Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726)

Мета статті – проаналізувати географію військових походів переяславських козаків у 1687– 1726-х рр. і охарактеризувати особливості їх використання та умови перебування. Методологія дослідження базується на принципах історизму та багатофакторності. Автори застосували як загально- наукові (аналіз і си...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2023
Hauptverfasser: Лоха, В., Коцур, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2023
Schriftenreihe:Краєзнавство
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202635
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726) / В. Лоха, В. Коцур // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 6-20. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Мета статті – проаналізувати географію військових походів переяславських козаків у 1687– 1726-х рр. і охарактеризувати особливості їх використання та умови перебування. Методологія дослідження базується на принципах історизму та багатофакторності. Автори застосували як загально- наукові (аналіз і синтез, індукції й дедукції, узагальнення), так і спеціально-історичні (критичний аналіз джерел, ретроспективний, історико-порівняльний) методи, а також географічний підхід. Наукова новизна. Комплексно з’ясовано історичні та часово-просторові аспекти військових походів козаків Переяславського полку у 80-х рр. XVII–20-х рр. XVIII ст., а також охарактеризована деструк- тивна роль у цьому процесі імперського уряду. Висновки. Доведено, що упродовж 1687–1726 рр, географія військових походів козаків Переяславського полку охоплювала: Південну Україну (Північне Причорномор’я, Бессарабію, Буджак, Запорожжя, Приазов’я), Правобережжя, Лівобережжя, Галичину, Слобожанщину, Балтійський регіон (Швецію, Латвію, Естонію, Литву, Польщу, Інгерманландію – фінські терени, що увійшли за результатами Північної війни до складу Московії), землі Російської імперії, Білорусь, а також прикаспійські території Персії у Північному Кавказі (Дагестан). Козаки були задіяні як безпосередньо у військових діях, так і в будівництві фортифікаційних споруд, ритті каналів, облаштуванні гаваней та охороні кордонів поза межами Гетьманщини. Козацька кіннота переважно виконувала рейди і функції військової охорони, рухаючись поруч із російською піхотною бригадою та драгунами. Упродовж 1718–1726 рр., через тяжкі і тривалі випробовування і поневіряння, козаки Переяславського полку гинули переважно не в боях, а від незвичних природних умов (холоду, вологого і жаркого клімату), від різного роду захворювань, недостачі їжі та одягу. Московський царизм використовуючи козаків у військових кампаніях реалізовував свою загарбницьку політику, захоплюючи, освоюючи та приєднуючи нові території до Російського самодержавства.