Економічна складова Глухівського округу у 20-ті роки XX ст.
У статті аналізується економічний стан Глухівського округу в період реалізації більшовиками нової економічної політики, яка дала можливість розвитку в межах його території приватного капіталу, насамперед у сільському господарстві, переробній та обслуговуючій промисловості. Хоча неп і не передбачав п...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2023
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202962 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Економічна складова Глухівського округу у 20-ті роки XX ст. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 119. — Бібліогр.: ХХ назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті аналізується економічний стан Глухівського округу в період реалізації більшовиками нової економічної політики, яка дала можливість розвитку в межах його території приватного капіталу, насамперед у сільському господарстві, переробній та обслуговуючій промисловості. Хоча неп і не передбачав політичних свобод, однак зумовив підняття матеріального добробуту у більшості населення.
Територія Глухівського округу не містила численних покладів корисних копалин, що стало свідченням відсутності у регіоні потужних державних підприємств важкої індустрії та наявності незначної чисельності пролетаріату серед місцевого населення. В той час у межах Глухівського округу (як у сільській місцевості, так і у містах) найбільше поширення отримала приватна дрібна кустарно-реміснича промисловість деревообробного та ковальського спрямування. Найбільш механізованими були підприємства переробки сільськогосподарської продукції, які посідали третє місце за їх кількістю. Міста вирізнялися розгалуженою мережею обслуговуючих закладів: швейних майстерень, майстерень по виготовленню взуття, кашкетів, перукарень, закладів харчування. Приватний бізнес округу у межах непу – це насамперед сільськогосподарське і дрібне кустарне виробництво, про що і свідчать статистичні дані, наведені у статті. |
|---|