Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726)

• Datum: 2023
• Hauptverfasser: Лоха, В., Коцур, В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2023
• Schriftenreihe: Краєзнавство
• Schlagworte: Історія України у світлі регіональних досліджень
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202635
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726) / В. Лоха, В. Коцур // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 6-20. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Мета статті – проаналізувати географію військових походів переяславських козаків у 1687– 1726-х рр. і охарактеризувати особливості їх використання та умови перебування. Методологія дослідження базується на принципах історизму та багатофакторності. Автори застосували як загально- наукові (аналіз і синтез, індукції й дедукції, узагальнення), так і спеціально-історичні (критичний аналіз джерел, ретроспективний, історико-порівняльний) методи, а також географічний підхід. Наукова новизна. Комплексно з’ясовано історичні та часово-просторові аспекти військових походів козаків Переяславського полку у 80-х рр. XVII–20-х рр. XVIII ст., а також охарактеризована деструк- тивна роль у цьому процесі імперського уряду. Висновки. Доведено, що упродовж 1687–1726 рр, географія військових походів козаків Переяславського полку охоплювала: Південну Україну (Північне Причорномор’я, Бессарабію, Буджак, Запорожжя, Приазов’я), Правобережжя, Лівобережжя, Галичину, Слобожанщину, Балтійський регіон (Швецію, Латвію, Естонію, Литву, Польщу, Інгерманландію – фінські терени, що увійшли за результатами Північної війни до складу Московії), землі Російської імперії, Білорусь, а також прикаспійські території Персії у Північному Кавказі (Дагестан). Козаки були задіяні як безпосередньо у військових діях, так і в будівництві фортифікаційних споруд, ритті каналів, облаштуванні гаваней та охороні кордонів поза межами Гетьманщини. Козацька кіннота переважно виконувала рейди і функції військової охорони, рухаючись поруч із російською піхотною бригадою та драгунами. Упродовж 1718–1726 рр., через тяжкі і тривалі випробовування і поневіряння, козаки Переяславського полку гинули переважно не в боях, а від незвичних природних умов (холоду, вологого і жаркого клімату), від різного роду захворювань, недостачі їжі та одягу. Московський царизм використовуючи козаків у військових кампаніях реалізовував свою загарбницьку політику, захоплюючи, освоюючи та приєднуючи нові території до Російського самодержавства.