Австралії було засновано в 1950 р. з осідком у Сіднеї дійсним членом НТШ ще пе- редвоєнних часів, знаним бібліографом Євге- ном-Юлієм Пеленським, який був його голо- вою до своєї передчасної смерті в 1956 р. Далі Товариство очолювали матеріалознавець Пав- ло Шулежко, соціолог і педагог Іван Рибчин, журналіст Теодосій Ляхович, педагог Іван- Матвій Ващишин, біолог Роман Микитович, а від 1998 р. літературознавець, іноземний член НАН України Марко Павлишин. Серед дій- сних членів австралійського НТШ, які здобу- ли собі ім’я в різних галузях науки, були: Ігор Гавришкевич, Ігор Гордіїв, Євген Сенета, Пав- ло Богацький, Євген Завалинський, Дмитро Нитченко, Степан Радіон, єпископи Степан Гаєвський (Сильвестр) та Іван Прашко. Саме зусиллями інтелектуалів, згуртованих у цьому науковому центрі, і з’явилися численні науко- во-популярні книжки, інформаційні статті в україномовній пресі Австралії про українців- поселенців на п’ятому континенті з висвіт- ленням їхнього громадського та церковного життя. Знаковими, зокрема, є два томи книги «Українці в Австралії» (1966, 1998), серія кон- ференцій під такою самою назвою. П’ятий, сучасний, етап історії Товариства розпочався 21 жовтня 1989 р., коли на Уста- новчих зборах у Львові зусиллями ініціатив- ної групи вчених з різних наукових інституцій та громадських організацій було відновлено Наукове товариство імені Шевченка в Україні. В організаційному процесі цього відновлення, який тривав з березня того року, брали участь Олег Романів, Олег Купчинський, Роман Ку- чер, Ярослав Грицак, Ярослав Підстригач, Євген Гладишевський, Роман Лубківський, Лариса Крушельницька, Володимир Панасюк, Феодосій Стеблій, Ігор Юхновський та ін. Основна мета Товариства в новітній період розвитку полягала у сприянні збагаченню ду- ховної та матеріальної культури українського народу, його національному відродженню та розбудові української державності. Для до- сягнення цієї мети ставилися такі завдання: українознавчі дослідження в царинах історії, мови, літератури, етнографії, мистецтвознав- ства тощо; вивчення фундаментальних про- блем природничих і точних наук; співпраця та координація діяльності з крайовими НТШ. Інституція об’єднала науковців з різних галу- зей знань і стала повноправним спадкоємцем і продовжувачем традицій НТШ, яке діяло в Україні впродовж 1873—1944 рр. Для виконання статутних завдань Товари- ства наукову роботу проводили в 36 комісіях, які поділені на 8 секцій — історично-філософ- ську, філологічну, етнографії та фольклорис- тики, мистецтвознавства, соціально-еконо- мічних наук, фізико-математичну, біохімії і медицини, природознавства. Спершу до від- новленого НТШ входили переважно вчені зі Львова, але від 1996 р. організовано 20 тери- торіальних осередків по всій Україні. Станом на грудень 2023 р. налічується 197 дійсних членів та близько 3,5 тис. звичайних членів НТШ. Голови НТШ в Австралії Марко Павлишин (з 1998) Роман Микитович (1981—1996) Павло Шулежко (1956—1959) Євген-Юлій Пелен- ський (1950—1956) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 17 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Голови Товариства в новітній період — Олег Романів (1989—2005), Олег Купчинський (2005—2014) та Роман Кушнір (від 2014 р.). Заступниками голови Товариства, керівника- ми секцій і комісій були такі відомі вчені, як Ярослав Дашкевич, Лариса Крушельницька, Уляна Єдлінська, Роман Кирчів, Роксоляна Зорівчак, Володимир Овсійчук, Андрій Руд- ницький, Олег Шаблій, Роман Гайда, Ярослав Довгий, Роман Кучер, Іван Головацький, Геор- гій Максимович, Володимир Колодій, Костян- тин Малиновський, Ірина Даценко, Ігор Ста- сюк та ін. Товариство провадить широку видавничу діяльність. Від 1990 р. вийшло понад 850 назв книжок у більш як 20 періодичних і серійних виданнях. Розширено тематичну палітру укра- їнознавчих студій, численні публікації по- вернули із забуття сотні імен видатних діячів національної науки та культури. Об’єднані в природознавчих комісіях, дослідники мають здобутки в ділянці наукової термінології та іс- торії науки. У середовищі НТШ жваво обговорюють нагальні проблеми українського правопису, українізації комп’ютерних програм, прийма- ють колективні ухвали щодо найважливіших подій в Україні, що сприяє розвитку суспільної свідомості, впливає на законодавчі й виконавчі органи влади в головних питаннях розбудови національної державності, відновлення істо- ричної пам’яті, захисту української мови, про- тидії русифікації в інформаційному просторі тощо. У межах підготовки науково-видавничих проєктів, зокрема «Енциклопедії НТШ» (з 2012 р. вийшло 5 томів), Товариство тісно співпрацює з провідними університетами та академічними установами України, зокрема з Інститутом енциклопедичних досліджень НАН України, Львівською національною на- уковою бібліотекою України ім. Василя Сте- фаника та ін., за що їм велика подяка. 8 грудня 2020 р. підписано відповідний Меморандум про співпрацю між НАН України і НТШ. У 1989—1990 рр. відроджена в Україні інституція налагодила взаємини з крайовими Товариства- ми у США, Канаді, Західній Європі, Австралії. Вони координують свою діяльність через Сві- тову раду НТШ. Підсумовуючи, зазначу, що впродовж 150 років Товариство завжди було популяризато- ром української національної ідеї, активним учасником громадсько-культурного життя, поширювачем наукових знань про Україну і українців. Як уже наголошувалося, за весь період своєї історії воно не зазнавало ідеоло- гічного тиску, хоча й переслідувалося різними окупаційними владами. Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. НТШ було першою і єдиною організацією, в якій зусиллями вчених з усієї України розвивалася національна наука та культура. В період бездержавності Товариство створило ідейне підґрунтя національного від- родження українців. І сьогодні, святкуючи своє 150-річчя, На- укове товариство імені Шевченка завдяки жертовності своїх членів продовжує історичні традиції, підвищує свій авторитет, інтенсивно розбудовується, примножує наукові знання й культурні цінності, забезпечуючи сприятливі передумови для духовного поступу України та української нації. Дякую за увагу! Голови НТШ в Україні Олег Романів (1989—2005) Олег Купчинський (2005—2014, з 2014 — почесний голова) 18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Roman M. Kushnir Pidstryhach Institute for Applied Problems of Mechanics and Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2749-6846 SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY: HISTORY, PRESENT AND FUTURE Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023 Cite this article: Kushnir R.M. Shevchenko Scientific Society: history, present and future. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (2): 8—18. https://doi.org/10.15407/visn2024.02.008

Similar Items