2025-02-21T09:11:32-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201794%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-21T09:11:32-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-201794%22&qt=morelikethis&rows=5

2025-02-21T09:11:32-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK

2025-02-21T09:11:32-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Хто є суб’єктом у машинному навчанні?

У листі до редакції автор висловлює свою думку щодо обґрунтованості використання широко вживаного терміна «машинне навчання» і пропонує змінити його на правильний — «навчання машин»....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Main Author:	Локтєв, В.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	Наукометрія і видавнича справа
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201794
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!

id	irk-123456789-201794
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2017942025-02-01T17:44:13Z Хто є суб’єктом у машинному навчанні? Локтєв, В.М. Наукометрія і видавнича справа У листі до редакції автор висловлює свою думку щодо обґрунтованості використання широко вживаного терміна «машинне навчання» і пропонує змінити його на правильний — «навчання машин». 2024 Article Хто є суб’єктом у машинному навчанні? / В.М. Локтєв // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 3. — С. 88-91. — укр. 1027-3239 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201794 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукометрія і видавнича справа Наукометрія і видавнича справа
spellingShingle	Наукометрія і видавнича справа Наукометрія і видавнича справа Локтєв, В.М. Хто є суб’єктом у машинному навчанні? Вісник НАН України
description	У листі до редакції автор висловлює свою думку щодо обґрунтованості використання широко вживаного терміна «машинне навчання» і пропонує змінити його на правильний — «навчання машин».
format	Article
author	Локтєв, В.М.
author_facet	Локтєв, В.М.
author_sort	Локтєв, В.М.
title	Хто є суб’єктом у машинному навчанні?
title_short	Хто є суб’єктом у машинному навчанні?
title_full	Хто є суб’єктом у машинному навчанні?
title_fullStr	Хто є суб’єктом у машинному навчанні?
title_full_unstemmed	Хто є суб’єктом у машинному навчанні?
title_sort	хто є суб’єктом у машинному навчанні?
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2024
topic_facet	Наукометрія і видавнича справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/201794
citation_txt	Хто є суб’єктом у машинному навчанні? / В.М. Локтєв // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 3. — С. 88-91. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT loktêvvm htoêsubêktomumašinnomunavčanní
first_indexed	2025-02-09T04:48:22Z
last_indexed	2025-02-09T04:48:22Z
_version_	1823553883666907136
fulltext	88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (3) ХТО Є СУБ’ЄКТОМ У МАШИННОМУ НАВЧАННІ? У листі до редакції автор висловлює свою думку щодо обґрунтованості ви- користання широко вживаного терміна «машинне навчання» і пропонує змінити його на правильний — «навчання машин». Важко вирвати з себе звичку, яку в нас зміцнив час. Еміль Дюркгейм, французький соціолог Побороти погані звички легше сьогодні, аніж завтра. Конфуцій Нещодавно директор Інституту української мови НАН Укра- їни П.Ю. Гриценко у своєму блискучому виступі1 підняв дуже важливе питання про якість використовуваної нами української мови, сильно засміченої вихідною і неперекладеною мовною тер- мінологією практично в усіх сферах буття держави, серед яких науково-освітня сфера посідає далеко не останнє місце. І це сто- сується не лише «запозичень» з мови нашого вічного і недруж- нього до нас, починаючи з головної ознаки нашої ідентичнос- ті — мови, північно-східного сусіда, який вважає українську мову неприродним діалектом, що підлягає безумовному і якнайско- рішому знищенню (звісно, разом з нами), а й широко і швидко наростаючому проникненню в український ужиток англомовних слів і словосполучень навіть у тих випадках, коли є чудові, суто українські терміни або поняття. Таке небажане і шкідливе явище Павло Юхимович влучно назвав мовним каліцтвом. Не будучи фахівцем з української мови, я не наводитиму численні приклади типу вайб, донат, кешбек, рекрутинг, флеш- бек, флешмоб, хайп, хейт, челенж тощо2, схожі на наше гоп- стоп, але, як свідчить практика, первинний сенс перших часто є невідомим тим, хто їх застосовує або нав’язливо виголошує з екранів ТБ, використовує в паперових ЗМІ, соціальних мере- жах і на радіо. 1 https://www.youtube.com/watch?v=n6ofdYf8TwA 2 Розумію, що заміни ніхто шукати не стане, але українські відповідники мають бути і, хто знає, якщо виявляться вдалими, то поступово знайдуть своє місце у застосуванні. ЛОКТЄВ Вадим Михайлович — академік НАН України, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України НАУКОМЕТРІЯ НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВАІ ВИДАВНИЧА СПРАВА ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 3 89 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Я ж хочу зупинитися на дещо іншій мовній проблемі, яка, можна сказати, не піднімаєть- ся, оскільки є не загальною, а головним чином специфічно-галузевою, зокрема науковою, коли переважна більшість тих, хто користу- ється тими чи іншими термінами, звикають до них і зазвичай не замислюються над їхнім походженням, спрямуванням або адекватніс- тю їхнього застосування. Це, треба визнати, доволі поширене явище я б назвав смисловим мовним каліцтвом. Приклад у мене, зізнаюся, наразі лише один, проте термін став настільки популярним і широко вживаним, що вийшов за межі суто фахового спілкування, тому ска- зати про нього, мені здається, варто. Почну з того, що 20 лютого цього року на за- сіданні Президії НАН України обговорювало- ся, взагалі кажучи, давно назріле і надзвичайно актуальне питання про створення в нашій Ака- демії Наукової ради з проблеми штучного ін- телекту (ШІ), повна різних подій історія якого бере свій початок з середини минулого сто- ліття. Якщо ж бути точним, то серед фахівців прийнято пов’язувати появу уявлень про ШІ з виходом у світ статті видатного англійсько- го математика і логіка, одного з творців об- числювальної техніки, широко відомого у 40-х роках того самого століття своїми розробками електронних програм для швидкого машинно- го розшифровування кодів тисяч німецьких, у тому числі найвищого командування, військо- вих повідомлень, що суттєво сприяло успіхам Сполученого Королівства в часи Другої світо- вої війни, Алана M. Тюрінга (Alan M. Turing) «Обчислювальна техніка та інтелект»3, яку в 1950 р. було опубліковано у філософському часописі «Mind» і в якій фактично сформульо- вано не лише вузькофахову, а й глибоку світо- глядну проблему «Чи спроможна машина мис- лити?». В цій статті вперше у світовій науці запропоновано і описано процедуру, за допо- могою якої можна встановити часовий момент, коли розум комп’ютера досягне розуму Homo sapiens, і яка отримала назву тест Тюрінга. 3 Turing A.M. Computing machinery and Intelligence. Mind. 1950. 49(236): 433—460. Мені не випадає занурюватися в ці дово- лі складні питання, розуміння яких вимагає спеціальної підготовки і яким присвячені де- сятки, якщо не сотні, наукових праць, зокрема численні ґрунтовні підручники 4. Разом з тим, мушу зауважити, що спроможність мислити є невід’ємним наслідком наявності інтелек- ту, якому ми приписуємо майже все, чим во- лодіємо в нематеріальній сфері і що засвоїли впродовж життя, і серед багато чого іншого вміння збирати, обробляти, зберігати і, голо- вне, використовувати інформацію. А оскіль- ки жодна створена людиною обчислювальна машина (комп’ютер) не має мозку, або органу, який, за сучасними уявленнями, є основним носієм інтелекту з усіма притаманними йому названими функціями, мова може йти лише про інтелект, який, як і машина, створюється людиною або такими її якостями, як фантазія, знання про свій мозок і принципи його функ- ціонування (зокрема, завдяки нейронним ме- режам), вміння керувати емоціями і критично аналізувати різноманітні ситуації, обираючи з них оптимальні для подальших дій тощо, але все це набуває — не може не набути — виключ- но штучного походження. Коли ж говорити про сам термін ШІ (arti- ficial intelligence), то його творцем є амери- канський інформатик Джон Маккарті (John McCarthy), який вжив таке словосполучення в 1956 р. у своєму виступі на семінарі Дарт- мутського коледжу (США), де організатори семінару планували обговорити питання, чи можна в принципі моделювати мислення, інте- лект, творчість за допомогою обчислювальних машин. Цікаво, що сам доповідач наполягав на тому, що творчі функції є прерогативою лише людини, тому які обчислювальні процедури можна назвати інтелектуальними, треба ще ви- значити. Втім, поступово поставлене як голо- вна мета завдання зі створення інтелектуаль- них систем, які демонструють творчі прояви і навіть здібності, почало розв’язуватися, і на цьому шляху вже досягнуто чимало неочікува- 4 Див., напр., Рассел С., Норвиг П. Искусственный ин- теллект: современный подход. Киев: Диалектика, 2019. 90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (3) НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА них результатів. В цілому ж розширення функ- цій діяльності, посилення творчої складової і різноманітність застосувань ШІ стали наразі одним із магістральних, якщо пафосно, шляхів розвитку людства. Історія ШІ як наукового напряму від на- родження до сьогодення пройшла через різні часи і містить кілька періодів — золотих зле- тів і гірких фінансових нестач, але сьогодні, нікуди правди діти, слова «штучний інтелект» стали чи не найпопулярнішими у світі. По до- помогу до ШІ звертаються мільйони фахівців, які без нього не можуть обробити і порівняти неймовірну за обсягом структуровану і не- структуровану інформацію, яка надходить з різних джерел, аби обрати для себе необхід- ну чи оптимальну. Ця інформація здобула на Заході назву Big Data, а у нас невдалий, як на мене, дослівний переклад — великі дані, хоча йдеться, як сказано, не про що інше, як про ко- лосальну інформацію. За деякими прогнозами, у найближчі 10 років ШІ принесе світовій еко- номіці понад $15 трлн. Він уже створює купу цифрового контенту — тексти, картинки, музи- ку, відео тощо. Тому принципи його функціо- нування не лише зручно, а й необхідно знати хоча б для того, щоб отримати або не втратити бізнес чи роботу. Якщо говорити про галузі, куди ШІ проник і закріпився, ставши їхньою невід’ємною скла- довою, то таких багато і їх число зростає. Так, можна впевнено казати про транспорт, деякі види виробництва і промисловості, фінанси і страхування, охорону здоров’я (зокрема, фар- макологію), освіту (оцифровування підруч- ників, виявлення плагіату, навіть оцінювання емоційного стану студентів, щоб дізнатися, кому вчитися важко або не цікаво), прогнозу- вання, будівництво. Зрозуміло, що робота ШІ вимагає машин з великою обчислювальною потужністю, так званих суперкомп’ютерів, проте навіть їх на- явність, нехай і найпотужніших, є необхідною, але не достатньою умовою появи ШІ, який ще треба створити. Гарна, на мою думку, аналогія полягає в тому, що будь-який комп’ютер або електронний пристрій це новонароджена «ди- тина», в якої мозок, безумовно, є, а інтелекту немає. Останній треба створити, навчаючи ди- тину різним речам довгі роки і передаючи їй досвід попередніх поколінь. Тим самим ми пі- дійшли до того, без чого ШІ не існує й існувати не може, — те ж навчання, яке на тому ж Заході отримало строгу і абсолютно правильну назву machine learning 5, що в українській транскрип- ції мало б звучати як навчання машин (може, машини, але в будь-якому разі НМ) і не інак- ше. Ми ж використовуємо прямо протилеж- ний за смислом термін «машинне навчання», що відповідає англійському machine teaching, коли машина не вчиться, а вчить, що теж мож- ливо і має місце, але не у випадку створення ШІ. Іншими словами, приймаємо некваліфіко- ваний переклад, що Академія наук дозволити собі права не має. Як приклад наведу таке: коли ми говори- мо «жіноча консультація», ми маємо на увазі консультацію жінок чи місце, де консультують тільки жінки? З досвіду знаємо, що другого немає, тому термін практично однозначний. А от машинне навчання, на відміну від жіночої консультації, має два рівноправних значення і тому вимагає уточнення. В англомовному се- редовищі слова learning і teaching перекрива- ються, але не тотожні, тому навчання машин є єдиним і однозначним терміном, адекватним machine learning, в якому людина неявно при- сутня саме як суб’єкт, а не об’єкт процесу пе- редачі знань. Звісно, говорити машинне навчання, при- пускаючи, що слова несуть смисл навчання машин, є звичкою, яка має місце. Але впевне- ний, що коли в Академії фахівці перейдуть на слова навчання машин, а викладачі університе- тів почнуть їх використовувати в лекціях, по- сібниках і підручниках, то доволі швидко все зміниться і в ужиток увійде термін «навчання 5 Цей термін уперше використав у 1959 р. Артур Се- мюел (Arthur Samuel), піонер комп’ютерних ігор і ШІ. Тоді ж певний час існував також синонім machine self-learning, що, мабуть, означає комп’ютер-самоук, хоча очевидно, що без ШІ комп’ютер самонавчатися не в змозі. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 3 91 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА машин», а «машинне навчання» також зали- шиться, маючи свій ареал застосування 6. Водночас треба мати на увазі, що ключова особливість людини як креативного, думаючо- го суб’єкта полягає у вмінні знаходити роз в’яз- ки тих задач, які не мають для цього алгоритму. Він взагалі може бути й невідомим, і пошук роз в’язку спирається на інтуїцію, уяву, інколи здогадку, походження яких часто є підсвідо- мим. Все це ми ототожнюємо з творчим нача- лом, якому навчити неможливо, як не можна передати, скажімо, музичний або художній та- лант. Машина перебирає можливі варіанти і робить це з неймовірною та немислимою для людини швидкістю, але зазвичай запропонува- ти чи винайти новий алгоритм не може (при- наймні сьогодні), бо, повторю, не має такого, природного для людини, механізму пошуку відповіді на складні питання, як інтуїція. Це не зупиняє великий загін спеціалістів у різних країнах світу, які не полишають спроб створення комп’ютерних програм моделюван- ня певних видів людської діяльності, що вва- жаються інтелектуальними. Чи стане колись машина такою, як людина, гадати не буду, але здається, що наступає час, коли ми без ШІ жити не зможемо, як він, що мені здається, не може без нас. Сьогодні навчання машин — це галузь дослі- джень, націлених на розроблення і вивчення алгоритмів, завдяки яким ШІ сприймає отри- ману інформацію і може її використовувати 6 Я навіть пропоную виправити тепер або потім назву однієї з вакансій на виборах членів-кореспондентів у ВФА НАН України, вживши термін «навчання ма- шин». для прийняття рішень або розв’язання постав- лених задач без додаткових інструкцій, причо- му робить усе набагато швидше за природний інтелект, тобто людину. Поповнення ШІ новими знаннями і вміння- ми в результаті стає неперервним, і не буде по- милкою стверджувати, що навчання машин — це спосіб навчити комп’ютер працювати, як людський мозок, принципи роботи якого не- перервно вивчаються, відповідні біохімічні процеси аналізуються, а наші уявлення про нього стають глибшими. На основі отриманих даних створюється програмне забезпечення, яке справедливо називають інтелектуальним, оскільки машина зі створеним у ній ШІ почи- нає діяти так, щоб досягти поставлених цілей, демонструючи спроможність інтерпретувати і використовувати проаналізовані нею дані так, щоб не тільки вчитися, а й самонавчатися і адаптуватися до наявних умов у процесі своєї роботи, як це, власне, робить і людина. Але для досягнення цієї мети машині потрібно, вико- ристовуючи відомі слова класика, «вчитися, вчитися і ще раз вчитися». Тому перед нами постає довготривала і важлива проблема: спи- раючись на природничі й гуманітарні знання, через її навчання довести машину до нашого рівня… По суті цей процес уже розпочався, якщо подивитися на книгу нобелівського лауреа- та Роджера Пенроуза, де він не тільки виклав своє бачення проблеми ШІ, а й пов’язав його створення через навчання машин із законами фізики, — Roger Penrose «The Emperor’s New Mind: Concerning Computers, Minds and the Laws of Physics» (Oxford Univ. Press, 2016).

Хто є суб’єктом у машинному навчанні?

Similar Items