2025-02-21T08:51:03-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201758%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-21T08:51:03-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201758%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-21T08:51:03-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-21T08:51:03-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)

28 листопада 2023 р. у Львові на базі Інституту фізики конденсованих систем НАН України відбувся круглий стіл «Наукова періодика в Україні», присвячений 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка. У пропонованій доповіді розглянуто перспективні шляхи розвитку наукової періодики та необхідність...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Author:	Радченко, А.І.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	Наукометрія і видавнича справа
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201758
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-201758
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2017582025-01-30T13:19:52Z Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.) Радченко, А.І. Наукометрія і видавнича справа 28 листопада 2023 р. у Львові на базі Інституту фізики конденсованих систем НАН України відбувся круглий стіл «Наукова періодика в Україні», присвячений 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка. У пропонованій доповіді розглянуто перспективні шляхи розвитку наукової періодики та необхідність осмислення світового досвіду для застосування його найкращих практик. On November 28, 2023, a round table "Scientific periodicals in Ukraine" dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society was held in Lviv on the premises of the Institute for Condensed Matter Physics of the NAS of Ukraine. The report considers promising ways of development of scientific periodicals and underscores the need to analyze the world experience in order to apply its best practices. 2024 Article Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.) / А.І. Радченко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 68-74. — укр. 1027-3239 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.02.068 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201758 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукометрія і видавнича справа Наукометрія і видавнича справа
spellingShingle	Наукометрія і видавнича справа Наукометрія і видавнича справа Радченко, А.І. Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.) Вісник НАН України
description	28 листопада 2023 р. у Львові на базі Інституту фізики конденсованих систем НАН України відбувся круглий стіл «Наукова періодика в Україні», присвячений 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка. У пропонованій доповіді розглянуто перспективні шляхи розвитку наукової періодики та необхідність осмислення світового досвіду для застосування його найкращих практик.
format	Article
author	Радченко, А.І.
author_facet	Радченко, А.І.
author_sort	Радченко, А.І.
title	Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_short	Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_full	Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_fullStr	Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_full_unstemmed	Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)
title_sort	чому ми не springer: досвід видавничого дому "академперіодика" нан україни (доповідь на засіданні круглого столу "наукова періодика в україні" 28 листопада 2023 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Наукометрія і видавнича справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201758
citation_txt	Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.) / А.І. Радченко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 2. — С. 68-74. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT radčenkoaí čomuminespringerdosvídvidavničogodomuakademperíodikananukraínidopovídʹnazasídanníkruglogostolunaukovaperíodikavukraíní28listopada2023r
first_indexed	2025-02-09T04:47:03Z
last_indexed	2025-02-09T04:47:03Z
_version_	1823553800485470208
fulltext	68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) ЧОМУ МИ НЕ SPRINGER: ДОСВІД ВИДАВНИЧОГО ДОМУ «АКАДЕМПЕРІОДИКА» НАН УКРАЇНИ Доповідь на засіданні круглого столу «Наукова періодика в Україні» 28 листопада 2023 р. 28 листопада 2023 р. у Львові на базі Інституту фізики конденсованих систем НАН України відбувся круглий стіл «Наукова періодика в Україні», присвячений 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка. У пропо- нованій доповіді розглянуто перспективні шляхи розвитку наукової періо- дики та необхідність осмислення світового досвіду для застосування його найкращих практик. Як своєрідний епіграф до доповіді «Чому ми не Springer….» на- веду фрагмент гуморески Остапа Вишні «Як із Харкова зроби- ти Берлін» (1930). «Найнеобхідніша, найконечніша умова для того, щоб з Харко- ва зробити Берлін, — це 75 % харківського — та не тільки хар- ківського, а й всеукраїнського — населення поробити соколами. Не менше бо, як три чверти нашого «медлительного в движе- ніях» люду божого, все життя своє сидить і співає: «Дивлюсь я на небо…». Оце в його в голові. Що йому індустріялізація, що йому елек- трифікація. Йому крила дайте, щоб він «далеко за хмари поле- тів по долю, по ласку…». Тут йому нема ні ласки, ні долі. А не зробите його соколом, так він цілий свій вік сидітиме та на небо дивитиметься! Так от: треба якогось способу дібрати, щоб поробити отаких усіх соколами, вивести на великий степ і кишнуть: — Киша! Летіть «на льогком катере». І летіть іменно: «Да- леко за хмари, Подалі від світу». Подалі... Подалі!!. Та так, що й не вертайтесь! Оце як проробимо, тоді з Харкова — раз плюнуть — Берлін зробити». То що ж нам потрібно знати про Springer, коли зачудовано дивимося на нього як на найбільшого у світі видавця наукової РАДЧЕНКО Анна Ігорівна — кандидат геологічних наук, директор Видавничого дому «Академперіодика» НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.02.068 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 69 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА літератури, який уже понад 180 років вправно перетворює наукову цікавість на гроші? Нині це компанія з майже 2 млрд євро річ- ного доходу, яка представлена в 46 країнах сві- ту, має у своєму штаті понад 10 тис. працівни- ків, співпрацює з 90 тис. редакторів і 750 тис. рецензентів, випускає щороку близько 13 тис. книжкових видань і 3 тис. журналів, в яких публікує понад 400 тис. статей. Виходить, що на один журнал припадає 30 редакторів і 250 залучених рецензентів. До того ж Springer по- зиціонує себе як компанію відкритого доступу, але реально відкриває менш як 40 % опубліко- ваних статей. Водночас керівництво Springer, дбаючи про репутацію компанії, ретельно відстежує нові актуальні напрями діяльності й оперативно реагує на зміни в сучасному світі. Саме тому з 2015 р., тобто з моменту ратифікації всіма краї- нами — членами ООН Цілей сталого розвитку, Springer проголосив їх усебічну підтримку, за- явивши, що «найвагоміший внесок, який може зробити компанія в досягнення Цілей сталого розвитку, — це контент, який вона публікує. Springer поширює нові знання з широкого спектра питань, представлених у Цілях ста- лого розвитку, поза межами академічних кіл і прагне бути видавцем, якого вибирають до- слідники і чия робота стосується глобальних проблем». Того самого року компанія Springer Nature підписала угоду про видавців Цілей і започат- кувала конкурс «Вплив на розвиток Цілей ста- лого розвитку» задля підвищення обізнаності про Цілі, заохочення колег до ознайомлення з ними і продукування відповідного контен- ту. Відтоді опубліковано понад 800 тис. ста- тей і розділів книг, що стосуються Цілей ста- лого розвитку, процитованих сумарно понад 9,5 млн разів. У 2020 р. компанія організувала опитування своїх працівників та зовнішніх ко- ристувачів, щоб розуміти, наскільки, на їхню думку, Springer Nature сприяє досягненню Ці- лей сталого розвитку, і з’ясувала, що діяльність компанії має позитивний соціальний та еколо- гічний вплив. Для себе компанія обрала три основні цілі: • ціль 4 «Якісна освіта» — Springer продо- вжує використовувати мережі та публікації для регуляції контенту, сприяння його обго- воренню і створення ресурсів для тих, хто має обмежений доступ до освіти; • ціль 13 «Кліматичні дії» — у своїй діяль- ності компанія вживає заходів для мінімізації викидів та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище; • ціль 15 «Партнерство для досягнення ці- лей» — компанія шукає нових партнерів у бізнесі та інших секторах, щоб створити мож- ливості для дієвої комунікації дослідників та міждисциплінарних експертів із тими, хто ухвалює ключові рішення. Однак Springer активно публікує матеріали, які відповідають усім Цілям сталого розвитку. Наприклад, компанія не залишилася осторонь дискусії щодо гендерної рівності й доступнос- ті освіти, коли в березні 2022 р. в Афганістані влада талібів заборонила дівчатам відвідувати середню школу. Варто також приділити увагу історії Spring- er. Вона бере початок 10 травня 1842 р., коли в Берліні у свій 25-й день народження Юліус Шпрінгер заснував книгарню і видавництво. На офіційному сайті компанії її історію чітко періодизовано. Перший етап (1842—1906): від політики до науки. В цей період видавництво поступово змінило свою спеціалізацію з політичних трак- татів і карикатур на літературу з природничих і технічних наук, зокрема серед авторів були такі відомі постаті, як Вернер фон Сіменс, Рудольф Дізель, Марія Кюрі та ін. У 1881 р. з’явив ся знаменитий логотип компанії — ша- хова фігурка лицаря, який використовується й донині. Другий етап (1906—1945): становлення провідного наукового видавця Німеччини. У цей період серед авторів і редакторів Springer було багато дуже шанованих експертів, зокре- ма лауреатів Нобелівської премії, таких як Пауль Ерліх, Еміль Фішер, а також піонер ди- рижаблебудування Фердинанд фон Цеппелін. Компанія розширила свою діяльність на сфе- ру медичних та математичних наук і в 1913 р. 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА стала другим за величиною німецьким видав- ництвом з 379 назвами видань. Перша світова війна практично не позначилася на діяльності компанії, проте роки між приходом до влади націонал -соціалістів у 1933 р. та завершенням Другої світової війни стали справжнім випро- буванням. Більш як 50 редакторів єврейсько- го походження змушені були піти, а родині Шпрінгерів довелося передати бізнес своєму вірному другу Теньєсу Ланге, щоб не потра- пити під репресії з боку уряду. Зрештою Ернст Шпрінгер помер у концентраційному таборі, а Фріц Шпрінгер у 94-річному віці наклав на себе руки, щоб уникнути депортації. Третій етап (1945—1992): реконструкція і глобалізація. Після завершення війни онуки засновника почали відновлювати видавничий бізнес, і вже вос ени 1946 р. в Гейдельберзі було відкрито другий офіс для видань з медичних і природничих наук, який надалі став штаб- квартирою компанії. У 1960 р. обсяг видань компанії досяг показників 1932 р. Ознакою повоєнного світу стало те, що центр наукових досліджень змістився з Німеччини до США і англійська мова стала панівною в науці. Тому в 1964 р. Springer відкрив свій перший філіал у Нью-Йорку, потім з’явилися офіси в Лондоні (1973), Токіо (1983), Парижі (1985), Гонконзі (1986), Барселоні (1990) та Будапешті (1990). Тут слід звернути увагу на розуміння очільни- ків Springer важливості Азії як ринку майбут- нього: з 1978 р. компанія почала перекладати англійською і публікувати роботи китайських науковців, а також вчасно побачила перспек- тивність Індії. З 1990 р. Springer почав реалізо- вувати стратегію цифровізації. Четвертий етап (1992—1996): зростання без меж? Негативного впливу фундаменталь- них змін у видавничому секторі, пов’язаних зі швидким розвитком цифровізації, Springer зміг уникнути завдяки прогресу в оцифрову- ванні та впровадженню електронних публіка- цій. Компанія швидко відреагувала на вимоги часу, що допомогло їй забезпечити своє по- дальше зростання. Вже у 1996 р. було засно- вано дочірню компанію Scientific Publishing Services, яка стала постачальником послуг з виробництва та редагування текстів на умовах аутсорсингу. Водночас Springer вдався до під- вищення ціни на передплату журналів, оскіль- ки через кризу в Азії витрати на виробництво, доставку та продаж зросли, а створення циф- рової інфраструктури потребувало величезних інвестицій. П’ятий етап (1996—1999): цифровий про- рив. Влітку 1996 р. компанія представила онлайн-платформу LINK (пізніше — Springer- Link), яка давала користувачам можливість читати й купувати наукові публікації онлайн, і планувала зрештою запропонувати весь порт- фель своїх журналів, розміщений на власному сервері. З появою LINK розповсюдження на- укових публікацій стало швидшим і легким, як ніколи раніше. Згодом модель публікації контенту «спочатку в Інтернеті, а потім дру- кована версія» стала стандартною практикою для багатьох журналів. Цифровізація змінила багато що: від роботи редакцій до виробництва та маркетингу. Крім того, тепер більше уваги приділяли бібліотекам як основним клієнтам Springer: їм потрібні були зручні інтерфейси для доступу до цифрового контенту. Шостий етап (1999—2007): перехід і ре- структуризація. Цей період ознаменувався придбанням інших видавництв і злиттям з деякими видавничими компаніями. Так, піс- ля злиття з нідерландською Kluwer Academic Publishers постало друге за величиною у сві- ті академічне видавництво Springer Science + Business Media. У 2005 р. доходи Springer від електронних видань зрівнялися з доходами від друкованих публікацій. Видавнича група Springer мала 70 окремих видавництв і понад 5 тис. співробітників у 19 країнах, щороку ви- пускала 1450 журналів і близько 5 тис. книг. Сьомий етап (2007—2010): цифровіза- ція 2.0 з відкритого доступу до архівів. Ще в 2004 р. Springer запропонував новаторську видавничу модель Open Choice, в якій автори можуть самі обрати, як публікувати свої стат- ті: за традиційною моделлю чи у відкритому доступі. На цьому етапі вона набула значного поширення. Після того, як більшість журналів видавництва стали доступними на платфор- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 71 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА мі SpringerLink, у 2006 р. з’явилася колекція електронних книг компанії, яка спочатку на- лічувала 10 тис. назв. У 2010 р. компанія реа- лізувала ще один проєкт, що започаткував нові світові стандарти, — Springer Book Archives, у межах якого було відскановано й розміщено в Інтернеті усі публікації Springer від часу за- снування компанії в 1842 р. Восьмий етап (2011—2016): контент для суспільства ХХІ ст. Поширення інформа- ційно-комунікаційних технологій призвело до зростання обсягів низькоякісного і навіть псевдонаукового контенту. Тому основним своїм обов’язком Springer задекларував забез- печення якості публікацій шляхом ретельного і фахового рецензування. Система «друк на ви- могу» і продаж електронних публікацій у па- кетах є важливими інноваціями, які компанія позиціонує як турботу про збереження довкіл- ля, проте водночас наголошує, що друкована книга, як і раніше, відіграє значну роль в отри- манні прибутку, особливо в тих секторах, де важлива естетика книги. Подальша діяльність Springer охоплює просування нових перспек- тивних авторів і напрямів досліджень, а також посилення роботи в нових локаціях, напри- клад таких як Китай. Дев’ятий етап (з 2017): шлях до Springer Nature. У січні 2015 р. відбулося об’єднання Springer Science + Business Media і більшості Macmillan Science and Education (включно з Na- ture Publishing Group), у результаті чого поста- ла компанія Springer Nature, а видавнича група Georg von Holtzbrinck отримала 53 % світового ринку наукової видавничої продукції. Сьогодні Springer Nature — це нова організація з унікаль- ним стратегічним потенціалом, яка об’єднує два наукові видавництва, кожне з яких має понад 150-річну видавничу традицію та високу між- народну репутацію. Зміни власників та інвес- торів мало вплинули на діяльність, стратегію й корпоративну культуру Springer. Тепер подивимось на Видавничий дім «Ака- демперіодика» НАН України. Його історія розпочалася 28 років тому, коли в 1995 р. Пре- зидія НАН України ухвалила рішення про створення Спеціалізованої друкарні наукових журналів з метою збереження розпорошеної по установах наукової періодики в умовах різ- кого скорочення фінансування. Пріоритетом для новоствореної організації було визначено видання загальноакадемічних журналів «Ві- сник НАН України» і «Доповіді НАН Украї- ни», тому їхні редакції увійшли до складу ре- дакційно-видавничого підрозділу Спеціалізо- ваної друкарні. Поступово зростала кількість видань, роз- ширювався спектр послуг, які надавала уста- нова, міцнішала виробнича база. Зрештою від- бувся фактичний вихід за рамки поліграфічної дільниці: установа мала вже не лише полігра- фічну й комп’ютерну техніку, а й потужний ка- дровий потенціал, і в 2000 р. цю якісну зміну було зафіксовано в постанові Президії НАН України, якою Спеціалізовану друкарню реор- ганізовано у Видавничий дім «Академперіоди- ка» НАН України. Згодом ВД «Академперіодика» опанував і виготовлення наукової книжкової продукції, а основними завданнями установи стали видан- ня, друк та розповсюдження наукових журна- лів Академії та їх електронних версій, надання редакціям академічних періодичних видань поліграфічних послуг і консультативної допо- моги з усіх питань їхньої діяльності. З 2004 р. ВД «Академперіодика» підпорядковується безпосередньо Президії НАН України та є ба- зовою організацією Науково-видавничої ради НАН України. Для забезпечення цієї діяльності у складі Видавничого дому створено групу на- уково-методичного забезпечення видавничої діяльності НАН України, серед напрямів робо- ти якої є підготовка аналітичних матеріалів на запити органів державної влади й керівництва Академії, виконання наукових досліджень, зо- крема моніторингу стану періодичних видань НАН України, консультативно-методична ді- яльність, забезпечення виконання цільових програм НАН України, у межах яких здійсню- ється підготовка і випуск видавничої продукції. У 2005 р. до структури ВД «Академперіоди- ка» було введено відділ наукових досліджень і установа набула статусу наукової, а науково- методичне керівництво науково-дослідною ро- 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА ботою покладено на Відділення історії, філосо- фії та права НАН України. Ядром видавничої і методичної діяльності ВД «Академперіодика» залишаються підго- товка і випуск наукових журналів. Це завдан- ня ми виконуємо в межах започаткованої в 2005 р. Програми підтримки журналів НАН України. Станом на кінець 2023 р. із 39 жур- налів, що входять до Програми, для 19 ми за- безпечуємо повний видавничо-поліграфічний цикл: від отримання рукописів до поширення тиражів, а для 9 з них виконуємо переклади та редагування текстів англійською мовою. Такий самий обсяг робіт забезпечено й для журналів «Вісник НАН України» і «Доповіді НАН України», які до Програми підтримки не входять. Крім того, за 2023 р. ми підготували і ви- друкували 16 наукових і науково-популяр- них книг, з них 4 — англійською за проєктом «Українська наукова книга іноземною мовою». Усі наші періодичні видання є журналами відкритого доступу, більшість із них, як і всі книги, через ВД «Академперіодика» отриму- ють цифрові ідентифікатори DOI. Забезпече- но відкритий доступ до поточних і архівних публікацій усіх загальноакадемічних журна- лів, а також книг, виданих за проєктами «На- ука для всіх» та «Українська наукова книга іноземною мовою». Ми також постійно підтримуємо функці- онування і наповнення 6 вебресурсів, серед яких сайти трьох загальноакадемічних видань: «Science and Innovation», «Вісник НАН Украї- ни» і «Доповіді НАН України». Науково-дослідні роботи ми здійснюємо в межах двох наукових тем, зокрема з розроблен- ня вимог НАН України до відкритих публіка- цій, журналів відкритого доступу та створення універсальної платформи журналів відкритого доступу. Постійно оприлюднюємо наші напра- цювання на сторінках наукових і науково-по- пулярних видань, апробуємо їх під час конфе- ренцій. У доковідні й довоєнні часи ми щороку проводили науково-практичну конференцію для працівників видавничих підрозділів нау- кових установ «Наукова періодика: традиції та інновації», а в умовах вимушених соціальних і географічних обмежень звузили її до формату тематичних семінарів під назвою «Академпері- одика-ПАТІ». Отже, нині ВД «Академперіодика» — це єди- не в державі наукове видавництво відповідно до визначення цього терміна в Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Крім власне видавничої роботи, спрямованої на «висвітлення результатів наукової, науко- во-технічної, науково-педагогічної, науково- організаційної діяльності, оприлюднення на- укових результатів, представлення наукової (науково-технічної) продукції», ми викону- ємо дослідження «в галузі теорії та методики науково-видавничої справи» з метою аналізу науково-видавничої діяльності Академії та вивчення найкращого світового досвіду пред- ставлення результатів наукових досліджень і їх популяризації. Водночас ми фактично стали своєрідним центром колективного користу- вання, поєднуючи в собі науково-методичний центр з видавництвом і поліграфічною базою. Тож чим ми відрізняємося від Springer? Звісно, перше, що впадає в око, це бюджет і кількість працівників. У 2023 р. обсяг фінансу- вання видавничої програми (журнали і книги разом) у перерахунку на євро становив близько 215 тис., і навіть якщо додати до нього базове фінансування за науковою тематикою, наш бю- джет буде у 3000 разів меншим за дохід Springer у 2017 р. А штат у 53 співробітники (наукові ре- дактори, дизайнери, коректори, працівники по- ліграфічної дільниці) на тлі 10 тис. працівників Springer просто непомітний. Однак не це є найважливішим. ВД «Академ- періодика» не є бізнес-проєктом, повністю за- лежить від фінансування Академії і не є влас- ником та видавцем наукових журналів. Ми не створюємо, не закриваємо, не купуємо журна- ли, не впливаємо на їхню політику, не обира- ємо для них редакторів і рецензентів. До того ж, працюючи у межах Програми підтримки журналів, обсяг і наповнення якої щороку за- тверджує Президія НАН України, ми не маємо нормативних і фінансових підстав для довго- строкового планування. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 2 73 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Добре це чи погано? Це просто інакше. Ми є державною бюджетною неприбутковою уста- новою, створеною для задоволення видавни- чих потреб Академії. То чи може бути у нас щось спільне зі світо- вим гігантом? Безперечно, так. Адже основним завданням видавця наукової літератури є про- дукування якісного, сучасного, верифіковано- го контенту, який пройшов усі рівні фахового видавничого опрацювання. І ми можемо це забезпечити, приділяючи увагу рецензуванню й редагуванню, дотриманню світових вимог і чинних державних стандартів. Ми намагаємо- ся постійно підвищувати фаховий рівень на- ших працівників, дбаємо про естетику видань, стежимо за світовими тенденціями, підтриму- ємо ініціативи відкритого доступу й засади Ці- лей сталого розвитку. На нашу думку, слід працювати, запозичу- ючи найкращий світовий досвід і не намагаю- чись мавпувати бізнесові рішення, які в прин- ципі не можуть бути застосовними для нас. Чи можемо ми стати як Springer? Вочевидь, ні. Оскільки маємо інші засади фінансування, які нині гальмують наш розвиток, але спонука- ють до швидшого запровадження ініціатив від- критої науки й скорочення випуску паперових видань, тобто до дотримання принципів ощад- ливого природокористування. Сьогодні ми не є правовласником видань чи їхнього контенту і не маємо важелів впливу навіть на ті видання, які беруть участь у Програмі підтримки жур- налів НАН України. І тут безперечним позитивом є те, що за інших вихідних умов ми маємо вирішувати й інші проблеми. Показовим у цьому плані є приклад дискусії щодо відкритого доступу. Іні- ціатива відкритої науки, так званий План S, передбачає перекладання видавничих витрат з читачів на авторів і надання вільного досту- пу до всього наукового контенту, чим фактич- но знищується передплатна модель існування наукової періодики. Тому за кордоном ця іні- ціатива наштовхнулася на активний спротив видавців. Відповіддю з їхнього боку стало за- провадження гібридних моделей, коли авто- ри були змушені додатково оплачувати від- критий доступ до своїх статей, але в журналі одночасно могли залишатися і відкриті публі- кації; а також введення практики укладання трансформаційних угод із передплатниками, насамперед з університетами, які повинні були наперед оплатити власні відкриті публікації, отримавши натомість свій передплатний па- кет, відсутній у відкритому доступі. Тобто ця відповідь полягала у створенні завуальованої моделі гальмування відкритого доступу з ме- тою збереження прибутків. Цих проблем у нас немає — більшість видань існують за бюджетний кошт, мають низьку пе- редплату й давно самотужки забезпечують від- критий доступ: усі наукові періодичні видан- ня, які хочуть публікувати результати кваліфі- каційних праць науковців (а інших практично й немає), повинні передавати повнотекстові версії до Національної бібліотеки України іме- ні В.І. Вернадського й Національного репози- тарію академічних текстів. Однак цей доступ не є «золотим» у розумінні Плану S, адже ви- дання мають не лише забезпечувати охорону авторського права й фахове та неупереджене рецензування, а ще й бути підготовленими професійними видавцями і зареєстрованими у директорії DOAJ. На жаль, ще з радянських часів наша на- уково-освітня сфера звикла поверхово стави- тися до захисту авторського права, тому ми й ішли так довго до запровадження ліцензійних договорів і користувацьких ліцензій Creative Commons. Однак новий Закон України «Про авторське право і суміжні права», ухвалений у грудні 2022 р., почасти вирішив ці питання, до- зволивши договори приєднання й оферти. Ма- ємо тепер доопрацювати ліцензійні договори, адже відповідно до змін у чинному законодав- стві майнове право на науковий твір повністю належить роботодавцю, а не авторові навпіл з роботодавцем, як це було раніше. Виходить, що зараз ми впевнено, ближче й швидше за інші європейські країни, підходимо до забезпечення вже «діамантового» доступу до наукових публікацій, коли весь науковий контент, виготовлений за державні кошти, роз- міщується безплатно для авторів і є безплатно 74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (2) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Anna I. Radchenko Publishing House “Akademperiodyka” of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0276-6398 WHY WE ARE NOT SPRINGER: THE EXPERIENCE OF THE PUBLISHING HOUSE “AKADEMPERIODIKA” OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE Report at the round table meeting “Scientific periodicals in Ukraine”, November 28, 2023 On November 28, 2023, a round table "Scientific periodicals in Ukraine" dedicated to the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society was held in Lviv on the premises of the Institute for Condensed Matter Physics of the NAS of Ukraine. The report considers promising ways of development of scientific periodicals and underscores the need to analyze the world experience in order to apply its best practices.. Cite this article: Radchenko A.I. Why we are not Springer: the experience of the Publishing House “Akademperiodika” of the National Academy of Sciences of Ukraine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (2): 68—74. https://doi.org/10.15407/ visn2024.02.068 доступним для читачів на основі ліцензійних договорів і користувацьких ліцензій, а роботу видавців оплачує держава. І ми можемо це забезпечити, поступово до- помагаючи журналам входити в обов’язковий реєстр DOAJ і надаючи доступ до них через один із найбільших харвестерів — CrossRef. Це підводить нас до необхідності усвідом- лення того, що ми не Springer і ніколи ним не станемо. Ми маємо вивчати світовий досвід і не випускати з поля зору новації, які запрова- джують провідні видавці, мусимо намагатися не повторювати їхніх помилок і пояснювати всім учасникам нашого видавничого процесу, як правильно застосовувати найкращі світо- ві практики з урахуванням наших реалій. Уже зараз нам слід поставити собі за мету забезпе- чення «діамантового» доступу до нашого на- укового контенту. Ми не можемо нічого купити, а тому повин- ні досліджувати, думати, працювати і не бути «соколами» з гуморески Остапа Вишні. Що варто зробити? 1. Легалізувати права ВД «Академперіоди- ка» як видавця академічних журналів, чітко визначити його функції та обов’язки, розме жу- вати повноваження зі співзасновниками ви- дань — інститутами Академії. 2. Визначити «ядро» Програми підтримки журналів НАН України — журнали, для яких ВД «Академперіодика» офіційно є видавцем і виконує повний цикл робіт. Вони повинні мати право пріоритетного входження до Про- грами. 3. Оновити чинні політики ВД «Академпе- ріодика», типове положення про журнал НАН України, укласти положення про видання від- критого доступу, визначивши правові засади створення, функціонування і користування ними. 4. Сприяти входженню журналів НАН України до різноманітних агрегаторів науко- вого контенту, насамперед CrossRef і DOAJ. 5. Налагодити відповідну співпрацю з На ціо- нальною бібліотекою України імені В.І. Вер- надського, яка вже зараз готова передавати інформацію про вітчизняні видання до хар- вестера BASE (Bielefeld Academic Search En- gine) — Білефельдської академічної пошукової системи, однієї з найбільших у світі пошуко- вих систем для наукових публікацій відкрито- го доступу. 6. Продовжити залучати до роботи фахівців із редакцій академічних видань — переклада- чів, редакторів, верстальників. 7. Поступово оптимізувати мережу періоди- ки Академії, до чого неодноразово закликала Науково-видавнича рада НАН України. 8. Забезпечити повноцінне функціонування універсальної видавничої платформи журна- лів НАН України і входження їх до Європей- ської хмари відкритої науки.

Чому ми не Springer: досвід Видавничого дому "Академперіодика" НАН України (доповідь на засіданні круглого столу "Наукова періодика в Україні" 28 листопада 2023 р.)

Similar Items