2025-02-21T08:40:11-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201782%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-21T08:40:11-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201782%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-21T08:40:11-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-21T08:40:11-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії

У Південно-Східній Угорщині, у м. Сегеді, діє Сегедський університет, у якому в межах гуманітарного факультету провадять діяльність кафедра етнографії і культурної антропології. У 2012 році було оприлюднено матеріали конференції "Родина колись і нині", що відбулася 24-25 квітня 2012 року...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Author:	Мушкетик, Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Series:	Народна творчість та етнологія
Subjects:	Рецензії
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201782
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-201782
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2017822025-02-01T11:20:27Z Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії Мушкетик, Л. Рецензії У Південно-Східній Угорщині, у м. Сегеді, діє Сегедський університет, у якому в межах гуманітарного факультету провадять діяльність кафедра етнографії і культурної антропології. У 2012 році було оприлюднено матеріали конференції "Родина колись і нині", що відбулася 24-25 квітня 2012 року в Будапешті. 2014 року члени Групи досліджень релігійної культури Угорської академії наук і Сегедського університету підготували збірник статей "Релігія, індивід, суспільство, за редакцією Г. Барни й І. Керекеша. 2015 Article Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 3. — С. 111-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0130-6936 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201782 uk Народна творчість та етнологія Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Рецензії Рецензії
spellingShingle	Рецензії Рецензії Мушкетик, Л. Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії Народна творчість та етнологія
description	У Південно-Східній Угорщині, у м. Сегеді, діє Сегедський університет, у якому в межах гуманітарного факультету провадять діяльність кафедра етнографії і культурної антропології. У 2012 році було оприлюднено матеріали конференції "Родина колись і нині", що відбулася 24-25 квітня 2012 року в Будапешті. 2014 року члени Групи досліджень релігійної культури Угорської академії наук і Сегедського університету підготували збірник статей "Релігія, індивід, суспільство, за редакцією Г. Барни й І. Керекеша.
format	Article
author	Мушкетик, Л.
author_facet	Мушкетик, Л.
author_sort	Мушкетик, Л.
title	Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії
title_short	Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії
title_full	Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії
title_fullStr	Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії
title_full_unstemmed	Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії
title_sort	нові видання сеґедського університету з етнології релігії
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Рецензії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201782
citation_txt	Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнологія. — 2015. — № 3. — С. 111-114. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT mušketikl novívidannâsegedsʹkogouníversitetuzetnologíírelígíí
first_indexed	2025-02-09T04:47:56Z
last_indexed	2025-02-09T04:47:56Z
_version_	1823553855692996608
fulltext	111 У Південно-Східній Угорщині, у м. Сеґеді, діє Сеґедський університет, у якому в межах гуманітарного факультету провадить діяль- ність кафедра етнографії і культурної антропо- логії (до 2003 р. – кафедра етнографії). Вона є найдавнішою кафедрою етнографії в країні, адже її було засновано 1929 року. У цей період тут працював знаний фольклорист, дослідник міфології, народних вірувань та казок академік Ш. Шоймошши. У 1947–1966 роках кафедру очолював професор Ш. Балінт, якого вважа- ють засновником окремої царини угорської етно графії – етнографії релігії [2]. Нині кафед- рі присвоєно його ім’я; діє в межах Інституту алтаїстики, етнографії, давніх часів, археології та релігійних наук. З 2002 року кафедрою завідує відомий учений, доктор етнографічних наук Ґ. Барна. У колі його інтересів – релігійна етнографія, ритуали і обряди, теорія і методологія фольк- лору й етнографії, процеси асиміляції та акуль- турації, проблеми ідентичності, паломництво, релігійні об’єднання тощо [1]. Як продовження спадщини Ш. Балінта на кафедрі активно вивчають релігійну культу- ру. Широку географію мають і міжнародні її зв’язки – організовують різноманітні конфе- ренції та семінари, серед них – і студентські. Їхні матеріали виходять друком різними мо- вами. Зокрема, двомовні видання вможлив- люють долучення студентів і викладачів до міжнародного наукового життя. Діяльність кафедри активно підтримують угорські та євро пейські фонди, наприклад, фонд Сороса, ОТКА 1 та інші. У 2004 році на кафедрі свят- кували 75-річчя з дня її заснування, а також 100-річчя з дня народження Ш. Балінта. Щодо періодичних видань, то в 1956– 2001 роках виходив збірник «Етнографія і мовознавство» (Néprajz és nyelvtudomány), у 1959 році започатковано «Етнографічні праці» (Néprajzi Dolgozatok), 1994 – серію «Джере- ла з угорського релігійного життя» (Források a magyar vallásos népéletból), з 1997 – серію «Ре- гіон і народна культура» (Táj és Népi Kultúra), з 1998 – книжкову серію «Сеґедська релі- гійна етнографічна бібліотека» (Szegedi Vallási Néprajzi Könyvtár / Bibliotheca Religionis Popularis Szegediensis) (нині побачило світ майже 40 видань). Суто з освітньою метою, частково на результатах навчальних семінарів, побудовано серію «Фольклористичні читан- ня» (Folklorisztikai Оlvasmányok), засновану 1997 року. Відповідальним редактором біль- шості серій є Ґ. Барна. Так, у серії «Сеґедська релігійна етногра- фічна бібліотека», за редакцією Ґ. Барни та інших, вийшла книга «Ритуали, фольклорні тексти» [6]. Поява праці приурочена до 75-річ- чя утворення кафедри етнографії і 100-річчя з дня народження її колишнього професора – Ш. Балінта. Її автори – студенти, нинішні або випускники минулих років, учителі, диплом- ники, викладачі, які представили чимало но- вих тем, методів. Рубрикацію сформовано за такими напрямами: сакральні ритуали, світ- ські ритуали, фольклорні тексти, коротка іс- торія кафедри. Релігійні та світські ритуали – не рутин- ні дії – сприяють запам’ятовуванню числен- них подій особистого та суспільного життя, підносячи їх над буденністю, відображають світогляд, опосередковують цінності. У кни- зі висвітлено роль ритуалів у житті людини ХХ–ХХІ ст., їх виконання, формування і збереження. Сюди ввійшли праці про святку- вання нової меси, трояндове свято; звичаї од- нієї сучасної християнської школи; нерелігійне святкування; чортовий Віфлеєм; звичаї весіль- ного пригощання та зміни в перебігу заручин; формування угорських національних свят (15 березня та ін.); посвячення в музейні пра- нові видання сеґедського університету з етнології релігії Леся Мушкетик http://www.etnolog.org.ua 112 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 3/2015 цівники; традиції шопронських студентів; свя- то рибалок Байї, затемнення сонця 1999 року, фільмування ритуалів тощо. У передмові за- значено: «Події нашого особистого життя, іс- торія наших родин, багаторазово повторені в усній формі, зафіксовані на письмі, демонстру- ють ознаки фольклорного тексту і сприяють формуванню самоідентичності або ж родинної міфології» [6, с. 6]. Тексти молитов, листи, видані невеликим обсягом, також формують і фіксують усну тра- дицію. До прикладу, у лубковому матеріалі зі спадщини Ш. Балінта простежуємо рукопис- ну історію родини, життєві історії монахів, а також дослідження про «святі листи». У 2010–2014 роках на кафедрі тривав державний проект ОТКА «Релігія, індивід, суспільство» (Vallás, egyén, társadalom). Під керівництвом Ґ. Барни над ним працювало 10 молодих спеціалістів. Мета дослідницької групи – вивчення суспільно-творчої ролі ре- лігійних спільнот і осіб, а також проведення комплексного аналізу нових релігійних про- цесів, які визначатимуть формування системи зв’язків релігії і політики, релігії і національ- ної ідентифікації. Результати досліджень за- плановано оприлюднювати в публікаціях для широкого кола зацікавлених. Спеціалісти на- магаються привернути увагу суспільної думки до роботи наукових осередків, зокрема сеґед- ського, які ставлять за мету дослідження угор- ської релігійності. Розгляньмо останні видання кафедри. У 2012 році було оприлюднено матеріали конференції «Родина колись і нині» (A család egykor és ma), що відбулася 24–25 квітня 2012 року в Будапешті. У збірці [4], за мате- ріалами конференції (за редакцією О. Дьон- дьошші, Ґ. Барни та Е. Кішша), уміщено пра- ці, де автори розглядають численні моменти родинного життя з погляду багатьох конфесій (римо-католиків, реформатів, юдеїв, кришнаї- тів) і наукових теренів, аналізуючи ті чи інші Тут і далі переклад з угорської мови Л. Муш- кетик. – Ред. джерела. Серед авторів – теологи, історики, суспільствознавці, педагоги, історики церкви, антропологи, етнологи, соціологи, психоло- ги. Ці студії демонструють нове і найновіше сприйняття багатоманітних досліджень роди- ни. До видання ввійшли такі рубрики: образ родини у Святому Письмі; історія родини; зміни в образі родини, чоловічі та жіночі ролі в сім’ї і суспільному житті; виховання, сімейні взірці; сімейне право, ідентичність. Вступ до книги підготував Ґ. Барна. У 2013 році, замість Інституту досліджень релігії ім. Шандора Балінта, утворилася Гру- па досліджень релігійної культури Угорської академії наук і Сеґедського університету; 2014 року члени цієї Групи підготували збір- ник статей «Релігія, індивід, суспільство» [7], за редакцією Ґ. Барни й І. Керекеша. До ви- дання ввійшли праці молодих дослідників, які працюють на кафедрі, зі вступною статтею завідувача кафедри. Збірник вирізняється мультидисциплінарним підходом. Науковці проаналізували систему зв’язків релігія – ін- дивід – суспільство, починаючи від релігійної багатоманітності раннього гелленізму, через пізнє середньовіччя, яке наочно продемон- струвало об’єднавчу роль релігії в суспільстві, спроби нового часу у справі об’єднання спіль- нот, аж до нашого своєрідного, індивідуаліс- тичного світу модерного і постмодерного пе- ріодів, що характеризується малими групами і новими релігійними течіями. Актуальності студіям надає те, що, ставлячи в центр ува- ги коло певних проблем, своєрідні розробки питань, методології різних дисциплін, ми мо- жемо ознайомитися з багатоаспектними пра- цями, які стосуються різних історичних епох. Руб рикацію сформовано таким чином: релігія, індивід, суспільство в середні віки та в новий час; релігія, індивід, суспільство – духовні рухи; релігія, індивід, суспільство в постмо- дерну епоху; релігія, індивід, суспільство – система цінностей, шанування святих; релігія, індивід, суспільство у зв’язках релігії і влади. «Бажання і молитви в письмі» [5] – друга книга молодої дослідниці К. Фраугаммер, яка http://www.etnolog.org.ua 113 Рецензії першою в Угорщині дослідила такий певною мірою прихований, однак поширений жанр на- родної молитовності, як написи, зафіксовані в гостьових книгах святих місць, у яких люди формулюють свої короткі молитви, прохання до небес. Дослідниця здійснила порівняльний аналіз текстів, зафіксованих у п’яти святих місцях. У вступі К. Фраугаммер намагалася розподілити великий масив досліджуваних текстів у системі сакральної комунікації за жанровими особливостями. Після аналізу змісту і жанрового розгляду вона виокреми- ла специфічні особливості текстів і на основі цього розглянула важливі питання такої по- ширеної практики нинішньої релігійності, як профанна і ритуальна функції написів, її тера- певтичні й суспільно-творчі можливості. Яка віра, яка релігійність стоять за певним колом явищ, як люди шукають зв’язків зі святим, і, відтак, яка картина постає з їхніх бажань, по- чуттів у певних аналізованих місцевостях – ці питання розглянуто в книзі. Укладачами збірника праць «Релігія, спіль- нота, ідентифікація» є К. Проведак і Ґ. Бар- на [8], сюди ввійшли доповіді, виголошені на конференції з етнографії релігії, присвяченої пам’яті Ш. Балінта (2010). Процеси в релі- гійній культурі нашого часу Ґ. Барна охарак- теризував так: «У другій половині ХХ ст. на території Угорщини (і всієї Європи) спостері- гався процес антирелігійності, секуляризації, релігійної індивідуалізації. Через значні між- народні міграції змінилися роль і місце угор- ських (і євро пейських) церков та конфесій. Ці зміни торкнулися не лише різноманітних християнських конфесій, але й значною мірою угорських (і європейських) євреїв. Наслідком цього стали ослаблення, нетривкість колись тісного зв’язку релігії і культури. Свого часу в середній та східній частині Європи й, відповідно, в Угорщині спостеріга- лася антицерковна і антирелігійна спрямова- ність, піднесена до рангу офіційної державної політики. Натомість у тогочасному спожи- вацькому суспільстві Заходу також розпоча- лася швидка атеїзація. У випадку єврейства, до його нового становища на нашому просторі призвів Голокост і масштабні міграції по Дру- гій світовій війні. В Угорщині, після зміни політичної та пра- вової системи в 1989–1990 роках, ці обста- вини змінилися. Свобода зібрань і осередків принес ла із собою нові організаційні можли- вості для релігійних / конфесійних кіл, сво- боду формування чи відновлення релігійних об’єднань. Через відкриті політичні і зруйно- вані ідеологічні кордони, як наслідок глобалі- зації, в Угорщину та сусідні країни проникли нові релігійні рухи: 1990 роки були періодом створення дрібних церков східного і західного походження, а також нових місцевих релігій- них рухів. Релігійні рухи та ідеї безперешкод- но проникають через державні кордони й у са- мій країні також просочуються в різноманітні суспільні прошарки, класи і вікові групи. По- слабилася взаємодія традиційних форм релігії і культури, релігії і суспільства, релігії і етносу. Таким чином, утворилися нові контактування. Зменшилося домінування конфесій і церков історичного християнства. Постала потреба рахуватися з тим, що частину їхніх вірників переконали і залучили до кола свого впливу численні дрібні церкви та неоязичницькі рухи східного чи західного походження. У цьому процесі набагато більшу роль отримало інди- відуальне (ново) відкриття релігії, аніж на- слідування традиції. У релігії стало важливим акцентування релігійності. Водночас почалося ознайомлення з релі- гійною культурою досі атеїстичних прошарків. Постало багато відмінних від традиційних ре- лігійно відновлених подій, на нашому просторі вкоренилися досі невідомі духовні християнські рухи. Це, однак, зачепило вже не лише істо- ричні християнські конфесії, але й увесь угор- ський ринок релігійних пропозицій. З’явилися і з’являються як різноманітні форми цивільної / політичної релігійності державних свят і по- літичних ідеологій, так і формується своєрідна профанна релігійність. Це яскраво виявилося в культі зірок, у світському культі святих, а також у багатьох квазі-релігійних формах (держав- http://www.etnolog.org.ua 114 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 3/2015 ні / національні свята, культ природи, культ здоров’я). У перебігу свят також утворилася певна десакралізована форма, у якій традиційні форми можуть змішуватися з елементами ци- вільної релігії. Це особливо впадає у вічі у ви- падку пам’ятних ритуалів, а також державних, національних свят. У зв’язку із цим навколо святих і мучеників нашого близького минулого розпочалося багато заходів посвячення. Цей світ, що формується, змінюється, пере буває в постійному русі, співжиття світ- ських і релігійних спільнот, другорядні і вір- туальні спільноти, нові, часто індивідуально- го спрямування форми релігійної практики, ново сформована сакральна чи десакралізова- на культура наших свят і контакти з політикою мало (належним чином) або зовсім не дослі- джували в суспільних науках Угорщини [8, р. 7–8]. Збірник формують такі рубрики: 1. «Багато- лика (народна) релігійність». У ній уміщено роботи про принципи софіології, нову месу і «попівське весілля», роль духовного пастиря в змінах народної релігійності тощо; 2. «Ре- лігія і ідентичність»; 3. «Форми єврейської релігійності». Тут ідеться про угорських хаси- дів, про історичні тексти з книги про Песах, гендерні аспекти тощо; 4. «Релігійні спільно- ти». У рубриці подано стан релігії одного села або місцевості; 5. «Релігія, держава, влада». Мова йде про конфлікти атеїстичної держа- ви та релігійних людей на початку 1955 року, про давньо католицькі та інші рухи в Угорщині тощо; 6. «На кордонах релігії». Тут показано релігію, віру і спіритизм в угорських екоселах, релігію і спіритизм у клінічній практиці, куль- тові явища певної місцевості тощо. Таким чином, на кафедрі етнографії та куль- турної антропології Сеґедського університету провадять не лише активну навчальну, але й наукову діяльність. За останнє десятиліття на кафедрі підготовлено чимало праць та збірок з етнології релігії, де репрезентовані різні сучас- ні аспекти цієї проблематики. 1 ОТКА – абревіатура фонду «Основні державні науково-дослідницькі програми» (Országos Tudományos Kutatási Alapprogramok). 1. Барна Габор. Етнологічне дослідження ре- лігії в Угорщині // Народна творчість та етногра- фія. – 2006. – № 4. – С. 89–99. 2. Bálint S., Barna G. Búcsújáró magyarok : A magyarországi búcsújáras története és néprajza. – Budapest : Szent István Társulat, 1994. – 384 о. 3. Barna G. Az Élő Rózsafüzér Társulata : Imádság és imaközösség a XIX–XXI századi vallási kulturában. – Budapest : Néprajzi és Kulturális Antropológiai Tanszék ; Szent István Társulat, 2011. – 468 о. – (Szegedi Vallási Néprajzi Könyvtár 29). 4. A család egykor és ma / Gyöngyössy O. közreműködéssel szerk. Barna G. és Kiss E. – Szeged ; Budapest, 2013. – 280 о. 5. Frauhammer K. Írásba foglalt vágyak és imák. – Szeged : Néprajzi és Kulturális Antropológiai Tanszék, 2012. – 244 о. 6. Rítusok, folklór szövegek / szerk. Barna G. – Budapest : Paulus Hungarus ; Kairosz K., 2004. – 375 о. – (Szegedi Vallási Néprajzi Könyvtár 13). 7. Vallás, egyén, társadalom / szerk. Barna G. ; Kerekes I. – Szeged : SZTE BTK Néprajzi és Kulturális Antropológiai Tanszék, 2014. – 251 о. 8. Vallás, közösség, identitás / szerk. Barna G. és Provedák K. – Szeged : SZTE BTK Néprajzi és Kulturális Antropológiai Tanszék, 2012. – 337 о. http://www.etnolog.org.ua

Нові видання Сеґедського університету з етнології релігії

Similar Items