Із студій над елітами Чернігівської землі: воєвода Ольстин Олексич

• Дата: 2024
• Автор: Нагірний, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2024
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202820
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Із студій над елітами Чернігівської землі: воєвода Ольстин Олексич / В. Нагірний // Сіверянський літопис. — 2024. — № 6. — С. 19-28. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Метою статті є дослідити постать Ольстина Олексича, воєводи чернігівского князя Ярослава Всеволодовича, і відокремити достовірні факти з його життя від численних історіографічних міфів, пов’язаних із ним. Методологічною основою дослідження є аналіз збережених літописних свідчень про Ольстина Олексича із залученням антропонімічного матеріалу. Новизна дослідження полягає у спростуванні низки поширених у науковій літературі тверджень, які не відповідають історичній дійсності. Висновки. Відомо, що Ольстин був сином Олекси та внуком Прохора і, оче- видно, походив із боярського середовища Чернігівської землі. Він мав появитися на світ не пізніше першої половини 40-х рр. ХІІ ст. Без сумніву, його кар’єра при князівському дворі розпочалася задовго перед тим, як він уперше був згаданий на сторінках літопису. Підтверджений джерелами період активності Ольстина припадає на один, 1185 р. На початку цього року він виконував функції посла чернігівського князя Ярослава Всеволодовича до половецького князя Кончака, а в кінці квітня – першій половині травня, за дорученням Ярослава Всеволодовича, брав участь у поході новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців. Під час цього походу Ольстин виконував функції воєводи, командував загоном ковуїв, був поранений та потрапив у полон. Аналіз джерельного матеріалу схиляє до висновку, що Ольстин мав певний дипломатичний та значний військовий досвід і був добре обізнаний із звичаями та мовою кочівників – як ковуїв, так і половців. Невідомо, як склалася його доля після потрапляння в полон, якими були його земельні володіння, сімейний статус і коли закінчився життєвий шлях боярина. Проведене дослідження дозволило впевнено відкинути поширені в історичній науці твердження про походження Ольстина зі змішаного русько-тюркського або касогського роду, імовірну участь в обороні Києва 1169 р., перебування в Володимирі на Клязьмі, службу в рязанського князя Гліба Ростиславовича та можливу причетність до авторства «Слова о полку Ігоревім».