2025-02-21T09:20:29-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201753%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T09:20:29-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201753%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-21T09:20:29-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-21T09:20:29-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія
Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023.
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Series: | Вісник НАН України |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201753 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| id |
irk-123456789-201753 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2017532025-01-30T13:19:08Z Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія Мриглод, І.М. Загальні збори НАН України Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023. 2024 Article Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія / І.М. Мриглод // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 33-40. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.02.033 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201753 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України |
| spellingShingle |
Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Мриглод, І.М. Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія Вісник НАН України |
| description |
Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to
the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023. |
| format |
Article |
| author |
Мриглод, І.М. |
| author_facet |
Мриглод, І.М. |
| author_sort |
Мриглод, І.М. |
| title |
Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія |
| title_short |
Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія |
| title_full |
Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія |
| title_fullStr |
Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія |
| title_full_unstemmed |
Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія |
| title_sort |
збірник математично-природописно-лікарської секції нтш: велична місія |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2024 |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201753 |
| citation_txt |
Збірник Математично-природописно-лікарської секції НТШ: велична місія / І.М. Мриглод // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 33-40. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT mriglodím zbírnikmatematičnoprirodopisnolíkarsʹkoísekcííntšveličnamísíâ |
| first_indexed |
2025-02-09T04:46:53Z |
| last_indexed |
2025-02-09T04:46:53Z |
| _version_ |
1823553789728129024 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 33
ЗБІРНИК МАТЕМАТИЧНО-
ПРИРОДОПИСНО-ЛІКАРСЬКОЇ
СЕКЦІЇ НТШ: ВЕЛИЧНА МІСІЯ
Вельмишановні учасники зборів!
Вельмишановні колеги!
Доволі часто цитують слова Луї Пастера «La science n’a pas de
patrie», що в перекладі звучать як «Наука не має батьківщини».
Проте дуже повчально почитати повний виклад відповідного
фрагменту тексту, в якому фігурує ця цитата: «Мене пронизу-
ють два глибокі враження: перше — наука не має батьківщини,
друге, яке, здавалося б, виключає перше, але є його прямим на-
слідком, — наука повинна бути найвищим уособленням бать-
ківщини. Наука не має батьківщини, оскільки знання — це над-
бання людства, факел, який освітлює світ. Наука повинна бути
найвищим уособленням вітчизни, бо з усіх народів завжди
буде першим той, хто буде йти першим ділами думки та інте-
лекту. Тож борімося на мирній науковій ниві за вищість наших
батьківщин».
Важко не погодитися з цими словами видатного французь-
кого хіміка і мікробіолога, який жив і творив у Франції, був
членом Французької академії наук. У Луї Пастера не виникало
жодних сумнівів щодо його вітчизни, якою була Франція, де в
1665 р. почали видавати перший у царині гуманітарних наук
журнал «Journal des sçavans» (з 1816 р. — Journal des savants;
«журнал вчених»), а в 1666 р. король Людовік XIV заснував
Французьку академію наук «для заохочення й захисту духу
французьких наукових досліджень». Доречно згадати й най-
старіше товариство природознавців — Німецьку академію при-
рододослідників «Леопольдина», яку було засновано в Німеч-
чині в 1652 р. У 1687 р. імператор Священної Римської імперії
Леопольд І надав їй статус Академії Римської імперії під своїм
іменем і так виникла скорочена назва Leopoldina. А найстарі-
шим науковим періодичним виданням у царині природничих
наук вважають журнал «Philosophical Transactions of the Royal
Society» (Філософські праці Королівського товариства), пер-
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.02.033
МРИГЛОД
Ігор Миронович —
академік НАН України,
головний науковий співробітник
відділу комп’ютерного
моделювання багаточастинкових
систем Інституту фізики
конденсованих систем НАН
України
34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
ший випуск якого побачив світ у 1665 р. і який
видається без перерв донині. Слово «філософ-
ські» у його назві стосувалося поняття натур-
філософії, що включало в себе все те, що сьо-
годні в англомовній літературі відповідає тер-
міну science, зокрема й усі природничі науки.
Наведені вище приклади ілюструють за-
гальні тенденції розвитку сучасної науки у
світі, коли з утворенням і становленням наці-
ональних держав поступово відбувалися кар-
динальні зміни, що проявлялися: 1) у змінах
домінуючих способів комунікації дослідників
і появі перших періодичних наукових видань;
2) у створенні перших національних універ-
ситетів для задоволення освітніх потреб; 3) у
появі перших фахових об’єднань науковців,
які виконували експертні функції і були інди-
катором того, що наука ставала у державі ва-
гомим, хоча й доволі специфічним, різновидом
суспільної діяльності.
Коротко про історію Товариства імені
Шевченка. Повернімося тепер до України.
Наприкінці ХІХ ст. територія, на якій прожи-
вали українці, була розділена між двома імпе-
ріями — Австро-Угорською та Російською. До
складу першої входили Галичина, Буковина
та Закарпаття, а друга контролювала решту
України. Тривале перебування у складі інших
держав накладало свій відбиток на всі аспекти
суспільного життя українців. Умови існуван-
ня національних меншин в Австро-Угорщині
були значно демократичніші, що сприяло фор-
муванню національно орієнтованих громад-
ських об’єднань. У Російській імперії свідомо
втілювалася політика зросійщення з акцентом
на мовно-культурну асиміляцію інших наро-
дів, про що однозначно свідчать офіційні акти
про заборону використання української мови,
зокрема Валуєвський циркуляр (1863), Ем-
ський указ (1873).
Очевидно, що умови життя українців в обох
імперіях були різними, що навіть відобразило-
ся у різних їх самоназвах — в Австро-Угорщині
українці називали себе русинами, тоді як у Ро-
сійській імперії вже частіше вживали етнонім
українці, однак це були представники однієї
нації. Як сказано у Тараса Шевченка (у повісті
«Прогулка с удовольствием и не без морали»):
«Від берегів тихого Дону до крем’янистих бе-
регів швидкоплинного Дністра один ґрунт
землі, одна мова, один побут, одна фізіономія
народу; навіть пісні одні й ті самі. Як одної ма-
тері діти».
Товариство імені Т. Шевченка (такою була
його перша назва) було засновано як літератур-
не об’єднання в 1873 р. за ініціативою відомо-
го наддніпрянського письменника Олександра
Кониського і громадського діяча, педагога, чле-
на Кирило-Мефодіївського товариства Дмитра
Пильчикова та за фінансової підтримки гра-
фині Єлизавети Милорадович, тітки гетьма-
на Скоропадського. Товариство стало першою
громадською організацією в історії України, яка
взяла собі ім’я Шевченка. Офіційно його спів-
засновниками (в Австро-Угорщині вимагалося,
щоб це були лише галичани) стали семеро пред-
ставників галицької інтелігенції.
Одним із першочергових завдань Товари-
ства стала боротьба з намаганнями «москво-
філів» поширити так зване язичіє — штучно
витворену книжну мову, основану на цер ков-
но слов’янській в суміші з російською та з еле-
ментами народної мови. За сприяння мецена-
тів Товариство придбало власну друкарню, яка
на противагу друкарні Ставропігійського ін-
ституту почала видавати книжки справжньою
народною мовою. За неповні 20 років у друкар-
ні Товариства було видано понад 920 книг, по-
чали друкувати також і часописи українською
мовою.
Ці перші успіхи стимулювали членів Това-
риства до формування ще амбітніших цілей —
у 1890 р. Олександр Барвінський за підтримки
Олександра Кониського та Володимира Ан-
тоновича, відомого історика, професора Ки-
ївського універ ситету, виступив з ініціативою
щодо перетворення Товариства на наукову ін-
ституцію, яку можна розглядати як прототип
Української академії наук. У грудні 1892 р.
було внесено відповідні зміни до Статуту та
в назву товариства — тепер воно стало На-
уковим товариством імені Шевченка (НТШ).
Свою основну місію НТШ вбачало у створен-
ні підґрунтя для розвитку української науки в
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 35
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
умовах бездержавності українців, що було за-
вданням майже нездійсненним.
Наукове товариство імені Шевченка.
У структурі НТШ діяли три секції: історич-
но-філософська, філологічна та математично-
природописно-лікарська. У 1897—1913 рр. го-
ловою НТШ був Михайло Грушевський, який
одночасно очолював Історично-філософську
секцію. Головою Філологічної секції був Іван
Франко, а науковим секретарем НТШ — етно-
граф, фольклорист і літературознавець Воло-
димир Гнатюк. Академічний статус НТШ було
закріплено через запровадження корпусу дій-
сних та іноземних членів.
В НТШ було започатковано цілу низку про-
єктів, архіважливих для формування підва-
лин існування науки в сучасному суспільстві.
Йдеться насамперед про створення корпусу
національної наукової термінології, розбудову
складових наукової інфраструктури (наукові
видання, бібліотека, музейні колекції тощо),
закладання основ і традицій для розвитку на-
ціональних наукових шкіл.
Головним серійним виданням НТШ стали
«Записки НТШ» (з 1892 р.), якими опікувався
особисто Михайло Грушевський (під його редак-
цією вийшло 107 томів). Було також започатко-
вано цілу низку інших видань, серед яких «Же-
рела до історії України-Руси» (22 томи), «Етно-
графічний збірник» (40 томів), «Матеріали до
українсько-руської етнології» (22 томи) тощо.
В 1897 р. побачило світ перше українсько-
мовне періодичне наукове видання в галу-
зі математики, природничих і технічних
наук — «Збірник Математично-природопис-
но-лікарської секції». Виходили також «Збір-
ник Історично-філософської секції», «Збірник
Філологічної секції». У цих виданнях провідні
діячі НТШ закладали основи української на-
укової термінології. Для популяризації діяль-
ності Товариства з 1900 р. почав виходити що-
квартальник «Хроніка НТШ», який видавали
одночасно українською і німецькою мовами,
а популяризації творів українських письмен-
ників до Першої світової війни сприяла кни-
гозбірня НТШ в рамках «Українсько-руської
бібліотеки».
Математично-природописно-лікарську
секцію НТШ було створено в травні 1893 р.
Її керівником став відомий мовознавець, на-
тураліст, педагог і письменник професор Іван
Верхратський.
Секретарем Секції з 1895 р. був випускник
Львівського університету доктор філософії
Володимир Левицький. У 1899 р. його було
обрано дійсним членом НТШ, потім з 1909
до 1939 р. він очолював Секцію, був членом
Президії НТШ (з 1913 р.), заступником голо-
ви (з 1926 р.) та головою Товариства у 1932—
1935 рр.
Стаття Володимира Левицького, опубліко-
вана в «Записках НТШ» в 1894 р., стала пер-
шою публікацією з математики українською
мовою.
Головним серійним виданням Секції став
«Збірник Математично-природописно-лікар-
ської секції». Секція працювала у Львові до
1939 р., коли місто було окуповане більшови-
ками. Нова влада припинила діяльність бага-
тьох осередків українського життя, серед яких
було і Наукове товариство імені Шевченка.
Збірник Математично-природописно-лі-
карської секції НТШ. Перший том «Збірника
Математично-природописно-лікарської сек-
ції» було опубліковано в 1897 р. Як сказано у
вступному слові від Товариства: «Скорий по-
ступ в розвою роботи наукової в Товаристві та
його виданнях дає спромогу — а заразом і по-
Іван Верхратський (1846—
1919)
Володимир Левицький
(1872—1956)
36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
требу — дальшого помноження наукових пу-
блікацій і їх поділу відповідно галузям наук».
А далі у слові від редколегії повідомляється
(правопис оригіналу збережено): «Отсе вида-
ємо вперше бірник статей з наук математики,
природописи і лїкарства. Перший раз являють
ся в рускім язицї розвідки фахові згаданих наук
зібрані разом в одну книжку. І передше, прав-
да, печатано статї із згаданих царин наукових в
ріднім язицї; тілько ж були они або розсіяні по
різних письмах періодичних і мали найбільше
ціль популяризувати науку, або попадались в
ряди-годи фахові статї в періодичних «Запис-
ках» Наукового Товариства імени Шевченка
тулячись межи иньшими розвідками науко-
вими... Коли-ж прибуло більше трудителїв на
полі наук природописних, задумав видїл Това-
риства основати для Секциї математично-при-
родописно лїкарської осібний «Збірник» вида-
ваний в термінах неозначених». І далі сказано:
«О скілько зможе успівати праця піднята в тім
напрямі, окаже будуччина. Передовсїм іде нам
о розвиток науки на нашій питоменній ниві...
Мусить проте наш язик виробити собі одвітну
термінольогію в різних вітах людського знан-
ня... Без цих підвалин і думати годі про шир-
ший розвиток науки в рідній бесіді».
Збірник виходив друком до 1939 р. і одним
із його практично незмінних редакторів (за ви-
нятком чисел, які видавалися Лікарською ко-
місією і які редагував Євген Озаркевич) упро-
довж усього цього часу залишався Володимир
Левицький, якого академік Михайло Кравчук
назвав «основоположником математичної
культури українського народу». Гадаю, що
можна сказати ширше — Володимир Левиць-
кий заклав основи української наукової куль-
тури у сфері не лише математичних, а й усіх
природничих і технічних наук.
У 1897—1939 рр. опубліковано 32 томи
«Збірника Математично-природописно-лікар-
ської секції» у 37 книгах. Деякі томи вийшли
як спарені, а кілька, навпаки, складалися з двох
частин. За цей час було надруковано майже
400 матеріалів різного типу, які можна умовно
поділити на оригінальні наукові статті — 222,
праці з термінології — 22, редакційні матеріа-
ли (вступні статті, ювілейні, меморіальні пу-
блікації тощо) — 14, бібліографії з коротки-
ми реферативними оглядами, звіти про події,
хроніки — 26. Загалом за весь час існування
Збірника найбільше статей опубліковано з ма-
тематики, медицини та фізики, багато праць з
біології, антропології, хімії. Також у збірнику
публікували багатосторінкові розвідки з гео-
графії, геології та археології.
Важко переоцінити внесок НТШ у розвиток
наукової термінології. Активно до цієї праці
долучалися Іван Верхратський (природознав-
ство загалом), Євген Озаркевич (медицина),
Степан Рудницький (географія), Володимир
Левицький (математика, фізика), а також Іван
Горбачевський, Роман Цегельський та Іван
Кандяк (хімія). Короткі термінологічні слов-
ники почали видавати вже з третього тому
Збірника. Загалом величезне значення цієї ді-
яльності потребує окремого обговорення.
Важливим напрямом стала робота з підго-
товки коротких рефератів про найважливіші
публікації чи події, які могли зацікавити чита-
чів. Уже в перших двох томах Збірника були
повідомлення про окремі події, а починаючи з
3-го тому з’явилася постійна рубрика «Бібліо-
графія». Таку діяльність можна розглядати як
певну спробу творення реферативного видан-
ня за науковими напрямами, що належали до
сфери інтересів Секції.
Перший том «Збірника Математично-природописно-
лікарської секції» і обкладинка «Звідомлень Матема-
тично-природописно-лікарської секції»
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 37
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
У цьому контексті доречно згадати й про
інше видання Секції — «Sitzungsberichte der
Mathematisch-Naturwissenschaftlich-Ärztlichen
Sektion» (Звідомлення Математично-при-
родописно-лікарської секції), яке виходило
німецькою мовою в період з 1924 до 1938 р. і
яке надсилали до бібліотек провідних євро-
пейських та американських наукових установ.
Загалом було видано 28 зошитів (Heft) «Зві-
домлень», що містили інформацію про засідан-
ня Секції, короткі анотації статей зі Збірника,
рецензії тощо. «Звідомлення» також редагував
Володимир Левицький. Зауважимо, що й за-
раз, у часи незалежної України ми навряд чи
зможемо пригадати хоча б одне наукове пері-
одичне видання, яке б виконувало аналогічні
функції.
Однак повернімося до «Збірника Матема-
тично-природописно-лікарської секції». Пере-
важну більшість оригінальних наукових ста-
тей у ньому (195 з 222) написано українською
мовою, проте були публікації німецькою та
французькою. Серед майже 100 авторів, звісно,
переважали чоловіки, проте є і 5 жіночих пріз-
вищ. Близько 55 % авторів опублікували лише
по одній роботі. Більшість статей — одноосібні,
і лише 8 з них мають двох співавторів. Найпро-
дуктивнішими дописувачами Збірника були
математик Володимир Левицький (35 статей),
фізик Володимир Кучер (11 статей), медик
Олександр Дакура (10 статей), географ Степан
Рудницький (10 статей), хімік Юліан Гірняк
(9 статей) та математик Микола Чайковський
(9 статей). Зауважимо, що всі автори зробили
надзвичайно вагомий внесок у розвиток укра-
їнської наукової термінології, популяризацію
науки, а також у становлення і загальний по-
ступ української наукової культури.
Як відомо, про рівень наукового видання
найкраще свідчить його авторський склад.
До вже відомих на той час вчених — авторів
Збірника належали насамперед Іван Пулюй та
Іван Горбачевський. Про Івана Пулюя на сьо-
годні написано вже чимало, зрештою в НАН
України є премія імені Івана Пулюя, яку з
1997 р. присуджують за видатні роботи в галузі
прикладної фізики. У Збірнику І. Пулюй опу-
блікував три оригінальні праці, які стосуються
фізичних застосувань в електротехніці.
Не менш знаним у світі вченим був Іван Гор-
бачевський — український хімік, біохімік, епі-
деміолог, громадсько-політичний та освітній
діяч, дійсний член НТШ (1899), Чеської ака-
демії наук і мистецтв (1912), академік ВУАН
(1925). Він вивчав медицину у Віденському
університеті, здобув ступінь доктора медици-
ни (1877). Упродовж 35 років (з 1883 по 1917)
працював професором кафедри лікарської хі-
мії Карлового університету в Празі, де був де-
каном медичного факультету та ректором Уні-
верситету. Іван Горбачевський разом з Іваном
Пулюєм організував товариство «Українська
громада» у Празі, створив фонд допомоги сту-
дентам. Він став засновником і очолив мініс-
Іван Пулюй
(1845—1918)
Іван Горбачевський
(1854—1942)
Степан Рудницький
(1877—1937)
Іван Фещенко-Чопів-
ський (1884—1952)
38 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
терство здоров’я в Австро-Угорщині, яке було
першим у світі таким міністерством. Івана
Горбачевського було обрано почесним прези-
дентом (1910) Українського лікарського това-
риства. Він автор понад 40 фундаментальних
праць із біологічної хімії, один із творців хіміч-
ної термінології, автор українськомовного під-
ручника з органічної та неорганічної хімії, а та-
кож підручника з лікарської хімії, написаного
чеською мовою, один зі співавторів Наукової
енциклопедії Отто, автор трьох оригінальних
публікацій у Збірнику та двох термінологіч-
них статей.
Серед авторів Збірника був і один із творців
української фізичної, політичної та військової
географії Степан Рудницький — дійсний член
НТШ (1901), академік ВУАН (1929). Вищу
освіту він здобув у Львівському університе-
ті, стажувався у Відні та Берліні, працював у
гімназіях Тернополя та Львова. Він — доктор
філософії (1901), професор кафедри геогра-
фії Львівського університету (1908—1919),
автор фундаментальної праці «Коротка гео-
графія України» у двох томах (1910, 1914). У
1920 р. Степан Рудницький став професором
економічної географії Академії торгівлі у Від-
ні, згодом професором географії та деканом
філософського факультету у Вищому педаго-
гічному інституті імені Драгоманова в Празі. У
1926 р. він емігрував до УРСР, очолив кафедру
топології і картографії Геодезичного інституту
в Харкові, був організатором і першим дирек-
тором Українського НДІ географії і картогра-
фії, редактором «Вісника природознавства»,
здійснив кілька експедицій по Дніпру і на Дон-
бас, у 1929 р. очолив кафедру географії ВУАН,
комісію краєзнавства, був керівником Музею
антропології та етнографії ім. Ф. Вовка. У
1933 р. органи НКВС заарештували Степана
Рудницького, і 3 листопада 1937 р. його в чис-
лі так званого «соловецького етапу» розстрі-
ляли в урочищі Сандормох (Карелія). Степан
Рудницький був співредактором шести томів
Збірника, а XVI том цілком присвячений ре-
зультатам його дослідження річища Дністра,
викладеним на 308 сторінках.
Відомий український вчений-металург Іван
Фещенко-Чопівський закінчив Київську по-
літехніку і певний час працював там, потім
стажувався у Німеччині, брав активну участь
у відновленні української державності як член
Центральної Ради, голова Київської міської
національної ради, міністр в уряді Директорії.
Він заснував кафедру металографії і загальної
металургії в Гірничо-металургійній академії
в Кракові. У 1923 р. викладав в Українській
(таємній) політехніці у Львові. Іван Фещенко-
Чопівський був дійсним членом НТШ (1926),
членом-кореспондентом польської Академії
технічних наук, членом низки наукових спі-
лок у Польщі, Німеччині та США. Він автор
понад 135 наукових праць (українською, ро-
сійською, польською, німецькою, англійською,
французькою мовами), присвячених пере-
важно термічній, хіміко-термічній обробці та
легуванню сталей, а також книги «Природні
багатства України» (1919), написаної на за-
мовлення голови Центральної Ради Михайла
Грушевського, та 3-томного підручника «Ме-
талознавство» (1930—1938). У 1945 р. був за-
арештований НКВС і в 1952 р. загинув у конц-
таборі Авезь (Республіка Комі). У «Збірнику
Математично-природописно-лікарської сек-
ції» Іван Фещенко-Чопівський опублікував
6 статей.
У ІІІ томі Збірника є стаття Софії Морачев-
ської «Вплив температури на осмотичне тис-
ненє еритроцитів». Про цю авторку слід ска-
зати окремо. Софія Морачевська (уроджена
Окуневська) — перша жінка-лікар не лише в
Галичині, а й в Австро-Угорщині та, мабуть, і
Софія Окуневська-
Морачевська
(1865—1926)
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 39
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
в Україні. Диплом медика вона здобула в Уні-
верситеті Цюриха (1895), там же стала докто-
ром медицини (1896). Відома тим, що першою
почала використовувати променеву терапію в
онкології. Софія Морачевська близько това-
ришувала з Ольгою Кобилянською, разом зі
своєю двоюрідною сестрою Наталією Кобрин-
ською брала активну участь у жіночому русі і
заснуванні першої української жіночої орга-
нізації «Товариство руських жінок» (1884). У
Збірнику можна знайти до 40 її рецензій на
публікації інших авторів у провідних європей-
ських виданнях.
Можна пригадати ще чимало славних імен
видатних вчених — авторів Збірника. Зокре-
ма, це відомі математики, дійсні члени НТШ
та Української академії наук Микола Крилов,
Дмитро Граве, Микола Боголюбов. За 42 роки
видання Збірника навколо нього згуртувалося
і виросло нове покоління математиків, медиків
і дослідників природи.
На завершення наведемо ще один приклад,
який ілюструє цю тезу. Так, дійсний член
НТШ (1920) Василь Стасюк, батько члена-
кореспондента НАН України Ігоря Стасюка,
викладав математику в таємному Україн-
ському університеті у Львові, що діяв з 1919
до 1924 р. Серед слухачів цього закладу був
Остап Стасів, який завершував своє навчання
у Берлінському університеті, де слухав лекції
Макса Планка, Альберта Ейнштейна, Макса
фон Ляве та Вальтера Боте. Згодом він став
відомим кристалофізиком, засновником і ди-
ректором Інституту кристалофізики в Берліні,
фундатором міжнародного фізичного журналу
«Physica Status Solidi». У 1936 р. Остапа Ста-
сіва за рекомендацією В. Левицького і В. Мі-
ліянчука було обрано дійсним членом НТШ.
Обоє — Василь Стасюк і Остап Стасів — публі-
кувалися у «Збірнику Математично-природо-
писно-лікарської секції».
Короткі підсумки. На завершення акценту-
ємо увагу на таких твердженнях.
1. «Збірник Математично-природописно-лі-
карської секції НТШ» відіграв в історії Укра-
їни таку саму роль, як «Journal des sçavans»
в історії Франції чи журнал «Philosophical
Transactions of the Royal Society» в історії Ве-
ликої Британії. Збірник став першим україн-
ськомовним виданням у галузі математики,
природознавства, технічних наук та медицини.
2. Завдяки невтомній і самовідданій праці
членів НТШ, які впродовж 42 років робили
все для успіху цього видання, вдалося заклас-
ти основи української наукової термінології,
що сприяло розвитку фахової освіти рідною
мовою з природничих наук на рівні старшої і
вищої школи.
3. Діяльність Математично-природописно-
лікарської секції та Збірника згуртувала укра-
їнських дослідників навколо цих осередків і
відкрила нові перспективи для розвитку укра-
їнської науки, створення українських науко-
вих шкіл. Нагадаємо, що до 1940 р. в Матема-
тично-природописно-лікарській секції налічу-
валося вже 106 дійсних членів НТШ.
Отже, з позицій сьогодення ми можемо дати
відповідь на питання, якого торкнулася редак-
ція у вступному слові до першого тому Збір-
ника: «О скілько зможе успівати праця підня-
та в тім напрямі, окаже будуччина». Редакція
Збірника виконала свою місію сповна і зроби-
ла для цього все мислиме й немислиме за тих
історичних обставин. Їхня праця і тепер має
своїх послідовників, на яких лежить завдання
продовжити цю непросту місію і вивести її на
той рівень, про який говорив Луї Пастер (сло-
ва його не зайве повторити ще раз): «З усіх на-
родів завжди буде першим той, хто буде йти
першим ділами думки та інтелекту. Тож борі-
мося на мирній науковій ниві за вищість на-
ших батьківщин».
Завершити доповідь хотів би словами дій-
сного члена НТШ Івана Раковського: «Кож-
ний культурний народ навіть серед найбільш
некультурних обставин знайде всі способи
й засоби для піддержання своїх наукових та
культурних установ, і не дозволить їм заниді-
ти, бо він вповні свідомий цього, що від гарно-
го розвою тих установ залежить власне його
істнування!».
Дякую за увагу!
40 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
Ihor M. Mryglod
Institute for Condensed Matter Physics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0154-9076
PROCEEDINGS OF THE MATHEMATICAL-NATURALISTIC-MEDICAL SECTION
OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY: A GREAT MISSION
Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to
the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society, December 8, 2023
Cite this article: Mryglod I.M. Proceedings of the Mathematical-Naturalistic-Medical Section of the Shevchenko
Scientific Society: A Great Mission. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (2): 33—40. https://doi.org/10.15407/
visn2024.02.033
|