Голодомор та репресії в районі діяльності Срібнянського політвідділу МТС

• Datum: 2024
• 1. Verfasser: Еткіна, І.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Schriftenreihe: Сiверянський літопис
• Schlagworte: Розвідки
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202808
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Голодомор та репресії в районі діяльності Срібнянського політвідділу МТС / І. Еткіна // Сіверянський літопис. — 2024. — № 6. — С. 144-150. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Метою статті є розгляд трагедії Голодомору-геноциду та репресій українського народу в 1933–1934 рр. на матеріалах Срібнянського політвідділу МТС. Для цієї студії використано методологічний підхід «локальної історії», а також загальнонауковий метод індукції. Ця методологія дозволяє на основі великої кількості архівних джерел робити висновки як про явище Голодомору та пов’язані з ним репресії в цілому, так і визначати регіональні особливості. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що проблема політвідділів МТС на матеріалах Чернігівщини не досліджена, на теренах України також не знайшла системного вивчення, незважаючи на велику увагу до тематики Голодомору в цілому. Опрацьовані матеріали дозволили дійти таких висновків. Доведено, що Голодомор-геноцид тривав у районі діяльності Срібнянського політвідділу МТС і в 1933, і продовжувався у 1934 рр., що підтверджується як документацією радянських органів влади, які визнавали наявність голодуючих родин та пухлих селян, так і масовими зверненнями селян до політвідділу МТС у сподіванні отримати продовольчу допомогу, бо родини вже втратили частину своїх членів від голодної смерті. У цій місцевості вартість трудодня в найбіднішому колгоспі складала 200 г. При цьому держава вивозила з найбідніших колгоспів понаднормовий хліб у рахунок натуроплати МТС, через що в районі поширилися «антимашинні та антиМТСівські настрої». Заяви окремих селян засвідчують їхню повну безправність перед державною машиною – місцевими органами влади. У селян-одноосібників усуспільнювали худобу, так званих куркулів виганяли з власних будинків разом з малими дітьми, у колгоспах не видавали хліба, заробленого на трудодні важкою працею. Побиття, незаконні штрафи, незаписані трудодні були масовими явищами.