Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра»)

• Datum: 2025
• 1. Verfasser: Травкіна, О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
• Schriftenreihe: Сiверянський літопис
• Schlagworte: У глиб віків
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202846
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Борисоглібський собор за дослідженнями та реставрацією Миколи Холостенка (та ще раз про «чернігівського звіра») / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 2025. — № 1. — С. 56-78. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Мета публікації: проаналізувати дослідження та реставрацію видатної пам’ятки архітектури ХІІ ст. – Борисоглібського собору у 40–50-х рр. минулого століття, показати, наскільки аргументованим було відновлення храму у формах ХІІ ст. Методи дослідження: використання історико-хронологічного методу в поєднанні з аналітичним, порівняльним й узагальнювальним підходами. Наукова новизна: оприлюднені нові дані з історії дослідження та реставрації пам’ятки, які в результаті комплексного аналізу джерел дозволили зробити висновки, що під час дослідження храму були виявлені раніше невідомі просторово-конструктивні, оздоблювальні елементи та встановлені особливості будівельної техніки Борисоглібського собору ХІІ ст. Це дозволило отримати нові відомості не лише про його архітектурні форми та декор, але й установити, що собор був взірцем новаторського стилю, який склався під впливом романської архітектури й отримав значне розповсюдження на території Київської Русі. У той же час, вигляд Борисоглібського собору, особливо горішній, набутий після реконструкційно-реставраційних робіт за проєктом Миколи Холостенка, проведених не лише на основі архітектурно-археологічних досліджень, а й за аналогіями, є досить гіпотетичним, а отже, не може вважатися таким, що беззаперечно відповідає автентичному.