Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726)

Мета статті – проаналізувати географію військових походів переяславських козаків у 1687– 1726-х рр. і охарактеризувати особливості їх використання та умови перебування. Методологія дослідження базується на принципах історизму та багатофакторності. Автори застосували як загально- наукові (аналіз і си...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2023
Hauptverfasser:	Лоха, В., Коцур, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2023
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Історія України у світлі регіональних досліджень
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202635
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726) / В. Лоха, В. Коцур // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 6-20. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-202635
record_format	dspace
fulltext
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень
spellingShingle	Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень Лоха, В. Коцур, В. Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726) Краєзнавство
description	Мета статті – проаналізувати географію військових походів переяславських козаків у 1687– 1726-х рр. і охарактеризувати особливості їх використання та умови перебування. Методологія дослідження базується на принципах історизму та багатофакторності. Автори застосували як загально- наукові (аналіз і синтез, індукції й дедукції, узагальнення), так і спеціально-історичні (критичний аналіз джерел, ретроспективний, історико-порівняльний) методи, а також географічний підхід. Наукова новизна. Комплексно з’ясовано історичні та часово-просторові аспекти військових походів козаків Переяславського полку у 80-х рр. XVII–20-х рр. XVIII ст., а також охарактеризована деструк- тивна роль у цьому процесі імперського уряду. Висновки. Доведено, що упродовж 1687–1726 рр, географія військових походів козаків Переяславського полку охоплювала: Південну Україну (Північне Причорномор’я, Бессарабію, Буджак, Запорожжя, Приазов’я), Правобережжя, Лівобережжя, Галичину, Слобожанщину, Балтійський регіон (Швецію, Латвію, Естонію, Литву, Польщу, Інгерманландію – фінські терени, що увійшли за результатами Північної війни до складу Московії), землі Російської імперії, Білорусь, а також прикаспійські території Персії у Північному Кавказі (Дагестан). Козаки були задіяні як безпосередньо у військових діях, так і в будівництві фортифікаційних споруд, ритті каналів, облаштуванні гаваней та охороні кордонів поза межами Гетьманщини. Козацька кіннота переважно виконувала рейди і функції військової охорони, рухаючись поруч із російською піхотною бригадою та драгунами. Упродовж 1718–1726 рр., через тяжкі і тривалі випробовування і поневіряння, козаки Переяславського полку гинули переважно не в боях, а від незвичних природних умов (холоду, вологого і жаркого клімату), від різного роду захворювань, недостачі їжі та одягу. Московський царизм використовуючи козаків у військових кампаніях реалізовував свою загарбницьку політику, захоплюючи, освоюючи та приєднуючи нові території до Російського самодержавства.
format	Article
author	Лоха, В. Коцур, В.
author_facet	Лоха, В. Коцур, В.
author_sort	Лоха, В.
title	Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726)
title_short	Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726)
title_full	Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726)
title_fullStr	Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726)
title_full_unstemmed	Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726)
title_sort	географія військових походів козаків переяславського полку (1687–1726)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Історія України у світлі регіональних досліджень
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202635
citation_txt	Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726) / В. Лоха, В. Коцур // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 6-20. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT lohav geografíâvíjsʹkovihpohodívkozakívpereâslavsʹkogopolku16871726 AT kocurv geografíâvíjsʹkovihpohodívkozakívpereâslavsʹkogopolku16871726 AT lohav geographyofpereiaslavregimentcossacksmilitarycampaigns16871726 AT kocurv geographyofpereiaslavregimentcossacksmilitarycampaigns16871726
first_indexed	2025-09-17T05:20:03Z
last_indexed	2025-09-17T05:20:03Z
_version_	1844167698505793536
spelling	irk-123456789-2026352025-07-31T00:22:47Z Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726) Geography of Pereiaslav Regiment Cossacks’ military campaigns (1687–1726) Лоха, В. Коцур, В. Історія України у світлі регіональних досліджень Мета статті – проаналізувати географію військових походів переяславських козаків у 1687– 1726-х рр. і охарактеризувати особливості їх використання та умови перебування. Методологія дослідження базується на принципах історизму та багатофакторності. Автори застосували як загально- наукові (аналіз і синтез, індукції й дедукції, узагальнення), так і спеціально-історичні (критичний аналіз джерел, ретроспективний, історико-порівняльний) методи, а також географічний підхід. Наукова новизна. Комплексно з’ясовано історичні та часово-просторові аспекти військових походів козаків Переяславського полку у 80-х рр. XVII–20-х рр. XVIII ст., а також охарактеризована деструк- тивна роль у цьому процесі імперського уряду. Висновки. Доведено, що упродовж 1687–1726 рр, географія військових походів козаків Переяславського полку охоплювала: Південну Україну (Північне Причорномор’я, Бессарабію, Буджак, Запорожжя, Приазов’я), Правобережжя, Лівобережжя, Галичину, Слобожанщину, Балтійський регіон (Швецію, Латвію, Естонію, Литву, Польщу, Інгерманландію – фінські терени, що увійшли за результатами Північної війни до складу Московії), землі Російської імперії, Білорусь, а також прикаспійські території Персії у Північному Кавказі (Дагестан). Козаки були задіяні як безпосередньо у військових діях, так і в будівництві фортифікаційних споруд, ритті каналів, облаштуванні гаваней та охороні кордонів поза межами Гетьманщини. Козацька кіннота переважно виконувала рейди і функції військової охорони, рухаючись поруч із російською піхотною бригадою та драгунами. Упродовж 1718–1726 рр., через тяжкі і тривалі випробовування і поневіряння, козаки Переяславського полку гинули переважно не в боях, а від незвичних природних умов (холоду, вологого і жаркого клімату), від різного роду захворювань, недостачі їжі та одягу. Московський царизм використовуючи козаків у військових кампаніях реалізовував свою загарбницьку політику, захоплюючи, освоюючи та приєднуючи нові території до Російського самодержавства. The purpose of the article is to analyze the geography of Pereiaslav Cossacks’ military campaigns in 1687–1726 and to characterize the peculiarities of their usage and conditions of residence. The research methodology is based on the principles of historicism and multifactoriality. The authors used both general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction, generalization) and special historical (critical analysis of sources, retrospective, historical and comparative) methods, as well as a geographical approach. Scientific novelty. The historical and temporal-spatial aspects of military of the Pereiaslav Regiment Cossacks’ campaigns in the 80s of the 17th–20s of the 18th century are comprehensively clarified, and the destructive role of the imperial government in this process is characterized. Conclusions. It has been proved that during 1687–1726, the geography of Pereiaslav Cossacks’ military campaigns covered: Southern Ukraine (Northern Black Sea coast, Bessarabia, Budzhak, Zaporizhzhia, Azov), the Right Bank, the Left Bank, Galicia, Slobozhanshchyna, the Baltic region (Sweden, Latvia, Estonia, Lithuania, Poland, Ingermanland – the Finnish territories that became part of Muscovy as a result of the Great Northern War), the lands of the Russian Empire, Bilorus, and the Caspian Sea territories of Persia in the North Caucasus (Dagestan). The Cossacks were involved in direct military operations, as well as in the construction of fortifications, digging canals, arranging harbours, and guarding borders outside the Hetmanate. The Cossack cavalry mainly performed raids and military guard functions, moving alongside Russian infantry brigades and dragoons. During 1718–1726, due to severe and prolonged trials and tribulations, the Pereiaslav Regiment Cossacks died mainly not in battles, but from unusual natural conditions (cold, humid and hot climate), various diseases, lack of food and clothing. The Moscow tsarist regime used the Cossacks in military campaigns to implement its aggressive policy, capturing, developing and annexing new territories to the Russian autocracy. 2023 Article Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726) / В. Лоха, В. Коцур // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 6-20. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2222-5250 DOI: 10.15407/kraieznavstvo2023.03-04.006 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202635 91:911.3(477)«1687-1726» uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України

Географія військових походів козаків Переяславського полку (1687–1726)

Institution

Ähnliche Einträge