Агатангел Кримський як краєзнавець, організатор народознавчих досліджень на Звенигородщині

• Дата: 2023
• Автор: Лагунова, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2023
• Назва видання: Краєзнавство
• Теми: Краєзнавство в особах
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202646
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Агатангел Кримський як краєзнавець, організатор народознавчих досліджень на Звенигородщині / О. Лагунова // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 41-55. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Метою статті є дослідити становлення як краєзнавця одного з членів Української академії наук Агатангела Юхимовича Кримського (1871‒1942), його внесок у фольклорно-етно-графічні дослідження Звенигородського району (Черкаська область). У ході написання статті застосовано біографічний метод при аналізі професійного становлення А. Кримського. Цей метод дозволяє з’ясувати його стосунки з громадськими та науковими діячами кінця ХІХ — початку ХХ ст. З метою систематизації великої кількості краєзнавчих матеріалів зі Звенигородщини, зібраних ученим протягом сорока років, було застосовано метод математичної статистики. У нашій роботі використано методи критики історичних джерел, що визначаються специфікою об’єкта дослідження. Комплексне застосування різних засобів пошуку, аналізу і синтезу допомогло оптимально використати архівні дані та опубліковані джерела. Основні результати дослідження продемонстрували, що А. Кримський зробив значний внесок у розвиток українського краєзнавства. Ідея створення етнографічної збірки «Звенигородщина, Шевченкова батьківщина, з погляду етнографічного та діалектологічного» (Київ, 1930), присвяченої рідному краю, зародилась ще в юності та не полишала вченого протягом життя. Проте завершити омріяну краєзнавчу працю і видати широким накладом він не зміг через політичні репресії. В архіві А. Кримського зберігається численний етнографічний та фольклорно-філологічний матеріал, частково опрацьований автором. Ці записи є свідченням не лише великого натхнення та працелюбства вченого, його любові до рідного краю, але й містять численні унікальні оригінальні краєзнавчі дані зі Звенигородського району, – батьківщини українського генія Тараса Шевченка. Перспективи подальших студіювань цієї теми мають допомогти розкрити зміст праці «Звенигородщина, Шевченкова батьківщина, з погляду етнографічного та діалектологічного» та провести джерелознавчий аналіз її неопублікованих томів. Практичне значення статті полягає в тому, що її матеріали та результати можна використовувати при написанні праць з історії розвитку українського краєзнавства кінця ХІХ ‒ початку ХХ ст., при створенні спеціальних курсів з краєзнавства України. До створеної моделі дослідження можна вдатися під час вивчення наукової спадщини інших діячів української науки та культури. Оригінальність дослідження ‒ це постановка та опрацювання актуальної теми, яку не було ґрунтовно досліджено в історичній науці. У статті досліджено зміст крає-знавчих творів А. Кримського, які стосуються Звенигородського району, та питання збору, збереження і публікації цих даних. Визначено місце вченого як одного з організаторів етнологічних досліджень в Українській академії наук і з’ясовано питання його етнологічної співпраці з видатними постатями української науки.